Автоматизація процесів управління проектами в фінансово-кредитній сфері

Міністерство освіти та науки України Київський університет ринкових відносин Дисципліна «Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах»

Звіт з лабораторних робіт по темі:

" Автоматизація процесів управління проектами в фінансово-кредитній сфері"

1. Проект створення малого торгового підприємства художньої літератури в пакеті «Microsoft Project — 2007»

2. Вибір постачання торгового обладнання та вибір банку для розрахункового обслуговування в пакеті «Prime Decisions»

Київ — 2010

Зміст

1. Проект створення малого торгового підприємства художньої літератури в пакеті «Microsoft Project — 2007»

Вступ

1.1 Теоретична постановка завдання на проектування

1.2 Результати проектування

2. Вибір постачання торгового обладнання та вибір банку для розрахункового обслуговування в пакеті «Prime Decisions»

2.1 Теоретична постановка завдання на конкурсний вибір торгового обладнання

2.2 Результати проектування СППР вибору торгового обладнання

2.3 Теоретична постановка завдання на конкурсний вибір банку для розрахункового обслуговування

2.4 Результати проектування СППР вибору банку для розрахункового обслуговування Список використаної літератури

1. Проект створення малого торгового підприємства художньої літератури в пакеті " Microsoft Project — 2007"

Вступ

проект торговий підприємство microsoft project

Для відкриття книгарні потрібно оцінити рівень конкуренції в галузі книготоргівлі та рівень територіальної насиченості книгарнями в зоні плануємого відкриття книгарні.

На початку дев’яностих років минулого століття Україна мала 25 обласних книготоргів, до складу яких входили близько 1100 державних книгарень, в яких працювали близько 13 тисяч висококваліфікованих фахівців.

Відповідно до звіту Держкомтелерадіо за 2008 рік щодо стану функціонування книжкових магазинів, книжкових кіосків і відділів книги в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі станом на 01.02.09 функціонувало 6724 об'єкти, в т. ч. книжкових кіосків — 1829; книжкових відділів — 3779; книжкових магазинів — 1116.

Але цього недостатньо. В Україні одна книгарня припадає на 96 тисяч населення, в той час як у Франції - на 20 тисяч, а у Росії - на 75 тисяч населення.

Впродовж другого півріччя 2008 року у порівнянні з першим півріччям збільшилась кількість об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією, а саме: книжкових магазинів — на 85 одиниць, книжкових кіосків — на 97 одиниць, книжкових прилавків — на 525.

Збільшилась кількість об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією в сільській місцевості 8 областей: Волинській — 2 магазини; Луганській — 27 відділів; Миколаївській — 39 відділів; Одеській — 12 кіосків, 72 відділи, 2 магазини; Сумській — 5 відділів, 2 магазини; Хмельницькій — 108 відділів, 13 кіосків; Черкаській — 36 відділів; Чернігівській — 48 відділів.

В Запорізькій області ситуація із функціонуванням роздрібної торгівлі книжковою продукцією в сільській місцевості у порівнянні з іншими областями найкраща. Станом на 01.01.09 в області при мінімальному визначенні об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією 55 _ функціонує 86 (книжкових кіосків — 15; книжкових прилавків — 57; книжкових магазинів -14).

Водночас не викликає оптимізму ситуація із забезпеченням друкованою продукцією сільського населення таких областей як Вінницька (при мінімальній кількості об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією у сільській місцевості, встановленої для адміністративно-територіальної одиниці 1367 у наявності функціонує 165 одиниць),, Дніпропетровська (відповідно: 1457 — 183), Донецька (відповідно: 725 — 32), Житомирська (відповідно: 1686 — 361), Івано-Франківська (відповідно: 800 — 30), Кіровоградська (відповідно: 1025 — 52), Київська (відповідно: 1168 — 166), Луганська (відповідно: 914 — 340), Львівська (відповідно: 1906 — 9 (вказано лише книжкові магазини).

На сьогодні позитивна тенденція стосовно збільшення кількості об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією спостерігається у містах таких областей: Вінницька (при мінімальній кількості визначених об'єктів 24 у наявності функціонує 48); Волинська (відповідно: 19 _ 45), Дніпропетровська (відповідно: 117 — 309), Донецька (відповідно: 164 — 384), Житомирська (відповідно: 22 — 42), Запорізька (відповідно: 54 — 83), Івано-Франківська (відповідно: 19 _ 48), Київська (відповідно: 36 — 89), Кіровоградська (відповідно: 12 — 25), Луганська (відповідно: 64 _ 254), Одеська (відповідно: 60 _ 98), Миколаївська (відповідно: 32 — 104), Рівненська (відповідно: 18 — 40), Сумська (відповідно: 28 — 34), Тернопільська (відповідно: 13 — 72), Харківська (відповідно: 14 — 25), Херсонська (відповідно: 20 — 196); Хмельницька відповідно: 31 — 93), Черкаська (відповідно: 18 — 35), Чернівецька (відповідно: 12 — 45), Чернігівська (відповідно: 21 — 27), а також у містах Києві (відповідно: 133 — 512) та Севастополі (відповідно: 17 — 67).

