Ізраїль

Израиль.

Географічні характеристики Израиля.

Общие.

14 травня 1948 року був проголошено держава Израиль.

Ізраїль межує з Ліваном північ від, з Сирією на сході, з Йорданією Сході, з Єгиптом на південному заході, але в заході омивається Середземним морем.

Площа Ізраїлю межах, встановлених рішенням ООН від 29 листопада 1947 року — 14'000 км2, фактично уряд Ізраїлю контролює територію України у 20'700 км2. З 1967 Ізраїль окупує частина території сусідніх арабських держав площею 7,4 тис. км2 з населенням більш 1,5 млн. людина. Територія країни вздовж моря — 450 км завдовжки, всамом широкому місці близько 135 км.

Населення 5,72 млн. людина (1996), їх євреїв — 82%, палестинські араби та інших. — 18%.

Резиденція уряду Ізраїлю перебуває у місті Тель-Авиве.

Иерусалим.

Столиця — Єрусалим. Це місто — священне місце, де мирно існують віросповідання. Турист може легко подолати кордону які встановлено місцевих жителів, і започаткувати 3 дні вихідних (ПТ, РБ і ЗС) відповідно арабському й християнському кварталах.

Рівень життя жінок у Ізраїлі досить високий (середня вести близько $ 1'000 в месяц).

Грошова одиниця Ізраїлю — шекель.

Найпопулярніша валюта у країні USD (долар США).

Рельєф, флора і фауна.

На землі Ізраїлю виник єврейський народ. Тут склався її духовний, релігійний та політичний образ. Ось він жив у своєму суверенне державі, як і тут створив цінності національної загальнолюдської культури, і зробив світу спадщина нетлінну Книгу книжок. Протягом століть цю землю називали по-різному: Эрец-Исраэль (Земля Ізраїлю), Слон, Палестина, Земля обітована, Свята Земля. Більшість євреїв вона просто Эрец-Земля. Територія державу Ізраїль має 450 км (з півночі на південь) і 135 км (зі Сходу на.

Тель-Авив.

запад). Загальна площа, з урахуванням територій які перебувають під контролем Ізраїлю, становить 27'817 км2. Навіть під час дуже коротких відстанях значні коливання висоти над рівнем моря. Приміром, перепад висот між Єрусалимом (835 м) і Мертвим морем (найнижчим місцем світі 400 м нижчий рівня моря) становить 1'235 м, тоді як відстань з-поміж них всього 26 км.

Багатство рослинного й тваринного світів Ізраїлю пов’язаний із специфікою розташуванням країни з кінця трьох континентів, а також із розмаїттям її топографічних і кліматичних умов. На території Ізраїлю налічується майже 400 видів птахів, 150 видів ссавців, близько 3'000 порід деревьев.

Климат.

У прибережних районах Ізраїлю клімат середземноморський (гаряче сухе тривале літо і коротка, але дощова зима), у районах — більш прохолодний. Найбільш холодний місяць — січень (середня температура повітря -12©, самий спекотний — серпень (26©. Навесні та восени там дмухають гарячі вітри, які різко піднімають температуру воздуха.

Экономика.

Упродовж років незалежного існування, Ізраїль з підлозі аграрної країни перетворився на сучасне індустріальне государство.

Промышленность.

Ізраїльська промисловість бере своє початок від які з’явились у 1918;1948 роках невеликих підприємств із виробництва сільського господарства, інвентарю і переробки продуктів. У одне десятиріччя після незалежності Ізраїлю, основні умови країни були зосереджені в розвитку сільського господарства і шляхом створення водної, транспортної, енергетичної інфраструктури. Оскільки країна має значним потенціалом кваліфікованих фахівців, відчуваючи у своїй брак в основних видах сировини, то промисловість Ізраїлю орієнтується на виробництві наукових товарів з урахуванням власних наукових розробок та технічних новинок.

Протягом кількох десятиліть ізраїльська промисловість досягла світового рівня області медичної електроніці, агротехніці, телекомунікацій, промислової хімії й у обробці алмазов.

Ізраїльська індустрія брильянтів, експорт яких перевищив 1990;го року $ 3'000'000'000, виробляє близько 80% світових поставок малих полірованих каменів, більшість яких становлять діаманти, використовувані для прикрас. 40% всіх діамантів шліфуються Ізраїлі, що робить її найбільшим торговельним і виробничим центром у цій галузі промышленности.

