Проектування корпоративної комп"ютерної мережі

Курсова робота Проектування корпоративної комп’ютерної мережі

Зміст Завдання до курсової роботи Вступ комп’ютерний мережа корпоративний обчислювальний

1. Основи мережевих технологій

1.1 Локальна мережа (JIM)

1.2 Вибір топології ЛМ

1.3 Склад і характеристика ЛМ

1.4 Фізична структуризація мережі

1.5 Логічна структуризація мережі

1.6 Специфікації фізичного середовища Ethernet

1.7 Оптоволоконний Ethernet

2. Проектування корпоративної комп’ютерної мережі

2.1 Вибір і загальна характеристика пристроїв

2.2 Принцип взаємодії пристроїв

2.3 Структурна схема JIM відповідно до завдання

2.4 Графічна частина роботи

3. Розрахунок показників економічної ефективності впровадження локальної обчислювальної мережі

3.1 Розробка етапів проведення розробки мережі

3.2 Визначення тривалості етапів розробки ЛОМ

3.3 Визначення витрат на розробку ЛОМ

3.3.1 Визначення витрат на основні матеріали

3.3.2 Визначення витрат на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати

3.3.3 Розрахунок основної і додаткової заробітної плати та відрахувань на соціальнe страхування

3.3.4 Витрати на електроенергію

3.3.5 Розрахунок загальновиробничих витрат

3.3.6 Розрахунок загальногосподарських витрат

3.3.7 Розрахунок витрат на розробку мережі

3.4 Розрахунок економічної ефективності проведеної роботи

3.4.1 Розрахунок річної економії від впровадження ЛОМ Висновки Перелік використаної літератури

Завдання до курсової роботи Завдання 1. Згідно з даними, наведеними в табл.1 спроектувати мережу Еthernet

Номер варіанта відповідає останній цифрі порядкового номера за журналом.

Таблиця 1. Завдання КР. Конфігурація приміщення та обладнання.

Завдання 2. Згідно з даними, наведеними в табл. З розрахувати конфігурацію мережі Еthernet.

Таблиця 2. Завдання КР. Конфігурація приміщення та обладнання

• Номер варіанта відповідає останній цифрі порядкового номера за журналом.

Вступ Входження України в світовий інформаційний простір тягне за собою найширше використання новітніх інформаційних технологій, і в першу чергу, комп’ютерних мереж. При цьому різко зростають і якісно видозмінюються можливості користувача як у справі надання послуг своїм клієнтам, так і при вирішенні власних організаційно-економічних завдань. Доречно зазначити, що сучасні комп’ютерні мережі є системою, можливості та характеристики якої в цілому істотно перевищують відповідні показники простої суми складових елементів мережі персональних комп’ютерів при відсутності взаємодії між ними.

Переваги комп’ютерних мереж зумовили їх широке поширення в інформаційних системах кредитно-фінансової сфери, органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств і організацій. Комп’ютерна мережа — об'єднання декількох ЕОМ для спільного вирішення інформаційних, обчислювальних, навчальних та інших завдань. Комп’ютерні мережі і мережеві технології обробки інформації стали основою для побудови сучасних інформаційних систем.

Комп’ютер нині слід розглядати не як окремий пристрій обробки, а як «вікно» в комп’ютерні мережі, засіб комунікацій з мережевими ресурсами та іншими користувачами мереж. За останні роки глобальна мережа Інтернет перетворилася на явище світового масштабу. Мережа, яка до недавнього часу використовувалася обмеженим колом учених, державних службовців та працівників освітніх установ в їх професійній діяльності, стала доступною для великих і малих корпорацій і навіть для індивідуальних користувачів.

Метою даної курсової роботи є знайомство з основами побудови та функціонування комп’ютерних мереж, вивчення організації роботи комп’ютерних мереж.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:

— Знайомство з комп’ютерними мережами, виділення їх особливостей і відмінностей;

— Характеристика основних способів побудови мереж (топологія мереж).

