Конструктивно-технологічні особливості електронної автоматичної телефонної станції «Дніпро»

Перелік скорочень і умовних позначень АБ — акумуляторна батарея АЛ — абонентська лінія АВН — автоматичний визначник номера АТА — аналоговий телефонний апарат АТС — автоматична телефонна станція БАЗ — блок аналогових закінчень БВ — блок вентиляторів БВЭ — блок введення електроживлення БМК — блок модуля керування БСК — блок сполучення і комутації

ВДЖ — вторинне джерело живлення ГТС — міська телефонна мережа ГЦС — генератор цифрових сигналів ДВО — додаткові види обслуговування ДЖ — дистанційне живлення

ІКМ — імпульсно-кодова модуляція ДЖ — джерело живлення КІ - канальний інтервал КП — кодовий приймач КПВ — акустичний сигнал «Контроль посилки виклику»

ЛАЗ — лінія аналогових закінчень МЖ — модуль живлення ЗКС — загально канальна сигналізація ОПТС — опорно-транзитна станція КС — кінцева станція

ПЛ — проміжна лінія ПЗ — програмне забезпечення САВ — сигнал акустичної взаємодії

СГ — синхрогенератор СЗ — сигнал «Зайнято»

СКО — стійка кросового обладнання ЗЛ — з'єднальна лінія СТМ — сільська телефонна мережа СУВ — сигнали управління та взаємодії

ТМЗВ — телефонна мережа загального використання ТД — термодатчик ТЧ — тактова частота ТЕЗ — типовий елемент заміни ВС — вузлова станція ПМС — пристрій мережного сполучення ПК — пристрій керування ПЦОС — пристрій цифрової обробки сигналів ФП — функціональний пристрій ЦС — центральна станція ЦСК — цифрова система комутації

ЦСП — цифрова система передачі

Вступ Створення інформаційної інфраструктури України і її входження в Глобальну інформаційну інфраструктуру є головною умовою інтеграції України у світове інформаційне співтовариство.

Рівень розвитку телекомунікаційних мереж України сьогодні ще значною мірою відстає від мереж розвинутих країн, у першу чергу ще недостатній рівень цифровізації телефонної мережі.

Недостатня цифровізація мереж доступу значною мірою стримує розвиток передачі дискретної інформації, частка якої постійно росте в загальному обсязі послуг, які надаються населенню.

Це положення не дає також можливості впроваджувати встаткування, що забезпечує населення новими сучасними мультимедійними послугами, стримує розвиток мереж доступу в Інтернет. Крім того, відсутність сучасного цифрового устаткування й каналів не дає можливість розгорнути систему керування мережами, стримує розвиток систем моніторингу в інтересах безпеки населення й країни в цілому.

З 2001 року Дніпропетровський машинобудівний завод, що вже мав десятилітній досвід по випуску цифрового телекомунікаційного встаткування, різко прискорив роботу зі створення абсолютно нової інтегральної цифрової системи комутації ДНІПРО.

Цифрові телефонні станції системи ДНІПРО є сукупністю апаратних і програмних технічних засобів сертифікованого встаткування, що призначено для будівництва всіх типів станцій для телефонних мереж України:

— опорно-транзитних станцій;

— вузлів вхідних і вихідних повідомлень в оточенні різних типів станцій на районованих міських телефонних мережах з вузлоутворенням;

— цифрових систем комутації сільських адміністративних районів (центральних, вузлових і кінцевих станцій).

Станції системи ДНІПРО мають максимальну ємність із всіх станцій з вітчизняним програмним забезпеченням, які виготовляють в Україні, а саме від 30 до 100 000 абонентських ліній із кроком нарощування 30 абонентських ліній.

Впровадження станцій системи ДНІПРО забезпечує ефективну модернізацію й розвиток міських мереж, заміну застарілих декадно-крокових і координатних станцій, побудова опорно-транзитних станцій з найбільшою ємністю з діючих в Україні.

Даний проект присвячений заміні застарілого, громіздкого й енергоємного устаткування, сучасної ЕАТС ДНІПРО, а також впровадження програмного забезпечення, що дозволяє істотно підвищити продуктивність АТС та задовольнити зростаючі потреби абонентів, у якісному зв’язку й додаткових послугах.

Розділ 1. Технічні принципи функціонування та конструктивно-технологічні особливості електронної автоматичної телефонної станції «Дніпро»

1.1 Інтегральні частини комутації ДНІПРО

Інтегральна цифрова система комутації ДНІПРО призначена для виконання функцій автоматичних телефонних станцій різного призначення на телефонних мережах загального користування.

Устаткування ЦСК ДНІПРО може застосовуватися на телефонних мережах загального користування в якості:

1. Опорно-транзитної телефонної станції (ЕАТС-Т), що може виконувати функції [1]:

а) кіецевої телефонної станції місцевої мережі;

б) транзитної телефонної станції у внутрезоновій і місцевій мережах;

в) міської телефонної станції;

г) кінцевої телефонної станції;

д) виносного абонентського концентратора.

2. Цифрової системи комутації адміністративного району (ЕАТС-С) з функціями [1]:

а) центральної телефонної станції;

б) вузлової телефонної станції;

в) кінцевої телефонної станції;

г) вузла сельско-приміського зв’язку;

Телефонні станції відрізняються одна від іншої номенклатурою й кількістю складових частин, які монтуються на місці розміщення відповідно до попередньо розробленого робочого проекту:

а) опорної станції;

б) підстанції;

в) лінійних споруджень.

З'єднані воєдино опорна станція й підстанція за допомогою лінійних споруджень, ЦСП, у середині об'єктових ліній зв’язку утворюють єдиний програмно-апаратний комплекс, що піддає автономному тестуванню складових частин, комплексному випробуванню, прийманню робітниками й державної приймальної комісіями для введення його в експлуатацію.

Рисунок 1.1 — Структурна електрична схема опорно-транзитної станції (ЕАТС-Т)[1]

Функціональне навантаження в ЦСК несуть ТЕЗ. У них зосереджена вся електронна частина встаткування. Вони становлять «цеглинки», з яких створюються як укрупнені вузли — блоки, так і телефонні станції різних типів. До ЕАТС-Т підключаються аналогові кінцеві абонентські установки. До них від телефонної станції прокладені аналогові абоненські лінії, а на самій телефонній станції, абонентськими комплектами виконується аналого-цифрове та цифро-аналогове перетворення, що забезпечують обробку цифрових і аналогових сигналів.