За 1 півріччя 2009 року Держкомтелерадіо, аналізуючи отримані дані у порівнянні з даними на кінець 2008 року, фіксує, що зокрема, у АР Крим спостерігається зменшення книжкових кіосків (функціонувало 11 — на сьогодні функціонує 4); книжкових магазинів (з 19 до 18); Івано-Франківській (магазинів функціонувало _ 36, нині _ 35), Київській (зменшилась кількість книжкових магазинів у населених пунктах до 20 тис. жителів з 9 до 8, зате кіосків збільшилось з 32 до 33, прилавків з 125 до 126), Херсонській (спостерігається зменшення у сільській місцевості книжкових кіосків з 12 до 10, прилавків з 91 до 90).

Водночас у Донецькій (книжкових магазинів функціонувало — 82, нині - 99; кіосків 133 _ 135, прилавків відповідно 169 — 176), Луганській (у сільській місцевості збільшилась кількість книжкових магазинів з 17 до 18, кіосків з 107 до 117, так само у містах: магазинів з 52 до 54, кіосків з 121 до 125), Хмельницькій (у сільській місцевості збільшилось магазинів з 8 до 11), Полтавській (спостерігається збільшення магазинів у містах з 28 до 31, кіосків з 3 до 15), Рівненській (у містах збільшення магазинів з 21 до 23, у сільській місцевості книжкових прилавків з 20 до 26).

За даними Книжкової палати України, на початку 2010 року видавництво в Україні скоротилося на 1923 найменування, а тираж зменшився на 5 млн. 218 тис. примірників.

Станом на 14 червня 2010 року, видавництвами всіх форм власності з початку поточного року було видано 7762 книги і брошури накладом 15 млн. 156 тис. примірників, у той час як минулого року за цей же період з друку вийшли 9685 найменувань накладом 20 млн. 374 тисяч.

Усього за 2009 рік в Україні було видрукувано 22 491 найменування книг і брошур накладом 48 млн. 514,4 тис. примірників, у тому числі українською мовою — 14 797 найменувань накладом 27 млн 527 тис.екз., російською — 5732 в кількості 18 млн. 622, 7 тис. примірників.

За даними Української книжкової палати ім. Івана Федорова, в 2009 році в Україні видано 22 491 назв книжок і брошур загальним тиражем 48 514,4 тис. пр., що становить у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року за назвами 93,6%, за тиражами — 83,4%, у тому числі українською мовою видано 14 797 назв або 65,8% від загальної кількості назв книг, тиражем 27 527 тис. пр., або 56,7% від загального тиражу. Це близько 1 примірник на українця. Для порівняння — в Росії на 1 мешканця припадає 4 — 5 примірників книг, у Білорусі 6−7, в країнах Євросоюзу він коливається в межах 5−8 примірників. Загалом сумарний середній відсоток зменшення кількості видань за назвами протягом кризового 2009 року становив 19,26%, зменшення середніх накладів в цілому по ринковому сектору видавничої галузі становило 17,1%. Також за результатами діяльності 2009 року спостерігається зменшення обороту коштів у видавничій сфері України на 8,2% відносно до попереднього 2008 оку.

Таким чином, станом на 01.09.2010 року:

— Загальна плотність кількості торгівельних точок по продажу книг на 1 тис. населення в Україні менше ніж в Росії, а тим паче в Європі;

— Обсяг попиту книжкового ринку задоволений не більш, ніж на 70%;

— Плотність торгівельних точок по продажу книг в обласних містах перевищує нормативну в 3−4,5 рази, в містах обласного значення — в 2,0 — 2,5 рази, в сільській місцевості та районних центрах — нижче нормативів в 2,5 -3,5 раз;

— в обласних містах ринок книгоросповсюдження завойовують книжкові супермаркети всеукраїнських та російських мереж, все більш витісняючи малі книгарні за рахунок високого рівня торгівельного обладнання та комп’ютеризованого обслуговування;

— високу конкуренцію на ринку книгорозповсюдження в Києві та великих обласних містах України створюють Інтернет-книжкові супермаркети з доставкою книг замовнику.

Тобто, відкриття книгарні для створюваного малого підприємства доцільно з точки зору зайняття конкурентоспроможної «ніші» на ринку проводити в малих містах (селищах міського типу) — районних центрах з відкриттям в магазині додаткового відділу — «електронної бібліотеки» з залом для пошуку та заказу необхідних книг, а також для ознайомлення в комп’ютерному класі з текстом «електронних копій» книг (по Інтернетмережі).

