Курсова по автоматичної коммутации

Министерство вищого й фахової освіти РФ.

Іжевський Державний Технічний Университет.

Приладобудівний факультет.

Курсової проект.

По курсу: «Автоматична коммутация».

Тема: «Проектування станційних споруд АТС типу РАТC».

Варіант № 1.

Выполнил студент-заочник: Дударев О. Ю. Викладач: Абілов А.В.

ІЖЕВСЬК 2002.

1. Технічне задание.

2. Розрахунок вступників і вихідних інтенсивностей навантажень кожної РАТС та його розподілу за напрямами для цифровий ГТС.

3. Розрахунок обсягу устаткування РАТC.

1. Розрахунок обсягу абонентського оборудования.

2. Розрахунок числа лінійних груп LTG.

3. Вибір ємності комутаційного поля SN.

4. Розрахунок обсягу устаткування буфера повідомлень МВ (В).

5. Розрахунок обсягу устаткування управляючого устрою мережі ОКС.

CCNC.

6. Розрахунок обсягу устаткування координаційної процесора СР113.

4. Токораспределительная сеть.

5. Освещение.

6. Кондиционирование.

7.

Литература

.

1. Технічне задание.

Розрахувати обсяг наступного устаткування (версія 7 системи EWSD) для станції EWSD1:

— абонентського устаткування (DLU);

— число LTG різних типів (LTGG, LTGD);

— ємність комутаційного поля SN (B);

— кількість функціональних блоків буфера повідомлень МВ (В);

— кількість функціональних блоків CCNC;

— кількість функціональних блоків СР113.

Привести конфігурацію кожного однотипного статива.

Уявити на кресленні план розміщення устаткування станції EWSD1 і однієї з виносів (RCU) у приміщенні. При плануванні розглянути питання, пов’язані з електроживленням станції, і навіть висвітлення та кондиционирование.

Абонентська ємність станцій (аналогові абоненты):

|EWSD1 |EWSD2 |EWSD3 | |20 тис. |30 тис. |50 тис. |.

Абонентська ємність кожного з виносів (RCU1 і RCU2) на станції EWSD1 становить 5 тыс.

2. Розрахунок вступників і вихідних інтенсивностей навантажень для каждой.

РАТС та його розподілу за напрямами для цифровий ГТС.

Розрахунок вступників інтенсивностей навантажень (ІН) з кожної РАТС проводиться у разі формуле:

Yi = a (Ni, де, а = 0,05 Ерл — питома що надходить ІН від абонентів; Ni — ємність i-го станции.

YРАТС 1 = 0,05 (20 000 = 1000 Эрл.

YРАТC 2 = 0,05 (30 000 = 1500 Эрл.

YРАТC 3 = 0,05 (50 000 = 2500 Эрл.

Навантаження не вдома комутаційного поля (КП) визначається как:

[pic], де tвх_i і tвх_i — час заняття входу й аж виходу КП i-го РАТС.

Для цифрових АТС із метою спрощення розрахунків приймаємо [pic].

YРАТC 1 = Yвых РАТC 1 = 0,05 (20 000 = 1000 Эрл.

YРАТC 2 = Yвых РАТC 2 = 0,05 (30 000 = 1500 Эрл.

YРАТC 3 = Yвых РАТC 3 = 0,05 (50 000 = 2500 Эрл.

Інтенсивність навантаження не вдома комутаційного поля РАТС розподіляється за такими напрямами зв’язку: внутристанционная зв’язок, до УСС, до АМТС та вихідні до іншим РАТС.

Для визначення внутристанционной навантаження спочатку розраховується загальна що виходить ІН сети:

[pic], де і - номер РАТС.

Yвых_ГТС = Yвых_РАТC 1 + Yвых_РАТC 2 + Yвых_РАТC 3 = 5000 Эрл.

Потім обчислюємо частку що виходить ІН кожної АТС загальної що виходить ІН мережі в процентах:

[pic].

