Сравнение операційними системами DOS, Windows 3.*, Windows 95, Windows NT

Загальна характеристика операційними системами сучасних ПВЭМ.

Я хочу уявити найпоширеніші операційні системи, які у повсякденній роботі: Dos, Windows 3.+, Windows.

95.

Дискова Операційна Система (DOS).

Операційна система DOS складається з таких частей:

Операційна система — це програма, яка завантажується включення комп’ютера. Вона виробляє діалог із користувачем, здійснює управління комп’ютером, його ресурсами (оперативної пам’яттю, місцем на дисках тощо.), запускає інші (прикладні) програми на выполнение.

Операційна система забезпечує користувачеві й прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) з пристроями компьютера.

Основною причиною необхідності ОС у тому, що елементарні операції до роботи з пристроями комп’ютера та управління ресурсами комп’ютера — це операції дуже низького рівня, тому дії, необхідних користувачеві й прикладним програмам, складаються з кілька сотень чи тисяч таких елементарних операций.

Базова система вводу-виводу (BIOS), яка перебуває у постійної памяти.

(постійному запоминающем устрої, ПЗУ) комп’ютера. Ця частина ОС є «вбудованої» в комп’ютер. Її призначення полягає у виконанні найпростіших і універсальних послуг ОС, що з здійсненням вводу-виводу. Базова система введеннявиведення містить також тест функціонування комп’ютера, перевіряючий роботу пам’яті і пристроїв комп’ютера включення його электропитания.

З іншого боку, базова система вводу-виводу містить програму виклику завантажника операційній системы.

Завантажник ОС — це надзвичайно коротка програма, яка перебуває у першому секторі кожної дискети з операцион іншої системой.

DOS. Функція програмних засобів залежить від считыва нді на згадку про ще двох модулів ОС, що й завершують процес завантаження DOS.

Па жорсткому диску (вінчестері) завантажник ОС і двох частин. Це з тим, що жорсткий диск то, можливо розбитий сталася на кілька розділів (логічних дисків). Перша частина завантажника перебуває у першому секторі жорсткого диска, вона выбирает, с якого із розділів жорсткого диска слід продовжити загрузи Друга частина завантажника перебуває у першому секторі цього розділ вона зчитує на згадку про модулі DOS і передає їм управление.

Дискові файли 10. SYS і MSDOS. SYS (можуть називатися інакше, наприклад IВМВ. СОМ і IBMDOS.COM для PC DO; URBIOS. SYS і DRDOS. SYS для DR.

DOS, — назви змінюються в зaвисимости від версії операційній системы).

Вони завантажуються в пaмять загрузчиком операційної системи й залишаються у пам’яті компь тера постійно. Файл I0. SYS є доповнення до базoвой системі виводу-введення-висновку в ПЗУ. Файл MSDOS. SYS реалізує основні высокоуровневые послуги DOS.

Командний процесор DOS обробляє команди, запроваджувані пользователем.

Командний процесор перебуває у дисковом файл! COMMAND. СОМ на диску, від якого завантажується операційна система. Деякі команди користувача, наприклад Type, Dir чи Сміття) командний процесор виконує сам. Такі команди называютс внутрішніми. На виконання остальных.

(зовнішніх) команд користувача командний процесор шукає на дисках програму з певним ім'ям і якщо знаходить її, то завантажує на згадку про і передає eй управління. Після закінчення роботи програми командний процесор видаляє програму з пам’яті і виводить повідомлення про готовність до ви полнению команд (запрошення DOS).

Зовнішні команди DOS — це програми, що їх разом із операційній системи у вигляді окремих файлів. Ці програми виконують дії обслуговуючого характеру, наприклад форматированние дискет, перевірку дисків і т.д.

Драйвери пристроїв — це спеціальні програми, що доповнюють систему виводу-введення-висновку DOS і забезпечують обслуговування нових, або нестандартне використання наявних пристроїв. Наприклад, з допомогою драйверів можлива роботу з «електронним диском» тобто. частиною пам’яті комп’ютера, з якою можна працювати у спосіб ж, і з диском. Драйвери завантажуються на згадку про комп’ютера за мінімального завантаження ОС, їх назви вказуються у спеціальній файл CONFIG.SYS. Така схема полегшує додавання нових пристроїв дозволяє робити це, не чіпаючи системні файли DOS.

Версії DOS.

Перша версія ОС для комп’ютера IBM PC — MS DOS 1.0 було створено фірмою Microsoft в 1981 р. Надалі паралельно з удосконаленням комп’ютерів IBM PC випускали й нові версії DOS, враховують нові можливості комп’ютерів, і надають додаткові зручності пользователю.

У 1987 р. фірма Microsoft розробила версію 3.3 (3.30) ОС MS DOS. що стали фактичним стандартом на наступні 3−4 року. Ця версія дуже компактна й володіє достатнім набором можливостей, отже на «стандартної IBM PC AT» і тепер її експлуатація цілком доцільна. Та на потужніших комп’ютерів з кількома мегабайтами оперативної пам’яті бажано використовувати версії 5.0 чи 6.0 ОС MS DOS. Ці версії мають кошти на ефективне використання оперативної пам’яті понад 640.