1. Основи мережевих технологій

1.1 Локальна мережа (JIM)

До локальних мереж — Local Area Networks (LAN) — відносять мережі комп’ютерів, зосереджених на невеликій території (в радіусі не більш 1−2 км). У загальному випадку локальна мережа являє собою комунікаційну систему, що належить одній організації. Через короткі відстані в локальних мережах є можливість використання дорогих високоякісних ліній зв’язку, що дозволяють, застосовуючи прості методи передачі даних, досягати високих швидкостей обміну даними порядку 100 Мбіт/с. У зв’язку з цим послуги, надані локальними мережами, відрізняються широкою різноманітністю і звичайно передбачають реалізацію в режимі On-Line.

Основний принцип, покладений в основу Ethernet. — конкурентний метод доступу до поділюваного середовища передачі даних. Таке середовище може використовувати товстий чи тонкий коаксіальний кабель, кручену пару, оптоволокно чи радіохвилі.

Суть конкурентного методу доступу полягає в наступному. Комп’ютер у мережі Ethernet може передавати дані по мережі, якщо мережа вільна, тобто якщо ніякий інший комп’ютер у даний момент не займається обміном інформації. Тому важливою частиною технології Ethernet є процедура визначення приступності середовища.

Час монопольного використання середовища одним вузлом обмежується часом передачі одного кадру. Кадр — це одиниця даних, якими обмінюються комп’ютери в мережі Ethernet. Кадр має фіксований формат і поряд з полем даних містить різну службову інформацію, наприклад адресу одержувача й адресу відправника.

Мережа Ethernet влаштована так, що при попаданні кадру в поділюване середовище передачі даних усі мережні адаптери одночасно починають приймати цей кадр. Усі вони аналізують адресу призначення, що розташовується в одному з початкових полів кадру, і, якщо ця адреса збігається з їх власною адресою, кадр поміщається у внутрішній буфер мережного адаптера. У такий спосіб комп’ютер-адресат одержує призначені йому дані.

У мережах Ethernet реалізовані досить прості алгоритми доступу до середовища, адресації і передачі даних. Простота логіки роботи мережі веде до спрощення і, відповідно, здешевленню мережних адаптерів і їхніх драйверів. З цієї ж причини адаптери мережі Егіетеї мають високу надійність.

1.2 Вибір топології ЛМ У першу чергу необхідно вибрати спосіб організації фізичних зв’язків, тобто топологію. Під топологією обчислювальної мережі розуміється конфігурація графа, вершинам якого відповідають комп’ютери мережі (іноді й інше устаткування, наприклад концентратори), а ребрам — фізичні зв’язки між ними. Комп’ютери, підключені до мережі, часто називають станціями чи вузлами мережі.

Зауважимо, що конфігурація фізичних зв’язків визначається електричними з'єднаннями комп’ютерів між собою і може відрізнятися від конфігурації логічних зв’язків між вузлами мережі. Логічні зв’язки являють собою маршрути передачі даних між вузлами мережі й утворюються шляхом відповідного настроювання комунікаційного устаткування.

Вибір топології електричних зв’язків істотно впливає на багато характеристик мережі. Наприклад, наявність резервних зв’язків підвищує надійність мережі і надає можливість балансування завантаження окремих каналів. Розглянемо деякі топології, що найбільш часто зустрічаються. Повнозв’язана топологія відповідає мережі, у якій кожен комп’ютер мережі зв’язаний із всіма іншими. Незважаючи на логічну простоту, цей варіант виявляється громіздким і неефективним. Дійсно, кожен комп’ютер у мережі повинен мати велику кількість комунікаційних портів, достатніх для зв’язку з кожним із інших комп’ютерів мережі. Для кожної пари комп’ютерів повинна бути виділена окрема електрична лінія зв’язку. Повнозв’язані топології застосовуються рідко, тому що не задовольняють жодному з наведених вище вимог. Частіше цей вид топології використовується в багатомашинних комплексах чи глобальних мережах при невеликий кількості комп’ютерів.

Рис. 1 Структура мережі типу «Шина»

У цьому випадку (рис. 1) комп’ютери підключаються до одного коаксіального кабелю. Передана інформація може поширюватися в обидва боки. Застосування загальної шини знижує вартість проводки, уніфікує підключення різних модулів, забезпечує можливість майже миттєвого звертання до всіх станцій мережі. Повнозв’язана топологія Таким чином, основними перевагами такої схеми є дешевизна і простота розведення кабелю по приміщеннях. Недолік топології «загальна шина» полягає в її низькій надійності: будь-який дефект кабелю чи якого-небудь з численних роз'ємів цілком паралізує всю мережу. Іншим недоліком є її невисока продуктивність, тому що при такому способі підключення в кожен момент часу тільки один комп’ютер може передавати дані в мережу.