Найбільший зростання зокрема у тих галузях, де спостерігається висока технологія, використовується найпередовіша техніка, і навіть залучаються інвестиції до досліджень та розвитку. Традиційними галузями ізраїльської промисловості є: переробка продуктів харчування, виробництво техніки, одягу, меблів, добрив, хімікатів, виробів із гуми, пластмаси і металла.

Електронна промисловість: авиаоборудование, медичне електронне оборудование.

Хімічна промисловість: сировину і матеріалів для медичних і ветеринарних препаратів, ліків, антикорозійні матеріали, азот, фосфати, хлор, гидроокись натрію, поліефірні смоли, розчинники, харчові жири, кошти на захисту сільськогосподарських продуктів від шкідників, регулятори зростання, ароматні добавки і т.д.

Металообробки, машинобудування, електротехніка: електропобутові прилади, холодильники, машинобудування виливання, автомобільний завод, кондиціонери (конструювання, установка, експлуатація), сонячне проміння і електричні нагрівачі воды.

Строительство.

Текстильна промышленность.

Харчова промышленность.

Хоча головними галузями ізраїльської промисловості вважаються сільське господарство, і тваринництво саме товари цих галузей роблять экспорт.

Туризм.

Щороку Ізраїль відвідують близько 2,53 млн. туристів, по порівнянню 33 тис. в 1950 р., 118 тис. — в 1960, 441 тис. — 1970;го, 1,18 млн. — в 1980 і 1,34 млн. — 1990 р. Їх приваблюють розмаїтість кліматичних поясів, археологічні пам’ятники, релігійні святині, щедре сонце i сучасні курорти на Середземному морі, на озері Кінерет, на Мертвому і Червоному морях. Майже 90 відсотків туристів приїжджають з Європи, Південної та Північної Америк, інші - з усіх куточків світла; у цьому однині і з арабських стран.

Туризм — цей найважливіший джерело іноземної валюти (3,1 млрд. в 1995 р.). Доходи від цього становлять 3,5% ВНП і 10,6% загального обсягу експорту. Додаткова вартість сягає тут 85%, що робить індустрію туризму найбільш дохідної із усіх галузей, орієнтованих експорт. У індустрії туризму всій країні безпосередньо працює близько 50 тисяч працівників. Туризм з його величезний потенціал є, відповідно до існуючим планам, однією з основних чинників ліквідації дефіциту платіжного балансу Израиля.

Сільське хозяйство.

Після досягнення Ізраїлем незалежності загальна площа культивованих земель збільшилася 2,6 рази, й становить сьогодні приблизно 445,170 га, а площа зрошених полів зросла 8 раз, досягнувши 220,816 га. За ж період число сільськогосподарських поселень зросла з 400 до 750, проте за причини високих темпів урбанізації частка населення, проживаючого поза міст, становить 6%.

У справжні час потреби у продовольстві Ізраїль у основному задовольняє рахунок власного виробництва, доповнюючи його імпортом, куди входять переважно: пшениця, сировину розробки рослинного олії, каву й т.п. Секрет успіху сільського господарства Ізраїлю залежить від в тісному співробітництві фермерів та учёных.

За період із 1950 частка сільськогосподарської продукції ВНП скоротилися з 11% до 5%, а її частка у експорті впала зі 60% до 5%. На ряду з цим річний обсяг сільськогосподарського експорту через те водночас зросла з $ 20'000'000 до $ 666'000'000. Такого збільшення вдалося досягти зокрема завдяки повсюдному застосуванню найсучасніших агротехнічних методов.

Зовнішня торговля.

Маючи обмеженим економічний потенціал та порівняно невеликим внутрішнім потенціалом і ринком, Ізраїль може домогтися збільшення темпів економічного зростання, лише з допомогою розширення экспорта.

Оскільки торгівля Ізраїлю з іншими країнами перешкоджає політична ситуація й слабке розвиток їх економіки, то Ізраїль ставить себе метою проникнення більш віддалені ринки. Понад 35% всього ізраїльського експорту направляють у Європейського співдружності, 6% - до інших країн Європи, 30% - до й 15% - у країни Азії. Приєднання Ізраїлю до генеральному угоді про тарифи й торгівлю (GATT) і ведення вільної торгівлі промисловими товарами з ЄЕС (1975 рік) та (1985 рік) значно збільшили конкурентоспроможність ізраїльської промисловості. Зараз Ізраїль вільний експортувати товари до й країни ЄЕС. У цілях досягнення максимально успіху ізраїльські підприємства прагнуть влитися у галузі міжнародної торгівлі, найбільш відповідні ним своєї специфіці. Створення спільних підприємств із іноземними фірмами найчастіше дозволяє поєднати інноваційний потенціал з широкими можливостями іноземних фірм у сфері виробництва та опыта.

