Австралія

Ліцей інформаційних технологий.

Реферат за географією на тему:

[pic].

Виконала :

Маликова Ж.

10 «а».

Перевірила :

Борисова М.О.

г. Хабаровск, 1997 г.

[pic].

План: Список літератури: 3 Політичне і економіко-географічне становище. 4.

1. Люциан Воляновский «Материк переставший бути легендою», 1991 р. 2. internet 3. internet 4. internet 5. internet 6. internet 7. internet.

Австралійський Союз.

Політичне і економіко-географічне становище .

Австралія — єдина держава світі, що займає територію цілого континенту, тому Австралія має сенс тільки морські кордону. Країнамисусідами Австралії є Новій Зеландії, Індонезія, Папуа Нова Гвінея і інші острівні держав Океанії. Австралія віддалений від розвинутих країн Америки та Європи, великих ринків сировини й збуту, але багато морських шляхів пов’язують Австралію із нею, і навіть Австралія відіграє винятково важливу роль азійсько-тихоокеанському регионе.

Австралія має федеративний устрій і включає у собі 6 штатов:

Новий Південний Уельс, Вікторія, Квинсленд, Південна Австралія, Тасманія, Західна Австралія — і 2 території: Північна територія, Австралійська Столична територія. Територія країни і становить 7682 тыс.кв.км, розташована на Астралійському материку, о. Тасмания та інші островами.

Столиця Австралії — р. Канберра. Австралія — федеральна держава в складі співдружності, очолюваного Великобританією. Глава держави — англійська королева, представлена генерал-губернатором, який призначається за рекомендацією австралійського уряду. Вищий легіслатура — Федеральний парламент, що з Сенату, обраного на 6 років (76 членів, оновлюється наполовину кожні 3 року) і палати представників (148 членів), обраного на 3 года.

Загальні вибори відбулись у березні 1993 р. Виконавча влада формально належить очолюваному генерал-губернатором виконавчому раді, фактично здійснюється урядом на чолі з прем'єрміністром. Кожен штат має власну конституцію, органи влади й управління. У територіях встановлено спеціальна система управления.

Генерал-губернатор — Вільям Хейден;

Прем'єр-міністр — Пол Китинг.

Провідною партією в Австралії є Австралійська Лейбористська партія (АПЧ), створена 1891 г. Основу партії становлять профспілки, що входять до неї правах колективних членів, молодіжні і жіночі організації, є також індивідуальне членство. Політика партії багато в чому визначається фракцією, парламентський пріоритет у разі перемоги партії під час виборів автоматично стає прем'єр-міністром. Лідер партії — Пол Китинг. Ліберальної партії Австралії, заснована 1944 р., висловлює інтереси великої буржуазії, Національна (Аграрна) партія Австралії, заснована 1916 г., висловлює інтереси великих землевласників і скотарів, утворює коаліцію зі Австралійської Лейбористської партією, в Австралії є ще безліч партій (Партія Австралійських Демократів, Партія Ядерного Роззброєння, Партія Сільської Австралії та др.).

Население.

У 1996 р. населення Австралії становило 18,284,373 чол., тому місце Австралії населенням у світі перебуває у сороковому десятке.

77% населення Австралії — нащадки переселенців з британських островів — англійців, ірландців, шотландців, утворили англо-австралийскую націю, інші переважно іммігранти з європейських країн, аборигенів і метисів — 250тыс.чел. (1991 р.). Більша частина населення становлять іммігранти. Кожна четверта житель Австралії народжений до її межами. По Другій Світовий війни початку здійснюватися імміграційна програма, у якої її було збільшено з 7,6млн.чел в 1947 г. до 15,5 млн. чел в 1984 г. Близько 60% такого зростання дали іммігранти та його діти, народжені Австралии.

Населення Австралии.

|Показатель |1976 |1981 |1986 |1990 |1991 |1992 |1993 | |Чисельність |14,03|14,92|16,01|17,07|17,28|17,48|17,66| |населення, | | | | | | | | |млн.чел | | | | | | | | |Частка міського | |86,0 |85,7 |85,4 |85,5 |85,2 | | |населення, в % | | | | | | | | |Частка сільського | |14,0 |14,2 |14,6 |14,5 |14,8 | | |населення, в % | | | | | | | | |Чоловіки, в % |50,2 |49,9 |49,8 |49,9 |49,8 |49,8 |49,8 | |Жінки, в % |49,8 |50,1 |50,2 |50,1 |50,2 |50,2 |50,2 | |Кількість |16,4 |15,8 |15,2 |15,4 |14,9 |15,1 |14,7 | |народжених, на | | | | | | | | |тисячу населення| | | | | | | | |Кількість померлих, |8,3 |7,3 |7,2 |7 |6,9 |7,1 |6,9 | |на тисячу | | | | | | | | |населення | | | | | | | | |Природний |8,1 |8,5 |8 |8,4 |8 |8 |7,8 | |приріст | | | | | | | | |Продолжительност| | | | | | | | |и життя: | | | | | | | | |Чоловіків | |71,4 |72,9 |73,3 |74,4 |73,7 | | |Жінок | |78,4 |79,2 |79,9 |80,3 |80 | |.