Рис. 2 Структура мережі типу «Зірка»

Топологія «зірка» (рис. 2). У цьому випадку кожен комп’ютер підключається окремим кабелем до загального пристрою — концентратору, що знаходиться в центрі мережі. Головна перевага цієї топології - значно більша надійність. Будь-які несправності з кабелем стосуються лише того комп’ютера, до якого цей кабель приєднаний, і тільки несправність концентратора може вивести з ладу всю мережу. Крім того, концентратор може відігравати роль інтелектуального фільтра інформації, що надходить від вузлів у мережу, і при необхідності блокувати заборонені адміністратором передачі.

До недоліків топології «зірка» відноситься більш висока вартість мережного устаткування через необхідність придбання концентратора. Крім того, можливості щодо нарощування кількості вузлів у мережі обмежуються кількістю портів концентратора. Іноді має сенс будувати мережу з використанням декількох концентраторів, ієрархічно з'єднаних між собою зв’язками типу «зірка». В даний час «ієрархічна зірка» є самим розповсюдженим типом топології зв’язків як у локальних, так і глобальних мережах.

У мережах з кільцевою конфігурацією (рис. 3) дані передаються по кільцю від одного комп’ютера до іншого, як правило, в одному напрямку. Якщо комп’ютер розпізнає дані як «свої», то він копіює їх собі у внутрішній буфер. У мережі з кільцевою топологією необхідно приймати спеціальні заходи, щоб у випадку виходу з ладу чи відключення будь-якої станції не перервався канал зв’язку між іншими станціями. Кільце являє собою дуже зручну конфігурацію для організації зворотного зв’язку — дані, зробивши повний оберт, повертаються до вузла-джерела. Тому цей вузол може контролювати процес доставки даних адресату.

Часто ця властивість кільця використовується для тестування зв’язності мережі і пошуку вузла, що працює некоректно. Для цього в мережу посилаються спеціальні тестові повідомлення.

Рис. 3 Структура мережі типу «Кільце» .

У той час як невеликі мережі, як правило, мають типову топологію «зірка», «кільце» чи «загальна шина», для великих мереж характерна наявність довільних зв’язків між комп’ютерами. У таких мережах можна виділити окремі довільно зв’язані фрагменти (підмережі), що мають типову топологію, тому їх називають мережами зі змішаною топологією. Переваги та недоліки наведені в табл. 3

Таблиця 3. Порівняльні характеристики топології мереж

1.3 Склад і характеристика ЛМ У мережах з невеликою (10−30) кількістю комп’ютерів найчастіше використовується одна з типових топологій — загальна шина, кільце чи зірка. Усі перераховані топології мають властивість однорідності, тобто всі комп’ютери в такій мережі мають однакові права у відношенні доступу до інших комп’ютерів (за винятком центрального комп’ютера при з'єднанні" зіркою"). Така однорідність структури робить простою процедуру нарощування числа комп’ютерів, полегшує обслуговування й експлуатацію мережі.

Однак при побудові великих мереж однорідна структура зв’язків перетворюється з переваги в недолік. У таких мережах використання типових структур породжує різні обмеження, найважливішими з який є:

• обмеження на довжину зв’язку між вузлами;

• обмеження на кількість вузлів у мережі;

• обмеження на інтенсивність трафіка, породжуваного вузлами мережі.

Наприклад, технологія Ethernet на тонкому коаксіальному кабелі дозволяє використовувати кабель довжиною не більш 185 м, до якого можна підключити не більш ЗО комп’ютерів. Однак, якщо комп’ютери інтенсивно обмінюються інформацією між собою, іноді приходиться знижувати кількість підключених до кабелю комп’ютерів до 20, а то і до 10, щоб кожному комп’ютеру діставалася прийнятна частка загальної пропускної здатності мережі.

Для зняття цих обмежень використовуються спеціальні методи структуризації мережі і спеціальне структуроутворююче устаткування — повторювачі, концентратори, мости, комутатори, маршрутизатори. Устаткування такого роду також називають комунікаційним, тому що за його допомогою окремі сегменти мережі взаємодіють між собою.