Корисні ископаемые.

Корисні копалини Ізраїлю нечисленні з переважання в геологічної структурі країни осадових порід. Незначні по кількості і якістю поклади залізних руд серед стосів Кафтали, на околиці гори Гавор, в нагір'я Негев, не розробляються. Мідні руди (нубійський піщаник з 1.3% металу) в долині Тимний (північніше Эйлании), де розкопками виявлено мідні копальні 11 в. е., з 1959 г. почали добувати і переробляти в 75% концентрат. Саме там розсіяні (що перешкоджає їх розробці) у складі Нубийского піщанику і сланців вкраплення природних концентратів (50−70%) марганцевих руд. Значні поклади (23- 32% фосфатного ангідриду), фосфатних руд в погорье Негева.

Метан, бром, сіль магнію, кухонну сіль в значних кількостях видобувають шляхом випарювання вод Мертвого моря із наступною обробкою опадів. Рясні по всій території країни ресурси будівельного каменю й піску. Розвідані запаси нафти у районі Хайфи і Аштода, але де вони малопродуктивні. Природний газ з 1961 року видобувають з свердловин в районі Арада.

Наявні там-таки значні пласти торфу використовуються лише ролі добрив, т.к. їх паливний коефіцієнт не высок.

З початку 1980;ых років ведуться дослідження з експлуатацію у промислових масштабах великих покладів горючих битуминодлых сланців в Нигеве, у Мертвого моря, и Іудейській пустелі. Граніт видобувають і обробляють серед стосів Ейлата. Відкладення природного асфальту на дні Мертвого моря не розробляються, т.к. для дорожніх покриттів і використовується асфальт, отримуваний під час нефтеочистительного процесу на заводах Хайфи і Ашдода.

Водні ресурсы.

Червоне море, Середземне море, Мертве море, ріка Йордан і трьох її припливу, озеро Киренет і невеликі маленькі гірські речки.

Водні ресурси використовують із переробки на питну воду.

Розкладена на краю пустельного пояса, країна завжди страждала від нестачі води. Археологічні розкопки показують, що вони тисячі років тому місцеві опікувалися запасах води. Про це свідчать створені у часи пристосування на збирання і збереження у воді, а як і для доставки води вже з місця у другое.

Річний водний запас становить близько 1,6 млрд. м3, 75% яких йдуть на зрошення, на міські і промислові нужды.

Для питної води використовують — річку Йордан, прісноводне озеро Киренет і кільком значно меншим річкових водоймищ. Використовуються як і водні джерела та підземні води, що містяться на обліку щоб уникнути процесу випаровування чи запобігання осоления води. Бо занадто багато джерел прісної води було вражено, довелося шукати інші водні ресурси за рахунок очищення відпрацьованих вод, штучного викликання осадів та опріснення солоної воды.

Населення й культура.

Наприкінці 1991 року у Ізраїлі мешкало близько 5'000'000 людина. Більшість уродженців страны,.

Стіна плача.

інші приїхали різних країн світу, склавши як кажуть, живу мозайку з різних культур, звичаїв і статутів. Єврейське населення становить, майже 4'000'000, не єврейське (більшість араби) — близько 800'000. Спосіб життя ізраїльтян різні, від сучасного до традиційного, від міського до сільського, від колективного до индивидуального…

Розмовним мовою є - иврит.

Більше 90% ізраїльтян живуть у городах:

Єрусалим — 525'000 человек.

Тель-Авів — 340'000 человек.

Хайфа — 246'000 человек.

Холон — 157'000 человек.

Петах-Тиква — 144'000 человек.

Бат-Ям — 141‘000 человек.

Решон-ле-цион — 140'000 человек.

Нетанія — 132'000 человек.

Беэтр-Шела — 122'000 человек Мечеть Омара.

Столиця Ізраїлю — Єрусалим, вважають найбільш старим містом і є величезну цінність для віруючих людей майже між всіма релігіями в мире.

Декларація незалежності Ізраїлю гарантує свободу віросповіданням. Кожна громада має власний релігійний рада та визнаний закон суд, під юрисдикцією якої перебуває все внутрішні справи даної громади і особиста статус її членів. Але 850'000 жителів Ізраїлю, чи 13,3% населення — не евреи.

Араби — мусульмани, що їх суїциди, становлять 78% всього неєврейського населення. Більшість арабов-мусульман живе у селах і невеликих городах.