Як очевидно з таблиці, Австралія належить країн із I типом воспроизводства.

З 18,322,231 чол. чоловіків, віком від 1 до 14 років — 2,032,238, від 15 до 64— 6,181,887, від 65 і більше — 934,374, жінок віком від 1 до 14лет — 1,929,366, від 15 до 64 — 6,017,362, від 65 і більше — 1,227,004 чел.

Густота населення територією країни різна. Це тим, що майже половини території Австралії займають пустелі і напівпустелею, не придатні проживання. Тому щільність населення районах пустель менше особи на одне кв. км, але в східному узбережжі клімат набагато сприятливішими, тому тут розташовані великі міста Австралії — Сідней (3,6млн.чел), Мельбурн (3млн.чел), Брисбен (1,2млн.чел), і щільність населення тут від 1 до 10 чол. на кв. км., як і на західному узбережжі в районі г. Перт (1,2млн.чел) щільність населення до 10 чол. на кв. км.

Австралійці переважно міські жителі. На початку ХХ в. у містах мешкало 50% населення, після Другої Світовий війни — 70%, в 60-х рр. сільського населення було 16%, в 80-х рр. — 14%. Процес урбанізації тривав усі час і його темп неухильно збільшувався, як за прогнозам в кінці ХХ в. сільське населення становитиме 8%.

Більше 70% австралійців живуть у 12 великих містах України: в федеральної столиці, столицях штатів та Північної території Франції і містах з населенням більш 100тыс.чел. У Мельбурні і Сіднеї мешкає майже 40% населення страны.

Природні ресурси, і условия.

Австралія багата різноманітними на корисні копалини. Нові відкриття мінеральних руд, зроблені на континенті протягом останніх 10−15 років, висунули країну в одне з перших місць у світі з запасам і видобутку такі корисні копалин, як залізна руда, боксити, свинцово-цинковые руды.

Найбільші в Австралії поклади залізної руди, які почали розроблятися з 1960;х років ХХ століття, перебувають у хребта Хамерсли на північному заході країни (родовища Маунт-Ньюмен, МаунтГолдсуэрта та інших.). Залізна руда є на островах Кулан і Кокату в затоці Кінга (на північному заході), у штаті Південна Австралія в хребті Мидлбэк (Айрон-Ноб та інших.) і Тасманії - родовище Савидж-Ривер (в долині р. Савидж).

Великі родовища поліметалів (свинець, цинк з додатком срібла і міді) перебувають у західної пустельній частини штату Новий Південний Уельс — родовище Брокен-Хилл. Важливий центр видобутку кольорових металів (міді, свинцю, цинку) склався близько родовища Маунт-Айза (у штаті Квинсленд). Поклади поліметалів і міді є на Тасманії (Рид-Розбери і МаунтЛайелл), міді - в Теннант-Крике (Північна Територія) та інших местах.

Основні запаси золота зосереджено виступах докембрийского фундаменту і південному заході материка (штат Західна Австралія), у районі міст Калгурли і Кулгарди, Норсмен і Уилуна, соціальній та Квинсленде. Більше дрібні родовища зустрічаються майже переважають у всіх штатах.

Боксити залягають на півостровах Кейп-Йорк (родовище Уэйпа) і Арнемленд (родовище Гов), і навіть на південному заході, в хребті Дарлінг (родовище Джаррадейл).

Містили марганець руди перебувають у острові Грут-Айленд — в затоці Карпентария і північному заході країни — у районі Пилбары.

Родовища урану виявлено у різних частинах материка: північ від (півострів Арнемленд) — неподалік річок Саут і Ист-Аллигейтор, у штаті Південна Австралія — близько оз. нічого сказати, у штаті Квинсленд — родовище МеріКатлин й у західній частині країни — родовище Йиллирри.

Основні поклади кам’яного вугілля перебувають у в східній частині материка. Найбільші родовища як коксівного, і некоксующегося кам’яного вугілля розробляються близько міст Ньюкасл і Литгоу (штат Новий Південний Уельс) та міст Коллинсвилл, Блэр-Атол, Блафф, Баралаба і МоураКианга у штаті Квинсленд.

Геологічними пошуками встановлено, що у надрах Австралійського материка і шельфі в його берегів перебувають великі родовища нафти і газу. Нафта знайшли і це видобувається у штаті Квинсленд (родовище Муни, Олтон і Беннет), на острові Барроу у північно-західного узбережжя материка, і навіть на континентальний шельф у південного узбережжя штату Вікторія (родовище Кингфиш). Поклади газу (найбільше родовище Ранкен) і виявлено на шельфі у північно-західних берегів материка.

У Австралії є великі родовища хрому (штат Квинсленд), Гингин, Донгара, Мандарра (Західна Австралія), Марлин (штат Виктория).

З неметалічних з корисними копалинами зустрічаються різні зі свого якості і промислового використання глини, піски, вапняки, азбест, а також слюда.

