Рентабельність та собівартість продукції

Курсова робота з економіки підприємства Рентабельність та собівартість продукції.

ЗМІСТ ВСТУП… …2.

РЕФЕРАТ…4.

РОЗДІЛ I ТЕОРИТИЧЕСКИЕ ОСНОВИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦИИ…5.

1.1 Теоретичні основи рентабельності…5.

1.2 Собівартість продукции…10.

РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «…СИРЗАВОД». …13.

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика…13.

2.2 Аналіз прибули і рентабельності підприємства…21.

РОЗДІЛ III ШЛЯХУ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПРЕДПРИЯТИЯ…26.

ВЫВОДЫ…29.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

…30.

ВСТУП В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв «язані з урахуванням фінансового положення підприємства.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Порівняння прибули з витратами означає рентабельність, або, точніше, норму рентабельності.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності зі всесторонньо розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре відладженим господарським механізмом. В значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою.

Один з чинників підвищення ефективності - вдосконалення структури економіки. Вищими темпами необхідно розвивати галузі, що забезпечують науково-технічний прогрес і успішне рішення соціальних задач, добиватися поліпшення пропорцій між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.

Основою економіки вже довгий час є підприємство. Ефективність його діяльності - це і робочі місця, і національний дохід, і форма ринкової інфраструктури.

У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем рентабельності. Рентабельність виступає одним з найважливіших основних показників роботи підприємства.

Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і так далі. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Саме шляхи підвищення рівня рентабельності підприємства з «явилися об «єктом дослідження в даній курсовій роботі. Розгляд питання здійснювався на прикладі ВАТ «.сырзавод». В процесі роботи використовувалися праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

РЕФЕРАТ У своїй курсовій роботі я оцінив рівень ефективності роботи підприємства, одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляв з витратами або використовуваними ресурсами. А також досліджував рентабельність продукції на ВАТ «…сырзавод» і з «ясував що показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємств.

Для підвищення ефективності роботи підприємства розроблені і запропоновані заходи.

Моя курсова робота складається з 8 таблиць, 1-го малюнка, 3-х розділів, 31 сторінки; 20-ти джерел літератури.

РОЗДІЛ I.

ТЕОРИТИЧЕСКИЕ ОСНОВИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.

1.1 Теоретичні основи рентабельності підприємства В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв «язані з урахуванням фінансового положення підприємства. Наприклад, якщо темпи продажів підприємства падають, то чи зменшиться відповідно цьому виробництво товарів або підприємство повинно дотримуватися колишніх темпів розвитку, роблячи запас на майбутнє? Або якщо попит на продукцію сильно і несподівано збільшується, то чи можна з існуючих потужностей зняти більше продукції? Чи повинне підприємство розвивати нові технології, що вимагають значних капіталовкладень, або обмежитися інтенсифікацією праці? Все це зрештою пов «язано з оцінкою використання ресурсів підприємства. Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Порівняння прибули з витратами означає рентабельність, або, точніше, норму рентабельності.

На практиці використовуються два варіанти вимірювання норми рентабельності. Це відношення прибули до поточних витрат — витрат підприємства (собівартості) або до авансованих вкладень (основним виробничим фондам і оборотним коштам). Обох вимірників зв «язано між собою показником швидкості обороту авансованих вкладень.

У практиці роботи підприємств застосовується ряд показників рентабельності.

1. Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізованій продукції і по окремих її видах. У першому випадку вона визначається як відношення прибули від реалізації продукції до витрат на її виробництво і реалізацію. Рентабельність всієї реалізованої продукції розраховується і як відношення прибули від реалізації товарної продукції до виручки від реалізації продукції; по відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції; по відношенню чистого прибутку до виручки від реалізації продукції. Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізовується.

У другому випадку визначається рентабельність окремих видів продукції. Вона залежить від ціни, по якій продукція реалізується споживачеві, і собівартості по даному її вигляду.

2. Рентабельність виробничих фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних коштів. Цей показник можна розрахувати і по чистому прибутку.

3. Рентабельність вкладень в підприємство визначається за вартістю майна, наявного в його розпорядженні, При розрахунку використовуються показники балансового і чистого прибутку. Вартість майна визначається по бухгалтерському балансу. Окрім прибутку при розрахунку рентабельності вкладень можна використовувати виручку від реалізації продукції. Цей показник характеризує рівень продажів на 1 рубель вкладень в майно підприємства.

