Організація та шляхи вдосконалення обліку доходів ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

КУРСОВА РОБОТА

Організація та шляхи вдосконалення обліку доходів ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Вступ

В умовах ринкової економіки підприємство — це товаровиробник, основний виробничий суб'єкт економіки. Економічна сутність підприємства полягає в тому, що воно має за мету отримання прибутку. Його діяльність спрямована на отримання прибутку після реалізації товару. Об'єктивними умовами його існування є безперервний, постійно повторюваний процес виробництва, тобто відтворення. Як фактори виробництва воно має робочу силу і виробничі фонди.

В сучасному економічному становищі діяльність будь-якого підприємства неможлива без ретельного аналізу кожного фактора як внутрішнього так і зовнішнього середовища. Це пов’язано зі складною структурою підприємства і з освітленими зв’язками підприємства з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, і органами державної влади, тому правильна організація обліку доходів і взагалі облікового процесу має важливе значення для підвищення конкурентоздатності підприємства у сучасних умовах ринку.

Організація обліку — самостійний розділ курсу бухгалтерського обліку, який має для бухгалтерів особливо важливе значення. Тому, що робота бухгалтера це не тільки монотонна робота зі спостереження, фіксації, обробки та аналізу інформації господарської діяльності, насправді, це робота яка пов’язана з вирішенням творчих та неординарних завдань раціоналізаторського характеру. Виходячи з цього, сучасний бухгалтер повинен бути не лише рахівником, обліковцем або реєстратором господарських операцій, а й ініціативним помічником керівництва підприємства з пошуку варіантів раціоналізації оподаткування доходів та організації їх обліку, фахівцем в галузі зовнішньоекономічної діяльності та валютних операцій, вміти вибирати раціональну форму як ручного так і автоматизованого ведення обліку відповідно до специфіки діяльності підприємства.

Тема даної роботи є складовою частиною дисципліни організації обліку, і тому є дуже важлива у сучасних умовах.

Ефективна організація обліку доходів дозволяє оптимізувати та раціоналізувати час та витрати праці бухгалтера, спростити документообіг, зменшити кількість аналітичних та синтетичних регістрів обліку доходів.

В даній роботі пройде всебічне ознайомлення з організацією обліку доходів, розкриття підходів та різноманітних варіантів організації документообігу та його оптимізації, тобто економії часу бухгалтера на обробку та фіксацію результатів діяльності підприємства, особливо в час подання звітності в податкові органи, з метою достовірного відображення та вчасної сплати податків до державного бюджету України.

Виходячи з вищевказаного під час написання даної курсової роботи була поставлена задача проаналізувати ефективність та раціональність організації обліку доходів на підприємстві та винайти шляхи її подальшого вдосконалення. Також ознайомитися з організаційно-управлінською структурою та правовою формою підприємства.

Вивчення поставлених задач проводилось на базі фактичних даних по ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» Слав’яносербського району в Луганській області за 2007;2009 рр. з використанням річних звітів, статуту, наказу про облікову політику, посадову інструкцію бухгалтера та робочого плану рахунків підприємства.

Стан та розвиток економічного механізму АПК найбільш повною мірою залежить від ефективності, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами.

Основна мета роботи полягає у вивченні організації обліку доходів, що здійснюється на підприємстві та шляхів її прогресування в умовах сучасного національного економічного середовища.

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми організації обліку доходів в умовах ринкової економіки.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ДОХОДІВ

1.1 Економічний зміст обліку доходів, класифікація доходів та особливості організації їх обліку

облік економічний дохід Методологічні засади формування, оцінки і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи та фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначають П© БО 15 «Дохід» та П© БО 3 «Звіт про фінансові результати діяльності», норми яких поширюються на підприємства (організації) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Поняття «дохід» означає надходження економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства.

Загальні критерії визнання статей у фінансовій звітності - ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигід та достовірна оцінка.

Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але й фінансовий наслідок цих подій. Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення власного капіталу.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності.

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. За принципом превалювання змісту над формою дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи або після неї.

Не визнаються доходами такі види надходжень:

· суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

· суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

· суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

· суми авансу в рахунок попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

· суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

· надходження, що належать іншим особам;

· надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Отже такі суми виключаються з доходу.

Разом з тим, вище наведені суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства. До загальної суми валового доходу такі суми потрапляють і відображаються у бухгалтерському обліку по кредиту рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», а потім виключаються з неї записом по дебету рахунків цього класу. Отже, на фінансові результати списуються тільки суми чистого доходу від здійснення відповідних операцій.

