Головна » Реферати » Реферати 1 курс » Правознавство

Межі судового контролю на стадії досудового слідства (судовий контроль)

Вступ

Процесуальні повноваження органів прокуратури, суду та керівників слідчих відділів стосовно діяльності слідчого повинні бути збалансовані [1]. Судовий нагляд – це засіб обмеження свободи державної влади і засіб контролю. Ідея полягає в тому, що жоден орган не повинен мати надто великої влади, а змагальність є важливим засобом відновлення рівноваги між підозрюваним і державою [2]. Для виходу досудового слідства на якісно новий рівень до слідчого, його статусу потребується серйозна увага, у тому числі конституційне і законодавче врегулювання. В іншому разі, якщо в Конституції України йдеться про суд, прокуратуру і адвокатуру, то про досудове слідство нема розмови [3]. Будь-які обмеження прав і свобод особи повинні застосовуватися лише за рішенням суду. Дії та рішення, які мають обвинувальний характер, повинні здійснюватися лише прокурором. За такої конструкції процесу змагальності на досудовому слідстві забезпечуватиметься за рахунок розширення прав обвинуваченого, потерпілого і їх захисників, законного представника, цивільного позивача, цивільного відповідача, введення судового контролю за діями слідчого і прокурора, бо на сьогодні судовий контроль втілюється в формі фрагментарних усічених повноважень суду [4].
Проблема установлення чіткого контролю за органами досудового слідства є актуальною. Насамперед, це має бути контроль з боку судових органів, і, звичайно, внутрішній механізм контролю. Нагляд за діями слідства здійснюється прокуратурою, але в найбільш важливих випадках спори досудового слідства повинен вирішувати суд. У КПК існує альтернатива, згідно з якою зацікавленій особі надано право звернутися до прокурора, чи суду (стст. 110, 234-236-6 КПК України). Практика застосування цього закону показала його ефективність.
Звідси змагальність повинна проявлятися в розумному розширенні судового контролю за законністю й обґрунтованістю дій органів досудового слідства, який гарантуватиме дотримання змагальності, законності на досудовій стадії слідства; законність, обґрунтованість і об’єктивність вирішення спірних питань, що виникають в цій стадії; створить найбільш сприятливі умови для успішного вирішення задач досудового слідства; забезпечить дотримання прав і свобод людини і громадянина, верховенство права, рівність всіх перед законом і судом [5]. У судовому контролі зацікавлені й держава, і громадяни, бо за такої конструкції всім учасникам процесу гарантується можливість домагатися захисту й охорони як публічних, так і особистих інтересів законними методами.
За соціальним дослідженням, проведеним в Закарпатській області, із 500 опитаних – 455 (81, 98 %); в м. Києві і області із 500 опитаних – 437 (87,4 %) респондентів поставили судовий захист у системі гарантій прав і свобод людини і громадянина на перше місце, але висловили сумніви щодо зниження якості й погіршення об’єктивності розгляду справ судами. Таким чином, судовий контроль, який охоплює судовим захистом права, свободи та законні інтереси людини і громадянина, вимагає свого послідовного розширення і на стадії досудового слідства. Необхідність судового контролю під час досудового слідства передбачена у Постанові Верховної Ради “Про Засади державної політики в Україні в галузі прав людини” [6], Конституції (стст. 8, 29, 30, 31, 55), Європейській Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року [7], і ряді міжнародно-правових актів [8].
Можливість обмеження прав і свобод людини та громадянина допустима за умови необхідності швидкого розкриття злочину, викриття усіх винних і під контролем суду. Запроваджуючи повноваження суду в стадію досудового слідства, розробники Конституції заклали такі підвалини, щоб судова влада стала бар’єром на шляху свавілля органів слідства і оперативних служб, а будь-які незаконні рішення і дії з їх боку могли бути оскаржені у суді та переглянуті ним. Це правило кореспондується з п. 1 ст. 5 та ст. 6 ЄКПЛ, де закріплено право на справедливий судовий розгляд [9]. Забезпечення законності розслідування, розвиток змагальності на стадії досудового слідства, надання учасникам процесу реальних можливостей по відстоюванню своїх інтересів – саме з досягненням цієї мети ототожнюється судовий контроль на стадії досудового слідства. Раніше вирішення питань про обмеження конституційних прав і свобод громадян знаходилося в руках органів досудового слідства і прокуратури, які не є структурами судової влади.
Впровадження змагальних начал у стадію досудового слідства, захист прав людини і громадянина свідчать про необхідність розширення інституту судового контролю в цій стадії. Прихильники радикальних змін досудового слідства дотримуються принципу “необмеженості” судового контролю в цій стадії. Вони не схильні обмежувати судове втручання в діяльність органів досудового слідства і прокуратури рішеннями, що дають дозвіл на виконання дій, які обмежують конституційні права і свободи.
Юридичною підставою для вирішення цієї проблеми вони вважають ст. 55 Конституції, яка гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, діянь органів державної влади, службових осіб. Ця позиція є цілком виправданою і відповідає ідеї про необхідність захисту прав людини від закону на підставі Конституції [10]. Вона сприяє реалізації принципу змагальності на стадії досудового слідства, всебічному судовому контролю та забезпеченню реалізації функцій сторін.
Важливо сформулювати правило, за яким слід надати право звернутися до суду, й у випадку, коли громадянин вважає, що в ході досудового слідства був ускладнений доступ до правосуддя, чим обмежено його право в розумний термін, без невиправданої затримки “одержати” ефективне і справедливе правосуддя. До рішень і дій, які “ускладнюють доступ до правосуддя”, слід віднести випадки, коли оскаржений акт досудового слідства, прокурора не надається оперативно до суду; коли особи, дії чи рішення яких оскаржено, умисно затягують розгляд справи неявкою до суду чи не надають негайно суду належні матеріали (справа Колесникова № 9318205 / Ген. прокуратура України), коли скарга на дії чи рішення особи, що здійснює попереднє розслідування, подана керівнику слідчого підрозділу, прокурору, залишилася без руху чи без відповіді.
Під час обговорення проблем судового контролю зустрічається точка зору, що його потрібно розширювати і далі, а саме: істотно розширити перелік підстав, по яких допускається судове оскарження, включивши до нього не тільки основні дії та рішення органів досудового слідства й прокурора, “перешкоджаючі руху кримінальної справи”, але й оскарження в суд відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій по збиранню доказів [20].
Противники цієї позиції аргументують свої заперечення тим, що це може призвести до постійних судових засідань протягом досудового слідства, а адвокати умисно затягуватимуть процес, щоб потім мати змогу у разі відмови в задоволенні їх клопотань оскаржувати ці відмови до суду. Адвокатам із великим досвідом за плечами вже відомо багато "дірок" в українському законодавстві, що, безперечно, грає на їх користь. Яскравим прикладом такого типу адвокатів можна назвати адвокатів в місті Києві. Професійний адвокат, Київ зможе вирішити суперечку будь-якого типу: страхову, податкову, а також бізнес суперечки. [11, с. 40–44].