Аналіз вимог законодавчого поля України при організації торгівлі книгами показує:

— оптовий та роздрібний продаж книг дозволяється для юридичних осіб у формі малого підприємства з спрощеною системою оподаткування;

— оптовий та роздрібний продаж книг не потребує ліцензування згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [11];

— роздрібний продаж книг потребує патентування згідно Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»" шляхом придбання пільгового торгового патенту та не підлягає оподаткуванню ПДВ для книг вітчизняного видавництва до 2015 року [14];

— роздрібний продаж книг для малого підприємства при спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) не потребує придбання «касового апарату» (РРО);

— для малого підприємництва у формі юридичної особи безготівкова та готівкова оптова торгівля книгами дозволяється при спрощеній системі оподаткування (для юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.) [5];

— для розміщення книгарні в районному місті та селищі міського типу магазину необхідно мати торгівельну площу не менше 50 м² (Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про вимоги щодо функціонування об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією», 2008 р.), придбання дозволу місцевих органів влади шляхом сплати місцевого збору за надання дозволу на відкриття об'єкту роздрібної торгівлі (відділ архітектурного та земельного контролю), а також дозволів МНП (протипожежна охорона та схеми евакуації відвідувачів при пожежі), органів енергонагляду (ліміти потужності та лічильники: електрика, кондиціювання, опалення), органів водопостачання та каналізації (лічильники), органів промсанітарії та екологічного контролю (безпечність обладнання для відвідувачів та персоналу).

1.1 Теоретична постановка завдання на проектування

На етапі прийняття рішення про створення нового підприємства перед засновниками нового підприємства постають важливі питання пошуку привабливої підприємницької ідеї, пошуку партнерів для ведення спільного бізнесу, а також обґрунтування підприємницької ідеї.

Обґрунтувати підприємницьку ідею можна за допомогою бізнес-плану, який передбачає системний виклад концепції майбутнього бізнесу та детальну характеристику ринкових, виробничих, організаційних та фінансових аспектів підприємницької діяльності. Бізнес-план можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї. Добре розроблений та обґрунтований бізнес-план е важливим підґрунтям так званої бізнес-пропозиції, що використовується в процесі переговорів з партнерами, та залучення надійних інвесторів і кредиторів.

Основою організації фірми є наявність мінімального законодавчо встановленого рівня початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності (станом на 01.07.2010 року):

— 888 грн. (1 мінімальна заробітна плата згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» [3]) — для виробничо-комерційних фірм у вигляді приватного підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю — ТОВ згідно Закону України «Про господарські товариства» [4];

Робота команди засновників фірми (підприємства) має основні етапи :

- підготовча робота по установчому договору, в якому обґрунтовуються напрямки роботи фірми та необхідна сума початкового капіталу;

— обґрунтовується структура початкового капіталу (основні та нематеріальні засоби, оборотний капітал) та шляхи формування початкового капіталу;

— заключення установчого договору та відкриття накопичувального рахунку для зосередження коштів статутного фонду (внесення дольових внесків);

Згідно статті 113 «Приватні підприємства» Господарського Кодексу України [1]:

- Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи.

Законодавча база України, сформована протягом останніх років, дозволяє підприємцю створити (заснувати) підприємство з будь-якою формою власності. Створення нових підприємств у перехідний до ринку період, як правило, здійснюється через заснування малих організаційних утворень підприємницької діяльності - малих підприємств.

Малі підприємства можуть створюватися на основі будь-якої форми власності фізичними і юридичними особами. Фізичні й юридичні особи можуть бути засновниками малого підприємства, тобто тими, хто приймає рішення про його створення.

Конкретним засновником малого підприємства можуть виступати як один громадянин, так і члени його сім'ї або інші особи, котрі спільно ведуть підприємницьку діяльність. Якщо мале підприємство створюється однією фізичною особою або сім'єю, то воно вважатиметься індивідуальним чи приватним підприємством. Коли ж мале підприємство засновано двома або більшою кількістю громадян, то воно може мати статус кооперативу, повного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю (з позначкою ЛТД), акціонерного товариства. Засновники мають виконати кілька функцій у процесі створення нового підприємства. До них зокрема належать:

— визначення виду підприємства та його назви;

— обґрунтування предмета та мети діяльності;

— визначення управлінської структури і межі її компетенції;

— встановлення джерела і загального порядку формування майна, розподілу прибутку, а також умов реорганізації і припинення діяльності підприємства;

— розробка, затвердження і реєстрація статуту підприємства.

Важливим етапом організації малого підприємства є укладення засновницького договору. Основні його розділи такі:

— предмет договору;

— зобов'язання;

— права і відповідальність;

— порядок розв’язання суперечок;

— розмір статутного фонду;

— юридична адреса.

Статут малого підприємства розробляють і затверджують його засновники. Він є юридичним документом, що визначає діяльність підприємства. У статуті наводиться повна характеристика всіх напрямків діяльності підприємства:

— мета і основні завдання;

— правова основа діяльності;

— взаємовідношення з бюджетом;

— формування і розподіл доходу (прибутку);

— управління підприємством;

— реорганізація і припинення діяльності підприємства.