Кбайт, дозволяють працювати з логічними дисками, великими 32 Мбайт, переносити DOS і драйвери пристроїв в розширену пам’ять, звільняючи місце у звичайній пам’яті для прикладних програм, тощо. Версія 6.0 MS DOS включає кошти стискування інформації на дисках (DoubleSpace), програми створення резервних копій, антивірусну програму та інші дрібні вдосконалення. Однак у версії програми стискування інформації який завжди працювали коректно, що призводило втрат даних в деяких користувачів. Для усунення них та інших помилок фирма.

Microsoft випустила версію MS DOS 6.20. Ця версія працює сталіший, надійнішим і швидше, ніж MS DOS 6.0 і включає низку неболыпих удосконалень. Проте судове рішення щодо порушення у MS DOS патентів фірми Stack Electronics змусило Microsoft випустити спочатку версію MS DOS 6.21. де було вилучено що порушила патент програма динамічного стискування дисків DoubleSpace, та був MS DOS 6.22 с.

«підправленої» версією DoubleSpace, не порушує патент. На погляд, з цих версій найкраща — 6.20.

Windows 3.1.

Операційна оболонка Windows 3.1 — це розроблена фірмою Microsoft надбудова над операційній системою DOS, забезпечує дуже багато можливостей та зручностей для користувачів і программистов.

Щонайширший поширення Windows зробило 661 фактичним стандартом для IBM PC-совместимых комп’ютерів: переважна більшість користувачів таких комп’ютерів працюють у «» Windows, у останнім часом майже всі нові програми розробляються саме з їх експлуатацію у середовищі Windows. «На відміну від оболонок типу Norton.

Commander, Windows як забезпечує зручний і наочний інтерфейс для операції з файлами, дисками тощо., а й надає нові змогу що запускаються серед Windows програм. Зрозуміло, від використання цих можливостей програми повинні прагнути бути спроектовані за вимогами Windows. Такі програми що неспроможні виконуватися поза среды.

Windows, тому ми називати їхні Windows-программами чи WincSowsприложенпями. Втім, Windows може выполнягь та звичайні програми, розроблені для DOS. по у своїй таких програм не використовують ніяких переваг Windows і працюють повільніше, аніж за безпосередньому виклик з DOS.

Оболонка Windows 3.1 включає у собі безліч компонентів і відданість забезпечує користувачам різної кваліфікації комфортні умови работы.

Версія 3.0 оболонки Windows (і яка з’явилася слідом 3.1) сповідує зовсім інші принципи у частині інтерфейсу користувача з ЕОМ. (Можна вважати цих принципів новими, але машини фірми Apple будуються цих принципах вже протягом кілька років.) Основна ідея, закладена основою оболонки Windows, — природність уявлення информации.

Інформація повинна представлятися у тому формі, що забезпечує найефективніший засвоєння цієї інформації людиною. Попри простоту (і навіть тривіальність) цього принципу, його реалізація в інтерфейсах прикладних програм персональних ЕОМ з різних причин залишала бажати кращого. Та й реалізація їх у рамках Windows 3.1 також позбавлена недоліків. Але це оболонка є суттєвий крок уперед проти попередніми інтерфейсами користувача з ЭВМ.

Найважливішими відмітними рисами її є следующие:

• Windows є замкнуту робочу середу. Практично будь-які операції, доступні рівні ОС, може бути виконано не маючи виходу з Windows. Запуск прикладної програми, форматування дискет, печатку текстів — це можна викликати з Windows і повернутися в.

Windows після завершення операції. Досвід роботи у DOS знадобиться тут; багато основоположні принципи й поняття середовища Windows немає від відповідних принципів, і понять середовища DOS. Основними поняттями користувальницького інтерфейсу серед Windows є вікно і піктограма. Усі, що відбувається у рамках оболонки Windows, у сенсі є або операцію з піктограмою, або операцію з вікном (чи вікні). Стандартизована серед Windows і структура вікон та розташування елементів управління ними. Стандартизовані набори операцій та структура меню для сервісних програм. Стандартні операції, що їх з допомогою миші всім сервісних і прикладних программ.

• Windows є графічну оболонку. Oт користувача непотрібен введення директив з клавіатури як текстових рядків. Слід лише уважно оцінювати екран й вибирати нам з запропонованого набору необхідну операцію з допомогою маніпулятора миша. Курсор миші слід позиціонувати па полі необхідної директиви меню, чи цікаву для піктограму, чи полі перемикача систем розраховані виконання в момент лише однієї програми. У межах Windows користувач може запустити кілька програм для паралельного (незалежного) виконання. Кожна з виконуваних програм має власне окно.

Перемикання між виконуваними програмами проводиться за допомогою миші фіксацією курсору з вікна необхідної программы.

(кнопки). На обраному об'єкті необхідно звані Пов’язані (или.