Рентабельність власних засобів підприємства визначається відношенням чистого прибутку до його власних засобів, визначуваних по балансу. Доцільно розрахувати і віддачу довгострокових фінансових вкладень. Рентабельність довгострокових фінансових вкладень розраховується як відношення суми доходів від цінних паперів і пайової участі в інших підприємствах до загального об «єму довгострокових фінансових вкладень. Отриманий результат цікаво порівняти з рентабельністю виробничих фондів. У ряді випадків він може бути вище, ніж рентабельність виробничих фондів.

Для оцінки ефективності роботи підприємства недостатньо використовувати тільки показник прибули. Наприклад, два підприємства одержують однаковий прибуток, але мають різну вартість виробничих фондів, тобто суму основного капіталу і оборотних коштів. Ефективніше працює те підприємство, у якого вартість виробничих фондів менша. Таким чином, для оцінки ефективності роботи підприємства необхідно зіставити прибуток і виробничі фонди, за допомогою яких вона створена. Це і є рентабельність.

Рентабельність — прибутковість, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності. Її розраховують як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основного капіталу і. нормованих оборотних коштів.

Розрізняють два види рентабельності: рентабельність, розрахована на основі балансового (загальною) прибутку, і рентабельність, розрахована на основі чистого прибутку.

Основне джерело грошових накопичень підприємств — виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції. Тому важливе завдання кожного господарюючого суб «єкта — одержати більше прибули при найменших витратах шляхом дотримання строго режиму економії у витрачанні засобів і найбільш ефективного їх використання.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції визначають рівень і структуру її собівартості. Виручка від реалізації продукції обчислюється в діючих цінах. При радикальній зміні управління економікою показник виручки від реалізації продукції стає одним з найважливіших показників діяльності підприємств. Даний показник створює зацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісного об «єму продукції, що випускається, скільки в збільшенні об «єму реалізованої продукції (з урахуванням зниження залишків нереалізованої продукції). Це означає, що проводитися повинні такі вироби і товари, які відповідають вимогам споживачів і мають великий попит.

У цих цілях необхідно вивчати ринкові умови господарювання і можливості впровадження вироблюваної продукції на ринок шляхом розширення об «ємів її реалізації. З розвитком підприємництва і підвищенням конкуренції зростає відповідальність підприємств за виконання прийнятих на себе зобов «язань. Таким чином, показник виручки від реалізації продукції відповідає вимогам комерційного розрахунку і, у свою чергу, сприяє розвитку підприємницької діяльності.

Зацікавленість підприємств у виробництві і реалізації якісною, такою, що має попит на ринку продукції, відбивається на величині прибули, яка за інших рівних умов знаходиться в прямій залежності від об «єму реалізації цієї продукції.

Для оцінки ефективності роботи підприємства недостатньо використовувати тільки показник прибули. Наприклад, два підприємства одержують однаковий прибуток, але мають різну вартість виробничих фондів, тобто суму основного капіталу і оборотних коштів. Ефективніше працює те підприємство, у якого вартість виробничих фондів менша. Таким чином, для оцінки ефективності роботи підприємства необхідно зіставити прибуток і виробничі фонди, за допомогою яких вона створена. Це і є рентабельність.

Рентабельність — це прибутковість, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності.

Аналізуючи прибуток за декілька років, необхідно встановити, яка склалася тенденція в її зміні, чи відображає вона збільшення ефективності роботи підприємства.

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний рівень прибутковості підприємства або продукції, яка проводиться. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибули до витрат або використовуваних ресурсів (капіталу).

Рентабельність в перший рік роботи підприємства, як правило, дуже низька, хоча наступні декілька років роботи підприємства спостерігається її зростання. З часом її величина стабілізується, а в кінці виробництва може почати падати. Однією з причин збільшення рентабельності може бути збільшення об «ємів виробництва.

Найбільш обобщающим показником діяльності підприємства є рентабельність підприємства. У цьому показнику синтезуються всі чинники виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських засобів і внереализационные фінансові результати.

