Кількісна оцінка мінеральних ресурсів

Мінерально-сировинні ресурси істотно впливають на розвиток економіки, галузей господарства, культури, вони можуть бути причиною збройних конфліктів. Україна виділяється потужною мінерально-сировинною базою. Адже, займаючи лише 0,4% території світу, маючи 0,8% кількості населення, наша держава може добувати близько 5% загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих з них Україна значно випереджає багато держав. Так, вона добуває 25% марганцевих, 10% - залізних руд, 5% світової мінеральної сировини і продуктів їх перероблення. Однак свою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє тільки на 8%, у газі - на 22%.

Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюються 8 балами за десятибальною шкалою. В її надрах розвідано більш як 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. їх родовищ. З 90 видів корисних копалин, що мають промислове значення, експлуатується 61. Це — залізні, марганцеві і уранові руди, вугілля, титан, циркон, сірка, каолін, ртуть, графіт, нафта і газ, нерудна металургійна і цементна сировина, будівельні матеріали, мінеральні води, гіпс тощо.

В Україні розвідано близько 300 родовищ, що є базою нафтогазової промисловості. Найбільш перспективним за видобутком нафти і газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85% ресурсів вуглеводнів України. Відкрито газові родовища в Передкарпатті. Розширюються пошуки нафти на Чорноморському шельфі.

З унікальною, в металогенічному відношенні, структурою — Українським щитом, точніше його кристалічною підставою, зв’язана більшість родовищ металевих корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, родовища кольорових, шляхетних і рідких металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, германію, ніобію, танталу, металів рідкоземельної групи, скандію, золота), а також алмазів, флюориту, графіту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і ін.

В платформному чохлі, перекриваючому кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля і багатьох інших видів корисних копалин.

В Дніпровсько-Донецькій металогенічній провінції залягають родовища газу, нафти, газоконденсату, кам’яної солі, гіпсу. В південній частині провінції знаходиться Донецькі складчасті спорудження з найбільшим однойменним кам’яновугільним басейном, а також родовища ртуті, кам’яної солі, вогнетривких і тугоплавких глин.

З геосинклінальною зоною Карпатської складчастої області зв’язані родовища газу, нафти, сірки, калійних і магнієвих солей в Передкарпатському прогині і родовища золота, поліметалів, ртуті, кам’яної соли, цеолітів, бариту, алунітів в Закарпатській міжгірній западині.

На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться активний пошук нових їх покладів.

В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота. З родовища Мужиєвське (Закарпаття) в 1999 г. отримані перші вітчизняні зливки золота.

На Українському щиту, Донецькому складчастому спорудженні і Скіфської плити виявлені алмази всіх відомих генетичних типів. Нинішнім сенсаційним відкриттям 1999;2000гг. стали перші 168 алмазів з кімберлітових структур Приазов’я.

В межах Вільно-Подільської плити в трапових покровах базальтів відкриті великі запаси самородної міді. Ресурсний потенціал міді з змістом від перших до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн. т. крім того, в кількості, що витягаються міститься золото, срібло, метали платинової групи.

На Приазовському блоці виявлені і розвідують великі родовища рідких і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське).

По багатьох, у знов виявлених видів корисних копалин, Україна здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. Терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримуються Україною, що переживає економічну кризу і, як слідство, недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт.

До всього сказаного слідує додати, що територія України в геологічному і металогенічному відношенні відноситься до числа відносно слабко досліджених і можливості нарощування її мінерально-сировинної бази далеко не вичерпані. Підтвердженням цьому і є великі, в багатьох випадках, принципово нові відкриття останніх років.