У статуті також визначаються: вид підприємства, його повна назва, місцезнаходження, товарний знак тощо.

До засновницьких документів, що підтверджують статус юридичних осіб, без яких неможливо заснувати фірму, належить статут та установчий договір, створення малих підприємств, товариств, асоціацій, об'єднань підприємств та інших підприємницьких структур неможливе без цих основних документів. Для тих, хто створює приватні фірми на правах малих підприємств з індивідуальною формою організації бізнесу, необхідним документом є статут підприємства, а для підприємств із колективною формою організації бізнесу (товариства, об'єднання підприємств тощо) необхідні статут та установчий договір.

Статут підприємства — це офіційно зареєстрований документ, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства та розподілу прибутку, порядок реорганізації та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи. Статут підприємства — це його мала конституція, його основний закон.

Завдання статуту — дати найбільш повне уявлення про правовий статус підприємства (фірми) як самостійного суб'єкта підприємницької діяльності, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм, управління і самоуправління, режим формування та розпорядження його коштами і прибутком. Таке призначення статуту виявляється і в його структурі, яка, як правило, складається з таких розділів (статей).

1. Найменування та місцезнаходження фірми.

2. Загальні положення.

3. Предмет, цілі та напрями діяльності фірми.

4. Юридичний статус фірми.

5. Майно фірми.

6. Фонди фірми

7. Виробничо-господарська діяльність.

8. Зовнішньоекономічна діяльність.

9. Прибуток фірми та його розподіл.

10. Відшкодування збитків.

11. Органи управління та контролю фірми,

12. Організація та оплата праці.

13. Компетенція та повноваження органів трудового колективу.

14. Облік та звітність.

15. Припинення діяльності фірми (реорганізація та ліквідація).

Всі ці розділи мають міститися у статутах усіх видів підприємств, незалежно від їх організаційних форм власності. Разом із тим, деякі розділи можуть об'єднуватися, а «наповнення» цих розділів конкретними положеннями залежить від виду підприємства, вимог та бажань власників. Організація підприємства, якщо осіб, які бажають його заснувати, дві або більше, починається з розробки та прийняття установчого договору.

Установчий договір — це угода (договір), яка укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом, суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.

В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціонування підприємства (фірми). Зміст установчого договору — об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру установчого договору, який містить такі розділи.

1. Преамбула.

2. Загальні положення договору.

3. Предмет договору.

4. Назва та місцезнаходження фірми.

5. Юридичний статус фірми.

6. Статутний фонд. Вклади учасників (засновників).

7. Права і обов’язки учасників (засновників).

8. Управління фірмою.

9. Майно фірми. Розподіл прибутку.

10. Порядок виходу зі складу учасників.

11. Форс-мажор.

12. Розв’язання суперечок.

13. Умови припинення (розірвання) договору.

14. Умови та строки набуття договором чинності.

15. Інші умови.

Установчий договір набирає сили з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми.

Процес укладання засновницьких документів передбачає:

— підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання, методи організації підприємства;

— попередні переговори з потенційними засновниками (учасниками) для підприємств з колективною формою власності;

— збирання й узагальнення необхідних матеріалів;

— створення робочої групи для розробки статуту та засновницького договору;

— юридичні й економічні консультації щодо змісту засновницьких документів;

— підготовку і проведення установчих зборів.

На установчих зборах розглядають:

— питання створення (заснування) підприємства (фірми), форми власності та функціонування;

— проекти найменування фірми та її юридичну адресу;

— склад засновників;

— строки розробки засновницьких документів;

— вибори керівних органів фірми та інші організаційні питання.

Рішення зборів оформлюються протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення фірму вважають заснованою. На чергових зборах розглядають та затверджують підготовлені засновницькі документи. Цей факт підтверджується протоколом, статут та установчий договір підписують усі засновники (учасники), тиражують необхідну кількість примірників, їх засвідчує державний нотаріус після чого їх подають на реєстрацію, тільки після реєстрації підприємство (фірма) отримує право на функціонування.

Для створення та початку діяльності підприємства необхідний стартовий капітал. Цю функцію виконує статутний фонд. Статутний фонд — це сукупність грошових коштів та майна, яка необхідна для організації та початку функціонування підприємств.

З метою реєстрації новоствореного підприємства треба подавати такі документи:

— рішення власника майна або впровадженого органу про організацію малого підприємства (за наявності двох або більшої кількості власників таким документом є договір про заснування);

— статут підприємства;

— письмове підтвердження юридичної адреси суб'єкта підприємництва;

— реєстраційна картка, котра одночасно виконує роль заяви засновника про реєстрацію підприємства;

— квитанція про сплату мита за реєстрацію підприємства.

Завершальним етапом створення і реєстрації підприємства є відкриття розрахункового рахунку у відповідному банку за місцем знаходження новоствореного підприємства.

