Будівництво будинку культури на 600 місць
Розчин через сопло наноситься на поверхню шарами. Товщина шару збризгу не повинна бути більша 5 мм, ґрунтовки 3 мм. Товщина шару покривки після вирівнювання і затирання повинна бути не більше 2 мм. Середня товщина тинкування — 15 мм. Кожний наступний шар штукатурного намету наноситься тільки після часткового зчеплення попереднього. Кожний наступний нанесений шар розрівнюють і ущільнюють правилами. Читати ще >
Будівництво будинку культури на 600 місць (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Вступ
Завжди Український народ славився своєю працьовитістю та співочими талантами. Після встановлення незалежності Української держави громадяни отримали можливість вільно вивчати свою культуру, співати рідних пісень зі сцени, ставити спектаклі про складну історію свого народу. Виникла проблема в збільшенні кількості закладів культурно-масового призначення.
Будинок культури призначений для проведення концертів, спектаклів, зустрічів з визначними людьми. В ньому є також клас хору та клас оркестру, де співаки та музиканти можуть відточувати своє мистецтво. В класі театрального мистецтва є усі умови для репетицій спектаклів. В студії образотворчого мистецтва передбачається створити гуртки для занять юних художників. Не обійшли увагою людей з технічними талантами. Запроектовано кабінет технічної творчості, де люди зможуть зустрічатися для обміну ідеями, досягненнями, поглядами на технічні проблеми. Існують зручні приміщення для інструкторів, та методичні кабінети.
Глядацький зал спроможний вмістити одночасно 600 чоловік.
Даний проект є необхідний як людям мистецтва, так і глядачам.
Розділ 1. Архітектурно-будівельна частина
1.1 Кліматичні дані
Будівництво будинку культури на 600 місць ведеться в м. Володимирі Волинському.
Проект розроблений для будівництва в 3-Б кліматичній зоні на ділянці з сейсмічною активністю 7 балів.
Зовнішня розрахункова температура -200С. Будівля належить до 2-го класу, вогнестійкістю — 2-го степеня, довговічністю — 2-го степені.
Рівень ґрунтових вод на ділянці виявлено на глибині 3 м. Ґрунтові води середньо агресивні по 2-му виду корозії. Корозійна активність ґрунтових вод по відношенню алюмінієвої оболонки кабелю висока, до сталі - середня. Сейсмічність площадки — 7 балів.
Геологічний розріз складається:
1. насипний грунт.
2. суглинок з одиночними включеннями гравію.
Під підошву фундаментів за основу береться глина.
Район будівництва — місто Володимир Волинський, Середня температура за рік 9,60С:
· абсолютно мінімальна температура -280С;
· максимальна температура -400С;
· розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщенні 160С;
· середня температура повітря за опалювальний період 1,60С;
· тривалість опалювального періоду — 162 доби.
По вазі снігового покрову м. Володимир Волинський відноситься до 1-го району pн=0,5кН/м2.
По швидкісному напору вітру до 3-го вітрового району. Швидкісний напір вітру q0=0,5кН/м2.
Глибина промерзання грунту 80 см. Середня швидкість вітру для побудови рози вітрів і орієнтації об'єкту:
Таблиця 1.1.
Пн | ПнС | С | ПдС | Пд | ПдЗ | З | ПнЗ | ||
Січень | 1,3 | 1,9 | 1,4 | 1,2 | 1,2 | 2,3 | 2,8 | ||
Липень | 2,1 | 1,6 | 1,4 | 1,6 | 1,9 | 2,1 | 2,4 | 1,9 | |
1.2 Вертикальне планування і благоустрій
Вертикальне планування ділянки під забудову будинку культури розроблена на основі плану і генплану, з врахуванням підбору, особливостей натурального рельєфу.
При складанні вертикального планування використані існуючі відмітки вулиць та сусідніх будівель. Підсипка ділянки пов’язана з тим, що існуюча ділянка і прилягаюча до нього територія існуючих споруд трохи понижена відносно вулиці. Відвід атмосферних вод з поверхні ділянки проектованого будинку культури здійснюється натуральним нахилом по лотках проїздів в водоприймачі.
Вся територія і нова центральна площадка благоустроюється.
Виконується комбіноване мощення із плит і кам’яної шашки кубічної форми.
Підсипка По всій території виконується декількома терасами з сторони головної площадки і закінчується підпірними стінами висотою до 0,9 м. Підпірні стіни облицьовуються природним натуральним каменем. Проїзди площадки для автотранспорту виконуються із асфальтобетону.
Передбачаються бульдозери.
Вільна від мощення територія озеленюється.
1.3 Об'ємно-планувальне рішення
Будинок з залом на 600 місць — 2-ох поверхова будівля.
Конфігурація плану — в основі лежить прямокутник з деякими виступаючими частинами. Розміри в плані 79,1Ч33,0 м. Головний вхід розташований в торці будівлі, що виходить на центральну площу міста. По периметру (бокових сторонах) знаходяться входи в глядацькі зали (клубна частина), службові входи, а також місце для розвантаження декорацій.
Зі сторони дворового торця передбачається в'їзд в внутрішній двір будинку культури.
Загальний ритм членування фасадів створюють колони, між якими розміщені вікна і вітражі.
Гладкі поверхні оштукатурених цегляних стін вносять елементи спокою, а виступаючі елементи карнизів, сходів надають будинкові строгість і величність.
Внутрішнє планування забезпечує проведення складної і різноманітної роботи будинку культури.
1.4 Конструктивне рішення
Будинок культури на 600 місць в плані прямокутний. Віддаль між крайніми осями А-Р і 4−9 33,0Ч27,35 м на відмітці -3,300 м. Найбільша відмітка висоти +18,300 м.
Фундаменти — стрічкові із збірних фундаментних плит і блоків.
Зовнішні стіни — виконуються з монолітної цегляної кладки, цегла М-75 на цементному розчині М25. Товщина стін 380; 510 мм. Кладка стін ведеться з послідуючим тинкуванням.
Внутрішні стіни — з монолітної цегляної кладки товщиною д=380; 510 мм.
Перегородки — гіпсобетонні д=80мм, цегляні д=65мм, д=120мм.
Перемички — збірні з/б з бетону марки В15 по серії 1.038.1-в.1. та монолітні.
Перекриття — запроектовано з попередньо напружених з/б плит з круглими пустотами по серії 1.141−5с, 1−141−6с, 1−241−4с в.1, арматурні стержні А-4.
Сходи — із збірних ступенів по металевих конструкціях.
Сходові площадки — монолітні залізобетонні.
Покрівля — плоска з внутрішнім водостоком.
Утеплювач — пінобетон г0=650кг/м2, гідроізоляція — шари руберойду на бітумній мастиці.
Віконні блоки — прийняті по ГОСТ 11 214–65* і частина індивідуальних.
Дверні блоки — внутрішні по ГОСТ 6629–78, зовнішні по серії 1.135−1.
Плити покриття — ребристі 3Ч6.
Опалення.
Опалення приміщень будинку культури здійснюється системою водяного опалення. Схема системи опалення — горизонтальна однотрубна з нижньою розводкою.
Для опалення сцени передбачена самостійна вітка.
Компенсація тепловтрат при відсутності глядачів в залі забезпечується періодичним пуском приточеного агрегату.
В якості нагрівальних пристроїв прийняті конвектори типу «Комфорт» в парадних приміщеннях, в інших радіатори М140-АО.
Прокладка магістральних трубопроводів системи здійснюється в підвальному каналі і відкрито по підвалу. Розводка трубопроводів по поверхах — по підлозі біля зовнішніх стін.
Водопровід.
Будинок культури обладнується розподільними системами господарсько-питтєвого, протипожежного і гарячого водопостачання. Ввід водопроводу і мережі будинку виконуються із металевих труб ГОСТ 10 704–76.