Збільшення рентабельності підприємства пов «язане із збільшенням рентабельності продукції.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробничою, підприємницькою, інвестиційною), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

2.1. Собівартість продукції.

Ще одним важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції, робіт, послуг.

Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб «єктів господарювання.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг має дуже важливе значення. Він дозволяє з «ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст, встановити резерви і дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції. Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка рівна собівартості, то вдалося лише відшкодувати лише витрати на виробництво і реалізацію продукції і прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство одержує збиток, тобто негативний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове положення, що не виключає і банкрутство.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибули до витрат.

Аврашков л.Я. указує декілька способів розрахунку рентабельності. Він підкреслює, що рентабельність має ряд модифікацій. Перш за все потрібно відрізняти рентабельність використовуваних ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції (витрат на її виробництво).

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перш за все, розраховується рентабельність реалізованої продукції (Рп) Рп = Вр: Ср*100 (2.1).

Вр — виручка від реалізації.

Ср — собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність продукції може розраховуватися як відношення прибули до об «єму реалізованої продукції.

Рентабельність використовуваних ресурсів залежно від обхвату останніх може бути визначена як рентабельність виробничих фондів, сукупних активів власного капіталу.

Рентабельність виробничих фондів (Рп) — традиційний показник на вітчизняних підприємствах, який на практиці називають рентабельність виробництва, розраховують по формулі:

Рп = П: Ко*100 (2.2).

П — загальний (валова) прибуток підприємства за рік До — середня величина основних виробничих фондів і оборотних коштів підприємства за рік.

Потрібно мати на увазі, що така методика розрахунку рентабельності виробництва є недостатньо конкретною. Вона завищує цей показник, оскільки загальний прибуток містить надходження не тільки від виробництва, але і від інших форм діяльності. Це потрібно враховувати при аналізі ефективності виробництва. Волгин а.П. виділяє і такий вид рентабельності, як рентабельність активів і рентабельність власного капіталу.

Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.

Ра = П: Са*100 (2.3).

Са — середня сума активів балансу підприємства П — прибуток за рік Рентабельність власного капіталу (Рк) показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних засобів:

Рк = Пч: Кс*100 (2.4).

Пч — чистий прибуток за вирахуванням виплати відсотків за кредит Кс — власний капітал Величина власного капіталу приймається за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів мінус всі боргові зобов «язання. Цей показник рентабельності цікавить в першу чергу акціонерів, оскільки він означає верхню межу дивідендів.

Недоліком цього методу є те, що при розрахунку передбачається незмінна величина річного прибутку на весь період експлуатації об «єкту інвестування. Крім того, майже неможливо оптимізувати певні об «єкти інвестування з певним річним прибутком.

РОЗДІЛ II.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «…СИРЗАВОД».

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства.

У 1970 році був заснований … сырзавод, який підкорявся запорізькому підприємству «Центровивоз». У 1977 році сырзавод стає мелітопольським державним підприємством по збору і переробці молока.

У 1996 році за рішенням фонду держмайна і приватизації перейменовується у Відкрите акціонерне суспільство «…сырзавод» (згідно договору № 456 від 16.01.1996 р.).

Підприємство «…сырзавод» — самостійний господарюючий суб «єкт, юридична особа, що здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

ВАТ «…сырзавод» є юридичною особою і здійснює свою діяльність на підставі ЗУ «Про підприємства в Україні», ЗУ «Про підприємництво», «Про господарські суспільства», «Про власність» і ін.

Підприємство «…сырзавод» — підприємство, організоване на засоби групи підприємців, які посідають адміністративні посади в нім.

Стаття 27 Цивільного кодексу України затверджує право юридичних осіб на індивідуальне найменування. Найменування юридичної особи є одним з необхідних засобів його індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одне з них від іншого.

Найменування юридичної особи указується в його засновницьких документах. У засновницьких документах може указуватися його повне і скорочене найменування.

Стаття 8 ЗУ «Про підприємництво» визначає поняття фактичної і юридичної адреси підприємства. Юридична адреса ВАТ «…сырзавод» пгт. …, вул. …83.

Управління підприємством здійснюється директором, який ухвалює рішення з усіх питань діяльності підприємства.

Трудовий колектив ВАТ «…сырзавод» має повноваження відповідно до закону України «Про підприємства в Україні «.