Змішані) документи. Ця різновид документів дозволяє погоджувати процеси внесення змін — у одні й самі об'єкти різними програмами, і навіть автоматично поширювати зміни вже з документа попри всі пов’язані з ним.

Порівняння Windows 3.1 з Windows 3.0 За наявності досвіду роботи з Windows 3.0 освоєння наступній версії 3.1 — не потребує великих зусиль, оскільки зовнішній вигляд і знаходять способи управління мало відрізняються. Більшість нововведень зводиться до спрощення сервісу й усунення незручностей управління. Йдеться насамперед про збільшенні швидкості роботи, спрощення процедури інсталяції, удосконаленні форматів діалогових вікон та підвищенні ефективності і інтелектуальності Менеджера Печатки (Print Manager). На деяких із нововведень (давно очікуваних) хотілося б особо.

• Серед Windows 3.1 можна складати документи з двох частин, які готуються у різних додатках, та заодно складність роботи з такою документом не вище, ніж якби він готувався у межах одного докладання. Так, працюючи у новій версії Windows, при уставці до тексту, підготовлений в Write, малюнка, створеного Paintbrush, малюнок сприймається як об'єкт. Він може зберігатися, завантажуватися і друкуватися що з документом. Головною особливістю такого зв’язування малювання та тексту є простота внесення змін. Наприклад, працюючи з текстом в редакторі Write, досить виконати подвійну фіксацію курсору малюнку, щоб викликати графічний редактор Paintbrush. Малюнок завантажиться до нього автоматично. Усі внесені після цього, у малюнок зміни автоматично отобразятся й у уставці в текстовій документ. Складається враження, що текстовій редактор Write оснастили додатковими можливостями редагування малюнків (повному обсязі Paintbrush). Фундаментальна обізнаність із об'єктами передбачає ще й операції з піктограмами, Піктограми можна використовувати всередині документів до виконання функцій, схожих на ті, що ці піктограми виконують у середовищі Windows.

• Оболонка Windows 3.1 робить нову технологію роботи з комп’ютером, засновану на графічному інтерфейсі, природнішою і ясною. Ще великій ролі, ніж у минулих версіях, у цьому відіграє миша як основний інструмент управління машиною. У низці випадків для виклику деяких (досить складних) операцій не так важко «перетягнути і покласти «(Drag and Drop) піктограму або інший об'єкт з допомогою миші. Наприклад, для роздруківки деякого документа досить з допомогою миші «витягти «з вікна Менеджера Файлів (File Manager) піктограму відповідного файла і «покласти «її поверх піктограми Менеджера Печатки. Перетаскування піктограми файла документа на відкрите вікно редактора Write чи вікно редактора Notepad завантажує відповідний документ у вікно. Істотно спростилася роботу з документами взагалі. Можна говорити документоориентированной організації робіт. У цьому можна розмістити піктограму часто використовуваного документа з вікна Менеджера Програм (Program Manager) й надалі викликати процес обробки цього елемента (наприклад, редагування) просто подвійний фіксацією даної піктограми. Тієї самі цілі є й можливість автоматичного запуску Менеджера Файлів після завантаження оболонки — перед користувачем відразу ж потрапляє відкривається полі вибору файлів документів. Значною переробці піддався і Менеджер Файлів (File Manager). Робота з нею істотно спростилася. Водночас зросла продуктивність і ефективність використання екранної площі (є можливість одночасно спостерігати більше пристроїв і директорій). На відміну від попереднього версій Windows 3.1 не може працювати у так званому реальному режимі (Real Mode). Цей режим забезпечував сумісність версії 3.0 з більш ранніми версіями 1, Х і 2. Х (отже докладання, розроблені тих ранніх версій оболонки, могли виконуватися серед Windows 3.0 під час роботи їх у реальному режимі). У цьому режимі Windows 3.0 могла експлуатуватися машинами з процесорами 8088/8086. У версії оболонки 3.1 розробники вирішили розпрощатися зі світом персональних IBM-сумісних машин першого покоління (PC/XT). Необхідною передумовою постановки оболонки Windows 3.1 за комп’ютером є процесор 80 286 (бажаний 386, 486). Працюючи серед Windows 3.1 можуть виникнути проблеми з запуском старих (з версій 1. Х, 2. X) додатків. Проте перенесення додатків з середовища 3.0 бракує, зазвичай, ніяких нарікань. У окремих випадках «аномального «поведінки додатків з середовища 3.0 серед 3.1 доводиться звертатися до постачальникам продукту. Серед Windows 3 1 реалізований новий набір шрифтів — звані ТгиеТуре-шрнфт. Ці шрифти нагадують PostScript-шрифты. але легко адаптуються після невеличкий настройки практично до будь-якого типу принтера. Невеликими зусиллями можна домогтися на успіх роботи з цими шрифтами в більшості Windows-приложений. TrueType-шрифты легко піддаються масштабированию, різноманітних деформаціям, обертанню тощо. Додатковий комфорт для любителів вибирати і створювати шрифти забезпечує спеціальна дитяча програма демонстрування таланту і використання окремих літер шрифтів — Charaker Map. Нарешті, в оболонку Windows 3.1 включені два невеличкі мультимедіапрограми (Multimedia). Їх використання припускає наявність спеціальної апаратної підтримки (акустичний адаптер, можливо, нагромаджувач CD-ROM). З допомогою згаданих програм, званих Sound Recorder і Media Player, можна оформити процес проходження програм звуковими ефектами. Можна працювати з цифровим поданням мови і музики, з картинками, отриманими, наприклад, з програвача видеодисков. Для початківців у системі передбачена навчальна програма, до котрої я можна звернутися на етапі инсталляции.

