Периферійні пристрої ЕОМ

ВСЕРОССИЙСКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ ________________________________________________________________________.

КАФЕДРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ.

ИНФОРМАЦИИ.

КУРСОВА РАБОТА.

на задану тему: Периферійні устрою персональних ЭВМ.

Москва 1998.

I.

Введение

.

II. Теоретична часть.

1. Устрою введення інформацією комп’ютер 1.1 Клавіатура 1.2 Маніпулятори 1.2.1 Миша 1.2.2 Трекбол 1.2.3 Джойстик 1.2.4 Світлове перо 1.2.5 Дигитайзер 1.3 Сканери 1.4 Цифрова камера 1.5 Устрою введення звуку, зокрема мови 2. Устрою висновок інформації 2.1 Дисплей (монітор) 2.2 Друкують устрою 2.2.1 Принтер 2.2.2 Плоттеры (плотер) 2.2.3 Фотоскладальний апарат 2.3 Проекционная техніка 2.4 Синтезатор звуку 3. Устрою, дозволяють вводити і виводити інформацію 3.1 Дисководи 3.2 Прихід жорсткого диска (вінчестер) 3.3 Зйомний дисковод жорсткого диска 3.4 Прихід СD-диска 3.5 Прихід магнитооптического (МО) диска 3.6 Дискової масив 3.7 Стриммер 3.8 Побутовий відеомагнітофон 4. Устрою зв’язку чи устрою функціонування систем обробки данных.

III Практична часть.

IV Приложение.

V Список використаної литературы.

Персональний комп’ютер (ПК) — це одна електронна апарат, а невеличкий комплекс взаємозалежних пристроїв, кожна з яких виконує певні функції. Часто який вживається термін «конфігурація ПК «означає, конкретну комп’ютер може працювати з різними набором зовнішніх (чи периферійних) пристроїв, наприклад, з на принтері, модемом, сканером і т.д.

Ефективність використання ПК великою мірою визначається кількістю і типами зовнішніх пристроїв, які можуть застосовуватися у його складі. Зовнішні устрою забезпечують взаємодія користувача з ПК. Широка номенклатура зовнішніх пристроїв, розмаїтість їх техникоексплуатаційних та знайти економічних характеристик дають можливість користувачеві вибрати такі конфігурації ПК, які у найбільший ступеня відповідають його потребам і забезпечують раціональне рішення зборів його задачи.

У теоретичної частини даної курсової роботи передбачається розглянути найвідоміші периферійні устрою, і навіть показати область їх применения.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТЬ.

ПК-это настільна чи переносна машина, яка задовольняє вимоги загальнодоступності і универсальности.

Конструктивно кожна модель ПК має так званий «базовий набір «зовнішніх пристроїв, тобто. такий набір компонентів, подальші зменшення якого призведе до недоцільність використання комп’ютера для роботи і навіть повної безглуздості роботи з нею. Цей набір помітні практично скрізь, де використовують комп’ютер, до нього входять: — системний блок (плюс дисковод чи вінчестер, вмонтований до корпусу); - монітор; - клавиатура.

Усе сказане вище становить «базову конфігурацію «даної моделі. Є також поняття «обов'язкової конфігурації «ПК, яка означає необхідний набір компонентів до роботи з конкретною програмним продуктом.

Систематизація під час стрімкого розвитку техніки дуже ускладнена, постійно з’являються нові устрою, змінюється технологія їх виготовлення й застосування, розвивається полифукциональность і др.

У цьому роботі буде надано систематизація з погляду функціонального назначения.

1. У перший велику групу об'єднуються устрою введення інформацією комп’ютер 1.1. Клавиатура.

Зараз основним найпоширенішим пристроєм введення інформації в комп’ютер є клавіатура (клавишное пристрій). Вона реалізує діалогове спілкування користувача з ПК: — введення команд користувача, який би доступом до ресурсів ПК; - запис, коригування і налагодження програм; - введення даних, і команд у процес рішення задачи.