Малюнок 1.1 Організаційна структура підприємства ВАТ " … сырзавод «має в своєму розпорядженні майно, що складається з основних фондів, а так само інших засобів підприємства, вартість яких відбивається в самостійному балансі. На підприємстві так само створений резервний фонд, у розмірі 25% від суми статутного фонду. Його формування здійснюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі 5% від суми чистого прибутку до досягнення фондом встановленого розміру.

Підприємство має так само власну виробничу базу, з виробничими ділянками і адміністративними приміщеннями:

— масло цех, сырцех, казеїновий цех;

— котельна;

— бокс для ремонту автомобілів;

— офіс (адміністративна будівля);

— складські приміщення;

— автомобілі;

— гараж.

При необхідності ВАТ «…сырзавод» бере в оренду технічні засоби у інших підприємств.

Для досягнення мети своєї статутної діяльності підприємство має право від свого імені здійснювати операції, набувати майнових і не майнових прав і нести зобов «язання, бути позивачем і відповідачем в суді.

Ресурсний потенціал ВАТ " … сырзавод «включає:

— Основні фонди;

— Оборотні фонди;

— Трудові ресурси.

Основні фонди підприємства є засобами праці, які багато разів використовуються в господарському процесі, не змінюючи при цьому свою речовинний-натуральну форму. Їх вартість переноситься на вартість проведеної продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань. Відповідно до класифікації основні фонди діляться на будівлі, споруди, машини, устаткування, передавальні пристрої.

Для характеристики ефективності використання основних засобів служать показники фондовіддачі і фондомісткості. Показник фондовіддачі розраховується як відношення вартості проведеної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Показник фондомісткості виступає зворотною величиной фондовіддачі. Показник фондомісткості повинен знижуватися в ідеальних умовах роботи підприємства, а фондовіддача рости, оскільки вона показує, скільки продукції одержано з 1 гривни основних фондів.

Для вивчення забезпеченості підприємства " … сырзавод «основними фондами проведемо аналіз таблиці.

Таблиця 1.1.

Показники забезпеченості підприємства основними фондами і ефективність їх використання на ВАТ " … сырзавод «.

Показники 2002 2003 2004 2004 в % до 2002.

1 Об «єм випуску продукції, тыс.грн. 805,3 919,3 1264,1 157.

2 Прибуток, тыс.грн. 131,2 202,1 387,4 295.

3 Середньорічна ст-ть ОПФ, тис. грн. 302,5 796,5 588,5 194.

4 Фондовіддача, грн. 2,5 1,2 2,1 0,8.

5 Фондомісткість, грн. 0,4 0,9 0,5 1,6.

6 Норма прибули % 43 25 66 1,5.

Проводячи аналіз даних таблиці видно, що показник фондовіддачі був найбільшим в 2002 році, що з «явилося результатом нарощування об «ємів виробництва, проте наступного року він значно знизився, що з «явилося результатом ряду чинників. У показника фондомісткості намічалася тенденція до збільшення з початку аналізованого періоду, проте в 2002 році значно знизився, що з «явилося позитивною тенденцією у використанні основних фондів підприємства. Норма прибули, як видно з таблиці, дещо знизилася за останні роки, хоч і знаходилася на відносно високому рівні. Та все ж за останній рік наголосилося її підвищення, що з «явилося позитивним результатом у виробничо-господарській діяльності підприємства.

Для підвищення ефективності використання основних фондів необхідно підвищувати ступінь їх завантаження, особливо їх активній частині, оновлення фондів, використання прогресивнішого устаткування, сучасної технології, кваліфікованих працівників.

Оборотні фонди є тією частиною виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі і переносить всю свою вартість на знов створену продукцію. Оборотні кошти підприємства можуть використовуватися для створення виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва, запасів готової продукції, а так само засобів в розрахунках і залишків грошових коштів на розрахунковому рахунку в банці і касі підприємства.