Аналогові АЛ підключаються до блоку БАЗ64 через кросове устаткування, укомплектоване модулями захисту від электро-магнітних впливів.

Головним функціональним призначенням ЕАТС-Т є обслуговування вихідних і вхідних телефонних викликів. Крім того, ЕАТС-Т автоматично підтримує власну працездатність зміною конфігурації, а також надає можливість доступу до встаткування обслуговуючому персоналу.

1.2 Цифрова система комутації адміністративного району ЦСК становлять наступні телефонні станції [2]:

а) центральна;

б) вузлова;

в) кінцева;

г) вузол сельско-прміського зв’язку.

Центральна телефонна станція забезпечує:

1) з'єднання абонентів районного центра між собою;

2) з'єднання з абонентами різних сільських населених пунктів адміністративного району;

3) транзитні з'єднання абонентів кінцевих та вузлових телефонних станцій цієї сільської телефонної мережі;

4) установлення внутрізонових і міжміських з'єднань.

Центральною телефонною станцією адміністративного району використається станція ЕАТС-С.

Вузлова станція призначена для розміщення в будь-якому населеному пункті сільського адміністративного району й забезпечує з'єднання абонентів сільської телефонної мережі:

а) між собою;

б) з абонентами кінцевих телефонних станцій, включених в цю станцію;

в) транзитні;

г) з центральною телефонною станцією адміністративного району.

Конфігурація вузлової телефонної станції зображена на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 — Конфігурація вузлової станції[2]

Кінцева телефонна станція забезпечує з'єднання:

а) абонентів сільського населеного пункту;

б) з центральною або вузловою телефонною станцією.

Конфігурація кінцевої телефонної станції зображена на рис. — 1.3.

Рисунок 1.3 — Конфігурація кінцевої станції[2]

Кінцева телефонна станція призначена для розміщення в будь-яких населених пунктах сільського адміністративного району.

1.3 Основні блоки та комплектуючі АТС ДНІПРО

1.3.1 Блок аналогових закінчень (БАЗ) БАЗ64 забезпечує всі функції по взаємодії з аналоговою АЛ [1]:

1) подачу оптимального дистанційного живлення й обробку абонентської сигналізації;

2) аналого-цифрове й цифро-аналогове ІКМ перетворення сигналів на швидкості 64 кбіт/с;

3) видачу в лінію необхідних сигналів акустичної взаємодії;

4) вимір сторонніх напруг в АЛ;

5) вимір параметрів АЛ.

Зв’язок БАЗ64 з БУС здійснюється по шістнадцятьох первинних цифрових трактах (стик А), що підключають по одному до кожного з ЛАЗ-01.

БАЗ 64 по стику 2 характеризується наступними параметрами:

1) напруга постійного струму при розімкнутому шлейфі АЛ не менш 55 В;

2) струм живлення АЛ у режимі розмови від 18 до 50 мА;

3) максимально допустимий опір шлейфа АЛ не більше 1,6 кОм при струмі живлення 35 мА та не більше 4 кОм при струмі живлення 24 мА.

До складу БАЗ 64 входять наступні складові частини [1]:

а) лінії аналогових закінчень ЛАЗ-01 (до 16 шт.);

б) блок живлення БЖ 56 (до 2 шт.);

в) блок живлення БЖ80.

Розміщення складових частин показано на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 — План розміщення складових частин БАЗ 64

Конструкція БАЗ 64 виконана у вигляді 19″ касети й дозволяє розмітити її в окремій 19″ шафі з габаритними розмірами 2020×600×600 мм із кількістю до чотирьох БАЗ 64. Загальний вигляд стійки БАЗ 64 показано на рис. 1.5[1].

Рисунок 1.5 — Стійка МАО із блоками БАЗ 64−01

БАЗ 64 застосовується з використанням примусового повітряного охолодження й зовнішнього кроссового устаткування, що забезпечує захист його від перенапруг і екстраструмів, що виникають при грозових розрядах, впливів ліній високої напруги.

Електроживлення БАЗ 64 здійснюється по двох шинах від первинного джерела постійного струму напругою мінус (60 ± 12) В при струмі споживання не більше 20 А.

Маса БАЗ 64 не перевищує 30 кг.

У БАЗ 64 виконується [2]:

1) аналого-цифрове й цифро-аналогове ІКМ перетворення сигналів на швидкості 64 кбіт/с;

2) розущільнення первинного цифрового потоку на 30 основних цифрових каналів і 2 службових канали (нульовий канал для синхронізації та шістнадцятий канал для сигналізації й керування). БАЗ 64 робить також зворотну операцію формування первинного цифрового потоку.

Пристрій, що перетворює аналоговий сигнал у цифровий, називається кодером, а пристрій, що перетворює цифровий сигнал в аналоговий — декодером. Спільно кодер з декодером називають кодеком.

Зменшення шумів квантування в системі передачі досягають компандуванням. Спочатку перед рівномірним квантуванням сигнал піддається компресії, тобто нелінійному посиленню, при якому дискретний сигнал стає більший при малій амплітуді сигналу та менший при великій до рівня, прийнятного для передачі по каналу зв’язку. На прийомній стороні при відновленні сигналу виробляється зворотне перетворення — экспандування (рис. 1.6) і сигнал приводиться до вихідного виду з деякою погрішністю.

Рисунок 1.6 — Структурна схема компандування[2]

Використання ІКМ дозволяє для систем цифрової телефонії:

а) забрати істотне загасання сигналу;

б) практично виключити шум;

в) поліпшити розбірливість мови;

г) організувати канал передачі даних на швидкості 64 кбіт/с.

30 основних цифрових каналів надходять на 15 плат перетворювачів ЛАЗ-01 для їхнього перетворення в аналоговий вид або зворотне перетворення. На кожній платі виконується взаємне перетворення двох основних цифрових каналів і двох аналогових сигналів. Кожний перетворювач дозволяє програмно адаптуватися по електричних параметрах до аналогової АЛ.

Дистанційне електроживлення аналогових абонентських установок, що підключають до блоку за допомогою АЛ, виконується від блоків живлення БЖ56, перетворюючих первинне живлення напругою мінус 60 В с заземленим позитивним полюсом у постійну напругу мінус 56 В і мінус 28 В.

Блок живлення БЖ80 перетворює первинне живлення напругою мінус 60 В в постійну напругу +80 В для формування сигналу «Виклик».