Водні ресурси самого континенту невеликі, але це найбільш розвинена річкова мережу на острові Тасманія. Ріки там мають змішане дощове і снігове харчування і полноводны протягом усього року. Вони стікають з крейдяних гір і тому бурны, порожисты й володіють великі запаси гідроенергії. Остання широко використовується на будівництво гідроелектростанцій. Наявність дешевої електроенергії сприяє розвитку на Тасманії енергоємних виробництв, як-от виплавка чистих электролитных металів, виготовлення целюлози др.

Ріки, стікаючі з східних схилів Великого Вододільного хребта, — короткі, в верхів'ях течуть у вузьких ущелинах. Тут цілком може бути використані, а почасти вже йдуть на будівництва ГЕС. При виході на прибережну рівнину річки уповільнюють своє протягом, їх глибина збільшується. Чимало їх ми в устьевых частинах навіть доступні значних океанських судів. Річка Кларенс судноплавна на 100 кілометрів від гирла, а Хоксбери — на 300 км. Обсяг стоку — та режим цих річок різняться залежать від кількості осадів та часу на їхнє выпадения.

На західних схилах Великого Вододільного хребта беруть свій початок річки, прокладывающие свій шлях внутрішніми рівнинам. У гори Косцюшко починається сама багатоводна ріка в Австралії - Муррей. У горах ж зароджується і її найбільші притоки — Дарлінг, Маррамбиджи, Гоулбери і пояснюються деякі другие.

Харчування р. Муррей і його проток переважно дощове й у меншою ступеня снігове. Ці річки найбільш полноводны початку літа, як у горах тане сніг. У сухе сезон вони сильно міліють, і деякі з приток Муррея розпадаються деякі стоячі водойми. Постійне протягом (крім виключно посушливих років) зберігають лише Муррей і Маррамбиджи. Навіть Дарлінг, найдовша ріка Австралії (2450 км), під час літніх посух, гублячись у пісках, який завжди сягає Муррея.

На майже всіх річках системи Муррея побудовано греблі і загати, близько яких створено водосховища, де збирають паводкові води, використовувані для зрошення полів, садочків і з пастбищ.

Ріки північного і західного узбереж Австралії мелководны та порівняно невеликі. Найдовша їх — Флиндерс занурюється у затоку Карпентария. Ці річки мають дощове харчування, та його водоносність сильно змінюється у різне час года.

Ріки, стік яких спрямований у внутрішні області материка, такі як Куперс-Крик (Барку), Дайамант-ина та інших., позбавлені як постійного стоку, а й постійного, чітко вираженого русла. У Австралії такі тимчасові річки називають криками. Вони наповнюються водою тільки під час короткочасних злив. Невдовзі по дощу річище ріки знову перетворюється на суху піщану улоговинку, найчастіше має навіть певних очертаний.

Більшість озер Австралії, як і річки, харчуються дощовими водами. Вони немає ані постійного рівня, ні стоку. Влітку озера пересыхают і є неглибокі солончаковые западини. Шар солі дно якої іноді сягає 1,5 м.

У оточуючих Австралію морях видобувають морського звіра, рибалять. У морських водах розводять їстівних устриць. У теплих прибережних водах на півночі і сході ведеться промисел морських трепангів, крокодилів і моллюсков-жемчужниц. Основний центр штучного розведення останніх перебуває у межах півострова Коберг (Арнемленд). Саме, в теплих водах Арафурского моря, и затоки Ван-Димен, було проведено перші досліди по створенню спеціальних опадів. Проводилися ці досліди одній з австралійських компаній з участю японських фахівців. Встановлено, що молюскижемчужницы, вирощувані в теплих водах у північного узбережжя Австралії, дають більший перли, ніж в береги Японії, й у значно більше стислі терміни. Нині розведення моллюсков-жемчужниц широко поширилося по північному й почасти північно-східному побережьям.

Оскільки Австралійський материк тривалий час, починаючи з середини крейдяного періоду, був у умовах ізоляції з інших частин земного кулі, його рослинний світ вельми своєрідний. З 12 тис. видів вищих рослин більш 9 тис. — ендеміки, тобто. ростуть лише з Астралійському континенті. Серед ендеміків — багатьох видів евкаліптів і акацій, найбільш типових для Австралії сімейств рослин. У той самий час тут трапляються й дещо такі рослини, властивих Америці (наприклад, південний бук), Південної Африці (представників сімейства протейных) і островам Малайського архіпелагу (фікус, панданус та інших.). Це свідчить про тому, що чимало мільйони між материками існували сухопутні связи.

Оскільки клімат більшу частину території Австралії відрізняється різкій посушливістю, у її флорі панують сухолюбивые рослини: особливі злаки, евкаліпти, зонтичні акації, суккулентные дерева (пляшкове дерево і ін.). Дерева, належать до цих співтовариствам, мають потужну кореневу систему, а її 10−20, інколи ж на 30 м іде у землю, завдяки чому вони, як насос, висмоктують вологу з великих глибин. Вузькі і сухі листя цих дерев вирізняються здебільшого у тьмяний серо-зеленоватый колір. У декого з тих листя звернені до сонця руба, що сприяє зменшенню випаровуванню води зі своїми поверхности.