Проаналізувати використання оборотних коштів на підприємстві можна на основі показників материалоотдачи і матеріаломісткості. Матеріалоотдача показує, скільки проведено продукції з кожної гривни спожитих матеріалів. Матеріаломісткість є величиною, зворотною материалоотдачи, і що показує, скільки необхідно матеріальних витрат провести на виробництво одиниці продукції. Для досягнення нормальних умов функціонування підприємства материалоотдача повинна зростати, а матеріаломісткість — знижуватися. Аналіз цих показників дозволить визначити, як використовуються оборотні фонди на підприємстві, тобто ефективність їх використання.

Здійснити аналіз використання оборотних коштів на підприємстві «…сырзавод », а так само здійснити розрахунок показників матеріаломісткості і материалоотдачи можна за допомогою наступної таблиці.

Таблиця 1.2.

Аналіз використання оборотних коштів на ВАТ " … сырзавод «.

Показники 2002 2003 2004 2004 В %к 2002.

1 Об «єм виробництва, тис. грн. 805,3 919,3 1264,1 157.

2 Собівартість продукції (р/у), тис. грн. 483,7 477,4 500,0 103.

3 Зокрема матеріальні витрати, тис. грн. 264,1 179,3 266,4 101.

4 Матеріаломісткість, грн 0,3 0,2 0,2 0,6.

5 Матеріалоотдача, грн. 3,0 5,1 4,7 1,7.

6 Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції %.

9,6.

З таблиці видно, що материалоотдача на підприємстві в період перших чотирьох аналізованих років постійно зростала, і лише в 2002 році наголосилося незначне зниження даного показника, що з «явилося позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Що стосується матеріаломісткості, то вона, трохи знизившись в 1998 році, продовжує залишатися на відносно стабільному рівні, проте і не підвищуючись, що свідчить про не зовсім ефективну діяльність підприємства відносно використання оборотних коштів.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами — одна з найважливіших умов його успішної діяльності. Трудові ресурси підприємства є сукупністю працівників різних кваліфікаційних і професійних груп, що зайнятих на підприємстві і входять в його обліковий склад. Обліковий склад включає всіх працівників, прийнятих на роботу, пов «язаних як з основною, так і з не основною діяльністю.

Джерелами інформації для аналізу служать план по праці, статистична звітність «Звіт по праці «. Всю повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годинника одним працівником за аналізований період, а так само по ступеню використання фонду робочого часу. Даний аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству.

Показники продуктивності праці характеризують ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві. Показник вироблення і трудомісткості продукції є основними і найважливішими показниками продуктивності на рівні підприємства. Показник вироблення продукції розраховується як відношення кількості проведеної продукції в умовно-натуральних одиницях вимірювання до среднесписочной чисельності тих, що працюють. Показник трудомісткості продукції, можна сказати, є зворотним показником вироблення продукції. При аналізі він визначається як відношенням часу, витраченого на виробництво всієї продукції до кількості проведеної продукції.

Здійснимо аналіз на наявність і використання трудових ресурсів на ВАТ " … сырзавод «(таблиця 1.3).

Таблиця 1.3.

Наявність і використання трудових ресурсів Показники.

2004 В %к 2002.

1 2 5 6 7.

1 Середньорічна чисельність робочих, чоловік. 34 58 63 185.

2 Загальних витрати праці, тис. чіл./час 20,4 34,8 37,8 185.

3 Об «єм произв. Продукції, тис. грн. 805,3 919,3 1264,1 157.

4 Відпрацьовано одним робочим за рік, днів 253 261 260 103.

— годинника 2024 2035,8 2054 102.

5 Середня тривалість робочого дня, годинника 8 7,8 7,9 98,3.

6 Вироблення одного робочого:

— среднегодовая, тис. грн.

23,7.

15,8.

— среднедневная, грн. 9,4 6 7,7 82.

— среднечасовая, грн 1,2 0,8 1 83.

7 Трудомісткість 1 тис. грн. Продукції, чел/час 2,5 3,8 3 120.

Як показав аналіз, найбільше вироблення спостерігалося в 1997 і 2002 р., що характеризувалося високою продуктивністю кожного працівника. Але, не дивлячись на зниження даного показника в період з 1998 р. по 2003 р. підприємство продовжувало збільшувати чисельність персоналу разом із зростанням об «єму виробництва. Проте, важливим чинником підвищення продуктивності праці є зниження трудомісткості. Таким чином, трудові ресурси на підприємстві використовувалися досить таки ефективно. В цілому, підприємство організовує свою роботу по управлінню персоналом досить ефективно, а так само правильно використовує фінансові кошти для вдосконалення своєї діяльності. Аналіз показав, що підприємство » … сырзавод «має в своєму розпорядженні достатньо високий ресурсний потенціал, що дозволяє йому успішно здійснювати свою господарську діяльність.