Приймаємий первинний цифровий потік, півергається в прийомопередавачі ПРМ/Д регенерації, перетворенню з лінійного коду НDВЗ у двійковий код, з нього виділяється тактова частота 2048 кГц. Мультиплексор-демультиплексор МDХ за допомогою тактової частоти розуплотняє груповий потік, розподіляє його по розподільниках. Переданий сигнал прийомопередавач ПРМ/Д піддає обробці у зворотній послідовності.

Вузол живлення складається із двох джерел електроживлення [2]:

а)ДЖ56, призначений для формування напруги дистанційного електроживлення. Один ДЖ56 забезпечує живлення не більше восьми ЛАЗ-01;

б)ДВ80, призначений для формування викличного струму.

1.3.2 Блок устаткування сполучення (БУС) [1 2 3]

Блок призначений для використання як устаткування сполучення й абонентського концентратора в електронній автоматичній телефонній станції ДНІПРО.

Блок являє собою конструкцію, що складається із блокового каркаса з можливістю установки направляючих і з'єднувачів із кроком 7,5 мм. Конструкція блоку забезпечує установку в типову шафу СО2. Габаритні розміри блоку 753×334×284 мм.

Устаткування синхронізації забезпечує роботу блоку в синхронній цифровій мережі, у якій використовується спосіб примусової синхронізації.

Як сигнали синхронізації використовуються тактові частоти, виділені з первинних потоків зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с, що надходять від зустрічних станцій або від внутрішньостанційних вузлів, а також синхрочастоти 2048 кГц, що надходять на окремі входи блоку.

Блок забезпечує видачу синхрочастот 2048 кГц для синхронізації суміжних пристроїв станції.

Керування процесами коммутації й технічного обслуговування здійснюється за допомогою загальних каналів сигналізації типу ЗКС — 7.

Система керування блоку забезпечує виконання наступних функцій:

1) завантаження й запуск системи;

2) обробка сигналізації;

3) обробка з'єднань;

4) контроль справності устаткування;

5) діагностика несправностей;

6) керування конфігурацією устаткування;

7) доступ персоналу до устаткування.

Електроживлення блоку здійснюється від первинного джерела постійного струму напругою мінус 60 В постійного струму із припустимим відхиленням (12 В с заземленим позитивним полюсом).

Блок БУС являє собою незалежний комутатор з комутацією каналів, цифровою обробкою сигналів і генерацією цифрових сигналів. Структурна схема блоку, представлена на рис.- 1.7, містить у собі наступні функціональні групи [2]:

а) ДЖ — джерело живлення (блок ДЖ_ 5/12, модуль живлення МЖ 6006);

б) СГ — синхрогенератор (синхрогенератор СГ3);

в) ПК — пристрій керування (блок БМК4);

г) ФП — функціональний пристрій (пристрій мережного сполучення ПМС2 і вузол цифрової обробки сигналів ПЦОС 2С та модуль звукового віщання МЗВ).

Рисунок 1.7 — Структурна схема блоку БУС[2]

Підключення групових сполучних ліній до блоку здійснюється по стику А, підтримуваному ФП (ПМС2). Стик відповідає Рекомендаціям ITU-T G.703 до первинних цифрових трактів з темпом 2048 кбіт/с по двох симетричних парах кабелів і структурою циклу, що відповідає Рекомендаціям ITU-T G.704[2].

Процеси комутації й технічного обслуговування здійснюються під управлінням програми, записаної в пристрій керування ПК (БМК4). Взаємодія з вузлами сигналізації, підключеними до блоку, здійснюється за допомогою сигнализаций ОКС _ 7, 2ВСК. Каналом сигналізації для 2ВСК є КІ16, для сигналізації ЗКС _ 7 — у кожному з КІ1 — КІ31.

Синхронізація роботи складових частин блоку здійснюється сіткою синхрочастот, які виробляє СГ (СГ3). Синхрогенератор синхронізується або від власного генератора (режими «Ведучий» і «Утримання»), або від синхросигналів, виділених з будь-якого підключеного тракту, а також від вхідних хронуючих сигналів 2048 кГц (режим «Ведений»). Перехід з режиму в режим, від одного джерела синхронізації до іншого здійснюється по командах ПК, а також відповідно до внутрішньої логіки входження й підтримки синхронізму СГ.

Синхронізація пристроїв, що входять у блок, здійснюється через лінії синхронізації відповідно до рис. 1.7 Сигнали на лініях синхронізації наступних типів:

а) виділені з будь-яких цифрових первинних трактів частоти 2048 кГц;

б) зовнішні частоти 2048 кГц, подані на вхідні лінії синхронізації;

в) зовнішні хронуючі частоти 2048 МГц, подані на вихідні лінії синхронізації;

г) сформована СГ сітка системних (внутрішніх) частот.

Передача сигналів каналів, що комутують, між ФП в об'єднуючій панелі здійснюється за допомогою ПЛ зі швидкістю передачі 64 кбіт/с. ПЛ об'єднані тимчасовим мульдексированням у групові потоки зі швидкістю передачі 2048 кбит/с.

Керування СГ і ФП здійснює ПК через процесорну шину відповідно до рис. — 1.7. Процесорні шини аналогічні шині типу Q-Bus у частині операцій вводу-висновку (відповідно до опису роботи БМК).

Живлення пристроїв, що входять до блоку, здійснюється через ланцюги живлення відповідно до рис. 1.7.

Комутатор блоку забезпечує коммутацію каналів з темпом N64 кбіт/с, де N приймає значення від 1 до 30. Ємність коммутатора залежно від виконання становить 304Kпмс канали з темпом 64 кбіт/с, де 30 — число КІ з темпом 64 кбіт/с у ГСЛ, 4 — число ГСЛ в одному ПМС2, Kпмс — число ПМС 2 у блоці.

Блок забезпечує генерацію наступних цифрових сигналів:

1) ІКМ вибірки (з темпом 64 кбіт/с) сигналів сигналізацій R2D, 2ВСК і DTMF;

2) ІКМ вибірки (з темпом 64 кбіт/с) сигналів акустичної взаємодії;

3) ІКМ вибірки сигналів мовних інформаторів (з темпом 64 кбіт/с).

Для автономної перевірки блоку може бути використана наступна апаратура, пристосування й приналежності:

а) монітор SVGA (рекомендує фірма виготовлення PHILIPS);

б) клавіатура PS/2 (рекомендує фирма виготовлення IВМ).