На півночі і північному заході країни, де спекотно і холодні северозахідні мусони приносять вологу, ростуть дощові тропічні лісу. У їх деревному складі переважають гігантські евкаліпти, фікуси, пальми, панданусы з вузькими довгими листям та інших. Густа листя дерев утворює майже суцільний покрив, затеняющий землю. Місцями на узбережжі зустрічаються зарості бамбука. У тих місцях, де берега плоскі і мулисті, розвивається мангровая растительность.

Дощові лісу у вигляді вузьких галерей протягуються на порівняно невеликі відстані всередину материка по долин рек.

Чим більше на півдні, тим суші стає клімат і дітей сильнішими відчувається гаряче дихання пустель. Лісовий покрив поступово тане. Евкаліпти і зонтичні акації розташовуються групами. Це зона вологих саван, що простягся в широтному напрямі південніше зони тропічних лісів. По своєму виду савани із рідкими групами дерев нагадують парки. Чагарникового подроста вони не містять. Сонячний світло вільно проникає через решето дрібних листя дерев знижується на грішну землю, вкриту високої густий травою. Залісені савани — прекрасні пасовища для овець і великого рогатого скота.

Для центральних пустель частин материка, з дуже спекотно і сухо, характерні густі, майже непрохідні зарості колючих низькорослих чагарників, які перебувають головним чином із евкаліптів і акацій. У Австралії ці зарості називають скрэбом. Місцями скрэб перемежовується з великими, позбавленими рослинності піщаними, кам’янистими чи глинистыми ділянками пустель, а місцями — заростями високих дернистых злаків (спинифекс).

Східні і південно-східні схили Великого Вододільного хребта, де випадає багато опадів, вкриті густими тропічними і субтропическими вічнозеленими лісами. Найбільше у тих лісах, як всюди в Австралії, евкаліптів. Евкаліпти цінні в промисловому відношенні. Ці дерева немає рівних собі за висотою серед порід з твердої деревиною; деякі з види досягають 150 м висоти і десяти метрів за діаметрі. Приріст деревини в евкаліптових лісах великий, і тому вони продуктивні. У лісах також деревоподібних хвощів і папороті, що сягають 10−20 м висоти. На своєї вершині деревоподібні папороті несуть крону великих (до 2 м довжини) пір'ястих листя. Своєю яскравої та свіжої зеленню вони кілька оживляють бляклий зелені-зелену-зелене-зелена-блакитнувато-зелений пейзаж евкаліптових лісів. Вище серед стосів помітна домішка сосен-дамарра і буков.

Чагарниковий і трав’яний покрови у тих лісах різноманітні і густі. У менш вологих варіантах цих лісів другий ярус утворюють трав’яні деревья.

На острові Тасманія крім евкаліптів багато вічнозелених буків, родинних південноамериканським видам.

На південному заході материка лісу покривають західні схили хребта Дарлінг, звернені на море. Ліси ці майже всі складаються з евкаліптів, що сягають значної висоти. Кількість ендемічних видів тут особливо велике. Крім евкаліптів поширені пляшкові дерева. Вона має оригінальний пляшковидний стовбур, товстий в основі і різко суживающийся догори. У дощове сезон в стовбурі дерев нагромаджуються великі запаси вологи, які витрачаються в засушливий період. У подросте цих лісів багато чагарників і трав, які рясніють яскравими цветами.

У цілому нині лісові ресурси Австралії невеликі. Загальна площа лісів, включаючи спеціальні насадження, що перебувають у основному з видів, мають м’яку деревину (переважно сосни променистої), наприкінці 1970;х років становила всього 5,6% території страны.

Перші колоністи не виявили на материку рослинних видів, притаманних Європи. Надалі до Австралії завезли європейські інші види дерев, чагарників і трав. Тут чудово прижилися виноград, бавовник, зернові (пшениця, ячмінь, овес, рис, кукурудза та інших.), овочі, багато фруктові дерева і т.д.

У Австралії закономірною послідовності представлені всі типи грунтів, властиві тропічному, субэкваториальному і субтропическому природним поясам.

У районі вологих тропічних лісів північ від поширені червоні грунту, що змінюються у напрямку до півдню красно-бурыми і коричневими ґрунтами у вологих саванах і серо-коричневыми в сухих саванная. Червоно-бурі і коричневі грунту, містять перегній, трохи фосфору і калій, цінні для сільськогосподарського использования.

У межах зони красно-бурых грунтів розташовуються основні посіви пшениці Австралии.

У окраїнних районах Центральных рівнин (наприклад, в басейні Муррея), де розвинене штучне зрошення і застосовують багато добрив, на сероземных грунтах вирощують виноград, плодові дерева, кормові травы.

У оточуючих кільцем внутрішні пустельні території напівпустельних і особливо степових областях, де є трав’яний, а місцями й кустарниководеревне покрив, поширені сіро-коричневі степові грунту. Потужність їх незначна. Вони містять мало перегною і фосфору, тому при використанні їхніх навіть як пасовищ для овець і великої рогатої худоби потрібно внесення фосфорних удобрений.