Бедуїни — країни проживає 30 племен, складові майже 10% арабського населення. Сьогодні чимало бедуїни (40% з які живуть Півдні і 85% які живуть північ від) живуть у поселениях.

Християни — 90% яких араби, є за чисельністю меншістю налічують около100'000 людина. Вони належать до різним конфессиям:

— греко-католицька громада (42%).

— греко-православная громада (32%).

— римо-католицька громада (16%) більшість християн живуть у містах: Назарет, Хайфа, Бейт-Шеан.

Храм труни господня.

Друзи — близько 72'000, що у 22 селах північ від Ізраїлю, належать до езотеричної громаді, яка у умовах культурної, соціальної й релігійної автономии.

Систему освіти України в Израиле.

Освіта — одне з найважливіших орієнтирів ізраїльтян. Безліч людей — від учнів дошкільних груп до дорослих громадян — беруть участь у різноманітних освітніх программах.

Загальну і обов’язкове шкільне навчання охоплює всіх дітей у дітей віком із 6 до 16 років. Молодих людей віком від 16 до 18 років продовжують навчання залежно від бажання і можливостей. Близько 90% всіх малюків віком від 3 до запланованих 4 років відвідують дошкільні дитячі учреждения.

Головне завдання системи освіти країни — дати дітей, які живуть у умовах плюралістичного ладу, стати відповідальними громадянами демократичного общества.

У єврейських школах арабський вивчають, як другу мову, а іврит — як другу мову — в арабських школах.

Спершу в Ізраїлі 8 університетів, 7 релігійних коледжів при університетах, 4 технологічних інституту, 1 інститут мистецтв, і 7 учительських колледжей.

Існують 4 виду школ:

— государственные.

— средние.

— технологические.

— сельскохозяйственные.

Державні: у яких навчаються більшість дітей, релігійні державних шкіл, у яких акцентується вивчення іудаїзму і дотримання іудейських традицій; арабські і друзов, у яких навчання ведеться арабською і увагу приділяється історії арабів. І друзов, їх релігії, і культурі; незалежні ультра-ортодассальные єврейські школи, у яких ведеться інтенсивне релігійне навчання, для хлопчиків і дівчаток раздельно.

Середні: у деяких середніх школах крім загальноосвітньої програми запроваджені спеціальні програми із його професійною ориентацией.

Технологічні: дають професійну підготовку у трьох умовах: після першого, вищого рівня можна продовжувати навчання найвищих навчальних закладах; другого рівня отримують професійний диплом, після третього — купляю лише професійні практичні підвищення. У залежність від здібностей учні можуть перейти з 3 чи 2 на 1 уровень.

Сільськогосподарські: розташовані звичайно поруч із населеним пунктом, поєднують основні предмети навчання з агрономічними дисциплінами. У цих школах заохочується моральні цінності перших поселенців, повернулися на батьківщину предків на початку века.

Військові училища: готують майбутніх офіцерів і техніків в західних областях, необхідних Армії оборони Ізраїлю. Ці школи — приймають на курс підготовки кадрових офіцерів лише юнаків, але в курс підготовки техніків приймають і девушек.

Вища ж освіта: до системи вищої освіти входять університети, навчальними закладами, дають лише ступінь бакалавра, і університетські курси в при районних коледжах. Всі ці установи закону незалежні і приймають тих, хто хоче отримати вищі образование.

Вищі навчальними закладами перебувають у віданні Ради з вищому освіті, який призначається президентом за рекомендацією уряду. До складу очоленого міністерством освіти та громадянської культури Ради входять вчені, представники громадськості. Рада уповноважений надавати поради уряду з питань розвитку та фінансування вищих закладів (отримання вищої освіти у Ізраїлі платно), а як і наукових исследований.

Сьогодні вироблення близько 75'000 студентів вчиться у університетах, побудованих по зразком європейських і американських навчальних закладів, але стосовно соціально-економічним, політичним і демографічним змін у Ізраїльському світі початку й, переважно, культурним факторам.

Іврит — язык.

Іврит — мову Біблії, історичний мову єврейського народу, символ.

Еліезер Бен-Иегуда его культурного і національної відродження. Цією мовою каже більшості населення Ізраїлю. У перебігу багатьох століть іврит був лише мовою літературним, єврейської літератури та теології. У мові збереглося безліч понять виражають емоції, і абстрактні думки. Але зовсім були відсутні слова сучасного щоденного побуту: наприклад, газета, словник, вулиця, бруківка, залізниця., поїзд, літак, …

З кінця XIX століття разом із відродженням єврейського життя країни почав відроджуватися і іврит, знову стаючи розмовним мовою. Він є найважливішим способом створення єдиної нації з єврейських емігрантів, які прибули до країну у всьому світі, кошти залучення їх до єврейської традиції, і культуре.