Нині прийнято стандарт клавіатури MFII. Умовно ми можемо виділити п’ять груп клавіш, несучих свою функціональну отгрузку.

Алфавитно-цифровая область — сама большая.

Включає: прогалину, цифри 0−9, латинські літери A-Z, символи кирилиці АЯ, знаки пунктуації, службові символи «+ », «- «, «/ «і т.д.

Ця сфера справляє враження клавіатуру пишучої машинки і має аналогічне назначение.

Область функціональних клавиш.

Включає: F1-F12, Print Screen, Scroll Lock, Pause.

Ця область розташований у верхньому ряду клавіатури. Для різних програмних продуктів одні й самі клавіші області не можуть виконувати неоднакові функции.

Специальные клавиши:

Включає: Enter, Tab, Caps Lock, Shift, Ctrl, Alt, Esc, Back space, Delete, Insert.

Служать для перемикання призначення алфавітно-цифрових клавіш, стирання символів, підтвердження введення информации.

Блок управління курсором.

Включає: Home, End, Page Up, Page Down, стрілки управління курсором.

Ці клавіша необхідні переміщення курсору на екрані дисплея.

Цифровим блок.

Включає: Num Lock, «/ «, «* », «- «, «+ », Enter, цифри 0−9.

Міститься справа. Створено для полегшення введення великого кількості цифр.

Ця класифікація суворо умовна, позаяк у дійсності, в залежність від виконуваної програми, майже будь-яка клавіша може виконувати і функціональні, і службових обов’язків, і навіть може блокуватися програмою. Тож у описі кожного програмного продукту обов’язково є розділ з викладенням функцій клавиатуры.

Серед інших видів клавіатур можна згадати спеціальні клавіші для сліпих з відчутними точками на клавішах; клавіатури для крамниць та складів, забезпечені пристроями для зчитування штрихового коду або заради зчитування магнітних карт; промислові клавіатурисенсорні, що мають у ролі захисту шкідливих впливів (стружок, попелу тощо.) додаткове покриття клавіш спеціальної сенсорної фольгою; клавіатура для медичних закладів з пристроями для зчитування інформації з страхових карт. Нині з’явилися клавіатури з додатковими клавішами для зручності роботи з тим чи іншого операційній системою (ОС), наприклад, клавіатура для Windows 95.

Отже, вибір клавіатури залежить від ОС, з якою передбачається працювати. 1.2 Манипуляторы.

Вони полегшують спілкування користувача з ПК. Найпоширенішим є так звана 1.2.1 Мышь.

Вона служить для введення даних чи одиночних команд, выбираемых з меню чи текстограмм графічних оболонок, виведених на екран монитора.

Миша є невелику коробочку з цими двома чи трьома клавішами і утопленим, вільно обертовим у напрямку кулькою на нижньої поверхні. Вона підключається до комп’ютера з допомогою спеціального шнура і потребує спеціального програмної поддержки.

Робота з мишею необхідна пласка поверхня, із метою використовують гумові килимки (Mouse Pad).

Бо з допомогою миші не можна вводити в комп’ютер серії команд, тому миша і клавіатура — не взаємозамінні устрою. Призначення графічних оболонок — у забезпеченні ініціалізації безлічі команд без тривалого набору його з клавіатури. Це знижує ймовірність помилок і заощаджує час. На об'єкті як текторграммы вибирається пункт меню чи символ і клацанням кнопки миші инициализируется. Звісно, при наборі чи здійсненні деяких функцій застосування миші то, можливо нераціональним, якщо, наприклад, цих функцій виконуються натисканням функціональних клавиш.

Нині теж є оптична миша, де сигнал передається з допомогою променя миші на спеціальний килимок і аналізується електронікою. Поки менш поширена безхвоста (безкабельная) інфрачервона миша (принцип його дії нагадує дію пультів дистанційного управління) і радиомышь. 1.2.2 У портативних ПК (Lapton, Notebook) миша зазвичай заміняють особливим вбудованим в клавіатуру кулькою на підставці з цими двома клавішами з обох боків, званим трекбол.