1.4 Фізична структуризація мережі

Найпростіший з комунікаційних пристроїв — повторювач {repeater) — використовується для фізичного з'єднання різних сегментів кабелю локальної мережі з метою збільшення загальної довжини мережі. Повторювач передає сигнали, що приходять з одного сегмента мережі, в інші її сегменти. Він дозволяє перебороти обмеження на довжину ліній зв’язку за рахунок поліпшення якості переданого сигналу — відновлення його потужності й амплітуди, поліпшення фронтів і т.п.

Повторювач, що має кілька портів і з'єднує кілька фізичних сегментів, часто називають концентратором (concentrator) чи хабом (hub). Ці назви (hub — основа, центр діяльності) відбивають той факт, що в даному пристрої зосереджуються всі зв’язки між сегментами мережі.

Концентратори характерні практично для всіх базових технологій локальних мереж — Ethernet, ArcNet, Token Ring, FDDI, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, 100 VG-Any LAN.

В роботі концентраторів будь-яких технологій багато загального — вони повторюють сигнали, що прийшли з одного зі своїх портів, на інших своїх портах. Різниця полягає в тому, на яких саме портах повторюються вхідні сигнали. Так, концентратор Ethernet повторює вхідні сигнали на усіх своїх портах. А концентратор Token Ring повторює вхідні сигнали, що надходять з певного порту, тільки на одному порті — на тім, до якого підключений наступний у кільці комп’ютер.

Комп’ютери цієї мережі одержують доступ до кабелів кільця за рахунок передачі один одному спеціального кадру — маркера, причому цей маркер також передається послідовно від комп’ютера до комп’ютера в тому ж порядку, у якому комп’ютери утворюють фізичне кільце, тобто комп’ютер, А передає маркер комп’ютеру В, комп’ютер В — комп’ютеру С і т.д.

1.5 Логічна структуризація мережі

Фізична структуризація мережі корисна в багатьох відношеннях, однак у ряді випадків неможливо обійтися без логічної структуризації мережі. Найбільш важливою проблемою, яка не розв’язується шляхом фізичної структуризації, залишається проблема перерозподілу переданого трафіка між різними фізичними сегментами мережі. У великій мережі природним образом виникає неоднорідність інформаційних потоків: мережа складається з безлічі підмереж робочих груп, відділів, філій підприємства й інших адміністративних утворень. Усе це не могло не вплинути на розподіл інформаційних потоків. І незалежно від того, у якій пропорції розподіляються внутрішні трафіки, для підвищення ефективності роботи мережі неоднорідність інформаційних потоків необхідно враховувати.

Логічна структуризація мережі - це процес розбивки мережі на сегменти з локалізованим трафіком.

Для логічної структуризації мережі використовуються такі комунікаційні пристрої, як мости, комутатори, маршрутизатори і шлюзи. Міст (bridge) поділяє середовище передачі інформації мережі на частини (часто які називають логічними сегментами), передаючи інформацію з одного сегмента в інший тільки в тому випадку, якщо така передача дійсно необхідна, тобто якщо адреса комп’ютера призначення належить іншій підмережі. Тим самим міст ізолює трафік однієї підмережі від трафіку іншої, підвищуючи загальну продуктивність передачі даних у мережі. Локалізація трафіку не тільки заощаджує пропускну здатність, але і зменшує можливість несанкціонованого доступу до даних, тому що кадри не виходять за межі свого сегмента і їх складніше перехопити зловмиснику.

Комутатор {switch, switching hub) за принципом обробки кадрів нічим не відрізняється від моста. Основна його відмінність від моста полягає в тому, що він є свого роду комунікаційним мультипроцесором, тому що кожен його порт оснащений спеціалізованим процесором, що обробляє кадри по алгоритму моста незалежно від процесорів інших портів.

За рахунок цього загальна продуктивність комутатора звичайно набагато вище продуктивності традиційного моста, що має один процесорний блок. Можна сказати, що комутатори — це мости нового покоління, які обробляють кадри в рівнобіжному режимі.

Обмеження, зв’язані із застосуванням мостів і комутаторів — по топології зв’язків, а також ряд інших, — привели до того, що в ряді комунікаційних пристроїв з’явився ще один тип устаткування — маршрутизатор (router). Маршрутизатори більш надійно і більш ефективно, ніж мости, ізолюють трафік окремих частин мережі один від одного.