Австралійський континент лежить у межах з трьох основних теплих кліматичних поясів південного півкулі: субэкваториального (північ від), тропічного (у частині), субтропічного (Півдні). Тільки невелику частину про. Тасманія у межах поміркованого пояса.

Субэкваториальный клімат, характерний північної і північно-східній частини континенту, відрізняється рівним ходом температур (протягом року середня температура повітря 23 — 24 градуси) й більшою кількістю опадів (від 1000 до 1500 мм., а місцями більш 2000 мм.). Опади сюди приносить вологий північно-західний мусон, і випадають вони переважно влітку. Взимку, в сухий період року, дощі випадають лише епізодично. Саме тоді дмухають сухі, спекотні вітри з управління внутрішньої частини материка, що інколи викликають засухи.

У тропічному поясі на Астралійському континенті формується дві основні типу клімату: тропічний вологий і тропічний сухой.

Тропічний вологий клімат властивий крайньої в східній частині Австралії, що входить у зону дії південно-східних пасатних вітрів. Ці вітри приносять з собою на материк насичені вологою повітряні маси, зі моря. Тому тепер уся область прибережних рівнин і східних схилів Великого Вододільного хребта добре увлажнена (загалом випадає від 1000 до 1500 мм опадів) і має м’який теплий клімат (температура самого теплого місяці на Сіднеї — 22 — 25 градусів, а самого холодного — 11,5 — 13 градусов).

Маси повітря, які дають вологу з моря, проникають і поза Великий Вододільних хребет, втративши шляхом значну кількість вологи, тому опади випадають лише з західних схилах хребта й у районі предгорий.

Розташований переважно у тропічних і субтропічних широтах, де сонячна радіація велика, Австралійський материк сильно нагрівається. У зв’язку з слабкої изрезанностью берегової лінії приподнятостью околичних частин вплив морів, оточуючих материк, слабко позначається у внутрішніх частях.

Австралія — самий сухий континент Землі, і з найхарактерніших чорт його природи — стала вельми поширеною пустель, на які припадає великі простору й протягуються на 2,5 тыс. км від берегів Індійського океану до передгір'їв Великого Вододільного хребта.

Для центральної й західної частин материка характерний тропічний пустельний клімат. Влітку (декабрь-февраль) середні температури піднімаються тут до 30 градусів, котрий іноді вище, а взимку (червень-серпень) знижуються в середньому до 10−15 градусів. Найбільш спекотна область Австралії - северозахідна, де у Великий Піщаної пустелі температура майже всі літо тримається навколо оцінки 35 градусів і вищий. У зимовий період знижуючись незначно (приблизно до 25−20 градусів). У центрі материка, у районі міста Алис-Спрингс, в літній час року температура днем піднімається до 45 градусів, вночі падає нанівець і від (-4−6 градусов).

Центральна і західна частини Австралії, тобто. приблизно половини її території, отримують у середньому 250−300 мм опадів на рік, а околиці оз. Ейр — менш 200 мм; а й ці незначні опади випадають нерівномірно. Іноді протягом кілька років поспіль взагалі буває дощів, інколи ж за дні, або навіть протягом кількох годин випадає все річне кількість опадів. Частина води швидко і «глибоко просочується крізь водопроницаемую грунт, і робиться недоступною для рослин, а частина випаровується під жаркими сонячним промінням, і поверхневі шари грунту залишаються майже сухими.

У межах субтропічного пояса виділяються три типу клімату: середземноморський, субтропічний континентальний і субтропічний влажный.

Середземноморський клімат притаманний південно-західній частині Австралії. Як можна судити з назви, клімат цієї маленької частини країни подібний з кліматом європейських середземноморських країн — Іспанії та Південної Франції. Літо тут палке й, зазвичай, сухе, а зима тепла і волога. Порівняно невеликі коливання температури за порами року (січень — 23−27 градусів, червень — 12 — 14 градусів), достатньо опадів (від 600 до 1000 мм).

Зона субтропічного континентального клімату охоплює південну, прилягає до Великому Австралійському затоці частина материка, включає в себе околиці міста Аделаїди і протягається трохи далі на схід, до західних області штату Новий Південний Уельс. Основні риси цього клімату — небагато осадів та порівняно великі річні коливання температуры.

Зона субтропічного вологого клімату включає до своєї кордону весь штат Вікторія і південно-західні передгірні частини штату Новий Південний Уельс. Загалом всі ці зона відрізняється м’яким кліматом і великим кількістю опадів (від 500 до 600 мм), головним чином прибережних частинах (проникнення опадів на глиб континенту зменшується). Влітку температури піднімаються в середньому до 20−24 градусів, але взимку дуже знижуються — до 8−10 градусів. Клімат цієї маленької частини країни сприятливий для вирощування фруктових дерев, різних овочів і кормових трав. Щоправда, щоб одержати високих урожаїв застосовується штучне зрошення, позаяк у період вологи в грунті міститься недостатньо. У цих районах розводять молочний худобу (випас на кормових травах) і овец.