Принцип його роботи той самий, як основу роботи миші. Попри наявність трекбола, користувач портативної ПК може використовувати й звичайну миша. 1.2.3 До ручним маніпуляторам і джойстик, являє собою рухливу рукоять з одного чи двома кнопками, мають те призначення, як і клавіші мыши.

Це пристрій введення найпоширеніше у галузі ігор. У ігрових приставки використовуються цифрові джойстики, а комп’ютерах — аналогові. Аналоговий джойстик має період цифровим безліч переваг, найголовнішими є як широка точність управління і відсутність потреби у застосуванні спеціальної карта народження і переходника для підключення до комп’ютера. 1.2.4 Для введення малюнків в ПК можна використовувати, зване, світлове перо. Воно застосовується порівняно рідко, оскільки придатне для роботи з великими об'єктами, але нам дуже ненадійно під час виборів малих объектов.

Світлове перо одержало розвиток за його спільному використанні з дигитайзером (диджитайзером), де пером просто пишуть, потім спеціальні програми переводять рукописний текст чи малюнок у цифровій код. Професійні світлові пера можуть встановити товщину ліній, силу натискання на ручку і інші параметри. 1.2.5 Дигитайзер. Є стандартним пристроєм введення для професійних графічних робіт. З допомогою програмного забезпечення рух руки перетворюється на формат векторної графіки. Дигитайзер здатний визначати й обробляти абсолютно точні координати, що недоступно іншим пристроєм введення. 1.3 Для безпосереднього зчитування графічної інформації з паперового чи іншого носія в ПК застосовується оптичні сканеры.

Сканируемое зображення зчитується і перетворюється на цифрову форму елементами спеціального устрою: CCD — чипами.

Існує безліч видів тварин і моделей сканерів. Який із них вибрати, залежить від завдань, котрим сканер предназначается.

Найбільш просте сканери розпізнають лише 2 кольору: чорне й білий. Такі сканери використовують із читання штрихового кода.

Ручні сканери — найпростіші й дешеві. Основна хиба у цьому, що людина або сама переміщає сканер стосовно об'єкта, і якість отриманого зображення залежить уміння і твердості руки. Інше важливе недолік — невеличка ширина смуга сканування, що перешкоджає читання широких оригиналов.

Барабанні сканери застосовують у професійної друкарською діяльності. Принцип у тому, що справжній оригінал на барабані висвітлюється джерелом світла, а фотосенсоры переводять відбите випромінювання в цифрове значение.

Листові сканери. Їх основна відмінність від попередніх у цьому, що при скануванні нерухомо закріплена лінійка з CCD — елементами, а лист зі сканируемым зображенням рухається стосовно неї з допомогою спеціальних валиків. Планшетні сканери. Це найбільш поширений зараз вид для професійних робіт. Сканируемый об'єкт поміщається на скляний лист, зображення через підрядник з рівномірної швидкістю зчитується голівкою читання з CCD — сенсорами, розташованої знизу. Планшетный сканер то, можливо обладнаний спеціальним пристроєм слайд-приставкой на сканування діапозитивів і негативів. Слайд-сканеры йдуть на сканування микроизображений. Проекційні сканери. Щодо новий напрям. Кольоровий проекційний сканер є потужною багатофункціональним засобом входження у комп’ютер будь-яких кольорових зображень, включаючи тривимірні. Він справді може замінити фотоаппарат.

Нині у сканерів з’явився ще один застосування — зчитування рукописних текстів, які потім через спеціальні програми розпізнавання символів перетворюються на коди ASC II й надалі можуть оброблятися текстовими редакторами. 1.4 Цифрова камера служить для видеоввода зображень в компьютер.

Принцип дії аналогічний описаного для сканерів. Хоча камера має фотооптику таку оптиці фотоапарата, але не потрібно в фотоплівці, як й у проекційного сканера. Сканируемое камерою зображення відразу приймається і перетворюється на цифрову форму. У даний області очікується швидкий процес й зниження цін відповідний устаткування. 1.5 Також до цієї групи можна віднести устрою введення звуку, зокрема і речи.