2.2 Аналіз прибули і рентабельності підприємства У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності - об «ємом одержаного прибутку. Прибуток виступає одним з найважливіших основних показників роботи підприємства.

Прибуток підприємства є кінцевим результатом виробничий-фінансової діяльності і певною мірою може характеризувати ефективність використання підприємством впродовж досліджуваного періоду наданих в його розпорядження ресурсів.

Обов «язковою умовою для отримання прибули від ділової активності в умовах ринку є функціонування підприємства. Його життєдіяльність багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача авансових засобів і наскільки досягнутий рівень прибутковості створює економічне стимулювання подальшого зростання виробництва. Таким чином, аналіз прибули і рентабельності займає одне з провідних місць в економічному аналізі будь-якого підприємства.

Метою аналізу балансового прибутку ВАТ " … сырзавод «є вивчення об «єму і складу, а так само знаходження конкретних чинників, що її визначають, їх величини і характеру впливу на прибуток.

Проведемо аналіз прибутковості підприємства і з «ясуємо, від якого виду діяльності підприємство має найбільший прибуток, а так само визначимо, які роки з аналізованого періоду з «явилися для підприємства найбільш прибутковими. Даний аналіз необхідний для глибшого вивчення ефективності діяльності підприємства, проте повніша характеристика діяльності підприємства може бути одержана лише в сумі з даними аналізу рентабельності підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Аналіз прибутку ВАТ «…сырзавод».

.

Показники 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2004 в %к 2002.

1 Прибуток від реалізації молочної продукції, тис. грн.

118,9.

197,4.

432,2.

363,5.

2 Прибуток від іншої реалізації, тис. грн. 68,5 91,3 109,8 160.

3 Внереалізационниє фінансові результати, тис. грн.

11,4.

Як показує аналіз, балансовий прибуток на підприємстві за п «ять років збільшився майже в три рази. Найбільший балансовий прибуток був одержаний підприємством в 2002 році - 553,4 тисячі гривень. Найбільша частка в балансовому прибутку складає прибуток від реалізації молочної продукції. Що стосується поза реалізаційними фінансовими результатами, то вони складають незначну частину в загальній сумі прибутку підприємства. Так само підприємством був одержаний прибуток від іншої реалізації, тобто прибуток не від основної діяльності. Вона з «явилася, в основному, результатом реалізації матеріалів і запасів, а так само деяких основних фондів підприємства.

Таким чином, основним джерелом доходу підприємства є виробництво молочної продукції, яких припадає на частку основна частина всього прибутку, одержаного підприємством. Аналіз показав, що підприємство " … сырзавод «є прибутковим, проте реально судити про успішну діяльність можливо лише після аналізу показників рентабельності, які показують, наскільки ефективно підприємство використовує засоби в цілях отримання прибули.

Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і так далі. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності розраховуються в основному на основі балансового прибутку; прибули від реалізації продукції (робіт/послуг) і чистого прибутку.

При аналізі всі показники рентабельності об «єднують в декілька груп, які можна представити в наступній таблиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Методика розрахунку показників рентабельності.

Показник Пояснення до показника Формула розрахунку.

1 Рентабельність виробничої діяльності Показує, скільки підприємство має прибутки з кожної гривни, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим підрозділам і видам продукції. Rз=Прn/Зрn X 100%, где.

Прп — прибуток від реалізації.

Зрп — витрати по реалізації продукції.

2 Рентабельність капіталу Характеризує відношення балансового прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його частин, власного, позикового, основного, оборотного і тд.

власного, позикового, основного, оборотного і т.д. Rk-БП/КЛ x 100%, де БП — балансова приб.

КЛ — вартість капіталу.

3 Рентабельність продажів Характеризує ефективність підприємницької діяльності, скільки прибутки має підприємство з 1 грн. продажів. Rп = Пpn/В * 100%, де.

Прп — прибуток від реалізації продукції.

(Р/У),.

У — виручка від реалізації.