Магістральні мережі водопроводу ізолюються від конденсації прошивними матами в обкладці з скловати.
Стояки і підводка до санітарних приладів прокладається відкрито і фарбується масляною фарбою 2 рази.
Гаряче водопостачання запроектоване для двох душових кабін і в буфеті.
Каналізація.
Відвід стічних вод від санітарних приладів здійснюється внутрішньою системою каналізації через випуски у дворову частину.
Каналізаційні стояки і труби прокладаються відкрито, витяжні частини каналізаційних стояків виконуються з а/у труб.
Каналізаційні мережі монтуються з чавунних каналізаційних труб ш100−50мм. ГОСТ 6942–79
1. зовнішні інженерні мережі.
a. Теплопостачання.
Тепломережа прокладається в непрохідних з/б каналах КЛ 90−45. Трубопроводи монтуються із металевих труб q=159Ч4,5 і q=133Ч4,0 ГОСТ 10 704–76. Трубопроводи, розміщені в непрохідних каналах прокладаються на опорах, які встановлені на опорні подушки через 5 м.
Всі трубопроводи ізолюються мін. ватними матами з попереднім покриттям бризолом. Товщина ізоляції для труб Д 150, Д 125−70мм.
Спуск води передбачений в колодязь-охолоджувач. При прокладці теплотраси повинно бути прийняті міроприємства по гідроізоляції каналів.
b. Водопостачання.
Зовнішні мережі водопроводу виконуються із чавунних труб ш100мм ГОСТ 9853–75.
На місці підключення до міського водопроводу встановлюються водопровідні колодязі з відключаючою апаратурою і встановленням пожежного гідранта.
Вводи в будинок здійснюються із металевих труб по ГОСТ 10 704–76.
На поворотах мережі встановлюються бетонні опори по серії 4.901−7.
Полив газонів і квітників здійснюється від поливних кранів, встановлених в нішах цоколя будинку, в часи мінімального водовикористання.
c. Каналізація.
Підключення госппобутових стоків з будинку передбачається самопливом в міську каналізацію ш200мм.
Випуск водостоків з будинку здійснюється самопливом в дворову дощову каналізацію з подальшим спуском їх в дощовий колектор.
Внутрішні мережі каналізації монтуються із керамічних труб ш300−150мм ГОСТ 286–74.
Пректований дощовий колектор виконується із збірних з/б труб ш100−800ммГОСТ 6482−71.
Основу під труби прийнято натуральну.
Таблиця 1.2. Експлікація приміщень 1-го поверху
№п/п | Найменування | Площа (м2) | |
Вестибуль | 218,3 | ||
Гардероб | 63,7 | ||
Касовий вестибуль | 42,58 | ||
Каси | 52,0 | ||
Кімната адміністратора | 7,37 | ||
Гостинна для прослуховування музичних записів | 52,8 | ||
Читальний зал | 62,32 | ||
Абонемент бібліотеки | 41,98 | ||
Книгосховище | 44,65 | ||
Приміщення для ремонту книг | 10,82 | ||
Пожежний пост | 14,7 | ||
Фотолабораторія | 8,2 | ||
Фото-кіно клас | 22,1 | ||
Кабінет інструктора | 10,54 | ||
Кабінет туризму | 21,37 | ||
Столярна майстерня | 22,1 | ||
Кладова інвентаря | 2,2 | ||
Кладова інструментів | 4,3 | ||
Кімната художника | 23,46 | ||
Артистичні кімнати | 23,1 | ||
Гримерна-перукарня | 22,94 | ||
Костюмерна | 24,54 | ||
Кімната робочих сцен | 11,81 | ||
Склад обємних декорацій | 60,2 | ||
Склад електроапаратури | 9,6 | ||
Кімната старшого адміністратора | 8,37 | ||
Кабінет директора | 17,5 | ||
Завантажувальна буфету | 25,55 | ||
Глядацький зал на 600 місць | 342,7 | ||
Оркестрова яма | 38,4 | ||
Сцена | 193,31 | ||
Санвузли | 7,6 | ||
Душеві | 9,4 | ||
Таблиця № 1.3. Експлікація приміщень 2-го поверху
№п/п | Найменування | Площа (м2) | |
Фойє | 302,3 | ||
Зал-аудиторія на 150 місць | 118,1 | ||
Клас театрального мистецтва | 73,3 | ||
Клас оркестру | 43,21 | ||
Клас хору | 60,33 | ||
Кімната для індивідуальних занять | 19,1 | ||
Санвузли | 13,9 | ||
Кладова | 5,47 | ||
Студія образотворчого мистецтва | 37,53 | ||
Кабінет роботи з дітьми | 24,15 | ||
Кабінет інструктора | 27,37 | ||
Методичний кабінет | 24,15 | ||
Кабінет технічної творчості дорослих | 24,34 | ||
Кладова прибирального інвентаря | 2,2 | ||
Кладова інструментів | 4,23 | ||
Кабінет технічної творчості дітей | 23,46 | ||
Кабінет технічної творчості дітей | 23,46 | ||
Кабінет культури і побуту | 22,94 | ||
Репетиційний зал | 13,54 | ||
Кімната художнього керівника | 68,95 | ||
Кабінет домоводства | 23,46 | ||
Службове приміщення | 10,52 | ||
Склад декорацій | 60,2 | ||
Венткамера | 8,95 | ||
Кладова меблів | 15,76 | ||
Курильна | 25,32 | ||
Підсопка буфету | 16,4 | ||
Буфет | 8,6 | ||
Глядацький зал на 600 місць | 342,7 | ||
Сцена | 193,5 | ||
Студія звукозапису | |||
Підлоги.
Перший поверх.
1 Вестибуль — керамічна плитка.
2 Гардероб — паркет.
3 Касовий вестибуль — лінолеум.
4 Каси — плитка.
5 Кімната адміністратора — паркет.
6 Гостинна для прослуховування музичних записів — паркет.
7 Читальний зал — паркет.
8 Абонемент бібліотеки — паркет.
9 Книгосховище — лінолеум.
10 Приміщення для ремонту книг — лінолеум.
11 Пожежний пост — плитка.
12 Фотолабораторія — лінолеум.
13 Фото-кіно клас — лінолеум.
14 Кабінет інструктора — лінолеум.
15 Кабінет туризму — лінолеум.
16 Столярна майстерня — плитка.
17 Кладова інвентаря — плитка.
18 Кладова інструментів — плитка.
19 Кімната художника — лінолеум.
20 Артистичні кімнати — паркет.
21 Гримерна-перукарня — лінолеум.
22 Костюмерна — лінолеум.
23 Кімната робочих сцен — плитка.
24 Склад електроапаратури — паркет.
25 Кімната старшого адміністратора — паркет.
26 Кабінет директора — лінолеум.
27 Завантажувальна буфету — плитка.
28 Склад обємних декорацій — плитка.
29 Глядацький зал на 600 місць — паркет.
30 Оркестрова яма — паркет.
31 Сцена — паркет.
32 Санвузли — керамічна плитка.
33 Душеві - керамічна плитка.
Другий поверх.
1 Фойє - керамічна плитка.
2 Зал-аудиторія на 150 місць — паркет
3 Клас театрального мистецтва — лінолеум.
4 Клас хору — лінолеум.
5 Кімната для індивідуальних занять — лінолеум.
6 Санвузли — плитка.
7 Кладова — плитка.
8 Студія образотворчого мистецтва — лінолеум.
9 Кабінет роботи з дітьми — паркет
10 Кабінет інструктора — лінолеум.
11 Клас оркестру — лінолеум.
12 Методичний кабінет — лінолеум.
13 Кабінет технічної творчості дорослих — лінолеум.
14 Кладова прибирального інвентаря — плитка.
15 Кладова інструментів — плитка.