(РАТC 1 = 20%;

(РАТC 2 = 30%;

(РАТC 3 = 50%.

По таблиці визначимо відсоток інтенсивності внутристанционной навантаження Квн_i від інтенсивності що виходить навантаження i-го РАТС.

Квн_РАТC 1 = 38,5%;

Квн_РАТC 1 = 46%;

Квн_РАТC 1 = 61,8%.

Розрахунок внутристанционных ІН виробляємо по формуле:

[pic].

Yвн_РАТC 1 = 385 Эрл;

Yвн_РАТC 2 = 460 Эрл;

Yвн_РАТC 3 = 618 Эрл.

Інтенсивність навантаження до УСС становить 3% від інтенсивності що виходить на РАТС навантаження, т. е.

[pic].

YУСС_РАТC 1 = 30 Эрл;

YУСС_РАТC 2 = 45 Эрл;

YУСС_РАТC 3 = 75 Эрл.

Інтенсивність навантаження до АМТС определяется:

[pic], де Ni — число абонентів i-го категорії; гам — питома міжміський ИН.

YЗСЛ_РАТC 1 = 96 Эрл;

YЗСЛ_РАТC 2 = 144 Эрл;

YЗСЛ_РАТC 3 = 240 Эрл.

Для спрощення розрахунків, можна припустити, що яка входить міжміський навантаження дорівнює исходящей:

YСЛМ_РАТC 1 = 96 Эрл;

YСЛМ_РАТC 2 = 144 Эрл;

YСЛМ_РАТC 3 = 240 Эрл.

Навантаження у бік від транспортування кожної РАТС до сельско-пригородной мережі приймаємо рівної 10% від що виходить навантаження кожної РАТС:

YУСП_РАТC 1 = 100 Эрл;

YУСП_РАТC 2 = 150 Эрл;

YУСП_РАТC 3 = 250 Эрл.

Інтенсивність навантаження у бік інших РАТС:

Yисх_i = Yвых_i (YУСС_i — Yвн_i — YЗСЛ_i (YУСП_i .

Yисх_РАТC 1 = 389 Эрл;

Yисх_РАТC 2 = 701 Эрл;

Yисх_РАТC 3 = 1317 Эрл.

Результати зводяться в таблицу:

|1 |- |135 |254 |30 |96 |100 | |2 |160 |- |541 |45 |144 |150 | |3 |470 |847 |- |75 |240 |250 | |АМТС |96 |144 |240 |- |- |- | |УСП |100 |150 |250 |- |- |- |.

Кількість СЛ у напрямах визначаємо за таблицею Эрлангов (для цифрових АТС) при наступних нормах втрат (по розрахункової нагрузке):

УСС — 0,001;

АМТС — 0,01;

РАТС — 0,005;

Внутрист. — 0,003.

У таблиці вказані: в чисельнику — число СЛ, а знаменнику — число первинних цифрових трактів (ПЦТ).

|№ РАТС |1 |2 |3 |УСС |АМТС |УСП | |1 |- |160/6 |300/10 |47/2 |114/4 |125/5 | |2 |190/7 |- |600/20 |66/3 |170/6 |180/6 | |3 |600/20 |900/30 |- |100/4 |300/10 |300/10 | |АМТС |114/4 |170/6 |300/10 |- |- |- | |УСП |125/5 |180/6 |300/10 |- |- |- |.

3. Розрахунок обсягу устаткування РАТC.

Під час проектування станційних споруд АТС типу EWSD необхідно розрахувати обсяг наступного оборудования:

. Обсяг абонентського оборудования;

. Кількість лінійних груп LTG різного типа;

. Ємність комутаційного поля SN;

. Кількість функціональних блоків буфера повідомлень МВ (В);

. Кількість функціональних блоків управляючих пристроїв і сигналізації за загальним каналу CCNC;

. Кількість функціональних блоків координаційної процесора CP113.