Windows-приложения.

Windows — інтегрована програма. Під управлінням оболонки Windows можуть працювати як спеціальні програми, розроблені для експлуатацію у середовищі Windows (Windows-приложения), а й «звичайні «програми, працюють у середовищі DOS, т.зв. DOS-приложения (DOS-прикладные програми). Оболонка Window забезпечує ефективний і комфортабельний обміну інформацією між окремими програмами, виконуваними під її управлінням. Тут насамперед про Windows-пpилoжeнияx. З поняттям інтегрованості пов’язують зазвичай також можливістю спільного використання ресурсів комп’ютера різними программами.

Так, приміром, принтер, підключений до комп’ютера, можна з однаковим успіхом використовуватися усіма програмами на конкурсній основі. Причому всі операції, пов’язані із необхідністю перекодувань, змін драйверов.

(наприклад, під час переходу від друку текстів висновку ілюстрацій) перебирає оболочка.

Більшість користувачів приваблює у середовищі Windows тільки й й не так комфортабельність самої оболонки, скільки специфіка реалізованих у цьому середовищі додатків. Особливості реалізації в среде.

Windows навіть знайомих користувачам для роботи в DOS прикладних программ.

(додатків) практично дозволяють розглядати Windows-версии цих програм як «цілком нові продукты.

Праця у o6oлочке Windows й у Windows-приложениях передбачає своєрідну перебудову «життя ». «Життя «користувача в среде.

" Windows пов’язані з «мишачою «управлінням, обмінами даними між окремими програмами і паралельним виконанням. Стандартизація інтерфейсів окремих Windows-приложений дозволяє легко переходити від однієї додатку до іншому, не починаючи щоразу від початку (хоча в плані засобів і коштів управління). зафіксувати курсор кнопкою миші — і операція виконується. З допомогою тієї самої маніпулятора можна переміщати піктограми і вікна екраном, міняти їх розмір, відкривати і закривати їх — і всі за мінімальної використанні клавіатури для введення яких би не пішли директив. З іншого боку, для любителів традиційного інтерфейсу DOS реалізована можливість виходу цей рівень. Під час розробки графічного інтерфейсу Windows не останню роль грали і эргономические міркування: враховані вимоги до кольорах, сполученням квітів, шрифтами, формам і розмірам піктограм і вікон. У порівняні з деякими іншими пакетами зовнішнє оформлення оболонки Windows може бути визнаний «спартанським «через відсутність надмірностей і поза ділової стиль. Поняття «графічноорієнтований «включає у собі для Windows ще й відповідність зображення на екрані наступному зображенню на твердої копии.

(роздруківці). У цьому плані вважатимуться, що у оболонці Windows реалізований принцип WYSIWYG (What Yon See Is What You Get = To, що ви бачите, те й отримуєте), досі нір колишній привілеєм щодо небагатьох програмЗ допомогою TrueType-шрифтов Україні цього принципу знайшов у рамках Windows 3.1 своє подальше развитие.

Windows забезпечує незалежний запуск і паралельне виконання кількох програм. Більшість інших оболонок і операционных.

У фірмової поставці пакета Windows перебуває по кілька додатків. Усі вони об'єднують у групу Accessories (аксесуари, інструменти). Це невеликі за розміром та можливостям прикладні програми, составляющие.

" джентльменського набору «користувача. Їм далеко до професійних спеціалізованих пакетів. Але чудово ілюструють можливості оболонки, та забезпечують певний мінімальний сервіс. Понад те, дуже корисно починати ознайомлення з серйозними пакетами саме з відповідних коштів цієї групи. Приміром, попрацювавши якийсь час із текстовим редактором Write, надалі можна легко можливість перейти до використанню таких профессиональ-ных пакетів обробки текстів, как.

Word для Windows, Lotus Ami Professional, WordPerfect для Windows «т.п.

З іншого боку, в додатках із групи Accessories реалізовані багато новинки, характерні саме з останньої версії 3.1 оболонки Windows.

(роботу з об'єктами, нові шрифты…).

Windows 95.

Объектно-ориентированный подход.

Під час створення Windows 95 фірма Microsoft повною мірою реалізувала объектно-ориентированный підхід. оскільки саме він ліг основою нової ОС, спочатку скажімо кілька слів у тому, що таке орієнтація на объекты.

