Характеристика містобудівного моніторингу як системи керування містом

В статті розглянуто питання керування містом, як містобудівною системою (сукупність території та будівель). Система керування містом не повинна охоплювати одночасно всі міські сутності, такі як соціальноекономічна, територіально-виробнича та демоекологічна система. За своєю характеристикою система керування містом є розподіленою і не зосереджена в якомусь одному місці. Стаття обмежена вивченням керуванням в сфері містобудівної діяльності. Досліджено організаційний процес містобудівного моніторингу, що є інструментом керування містобудівною системою. Моніторинг має засоби впливу на прийняття містобудівних рішень, його результати врахування при плануванні території. Наведено основні характеристики системи містобудівного моніторингу, зокрема: цілеспрямованість, наявність складу і структури, наявність внутрішніх взаємозв'язків (обмін інформацією), взаємозв'язки з навколишнім середовищем, емерджентність, наявність керування і регулювання.

Заходи з управління містобудівною діяльністю визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», які, в тому числі, включають планування територій та ведення моніторингу.

Планування території здійснюється шляхом розробки містобудівної документації місцевого рівня — генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території [1].

Містобудівний моніторинг — система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об'єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів [1].

Виділення не розв’язаних раніше частин загальної проблеми. Ведення містобудівного моніторингу, на сьогодні, зводиться до обліку техніко-економічних показників містобудівної документації, однак потенційні можливості системи моніторингу набагато ширші. Враховуючи кількість містобудівних конфліктів необхідно удосконалювати систему прийняття містобудівних рішень.

Постановка завдання. Ідентифікувати містобудівний моніторинг, як систему керування «технічною» містобудівною системою, а також навести його характеристики з точки зору системного аналізу.

Підсистема НАСЕЛЕННЯ складається з трьох розділів: «Структура», «Рух» і «Потреби». Поняття про навчання, виховання та освіту відображені в розділах «Структура» та «Потреби» населення. Підсистема СЕРЕДОВИЩЕ розділяється на два розділи «Будинки та споруди» та «Територія» Підсистема ДІЯЛЬНІСТЬ складається з трьох розділів «Містоутворююча», «Містозабезпечуюча» та «Обслуговування населення» [2].

Модель містобудівної системи за А.П. Осітнянком [4] складається із елементів підсистем НАСЕЛЕННЯ-СЕРЕДОВИЩЕ-ПРОСТІР-ЕКОНОМІКА. Населення розглядається як соціальнодемографічна система, середовище — як природно-техногенна система, простір — система просторових зв’язків, економіка — система економічних відносин. За своєю суттю і за термінологічним визначенням поняття «містобудівні системи» розглянута вище модель репрезентує не містобудівну систему, а демо-(соціо-)екологічну систему [3].

В дисертації О.І. Сингаївської наводиться модель демо- (соціо)-екологічної системи, як сукупності підсистем НАСЕЛЕННЯ-СЕРЕДОВИЩЕ-ДІЯЛЬНІСТЬ. При цьому СЕРЕДОВИЩЕ розуміється як «технічна» система з синонімічними поняттями «містобудівна система», «антропогенне середовище», «система розселення» [5].

Керування — функція організованих систем, яка забезпечує збереження їх структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію її програми і цілі.