Вступ. 3
1. Сутність та інструменти міжнародного кредитування… 4
2. Світові фінансово-кредитні організації..... 8
2.1. Міжнародний валютний фонд. 8
2.2. Світовий банк… 11
3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції.. 17
4. Іноземні кредити в економіці України….. 27
Висновок.. 30
Список використаної літератури... 32

Вступ

Міжнародні фінансові організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн із перехідною економікою, які здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.
Міжнародні та регіональні валютно-кредитні установи з'явилися у XX ст. Вони створені та діють на основі міждержавних угод та покликані регулювати міжнародні економічні відносини, їх мета – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити цим країнам і гарантувати приватні позики за кордоном.
Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації мають свої цілі, вирішують різні завдання та діють на глобальному та регіональному рівнях, їх діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й інтеграції. Україна, розвиваючи співробітництво з багатьма з них, намагається інтегруватися у світову економічну систему.
Метою даної роботи є дослідження міжнародних фінансово-кредитних інститутів та їх значення в міжнародних фінансових відносинах.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
- визначення сутності та інструментів міжнародного кредитування;
- розглядання та аналіз світових та регіональних фінансових організацій;
- аналіз діяльності міжнародних кредитних організацій в Україні та значення цієї діяльності для економіки країни.

Висновок

Отже, міжнародні фінансові організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн із перехідною економікою, які здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.
До світових кредитно-фінансових організацій відносяться:
1. Міжнародний валютний фонд
2. Світовий банк, який має філії
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).
- Міжнародна асоціація розвитку (МАР)
- Міжнародна фінансова корпорація (МФК)
- Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ)
- Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК)
До найважливіших регіональних кредитно-фінансових організацій відносяться:
Міжамериканський банк розвитку (МаБР)
Африканський банк розвитку (АфБР)
Азіатський банк розвитку (АзБР)
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС)
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
Банк міжнародних розрахунків (БМР)
Країнами Чорноморського басейну (включно Україну) з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв'язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС) засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР).
Стратегія залучення і використання іноземних кредитів базується на пріоритетних напрямах розвитку економіки України, на програмах діяльності Кабінету Міністрів України з відповідними корективами, що окреслюються законами про Державний бюджет України на кожний рік.
Залучення і використання іноземних кредитів стимулює збільшення прямих інвестицій в економіку України, про що свідчать окремі приклади, коли спочатку постачалося обладнання до України за рахунок іноземного кредиту, а згодом компанія-виробник приймала рішення про заснування спільного підприємства із внесенням статутного фонду і відповідно створення додаткового механізму своєчасного погашення залучених кредитів.
Виходячи з необхідності структурних зрушень в українській промисловості, перевага надається спрямуванню іноземних кредитів у галузі з високою часткою доданої вартості (машинобудування, переробна, харчова, легка промисловість, інфраструктура).
На жаль, обмежені можливості державного бюджету не дають змоги здійснювати необхідні капітальні вкладення і створити умови для налагодження інвестиційного процесу в Україні.

Список використаної літератури

1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – К.: Т-во «Знання», КОО. – 2002.
2. Глобалізація фінансових ринків / О.Г. Білорус, Ф.В. Костенко та ін. – К., 2006. – 75 с.
3. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 2005. – 460 с.
4. Жуков В. Комерційні банки та інвестиційна діяльність // Банківська справа. – 2005 р. – №2
5. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 490 с.
6. Ковалевич О. Фінанси і банки. Львів: Новий Світ – 2000», 2005 – 621 с.
7. Красавина Л.Н., Смирнов А.Л. Международный кредит: формы и условия. М.: ЮНИТИ. 2003. – 327 с.
8. Кузнецов О. Вільгельм Ханкель: від Бреттон-Вудсу – до Маастрихту // Вісник НБУ. – 2001. – №8.
9. Левківський В.М. Новітні тенденції міжнародного руху капіталів // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття. – К., 2000. – 371 с.
10. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя) // НАН України, Інститут економіки. – К. – 2003. – 455 с.
11. Луцишин З.О. Інтернаціоналізація потоків капіталу – основа фінансової глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 30. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин – 2001.
12. Майєр Дж.М., Раух Дж.Е., Філіпенко А. Основні проблеми економіки розвитку. Київ: Либідь, 2003. – 688 с.
13. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 838 с.
14. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. Тенденции и инструменты. – М.: Экзамен, 2000. – 546 с.
15. Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Київ: Либідь, 2003. – 784 с.
16. Ряжнов О. Міжнародні фінансові потоки. Київ: Діло, 2007. – 356 с.
17. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К.: Логос. – 2005. – 568 с.
18. Стукало Н.В. Фінансова глобалізація: сучасні тенденції розвитку та висновки для України // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Вип. 2 (17). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд». – 2005.
19. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. Київ: КНЕУ, 2004. – 566 с.
20. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Дудченко М.А. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси в сучасності. Київ: Знання України, 2004. – 304 с.
21. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг. Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 501 с.
22. Шенаев В.Н. Международный рынок ссудных капиталов. М.: Финансы и статистика. 2001. – 140 с.