3.1. Розрахунок обсягу абонентського оборудования.

До складу абонентського устаткування системи EWSD входять цифрові абонентські блоки DLU, які можуть опинитися розташовуватися як у самій станції (локальні DLU), і за її межами (віддалені DLU), і навіть спеціальні блоки дистанційного управління RCU.

У окремий блок DLU можна включити до 952-х абонентських ліній в залежність від їх типу, від передбачених функціональних блоків і необхідних значень трафіку (пропускну здатність блоку до 100 Эрл).

Кількість блоків DLU включення аналогових АЛ не більше станції равно:

NDLU = N/952, де N — абонентська ємність станции.

NDLU РАТС1 = 10 000/952? 11.

Кількість модулів аналогових абонентів АЛ SLMA равно:

MSLMA = Na/8, де Nа — число аналогових АЛ.

MSLMA РАТС1 = 10 000/8? 1250.

В одному стативе розташовується до 119 модулів SLMA. Кількість стативов R: DLU:

SDLU = MSLMA/119.

SDLU РАТС1 = 1250/119? 11.

Кількість процесорів абонентських модулів SLMCP равно:

NSLMCP = MSLMA .

NSLMCP РАТС1 = 1250.

Блоки DLU можуть експлуатуватися не більше станції і дистанційно. У дистанційний блок RCU можуть входити до шести блоків DLU. Кожен DLU блоку RCU включає у собі аварійне котра управляє пристрій SASC, яке слугує керувати з'єднанням між абонентами RCU в аварійний режим і встановлюється дома 2-х абонентських модулів SLMA.

Кількість стативов DLU в виносному блоці RCU равно:

S’DLU = M’SLMA/117;

S’DLU RCU1 = 625/117? 6;

S’DLU RCU2 = 625/117? 6.

Де M’SLMA — число модулів SLMA в виносному RCU,.

M’SLMA = N’a/8;

M’SLMA RCU1 = 5000/8? 625;

M’SLMA RCU2 = 5000/8? 625.

Де N’a — число аналогових АЛ, включених в RCU.

Кількість процесорів SLMCP в RCU равно:

N’SLMCP = M’SLMA ;

N’SLMCP RCU1 = 625;

N’SLMCP RCU2 = 625.

3.2. Розрахунок числа лінійних груп LTG.

Розрахунок числа лінійних груп LTG виробляється у залежність від їх типу і кількість ліній, які включаємо в них.

Лінійна група LTGG використовується для підключення до неї блоків DLU, цифрових СЛ від РАТС мережі, цифрових комутаторів DSB. У одну групу LTGG включаються до 120 каналів користувача, тобто. до 4-х трактів ИКМ-30, чи 64 цифрових комутаторів DSB. Особливість LTGG у цьому, що у однорядной модульної касеті размешаются дві лінійні групи. Блоки DLU входять у LTGG через 2 чи 4 ИКМ-линии (залежно від навантаження DLU). Кількість лінійних груп LTGG равно:

NLTGG = NLTGG DLU + NLTGG DSB + NLTGG ЦСЛ .

Кількість лінійних груп LTGG DLU одно числу блоків DLU:

NLTGG DLU = NDLU ;

NLTGG DLU = 23.

Т.к. EWSD1 виконує функції АМТС, необхідно розрахувати кількість лінійних груп LTGGDSВ для включення десятьох цифрових комутаторів DSB, що використовуються ручного встановлення сполуки. Кожен DSB має дві цифрових тракту, з допомогою яких підключається до двох LTGGDSВ. На АМТС EWSD1 має быть:

NLTGG DSВ = NDSB /64;

NLTGG DSВ = 10/64 = 0,16.

Та кількість LTGGDSВ має не меншим двох для надійності, т. е.

NLTGG DSВ = 2.