А зараз на основі цих показників проаналізуємо динаміку рентабельності на ВАТ " … сырзавод «(табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Динаміка рентабельності діяльності ВАТ " … сырзавод «.

Показники 2002 2003 2004 2004 до 2002 в %.

1. Балансовий прибуток, тис. грн. 187,4 288,3 553,4 295,3.

2. Витрати виробництва, тис. грн. 483,7 477,4 500 103,3.

3. Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 805,3 919,3 1264,1 157.

4. Статутний каптал, тис. грн. 22 22 22 100.

5. Рівень рентабельності виробничої діяльності 1 1,9 2,5 147.

6. Рівень рентабельності продажів 0,2 0,3 0,4 200.

7. Рівень рентабельності власного капіталу 8,5 13,1 25 294.

Як видно з таблиці, за всі аналізовані роки підприємство одержувало прибуток, отже, воно є рентабельним. Так, рентабельність діяльності підприємства постійно збільшувалася, і за п «ять років зросла на 1,47%. Найбільший рівень рентабельності виробничої діяльності у підприємства був в 2001 році і склав 2,5%. Що стосується рентабельності продажів, то вона так само постійно зростала, хоч і меншими темпами. Так, з 0,2% у 1997 році вона збільшилася до 0,4% у 2002 році. Так само був відмічений темп в збільшенні рентабельності капіталу, що є ще одним свідоцтвом того, що підприємство ефективно організовує свою господарську діяльність. І все-таки, не дивлячись на те, що показники рентабельності на підприємстві є досить таки високими, глибшу оцінку можна дати лише після аналізу кредиторської і дебіторської заборгованості.

РОЗДІЛ III.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Для того, щоб збільшити рівень рентабельності необхідно зменшити собівартість продукції підприємства за рахунок зменшення витрат на матеріали, які є одним з головних елементів виробничих витрат. Ці витрати зазвичай складають близько половини вартості виробничих робіт, а з частини, що залишилася, близько 2/3 доводиться на витрати на робочу силу. Отже, економічність виробництва багато в чому залежить від вибору сировини і методів його використання, а це пов «язано з вартістю робочої сили і сировини, устаткуванням і організацією.

Вибір сировини залежить як від цін на нього, так і від його властивостей. Відносні ціни міняються, а з ними міняється і рішення, яке повинне бути найбільш вигідним економічно. Оцінка витрат є дуже важкою справою в будь-якій формі виробництва, особливо в такій, як виробництво продукції громадського харчування, де продукти вельми різнорідні, а витрати залежать від багатьох чинників, дія яких може не контролюватися підрядчиком.

Для розрахунку оптимізації витрат візьмемо основний вид сировини, тобто молоко. У зв «язку з тим, що для виробництва своєї продукції підприємство постійно використовує молоко, йому потрібно максимально понизити витрати на його доставку, а це, у свою чергу, дозволить заощадити значні засоби.

Підприємство " … сырзавод «здійснює закупівлю молока безпосередньо у населення … і … районів. Це обумовлено тим, що в Приазовському районі недостатньо молока і закупівля проводиться за завищеною ціною, а в Мелітопольському районі ця ціна може бути значно понижена залежно від об «єму молока, що купується. Так само відзначимо що молоко, що поставляється селами … району, є сировиною високої якості, що є найважливішим чинником для даного підприємства.

Таким чином, навіть, не дивлячись на те, що відстань до міста … складає близько 25 кілометрів, що значно збільшує частку транспортних витрат, підприємству " … сырзавод «вигідніше (з погляду ціни і якості) здійснювати закупівлю саме у даного виробника. І все-таки навіть в цьому випадку підприємство має можливість значно понизити свої витрати на молоко, якщо знайде ближчого постачальника.

Так, підприємство може здійснити доставку молока не тільки з … району, а і з …, який знаходиться у декілька разів ближче, що значно знижує вартість витрат на доставку молока. Причому без втрат як сировина (табл. 2.4). Молоко можна доставити в … автотранспортом. У свою чергу автотранспорт можна використовувати як з власного автопарку підприємства, так і скористатися послугами найманого транспорту (табл. 2.5).

Таблиця 2.4.

Доставка молока на підприємство (2002г.).

Показники Сума.