1.3.3 Блок керуючої машини БМК5[3]

БМК призначений для використання як пристрій керування в даному блоці. Структурна схема БМК представлена на рис. — 1.8.

Рисунок 1.8 — Структурна схема БМК[3]

Роз'єми COM1, COM2, МОНІТОР, КЛАВІАТУРА, а також роз'єми МЕРЕЖА, використовуваний у БМК, розміщаються на передній панелі блоку.

Адаптер здійснює трансляцію 16-ти розрядних операцій вводу-висновку ISA — bus в 16-ти розрядні операції вводу-висновку БТК — bus. В адаптері є чотири порти. Адреса кожного з них в адресному просторі ISA — bus задається базовою адресою й зсувом. Базова адреса визначається восьми сегментним перемикачем S1. Положення сегмента перемикача OFF відповідає подачі на дешифратор адреси рівня «Логічна 1», положення ON — подачі рівня «Логічний 0» .

Одночасно передане значення запам’ятовується в регістрі адреси. При читанні цього порту ISA — bus значення зафіксованої адреси передається на шину даних.

1.3.4 Пристрій мережного сполучення 2 ПМС2[3]

ПМС2 відповідно до рис. 1.9 складається із приемопередавачів з контролерами HDLC, мультиплексора синхронізації, схем керування й сполучення з Q-BUS, і коммутатора.

Структурна схема ПМС2 наведена на рис. 1.9. ПМС2 складається із прйомопередавачів з контролерами HDLC, мультиплексора синхронізації, схем керування й сполучення з Q-Bus і коммутатора.

Рисунок 1.9 — Структурна схема ПМС2[3]

Прийомопередавачі здійснюють регенерацію прийнятого сигналу для трактів Е1, виділення тактової синхрочастоти із прийнятого сигналу, первинну обробку сигналізації в нульових і шістнадцятому канальних інтервалах, витяг з потоку й формування при передачі канально-прив'язаної сигналізації, формування вихідного лінійного сигналу, а також контроль стану трактів.

Мультиплексор синхрочастот дозволяє подачу на вихід ПМС2 двох із чотирьох виділених вхідних трактів синхрочастот і ознак аварій по цих частотах відповідно до керування, що надходить по Q-BUS.

Схеми керування й схеми сполучення з Q-BUS містять у собі регістри керування, вхідний/вихідний буфер даних, вхідні регістри адреси, дешифратор адреси ТЕЗ, дешифратор адрес внутрішніх пристроїв, схеми формування й розподілу керуючих сигналів.

Комутатор призначений для комутації будь-якого канального інтервалу із вхідних шин ST-BUS у будь-який канальний інтервал. Залежно від обраного режиму роботи кількість вхідних шин ST-BUS може бути до 64 при восьмибітних канальних інтервалах (64 кбіт/с).

Режими роботи ПМС2 установлюються шляхом запису керуючої інформації у відповідні внутрішні регістри мікросхем через Q-Bus. При цьому режими роботи кожного із прийомопередавачів і комутатора встановлюються незалежно один від одного.

Керування роботою ПМС2 здійснюється через мультиплексовану мікропроцесорну шину Q-Bus. Зовнішня процесорна шина Q-Bus перетворюється в немультиплексовану шину, специфічні для кожного внутрішнього пристрою. Під синхронізацією в ПМС2 варто розуміти два моменти [3]:

1) синхронізація роботи внутрішніх пристроїв ТЕЗ сіткою вхідних синхрочастот блоку;

2) виділення прийомопередавачами й видача на вихід ТЕЗ тактових синхрочастот.

В ПМС2 використовуються для синхронізації наступні зовнішні синхрочастоти: 2048 кГц (СИ2048, контакт Х1/А17), 4096 кГц (СИ4096, контакт Х1/А16), 8 кГц (Синхр. цикл, контакт Х1/А18). Вхідні й вихідні сигнали шин ST-Bus прив’язані до сітки цих частот. До цієї сітки частот прив’язана також робота прийомопередавачів, контролерів HDLC і комутатора. Для синхронізації внутрішніх пристроїв прийомопередавачів використовується кварцовий генератор 20 МГц, не прив’язаний до іншої сітки синхрочастот.

Мікросхеми прийомопередавачів виділяють тактові синхрочастоти із прийнятих лінійних сигналів. Виділені тактові синхрочастоти подаються на вихід ПМС2 через мультиплексор синхронізації.

Крім вбудованих у МТ9075AL двох контролерів HDLC в ПМС2 використовується виділений контролер HDLC на мікросхемі фірми Zarlink MT8952 для обробки сигналізації ОКС-ПД (у нульовому канальному інтервалі) і сигналізації HDLC у довільних канальних інтервалах.

Синхронізація роботи мікросхеми здійснюється від зовнішніх тактових 2048 кГц і циклових 8 кГц синхрочастот, що надходять із входу ПМС2.

Керування роботою контролера, а також зчитування прийнятих сигнальних одиниць (СО) і запис переданих СО здійснюється через мікропроцесорний інтерфейс.

Синхронізація прийнятих і переданого інформаційного інтервалів відбувається синхронно на прийом і передачу. Ця синхронізація здійснюється стробами по входах RxCEN і TxCEN. Формуються строби незалежно для кожного контролера HDLC у мікросхемах МТ8986ВЕ. Строб може змінюватися з дискретом в один біт канального інтервалу потоку ST-Bus 2048 кбіт/с.

1.3.5 Синхрогенератор СГ3

СГ3 формує сітку частот блоку при роботі в складі апаратур ЕАТС. Синхрогенератор прив’язує свою сітку частот або до виділеного з потоку Е1 синхрочастоті (Цикл вх. 0 — Цикл вх. 3 — 2048 /256 кГц), або до виділених ліній синхронізації (Вхід синхр. 0, Вхід синхр. 1). СГ3 формує сітку частот (2048, 4096, 16 384 кГц) і ряд службових сигналів («Цикл 0», «Цикл 8», «Цикл 16»), сформованих для синхронізації шини ST-Bus. Синхрогенератор прив’язує до внутрішнього генератора, розмножує на 16 напрямків і видає на виділені лінії синхронізації частоту 2048 кГц. СГ3 може працювати в трьох режимах: «Ведучий», «Ведений» і «Утримання». Переходи типу «Ведений» > «Утримання» і «Утримання» > «Ведений» можуть здійснюватися як по команді керуючої машини (БМК), так і автоматично (при установці відповідного режиму роботи мікросхеми D37). Структурна схема СГ3 зображена на рис. 1.10.