ПРОТОКОЛ № 1

зборів засновників Приватного підприємства «_________»

м. _____ ___ січня 2010 року Присутні :

______________ (засновник 1)

______________ (засновник 2)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Вирішення питання про створення приватного підприємства «_____».

2. Затвердження установчих документів Приватного підприємства, формування статутного фонду підприємства, та визначення частки кожного з засновників у ньому.

3. Призначення директора ПП «___________».

4. Вирішення питання державної реєстрації ПП.

Головою зборів засновників товариства обрано — _____ (Засновник 1), секретарем — ___________ (Засновник 2).

ОБГОВОРЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО:

1. По питанню першому порядку денного виступив ______ (Засновник 1), який запропонував ________ (Засновнику 2) створити ПП «__________».

2. По питанню другому виступив __________ (Засновник 1), який запропонував затвердити установчі документи, а саме Статут ПП «________», та сформувати статутний фонд підприємства в розмірі _________ гривень, частка кожного із засновників у якому буде: __________ (Засновника 1) ______грн., що становить 50% статутного фонду, ________ (Засновника 2) _____ грн., що становить 50% статутного фонду.

3. По питанню третьому порядку денного виступив _______ (Засновник 2), який запропонував призначити директором створюваного ними підприємства ___________.

4. По питанню четвертому порядку денного виступив ________ (Засновник 2), який запропонував доручити державну реєстрацію новоствореного підприємства _____________.

ВИРІШИЛИ:

1. Створити Приватне підприємство «____________», засновником якого будуть: ________ (Засновник 1) та ___________ (Засновник 2).

2. Затвердити Статут підприємства та статутний фонд підприємства в розмірі _________ гривень, частка ________ (Засновника 1) у якому буде складати ______грн., що складає 50% Статутного фонду, частка ___________ (Засновника 2)

3. Призначити директором ПП «________» ___________ (П.І.Б).

4. Доручити провести державну реєстрацію підприємства ________ .

З усіх питань порядку денного засновники підприємства одноголосно проголосували — «ЗА».

Голова зборів ___________

Секретар зборів ___________

Далі починає діяти виконавча дирекція підприємства:

— реєстрація статута в органах державної виконавчої влади;

— реєстрація створенної фірми в органах державної виконавчої влади — державний реєстратор Єдиного державного реєстру;

— реєстрація в органах державної статистики, податковій адміністрації, Пенсійному фонді, фондах соціального страхування;

— відкриття за довідкою податкової адміністрації розрахункових рахунків в банках та перерахування коштів з накопичувального рахунку;

— оформлення печаток та штампів фірми з реєстрацією в органах МВС;

— заключення договорів, прийом персоналу, початок виробничої діяльності;

Проект створення підприємства по торгівлі книгами має наступні етапи (табл.1.1):

1. Заснування юридичної особи, формування джерел статутного капіталу

2. Створення виконавчої структури підприємства

3. Довгострокова оренда приміщення книгарні підприємства, отримання документів юридичної адреси підприємства

4. Державна реєстрація підприємства та відкриття банківських та податкових рахунків

5. Розробка проектно-будівельної документації для переобладнання орендованого приміщення в книгарню

6. Проведення тендерів та поставка матеріалів, техніки та обладнання

7. Поставка матеріалів, техніки та обладнання, початок переобладнання

8. Готовність приміщень (акти дозвільних систем на експлуатацію), наявність персоналу, придбання офісних меблів, сейфів, комп’ютерно-офісної техніки, програм ведення товарного та бухгалтерського обліку).

1.2 Результати проектування

Таблиця 1.1 Структура робіт проекту Рис. 1.1. Діаграма Ганта (фрагмент 1)

Рис. 1.2. Діаграма Ганта (фрагмент 2)

Рис. 1.3. Діаграма Ганта (фрагмент 3)

Рис. 1.4. Сіткова діаграма (фрагмент 1)

Рис. 1.5. Сіткова діаграма (фрагмент 2)

Рис. 1.6. Лист ресурсів Рис. 1.7. Зведені результати проекту

2. Вибір постачання торгового обладнання та вибір банку для розрахункового обслуговування в пакеті «Prime Decisions»

2.1 Теоретична постановка завдання на конкурсний вибір торгового обладнання

Мета роботи: знайомство з системами підтримки прийняття рішень (СППР) та їх використання для підтримки прийняття рішень при створенні книгарні. В якості СППР в роботі використовується пакет «Prime Decisions».

Для вибору торгового обладнання сучасної книгарні треба врахувати наступні вимоги до проектування [22]:

1. Згідно рекомендаціям дизайн-студії NEOLUXE (Київ) до проектування та організації простору книжкового магазину пред’являються серйозні вимоги.

Перше з них — безпека: важливо, щоб з будь-якої точки залу могло проглядатися все приміщення. З одного боку, це пов’язано з навігацією — рухом потоків відвідувачів: важливо, щоб покупцеві було зручно орієнтуватися в просторі і він міг безперешкодно знайти потрібну книгу або пройти до потрібного відділу. А з іншого — з таким важливим в книготоргівлі моментом, як захист від крадіжок.