16 Кабінет технічної творчості дітей — паркет
17 Кабінет технічної творчості дітей — паркет
18 Кабінет культури і побуту — паркет
19 Репетиційний зал — паркет
20 Кімната художнього керівника — лінолеум.
21 Кабінет домоводства — лінолеум.
22 Службове приміщення — лінолеум.
23 Склад декорацій — плитка.
24 Венткамера — плитка.
25 Курильна — плитка.
26 Кладова меблів — плитка.
27 Підсопка буфету — плитка.
28 Буфет — лінолеум.
29 Глядацький зал на 600 місць — паркет
30 Сцена — дощата.
31 Студія звукозапису — лінолеум.
Оздоблення Для оздоблення фасадів використовується біла та кольорова камяна штукатурка.
Внутрішні стіни і перегородки приміщень оштукатурюються мокрою штукатуркою із наступним високоміцним покриттям колірною, клеєвою та водоемульсійною фарбою, а також вапняною побілкою.
Санвузли та душеві облицьовуються білою та кольоровою глазурованою плиткою.
В інших господарських приміщеннях та технічних роблять масляною фарбою панелі висотою 2 м.
Цоколь та підпірні стіни терас і крилець облицьовуються природним каменем. Залізобетонні поверхні козирків і карнизів обробляються полімерцементним розчином.
Мощення ганку виконується мозаїчними плитами розміром 400Ч400мм. В місцях примикання зовнішніх стін з терасами або крильцями влаштовується цоколь андезітовими плитками висотою 150−300мм.
Розділ 2. Розрахунково-конструктивна частина
2.1 Розрахунок монолітної рами РМ-1
Вантажна площа:
6/2+12/2=9м.
Навантаження складається з покриття, цегляної кладки (їх ваги) і власної ваги рами.
Склад покриття.
Захисний шар з гравію; 4-ри шари рубероїду на бітумній мастиці; мінераловатна плита; цементно-піщана стяжка; з/б плита; ригель рами РМ-1.
Таблиця 2.1 Збір навантаження на 1 м.п. рами
№ п/п | Конструкції | Норм. нав. кН/м2 | Коеф. перев. | Розрах. наван. кН/м2 | |
1. 3. 4. | Навантаження від покрівлі а). 4-ри шари рубероїду на бітумній мастиці 16· (6/2+12/2)·1 б). захисний шар з гравію д=20мм; 20 000· 0,02·(6/2+12/2)·1 в). мінераловатна плита д=100мм; 500· 0,1·9·1 г). цементно-піщана стяжка д=30мм; 2000· 0,03·(6/2·12,2/2)·1 д). збірні з/б елементи (плити) 2500· 0,12(6/2+12,2)·1 Навантаження від цегляної кладки 0,95· 0,38·1800·1 4,9· 0,51·1800·1 2,8· 0,64·1800·1 Навантаження від власної ваги стійки 2500· 0,64·0,8·6,72 Навантаження від власної ваги ригеля 2500· 0,6·1,3·1 | 1,44 36,00 4,50 5,40 67,50 6,408 44,982 32,256 86,016 19,50 | 1,3 1,1 1,3 1,3 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 | 1,872 39,60 5,85 7,02 107,25 7,147 49,480 35,482 94,618 21,45 | |
Всього постійна | Qн=311,967 | щ | щ | ||
Тимчасова снігова 50Ч9Ч1 | івл | З | Шщ | ||
Всього | 316,467 | Жє | л | ||
Район будівництва:
м. Володимир Волинський.
Грунти — 1-ша категорія.
Бетон — В-25.
Крок — 6 м.
Колони — 80Ч64см.
Ригель — 60Ч130см.
2.1.1 Статистична схема рами
На раму діють такі навантаження:
— постійне (від покриття, від стін, від власної ваги);
— тимчасове (від снігу, сейсмічні).
2.2 Розрахунок фундаменту ФМ-1
Значення розрахункового опору ґрунту основи:
де
— коефіцієнти які залежать від:
при Дані для проектування: бетон класу В-15, арматура — сітки класу А-2.
Згідно Сніп 2.02.01−83 «Основания зданий и сооружений». мПа. Глибина закладання фундаменту мПа. Середня гранична вага матеріалу фундаиенту і грунту на уступах кН/м3.
Розрахункові характеристики матеріалів для бетону кл. В15;; bt; ;для арматури класу, А -2, Rs=280мПа.
Розрахункове навантаження на фундамент кН, січення стійки рами РМ-1; 80Ч64см.ї
Визначаємо нормативне навантаження на фундамент по формулі
Потрібна площа фундаменту Розміри сторін в плані фундаменту приймаємо 2,8Ч3м.
Визначаємо висоту фундаменту. Вираховуємо найменшу висоту фундаменту:
де — напруження в основі фундамента від розрахункового навантаження;
Повна мінімальна висота фундаменту детовщина захисного шару бетону.
Приймаємо висоту фундаменту, число ступенів — два.
Висоту ступенів назначаємо із умови забезпечення бетону достатньої міцності по поперечній силі.
Мінімальну робочу висоту першої ступені визначаємо по формулі:
і
Конструктивно приймаємо, .
Перевіряємо відповідність робочої висоти нижньої ступені фундаменту. Умові міцності по поперечній силі без поперечного армування в похилому перерізі.
.
Мінімальне поперечне зусилля, яке сприймається бетоном:
де — для тяжкого бетону;
— для плит суцільного перерізу;
через відсутність повздовжніх сил.
Так як, то умова міцності задовольняється.
Розміри другої ступені приймаємо так, щоб внутрішні грані ступенів не перетинали пряму, проведену під кутом 450 до грані стійки рами РМ-1 на відмітці верху фундаменту.
Перевіряємо міцність фундаменту на продавлювання по поверхні піраміди, обмеженої площинами, проведеними під кутом 450 до бокових граней стійки по формулі:
де
— площа основи піраміди продавлювання при квадратних в плані стійки та фундамента.
— середнє арифметичне між параметрами верхньої і нижньої основи піраміди, рівняється:
або при умова проти продавлювання задовольняється.
При підрахунку апаратури для фундаменту за розрахункові приймаємо згинаючі моменти по перерізах, відповідно розміщенню уступів фундаменту:
Підрахунок потрібної кількості арматури:
Приймаємо нестандартну сітку із арматури діаметром 14 мм класу А-2 з чарунками 200Ч200см, в одному напрямку.
Процент армування що являється більшим встановлено нормами.
Визначаємо тиск підошви на грунт:
Прийняті розміри фундаменту задовольняють умову.
2.3 Розрахунок ферми
Таблиця 2.2. Збір навантаження на 1 м² покриття.
№п/п | Склад покриття | Норм. кПа | Коеф. Пер. | Розр. КПа. | |
1. 2. 3. 4. 5. | Захисний шар із гравію 4-ри шари рубероїду на бітумній мастиці Цементно-піщана стяжка Мінераловатна плита З/б плита пок риття | 0,40 0,2 0,06 0,1 1,45 | 1,3 1,3 1,3 1,3 1,1 | 0,52 0,026 0,078 0,13 1,595 | |
Всього | 2,24 | ||||
Матеріал конструкцій ферми сталь марки Вст ЗПС6−1,
R=240мПа=24кН/см2.
Збір навантаження на ферму.
Постійне навантаження. Навантаження від покриття.
Опорні реакції.
Вузлові сили.
Снігове навантаження.
Розрахункове навантаження:
Вузлові сили:
Опорні реакції:
Визначення зусиль в стержнях ферм.
Зусилля в стержнях ферм визначаємо роздільно для кожного навантаження за допомогою побудови діаграми Максвела-Кремони.
При викреслюванні схеми ферми за розрахункову висоту приймаємо відстань між осями поясів.
Результати підрахунків зведені у таблиці.
Таблиця 2.3. Розрахункові зусилля в стержнях ферми, кН.