У лінійну групу LTGGЦСЛ включаються цифрові СЛ від РАТС сіті й УСП. Кожна група LTGGЦСЛ дозволяє включити до 4-х первинних цифрових трактів ИКМ-30. число блоків LTGGЦСЛ визначається как:

NLTGG ЦСЛ = SVПЦТ/4;

NLTGG ЦСЛ = 55/4? 14, де SVПЦТ — загальна кількість первинних цифрових трактів ІКМ за всі напрямам, включене в АТС для зв’язки з іншими АТС.

В одному стативе R: LTGG розташовуються до 5-и блоків LTGG, у кожному блоці по дві лінійні групи, тобто. однією стативе можуть розташовуватися до десятьох лінійних груп LTGG. Кількість стативов R: LTGG равно:

SLTGG = NLTGG /10,.

SLTGG = 39/10? 4.

ЗСЛ і СЛМ входять у блоки LTGD. Одного блок LTGD включаються до 4-х ИКМ-трактов. При розрахунку числа блоків LTGD слід зазначити, що блокам підключатимуться ЗСЛ і СЛМ тільки від РАТС2 і РАТС3. Кількість блоків LTGD равно:

NLTGD = SVПЦТD/4;

NLTGD = 32/4 = 8, де SVПЦТD — загальна кількість первинних цифрових трактів ІКМ, включених в блоки LTGD.

В одному стативе R: LTGD розміщається до 4-х блоків LTGD. Кількість стативов LTGD равно:

SLTGD = NLTGD /4;

SLTGD = 8/4 = 2.

3.3. Вибір ємності комутаційного поля SN.

Для вибору ємності комутаційного поля SN слід визначити загальне число блоків LTG, включених на станции:

SNLTG = NLTGG + NLTGD ;

SNLTG = 39 + 8 = 47.

Вибирається стандартна ємність SN:63LTG.

Для комутаційного поля SN (В) на 63 LTG потрібно одна касета кожної боку поля, тобто. потрібно дві касети, розміщені однією стативе:

SSN (B) = 1.

3.4. Розрахунок обсягу устаткування буфера повідомлень МВ (В).

Обсяг устаткування буфера повідомлень МВ (В) залежить від загальної кількості лінійних груп LTG на станції і щаблі ємності комутаційного поля SN. Під час проектування системи EWSD слід визначити обсяг наступного устаткування буфера повідомлень МВ (В):

. Управляючих пристроїв передатчика/приемника T/RC;

. Блоков буфера повідомлень для лінійних груп MBU: LTG;

. Блоков буфера повідомлень для управляючих пристроїв комутаційних груп MBU: SGC;

. Груп буферів повідомлень MBG.

Кожен модуль управляючих пристроїв передатчика/приемника T/RC може обслуговувати до 16 LTG, отже, кількість таких модулів равно:

NT/RC = NLTG /16;

NT/RC = 47/16? 3, де NLTG — загальна кількість лінійних груп LTG.

У середньому кожен блок буфера повідомлень для лінійних груп MBU: LTG включається до 4-х управляючих пристроїв передатчика/приемника T/RC, отже, кількість блоків MBU: LTG равно:

NMBU:LTG = NT/RC /4;

NMBU:LTG = ¾? 1.

Кількість блоків буфера повідомлень для управляючих пристроїв комутаційних груп MBU: SGC залежить від щаблі ємності комутаційного поля. У нашому випадку кількість блоків равно:

NMBU:SGC = 1.

Кількість груп буферів повідомлень MBG перебуває у діапазоні від 1 до запланованих 4 і розраховується за формуле:

NMBG = NMBU: LTG /2;

NMBG = ½? 1.

Групи буфера повідомлень MBG дублированы з міркувань надійності і працюють у режимі розподілу навантаження. Отже, розраховане кількість груп, і блоків буферів повідомлень слід збільшувати у два раза.

В одному стативе R: MB (B) розміщається до 4-х груп буферів повідомлень MBG, отже, число стативов равно:

SMB (B) = SNMBG/4;

SMB (B) = 2/4? 1, де SNMBG — загальна кількість груп буферів повідомлень MBG з урахуванням дублирования.