Одним з методів вирішення подібних проблем в книжкових магазинах (і не тільки) є встановлення та застосування дзеркальних півсфер і відеокамер.

2. Наступна важлива вимога — правильне зонування і зручна навігація. Необхідно враховувати, що продукція книжкового магазину неоднорідна, асортимент різноманітний, тому необхідно визначити головне і другорядне.

Головне, як правило, це хіти та новинки. Вони виділяються в окрему зону, яка розташовується найчастіше перед касової зоною або перед входом. Необхідно, щоб книги, які вважаються найбільш важливими для продажу, привернули увагу покупця на вході в торговий зал і могли б спонукати його на спонтанні покупки вже на виході з магазину. Виходячи з означених завдань визначаються типи торгоборудованія, стилістичні та конструкційні рішення.

Найчастіше високі стелажі і стенди розставляються по периметру торгового приміщення, а в самому залі використовуються стелажі, сконструйовані з урахуванням антропометричних параметрів людини і дозволяють залишити огляд відкритим. Для демонстрації новинок використовуються спеціальні столи та подіуми. Взагалі краще всього використовувати принцип конструктора. При цьому організація комфортного простору досягається за рахунок перегляду ряду уніфікованих деталей. Необхідно мати достатню кількість екземплярів книги безпосередньо у залі, тому торговельне устаткування магазина може використовуватися і для складування книг безпосередньо в торговому приміщенні. Для цього підходять шафи з дверцятами або спеціальні тумби, кришки яких можуть бути пристосовані для викладки книг, а всередині є ніша для зберігання якоїсь кількості товару.

3. Фактор, що забезпечує успішну безперебійну роботу магазину, — це гарна навігація.

Рух потоків відвідувачів має бути чітко скоординовано: люди не повинні перетинатися, заважати один одному, відчувати якісь незручності при виборі товару або створювати їх. Часто при погано продуману ергономіку книжкового магазину покупці просто навіть розійтися не можуть, а не те що подивитися (і тим більше погортати) потрібну книгу. Це серйозно позначається на відвідуваності магазину і фінансовий стан бізнесу.

Зазвичай людина рухається за годинниковою стрілкою, тому простір торгового залу має бути організовано так, щоб покупець міг обійти всю експозицію, не стикаючись з тими, хто ще вибирає або вже вибрав книги, і вільно пройти до каси для оплати взятого товару. Щоб покупці могли легко орієнтуватися, впроваджуються ефективні системи засобів візуальної комунікації: використовуються зрозумілі знаки і покажчики, чіткі назви відділів, великий читабельний шрифт, помітні, яскраві або контрастні кольорові сполучення і т.д. Також запроваджуються сучасні електронні засоби навігації, електронних каталогів та системи для пошуку необхідних книг, журналів і різних цифрових носіїв.

4. Книжковий магазин — це місце, де покупцеві доводиться досить тривалий час максимально концентрувати свою увагу на пильному розгляданні книг і читанні тексту, тобто напружувати зір і відчувати серйозну навантаження на очі. Тому тут пред’являються особливі вимоги до освітлення. По-перше, воно не повинно спотворювати передачу кольору. По-друге, воно має бути рівномірним і досить яскравим, але не сліпучим. Є певні європейські норми освітлення книжкових магазинів, які повинні бути виконані, — це близько 700 lux в робочій площині (тобто на рівні, де людина буде переглядати книгу) і не нижче 300 lux в інших місцях. На жаль, в українських магазинах ці показники часто в три рази нижче.

5. Необхідно також звернути пильну увагу на покриття для підлоги. Якщо це буде звичайний керамограніт, то по ходу руху основних потоків відвідувачів будуть утворюватися доріжки, так як верхній шар буде швидко стиратися.

З огляду на величезну прохідність цих торговельних підприємств, потрібно вибирати особливе покриття з зносостійких матеріалів. Зараз існують дуже надійні технології, наприклад досить міцні наливні підлоги та гетерогенні покриття для підлоги — комерційний лінолеум, які до того ж мають ще й пиловідштовхуючими властивостями. Взагалі в книжкових магазинах питання боротьби з пилом — одна з найважливіших, тому покриття при вологому прибиранню має легко очищатися. Відповідно, пред’являються певні вимоги і до торговельного обладнання і його розміщення: воно повинно відповідати санітарно-гігієнічним нормам і бути виготовлене з матеріалів, які добре переносять прибирання. Крім того, не повинно бути важкодоступних місць для прибирання, щоб пил там не накопичувалася. З цією ж метою в магазині повинна бути встановлена надійна система кондиціонування.