2. Другу велику групу становлять різноманітні устрою виведення інформації. 2.1 Дисплей (монитор).

Дозволяє вивести на екран алфавитно-цифровую чи графічну інформацію в зручному для читання і місцевого контролю користувачем вигляді. У відповідно до цього, існує два режиму роботи: текстовій і графічний. У текстовому режимі екран подано у вигляді рядків і шпальт. У графічному форматі параметри екрана задаються числом точок за горизонталлю і числом точкових рядків за вертикаллю. Кількість горизонтальних і вертикальних ліній екрана називається дозволом. Що він вище, тим більше коштів інформації можна відобразити на одиниці площі экрана.

Цифрові монітори. Найпростіший — монохромний монітор дозволяє відображати лише чорно-біле изображение.

Цифрові RGB — монітори (Red-Green-Blue) підтримують і монохромної режим, і особливо кольорової (із 16-го відтінками цвета).

Аналогові монітори. Аналогова передача сигналів здійснюється у вигляді різних рівнів напруги. Це дозволяє формувати палітру з відтінками різного рівня глубины.

Мультичастотные монітори. Відеокарта формуємо сигнали синхронізації, які належать до горизонтальній частоті рядків і вертикальної частоті повторення кадрів. Ці значення монітор повинен розпізнавати і переходити в відповідний режим.

За можливості настройки можна назвати: одночастотные монітори, котрі сприймають сигнали лише однієї фіксованою частоти; многочастотные, котрі сприймають кілька фіксованих частот; мультичастотные, котрі настроюються на довільні значення частот синхроносигналов у певному диапазоне.

Рідкокристалічні дисплеї (LCD). Їх поява пов’язані з боротьбою за зниження габаритів та значимості переносних компьютеров.

Основний із недолік — неможливість швидкої зміни картинок чи руху курсору миші тощо. Такі екрани потребують додаткової підсвітці чи в зовнішньому освещении.

Переваги даних екранів — у значному скороченні спектра шкідливих воздействий.

Газоплазменные монітори. Не мають обмежень LCDекранів. Їх недолік — значне споживання электроэнергии.

Особливо слід виділити групу сенсорних екранів, оскільки вказують як виводити на екран дані, а й вводити їх, тобто потрапляють у клас пристроїв ввода/вывода. Ця щодо нова технологія не отримала ще поширення. Такі екрани забезпечують найпростіший і найкоротший шлях спілкування з комп’ютером: не так важко зазначити те, що вас цікавить. Пристрій введення повністю інтегровано в монітор. Використовуються в інформаційно довідкових системах.

Користувачі ПК проводять у безпосередній близькості до працюючих моніторів багато годин поспіль. У зв’язку з цим фірми — виробники дисплеїв посилили увагу до оснащенню. Їх спеціальними засобів захисту від усіх видів впливів, які негативно позначаються здоров’я користувача. Нині поширюються монітори з низькому рівні випромінювання (LRмонітори, від Low Radiation). Використовуються й інші методи, що б комфортність роботи з дисплеями.

2.2 Друкують устройства.

Ми ознайомилися із обов’язковим пристроєм виведення інформації з комп’ютера — монітором. Розглянемо тепер інші устрою висновки. 2.2.1 Принтер Це поширена пристрій виведення інформації на папір, за його назву створено від англійського дієслова to print — печатать.

Є різні типи принтеров:

Типовий принтер працює аналогічно електричної друкуючої машинці. Переваги: чітке зображення символів, можливість зміни шрифтів при заміні типового диска. Недоліки: шум для друку, низька швидкість друку (30−40 зн./сек.), неможлива печатку графічного изображения.

