Василий Сергійович Калинников
Русский композитор. Грав в оркестрі (на фаготі), диригував, викладав спів. З 1893 жив переважно у Криму. Основна область творчості — симфонічна музика. Розвиваючи традиції П. І. Чайковського й композиторів «Могутньої купки», досяг високої лиризации симфонічного жанру, що. передусім, в 1-ї симфонії (1895) — одному з найкращих його творів, соціальній та симфонічної картині «Кедр і пальма» (1898) та… Читати ще >
Василий Сергійович Калинников (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Василий Сергійович Калинников.
.
(1866—1900/01).
Русский композитор. Грав в оркестрі (на фаготі), диригував, викладав спів. З 1893 жив переважно у Криму. Основна область творчості — симфонічна музика. Розвиваючи традиції П. І. Чайковського й композиторів «Могутньої купки», досяг високої лиризации симфонічного жанру, що. передусім, в 1-ї симфонії (1895) — одному з найкращих його творів, соціальній та симфонічної картині «Кедр і пальма» (1898) та інших. Популярні були романс «На старому кургані» і фортепіанна п'єса «Сумна песенка».
Сочинения:
операУ 1812 року (лібрето З. І. Мамонтова, 1899−1900, не закінчено, пролог поставлений в 1901, Московська приватна опера);
кантатаІоанн Дамаскін (слова А. До. Толстого, 1890; увертюра виконана 1890, Москва, під керівництвом Калинникова);
для оркестру- 2 фуги (виконані 1889, Москва, під керівництвом Калинникова), симфонічна картина Німфи (по вірша в прозі І. З. Тургенєва, 1889, виконана 1889, Москва), сюїта (1891−92, виконана 1892, Москва), увертюра Билина (1892?, виконана 1950, Москва), 2 симфонії (g-moll, 1894−95, виконана 1897, Київ і; A-dur, 1895−97, виконана 1898), 2 інтермецо (1896, 1897), симфонічна картина Кедр і пальма (по вірша Р. Гейне у перекладі А. М. Майкова, 1897−98, виконана 1899, Москва);
для струнного оркеструСеренада (1891, виконана 1893, Москва, під керівництвом Калинникова);
для фортепіано у два руки — 9 п'єс, зокрема: Сумна пісня (g-moll, 1892−93);
для фортепіано на чотири рукиПолонез на теми симфонії № 1;
для жіночого хору з оркестромБалада (Над морем красуня діва сидить, слова М. Ю. Лермонтова, 1894);
для хору a cappella — 2 Херувимські (1885, 1886), фуга (D-dur, 1888−89?), подвійна фуга Christe eleison (1889?);
для голоси з фортепіано- 10 романсів, 16 музичних листів (до А. Ф. Арендсу, П. І. Бларамбергу, А. Т. Гречанинову, З. М. Кругликову, З. І. Мамонтову та інших.), тріо Прийди до мене (слова А. У. Кольцова);
театральная музикаЦар Борис, трагедія А. До. Толстого (увертюра, 4 антракту, 2 фанфари, 1898, поставлена 1899, Малий театр, Москва).