У пояс поміркованого клімату входять лише центральна і південна частини острова Тасманія. Цей острів значною мірою відчуває вплив оточуючих водних просторів, і клімат його відрізняється помірно теплою взимку і прохолодним влітку. Середня температура січня тут 14−17 градусів, червня — 8 градусів. Переважна напрям вітрів — західне. Середньорічне кількість опадів на західній частині острова — 2500 мм, а кількість дощових днів — 259. У в східній частині клімат трішки менше влажный.

Взимку іноді випадає сніг, але так важко зберігається. Стрімкі опади сприяють розвитку рослинності, і особливо трав, які вегетируют цілий рік. На вічнозелених соковитих природничих і поліпшених подсевом кормових трав, луках цілий рік пасуться стада великого рогатого худоби і овец.

Спекотний клімат і не дуже і нерівномірне випадання опадів на більшу частину материка призводять до того, тобто майже 60% його території позбавлені стоку до океану і мають лише рідкісну мережу тимчасових водотоків. Мабуть, і іншому материку немає дуже слабко розвиненою мережі внутрішніх вод, як і Австралії. Річний стік всіх річок континенту становить 350 куб.км.

Промисловість Австралии.

Гірничодобувна промисловість Австралії відіграє економіки страны.

За даними наукового дослідження, у рік на одного мешканця Австралії середньому видобувається 50 тонн залізної руди, 55 тонн вапняку, 4 тонни цинку, 200 тонн вугілля, 175 м³. сирої нафти. Австралія — одна з головних всесвітніх експортерів з корисними копалинами, хоч і розробляє лише 0,02% від усієї території Австралії, т.к. у регіонах є труднощі доступу чи віддаленість родовищ, чи нерентабельність разработок.

Протягом 1980х рр. великий приплив інвестицій у гірничодобувну і обробну промисловість призвів до збільшення темпів виробництва. Австралійські робочі найкваліфікованіші. Умови роботи у справжнє час суттєво різняться та умовами роботи 10 і більше років тому я. Потреба використання нових технологій стає більше, і тому промисловість включає нові галузі науку й техніки, ділової адміністрації, і маркетингу, контролю над становищем навколишнього середовища і т.д.

Нижче наведені таблиці, що дають стан промисловості Австралії у різні года.

Чорна металургія Австралії. |Вивезення древесины,|13,8 |14,6 |17,1 |19,7 |20,3 |21 |21,3 | |млн. м3 | | | | | | | | |Виробництво |3,2 |3,3 |3,2 |3 |3,2 |3,2 |3,3 | |пиломатеріалів, | | | | | | | | |млн. м3 | | | | | | | | |Виробництво |44,9 |37 |26,5 |26 |30,9 |31,8 |31,6 | |древесноволокнис| | | | | | | | |тых плит, млн. | | | | | | | | |кв. м. | | | | | | | | |Виробництво |264 |379 |622 |675 |743 |765 |780 | |древесностружечн| | | | | | | | |ых плит, тис. | | | | | | | | |м3 | | | | | | | | |Виробництво |656 |759 |959 |1091 |1456 |1480 |1580 | |папери, тыс. т | | | | | | | | |Виробництво |4,5 |5,1 |5,2 |5,7 |7,1 |6,1 |5,9 | |цементу, млн. т | | | | | | | | |Виробництво |434 |563 |1179 |1100 | | | | |винищити, млн. т | | | | | | | | |Виробництво |0,8 |37 |84 | | | | | |азбесту, тыс. т | | | | | | | |.

Основні центри легкої і харчової промисловості Мельбурн, Сідней, Брисбен, Перт, Хобарт.

Легка промышленность.

Австралии.

|Показатель |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 |1991 |1992 | |Виробництво |28,3 |22,8 |21,8 |19,9 |22 |24 |25 | |бавовняною| | | | | | | | |пряжі, тыс. т | | | | | | | | |Показник |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 |1991 |1992 | |Виробництво |26,5 |18,5 |17,9 |22,4 |9,2 |19 |18,1 | |шерстяний пряжі,| | | | | | | | |тыс.т | | | | | | | | |Виробництво |139 |155,8|168 |178,5| |7,2 | | |тканин всього, | | | | | | | | |млн. кв. м | | | | | | | | |Виробництво |53,7 |49,1 |30 |37 |38 |36 |40 | |Бавовняних| | | | | | | | |тканин, млн. | | | | | | | | |кв. м | | | | | | | | |Виробництво |27 |14 |12 |9,6 |7,8 |7,7 |8,8 | |вовняних | | | | | | | | |тканин, млн. | | | | | | | | |кв. м | | | | | | | | |Виробництво |58,3 |92,7 |126 |142 | | | | |шовкових тканин,| | | | | | | | |млн. кв. м | | | | | | | | |Виробництво |15,3 |24,2 |30,6 |41,5 | | | | |килимів і | | | | | | | | |килимових | | | | | | | | |виробів, млн. | | | | | | | | |кв. м | | | | | | | |.