У режимі «Ведучий» всі вихідні частоти видаються без прив’язки до вхідних частот різних трактів, з якими працює блок. Частота й фаза вихідних сигналів визначається внутрішнім кварцовим генератором СГ3. Цей режим використається для початкової інсталяції блоку й всіх пристроїв, яким необхідні сигнали шини ST-Bus.

У режимі «Ведений» внутрішній кварцовий генератор СГ3 підбудовується до фази однієї із вхідних частот (8 кГц або 2 МГц) і видає сітку частот на вихід СГ3, прив’язану до вхідної частоти. Цей режим основної в роботі синхрогенератора.

У режимі «Утримання» СГ3 завдяки накопиченій інформації про швидкості зміни фази 8 кГц або 2 МГц на вході СГ3 і фази власної частоти 8 кГц вносить виправлення у свою систему коректування фази так, щоб швидкість зміни фаз зовнішньої й внутрішньої частоти була мінімальна. Цей режим роботи синхрогенератора включається автоматично (реалізовано апаратно усередині мікросхеми MT9042C), але їм можна керувати й програмно.

Рисунок 1.10 — Структурна схема синхрогенератора СГ3[4]

СГ3 складається з наступних складених елементів:

1) D3, D4 — буфер шини даних/адреси (двунаправленний);

2) D15 — дешифратор адреси ТЕЗ;

3) D13, D14 — регістри керуючого слова синхрогенератора D19;

D12, D20 — мультиплексори вхідних частот;

4) D5, D9 — мультиплексори аварії вхідних частот;

5) D16, D27 — схема контролю вхідних і вихідних частот 8 кГц;

6) D28 — регістри контролю регістрів керування й стани пристроїв СГ3;

7) D23, D29, D25, D7, D30, D31 — схема формування переривання при виникненні аварій частот 8 кГц;

8) D21 — демультиплексор сигналів «Запис» і «Читання» регістрів керування й стани СГ3;

9) D26 — буфер вихідних частот СГ3;

10) D19 — синхрогенератор;

11) D2, D24, D31 — схема формування сигналу готовності.

Робота СГ3, зміна його стану й режимів роботи відбувається під впливом керуючої машини (БМК4), установленої в одному зі СГ3 блоці.

1.4 Блок транзитної комутації

Блок призначений для використання як устаткування транзитного комутатора в електронній автоматичній телефонній станції ДНІПРО.

Блок являє собою конструкцію, що складається із блокового каркаса з можливістю установки напрямних і з'єднуючих із кроком 7,5 мм. Конструкція блоку забезпечує установку в типову шафу СО. Габаритні розміри блоку 753×334×284 мм.

Блок забезпечує виконання наступних функцій [3]:

а) комутація КІ всіх трактів у довільному сполученні;

б) сполучення внутрішньостанційної сигналізації із сигналізаціями зустрічних станцій;

в) керування встановленням з'єднання;

г) обмін сигналами взаємодії з іншими пристроями станції ДНІПРО;

д) обмін інформацією з устаткуванням керування й технічної експлуатації (УКТЕ).

Устаткування синхронізації забезпечує роботу блоку в синхронній цифровій мережі, у якій використовується спосіб примусової синхронізації.

Як сигнали синхронізації використовуються тактові частоти, виділені з первинних потоків зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с, що надходять від зустрічних станцій або від внутрішньостанційних вузлів, а також синхрочастоти 2048 кГц, що надходять на окремі входи блоку.

Вибір і перемикання входів синхронізації здійснюються автоматично відповідно до встановлених пріоритетів.

Блок забезпечує видачу синхрочастот 2048 кГц для синхронізації суміжних пристроїв станції.

Керування процесами комутації й технічного обслуговування здійснюється за допомогою загальних каналів сигналізації типу ЗКС № 7, ЗКС — ПД або сигналізацією 2ВСК (декадний код).

Система керування блоку забезпечує виконання наступних функцій:

1) завантаження й запуск системи;

2) обробка сигналізації;

3) обробка з'єднань;

4) контроль справності встаткування;

5) діагностика несправностей;

6) керування конфігурацією встаткування;

7) доступ персоналу до встаткування;

8) адміністративні завдання.

Підключення групових сполучних ліній до блоку здійснюється по стиках, підтримуваним ФП типу ПМСМ або ПМС2. Стики відповідають рекомендаціям ITU-T G.703 до первинних цифрових трактів з темпом 2048 кбіт/с по двох парах симетричних кабелів і структурою циклу, що відповідає рекомендаціям ITU-T G.704. Для випадку передачі каналів з темпом 32 кбіт/с (тетрадна передача) кожний з канальних інтервалів КІ1 — КІ31 використовується для передачі двох цифрових каналів (розряди 1 — 4 і 5 — 8).

1.5 Автоматичне внутрішньо-станційне з'єднання При обслуговуванні вихідного виклику аналоговий сигнал, формований абонентом, А с допомогою мікрофона ТА, надходить по АЛ у перетворювач ЛАЗ-01 для його перетворення в цифровий вид: ІКМ сигнал із законом компандування, А і базовою швидкістю 64 кбіт/с. Тридцять таких телефонних сигналів разом із сигналами синхронізації та сигналізації обє'днуються в первинний груповий потік зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с (потік Е1) і подаються на ПМС2 блоки. У цьому потоці телефонні сигнали займають канальні інтервали КІ1 — КІ15, КІ17 — КІ31. КІ16 є каналом сигналізації, а КІО призначений для синхронізації.

Приймач ПМС2 здійснює регенерацію прийнятого сигналу, виділяє й проводить первинну обробку сигналізації в HDLC-протоколі[1].

БМК виявляє заняття АЛ, передає команду на подачу абонентові А САВ «Відповідь станції». Сигнал формується в ГЦС ПЦОС, по шині ПЛ подається в комутатор ПМС2, що приняли сигнал активності абонента, проключается командою БМК надходить на передавач ПМС2 і по тракту Е1 надходить у ЛАЗ-01 і далі - викликаючому абонентові А.

Після одержання сигналу «Відповідь станції» абонент, А набирає першу цифру номера викликуваного абонента Б. Інформація про першу цифру проходить шлях, аналогічний описаному вище, записується в регістр і БМК видає команду про припинення подачі сигналу «Відповідь станції» викликаючому абонентові А.