Поняття «объектно-ориентированный» виникла програмуванні порівняно недавно. Коли обчислювальна потужність машин була невисокою, з приводу створення объектно-ориентированных систем неможливо було мови. Основою все програмний код. Програмісти записували послідовності команд до виконання тих чи інших дій над даними, які оформлялися в модулі і складні процедури. Робота з кожним об'єктом створювалася своя процедура.

Об'єкти, їх властивості і методы.

Поступово зі збільшенням продуктивності обчислювальних систем процедурний підхід почав замінюватись об'єктним. На місце висунувся об'єкт, а чи не код, який його обробляє. На рівні користувача об'єктний підхід виявляється у тому, що інтерфейс подібний до реального світу, а роботу з машиною зводиться до дій з звичними об'єктами. Так, папки можна відкрити, прибрати в портфель, документи — переглянути, виправити, перекласти з однієї місця інше, викинути у споживчий кошик, факс чи лист — відправити адресата тощо. буд. Поняття об'єкта виявилося настільки широким, що досі пір не одержало суворого определения.

Об'єкт, як й у світі, має різними свойствами.

Програміст чи користувач може змінювати в усіх властивості об'єктів, лише окремі. Можна змінити ім'я об'єкта, але не можна змінити обсяг вільного місця на диску, що є його свойством.

Властивості першого типу в мовами програмування звуться read/write (для читання і запис), а властивості другого — read only (лише чтения).

Метод — це засіб впливу на об'єкт. Методи дозволяють створювати й видаляти об'єкти, і навіть змінювати їх властивості. Наприклад, щоб намалювати на екрані точку, лінію чи пласку постать, складаються різні послідовності кодів чи програми. Користувач, проте, застосовує для відображення цих об'єктів один метод Draw (), який містить коди для відображення на всі об'єкти, із якими працює. За таке зручність доводиться платити тим, що об'єктно-орієнтовані системи можуть працювати лише з досить потужних обчислювальних установках.

Процедурний підхід в ранніх ОС.

До нашого часу переважають у всіх операційні системи переважав процедурний підхід. Щоб зробити у системі якесь дію, користувач мав викликати відповідну программу.

(процедуру) і їй певні параметри, наприклад, ім'я оброблюваного файла. Програма виконувала над файлом зазначені дії і закінчувала роботу. У цьому користувач насамперед мав справу завдання обробки документа, та був вже із самою документом. У старі часи, коли ЕОМ були персональними, користувач описував дії, які була виконати завдання, певному дивному мові, званому мовою управління завданнями (JCL—Job Control.

Language).

З появою термінала мову управління завданнями спростився та поступово перетворився на командний рядок, проте, попри місці однаково перебувала процедура обробки документа, а сам документ грав допоміжну роль.

Наступним етапом спрощення роботи з машиною став створення різноманітної роду операційних оболонок (спочатку текстовых), которые «сховали» від користувача командний рядок DOS. Введення послідовності символів, з якої команда ОС, звівся до натискання однієї функціональної клавіші чи щиглику миші. Найпоширенішою з таких.

«надбудов» над операційній системою стала оболонка Norton Commander,.

Проте основним «інструментом» користувача досі залишалася клавіатура. Якісний перехід стався по тому, як з’явилися графічні оболонки. Тепер користувач переважно працює із пристроєм вказівки, таких як миша, трекбол чи планшет, а чи не з клавіатурою (зрозуміло, це належить на роботу всередині самих додатків, наприклад, в текстових редакторах). Йому потрібно пам’ятати майже ніяких команд ОС. Щоб запустити додаток, досить клацнути мишею з його зображенні чи «значке».

(автор називає його пиктограммой).

Від процедурного підходи до объектно-ориентированному.

На початку 1990;х рр. процедурний підхід досі переважає, проте намічаються і пояснюються деякі ознаки объектно-ориентированного. Наприклад, вже у Windows 3+ можна експортувати відповідність конкретному документа додаток щодо його обробки. Тоді ж з’явився метод об'єктного зв’язування і вбудовування (OLE), дозволяє клацанням на зображенні об'єкта неявно запустити додаток, що його обробляє, а по закінченні обробки повернутися до попереднє приложение.

З OLE тісно пов’язаний так званий метод редагування документів «дома» (in-place). Якщо документ вмонтований об'єкт, який має оброблятися конкретним додатком, то, при щиглику у цьому об'єкті потрібне додаток неявним чином запускається, причому у робочому полі не змінюється нічого, крім панелей інструментів. Наприклад, тоді як тексті, який обробляється в редакторі Microsoft Word, є таблиця, створена редакторі Microsoft Excel, то, при щиглику у ньому станеться заміна nанелей інструментів Excel. Користувач може обробляти документ зовсім іншим додатком, навіть підозрюючи про этом,.