Елемент | № стерж. | Зус. Від пост. Нав-ня. | Зус. Від сні-го нав-ня. | Розрахункові зусилля | |||||
Nc=1,0 | Nc=0,9 | N зус. | розтяг | N зус. | стиск | ||||
2а | 2б | ||||||||
Верхній пояс | В1−1 В2−3 В3−4 | — 208 — 208 | — 290 — 290 | — 261 — 261 | Ї Ї Ї | Ї Ї Ї | Ї 1+2a 1+2a | — 498 — 498 | |
Нижній пояс | Н-2 Н-5 Н-2 | — 170 | — 235 | — 212 | 1+2a 1+2a Ї | Ї | Ї 1+2a | Ї Ї | |
Розкос | 2−3 4−5 | — 35 | — 46 | — 42 | 1+2a Ї | Ї | Ї 1+2a | — 405 — 81 | |
Стійки | 3−4 | — 45 | — 50 | — 45 | Ї | Ї | 1+2a | — 95 | |
Таблиця 2.4. Перевірка стержнів ферми
Елемент | № Ст. | Розр. зус | Пере — різ | Пло-ща, А, см | Роз. довж | Max гнуч. | Перевірка перерізу | |||||||
Роз-тяг | Сти-ск | Lx | Ly | x | y | Міц-ніст | Стій-кість | |||||||
Верхні | В11 | ; | ; | 56,4 | ; | ; | ; | ; | ||||||
В23 | ; | 56,4 | 0,61 | ; | 17.8<24 | |||||||||
В34 | ; | 56,4 | 0,61 | ; | 17.8<24 | |||||||||
Нижні | Н2 | ; | ; | 31,2 | ; | 16,5<24 | ; | |||||||
Н5 | ; | ; | 31,2 | ; | 16,5<24 | ; | ||||||||
Розкоси | 1−2 | ; | 54,6 | 0,67 | ; | 22.4<24 | ||||||||
2−3 | ; | 12,26 | ; | 21.2<24 | ; | |||||||||
4−5 | ; | 21,6 | 0,36 | 0,8 | ; | 19.2<24 | ||||||||
Стійки | 3−4 | ; | 12,26 | 0,51 | 0,8 | ; | 16.9<24 | |||||||
Н1 | ; | 12,26 | 0,51 | 0,8 | ; | 16.9<24 | ||||||||
Перерізи стержнів у вигляді спарених кутників Таблиця 2.5. Розрахунок швів зводимо у таблицю.
№ стерж. | переріз | [N] кН | Шов по обушку | Шов по перу | |||||
Nоб. кН | Kш см | Lш см | Nп кН | Kш см | Lш см | ||||
1−2 2−3 3−4 4−5 | 140Ч10 63Ч5 63Ч5 80Ч7 | 0,75N=304 0,7N=175 | 0,6 0,6 0,6 0,6 | 24,3 4,3 4,5 | 0,25N=101 0,3N=75 | 0,6 0,6 0,6 0,6 | 1,5 | ||
2.4 Розрахунок балки глядацького залу
Необхідно розрахувати і за конструювати балку глядацького залу.
Нормативне значення тимчасового навантаження згідно БНіП 2.01.07−85т.4.
в тому числі постійно діюче Кефіцієнт надійності по навантаженню і коефіцієнт надійності по призначенню споруди
Конструктивна схема перекриття.
Балки 4-охпроміжні нерозрізні з шарнірними опорами. Плити перекриття кругло пустотні з номінальною шириною 120 см.
Розрахунок балки по граничним стананах 1-ї групи.
Дані для проектування:
Бетон класу В-25; коефіцієнт умов роботи Робоча повздовжня арматура класу А- 3 з; .
Поперечна арматура класу А-1 .
Навантаження.
Навантаження на перекриття з врахуванням коефіцієнту надійності по призначенню наведені в таблиці 1.
Попередньо приймаємо переріз балки bЧh=20Ч60см. Навантаження від власної ваги балки 0,2· 0,6·25 000·1,1·0,95=3140Н/м.
Таблиця 2.6 Підрахунок навантаження на 1 м²
Вид навантаження | Нормат. Наван. Н/м2 | Розрах. Навант. Н/м2 | ||
Постійне Паркетна підлога 0,02· 8000 шлакобетон 0,065· 16 000 звукоізоляція з пінобетонних плит 0,06· 5000 залізобетонна панель приведеною товщиною 11см — 0,11· 25 000 | 1,1 1,2 1,2 1,1 | |||
Разом Тимчасове навантаження Корисне навантаження в т. ч. довготривале короткодіюче | qн=4250 pн=4000 | Ї 1,2 1,2 1,2 | q=4810 | |
Повне навантаження | ||||
Постійне навантаження на 1 м.п. балки q=4,81· 6,0+3,14=32,0кН/м;
Тимчасове навантаження =4,8· 6,0=28,80кН/м.
Статичний розрахунок.
Визначаємо опорні моменти від постійного навантаження.
Складаємо систему рівнянь 3-ох моментів:
З рівняння (1)
Будуємо епюри від почергового завантаження всіх прольотів тимчасовим навантаженням =28,80кН/м;
Епюри будуємо методом моментних фокусів:
Ліві
Праві
1. завантажено 1-й проліт:
2. завантажено 2-й проліт:
3. завантажено 3-й проліт:
4. завантажено 4-й проліт:
Таблиця 2.7 Підрахунку розрахункових зусиль
Зусилля від пост. навантаж. | Зусилля від тимчасових навантаж. | Розрах. зус. | ||||||
1пр. | 2пр. | 3пр. | 4пр. | ; | ||||
М1пр МВ М2пр МС М3пр МD М4пр | 2,68 — 66,64 48,64 — 124,08 75,45 — 13,02 137,49 | 26,47 — 11,85 — 4,35 3,16 1,19 — 0,78 — 0,39 | — 37,60 — 75,19 75,19 — 33,64 — 12,62 8,41 4,20 | 9,48 18,95 — 18,95 — 56,84 75,89 — 50,59 — 25,30 | — 3,16 — 6,31 6,31 18,93 — 25,28 — 69,49 84,86 | 38,63 — 47,69 130,14 101,99 152,53 — 4,61 236,55 | 38,08 — 159,99 25,34 — 214,56 37,55 — 133,88 111,88 | |
Поперечні сили
Qmax=0,5(q+V)· l=0,5(32+28,8)·6=182,4кН.
Розрахунок балки по нормальним перетинам.
Висоту перетину балки підбираємо по опорному моменту при о=0,35.
По таблиці 3 при о=0,35 знаходимо значення А0=0,289 і визначаємо граничну висоту стиснутої зони.
приймаємо
Проведемо підбір арматури в розрахункових перерізах 1 балки.
Переріз в першому прольоті
приймаємо 2ш12 А-3 з Аs=2,26 см².
Переріз в другому прольоті
Приймаємо 4ш16 А-3 з Аs=8,04 см².
Переріз в третьому прольоті
Приймаємо 4ш18 А-3 з Аs=10,17 см².
Переріз в четвертому прольоті:
Приймаємо 4ш22 А-3 з Аs=15,20 см².
На першій проміжній опорі
Приймаємо 4ш18 А-3 з Аs=10,17 см².
На другій опорі
Приймаємо 2ш20 А-3 з Аs=6,28 см²
2ш22 А-3 з Аs=7,60 см²
Загальною площею Перевіримо умову (83)БНіП 2.03.01−84
Приймаємо більше значення
Перевіряємо умову (80)БНіП 2.03.01−84
Умова виконується.
Діаметр поперечних стержнів встановлюємо з умови зварювання з повздовжніми стержнями d=22мм і приймаємо рівними dsw=8мм;
При двох поперечних стержнях
As=2· 0,5=1,0 см²
При
Розрахунковий опір поперечної арматури приймаємо Rs=175мПа;
Крок поперечних стержнів На третій проміжній опорі
Приймаємо 4ш22 А-3 з Аs=7,6 см².