Чи знаєте Ви, что…

Іврит, у якому говорили 1700 років, — єдиний мертвий язик у історії, знову став розмовним язык…

Словник івриту зріс приблизно від 8'000 слів Біблії до 120'000 слів, які у наші дні, і продовжує расти…

Російську мову запозичив багато висловів з івриту; у тому такі, як, «козел відпущення», «сім пар чистих і сім пар нечистих», «страти єгипетські», і …

Десятки тисяч ивритских слів грунтуються приблизно на двохсот коренях, освічених із різних поєднань трьох букв…

Івритське слово «амін» проникло сотні мов світу і використовується у багатьох країнах частіше, ніж будь-який інший слово…

Еліезер Бен-Иегуда (1858−1922), основоположник сучасного розмовного івриту, постійно збагачував його новими словами, він також становив перший словник сучасного иврита.

Здравоохранение.

Головний принцип галузі Ізраїлю — відповідальність суспільства взагалі іншого за надання медичної допомоги усім своїм громадянам. Рівень медичного обслуговування віддзеркалюється в стан здоров’я населення. Середня тривалість життя: жінок на Израили -77 років, чоловіків — 73,6 року. Це -одне із найбільш високих у світі, тоді і рівень дитячої смертності - одне із найбільш низьких. На 340 жителів країни припадають 1 лікар, а чисельність лікарів — фахівців відповідає рівню найрозвиненіших країн. Населення обслуговується широкої мережею медичних закладів — 161 лікарня, 1600 поліклінік і 900 центрів матері і ребенка.

Близько 95% населення охоплені на різні форми страхових програм, які надають їхнім учасникам можливість госпіталізації, і навіть широкий спектр різноманітних медичних услуг.

Тісне взаємодія медичних дослідних інститутів веде до значному прогресу у створенні складного медичного оборудования.

Образ жизни.

Ізраїль — країна міська. Близько 90% населення проживають у найбільших містах і посёлках міського типу. Єрусалим — столиця держави, національний і духовний центр єврейського народу. Історичні і археологічні джерела відносять основу до 1000 е. Тель-Авів індустріальний, комерційний, фінансовий і культурне цент країни — заснований 1909 року як перший сучасний єврейський місто. Хайфа — головний порт північ від країни. Такі міста, як Єрусалим, Пеэр-Шева, Назарет, Акко, Цфат, Ашкелон мають давню пам’ятати історію та зберігають свої колишні назви. Інші виникли як сільські населення Криму і поступово почали містами. Це — Реховот, Петах-Тиква, Хадера. А міста Арад і Кармиель було побудовано, щоб забезпечити житлом населення, стрімко зросли внаслідок масової эмиграции.

Зовнішня й внутрішня соціальність политика.

Демократия.

Ізраїль — країна парламентської демократії, що з трьох основних ланок: законодавча и Кнессет.

исполнительная влада, а як і судова система. Виконавча влада (уряд) перебуває під медичним наглядом кнесету (ізраїльського парламенту), осуществляющегося Законодавчу владу. Абсолютна незалежність судової системи гарантується законодавством країни. Главою держави є - президент. Основне завдання президента — забезпечити єдність і стабільність держави. Президент стоїть над партіями та здійснює свою влада незалежно від тій чи іншій партійної політики. На загальних, таємних і пропорційні вибори кожні 4 року обирається 120 членів кнесету. До цього часу жодна партія не зуміла одержати достатньої числа місць у кнесеті, щоб матимуть можливість сформувати однопартійна уряд. Тому Ізраїль управляється коаліцією, що з 2ух і більш партий.

Свобода друку — основний принцип ізраїльської демократії, так ж, як свобода слова зборів. Усі ізраїльські громадяни рівні перед і мають одні й самі права. Спершу в Ізраїлі 40 муніципалітетів, зокрема 3 арабських, 137 місцевих рад, зокрема 60 арабських і 54 релігійних ради, зокрема 1 друзский. Муніципальні і місцевих рад обираються виборах у відповідності до принципів пропорційного представництва (як на виборах в Кнесет), тоді как.

Засідання Кнессета.

мэры і глави місцевих рад обираються прямим голосуванням, а глави регіональних рад обираються зі складу голів всіх сільських і міських рад региона.