6. Запорука безпеки будь-якого книжкового магазину — це вибір надійного обладнання для захисту товарів від крадіжок і вандалізму. Відмінна риса книжкових магазинів — використання щільно розставлених стелажів, на яких розташовується велика кількість товарів відносно невеликого розміру. Торговельне обладнання повинно бути вандалостійкі, мати надійну, міцну конструкцію, і при цьому не завдавати незручностей покупцеві ні фізично (при падінні, руйнуванні і т.п.), ні морально-етично. Тобто людина не повинна відчувати себе такою, що перебуває під підозрою. Дотримання цієї золотої середини вимагає особливої делікатності в розміщенні та використанні обладнання, призначеного для захисту книг.

Для ефективного захисту від крадіжок друкованих видань рекомендується застосовувати комплекс обладнання, що складається з протикражних систем, датчиків, деактіваторов і дзеркал безпеки. Ефективним і недорогим засобом для збільшення огляду в торговому залі служать оглядові та купольні дзеркала безпеки, а також відеокамери. Їх застосування дозволить співробітникам книжкового магазину вести більш ефективне спостереження за порядком в торговому залі, припиняти спроби крадіжок і псування книг. Оглядові дзеркала комплектуються гнучкими кронштейнами і відрізняються збільшеною висотою опуклості. Камери також спрямовані на ці півсфери, і це дозволяє охорону зчитувати з них панорамний інформацію. Ефективну захист забезпечують радіочастотна і електромагнітна системи. Відмінність полягає в їх вартості, можливості працювати в проходах різної ширини і - найважливіше — у розмірі захисних датчиків. Радіочастотні системи в основному використовують гнучкий захисний датчик розміром 40×40 мм, він може бути білого кольору або з імітацією штрих-коду.

Такий датчик при правильному застосуванні оптимально захистить будь-які видання. Застосовують електромагнітні гнучкі датчики «невидимки», що мають дуже малі розміри, завдяки яким їх можна розміщувати в корінці книг, що практично повністю виключає можливість їх крадіжки. При виборі дійсно надійної системи захисту для книжкового магазину рекомендується звертати увагу на такі нюанси:

— Протикражна система повинна надійно детектирувати датчик в різних проекціях;

— захисні датчики повинні надійно приклеюватися до товару і бути непомітними;

— бажано, щоб протикражна система мала індикацією роботи;

— не допускається використання опуклих акустомагнітних датчиків.

7. Передбачається, що надалі український ринок піде по західному шляху. За кордоном у великих універсальних книжкових магазинах встановлено вільний доступ до книг, а для зручності відвідувачів створено можливість перебувати в магазині годинами: є спеціальні зони для читання і відпочинку, в деяких магазинах діють кафе, безалкогольні бари і навіть ресторани. Магазини обладнані системами високих технологій, оснащені найсучаснішим обладнанням книготорговельним, м’якими диванчиками і журнальними столиками.

Професійні консультанти з оснащеного комп’ютерами довідкового бюро можуть проінформувати покупців про наявність цікавлячих їх книг, про будь-якому виданні, що вийшли недавно чи декілька років тому. Останнім часом ці функції беруть на себе комп’ютерні помічники.

Враховуючи вищенаведене, конкурсний вибір торгового обладнання для книгарні проводимо за наступними показниками:

1. Вартість пристінного стелажу (рис. 2.1)

2. Вартість двостороннього внутрішньозального стелажу (рис. 2.2)

3. Вартість відкритих прилавків системи «Лінія» (рис. 2.3)

4. Вартість закритих склом прилавків системи «Стиль» (рис. 2.4)

5. Вартість передвижних шаф (рис. 2.5)

6. Вартість поворотних вітрин класу «Орбіта» (рис. 2.6)

7. Вартість робочого місця інформаційного бюро магазину (рис. 2.7)

8. Вартість робочого місця комп’ютерного пошуку книг відвідувачами (рис. 2.8)

9. Вартість касовоохоронного робочого місця в книжному магазині (рис. 2.9)

10. Вимоги нагрузки в експлуатації та екологічності обладнання

11. Країна випуску та можливість ремонту обладнання

12. Умови оплати чи лізингу обладнання Рис. 2.1 Пристінний стелаж «Універсал -60»

Рис. 2.2. Двосторонній внутрішньозальний стелаж «Універсал — 60»

Рис. 2.3. Прилавки система «Лінія»

Рис. 2.4. Прилавки система «Стиль»

Рис. 2.5. Передвижні шафи систем «Стиль» та «Лінія»

Рис. 2.6. Поворотні вітрини класу «Орбіта»

Рис. 2.7. Робоче місце інформаційного бюро магазину Рис. 2.8. Робочі місця комп’ютерного пошуку книг відвідувачів Рис. 2.9. Касово-охоронне робоче місце в книжному магазині

2.2 Результати проектування СППР вибору торгового обладнання

Рис. 2.1. Побудова дерева рішень, введення альтернатив конкурсних пропозицій та атрибутів характеристик пропозицій торгового обладнання книжкового магазину

Рис. 2.2. Дерево рішень Рис. 2.3. Альтернативні пропозиції торгового обладнання фірмами Рис. 2.4. Результати розрахунку сумарних інтервалів значень для пропозицій