Крім локалізації трафіка маршрутизатори виконують ще багато інших корисних функцій. Так, маршрутизатори можуть працювати в мережі із замкнутими контурами, при цьому вони здійснюють вибір найбільш раціонального маршруту з декількох можливих.

Іншою дуже важливою функцією маршрутизаторів є їхня здатність зв’язувати в єдину мережу підмережі, побудовані з використанням різних мережних технологій, наприклад, Ethernet X.25.

Крім перерахованих пристроїв окремі частини мережі може з'єднувати шлюз {gateway). Основною причиною, з якої у мережі використовують шлюз, є необхідність об'єднати мережі з різними типами системного і прикладного програмного забезпечення, а не бажання локалізувати трафік. Проте, шлюз забезпечує і локалізацію трафіка як деякий побічний ефект.

Великі мережі практично ніколи не будуються без логічної структуризації. Для окремих сегментів і підмереж характерні типові однорідні топології базових технологій, і для їхнього об'єднання завжди використовується устаткування, що забезпечує локалізацію трафіка, — мости, комутатори, маршрутизатори і шлюзи.

1.6 Специфікації фізичного середовища Ethernet

Історично перші мережі технології Ethernet були створені на коаксіальному кабелі діаметром 0,5 дюйма. Надалі були визначені й інші специфікації фізичного рівня для стандарту Ethernet, що дозволяють використовувати різні середовища передачі даних. Метод доступу CSMA/CD і всі тимчасові параметри залишаються тими самими для будь-якої специфікації фізичного середовища технології Ethernet 10 Мбіт/с.

Фізичні специфікації технології Ethernet на сьогоднішній день включають такі середовища передачі даних.

10Base-5 — коаксіальний кабель діаметром 0,5 дюйма, що називається «товстим» коаксіалом. Має хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина сегмента — 500 м. (без повторювачів).

10Base-2 — коаксіальний кабель діаметром 0,25 дюйма, що називається «тонким» коаксіалом. Має хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина сегмента — 185 м. (без повторювачів).

10Base-Т — кабель на основі неекранованої крученої пари (Unshielded Twisted Pair, UTP). Утворює зіркоподібну топологію на основі концентратора. Відстань між концентратором і кінцевим вузлом — не більш 100 м.

10Base-F — волоконно-оптичний кабель. Топологія аналогічна топології стандарту Base-T. Є кілька варіантів цієї специфікації - FOIRL (відстань до 1000 м), 10Base-FL (відстань до 2000 м), 10Base~FB (відстань до 2000 м).

Число 10 у зазначених вище назвах позначає бітову швидкість передачі даних цих стандартів — 10 Мбіт/с, а слово Base — метод передачі на одній базовій частоті 10 МГц (на відміну від методів, що використовують кілька несучих частот, що називаються Broadband — широкосмуговими). Останній символ у назві стандарту фізичного рівня позначає тип кабелю.

1.7 Оптоволоконний Ethernet

В якості передачі даних 10 мегабітний Ethernet використовує оптичне волокно. Оптоволоконні стандарти, як основний тип кабелю, рекомендують досить дешеве багатомодове оптичне волокно, що має смугу пропускання 500−800 МГц при довжині кабелю 1 км.

Функціонально мережа Ethernet на оптичному кабелі складається з тих самих елементів, що і мережа стандарту 10Base-T — мережних адаптерів, багатопортового повторювача і відрізків кабелю, що з'єднують адаптер з портом повторювача. Як і у випадку крученої пари, для з'єднання адаптера з повторювачем використовуються два оптоволокна — одне з'єднує вихід 7х адаптера з входом Rx повторювача, а інше — вхід Rx адаптера з виходом 7х повторювача.

Стандарт FOIRL (Fiber Optic Inter-Repeater Link) являє собою перший стандарт комітету 802.3 для використання оптоволокна в мережах Ethernet. Він гарантує довжину оптоволоконного зв’язку між повторювачами до 1 км при загальній довжині мережі не більш 2500 м. Максимальне число повторювачів між будь-якими вузлами мережі — 4.