Постійні жителі, які є избирательскими громадянами, також заслуговують брати участь у муніципальних выборах.

Алия.

Возз'єднання вигнанців — повернення євреїв з їхньої давню батьківщину після багатьох століть розсіювання — одне із основних принципів створення та розвитку державу Ізраїль. Протягом років, передування створенню держави, більшість євреїв прибувало із Європи. Невдовзі по незалежності народонаселення подвоїлася завдяки прибуттю уцілілих від Катастрофи європейських євреїв євреями з арабських країн. З того часу репатріанти продовжували прибувати Ізраїлю з усього світу. За останні роки у країну приїхали тисячі представників древньої європейської громади. У результаті різких змін політичної ситуації у державах Східної Європи з’явилася можливість масової еміграції євреїв з цих країн. Із кожним днем росте нову хвилю алії - переважно країн колишнього СРСР. Більшість емігрантів воліють селитися у містах страны.

Палестино — ізраїльський конфликт.

до Держави Ізраїль проголошено 14 травня 1948 на частини території Палестини (до 1948 англійський мандат) відповідно до рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947. У результаті арабсько-ізраїльської війни 1948;49 Ізраїль захопив більшу частину території Палестини, відведеної ООН для Палестинської арабського держави, і західну частина Єрусалима (в 1967 все місто, проголосивши їх у 1980 «вічної і неподільної» столицею Ізраїлю). Через війну війни з арабськими країнами в 1967 і 1973 Ізраїль окупував територію на західному березі р. Йордан, Газу, Голанські висоти і ін. Ізраїль відмовився від виконання резолюції Ради Безпеки ООН від 22 листопада 1967 про політичне врегулювання близькосхідного кризи. У 1979 Ізраїль підписав мирний договір з Єгиптом, вивів свої війська з Синайского пва й у 1982 повернув її Єгипту. З 1991 Ізраїль бере участь у двосторонніх і багатосторонніх переговори з близькосхідному врегулюванню. У вересні 1993 Ізраїль і Організація звільнення Палестини уклали угоду про взаємне визнання і Часовий Палестинської автономії у секторі Газа в зоні р. Єрихон, що була створена 1994.

Мирний процес впритул до етапу затвердження найбільш відповідальних рішень: 5 травня 1996 р. в єгипетському місті Таба формально був дано старт трирічним переговорам про остаточному статусі палестинських територій, до порядку денного яких відповідно до підписаним палестино — ізраїльським угодам включені проблеми визначення устрою сектора Газа і Західним берегом річки Йордан, кордонів палестинського освіти, доля Єрусалима, ізраїльських поселень, палестинських біженців. На сирийско-израильском напрямі діалог, коли його призупинений Ізраїлем березні 1996 р. перебуває у субстантивной фазе.

Період відносного добробуту на палестино-ізраїльській напрямі протривав недовго. Уряд Ізраїлю прийняв рішення розпочати будівництва нового житлового кварталу для ізраїльтян у районі Хар Хома (Джебель Абу Гнейм) в Східному Єрусалимі, що викликало різкий протест палестинців, рішуче осуд арабських і ісламських держав, гостру негативну реакцію міжнародного співтовариства. Переговори були перервані, а ситуація ще більше накалилась.

Поновлення палестино-ізраїльських переговорів має оживити мирний процес. Але як надати йому поступательность на довгострокову перспективу?

Мир.

Після біблійних пророків — до засновників сучасного Ізраїлю світ був центральним ланкою у єврейській етики. Відповідно до єврейської традиції, світ — моральна основа відносин між людьми і народами. Слово «шалому» (світ) стало повсякденним привітанням Ізраїлі. Ізраїль хоче світу і домагається його з допомогою всіх коштів, що у його распоряжении.

Ізраїль потребує світі! Величезні матеріальні і грошові ресурси, які витрачаються на оборону, могли вдатися до розвиток економіки нашої країни, в тому тому числі й здійснення спільних арабсько-ізраїльських проектів, у інтересах загального світу на Близькому Востоке.

Кэмп-дэвидское угоду 1978 року й мирний договір Ізраїлю з Єгиптом, заключённый 1979 року заклали міцний фундамент будинку світу у регіоні. Знову відкриті в наші дні змогу діалогу відродили сподівання, що, той самий народам Близького Сходу, нарешті, стати реальностью.

Список використаних источников.

internet сходи цей сайт і зробиш крутий реферат про Ізраїлі із перших рук!!! internet internet.