На стативе, разом із групами буфера повідомлень, розташовуються центральний генератор тактовою частоти CCG (A), котра управляє пристрій системної панелі SYPS і його зовнішні розподільники тактовою частоти CDEX.

3.5. Розрахунок обсягу устаткування управляючого устрою мережі ВКБ CCNC.

Під час проектування системи EWSD, яка з сигналізацією ОКС-7, необхідно визначення кількості наступних функціональних блоків управляючого устрою мережі ВКБ CCNC:

. Цифрових оконечных пристроїв ланки сигналізації SILTD;

. Груп оконечных пристроїв ланки сигналізації SILTG;

. Мультиплексоров MUXM;

. Адаптерів сигнальній периферії SIPA в процесорах мережі сигналізації за загальним каналу CCNP.

Для визначення потрібної кількості ланок сигналізації на EWSD1 необхідно визначити загальна кількість розмов, здійснених усіма абонентами проектованої станції з абонентами інших РАТС, АМТС, УСС, а також потрібен врахувати виклики, вступники по міжміським каналам на АМТС при сигналізації на мережі ОКС-7.

Тоді загальна кількість викликів СОКС, обслуговуваних проектованої станцією при сигналізації на мережі ОКС-7, равно:

СОКС = СИСХ + СВХ + СУСС + СМВХ + СМИСХ ;

СОКС = 8,2 + 12,2 + 0,7 + 2,6 + 3,1 = 26,8.

Де СИСХ — кількість вихідних викликів, виникаючих від абонентів РАТС1 до абонентів інших РАТС, УСП при сигналізації ОКС-7;

СИСХ = YИСХ / tСЛ ,.

СИСХ = 489/60 = 8,2.

Де YИСХ — сумарна що виходить навантаження проектованої РАТС1 решти РАТС мережі, УСП, tСЛ = 60 з — середня тривалість заняття сполучної лінії при місцевому соединении.

СВХ = YВХ / tСЛ ,.

СВХ = 730/60 = 12,2.

Де YВХ — сумарна яка входить навантаження проектованої РАТС1 з інших РАТС і УСП.

Кількість викликів до УСС равно:

СУСС = YУСС / tУСС,.

СУСС = 30/45 = 0,7.

Де YУСС — навантаження до УСС, tУСС = 45 з — середня тривалість заняття під час зв’язку з УСС.

Кількість викликів, вступників по міжміським каналам від усіх РАТС до АМТС:

СМВХ = YЗСЛ / tЗСЛ ,.

СМВХ = 384/150 = 2,6.

Де YЗСЛ — міжміський телефонний навантаження по ЗСЛ від абонентів всіх РАТС до АМТС, tЗСЛ = 150 з — середня тривалість сполуки по ЗСЛ.

Кількість викликів, вступників по міжміським каналам від АМТС до всім РАТС сети:

СМИСХ = YСЛМ / tСЛМ ,.

СМИСХ = 384/126 = 3,1.

Де YСЛМ — міжміський телефонний навантаження по СЛМ від АМТС до абонентам всіх РАТС мережі, tСЛМ = 126 з — середня тривалість сполуки по ЗСЛ.

З розрахованого числа викликів, обслуговуваних з використанням системи сигналізації ОКС-7, визначається число ланок сигналізації VОКС :

VОКС = (МАН / (64 Кбіт/с • 0,2)) + 1;

VОКС = (20 582 бит/с /(64 000 бит/с • 0,2)) + 1? 3.

Де МАН — кількість біт даних, переданих по ОКС-7 обслуговування аналогових абонентів в ЧНН.

Обсяг переданих даних в ЧНН через мережу ВКБ від аналогових абонентів определяется:

МАН = 2 • СОКС • 4 • 12 • 8;

МАН = 2 • 26,8 • 4 • 12 • 8 = 20 582 бит/с.