Стандарт 10Base-FL являє собою незначне поліпшення стандарту FOIRL. Збільшено потужність передавачів, тому максимальна відстань між вузлом і концентратором збільшилася до 2000 м. Максимальне число повторювачів між вузлами залишилося дорівнювати 4, а максимальна довжина мережі — 2500 м.

Стандарт 10Base-FB призначений тільки для з'єднання повторювачів. Кінцеві вузли не можуть використовувати цей стандарт для приєднання до портів концентратора. Між вузлами мережі можна встановити до 5 повторювачів 10Base-FB при максимальній довжині одного сегмента 2000 м і максимальній довжині мережі 2740 м. Як і в стандарті 10Base-T, оптоволоконні стандарти Ethernet дозволяють з'єднувати концентратори тільки в деревоподібні ієрархічні структури.

2. Проектування корпоративної комп’ютерної мережі

Для побудови мережі, необхідно знати, в яких приміщеннях будуть стояти робочі станції. Бажана наявність одного-двох кондиціонерів у кожному приміщенні, де будуть знаходитися комп’ютери. В приміщеннях повинна бути І вентиляція і дотримані всі правила пожежної безпеки.

Підприємство «Intelex». Кількість кімнат 4.

Кімната № 1: розташовано 5 комп’ютерів, топологія «загальна шина»

Кімната № 2: розташовано 8 комп’ютерів, топологія «зірка»

Кімната № 3: розташовано 4 комп’ютери, топологія «зірка» .

Кімната № 4: розташовано 12 комп’ютерів, топологія «загальна шина»

Доповнення: 1 файловий сервер, 1 принтер з приєднаний до принт-сервера і 1 Інтернет сервер

2.1 Вибір і загальна характеристика пристроїв Для вирішення поставленої задачі ми будемо використовувати таке устаткування:

• Switch 10/100Mb 16 портів — 2 штуки, в одному з них обов’язково повинний бути BNC роз'єм для комутації сегмента з топологією «загальна шина». Ці два Switch комутуються між собою крученою парою;

• кручена пара — 350 метрів 10BaseFL;

• коаксіальний кабель — 150 метрів 10Base5;

• роз'єми: KJ45 — 32 штук (2 роз'єми на комутацію свічів, 2 роз'єми для підключення інтернет сервера, 2 роз'єми для підключення файлового сервера, 2 роз'єми для підключення принт-сервера);

• BMC — T-Connector — 12 штуки й два термінатор.

Термінатор — це роз'єм із запаяним у ньому (між центральним і зовнішнім контактами) резистором. Опір резистора повинен дорівнювати хвильовому опору кабелю. Для мереж типу 1 OBase-2 ця величина складає 50 Ом.

Виберемо для вирішення задачі Switch l0/100Mb тому, що можна буде використовувати мережні адаптери (мережні карти) як на 10 Mbit, так і на 100Mbit, а подальша модернізація мережі з заміною адаптерів 10 Mbit на 100Mbit не спричинить великих фінансових вкладень.

2.2 Принцип взаємодії пристроїв Для комутації двох топологій, відповідно до завдання, необхідно щоб хоча б один Switch мав BNC вхід. Принт-сервер підключається роз'ємами RJAS прямо у Switch, він буде мати власну IP-адресу і на ньому зможуть друкувати всі користувачі мережі у будь-який зручний для них час. Друк не буде залежати від файлового сервера, навіть якщо файловий сервер буде виключений, користувачі все одно зможуть друкувати свої документи. Файловий сервер повинен бути укомплектований HDD-дисками великої ємності для збереження інформації користувачів. Якщо є необхідність здешевлення структури мережі, то комп’ютери користувачів можуть бути без HDD-дисків.

У цьому випадку завантаження операційної системи буде здійснюватися по мережі і вся інформація буде знаходиться на файловому сервері. Для надійнішого зберігання даних доцільно в даному випадку створити копію файлового сервера. На випадок виходу з ладу основного файлового сервера, його можна буде замінити резервним. Якщо укомплектувати кожен комп’ютер користувача власним HDD-диском, то робочі дані можуть знаходитися безпосередньо на ньому, а на файловому сервері будуть міститися копії даних на випадок виходу з ладу робочої станції.