БМК починає очікувати набір чергової цифри номера викликуваного абонента Б. Абонент, А набирає наступну цифру номера викликуваного абонента. БМК одержує цю цифру, записує її в регістр. Таким чином, у пам’яті накопичується номер викликуваного абонента Б.

Абонент Б, підключений до даної телефонної станції, вільний, тоді у бік Б з ПЦОС через ПМС2 передається сигнал виклику, а вбік, А — акустичний сигнал КПВ. При відповіді абонента Б (знятті трубки) комутаційним полем ПМС2 виробляється з'єднання абонентів, А и Б, далі виробляється обмін між, А и Б інформаційними сигналами — розмова.

Закінчення розмови може відбутися з ініціативи як визиваючого, так і викликуваного абонентів. Якщо визиваючий абонент, А першим повісить трубку, тоді по АЛ до станції припиняється передача сигналу, на БМП по ОКС надходить сигнал пасивності абонента А. БМП роз'єднує АЛ і ПЛ. Із цього моменту АЛ стає вільною та готовою до обслуговування чергового виклику. БМП, у свою чергу, командою роз'єднує ПЛ і СЛ. ПЛ із цього моменту стає вільною і готовою до обслуговування чергового виклику. Відлік часу тривалості розмови на цьому закінчується. У БМП формується повідомлення про тривалість розмови, що відбулося, і передається в УКТЕ.

1.6 Абонентська картотека Після завантаження програми, екран здобуває вид, представлений на рис. 1.11.

Як показано рис. 1.11 головне вікно складається з декількох частин [5]:

1) меню (у верхній частині вікна). Містить декілька пунктів («Файл», «Сервіс», «Синхронізація», «Поточна закладка», «Персональні настроювання», «Довідка», «Кольорова тема»). Заголовки меню при виборі забезпечують доступ до меню, що випадають;

Рисунок 1.11 — Головне вікно програми

2) у центральній частині вікна розташована таблиця, над якою розташовані закладки. Цю частину вікна можна розглядати як аналог картотечного ящика. Закладки-роздільники допомагають швидко знайти таблицю, що цікавить оператора. Це може бути таблиця з інформацією: про допоміжні таблиці, про абонентів, про фірми, стола претензій, про підключення до станції;

3) блок для пошуку або додавання записів. Блок містить поля уведення даної й керуючої кнопки: «Обновити» — служить для пошуку запису, «Додати» — для додавання нового запису.

При виборі оператором закладки «Абоненти» (вікно має вигляд представлений на рис. 1.11) на екрані відображається інформація про абонентів і фірми.

У лівій частині вікна перебувають блок для пошуку або додавання записів, а в правій — таблиця з інформацією про абонентів. Блок містить поля уведення даної й керуючої кнопки: «Обновити» — служить для пошуку запису, «Додати» — для додавання нового запису.

Таблиця «Абоненти» (рис. 1.12) має наступні поля: номер — номер телефону абонента; тип вулиці (вулиця, провулок, проспект); вулиця, будинок, квартира — адреса абонента; прізвище, ім'я, по батькові; відділення фірми; вузол; тип абонента; категорія.

Закладки над таблицею дозволяють переглянути всю інформацію, інформацію про фірми або надати дані, відсортувавши їх, по першій букві прізвища абонента від, А до Я.

Вікно містить поля з інформацією про абонента й дозволяє одержати доступ (використовуючи керуючої кнопки) до наступної інформації:

а) переглянути претензії абонента;

Рисунок 1.12 — Вікно «Перегляду/зміни/видалення абонентських записів»

б) Sync — обновити дані абонента зі станції;

в) параметри лінії - вимір параметрів лінії для конкретного номера.

1.7 Методика експерименту. Вимір параметрів лінії. Додаткові послуги Вікно (рис. 1.13) містить [6]:

1) інформацію: телефонний номер, стан лінії, стан тесту;

2) керуючі кнопки для проведення вимірів: «Виміряти опір», «Виміряти напругу», «Виміряти ємність» — дозволяють виміряти один параметр; «Виміряти всі» — дозволяють виміряти всі параметри, «Використати як еталон» — присвоєння значення еталону;

3) керуючі кнопки: «Вихід» — звертає вікно вимірів, «Печать» — результат вимірів виводиться на печать;

4) таблиця — відоброжаюча результати виміру параметрів і еталонне значення цих параметрів.

Рисунок 1.13 — Вікно для виміру параметрів лінії

Вимір параметрів лінії містить у собі: вимір опору, вимір сторонньої напруги, вимір ємності лінії.

При наявності повідомлення на моніторі «Коротке замикання» необхідно в першу чергу виміряти сторонні напруги (змінні й постійні) на проводах «a» (RING) і «b» (TIP) [6]:

1) якщо результат виміру всіх сторонніх напруг на проводі «а» і на проводі «b» В <5 В по модулю, отже, причиною короткого замикання є витік струму на «землю» з лінії «а» або з лінії «b», або з обох ліній одночасно через несправність ізоляції щодо землі;

2) якщо результат виміру хоча б одного зі сторонніх напруг (змінного або постійного) на проводі «а» або на проводі «b» більше 5 В по модулю, то необхідно, насамперед, усунути джерело сторонньої напруги на лінії, тому що він може бути причиною короткого замикання лінії через низький внутрішній опір;

3) якщо замість результату виміру сторонніх напруг знову видається повідомлення «коротке замикання», отже, на лінії присутня стороння напруга високого рівня. Необхідно фізично відключити лінію (вийняти відповідну захисну вставку в абонентському кросі) і усунути джерело сторонньої напруги.

При наявності повідомлення на моніторі «Перегрів» необхідно з’ясувати, що є причиною перегріву: висока стороння напруга на абонентській лінії або температурний перегрів кристала SLIC.

Необхідно фізично відключити абонентську лінію й зробити скидання аварійного каналу. Так як. лінія відключена, канал через якийсь час відновить своє функціонування й програма повідомить про відновлення каналу, то причиною «перегріву» є наявність сторонніх напруг на абонентській лінії. Перш ніж знову підключити таку лінію до відновленого каналу, необхідно переконатися, що на лінії відсутні сторонні напруги.