Матричні (голчасті) принтери — це дешеві апарати, щоб забезпечити задовільний якість друку для кола рутинних операцій (головним чином заради підготовки текстових документів). Застосовуються в ощадкасах, з промисловою умовах, де необхідна рулонная печатку, печатку на книжках і щільних картках та інших носіях з щільного матеріалу. Переваги: прийнятне якість друку за умови хорошою барвної стрічки, можливості друку «під копірку ». Недоліки: досить низька швидкість друку, особливо графічних зображень, значний рівень шуму. Серед матичных принтерів й досить швидкі устрою (звані, Shattle-принтеры).

Більше високу якість друку забезпечують струменеві принтери, які особливо зручні висновку кольорових зображень. Застосування чорнила різного кольору дає порівняно недороге зображення прийнятного якості. Кольорову модель називають СМYB (Саун-Мадента-Yellow-Black) за назвами основних квітів, їхнім виокремленням палітру: ціан, пурпуровий, жовтий, черный.

Струменеві принтери значно менше шумлять. Швидкість друку залежить від якості. Цей тип принтера займає проміжне накопичення між матричними і лазерними принтерами.

Лазерні принтери. Має ще більш високе якість друку, наближене до фотографічному. Вони коштують набагато дорожче, проте швидкість друку, у 4−5 разів більше, ніж в матричних і струменевих. Недоліком лазерних принтерів є досить жорсткі вимоги до якості папери — вона має бути досить щільною і мусить бути дірчастим, неприпустима печатку на папері з пластиковим покриттям і т.д.

Особливо ефективні лазерні принтери під час виготовлення оригіналмакетів книжок і брошур, рекламних проспектів, ділових листів і матеріалів, потребують високої якості. Вони дозволяють із швидкістю друкувати графіки, рисунки.

Останніми роками, з одного боку, вартість лазерних принтерів знизилася, і тепер їх усіх частіше можна зустріти у «рядових «користувачів. З іншого боку, струменеві принтери з якості та інших можливостей неухильно зближуються з лазерными.

Світлодіодні принтери. Альтернатива лазерним. Розробник — фірма OKI.

Термічні принтери. Використовуються щоб одержати кольорового зображення фотографічного якості. Вимагають особливої папери. Такі принтери придатні для ділової графики.

Принтер на технології Micro Dry. Дають повні фотонатуральные кольору, мають найвища дозвіл. Цей новий конкурентоспроможне напрям. Набагато дешевше лазерних і струменевих принтерів. Розробник — фірма Citizen. Друкує про всяк папері та картоні. Принтер працює із низькому рівні шуму. 2.2.2 Плоттеры (графопостроители).

Це пристрій застосовується у певних сферах: креслення, схеми, графіки, діаграми тощо. Широке застосування знайшли плоттеры що з програмами систем автоматичного проектування (САПР), де частиною результатів роботи програми стає конструкторська чи технологічна документація. Незамінні плоттеры і за розробках архітектурних проектов.

Поле креслення плоттера відповідає форматам А0-А4, хоча є устрою, хто з рулоном не обмежують довжину виведеного креслення (може довжина його становитиме кілька метрів). Тобто розрізняють планшетні і барабанні плоттеры.

Планшетні плоттеры, переважно для форматів А2-А3, фіксують листок і завдають креслення з допомогою пише вузла, перемещающегося у двох координатах. Вони забезпечують вищу проти барабанним точність друку рисунків і графіків. Але це плоттеры практично програли ринок принтерам.

Фактично, єдиним малорозвинутим виглядом плоттера залишається рулонний (чи барабанний), з роликовой подачею аркуша" й пишуть вузлом, нерухомих за однією координаті (з іншої координаті переміщається бумага).

Поширені ріжучі плоттеры висновку креслення на плівку, замість пише вузла вони теж мають резак.

Нині розвивається група струменевих плоттеров до створення художньої, графічної і рекламної продукції. 2.2.3 Фотоскладальний аппарат.

Відрізняється найвищим дозволом, застосовується у солідних поліграфічних підприємствах. 2.3 Проекционная техника.

Широке поширення комп’ютерів щодо різноманітних виставок, конференцій, навчальних курсів та інших. 2.4 Синтезатор звуку (з колонками і/або наушниками).