Ще одна механізм, який спростив роботи й наблизив еру объектноорієнтованого підходу, називається «Drag & Drop», що у буквальному перекладі означає «перетащить-и-оставить». Працюючи цим методом, ви клацаєте кнопкою миші (зазвичай, лівої) на зображенні об'єкта, переміщаєте його за екрану при натиснутій кнопці і відпускаєте кнопку, коли покажчик опиниться у потрібному місці екрана. Отже, процедури копіювання, переміщення і видалення стали объектно-ориентированными.

Що користувач, коли йому довелося видалити файли в операційній системі MS-DOS? Він запускала процедуру видалення файлів, передаючи їх назви як параметрів: del FILEI. TXT FILE2TXT.

Це нічим не нагадує реальний світ, у якому ви просто викидаєте ненужные.

Папери на смітник. У першому місці для пас стоїть объект.

(папір), з якого виконується процедури (перенесення на смітник), R операційних оболонках, які працюють під управлением.

Windows 3.1, це реалізовано як об'єктнеорієнтоване — з допомогою механізму «Draw & Drop». Наприклад, в оболонці Norton Desktop можна схопити мишею файл і перенести його за зображення сміттєвої кошика. Цього часу досить видалення файла. Так робота на персональному комп’ютері дедалі більше нагадує маніпуляції з об'єктами у реальному мире.

Выбор показників і параметрів для оцінці ОС Windows 95 — объектно-ориентированная ОС Windows 95—полноценная операційна система Використання стандарту Plug & Play 32-разрядная ОС захищеного режиму Пріоритетний многозадачность Многопоточность. Спулер друку 32-разрядные встановлювані файлові системи Кошти віддаленого доступу Можливості роботи з мультимедіа Підтримка додатків MS-DOS Підтримка довгих імен файлів Інтерфейс користувача Фундаментальна обізнаність із памятью.

Порівняльна оцінка ОС ПВЭМ по обраним показателям.