В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством та покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

Для чіткої організації обліку доходів і фінансових результатів діяльності необхідно здійснити їх класифікацію.

Відповідно до вимог П© БО 15 доходи підприємства класифікуються за такими ознаками.

З метою визнання доходу та визначення суми розрізняють дохід від:

ь реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);

ь надання послуг;

ь використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від:

ь звичайної діяльності;

ь надзвичайної діяльності.

В бухгалтерському обліку доходи класифікують за такими групами:

ь дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ь інші операційні доходи;

ь фінансові доходи;

ь інші доходи;

ь надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П© БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку доходів і фінансових результатів діяльності у розрізі видів діяльності. Найменування рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за видами діяльності.

В залежності від місця виникнення доходу розрізняють доходи центрів інвестицій, центрів доходів, центрів прибутку та загальний дохід підприємства.

Різні види доходу від звичайної діяльності мають різні критерії визнання.

Особливості визнання різних видів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) визначаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності на підставі П© БО 15 «Дохід».

Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно, всі ризики транспортування бере на себе продавець, і тому відображення доходу в обліку буде зроблено після підтвердження факту оприбуткування продукції на склад покупця. Якщо ж умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію переходить покупцю з моменту її завантаження на транспортні засоби, відображення доходу в обліку робиться після підтвердження факту списання продукції зі складу продавця.

Визначений дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, має визнаватися виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату складання балансу.

Визнання доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

1. Вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши вже надані послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму).

2. Визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані.

3. Визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які не відображають обсягу наданих послуг саме на цю дату.

Визнання доходу за методом рівномірного нарахування застосовується тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу.

Виручка від виконання робіт з тривалим циклом визначається по завершенні виконання робіт в цілому або в міру їх готовності.

Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а витрати відносяться до витрат облікового періоду.

1.2 Нормативно-правові засади організації обліку доходів

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Організація обліку доходів на підприємстві регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якому питання організації обліку знаходяться в компетенції власника підприємства або уповноваженої особи.

Закон розповсюджується на всі юридичні обличчя, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно законодавству.

Принципи бухгалтерського обліку представлені в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Згідно цим принципам господарство повинно надавати фінансову звітність, в якій не має право занижувати оцінку зобов’язань і витрат і завищувати оцінку активів і доходів. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно П© БО № 3 «Звіт про фінансові результати», дохід (виручка) від реалізації визначається у випадку наявності усіх приведених нижче умов:

покупцю передані ризики і вигоди, які пов’язані з правом власності на продукцію;

підприємство не здійснює далі управління і контроль за реалізацією продукції;

сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

існує впевненість, що у результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, які пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно п. 5 П© БО № 15 «Дохід» прибуток — це збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Даний законодавчий акт дає визначення таким видам доходу, як:

відсоток — плата за користування грошовими коштами, їх еквівалентами або сум, які винні підприємству;

роялті - платежі за користування нематеріальними активами підприємства;

дивіденди — частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками.

2. Організація обліку доходів ват «Племзавод імені Літвінова»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Відкрите Акціонерне Товариство «Племінний завод імені Літвінова» створено відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Луганській області за № 253 від 25.02.1998 р. шляхом перетворення Державного підприємства «Племінного заводу імені Літвінова».

Засновником Товариства є держава в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Юридична адреса підприємства — Україна, Луганська область, 93 706, Слов’яносербський р-н, с. Сміле, вул. Первомайська, 29.

Територія, на якій знаходиться господарство, розташована в степовій зоні України.

Ліси на території займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав'я.

Клімат — помірно-континентальний: сухий і спекотне літо, холодна малосніжна зима.

Ґрунти району відрізняються значною різноманітністю. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Ґрунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» розташоване в центрі Луганської області в південній частині Слов’яносербського району, у 42 км від м. Луганська — обласного центру, у 10 км від ст. Зимогір'я Донецької залізниці і у 10 км від районного центра с Слов’яносербськ.

Природнокліматичні умови, якість земель, близькість ринків збуту продукції дають перспективи для успішного розвитку сільського господарства в умовах повного реформування власності і залучення інвестицій із зовні.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки, статут, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити. Воно може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству.

Метою діяльності ВАТ «Племзавод імені Літвінова» є отримання прибутків, які забезпечують реалізацію економічних та соціальних інтересів акціонерів та працівників товариства за результатами його виробничо-господарської та комерційної діяльності.