Кількість цифрових оконечных пристроїв ланки сигналізації SILTD равно:

NSILTD = VОКС = 3.

У одну групу оконечных пристроїв ланки сигналізації SILTG включається до 8 SILTD, отже, кількість груп равно:

NSILTG = NSILTD /8;

NSILTG = 3/8? 1.

У блоці CCNC задля забезпечення надійності завжди встановлюється два процесора сигналізації за загальним каналу CCNP0 і CCNP1. Один адаптер сигнальній периферії SIPA відпо-відає чотири групи SILTG і їхня кількість в кожному процесорі CCNP равно:

NSIPA = NSILTG /4;

NSIPA = ¼? 1.

Коли станції трохи більше 12 груп оконечных пристроїв ланки сигналізації SILTG, то використовується один статив R: CCNP/SILTD.

3.6. Розрахунок обсягу устаткування координаційної процесора СР113.

Під час проектування системи EWSD визначається обсяг наступного устаткування координаційної процессора:

. Кількість процесорів обробки викликів САР;

. Обсяг спільної па-м'яті CMY;

. Кількість процесорів виводу-введення-висновку IOP;

. Кількість управління введенням висновком IOC.

За нормального режимі роботи координаційної процесора СР113 основний процесор ВАРм виконує функції техобслуговування і функції обробки викликів, процесор ВАРs — займається лише обслуговуванням викликів. Якщо величина котра надходить навантаження до станції перевищує деяку задану величину, то конфігурацію СР113 крім основних процесорів BAPм і BAPs включаються процесори обробки викликів САР.

Для визначення необхідної конфігурації координаційної процесора СРР113 треба зазначити загальна кількість викликів, вступників до станції в ЧНН.

Кількість викликів, вступників до станції в ЧНН, равно:

NЧНН = YРАТС1 • 3600/t + YСЛ ВХ • 3600/tСЛ + YЗСЛ • 3600/tЗСЛ ;

NЧНН = 1000 • 3600/72 + 730 • 3600/60 + 384 • 3600/150? 103 016.

Де YРАТС1 — навантаження, яка надходить по абонентським лініях, t = 72 з — середня тривалість заняття при місцевому поєднанні, YСЛ ВХ — навантаження, яка надходить по з'єднувальним лініях, tСЛ = 60 з — середня тривалість заняття сполучної лінії, YЗСЛ — міжміський телефонний навантаження по ЗСЛ від абонентів всіх РАТС до АМТС, tЗСЛ = 150 з — середня тривалість сполуки по ЗСЛ.

З даних слід, що з обслуговування вхідних викликів досить двох процесорів ВАРм і BAPs, т.к. можуть обслужити до 119 000 викликів в ЧНН.

Розрахунок ємності спільної па-м'яті CMY координаційної процесора виготовляють підставі табличных даних, і одно 128 Мбайтам, т.к. кількість LTG на станції EWSD1 одно 47.

Кількість процесорів вводу-виводу IOP: MB для центрального генератора тактовою частоти IOP: MB (CCG) і системної панелі IOP: MB (SYP) завжди одно двом (задля забезпечення надійності), інші процесори IOP: MB розраховуються залежно від ємності станции.

Кількість процесорів вводу-виводу для групи буферів повідомлень IOP: MBU (MBG) розраховується за формуле:

NIOP:MBU (MBG) = SNMBG ;

NIOP:MBU (MBG) = 2/4? 1.

Де SNMBG — загальна кількість груп буферів повідомлень MBG з урахуванням дублирования.

Кількість процесорів виводу-введення-висновку для устрою управління системою сигналізації ОКС-7 IOP: MBU (CCNC) розраховується за формуле:

NIOP:MBU (CCNC) = 2 • NCCNC ;

NIOP:MBU (CCNC) = 2 • 1 = 2.

Де NCCNC — число блоків CCNC на станции.