2.3 Структурна схема JIM відповідно до завдання Структурна схема ЛМ відповідно до завдання показана на мал. 4. У кімнаті № 2 розташовано 8 робочих станцій, файловий сервер, принтер і принт-сервер. Усі вони підключені в 16 портовий Switch. У цей же Switch підключена кімната № 1, у якій розташовані 5 комп’ютери, з'єднані між собою коаксіальним кабелем у топологію «загальна шина» .

У кімнаті № 3 розташовано 4 робочі станції та інтернет сервер, які підключені у Switch, що знаходиться в цій же кімнаті. У кімнаті № 4 знаходиться 12 робочих станцій з'єднаних між собою коаксіальним кабелем у топологію «загальна шина» і під'єднані до Switch у кімнаті № 3. Switch з кімнат 2 і 3 з'єднані між собою крученою парою. Нарощування мережі можливо у всіх кімнатах. Для цього достатньо встановити робочу станцію і включити її в мережу.

2.4 Графічна частина роботи Рис. 4 Структурна схема ЛМ

3. Розрахунок показників економічної ефективності впровадження локальної обчислювальної мережі

3.1 Розробка етапів проведення розробки мережі

Весь комплекс робіт по розробці комп’ютерних мереж молена розділити па етапи. Перелік етапів приведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Етапи розробки мережі

3.2 Визначення тривалості етапів розробки ЛОМ Тривалість кожного етапу визначається за формулою 3.1:

Тц.= (3.1)

де:

Т — тривалість циклу на даному і-тому етапу, днів;

Тзат — загальна трудомісткість на даному етапі, чол. днів;

Чвик — кількість виконавців на даному і-тому етапі, чол.

Тц. = - = 1 днів 1 1

Результати розрахунків по кожному із етапів заносяться в таблицю 5.

Таблиця 5. Розрахунок тривалості етапів по розробці мережі

3.3 Визначення витрат на розробку ЛОМ

3.3.1 Визначення витрат на основні матеріали При розробці ЛОМ використовується, як правило папір, картридж тощо. Витрати на кожний вид матеріалу розраховується по формулі 3.2:

Вматі = Ці •Nі (3.2)

де:

Вматі - вартість і-того матеріалу, грн;

Ці - ціна за одиницю і-того матеріалу, грн;

Nі - кількість матеріалу і-того найменування, одиниць.

Вматі = 1•25 = 25 грн Результати розрахунків представлені в таблиці 6.

Таблиця 6. Розрахунок витрат матеріалів її вартості

3.3.2 Визначення витрат на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати Витрати на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати розраховуються по формулі 3.3.

Впкв = (3.3)

де:

Впкв — витрати на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, грн;

— ціна за одиницю і-того комплектуючого виробу і напівфабрикатів, грн;

N пкв.- кількість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів і - того виду, шт;

М — перелік найменувань комплектуючих виробів і напівфабрикатів, шт.

Впкв = (10 050*2) + (270*1) + (800*2) + (250 * 1,2) + (900 *1) + (500 *1,3) + (100 *0,6)+(20* 5) = 23 980грн.

Результати розрахунків представляються в таблиці 7.

Таблиця 7. Розрахунок витрат на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати

3.3.3 Розрахунок основної і додаткової заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування Витрати за цією статтею складаються із планового фонду зарплати всіх категорій працівників, зайнятих на розробці мережі.

Розрахунок заробітної плати ведеться на основі даних про трудомісткість етапів (таблиця 5).

Оклади:

Системотехнік II кат. — 1500 грн, програміст II кат. — 2500 грн Результати розрахунку необхідно занести в таблицю 8.

Таблиця 8. Розрахунок основної, додаткової, повної заробітної плати і відрахування на соціальне страхування

Додаткова зарплата, премії -1200,80 грн.

Повна зарплата — 3500,2 грн.

Відрахування на соціальне страхування -987 грн.

3.3.4 Витрати на електроенергію Використання електроенергії буде мати місце, як правило, на етапі установки та настроювання мережі і випробування мережі.

Розхід електроенергії визначається із встановленої потужності обладнання, часу його роботи і вартості кіловат-години електроенергії. При розрахунку витрат на електроенергію слід враховувати коефіцієнт її втрат, який знаходиться в інтервалі 0,75−0,96.

Розрахунок витрат електроенергії і її вартості проводиться за формулою 3.9.