Ємність виміряється тільки в стані «Трубка покладена». Результат виміру ємності видається через 1−3с після прийому команди виміру. Ємність між проводами «а» і «b» повинна бути близько 1,2 мкФ для дискового апарату та 0,4 — 0,9 мкФ для кнопкового апарату. При вимірі ємності ми зможемо побачити обрив лінії як показано на рис. 1.14.

Рисунок 1.14 — Обрив лінії

Опори виміряються як у стані «Трубка покладена», а також у нестійкому стані, тобто коли трубка знімається й укладається, і цей процес повторюється безупинно. Результат виміру опору видається через 1−3с після прийому команди виміру. Опір на лінії повинен бути в МОм.

Сторонні напруги виміряються у всіх станах, описаних вище, а також в аварійних станах (коротке замикання або перегрів). Перший результат виміру сторонньої напруги видається через 8−9с. Якщо результат виміру менш 5 В по модулю виміри припиняються, якщо більше 5 В по модулю, то виміри тривають у циклі й кожні 4с видається результат виміру. При досягненні результату виміри 5 В по модулю вимір припиняється. Якщо протягом 5 хвилин стороння напруга не досягає результату виміру 5 В по модулю, вимір автоматично припиняється. При напрузі вище чим 5 В з’являється попереджувальне вікно як показане на рис. 1.15.

Рисунок 1.15 — Вид вікна якщо стороння напруга вище 5 В Вимір ємності й опору в аварійному стані не виконується, але якщо аварійна ситуація виявлена під час виміру то виводиться повідомлення про аварії замість результату виміру.

Будь-який вимір можна скинути командою «Конфігурація каналу «або послідовністю команд «Скидання каналу «і «Конфігурація каналу «. Після виконання цих команд канал вертається у вихідний стан. Після подачі команди «Конфігурація каналу «канал через 1−2 з повернеться у вихідний стан.

ДВО — установлюються додаткові послуги. Вікно що дозволяє встановити ДВО показане на рис. 1.16.

Вікно містить інформаційні поля й два списки ДВО: із правої сторони — «Дозвіл ДВО», з лівої сторони — «Замовлення ДВО».

Рисунок 1.16 — Вікно для установки ДВО Щоб дозволити ДВО, необхідно клацнути мишею на рамці ліворуч від назви послуги. У рамці з’явиться оцінка, що означає, що ця послуга дозволена. Повторним натиснення миші оцінку можна зняти й у такий спосіб заборонити виконання обраної послуги. У вікні «Замовлення ДВО» оцінки встановляться автоматично.

Процедури керування додатковими послугами з апарата із кнопковим номеронабирачем з наявністю кнопок «*» і «#» мають вигляд [5]:

Список надаваних додаткових послуг:

1) Тимчасова заборона вхідного зв’язку — заборона всіх вхідних дзвінків на певний час;

2) Обмеження міжміського зв’язку за паролем — вихідний зв’язок по міжмісту буде дозволений тільки при введенні особистого паролю як перші цифри номера;

3) Перенаправлення виклику при не відповіді, при зайнятості;

4) Нормативність термінала — якщо є один апарат, але дві або більше розетки й вам заважають розмовляти, ви можете активувати цю послугу й вимкнувши свій термінал з розетки, перенести в інше місце (де є розетка) і знову підключитися, при цьому зв’язок не перерветься;

4) Будильник;

5) Прямий виклик — з'єднання з потрібним абонентом установлюється у випадку, якщо ви піднімете трубку й почекаєте 4−6 с. Якщо необхідно встановити зв’язок з іншим абонентом, то потрібно просто набрати номер після підняття трубки, не вичікуючи 6-ти с;

6) Повідомлення про надходження виклику — при розмові, абонент може бути сповіщений про надходження іншого виклику. Він може як прийняти так і ігнорувати інший дзвінок. При прийнятті нового виклику абонент може перемикатися із другого виклику на перший і навпаки;

7) Конференцзв’язок — користувач спочатку збирає певну кількість учасників, а потім може всіх учасників конференції об'єднати.

1.8 Експериментальні результати За допомогою даної програми ми можемо робити виміри абонентської лінії як опір між дротами, рівень посторонньої напруги на абонентській лінії та ємність між дротами. Всі дані вимірювань зрівнюються з еталонними значеннями. Еталонним значенням опору між дротами є значення від 1 МОм і більше, рівень сторонньої напруги не повинен перевищувати 5 В, а ємність між дротами для дискового телефонного апарату до 1,2мкФ, а для кнопкового — 0,1мкФ.

В ході дипломної роботи мною проведено дослідження цілісності абонентських ліній. Типові результати вимірювань наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 — Результати вимірювань лінії на цілісність

Розглянемо більш детально результати тестових вимірювань.

В ході вимірювань за номером 61−12−12 було виявлено сторонню напругу на дроті А. Відбувся витік струму на «землю» що стало причиною короткого замикання. Було здійснено спробу самостійно усунути пошкодження шляхом фізичного відключення абонентської лінії та скидання каналу, та це не призвело до позитивного результату, так як на лінію діяла висока стороння напруга. Цей номер було передано до центрального бюро ремонту.

В процесі наступного вимірювання номеру 61−06−23 було виявлено низький рівень опору між дротами, А і В. Причиною низького опору є шуми в телефонній трубці аппарату. В цьому випадку ми не маємо можливості усунути перешкоди і тому цей телефонний номер було також передано до центрального бюро ремонту.

В разі обриву лінії за номером 61−15−68 (ємність між дротами, А і В не відповідає жодному з еталонних значень) ми не маємо можливості усунути дану проблему. Щоб усунити дану несправність, необхідно звернутися до центрального бюро ремонту.

Причиною таких результатів вимірювання можуть бути різні причини. При низькому рівні опору та сторонньої напруги можливе пошкодження ізоляції або закорочення самих дротів. В разі обриву причиною може бути відсутність телефонного апарату, знята трубка з телефонного апарату або обірваний дріт. Всі результати фіксуються в записних журналах.

Таким чином використання програми дуже спрощує вимірювання параметрів лінії. Оскільки при її використанні оператор має лише проаналізувати дані, що йому були надані ПО і на їх основі судити про несправності та засоби їх усунення.

Розділ 2. Охорона праці

2.1 Аналіз виробничих приміщень та аналіз шкідливих та небезпечних факторів Приміщення де знаходиться станція та відбувається керування по ступеню небезпеки, ураження електричним струмом, відноситься до приміщень з категорією В.