Розрахунок по похилих перетинах.
Максимальна поперечна сила на опорі Qmax=182,40кН.
Перевіримо необхідність розрахунку поперечної арматури з умови Для ненапруженого прямокутногоперетину, умова має вигляд:
Розрахунок поперечної сили необхідний. Визначаємо зусилля, яке сприймається поперечною арматурою на одиницю довжини ригеля.
По конструктивним вимогам Приймаємо на при опорних ділянках балки довжиною l/4 крок s=15см, а в середній частині крок s=30см.
Перевірка міцності по стиснутій полосі між похилими тріщинами:
Висновок: міцність по стиснутій полосі між похилими тріщинами забезпечена.
2.5 Розрахунок попередньо-напруженої панелі покриття
Дані для розрахунку.
1. Бетон класу В-20.
2. Коефіцієнт умов роботи .
3. Напружена арматура поздовжніх ребер класу
4. Робоча поздовжня арматура поперечних ребер зі сталі класу А-3 при
5. Сітка плити, поперечна і монтажна арматура класу Вp-1 при
при при
6. В панелі покриття допускається утворення тріщин. Спосіб попереднього напруження арматури електротермічний автоматизований на упори форми. Попереднє напруження без врахування втрат прийнято
Бетон піддається тепловій обробці. Обтиск бетону проводиться при передаточній міцності
Панель покриття 3Ч6м Таблиця 2.8. Збір навантаження.
№ п/п | Вид навантаження | Наван. при | Наван.при | ||
1. 2. 3. 4. 5. | Постійне Шар гравію втопленого в бітумну мастику 4-ри шари рулонного килиму на бітумній мастиці Цементна стяжка — 30 мм (Р=2,2т/м3) Утеплювач (керамзитобетон) 200 мм (Р=0,55т/м3) 0,55· 0,12·9,81·0,95 Пароізоляція 1 шар руберойду на бітумній мастиці. Всього: Тимчасове (короткочасне) Снігове (С=1)для першого району 0,5· 0,95 Зосереджена сила від робочого з інструментом 1· 0,95 | 0,15 0,13 0,615 0,032 qн=2,86 Sн=0,47 0,95 | 1,3 1,3 1,3 1,3 1,4 1,2 | 0,195 0,169 0,799 0,042 q=3,41 S=0,66 1,14 | |
Розрахунок плити панелі.
Плита панелі являє собою багато проміжну однорядну плиту з ребрами по периметру. Плита панелі армується однією зварною сіткою, що вкладається посередині її товщини.
Розрахункові прольоти:
Їдля середніх ділянок
Їдля крайніх ділянок Розрахункове постійне навантаження на 1 м² включаючи масу плити товщиною 30 мм.
де — густина.
Розрахункові згинальні моменти.
1. При дії постійного і тимчасового (снігового) навантаження.
Умова рівноваги
а). Для середніх ділянок б). для крайніх ділянок Розрахункові схеми і позначення моментів, діючих в плиті панелі.
Розглянемо спочатку середні ділянки.
Приймаємо слідуючи співвідношення між моментами:
Тоді умову рівноваги можна записати Звідси Розглянемо крайні ділянки.
Приймаємо теж співвідношення між моментами і враховуємо, що на пальовому ребрі .
2. При дії постійного і тимчасового зосередженого навантаження від ваги робітника з інструментом.
Співвідношення між моментами теж, що і при комбінації І.
Для середніх прольотів:
Розрахунковою являється комбінація І з визначенням арматури по моментах крайніх прольотів.
Виходячи з прийнятих співвідношень між моментами:
При підборі січень арматури плит при опорні моменти, визначені розрахунком, треба зменшити: в січеннях крайніх прольотів і парних проміжних опор на 10%, тобто помножити на коефіцієнт 0,9; в січеннях середніх прольотів — на 20%.
Розрахунок арматури.
1. Арматура направлена вздовж панелі покриття. Мінімальна робоча висота плити при розміщенні арматурної сітки посередині товщини плити і діаметрі арматури 4 мм визначається по формулі:
.
2. Характеристика стиснутої зони бетону де .
При бетоні класу В20 і арматурі класу Вр-І граничні значення відносної висоти стиснутої зони
при
6. Знаходимо величину.
7. При висота стиснутої зони менше максимального значення рекомендованої оптимальної висоти стиснутої зони бетону для плити.
8. Умова виконується.
9. При, коеф. .
10. Площа січення арматури:
11. Коефіцієнт армування:
12. Приймаємо арматуру ш4 Вр-І з кроком200мм
Поперечна арматура панелі покриття.
1. Мінімальна робоча висота плит з врахуванням діаметру арматури 3 мм.
.
2. Характеристика стиснутої зони бетону
для керамзитобетону.
При бетоні класу В20 і арматурі класу Вр-І граничні значення відносної висоти стиснутої зони
6. Знаходимо величину.
7. — відносна висота стисненої зони
8. Умови виконується.
9. При
10. Площа арматури
11. Коефіцієнт
12. Приймаємо арматуру ш3 Вр-І з кроком 200 мм, Отже, для армування плити приймаємо сітку
3. Розрахунковий прольот, навантаження і зусилля в поперечному ребрі.
Розраховуємо середнє поперечне ребро, як найбільш завантажене.
Навантаження. навантаження.
Трапецевидна форма епюри пояснюється операнням на ребро плит, опертих по контуру. Розрахунковий проліт прийнято рівним відстані між поздовжніми ребрами.
Розрахункові навантаження на ребро складаються з навантаження від власної ваги ребра і навантаження на плиту, зібраного з ширини
Маса 1 м поперечного ребра з врахуванням
Навантаження від маси плити і ізоляційного килима
Розрахункове снігове навантаження.
.
Зусилля від розрахункових постійного і снігового навантаження.
;
.
Зусилля від постійного і зосередженого (вага робітника з інструментом) навантажень.
.
(При визначенні моменту від зосередженого навантаження враховано часткове защемлення ребра).
(При визначенні поперечної сили зосереджене навантаження розміщене біля опори).
Отже розрахунковою по і являється комбінація І:; .
4. Розрахунок по міцності нормальних січень поперечного ребра.
Поперечне ребро працює в стиснутій зоні сумісно з ділянкою плити товщиною. Так як співвідношення
.
розрахункова ширина полки таврового січення:
1. Робоча висота ребра при арматурі ш12мм
де 15мм — захисний шар бетону.
2. При бетоні класу В20 і арматурі класу А-ІІІ, з врахуванням розрахунку міцності плити де
3. Умова
4. Розраховуємо величину:
5. При, то
6. При, то
7. Площа січення поздовжньої арматури:
=
8. Коефіцієнт армування при
9. Приймаємо в кожній зоні ребра
1ш12 А-ІІІ, As=113,1мм2>91,3 мм².
5. Розрахунок похилих січень поперечного ребра по міцності.
1. Розрахункова висота ребра h0=129мм;
2. Розподільне навантаження То довжину проекції найбільш небезпечного похилого січення приймаємо.
Коефіцієнт, а коефіцієнт, так як відсутня повздовжня стискаюча сила.
3. Перевіряємо необхідність постановки поперечної арматури по розрахунку тобто поперечна арматура встановлюється тільки по конструктивних вимогах.
Приймаємо поперечні стержні з проволоки класу ВР-І ш4мм з кроком75мм.
6. Розрахунковий проліт, навантаження і зусилля в поздовжніх ребрах.
Розрахункова схема поздовжнього ребра.
Розрахунковий опір ребра по осях де 0,05 — відстань осі опори від торця панелі.
Таблиця 2.8 Підрахунок навантажень на 1 м панелі.