Вел.ен. (3.9)

де:

М — встановлена потужність комп’ютерів, кВт;

Т — час використання комп’ютерів;

N — кількість комп’ютерів у мережі, шт;

— ціна одного кВт електроенергії, грн./кВт;

КMкоефіцієнт використання комп’ютерів.

Вел.ен| = =53,94 грн.

Розрахунок витрат і вартості електроенергії на настроювання і випробування електромережі проводять в таблиці 9.

Таблиця 9. Розрахунок витрат і вартості електроенергії на проведення ДКР

3.3.5 Розрахунок загальновиробничих витрат Розрахунок ведеться за формулою 3.10:

ЗЗВ= (3.10)

де:

ЗВВ — загальновиробничі витрати, грн;

% ЗВВ — процент загальновиробничих витрат;

30 — основна заробітна плата виконавців, грн.

% ЗВВ знаходиться в межах 30%-50%.

ЗВВ -= 644,15грн.

3.3.6 Розрахунок загальногосподарських витрат Загальногосподарські витрати розподіляються пропорційно до суми основної зарплати виконавців. Розрахунок ведеться за формулою 3.11:

ЗГВ= (3.11)

де:

ЗГВ — загальногосподарські витрати, грн;

% ЗГВ — процент загальногосподарських витрат;

Процент загальногосподарських витрат береться за даними підприємства (10−30%).

ЗГВ — = 536, 79грн.

3.3.7 Розрахунок витрат на розробку мережі

Результати розрахунку витрат на розробку мережі зводимо в таблицю 10

Таблиця 10. Калькуляція кошторисної вартості робіт розробки ЛОМ

3.4 Розрахунок економічної ефективності проведеної роботи Економічна ефективність є однією з основних характеристик технікоекономічного обгрунтування введення нової техніки і визначається співставленням одночасних витрат на впровадження ЛОМ і економією від її використання. Саме економічна ефективність підтверджує доцільність впровадження ЛОМ.

3.4.1 Розрахунок річної економії від впровадження ЛОМ

(3.12)

де: Ер — умовна сумарна річна економія від впровадження ЛОМ, грн;

тривалість зміни, год;

кількість робочих днів в місяці, дн;

робоча станція;

— ціна за годину, грн;

— коефіцієнт порівняльної економічної ефективності ЛОМ;

Таким чином абсолютна економічна ефективність ЛОМ буде представлена річною економією.

Ер = 8 * 365 * 37 * 3,5 * 0,2 = 75 628 грн.

Висновки Результатом написання даної курсової робити є проектування корпоративної комп’ютерної мережі, розрахунок показників економічної ефективності впровадження локальної обчислювальної мережі. Крім проектування комп’ютерної мережі в даній курсовій роботі визначено етапи її розробки та їх вартість. Розраховано основну та додаткову заробітню плату працівників, економічну ефективність підприємства та всі основні витрати з якими може зіштовхнутись дане підприємство у сфері своєї діяльності.

Основним призначенням комп’ютерної мережі є забезпечення простого, зручного та надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі.

Перелік використаної літератури

1. Администратор сетевой операционной системи NetWare v.3.11. — К.:АО «Квазар-Микро, .2000. — 191 с.

2. Горлач В.M., Макар В. М. Побудова та адміністрування INTRANETмереж Ч.І. Основи мережних технологій — TЛ, 2001. — 45 с.

3. Горлач В. М., Макар В. М. Побудова та адміністрування INTRANET мереж Ч. 2. Адміністрування мереж WindowsNT — ТЛ, 2001. — 41 с.

4. Електронні версії підручників.

Додаткова література

5. Гук М. Локальние сети NOVELL. — Спб: Питер, 1996. — 228 с.

6. Зубанов Ф «Windows NT». — М.: Русская Редакция, 1996. — 392 с.

7. Игер Б. Робота в Internet М.:БИНOM, 1996.-3 14с.

8. Рули Д., Месвин Д., Хендерсон Г., Хеллер М. Сети Windows NT 4,0 K.:BHV, 1997. HD0 і

9. Спейнаур С., Куерсина В. Справочник Web-Macтepa.-K.:Bl IV, I997 368с.

10. Чепмен Д.I. Розроботка Internet приложений в Delphi 2. — К.: Диасофт, 1998. — 640 с.