Відповідно ГОСТ 12.1.004−91 основними елементами протипожежного захисту є:

1) застосування засобів пожежогасіння;

2) пристрій системи пожежної сигналізації.

Приміщення повинне бути обладнано системою АПІ і засобами пожежогасіння ГОСТ 12.1.004−91[7]. Необхідна наявність не менше двох евакуаційних виходів при пожежі що відповідає протипожежним вимогам ГОСТ 12.1.004−91[7].

Приміщення розташоване на 2-у поверсі 7-и поверхового будинку передбаченого для розміщення устаткування та керування ним. Приміщення має такі розміри:

— ширина 9,9 м;

— довжина 9,6 м;

— висота 4 м.

Рисунок 2.1 — Планування станції «Дніпро»

Число працівників — 3 чоловіка. Поща приміщення в якому відбувається керування станцією має розміри:

— довжина 9,6 м;

— ширина 4,23 м;

— висота 4 м;

— площа 40 м²;

— об'єм 160 м³.

Площа та об'єм на одного працівника складає 13 м² та 53 м³.

Значення площі відповідає СНиП II.09−04−87[8], відповідно до якої на одного працівника повинно приходитися не менше 4 м² площі приміщення. Оскільки об'єм приміщення, що приходиться на одного працюючого скадає 160 м³, то відповідно до санітарних норм згідно ГОСТ 12.4.021−75[9] необхідно використовувати природну витяжну канальну вентиляцію.

Приміщення де знаходиться станція обладнане припливно-витяжною вентиляцією згідно «СНиП 2.04.05−86[10]. Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042−99[11].

Таблиця 2.1 — Допустимі й оптимальні параметри мікроклімату

Усі вентиляційні агрегати з автоматичним або дистанційним вмиканням повинні мати місцеві вимикачі.

Система освітлення приміщення комбінована:

1) природне освітлення — здійснюється крізь вікна площею 11 м², скло подвійне, рама металева,

2) штучне освітлення — 15 люмінесцентних ламп.

Для усунення надмірного опромінювання прямими сонячними променями застосовуються сонцезахисні жалюзі.

Освітленість робочих місць у відповідності зі ДБН В.2.5.-28−2006[12] для для робіт низької точності та нормована освітленість при застосуванні ламп розжарювання повинна складати не менше 150 лк, при застосуванні газорозрядних ламп — 200 лк.

Штучне освітлення організоване з застосуванням газорозрядних ламп потужністю 40 Вт. Роботи виконувані в приміщенні відносяться до категорії низької точності.

Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати норм, встановлених ВСН 601−84[13]. При необхідності вентиляційні агрегати слід розміщувати в ізольованих камерах. Для зменшення шуму вентилятори ретельно відрегульовані і встановлені на амортизатори.

Відбувається щоденне прибирання приміщення, генеральне прибирання провадиться 1 раз на місяць.

На випадок пожежі розроблений план евакуації працівників до виходу ширина якого складає 3 м (рис. 2.2). У випадку пожежі у приміщенні зниходиться два вогнегасники, а в коридорі ПК. Також приміщення оснащене протипожежною автоматичною сигналізацією, та тефонним зв’язком.

З персоналом проводяться інструктажі, та приймаються заліки по техніці безпеки. Контроль за станом техніки безпеки проводиться зі сторони керівництва та робітника призначеного відповідальним за техніку безпеки.

Вимірювальна апаратура і технологічні ЕОМ, що живляться від мережі ~ 50 Гц, 220 В, надійно заземлені, а також металеві корпуси устаткування підключені до системи захисного заземлення виробу. Улаштування заземлень їх утримування слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 464–79[14].

електронна автоматична телефонна станція комутація Рисунок 2.2 — План евакуації другого поверху у разі пожежі

Відмінна особливість виробу — це його розподілення на певній місцевості з великими відстанями між його складовими частинами. Устаткування обслуговується не менше ніж дві людини. Функціонування виробу здійснюється в автоматичному режимі, то істотне значення повинна мати операція «зовнішній огляд за працюючим виробом» .

Виріб не містить шкідливих і небезпечних чинників здатних при ремонті, технічному обслуговуванні привести до небезпечної дії на життя і здоров’я людини або навколишнього середовища, але є загроза ураження електричним струмом, пожежонебезпека, нагріті поверхні. При грозах забороняється робота з плінтамі кросового устаткування, устаткуванням дистанційного живлення.

Напруга, що використовується в установці, небезпечна для життя, тому необхідно враховувати правила техніки безпеки при роботі з електричними пристроями напругою більше 1000 В ГОСТ 12.1.007.3−75[15]. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

Керування устаткуванням відбувається за допомогою ЕОМ які знаходяться в іншому приміщенні.

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є ДСанПіН 3.3.2.007−98[16].

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0 м², а об'єм не менше 20,0 м²;

воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до ДБН В.2.5.-28−2006[12];

в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

щоденно проводити вологе прибирання;

поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

а) побутова кімната для відпочинку під час роботи;

б) кімната психологічного розвантаження.

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

1) освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення — найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

2) необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

3) на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

4) в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

5) величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

6) слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін — на відстані 1 м, відстань між собою — не менше ніж 1,5 м.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Під час роботи з ВДТ для збереження здоров’я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи — для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години — операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів комп’ютерного набору.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які передбачені ДСанПіН 3.3.2.007−98[16], в тому числі і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням.

Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закам’янілість та оніміння м’язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м’язів ніг, синдром RSI хронічний розтяг зв’язок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо.

Вище перераховані вимоги при використанні ЕОМ додержані.

2.2 Заземляючий пристрій. Розрахунок заземлюючого пристрою У виробі використовується захисне, робочі і вимірювальні заземляючі пристрої.

Захисному заземленню підлягають всі металеві неструмоведучі частини виробу і електроди розрядників кросу.

Застосування заземляючого пристрою із загальним заземлювачем і заземляючим дротом в ЕАТС призводить до формування імпульсної напруги (перешкоди) від енергетичних установок, кросу при виникненні блискавки і інше. Ця напруга, виділяючись на загальному імпедансі заземляючого пристрою, виявиться прикладеною до ОПП електрорадіоелементів, що функціонують з малою напругою живлення (+2,5; + 3,3; +5; +12В). При цьому рівні імпульсної напруги можуть значно перевищувати гранично-допустимі рівні напруги живлення цих електрорадіоелементів, що може викликати їх помилкове спрацьовування, або їх вихід з ладу.