Предметом діяльності ВАТ «Племзавод імені Літвінова» є:

· вирощування зернових та технічних культур;

· овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції россадників;

· розведення великої рогатої худоби;

· розведення свиней;

· розведення птиці;

· розведення інших тварин;

· змішане сільське господарство;

· надання послуг у рослинництві і тваринництві, облаштування ландшафту;

· надання послуг у тваринництві;

· виробництво м’яса;

· виробництво м’ясних продуктів;

· перероблення молока та виробництво сиру;

· виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

· розбирання та знесення будівель, земляні роботи;

· будівництво будівель та споруд;

· штукатурні роботи;

· столярні та теслярні роботи;

· покриття підлог та облицювання стін;

· малярні роботи та скляні;

· будівництво інших споруд;

· технічне обслуговування та ремонт автомобілів;

· оптова торгівля живими тваринами;

· оптова торгівля шкурами та шкірою;

· оптова торгівля фруктами та овочами;

· оптова торгівля м’ясом та м’ясопродуктами;

· оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним м’ясом та жиром;

· оптова торгівля іншими продуктами харчування;

· виробництво нерафінованих олії та жирів;

· виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

· виробництво готових кормів для домашніх тварин;

· виробництво хліба та хлібобулочних виробів;

· ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

· монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

· ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування;

· ізоляційні роботи;

· монтаж системи опалення, вентиляцій та кондиціонування повітря;

· водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи;

· інші монтажні роботи;

· роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах;

· роздрібна торгівля фруктами та овочами включаючи картоплю.

Організаційна та виробнича структура управління підприємством На підприємстві застосовується структура між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами такої організаційної структури є встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами, єдність і чіткість розпорядництва, узгодженість дій виконавців, підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу, оперативність у прийнятті рішень, отримання виконавцями пов’язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами, особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Але й певні недоліки — високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує можливості керівника ефективно управляти організацією, перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями, відсутність спеціалістів з окремих функцій управління, невідповідність до зростаючим вимог сучасного виробництва.

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» має можливість здійснювати два основні види підприємницької діяльності - виробництво та посередництво. Виробнича підприємницька діяльність вважається визначальною, оскільки вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного життя.

Виробнича структура ВАТ «Племзавод імені Літвінова» відображена на мал. 2.1.2. З якої видно, підприємство має переважно один напрямок розвитку — тваринництво.

Підприємницька діяльність у сфері безпосереднього виробництва товарів має орієнтуватися на просування на ринок традиційних або інноваційних видів товарів. Така діяльність ефективніша, якщо здійснюється з використанням техніко-технологічних товарів, більш якісних характеристик продукції праці, нових елементів організації виробничих процесів тощо.

Сільськогосподарське виробництво є дуже залежним від землі. Земля — головний незамінний засіб виробництва продукції рослинництва.

Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їхня роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо у промисловості, крім добувної землі є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона є головним засобом виробництва. Роль землі в сільському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість — родючість. Раціональне використання землі і підвищення родючості є основною умовою успішного розвитку сільськогосподарських підприємств.

На сучасному етапі функціонування ринкової економіки в Україні особливої актуальності набувають питання підвищення ефективності використання і відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель.

ВАТ «Племзавод імені Літвінова» всі земельні паї, складові його земельний фонд, орендує. Завдання аналізу сільськогосподарських угідь полягає у вивченні їх динаміки структури, пошуку резервів, залученні додаткових земель в господарський оборот, здійснення заходів направлених на підвищення родючості ґрунту. Забезпеченість земельними ресурсами ВАТ «Племзавод імені Літвінова» показана в таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1. Структура земельних ресурсів ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Досліджуючи структуру земельних угідь в динаміці за останні два роки, ми бачимо, що загальна земельна площа в 2009 році в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 623 га, що складає 196%. Це показує, що основним напрямком діяльності є тваринництво, а рослинництво необхідне як допоміжна отрасль, продукти якої застосовуються для власної діяльності внутри підприємства.

Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їхньої площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. Найбільш ефективно використовується рілля. Розглянемо динаміку посівних площ ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2. Динаміка структури посівних площ ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Як було сказане вище основний напрямок діяльності ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» — тваринництво, а рослинництво це допоміжний напрямок, продукти якої застосовуються для внутрішніх цілей підприємства, і тому не варто приділяти значну увагу рослинництву, тому що продукти цього напрямку не є товарною продукцією. Рілля у 2009 році зменшились на 96% в порівнянні з 2008.

Аналіз управління основними засобами підприємства Сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох (в умовах зрошення — п’яти) факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва — знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб'єктів господарювання в сільському господарстві.