Розрахунок числа пристроїв управління уведенням-висновком IOC проводиться виходячи з таких условий:

Одне пристрій управління уведенням-висновком IOC дозволяє включити до 16 процесорів виводу-введення-висновку IOP, із міркувань надійності устрою управління дублюються (IOC0 і IOC1).

Координаційний процесор мінімальної продуктивності (без процесорів обробки викликів САР) займає два статива: один для процесорів ВАР і спільної па-м'яті CMY (R:CP113A), інший статив (R:DEVD) — для процесорів вводу-виводу і пристроїв машинної периферии.

4. Токораспределительная сеть.

Для підбиття енергії від опорного джерела до питаемым пристроям на АТС будується токораспределительная мережу (ТРС), що має бути високонадійній та екологічно безпечній. Поруч із створенням ТРС на АТС створюється система заземлений для однопроводных систем межстанционной сигнализации.

Під час створення ТРС основним завданням є постачання електроенергії з необхідними допусками за напругою і збереження різниці напруг між будь-якими двома заземленными точками не вище припустимою величини. Для виконання зазначених вимог на АТС будується радіальна ТРС.

У радіальної ТРС електроживлення від опорного джерела до кожного функціональному блоку чи стативу підводиться окремими проводами (мінусовою і запитають обов’язково плюсової), що йде безпосередньо від опорного джерела чи то з розподільного устройства.

Радіальна ТРС характеризуется:

. Щодо великим омическим опором минусового провода;

. Малим внутрішнім омическим опором батареї опорного источника;

. Дуже малим омическим опором плюсового дроти, яке виходить завдяки тому, що плюсові дроти з'єднані між собою через заземленную систему, творчу низкоомную сеть.

У цифрових електронних АТС система заземлення виконується наступним чином. Мережа заземлення виконується мідними проводами, які у верхню частину стативов вздовж рядів, і навіть над кожним стативом впоперек рядів. У місці перетину вони надійно з'єднуються й утворять сітку, іноді звану площиною О.

5. Освещение.

Щоб запобігти безпосереднього впливу сонячних променів на апаратуру, у вікна вставляють напівпрозорі склоблоки чи матові скла, або покривають звичайні скла білої клейовою фарбою. Для загального освітлення автоматного залу використовуються люмінесцентні світильники, до роботи на стативах — переносні лампи напругою 36 У. Розетки цього напруги встановлюються в торці низки, вони мають конструктивно відрізнятиметься від розеток 22 В.

6. Кондиционирование.

Температура повітря поблизу рядів апаратури маєш бути у межах 18- 240С, а відносна вологість — 55−70% (влітку допускається температура 25- 350С при вологості 45−55%, взимку припустимо зниження температури до 15−170С при вологості 45−80%).

В усіх життєвих приміщеннях АТС використовується центральне водне опалення. Вентиляційна розпорядження про обслуговуваних АТС мають забезпечувати подачу зовнішнього повітря на обсязі 30 м³ за годину одного працюючого. За повної герметизації приміщення використовують дві приточные і витяжні установки з обміном 60 м³ на працюючого. Авіалінія має рух повітря між рядами устаткування згори донизу (шляхом осідання пилу). Для цього вхідні повітроводи розташовуються під стелею, а витяжні - поблизу статі. Швидкість руху повітря має перевищувати 1 м/с. На необслуговуваних АТС допускається природна витяжка повітря з однократним обменом.

7.

Литература

.

1) Росляков А. В. Проектування цифровий міського телефонного сети.

Самара, 1998.

2) Абілов А. В. Цифрова автоматична телефонний станція EWSD.

Іжевськ, 2001.

3) Лутов М. Ф. та інших. Квазіелектронні і електронні АТС. — М.: Радіо і зв’язок, 1988.

4) Корнышев Ю. Н. та інших. Станційні споруди сільських телефонних мереж. — М.: Зв’язок, 1978.