Призначений висновку аудіоінформації для колективного чи індивідуального прослушивания.

3. Третю групу утворюють устрою, переважно дозволяють вводити і виводити інформацію. Їх основне призначення — тривале збереження даних чи програмних продуктів поза оперативної пам’яті комп’ютера, надаючи й у обробки за необхідності. Кожному такому влаштуванню (накопителю інформації, або приводу) ставлять у відповідність носій (чи група носіїв) інформації, у якому, власне, він і зберігається. 3.1. Дисководи (FDD-Floopy-Disk-Drive).

Як носія використовують дискети (гнучкі магнітні диски, чи Floppy), зазвичай 3,5 «і 5,25 » .

Дисковод складається з великої кількості механічних елементів, і, відповідно, якість його роботи залежить від сталої роботи техніки привода.

Як уже відзначалося вище, носієм інформації тут є дискети. Останніми роками широкого розповсюдження набули дискети з діаметром 3 дюйма. Вона має значно більше твердий футляр. 3.2 Прихід жорсткого диска (вінчестер) називався накопичувачем на жорстких дисках — Hard Disk Drive чи HDD. Це вмонтований до корпусу комп’ютера дисковод разом із несъемным жорстким диском. У порівняні з дискетами вінчестери мають два гідності: — час доступу до даних менше, ніж в дискет; - обсяг береженої інформації значно больше.

Недолік вінчестерів у цьому, що де вони дають змогу здійснювати обмін даними між комп’ютерами, оскільки звичайно не беруться з корпуса.

Керуючий двигун, носій інформації (диски), голівки записи/считывания і електроніка об'єднують у одному корпусі. Вінчестер складається з кількох, розташованих друг над іншому дисків, кожного з яких є своя пара головок записи/считывания. 3.3 Прихід магнитооптического (МО) диска.

Служать для записи/чтения про магнитооптических накопичувачів, може бути зовнішніми і внутрішніми. Їх недоліком є низька швидкість обертання і, відповідно, низька швидкість считывания.

4. Остання група — устрою зв’язку чи устрою для функціонування систем обробки данных.

V. Список використаної литературы.

1. Фигурнов В. Е. IBM PC для користувача. Изд.7-е, перераб. і доп.- М: ИНФРА-М, 1997 — 640 с: ил.

2. Мілютіна І.А. Технічні кошти комп’ютерних інформаційних технологій. Методичні рекомендації до таблицям по инф-ке. 1-ї випуск — М: АТ «Московські підручники і Картометография «1997 — 79 з.: ил.

3. Економічна інформатика і обчислювальної техніки: Підручник / Г. А. Титоренко, Н. Г. Черняк, Л. В. Ерешин та інших; під редакцією В. П. Косарева, О. Ю. Корольова — Вид. 2-ге, переробки нафти та доповнення — М.: Фінанси і статистика, 1996 — 336 з.: ил.

4. Основи комп’ютерної технології: уч. пособие для старшої школи по курсу «Інформатика і обчислювальної техніки «/ Ю. А. Шафрин — М.: АБФ, 1997 — 656с: мул. 5. Основи інформатики, і обчислювальної техніки. Проб. учебное посібник для 10−11 класів середньої школы/В.А.Каймин, А. Г. Щеголев, Е. А. Ерохина, Д. П. Федюнин — М: Просвітництво, 1989 — 272 з.: ил.

6. Інформатика. Програма. Лабораторний практикум: Методичне видання / під редакцією Титоренко Г. А.- М: Економічна освіта, 1998 — 72 с.В.Фиурнова стор. 31 9про сисемный блок).

7. Інформатика: Методичні вказівки з виконання і теми курсових робіт. Для студентів 2 курсу усіх спеціальностей / Всеросійський заочний фінансово-економічний інститут Г. А. Титотренко, Г. Д. Савинчев, Н. Г. Бубнова, Г. В. Федорова, Т. Г. Захарова; отв. редактор Г. А. Титоренко — М.: Финстатинформ, 1997 — 28 с.