Так як одним з найважливіших чинників в збільшенні об'єму виробництва продукції на сільськогосподарських підприємствах є забезпеченість їх основними фондами у необхідній кількості і асортименті і повніше і ефективніше їх використання. Розглянемо склад і структуру основних фондів в ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в табл. 2.1.3

Таблиця 2.1.3. Склад і структура основних засобів

Відзначимо, що в ВАТ «Племзавод імені Літвінова» в 2009 році склад основних виробничих фондів зменшився на 119,8 тис. грн. (на 0,9%). Це відбулося за рахунок зменшення пасивних засобів на 135,1 тис. грн., машини і устаткування збільшилися на 22,8 тис. грн. (на 0,17%), транспортні засоби залишились незмінними, інструменти і прилади зменшилися на 1,3 тис. грн. (на 0,01%). Інші необоротні матеріальні активи також зменшились на 6,2 тис грн. (0,03%).

Для детальнішого аналізу основних засобів розрахуємо показники розміру, руху і стану основних засобів в таблиці 2.1.4

Таблиця 2.1.4. Показники розміру, руху і стану основних засобів

Проаналізував показники розміру, руху і стану основних засобів видно, що підприємство має практично однакову структуру основних засобів. Також з таблиці 2.1.4 видна негативна тенденція щодо розміру, руху і стану основних засобів, пов’язана із їх зменшенням на 1%, за 2009 рік не надійшло жодних нових фондів, коефіцієнт пригодності основних засобів також зменшився.

Управління трудовими ресурсами та форми організації оплати праці на підприємстві

В системі виробництва та економічних відносин центральне місце посідає людина. Вона визначає цілі та напрями розвитку виробництва, організовує його, виробляє товари й надає послуги для свого життя та розвитку. Тому ефективність економіки будь-якого суспільства насамперед визначається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх використання у виробництві, адже основною продуктивною силою є люди з їхніми здібностями та можливостями.

Таким чином, успішність подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва і максимального використання трудового потенціалу села насамперед залежить від раціонального розподілу і ефективного використання трудових ресурсів. Адже високий рівень їх трудової активності і зацікавленості в результатах своєї праці забезпечить відродження аграрного сектору економіки, сприятиме підвищенню ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і загальному розвитку держави.

Інтегроване агропромислове виробництво сприяє комплексному багатопрофільному розвитку села, створенню нових робочих місць і підвищенню рівня життя сільського населення.

Підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільну кадрову структуру. Відповідно до цього класифікатора усі працівники в господарстві за характером виконуваної роботи розподіляються на такі категорії: робітники, керівники, спеціалісти і службовці.

До робітників відносять тих працівників, які безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних благ, а також здійснюють ремонт, переміщення вантажів, транспортування пасажирів.

До керівників відносять працівників, які займають посади керівників підприємств і їх підрозділів.

Таблиця 2.1.5. Особливість і ефективність використання трудових ресурсів

Після проведення аналізу складу, структури і динаміки трудових ресурсів ВАТ «Племзавод імені Літвінова» бачимо, що у 2009 році, порівняно з 2008 роком, загальна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, майже не змінилася, зменшилася лише на 5 працівникыв. Кількість працівників зайнятих в галузі тваринництва збільшилася на 2 чоловіка, що становить 3%, а в рослинництві - зменшилася на 7 чоловік (менше на 9%). З таблиці 2.1.5 видно що трудові ресурси ВАТ «Племзавод імені Літвінова» за останні три роки по троху зменшуються, а це є негативна тенденція.

Для повнішого аналізу трудових ресурсів необхідно проаналізувати ефективність використання трудових ресурсів (табл. 2.1.6).

Таблиця 2.1.6. Ефективність використання трудових ресурсів

Дивлячись на таблицю 2.1.6 можна зробити висновок, що трудові ресурси на ВАТ «Племзавод імені Літвінова» використовуються достатньо ефективно, про що і свідчить коефіцієнт використання трудових ресурсів, який збільшився у 2008;2009 роках на 33% ніж у 2007 році, а у 2009 році виробництво валової продукції на одного працівника збільшилося на 69%, порівняно з 2008 роком, а затрати праці працівників за три роки майже не змінилися.

Щодо оплати праці, то вона складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна праця працівників залежить від результатів їх праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірі не вищих за встановлених чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства, зазвичай це премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Середня заробітна плата працівників ВАТ «Племзавод імені Літвінова» складала 1100 грн.

Управління ефективністю виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Ця форма дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Для визначення територіальної спеціалізації і спеціалізації аграрних підприємств використовують показник структури товарної продукції, який визначається діленням грошової виручки від реалізації певного виду продукції по всіх каналах продажу на спільну суму грошових надходжень господарства і множенням отриманого результату на 100.