Харчова промышленность.

Австралии.

|Показатель |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 | |Виробництво |2313 |2626 |3064 |3109 |3253 | |цукру-піску, тыс. т | | | | | | |Виробництво |63,5 |82,4 |139,9 |146,3 | | |маргарину, тыс. т | | | | | | |Улов риби і |101,4 |108,7 |132 |161 | | |морепродуктів | | | | | | |(включаючи видобуток | | | | | | |морського звіра, | | | | | | |китів, ракоподібних і| | | | | | |молюсків), тыс. т | | | | | | |Виробництво |2868 |3612 |4100 |4512 | | |виноградного вина, | | | | | | |тис. гектолитров | | | | | | |Виробництво пива, |15 533 |19 545 |20 232 |18 553 |19 500 | |тис. гектолитров | | | | | | |Виробництво |6521 |9321 |9389 |13 729 | | |безалкогольних | | | | | | |напоїв, тис. | | | | | | |гектолитров | | | | | | |Видобуток харчової солі, |2,1 |5,1 |5,3 |6,2 | | |млн. т | | | | | |.

Машинобудування Австралии.

|Показатель |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 |1991 |1992 | |Узвіз на воду |54 |33 |8 |11 |25 |25 |11 | |морських | | | | | | | | |торгових суден | | | | | | | | |(місткістю | | | | | | | | |100 брутто | | | | | | | | |регістр. тонн і | | | | | | | | |вище), тис | | | | | | | | |брутто | | | | | | | | |регистр.тонн | | | | | | | | |Виробництво |478,4|456,2|456,5|405,9| |285 | | |автомобілів і | | | | | | | | |автобусів, тис. | | | | | | | | |прим | | | | | | | | |Виробництво |374 |361 |399,3|376 |361 |278 |268 | |легкових | | | | | | | | |автомобілів, | | | | | | | | |тис. прим. | | | | | | | | |Виробництво |85,7 |92,8 |55,8 |28,9 | |14 | | |вантажних | | | | | | | | |автомобілів, | | | | | | | | |тис. прим. | | | | | | | | |Виробництво |2,3 |2,3 |1,4 |1 | |1 | | |автобусів, тис. | | | | | | | | |прим. | | | | | | | | |Виробництво |1,5 |2,2 |1,3 |1 | | | | |зернозбиральних | | | | | | | | |комбайнів, тис. | | | | | | | | |прим | | | | | | | | |Виробництво |320 |457 |332 |299 |158 |170 | | |телевізорів | | | | | | | | |широковещательны| | | | | | | | |x, тис. прим. | | | | | | | |.

Начиная з розвитку промисловості з 1967 г. в Австралії було побудовано 25 міст із населенням понад 40тыс.чел., 12 портів і прокладено 1900 км. Залізничних путей.

Сільське господарство Австралии.

У Австралії отримали розвиток як рослинництво (садівництво, зернове господарство), і тваринництво (скотарство і овцеводство).

На австралійської сільськогосподарської карті видно, що відбувається зменшення інтенсивності використання землі з видаленням від берега.

На східному узбережжі Австралії клімат теплий лагідний, тому тут на пасовищах вирощують овець для забою, выпасывают молочних корів і займаються садівництвом, і навіть зерновим хозяйством.

На західних схилах Великого Вододільного Хребта, де випадає достатньо опадів, протягається смуга красно-бурых лісових грунтів, багатих перегноєм, і за внесенні добрив придатних для вирощування пшениці та інших культур. Саме і протягується «пшеничний пояс» Австралии.

Південно-західній частини Австралії властивий середземноморський клімат, який сприяє розвиткові інтенсивного земледелия.

Штат Вікторія і південно-західні передгір'я Нового Південного Уельсу має субтропічний клімат, сприяє вирощуванню фруктових дерев, різних овочів і кормових трав.

Стрімкі опади й невеличкі коливання температур на про. Тасманія дозволяють розводити велика рогата худоба і овец.

Степові і напівпустельні райони Австралії — найбільші у світі області вівчарства. Вівці, перебуваючи на приватних фермах, цілий рік містяться на природному підніжному корму.

Вовну— головне експортне виріб Австралії, яке приносить щорічно мільярди доларів виробникам і що дає робочі місця всій країні. Тому Австралійська Вовняна Корпорація (Australian Wool Corporation) підтримує широко що базується програму дослідження у сфері застосування робототехніки в шерстяний промисловості. Це дослідження ведеться від 1973 г. по цей день.

Також робототехніка застосовується й в садівництві. Система робототехніки збільшує продуктивність садів у кілька разів, оскільки робот вибирає плід щоразу «калибровано», що дозволяє уникнути подальшої сортировки.

Продуктивність — ключ, і її подальшого розвитку сільськогосподарської робототехніки, і якщо продукція здійснюватиметься по неконкурентоспроможним цінами, Австралію можуть витіснити з світових ринків збуту продукции.

Структура сільськогосподарських угодий.