Список використаних джерел

1. Романюк Б. Прокурорський нагляд, судовий та відомчий контроль за діяльністю слідчого // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 6. – С. 51–59.
2. Тоні Оноре. Про право. Короткий вступ. – К., 1997. – С. 41, 93–97.
3. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер,1999. – С. 177.
4. Сірий М.І. Українська модель здійснення судового контролю на досудових стадіях кримінального процесу // Вісник Центру суддівських студій: Інформ. бюл. – 2005. – № 4–5. – С. 5–7.
5. Дудар О.Ф. Організаційно-правові засади дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. Основні детермінанти їх порушення // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2004. – № 9. – С. 104–111; Усенко О.В. Досвід Європейського співтовариства дотримання прав і свобод громадян. Там само. – С. 112–118.
6. Постанова Верховної Ради України “Про засади державної політики в Україні в галузі прав людини” від 17 червня 1999 р. № 757-Х1V // Офіц. вісник України. – 1999. – № 25. – Ст. 1147.
7. Конвенція про захист прав людини та основних свобод // Голос України, 2001. – № 3. – 10 січ.
8. Всеобщая декларация прав человека // Междунар. акты о правах человека: Сб. док. – М., 2000. – С. 4–41; Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод // Междунар. акты о правах человека: Сб. док. – М., 2000. – С. 541; Международный пакт о гражданских и политических правах // Международные акты о правах человека: Сб. док. – М., 2000. – С. 17; Хартия Европейского Союза об основных правах: Сб. док. – М., 2000. – С. 130–131.
9. Гончаренко С. Стаття 6 ЄКПЛ: Кримінально-процесуальні права і гарантії. Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / За ред. О.Л. Жуковської. – К., 2004. – С. 271–294.
10. Демидов И.Ф. Роль судебной власти в обеспечении законности уголовного преследования // Законность в Российской Федерации. – М., 1998; Еникеев З.Д. Механизм уголовного преследования: Учеб. пособие. – Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2002. –С. 80–85; Судебная власть / Под ред. И.Л. Петрухина. – М.: ООО “ТК Велби”, 2000. – С. 150–158; Cappeletti M. The Judicial process in Comparative Perspective. – Oxford: Clarendon Presse, 1989. – P. 9; Riverro J. Rapport de synthese. – Aix-en-Provence, 1982. – P. 519.
11. Маляренко В., Пилипчук П. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини // Право України, 2001. – № 4. – С. 40–44.
12. Российское законодательство Х–XX столетий. – М.,1991. – Т. 8. – С. 168; Викторский С.И. Российский уголовный процесс. – М.,1997. – С. 368–369; Фойницкий М.Л. Курс уголовного судопроизводства. – СПб. – 1996. – Т. 2. – С. 393– 394.
13. УПК РСФСР 1922 г. // СУ РСФСР, 1922. – № 20–21. – Ст.230; СУ РСФСР, 1923. – – № 7. – Ст. 106.
14. Случевский В. Учебник российского уголовного процесса. – СПБ, 1892. – С. 275.
15. Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода – нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії. Політичний устрій вільного народу. – 2000. – К., Т. 3. – С. 124.
16. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях і висновках: (1993–2003 роки). – К., 2003. – С. 188–190.
17. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. посіб. // За ред. Марочкіна І.Є., Сібільової Н.В., Толочка О.М. – Х., 2000. – С. 20; Півненко В.П. Особливості правового та організаційного механізму забезпечення дії принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового розслідування // Юрид. вісник, 2004. – № 1. – С. 104–111; Півненко В.П., Мірошниченко Є.О. Впровадження конституційних принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового слідства: проблеми і шляхи їх вирішення // Вісник Верховного Суду України, 2003. – № 36. – С. 48–52.
18. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України.
19. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект станом на 7 липня 2005 р., роздрукований за фінансової підтримки Департаменту юстиції США. – К., 2005. – С. 77–78.
20. Пиюк А. Состязательность на стадии предварительного следствия и судебный контроль // Российск. юст., 2000. – № 4. – С. 37.
21. Петрухин И.Л. Частная жизнь (правовые аспекты) // Гос. и право, 1999. – № 10. – С. 27; Судебная власть / Под ред. И.Л. Петрухина. – М., 2003. – С. 178–180.
22. Справа “Сем Меріт проти України (Case of Merit v. Ukraine): Рішення від 30 березня 2004 р. (заява № 66561/01) // Практика Європейського суду з прав людини, 2004. – № 2 // http:/www.eurocourt.org.ua.
23. Місце і роль прокуратури в системі органів державної влади в Україні: Матеріали слухання у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за участю програми сприяння Парламенту України університету Індіани: Верховна Рада України. – К., 2005. – 3 червня; Трагнюк Р.Р. Прокурорський нагляд за додержанням законів, що забезпечують права обвинуваченого: Автореф. канд…. юрид. наук // Національна юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 19 с.
24. Толочко О. Право на свободу та особисту недоторканість: порівняльний аналіз статті 5 ЄКПЛ та українського законодавства. Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / За ред.. О.Л. Жуковської. – К., 2004. – С. 163–180; Частка Е.А. Проблема начал в теории уголовного процесса (Постановка вопроса) // Гос-во и право, 1996. – № 10. – С. 58.
25. Driendl U.Verfahrensoekonomie und Strafprozess reformen. – Bochum, 1984. – S. 54.
26. Боботов С.В. Буржуазная юстиция: состояние и перспективы развития. –М., 1989. – С. 236–238; Делла-Марра Т. Уголовный процесс Италии: реформа и контрреформа // Гос-во и право, 1994. – № 1. – С. 125–130.
27. Kapahnke U. Opportunitaet und Legalitaet in Strafverfahren. Tuebingen, 1982. – S. 44.
28. Diverting cases from the courts // The Criminal Law Review,1995. – № 6. – P. 446.
29. Neubauer D.W. Amerika’s courts and the criminal justice system. North Scituate (Mass.), 1979. – P. 33.
30. Смітієнко З.Д., Рогатюк І.В. Деякі питання, пов’язані з реалізацією функцій кримінального процесу // Адвокат, 2002. – № 2–3. – С. 16–17.
31. Грошевий Ю.М. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2003. – № 2 (33). – № 3 (34). – С. 696.
32. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. – М., 2001. – С. 328–331; Деришев Ю. Следственный судья в досудебном производстве // Уголовное право, 2004. – № 3. – С. 79–81.

Інформація про реферат

Повна інформація про роботу

реферат "Межі судового контролю на стадії досудового слідства (судовий контроль)" з предмету "Правознавство" можна скачати безкоштовно. Теги роботи: Контроль), судового, межі, досудового, стадії, слідства, контролю, (судовий. Робота опублікована 24.01.2011 в 16:22 її автором (Скляр Ольга Сергіївна). З моменту опублікування роботи її переглянуто 426 та скачано 17 раз(ів). Коментарі щодо роботи залишили 0 відвідувачів. Для того, щоб оцінити роботу, натисніть на відповідну кількість зірочок

Коментар автора роботи

Скляр Ольга Сергіївна...

Роботу писав самостійно, детально розкрив тему в цілому, вимогливий викладач оцінив на 100 балів. Користуйтеся...




Які ще реферати можна знайти по цій темі?