Вид навантаження | Навант. При | Навант. При | ||
Постійне: Панель покриття з бетон. замон. Ізоляційний килим Всього: | 1,49Ч3=4,47 1,37Ч3=4,11 | 1,1 1,3 | 4,92 5,34 | |
Тимчасове: Снігове Повне навантаження | 1,4 | |||
Зусилля в повздовжніх ребрах:
— від повного навантаження при :
— від повного навантаження при
— від постійного навантаження при
Розрахунок нормальних січень поздовжніх ребер по міцності.
Поперечне січення панелі проводимо до таврової форми і в розрахунок вводимо ширину плити поверху помножену на коефіцієнт W=0,65, що враховує нерівномірний розподіл стискаючих напружень по ширині тонкої полички
1. Робоча висота ребра де
2. Коефіцієнт
3. Напруження при електротермічному способі натягу
— ширина стержня, який натягують.
4. Коефіцієнт
де Пр=2 — попередньо прийняте число стержнів напруженої арматури в двох повздовжніх ребрах.
5. Так як мінімально допустимого значення, то приймаємо
6. Втрати попереднього напруження від деформації анкерів, розміщених біля натяжних пристроїв.
— прийнятий діаметр поздовжньої робочої арматури.
7. Втрати попереднього напруження від деформації сталі
8. Попереднє напруження в арматурі, що напружується до обтиску бетону з врахуванням втрат і .
9. Напруження
Приймаємо
10. Попереднє напруження в арматурі при невідомому значенні повних втрат для розрахунку напруження приймаємо:
11. Напруження
12. При коефіцієнті напруження
13. Гранична відносна висота стиснутої зони
14. Умова виконується, тобто нейтральна вісь знаходиться в поличці, а розрахункове січення має вигляд прямокутника шириною і висотою 300 мм.
1. Робоча висота ребра
2. Розподільне навантаження.
.
То приймаємо довжину проекції
3. Зусилля обтиску прийнято при орієнтовних значеннях сумарних витрат і коефіцієнт тобто
4. Перевіряємо необхідність постановки поперечної арматури по розрахунку тобто поперечна арматура встановлюється тільки по конструктивних вимогах. В цьому випадку немає необхідності перевіряти міцність похилої полоси. Приймаємо поперечні стержні з проволоки класу ВР І ш4мм з кроком 150 мм.
9. Геометричні характеристики поперечного січення панелі.
2ш14 Ат-V (); 2ш5 Вр І () нижня повздовжня арматура каркасів двох поздовжніх ребер: 2ш5 Вр І і 16ш4 Вр І () — верхні стержні каркасів двох повздовжніх ребер і арматура плити панелі.
Тоді
3. Так, як А=0,008· 137 100=1097мм2>588мм2, то геометричні характеристики приведеного січення панелі спрощено визначаємо без врахування повздовжньої арматури.
4. Площа приведеного січення панелі
5. Статичний момент приведеного січення відносно нижньої грані.
6. Відстань від центру ваги приведеного січення до нижньої грані.
7. Момент інерції приведеного січення відносно його центру ваги
8. Момент опору приведеного січення для крайнього нижнього волокна.
9. Момент опору приведеного січення для крайнього нижнього волокна з врахуванням не пружних деформацій бетону визначаємо:
10. Момент опору приведеного січення для крайнього верхнього волокна
11. Момент опору приведеного січення для крайнього верхнього волокна з врахуванням не пружних деформацій бетону і поличкою в розтягнутій зоні при
Коефіцієнт
Визначення втрат попереднього напруження арматури.
Перевіряємо, чи знаходиться прийняте значення попереднього напруження при коефіцієнті в рекомендованих границях Напруження знаходяться в допустимих границях.
Перші втрати
1. Від релаксації напружень стержневої арматури при електричному способі натягу
2. Від температурного перепаду при агрегатно-поточній технології виготовлення панелі
3. Від деформації анкерів, так як ці втрати враховуються при визначенні повного видовження арматури.
4. Від тертя арматури до огинаючих пристосувань, так як арматура прямолінійна.
5. Від деформації стальної форми, так як ці втрати враховують при визначенні повного видовження арматури.
6. Для визначення втрат від повзучості бетону вираховуємо ряд величин. Зусилля попереднього обтиску з врахуванням втрат
7. Ексцентриситет прикладання зусилля відносно центру ваги проведеного січення
8.
9. Стискаючі напруження в бетоні на рівні центру ваги арматури при
10. Теж для крайнього верхнього волокна
11. Так, як
;
при. При визначенні і напруженнями, що виникають і зменшують втрати.
Перші втрати
Другі втрати
Від усадки тяжкого бетону класу В-20, що піддається тепловій обробці при атмосферному тиску .
Уточнюємо стискаючі напруження, враховуючи моменти від власної маси панелі, зусилля попереднього обтиску і втрати, при.
Так як витрати від повзучості бетону Другі втрати .
Сумарні втрати.
Так як по розрахунку, в подальшому приймаємо .
Розрахунок нормальних січень повздовжніх ребер по утворенню тріщин.
А. Розрахунок в стадії виготовлення.
1. Попереднє напруження з врахуванням первинних втрат
2. Верхня попередньо напружена арматура відсутня .
3. Напруження
Зусилля попереднього обтиску з врахуванням перших втрат.
Ексцентриситет зусилля .
l
відстань від центру ваги арматури до центру тяжіння приведеного січення.
Максимальне напруження в стиснутому бетоні від зусиль обтиску і зовнішнього навантаження Напруження
— згинальний момент від власної ваги плити покриття в місці розміщення монтажних петель на відстані від торця плити з врахуванням коефіцієнта динамічності .
Відстань від центру ваги приведеного січення до нижньої ядрової точки
прийнято для
По інтерполяції між каркасами В15 і В20. Момент обтиску відносно нижньої границі ядра січення Перевіримо умову тріщеностворювання
де прийнято для по інтерполяції табличних даних між класами В15 і В20.
Умова виконується, тому тріщини в верхній зоні по всій довжині панелі в стадії виготовлення не утворюється.
Розділ 3. Технологія та організація будівельно-монтажних робіт
3.1 Вибір раціонального способу виробництва робіт на основі порівняння варіантів
Для розробки котлованів використовуємо одноківшовий екскаватор із зворотною лопатою.
Розробку ґрунту ведемо під стрічкові фундаменти.
Вибираємо екскаватор по технічних параметрах:
Е — 302 Б з ємністю ковша 0,4 м² ;
Е — 5015 А з ємністю ковша 0,5 м² ;
Vk=2121 м2
Зміна продуктивності екскаваторів:
Е — 5015 А — 121 м2/дм;
Е-302 Б — 143 м2/дм.
Собівартість екскаватора визначаємо за формулою:
де Е — одночасні витрати;
Езм — змінні експлуатаційні витрати;
Еріч — амортизаційні витрати;
Тріч — число м/зм роботи екскаватора в рік;
Тф — число м/зм роботи екскаватора на об'єкті.
Екскаватор | Еріч | Езм | Тріч | Тф | Е | Об'єм робіт | |
Е — 302 Б | 10,93 | 2,75 | 3,60 | ||||
Е — 6016 А | 9,60 | 3,25 | 14,40 | ||||
Тривалість роботи на об'єкті: Е — 5015 А
Е — 302 Б Собівартість екскаватора:
Е — 5015 А Е — 302 Б По собівартості і тривалості роботи екскаватора приймаємо екскаватор із зворотною лопатою і ємністю ковша 0,4 м2 — Е -302 Б.
3.2 Визначення потреби в будівельних машинах, механізмах і транспортних засобах
Підбір автосамоскидів.
Кількість потрібних автосамоскидів:
;
де L = 3 км; v= 30 км/ч;
tpм = 1,9кв.; tм = 2 хв.
Q = 10 м³; q = 0,4 м³
КТ = 09
;
;
.
Приймаємо 2 автосамоскиди марки КАМАЗ-5511.
