Рівень виробничого травматизму

Уровень виробничого травматизма

Каждый нещасний випадок з виробництва, особливо що завершився смертю постраждалого — це надзвичайна подія. Джерело будь-якого ПП — в прикрих, а де й злочинних промахи у роботі, слідство чиєїсь безтурботності, некомпетентності, равнодушия.

Статистика показує, що й для підприємства відбувається смертельний нещасний випадок, то його основі лежать від тисячі за кілька десятків тисяч небезпечних умов і небезпечних дій персоналу. Тобто керівництво підприємством не доглядело ці тисячі небезпечних ситуацій. З цього погляду подія зі смертельною результатом не назвати випадком — це закономірне завершення «піраміди », над підставою якої лежать нерегистрируемые порушення, вище — легкі травми, ще вищий — травми з тимчасової втратою працездатності, ближчі один до вершині - події за важкі наслідки і, нарешті, смертельний випадок. Якщо в підстави цієї піраміди, лише на рівні небезпечних ситуацій ніяких профілактичних дій не робити, в міру їхнього накопичення подія зі смертельною ис-ходом стає закономірним, і неотвратимым.

Уровень виробничого травматизму на підприємствах краю досить високим протягом кількох лет.

Состояние їх у 2000 р. можна охарактеризувати наступним образом.

На 1381 підприємстві основних галузей економіки, які подали звітів у крайової комітет державної статистики, сталося 657 нещасних випадків, що з виробництвом. Травми різного ступеня тяжкості у своїй отримали 4031 чол. З них 127 — із летальним кінцем (1999 р. ці цифри відповідно склали — 3,7 тис. чол. і 127 чол.). Кількість постраждалих жінок становило 850 (зі смертельними наслідками — 8), підлітків до 18 років — 17 (загинув 1 чел.).

Коэффициент частоти травматизму (число постраждалих на 1000 працюючих Кч) становив цілому краєм 5,9 (1999 р. — 6,0; 1998 р. — 5,6; 1997 р. — 5,9). Коефіцієнт тяжкості (середня кількість днів непрацездатності, приходящееся однією нещасний випадок) — 27,2. Відносний показник смертності з виробництва у розрахунку на 1000 що працюють у 2000 р. становив 0,187.

Основная частка постраждалих при нещасних випадків і фахових захворюваннях на виробництві посідає підприємства промышлен-ности, сільського господарства і строительства.

Показатели частоти травматизму (Кч) в основних галузях економіки краю розподілилися наступним образом:

Сельское господарство — 12,9.

Строительство — 7,3.

Промышленность — 5,6.

Транспорт — 3,2.

Связь — 3,1.

Наиболее неблагополучними за цим показником (Кч) у промисловості є отрасли:

Станкостроительная і інструментальна промисловість — 25,9.

Добыча вугілля відкритим способом — 19,7.

Лесозаготовительная промисловість — 19,5.

Промышленность пластмасових виробів — 15,9.

Комбикормовая промисловість -14,7.

Деревообрабатывающая промисловість — 13,0.

Производство будівельних матеріалів — 11,2.

Машиностроение і металообробки — 9,1.

Из підприємств транспорту найбільш травмоопасны:

Морской — 11,0.

Шоссейный — 9,0.

Трамвайный — 7,2.

По даним крайкомстата 2000 р. 77 робітників і службовців були вперше визнані інвалідами внаслідок виробничих травм (1,9% від кількості жертв нещасних випадків з виробництва). У 1999;му р. — 330 чол. (9,8%).