Windows 95 проти Windows 3+ Принципова новизна ОС Windows 95 якраз і в тому, що концепцію объектно-ориентированного підходу реалізована у ній найповніше. Windows 95 — объектно-ориентированная ОС Объектно-ориентированный підхід реалізується через модель робочого столу. Windows 95 обходиться без звичного в Windows 3+ диспетчера програм (program manager). Користувач працює із завданнями і додатками як і, і з документами своєму шухляді стола. Це зручне людей, які вперше побачили комп’ютер, але створює певні труднощі «затяжного перехідного періоду» тим, котрі звикли вважати програму основою всього сущого в машині. Отже, одне з головних відмінностей Windows 95 від Windows 3+ (і південь від переважної більшості інших операційними системами) у тому, що його упор в ній робиться на документ, а програма, завдання, додаток чи програмний код взагалі розглядаються лише як інструмент до роботи з документом. Windows 95—полноценная операційна система Інша принципова особливість Windows 95 у тому, що вона, в на відміну від Windows 3+, є «справжньої» операційній системою (а чи не операційній оболонкою, виконуваної під керівництвом MS-DOS). Під словом «справжня» ми розуміємо те, що включення машини відразу виконується завантаження Windows 95. Для користувача обертається деякими незручностями. Вони повинні звикнути до того що, що перш ніж вимкнути машину, потрібно коректно завершити роботи з Windows 95, оскільки нова операційна система створює буфера оперативному пам’яті, та його вміст має бути скинуто на диск. Використання стандарту Plug & Play Підхід до апаратному забезпечення також кардинально змінився. Тепер система використовує стандарт Plug & Play (перекладається «включил-ипрацюй», вимовляється як «плаг-н-плэй»), що полегшує і максимально автоматизує процес додавання нових периферійних пристроїв. Стандарт Plug & Play — це спільне вироблення фірм Intel і Microsoft. Основне його ідея у тому, що кожен пристрій, відповідне цьому стандарту, повідомляє себе певну інформацію, завдяки якому операційна система виконує автоматичну конфігурацію периферійних пристроїв дозволяє апаратні конфлікти. Стандарту Plug & Play повинен перетворитися на першу чергу задовольняти BIOS материнської плати й на, зрозуміло, периферійні устрою. Отже, операційна система забезпечує автоматичне підключення і конфигурирование пристроїв, відповідних вимогам стандарту Plug and Play, підтримує сумісність з застарілими пристроями і це створює динамічну середу для підключення і відключення мобільних компонентів. 32-разрядная ОС захищеного режиму MS-DOS була суто 16-разрядной операційній системою та працював у реальному режимі процесора. У версіях Windows 3.1 частина коду була 16-разрядной, а частина — 32-разрядной. Windows 3.0 підтримувала реальний режим роботи процесора, розробки версії 3.1 було вирішено відмовитися з його підтримки. Windows 95 є 32-разрядной операційній системою, яка працює лише у захищеному режимі процесора. Ядро, у тому числі управління пам’яттю і диспетчеризацію процесів, містить лише 32-разрядный код. Це зменшує витрати й прискорює роботу. Тільки деякі модулі мають 16- розрядний код для сумісності з режимом MS-DOS. Windows 95 32-разрядный код використовується скрізь, де можна, що дозволяє забезпечити підвищену надійність і отказоустойчивость системи. До того ж, для сумісності з застарілими додатками і драйверами використовують і 16- розрядний код. Пріоритетний многозадачность На відміну від попереднього версій, Windows 95 підтримує пріоритетну многозадачность (preemptive multitasking) і рівнобіжні процеси (multithreading). У Windows 3+ існувала так звана «вытесняющая многозадачность» (non-preemptive multitasking), коли він за розподіл процесорного часу відповідало додаток. Система виконувала завдання до того часу, поки додаток «добровільно» не віддавала процесор. У Windows 95 за розподіл часу процесора відповідає ядро системи, що забезпечує нормальну роботу фонових завдань. Многопоточность. Windows 95 підтримує многопоточность — технологію, що дозволяє відповідним чином здійснювати многозадачное виконання своїх власних процесів. Спулер друку Спулер друку кардинально перероблений проти Windows 3+, Тепер паралельно з пресою можна зробити що-небудь ще (у давньому оболонці можна було чи друкувати, чи вчимося працювати). Спулер друку також став тепер 32- розрядним. 32-разрядные встановлювані файлові системи Ця частина ОС стала значно більше продуктивної, ніж аналогічні компоненти Windows 3+. Для жорстких дисків використовуються віртуальні таблиці розподілу файлів (vfat), а компакт-дисків — нова файлова система CDFS (CD-ROM File System). У цьому імена файлів можуть утримувати до 255 знаків, включаючи прогалини і спеціальні символи (сумісність зі старою файлової системою збережена, хоч трохи штучно. Тепер у вона найчастіше непотрібен модуль MSCDEX ЕХЕ, виконував перетворення файловій системи стандарту ISO-9660 (компакт-диска) до файловій системі MS-DOS. Встановлювана файлова система, що відображає файлову структуру віддаленій машини на мережевий диск робочої станції, називається мережним редиректором. Мережні редиректоры для протоколів IPX/SPX і NetBEU також використовують 32-разрядный код. Протокол NetBEU застосовується під час роботи Windows 3.1, a IPX/ SPX—для через відкликання машинами, у яких встановлено Windows NT, Кошти віддаленого доступу Windows 95, на відміну більшості операційними системами для персональних комп’ютерів, від початку створювалася до роботи на мережі, завдяки чому можливість спільного використання файлів і пристроїв повністю інтегрована в інтерфейс користувача Windows 95. У Windows 95 ви можете одержати доступ мережі без установки мережного адаптера! Його замінять модем і спеціальний протокол РРР («от-точки-к-точке», чи «point-to-point protocol»). І тут швидкість роботи обмежена швидкістю вашого модемуСистема надає розвинені програмні кошти на доступу до мереж Internet, Microsoft Network, America Online і іншим аналогічним службам. Можливості роботи з мультимедіа Сучасну операційну систему важко уявити собі без коштів мультимедіа. Робота з аудіоі відеофайлами різних форматів в складі Windows 95 є набір кодеків — ефективних програмних засобів стискування і розпакування цих файлів і перетворення форматів висновку на різні устрою мультимедіа (слово «кодер» є скороченням слів «кодер-декодер», як і, як «модем» — скорочення від слів «модулятордемодулятор»). При відтворенні файла система запускає той кодер, з допомогою якого файл створили. Драйвери звукових карт використовують 32- розрядний код, але у тому випадку, коли система має не може розпізнати карту, застосовується 16-разрядный драйвер реального режиму, який поставляється разом із картою. Працюючи 32-разрядного драйвера захищеного режиму драйвер реального режиму автоматично відключається. При установці компакт-диска в пристрій зчитування система намагається розпізнати його формат і запустити відповідне додаток щодо його відтворення. Якщо встановлено диск формату ISO-9660 (програмний), то Windows 95 шукає файл безпосередньо з ім'ям AUTO-RUN.INF u виконує його. Це — механізм отримав назву Spin & Grin. Значно перероблений код, що відповідає за обробку зображень. тому якість відтворення файлів AVI сильно зросла проти Windows 3+, а їхнє відтворення тепер майже залежить від обраного масштабу зображення. Вбудовані можливості роботи з звуком, відеота компакт-дисками дадуть нового поштовху розвитку додатків мультимедіа. Windows 95 — це версія Windows, яка кидає виклик MS-Dos в сфері підтримки ігрового програмного забезпечення. Підтримка додатків MS-DOS Windows 95 займає менше місця у основний пам’яті, отож нині ви можете запускати ті програм MS-DOS, які працювали під управлінням Windows 3.+. Програми, що нині ні поміщатися в пам’ять, можна запескать як эмуляции MS-DOS. Переключаючись у цей режим, Windows 95 завершує всіх працюючих докладання, і потім видаляє з пам’яті саму себе, залишаючи лише маленький завантажувальний модуль. Закінчивши працювати з програмою MS-DOS, ви можете повернутися до Windows натисканням однієї клавіші. Підтримка довгих імен файлів Ви зможете забути про обмеження на довжину імені файла в системах Windows 3.+ і MS-DOS.В Windows 95 імена файлів може мати довжину до 255 символів. Інтерфейс користувача Завдяки новому інтерфейсу в Windows 95, проти Windows 3.+ гараздо простіше запускати програми, відкривати і зберігати документи, працювати з дисками і мережними серверами. Фундаментальна обізнаність із пам’яттю Windows 95 автоматично звільняє всю пам’ять, відведену додатку, по тому, як він завершує роботу. У Windows 3+ некоректно написані докладання нерідко звільняли не всю встановлену ними пам’ять. Час вимагає від часу пам’яті чинився настільки малий, що єдиним виходом залишався перезапуск системи (котрий іноді перезавантаження машини). Така неприємність називається «витік пам’яті» («memory leak») і відбувається з програмними творами навіть найвідоміших фірм. При завершенні докладання в Windows 95 вся пам’ять, зайнята їм, звільняється автоматично, і такі проблем я не возникает.