До комплекту машин також входять:
— бульдозер 493;
— причіпний каток ДУ-16 з колісним тягачем МАЗ-529Е.
3.3 Підбір крана
Для виконання монтажних робіт підбираємо кран.
Максимальна висота будинку — 14,5 м., ширина — 33 м., довжина — 80 м.
Приймаємо гусеничний стріловий кран самохідний повноповоротний марки СКГ-160.
Параметри крана:
— найбільша висота підйому крюка при найбільшому виліті основної стріли — 18 м.;
— найбільший виліт крюка з гуськом — 38 м;
— вантажопідйомність на головні стрілі при найбільшому виліті - 8,7 тс;
— довжина головної стріли — 30 м;
База крана В1 становить 7100 мм Довжина гусеничного ходу lx = 8420 мм.
Привід від зовнішньої мережі; електродвигун крана — потужність 237 кВт.
Монтажні характеристикки крана.
3.4 Калькуляція трудових витрат на влаштування монолітної з/б балки
Таблиця 3.1
Обгр. по ЕНіР | Назва робіт | Обсяг робіт | Склад ланки | Норма часу (люд.-год.) | Трудо-містк. (люд.-год.) | Розділ ЄРОР, грн. | Зарплата грн. | ||
Один. виміру | Кількість | ||||||||
Е 6−13 | Улаштування риштувань | 100 м² | 1,32 | Тесляр 4р — 1л 3р — 1л | 4,89 | 0,85 | ЄРОР 10−75 | 1,15 | |
Б4−1-37 | Улаштування опалубки | 1 м² | 115,2 | Слюсар 4р — 1л 3р — 1л | 0,39 | 5,93 | ЄРОР 9−107 | 14,2 | |
Е4−1-49 | Влаштування арматури вол. | 1т | 0,352 | Арма-турщ. 4р -1л 2р — 3л | 2,4 | 0,84 | ЄРОР 9−199 | 18,3 | |
Е4−1-44 | Бетонування балки гл. залу | 1 м³ | 9,89 | Бетонув4р — 1л. 2р -1л | 0,42 | 0,55 | ЄРОР 6−161 | 8,76 | |
Е4−1-37 | Розбір опалубки | 1 м² | 115,2 | Слюсар 4р — 1л 3р — 1л | 0,21 | 3,23 | ЄРОР 9−107 | 14,2 | |
Е12−26 | Подача матеріалів | 100 тс | 0,74 | Робочий 2 р | 1,9 | 0,81 | ЄРОР 16−11 | 6,34 | |
Непередбачені роботи | 10% | ||||||||
Всього: | 12,21 | 796,9 | |||||||
3.5 Вказівки до виконання робіт
Вказівки до виконання земляних робіт.
Перед початком будівництва, тобто на стадії планування ділянки, проводиться водовідвід поверхневих вод.
Геодезичні роботи підлягають обов’язковому активуванню з приложеними до актів схемами розбивки і прив’язки до опорної геодезичної сітки.
Розробка ґрунту екскаватором Е-302Б виконується торцевими проходженнями з переміщенням екскаватора забав «на себе» на себе з копання ґрунту нижче його стоянки. Відхилення відміток котлованів і траншей допускається не більше + - 5 мм при умові, що ці відхилення не будуть перевищувати товщина відсипаного підстелаючого шару. Відхилення від проекту вертикального планування не повинні перевищувати: 0,001 — по схилах спланованої території; 0,0005 — по схилах водовідвідних каналів; 10% - товщина шару землі (рослинного шару ґрунту) .
Задача земляних робіт повинна бути оформлена актом:
а) перелік технічної документації, на основі якої були виконані роботи;
б) дані по перевірці правильності виконання земляних робіт і по перевірці несучої здатності основи;
в) дані по топографічних, гідрогеологічних і ґрунтових умовах, при яких були виконані земляні роботи, в тому числі при рівні ґрунтових вод;
г) перелік недоробок, які не заважають експлуатації земляних споруд, з вказаним терміном їх виконання.
Вертикальне планування майданчика здійснюється бульдозером Д — 493.
До початку розробки землі в котловані, виконується його розбивка на контури і осі проходження екскаватора.
Котлован розробляється екскаватором Е — 302Б, обладнаний зворотною лопатою.
Влаштування фундаментів і стін підвалу Після розбивки осей будинку і влаштування піщаної підготовки, по кутах споруди встановлюють фундаментні блоки, а через кожні 15м — маячні блоки. Потім на натягнутій вздовж лінії фундаментів нитці розміщують всі решта блоки першого ряду.
Поверх них робиться трьох-сантиметровий армуючий пояс із цементного розчину (діаметр — 8мм).
Фундаментні і стінові блоки підземної частини будинку монтують стріловим краном СКГ-160. По верху обрізу останнього ряду стін підвалу роблять п’яти-сантиметровий бетонний пояс, армований стальними стяжками діаметром 12 мм.
По цьому вирівнюючому шару робимо гідроізоляцію з двох шарів руберойду на бітумній мастиці.
Перед встановленням стінового блоку на місце, на вирівнюючий шар бетонного розчину вкладають не менше двох клинів, які потім використовуються для приведення блока в проектне положення. При встановленні зовнішніх стінових блоків клини кладуть з внутрішньої сторони, де стоять монтажники.
Після встановлення блоків на місце, перевіряють їх вертикальність, часто вибиваючи клинки із шва, опускають його внутрішню поверхню до приведення блоку в вертикальне положення. Забивати клини зворотньо заборонено, так як це може привести до утворення порожнини в горизонтальному шві.
Монтаж зовнішніх стін починається з кута, потім в місцях примикання зовнішніх і внутрішніх стін встановлюють маячні блоки, між ними, на спеціальних підтримувачах, закріплюють і натягують причолку, по якій встановлюють проміжні блоки.
Технологія кладки з цегли.
Кладка зовнішніх і внутрішніх стін виконується одночасно. Кладка виконується середньої складності і роботу веде ланка «трійка».
Методом організації цегляної кладки є поточно розмежувальний, який передбачає розбивку споруди на чотири захватки.
Для перекриття отворів влаштовують збірні залізобетонні перемички, які збираються із окремих плит або брусків, відповідно товщині стіни. Плитні перемички застосовуються в самонесучих стінах, і брускові - несучих стінах.
Збірні елементи перемичок укладаються в отвір по ходу зведення стіни. Кінці плит і брусків заробляють в кладку на глибину 20 см.
Контроль якості кладки відбувається відповідністю її вимогам СНиПу. В процесі роботи виконується його систематичний поопераційний контроль кладки з допомогою контрольно-вимірювальних приладів і пристосувань. Горизонтальність перевіряється правилом і рівнем не рідше 2 разів на кожному ярусі кладки. Вертикальність граней і кутів виконують за допомогою виска і рівня через кожні 0,5 -0,6 м. Не рідше трьох разів по висоті поверху шляхом забирання контрольних цеглин перевіряється правильність перев’язки швів. Товщину швів визначають по її середній величині через кожні 5−6 рядів кладки. Величини допустимих відхилень для кам’яних конструкцій викладені в СНиП.
Якість матеріалів контролюють при поступленні їх на об'єкт. Встановлюється відповідність їх харак4теристик вказаним в супровідних документах на вироби. На об'єкті візуально визначають однорідність і за допомогою стандартного конуса — рухомість розчину.
В процесі виконання робіт складається технічна документація, яка потім подається державній комісії при здачі об'єкта.
В актах на скриті роботи мають бути відображені стани таких робіт: влаштування основ фундаментів, глибина закладення; рівень ґрунтових вод, якість кладки, вертикальна і горизонтальна гідроізоляція фундаментів і стін підвалів; опирання плит і ферм на стіни, заробка їх в кладці вентиляційних каналів; закріплення віконних і дверних блоків в кладці стін; ізоляція коробок від цегли.