Как згадувалося вище, 2000 р. 127 нещасних випадків з виробництва закінчилося смертю постраждалих. Слід зазначити, що за даними Державної інспекції праці Красноярському краї і комітету праці число нещасних випадків із смертю одно 162. На жаль, дані крайкомстата можна назвати вичерпними і остаточними, т.к. в повному обсязі організації краю подають статистичні звітів у органи держстатистики. І особливо якщо крайовим комітетом статистики оброблені дані 1381 підприємства з чисельністю працюючих 679,3 тис. чол, то під наглядом і контролі Гострудиспекции перебуває 47,1 тис. підприємств, організацій та установ різної форми власності з кількістю працюючих ними 1117,1 тис. людина. Слід відзначити, що його розслідуваних фахівцями Гострудинспекции і комітету праці нещасних випадків (групових, важкі крейсери та смертельних) по порівнянню з 1999 р. зросло 44%.

Наибольшее кількість смертельних нещасних випадків з виробництва, що закінчилися смертю постраждалих, 2000 р. сталася підприємствах промисловості -54, (їх 16 — кольоровому металургії, по 10 — в лісозаготівельної і деревообробної промисловості). У агропромисловий комплекс з виробництва загинули 29 людина, в будівельних організаціях — 19, в транспортних підприємствах -13 людина (дані крайкомстата).

Грубые порушення трудовий та виробничої дисципліни, незадовільна організація проведення робіт, у яких сталися нещасні випадки зі складним і смертельними наслідками, мали місце також у сільському господарстві (30 смертей), житлово-комунальне господарство (9 людина), целюлозно-паперової в промисловості й інших галузях економіки края.

В 2000 року стався 31 груповий нещасний випадок із числом постраждалих 2 і більш человек.

Тем щонайменше, з аналізу Гострудинспекции, в галузях економіки щодо позитивні тенденції виробничого травматизму із летальним кінцем спостерігаються загалом промисловості (зниження кількості смертей на 15%), зокрема. кольоровому металургії на 56% й у електроенергетиці на 20%. На 78% зменшилася кількість випадків на залізничному транспорті, на 43% в органах управления.

Но у низці галузей народного господарства за 2000 р. проти 1999 р. сталося збільшити кількість загиблих з виробництва: в лісозаготівельної, м’ясної і молочної промисловості, на легкій водному транспорті вчетверо; в будівництві - на 67%. деревообробній галузі - на 43%.

Анализ травматизму за видами подій показав, що падінням, завалення, обвалів предметів, матеріалів сталося 23% випадків; від впливу рухомих, разлетающихся, обертових предметів і деталей — 21%; в дорожньо-транспортних подіях загинуло 18% від загальної кількості смертельних случаев.

Если говорити про причини виробничого травматизму із летальним кінцем, то, як засвідчило аналіз, 2000 р. основними причинами що відбулися нещасних випадків бували недосконалість і порушення технологічних процесів — 27%: незадовільна організація провадження цих робіт — 23%; порушення правил дорожнього руху — 11%; експлуатація несправних механізмів і устаткування — 10%.

Оценивая загалом стан справ із виробничим травматизмом за кілька років, правомірно дійти невтішного висновку у тому, що з причин цих негативних явищ основними являются:

старение основних виробничих фондів, знос що у деяких галузях промисловості сягає 70% і більше;

заметное зниження обсягів капітального і профілактичного ремонту промислових будинків, споруд, машин і устаткування;

прекращение розробок зі створення нової техніки і технологій і технічного відновлення виробництва цій основі;

ухудшение контролю над технічної безпекою виробництв внаслідок руйнації галузевої системи управління охороною праці, скорочення служб охорони праці в підприємствах;

ухудшение забезпечення засобами індивідуальної захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективної захисту робочих місць;

ослабление відповідальності роботодавців України та керівників виробництв за стан умов і охорони праці;

ухудшение виробничу краще й технологічної дисциплін.

Нельзя у своїй нехтувати і психологічний чинник, яка впливає працівники: в умовах нестабільної економіки, безробіття, затримок виплати зарплати люди нерідко роблять виконання робіт, ігноруючи елементарні вимоги безпеки. Аварії і катастрофи, як норма буття, призвели до того, що з багатьох притупилося почуття самосохранения.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.