… район …

Район Витрати на доставку:

— дизельне паливо, гривень 432 180.

— амортизація, гривень 27 24.

— заробітна плата водієві, гривень 1 місяць 200 200.

— нарахування на заробітну плату, гривень 47,22 47,22.

Всього витрат по доставці, гривень 706,22 451,22.

Таблиця 2.5.

Вартість перевезення молока Способи доставки молока.

Вартість перевезення.

1. … район 706,22 грн.

2. … район 451,22 грн.

Після проведеного аналізу за визначенням найбільш економного способу доставки такої сировини, як молоко, можна зробити висновок, що для підприємства " … сырзавод «найбільш вигідною (з погляду зниження витрат на доставку) буде доставка молока з … При такому способі доставки вартість доставки молока складе 451,22 грн., що менше, ніж при доставці з …

ВИВОДИ Найважливішим для підприємства є фінансово — економічний аналіз, який включає і аналіз рентабельності продукції підприємства. Рентабельність — прибутковість, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності.

Також важливе значення має собівартість продукції, робіт і послуг. Вона дозволяє з «ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст, встановити резерви і дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

У підвищенні рівня рентабельності величезну роль грають трудові ресурси. В першу чергу потрібно звернути увагу на професійні якості працівника, уміння його працювати з колективом, відношення до тієї роботи, яку він виконує. Потрібно удосконалити роботу відділу кадрів при прийомі людей на підприємство, щоб в майбутньому не виникали труднощі з персоналом. Тим самим ввести конкурс на заміщення тієї або іншої посади, можливість впровадження різного виду тестування, за наслідками якого можна надати робоче місце досвідченішій і перспективнішій людині.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Економіка підприємства: Підручник. / Під ред. Сафронова н.А. -М.: видавництво Юрист, 1998.-584 з.

2. Слуцкий г. В. Управління соціальним розвитком персоналу підприємства. Навчальний посібник. — М.: ГАУ, 1994. — 267 з.

3. Кибанов а.Я., Захаров д.К. Організація управління персоналом на підприємстві. — М.: ГАУ, 1995. — 314 з.

4. Віханській о.С., Наумов а.І. Менеджмент. — М.: Гардарки, 1999. -528с.

5. Нейлер в.А. Економіка підприємства: Курс лекцій. — Новосибірськ.: ИНФРА-М;1997,-132с.

6. Рульев в.А., Гуткевіч с.А. Основи менеджменту. / Методична допомога /- Мелітополь.: Видавництво ТГАТА, 1995. — 110 з.

7. Дятлов в.А. підвищення ефективності підприємства / Практичне пособие/ - М.: Наука, 1989. — 240 з.

8. Зайцев г. Г. Фінанси підприємств. — Спб.: Вид-во Спуеіф, 1997. -319с.

9. Волгин а.П., Матірко в.І. і ін. Управління підприємством в умовах ринкової економіки. — М.: Справа, 1997. -271 з.

10. Ансофф І. Стратегичеськоє управління: Пер. з англ. — М.: Економіка, 1989.-283 з.

11. Старобінській е.Е. Фінанси підприємства. — Спб.: Видавництво АТ «Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 1995. — 255 з.

12. Кабушкин і.І. Основи економіки. — Мінськ: «Нове знання », 2000. — 336.

13. Аврашков л.Я. Економіка підприємств. М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.-172 з.

14. Волгин а.П. Економіка. — М.: Справа, 1999. — 421 з.

15. Шмален Г. Основи економіки. — М.: Суспільство «Знання «Росії, ЦИНО, 1996.-472с.

16. Закону України «Про господарські суспільства». // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 19. — З. 12−18.

17. Закон України «Про колективні договори». // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 28. — З. 31−37.

18. Закон України «Про підприємництво». // Відомості Верховної Ради України. — 1992. -№ 43. — З. 11−19.

19. Закон України «Про підприємства». // Відомості Верховної Ради України. — 1991. -№ 11. — З. 20−31.

20. Цивільний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 23. — З. 7−24.

PAGE.

Главный бухгалтер Главный технолог Главный инженер Генеральный директор Ревизионная комиссия Глава правления Котельная Гараж Компрессорная Складские помещения Мастерская Бухгалтерия Маслоцех Сырцех Казеиновый цех.