Перспективи розвитку ОС ПВЭМ.

Windows NT.

На цей час світова комп’ютерна індустрія розвивається дуже стрімко .Продуктивність систем зростає, а слідчийале зростають можливості опрацювання великих обсягів даних .

Операційні системи класу MS-DOSа не виходить із таким потоком даних, і що неспроможні повністю використовувати ресурси сучасних комп’ютерів .Тож у останнім часом відбувається перехід більш потужні й найдосконаліші операційні системи класу UNIX, прикладом яких і було є Windows NT, випущена корпорацією Microsoft. Завдання, поставлені під час створення Windows NT.

Система Windows NT перестав бути подальшим розвитком раніше существовавших продуктів. Її архітектура створювалася від початку з урахуванням що висуваються до сучасної операційній системі вимог. Особливості нової виборчої системи, розробленої з урахуванням цих вимог, перераховані нижче. Прагнучи забезпечити сумісність (compatible) нової ОС, розробники Windows NT зберегли звичний интерфеис Windows і реалізували підтримку існуючих файлових систем (таких, як FAT) і різних додатків (написаних для MS — Dos, OS/2 1. x, Windows 3. x і POSIX).Розробники також включили у складі Windows NT кошти роботи з різними мережними засобами. Досягнуто перенесення (portability) системи, яка що тепер працюватиме, як на CISC, і на RISC — процесорах .До CISC ставляться Intel — сумісні процесори 80 386 і від ;RISC представлені системами з процесорами MIPS R4000, Digital Alpha AXP і Pentium серії P54 і від. Масштабованість (scalability) означає, що Windows NT не прив’язана до однопроцессорной архітектурі комп’ютерів, а здатна повністю скористатися наявними можливостями, надані симетричними мультипроцессорными системами .Нині Windows NT може функціонувати за комп’ютерами із кількістю процесорів від 1 до 32. З іншого боку, у разі ускладнення завдань, які користувачами завдань і що висуваються до комп’ютерної середовищі вимог, Windows NT дозволяє легко додавати потужніші і продуктивні сервери і рабочии станції до корпоративної мережі .Додаткові переваги дає використання єдиної середовища розробки та для серверів, й у робочих станцій. Windows NT має однорідну систему безпеки (security) що б специфікаціям уряду США належать і стандарту безопастности В2 .У корпоративної середовищі критичним додатків забезпечується повністю ізольоване оточення. Распределённая обробка (distributed processing) означає, що Windows NT має вбудовані до системи мережні можливості. Windows NT також дозволяє забезпечити зв’язку з різними типами хост — комп’ютерів завдяки підтримці різноманітних транспортних протоколів та використання коштів «клієнт-сервер» високого рівня, включаючи іменовані канали, виклики удалённых процедур (RPC — remote procedure call) і Windows — сокеты. Надійність і отказоустойчивость (reliability and robustness) забезпечують архітектурними особливостями, які захищають прикладні програми від ушкодження одна одної й операційній системою. Windows NT використовує отказоустойчивую структуровану обробку особливих ситуацій усім архітектурних рівнях, що включає відновлювану файлову систему NTFS і відданість забезпечує захист з допомогою вбудованої системи безпеки і удосконалених методів управління пам’яттю. Можливості локалізації (allocation) представляють кошти на досягнення в багатьох країн світу національними мовами, яка досягається застосуванням стандарту ISO Unicod (розроблений міжнародна організація по стандартизації). Завдяки модульному побудові системи забезпечується расширяемость (insibility) Windows NT, що, як буде показано наступного розділі, дозволяє гнучко здійснювати додавання нових модулів різні рівні ОС .

Список використаної литературы.

1. «IBM PC для користувачів» В. Э. Фигурнов «Windows 95 для зайнятих» Рон Менсфілд «Операційна система Windows 95» А. В. Потапкин «Курс молодого бійця» К. Ахметов «Ефективна робота у Windows 95» К. Стинсон «Windows 3.1» Стефан Фойц.