Вступ. 
США, Велика Британія та Франція у 1920-х роках

Перша світова війна надала потужного поштовху економічному розвитку США й посилила їхній політичний вплив у світі. У США не було руйнації виробництва, вступила у війну в квітні 1917 р., людські втрати склали 50 тис. вбитих й близько 250 тис. поранених; еміграція; виступали постачальником військових матеріалів, харчів і сировини країнам, прибуток американських монополій склав 33,6 млрд. доларів. Відбувається модернізація виробництва. На початку 20-х років США забезпечували майже половину світового видобутку кам’яного вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну та сталі, 2/3 світового видобутку нафти, 85% світового виробництва автомобілів. Нью-Йорк став індустріально-фінансовим центром світу. 20-ті роки були для Сполучених Штатів роками процвітання. На кінець 20-х років США виробляли промислову продукцію, як і весь інший світ.

Велика Британія досягла здійснення своїх інтересів: усунуто конкурента — Німеччину, отримано частину репарацій, захоплено більшість німецьких колоній, зміцнено позиції в Африці та на Близькому Сході. Однак перемога дісталася дорогою ціною. Її людські втрати становили 743 тис. вбитих й 1693 тис. поранених. Промислове виробництво скоротилося на 20%, видобуток вугілля — на 21%, суднобудівництво — на 32%. Велика Британія втратила біля третини національного багатства, близько 40% торговельного флоту. Британська імперія втрачала колишню могутність: домініони домоглися більшої самостійності. Зростання державного боргу. На політичній арені діяли три найбільші політичні партії: консервативна, ліберальна, лейбористська партія.

Франція найбільше постраждала під час світової війни: 1,4 млн. вбито та 750 тис. поранено, виведено з ладу 6 тис. км залізничних колій, 52 тис. км шосейних доріг, 325 тис. га орної землі стали непридатні для використання, державний борг сягнув 300 млрд. франків. Виникли нові індустріальні райони: Центральний, Південний, Південно-Західний, нові підприємства — Рено, Сітроен. Повернення Ельзасу та Лотарингії подвоїло потужність металургії. До 1935 р. Франція експлуатувала вугільні запаси Саара. Країна швидко перетворювалася з аграрно-індустріальної країни в індустріально-аграрну. Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріотичні настрої. В 1924;1929 рр. у Франції відбувалася стабілізація: отримання репарацій з Німеччини, використання саарського вугілля та лотарингської руди, наявність дешевої робочої сили в колоніях, прибутки від туризму. Сільське господарство розвивалося досить успішно. За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася США. У 1930 р. обсяг промислового виробництва на 40% перевищив довоєнний рівень.