Австралії |Показник |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 | |Площа с/г угідь, |497,2 |500,7 |495,4 |485,2 |489 | |млн. га | | | | | | |У тому числі в млн. га: | | | | | | |Рілля |16,8 |17,3 |23,9 |21,2 |70 | |Сінокоси і пасовища | | | | | | |У тому числі в %: |480,2 |483,2 |474,2 |464 |418 | |Рілля | | | | | | |Сінокоси і пасовища |3,4 |3,5 |3,9 |4,9 |14,5 | | | | | | | | | |96,6 |96,5 |95,7 |95,6 |85,5 | | | | | | | |.

Розвиток транспорту, й інших галузей сфери обслуговування Австралии.

Моря і океани, які омивають берега Австралії, мають важливого значення для економічного життя країни. Основні торговельні зв’язки Австралії іншими державами і континентами здійснюються водними шляхами. Величезні океанські лайнери вивозять австралійські товари — пшеницю, м’ясо, вершкове олію, сир, цінні корисні копалини (залізну руду, кольорові метали та його сплави, кам’яне вугілля, боксити тощо.), і навіть промислові вироби. Зза океану до Австралії надходять готові вироби, напівфабрикати та овочева сировина, в яких мають потребу промисловість, сільському господарстві, транспорт та інші галузі австралійської экономики.

Для Австралії важливий і повітряний транспорт. Мережа регулярних авіаліній існує в багатьох великих містах Австралії, також отримала широке поширення мала авіація. Щороку аеропорту Австралії пропускають мільйони пассажиров.

Найбільш розвинена автомагистральные і залізничні транспортні мережі розташовані на півметровій східному узбережжі материка. Транспортні шляху відходять від великих портів Сходу та Заходу Австралії (Сідней, Перт, Брисбен, Мельбурн) вглиб материка. У Австралії отримав застосування і трубопровідний транспорт. Від місць видобутку нафти і є (Мумба, Джексон, Рома, Муни) трубопроводи йдуть у порти на Востоке.

Протяжність і густота транспортних шляхів Австралии.

|Показатель |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 | |Протяжність | | | | | | |транспортних шляхів, | | | | | | |тыс.км: |42 |40,6 |39,5 |39,2 |35,8 | |Залізниці |884,3 |845 |810,9 |810,9 |810,3 | |Автомобільні дороги | | | | | | |Густота мережі | | | | | | |транспортних шляхів | | | | | | |(км. трансп. Шляхів на| | | | | | |1000 кв. км |5,5 |5,3 |5,1 |5,1 |4,7 | |території) |115 |109,9 |105,5 |105,5 |105,4 | |Залізниці | | | | | | |Автомобільні дороги | | | | | |.

Австралія пропонує туристам все, якого жадає їх истомившаяся без відпочинку душа: білі піщані пляжі, сучасні міста, вигадливі пустелі, пишні джунглі і свій неповторний тваринний мир.

У Австралії можно:

— спробувати добувати золото. У місцях, які пережили минулого століття золоту лихоманку, і сьогодні зустрічається золотишко;

— навчитися стрибати потім із парашутом. Тут це популярний спорт, в Австралії проходить багато міжнародних змагань парашютистов;

— спуститися байдарками з гірських речкам. Теж популярне времяпрепровождение;

— політати на повітряних кулях. Вони висять в небі Австралії непрерывно.

— навчитися плавати з аквалангом. Допоможуть і навіть видадуть атестат, щоправда, без права бути інструктором у тому небезпечному вигляді досуга;

— проїхати на взятій напрокат машині крізь усе Австралію — днів вистачить, а воспоминаний!

— донесхочу половити рибу як і море, і у реках;

— зайнятися скало лазанием. Фанатики цієї справи злітаються сюди з усього мира;

— покататися на санках… з піщаних дюн!

Зовнішні економічні связи.

Австралія — член організації економічної та розвитку (ОЕСР), пакту АНЗЮС, входить у співдружність, очолюваного Великобританией.

Австралія — одна з найбільших експортерів мира.

Основні показники зовнішньої торговли.

(в поточних цінах мільярдів долларов).

Австралии.

Показатели |1970 |1975 |1980 |1985 |1990 |1991 |1992 |1993 |1994 | |Зовнішньоторговельний оборот |9,3 |22 |42,4 |48,5 |81,8 |83,5 |86,7 |88,2 |101 | |Експорт |4,8 |12 |22 |22,6 |39,8 |41,9 |42,8 |42,7 |47,6 | |Імпорт |4,5 |10 |20,3 |25,9 |42 |41,7 |43,8 |45,5 |53,4 | |Сальдо зовнішньої торгівлі |0,3 |2 |1,7 |-3,2 |-2,2 |0,2 |-0,9 |-2,7 |-5,8 | |.

77% населення Австралії — переселенці із різних кінців Землі та кажуть австралійці як англійською, державному, а й у португальська, німецькому, грецькому, російському й ін. Сучасна Австралія є країною масової імміграції, щорічно приймаючи 100−150 тис. людина, тому Австралія має прямі культурні зв’язки з багатьма країнами мира.