Рис. 2.5. Вагомість окремих атрибутів

Рис. 2.6. Попарне порівняння альтернатив торгових пропозицій для головної цілі

Рис. 2.7. Правила рішення для головної цілі

Згідно з даними рис. 2.7, при виборі торгового обладнання для книжкового магазину повинна бути вибрана пропозиція фірми ТОВ «Склад Сервіс Київ», оскільки її пропозиція:

— Має найнижчу ціну;

— Має достатній рівень дизайну для книгарень райцентрів;

— Обладнання виготовлене в Росії та ремонтопригодне і швидкозмінне в Україні по дизайну та матеріалам;

— Основним недоліком є неможливість використання схему лізингу торгового обладнання.

2.3 Теоретична постановка завдання на конкурсний вибір банку для розрахункового обслуговування

Взаємовідносини між комерційними банками та їх клієнтами ґрунтуються на договірних засадах і здійснюються на платній основі. Банки укладають з клієнтами — юридичними особами щодо розрахунково-касових послуг два види договорів: договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування і договір на встановлення і використання програмного забезпечення системи «Клієнт — Банк». У договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування, який комерційний банк укладає з клієнтами, передбачаються взаємні зобов’язання щодо користування коштами і банківськими послугами, а саме: умови відкриття, переоформлення, закриття рахунків; користування тимчасово вільними коштами клієнта; здійснення розрахункових операцій; касове обслуговування; транспортне обслуговування перевезень готівки. У договорі на встановлення і використання програмного забезпечення системи «Клієнт-Банк» передбачаються організаційно-технічне забезпечення розрахунків за допомогою документів в електронній формі, взаємні зобов’язання сторін щодо здійснення електронних платежів, вартість програмного забезпечення при встановленні системи, ціна за подальший супровід задачі.

Комісійні винагороди за розрахунково-касове обслуговування клієнтів викладені в тарифах, які затверджуються керівником установи банку та додаються до договорів на розрахунково-касове обслуговування. Конкурсний вибір банку для розрахункового обслуговування створюємого малого підприємства по торгівлі книгами проводимо за наступними показниками тарифів банків, наведених в табл.2.1:

Таблиця 2.1 Тарифи розрахункового-касового обслуговування для малих підприємств та фізосіб — приватних підприємців станом на 01.09.2010 р.

2.4 Результати проектування СППР вибору банку для розрахункового обслуговування

Рис. 2.8. Побудова дерева рішень, введення альтернатив конкурсних пропозицій та атрибутів характеристик приміщень, ранжування оптимальних значень атрибутів характеристик приміщень Рис. 2.9. Результати розрахунку сумарних інтервалів значень для конкуруючих пропозицій приміщень Рис. 2.10. Вагомість окремих атрибутів Рис. 2.11. Попарне порівняння альтернатив претендентів для головної цілі

Рис. 2.12. Правила рішення для головної цілі

Таким чином, згідно даним рис. 2.12, повинно бути прийняте рішення про вибір ПАТ КБ «Мотор-банк» за мінімумом витрат на розрахункове обслуговування на рівні, достатньому для книгарні в районному місті.

Список використаної літератури

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 липня 2010 року N 2435-VI

2. Закон України «Про акціонерні товариства від 17 вересня 2008 року N 514-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 липня 2010 року N 2435-VI

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року N 2154-VI // Із змінами станом від 8 липня 2010 року N 2461-VI

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 липня 2010 року N 2435-VI

5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» // Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 (Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 цей Указ викладено у новій редакції)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2010 року N 2453-VI

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 липня 2010 року N 2388-VI

8. ЗАКОН УКРАЇНИ — «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 1 липня 2010 року N 2388-VI

9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 липня 2010 року N 2388-VI

10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 8 липня 2010 року N 2461-VI

11. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-III" // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 8 липня 2010 року N 2467-VI

12. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 9 червня 2009 року N 1484-VI

13. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Законом України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР цей Закон викладено у новій редакції) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 20 травня 2010 року N 2275-VI

14. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 29 червня 2010 року N 2372-VI

15. Про вимоги щодо функціонування об'єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією // Розпорядження КМУ від 25 червня 2008 р. N 902-р

16. Про стан книгорозповсюдження в Україні та проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі // Рішення КОЛЕГІЯ ДЕРЖАВ-НОГО КОМІТЕТУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ від 29 листопада 2007 року N 13/57

17. Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків //Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 8 серпня 2005 року N 317)

18. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 23 червня 2004 року N 295)

19. Про затвердження Форми виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та Порядку її оформлення // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 13 квітня 2004 року N 47

20. Про затвердження Порядку оформлення бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 6 квітня 2004 року N 39

21. Про затвердження Опису бланків свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців// Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 2 квітня 2004 року N 37

22. http:// www.uabooks.info — Портал Української книжкової індустрії, 2010