Мартініка

Мартиника

Территория: Острів в Карибському море площею 1,1 тис. кв. км, що входить у групу Малих Антильських островов.

Население — 432,9 тис. чол. (2005 р.), темпи його приросту у 90-ті рр.— 0,6%. Етнічний склад: мулати — 90%, французи — 3%. Релігія: католики — 85%, адвентисти, иеговисты, індуїсти та інших. — 14%. Офіційний мову — французький. Очікувана тривалість життя — 78 років (чоловіки — 79 років, жінки — 77 років). Рівень грамотності дорослого населення — 97%.

Административное пристрій: заморський регіон Франції. Глава держави — президент Франції. Мартініка управляється префектом, назначаемым французьким урядом. Органи місцевого самоврядування є Генеральний рада (45 членів) і Регіональну раду (41 член), обрані всенародно терміном на 6 років. Парламенту Франції Мартініка представлена 4 депутатами і 2 сенаторами. Адміністративно-територіальний розподіл: 2 округу. Адміністративний центр: Фор-де-Франс (121 тис. жителів у 2000 г.).

История. Острів відкритий Колумбом в 1502 р. З 1635 р. почалася колонізація острова, з 1674 р. він став офіційним володінням Франції. Але Мартініка була об'єктом завзятій боротьби Великобританії та Франції. У 1946 р. Мартініці було надано статус заморського департаменту, а 1974 р.— статус заморського региона.

Экономика. Обсяг ВВП по ПКС — 4,44 млрд дол. (2003 р.), дохід душу населення — 10 447 дол. Грошова одиниця — євро. Темпи приросту економіки 90-ті рр. — 2%. Галузева структура економіки. Частка рибальства і сільського господарства за ВВП становить дві% (8% зайнятих), промисловості — 12% (14%), послуг — 86% (76%). Сільське господарство спеціалізується з виробництва цукрової тростини (останніми роками площі під нього різко скорочені), бананів, ананасів, авокадо, овочів, баштанних. Тваринництво розвинене слабо.

Промышленность. Діють підприємства харчосмакової промисловості із виробництва цукру, рома, і навіть по виробництву нафтопродуктів, цементу, гіпсу, металовиробів одягу. У дивовижній країні виробляється 1,1 млрд кВт.год. електроенергії. Головний морської порт — Фор-де-Франс. У 90-х рр. успішно розвивається туризм, надходжень від якого перевищили 50 млн дол. Країну відвідує більш 500 тис. туристів (2002 г.).

Транспорт і зв’язок. Протяжність шосейних доріг — 2,1 тис. км. Морські порти — Фор-де-Франс, Ла-Тринит.

Экономическая політика спрямована в розвитку туризму й сфери послуг. Економіка контролюється французькими компаниями.

Внешнеэкономические зв’язку. Обсяг експорту товарів — 270 млн дол. (хімічні, продовольчі товари, нафтопродукти). Основні контрагенти: Франція — 50%, Гваделупа — 40% та інших. Обсяг імпорту — 2,1 млрд дол. (нафту, нафтопродукти, машини, устаткування, автомобілі, споживчі товари). Острів отримує велику щорічну допомогу Франции.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.