Технологія влаштування монолітної залізобетонної балки Для зведення монолітної балки застосовують розбірно-пересувна металева опалубка, яка складається із окремих елементів. Опалубка попередньо укріплюється в блоки.
Перед влаштуванням опалубки виконують розмітку осей конструкції, наносячи фарбою риски на їх основу і нижню частину опалубкових щитів.
Встановлена опалубка до початку бетонування повинна бути оглянута і прийнята майстром. При цьому перевіряються: відповідність геометричних розмірів і відміток рівнів опалубки вимогам проекту, правильність прив’язки її до осей конструкції, суцільність стиків і спряжень елементів опалубки, вірність встановлення несучих і підтримуючих елементів, анкерних влаштувань і елементів кріплення.
Збір опалубки балки починається з моменту телескопічних стійок. На стійки опираються опалубкові щити днища, а потім бічні щити балок і роспорки.
Розпалубка виконується в зворотному порядку. Після розводки кронштейнів струбцин і відриву від бетону бічних щитів опускають телескопічні стійки на 10 — 15 см і починають розбирати щити.
Балка армується плоскими каркасами, які влаштовуються за допомогою крана і з'єднуються за допомогою крана і з'єднуються між собою роздільною арматурою. Арматуру між собою зв’язують вручну за допомогою арматурних кусачок або гачками. Для в’язки застосовують м’які дроти діаметром близько 1 мм. Процес укладки бетонної суміші включає такі операції: підготовку основи, подачу бетонної суміші в конструкцію, розподілення її і ущільнення.
Перед вкладанням бетонної суміші опалубку слід очистити від сміття та бруду, якщо є щілини, то їх слід заробити.
До початку бетонування особливо ретельно перевіряють правильність встановлення арматури, наявність бетонних підкладок і інших пристроїв, які забезпечують задану товщину захисного шару бетону. По опалубці для проходу робочих вкладають вузькі дощаті щити на підставках.
По мірі подання в опалубку бетонної суміші розподіляють горизонтальними шарами однакової товщини, які вкладаються в одному напрямку.
Ущільнення ґрунту відбувається ручними вібраторами і тому і тому товщина горизонтальних шарів повинна бути на 5−10см менша довжини робочої частини вібратора. Перекриття попереднього шару бетонної суміші наступним повинно бути виконано до початку зчеплення цементу в попередньому шарі.
Подається бетонна суміш в бадіях за допомогою крана.
Зварювальні роботи. Звичайне дугове зварювання потрібно виконувати для з'єднання в нижнім і верхнім вертикальними положеннях плоских деталей між собою і арматурними стержнями. Багатошарове зварювання короткими швами використовується при з'єднанні в нижньому або вертикальному положенні арматурних стержнів.
Запалювання зварочної дуги виконується двома способами.
Розміщення електрода при зварюванні залежить від положення шва в просторі.
При зварюванні в нижньому положенні електрод має нахил 15−300 від вертикалі. При зварюванні вертикальних швів електрод має нахил 40−450.
При багатошарових швах потрібно забезпечити однакову ширину шарів по всій її довжині, для цього передостанні шари повинні мати плоскі поверхню і бути на 1 — 2 мм нижче верхніх кромок зварювальних деталей.
Утворення багатошарового шва потрібно закінчити наплавкою підсиленою висотою 1 — 2 мм, рахуючи від поверхні основного металу.
Влаштування покриття з рулонних матеріалів.
Основою під рулонний килим є залізобетонні плити покриття, цементно — пісочні стики, утеплювач.
Цементно-пісочна вирівнююча стяжка робиться із розчину не нижче М50 смугами шириною 2 — 4 м і товщиною до 30 мм, які виконуються через одну після зчеплення розчину.
Перед наклеюванням рулонного килими стятка повинна бути просушена, очищена і погрунтована. Ґрунтують основу холодною бітумною ґрунтовкою.
Влаштування гідроізоляційного килима починають з карнизів, з'єднань, водостічних воронок від понижених ділянок до підвищених (знизу вверх).
Наплавлюваний руберойд приклеюють шляхом оплавлення мастичного покриття з нижнього боку шарів наклеєного руберойду гарячим повітрям.
Влаштування захисного шару рулонного килима механізують, застосовуючи спеціальний бункер, який завантажують гравійною крошкою. Після нанесення мастики її посипають крошкою і прикатують катком.
Тинкувальні роботи.
До початку тинкувальних робіт повинні бути вставлені і закріплені віконні і дверні блоки, закладені і замонолічені зазори між коробками і стінами, а також всі отвори в стінах і т.д. Поверхні необхідно очистити від пороху, бруду, і різних плям.
Поверхні перевіряють провішуванням в вертикальній і горизонтальній площинах. При цьому для визначення оптимальної площини намету штукатурного шару і товщини намету штукатурного шару і точного її дотримання встановлюють контрольні марки і маяки, поверхня яких повинна відставати від стіни на товщини намету в даному місці.
Накачується розчин штукатурною станцією в ящики, розміщені на захватках. Наноситься збризкування з попереднім змочуванням поверхні. Наноситься шар ґрунтовки, розрівнюється. Наноситься покривний шар.
Поверхня затирається механізованим способом, а важкодоступні місця вручну.
Технологія виконання тинкувальних робіт.
Для забезпечення штукатурним розчином на ділянці встановлюють тинкувальні станції, які працюють по принципу другої переробки готового розчину. Розчин подається на об'єкт, завантажується в прийомний бункер і перемішується. З бункера через вібросито він переміщується до розчинонасосу продуктивністю 6м3/год. По шлангах діаметром 38−51мм проціджений розчин перекачується в розчинні ящики, встановленні на робочому поверсі.
Розчин через сопло наноситься на поверхню шарами. Товщина шару збризгу не повинна бути більша 5 мм, ґрунтовки 3 мм. Товщина шару покривки після вирівнювання і затирання повинна бути не більше 2 мм. Середня товщина тинкування — 15 мм. Кожний наступний шар штукатурного намету наноситься тільки після часткового зчеплення попереднього. Кожний наступний нанесений шар розрівнюють і ущільнюють правилами.
До затирання поверхні приступають після незначного затвердіння покривного шару.
Тинкувальні роботи починаються з верхнього поверху в такій послідовності: санвузли, кладові, приміщення і коридори.
В останню чергу тинкуються сходові клітки.
Якість тинкувальних робі контролюють, користуючись вимогами СНиП ІІІ-21−73 «Отделочные покрытия строительных конструкций». В процесі виконання робіт слідкують за тим, щоб штукатурка була рівною, мала міцне зчеплення з поверхнею, перевіряють міцність окремих шарів. Нерівності повинні бути з межах, які допускає СНиП.
Малярні роботи.
Підготовка різних поверхонь до фарбування складається в загальному випадку із ряду послідовно виконуваних оперцій:
— вирівнювання поверхні;
— розрізка тріщин, вирубка дерев’яних сучків;
— очистка поверхні, її підмазка, оґрунтовка, шпаклювання;
— шліфовка.
Крім того поверхні перед фарбуванням сушать.
Після очистки виконують огрунтовку поверхні з метою надання їй однорідної пористості. Склади грунтовок підбирають в залежності від виду майбутньої фарби. Під вапняне фарбування влаштовують вапняну ґрунтовку і під масляну фарбу поверхню пропитують оліфою, підфарбовану відповідним пігментом.
Підмазку окремих крупних вибоїн і вм’ятин на поверхні виконують до нанесення першого шару шпаклівки.
Огрунтовані поверхні для вирівнювання, заповнення нерівностей шпатлюють спеціальними розчинами. Суцільне шпатлювання виконується при підготовці поверхонь під покращену і високоякісне фарбування.
Шпатлівку наносять спеціальними дерев’яними і металевими шпателями, шпатлівочними агрегатами.