Щоб врахувати ступінь розвитку всіх товарних галузей на підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кс):

де

Увi — удельний вага i-й галузі в структурі товарної продукції%;

Ni — порядковий номер i-й галузі в ранжируваній лаві, побудованій в порядку убування: перове місце привласнюють галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє - з найменшою.

По коефіцієнту товарного зосередження галузей судять про рівень спеціалізації аграрного підприємства з врахуванням всіх його товарних галузей. Прийнято вважати, що підприємство є багатогалузевим, коли цей коефіцієнт не перевищує 0,20, із слабким рівнем спеціалізації - 0,21 — 0,30, з середнім — 0,31 — 0,40, вище середнього — 0,41 — 0,50, високим — 0,51 — 0,60 і з глибоким — більше 0,60.

Диверсифікація економічний процес, зворотний процесу спеціалізації, тобто диверсифікація це процес багатогалузевого розвитку підприємства, направлений на пом’якшення економічних рисок від можливих втрат при роботі спеціалізованого господарства в умовах ринку.

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва характеризує диверсифікацію підприємства. При цьому диверсифікація має тенденції зворотні спеціалізації, тим нижче рівень диверсифікації.

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва (табл. 2.1.7).

Таблиця 2.1.7. Склад і структура товарної продукції

Дивлячись на таблицю 2.1.7 видно, що коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,75. Це свідчить про вузьку спеціалізацію підприємства в області тваринництва і про необхідність диверсифікації виробництва.

Рівень рентабельності товарної продукції розрахован в таблиці 2.1.8

Таблиця 2.1.8. Рівень рентабельності товарної продукції

Зробивши розрахунки для визначення рентабельності товарної продукції на ВАТ «Племзавод імені Літвінова» мозна зробити висновок, що підприємство на даному етапі є нерентабельним, рівень рентабельності складає -11,3%. Цей показник є негативною ознакою і показує необхідність змін в діяльності підприємства для покращення ефективності його роботи. Найбільш рентабельним є реалізація свиней (рівень рентабельності складає 43%). Найбільш нерентабельним є виробництво молока і ВРХ (рівень рентабельності складає -25,6 і 22,6% відповідно).

Важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарського підприємства та його підрозділів є зниження собівартості виробництва продукції.

Фактична собівартість визначається на основі фактичних витрат на виробництво продукції.

Проводячи аналіз рівня та динаміки собівартості продукції значну увагу приділяють її елементам.

Собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і настільки економічним воно є в конкретних природноекономічних умовах господарювання. Собівартість основних видів реалізованої продукції в ВАТ «Плем завод ім. Літвінова» розглянемо в таблиці 2.1.9.

Таблиця 2.1.9. Собівартість основних видів реалізованої продукції

Розглянувши повну собівартість основних видів реалізованої продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» бачимо, собівартість ВРХ і меду зменшилась на 34% і 40% відповідно, це показує те, що виробництво цих видів продукції знаходиться на правильному шляху. А ось собівартість виробництва свиней і молока збільшилась на 30% і 31% відповідно, і показує на необхідність змін у виробництві цих видів продукції, які б сприяли зменшенню собівартості.

Аналіз показників фінансового стану підприємства та ефективності виробництва продукції

Інтенсифікація сільського господарства як особлива форма розширеного відтворення — це процес концентрації на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої і живої праці на одну й ту саму земельну площу з метою збільшення виходу продукції з цієї площі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.

У сучасних умовах інтенсифікація є основним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва, тому розглянемо основні показники рівня інтенсивності та ефективності (табл. 2.1.10)

Таблиця 2.1.10. Основні показники ефективності діяльності та інтенсивності ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Судячи з таблиці можна зробити висновок, що підприємство у 2009 працювало менш ефективно ніж у 2008 — рентабельність зменшилась на 4,81%, окупність авансованого капіталу валовою продукцією на 33,9%, зменшився авансований капітал, зменшилася площа с/г угідь, зросли виробничі витрати на 8,86%. Значно зменшився прибуток від реалізації, а саме на 68,69%. Це доказує необхідність змін, для покращення ефективності і інтенсивності діяльності підприємства.

Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва відображене в таблиці 2.1.11.

Таблиця 2.1.11. Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва

Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва становить 112,8%, а частка приросту продукції за рахунок екстенсивного чинника становить -12,8%. Тому можна зробити висновок, що досліджуєме підприємство знаходиться на інтенсивному типу економічного розвитку.

В русі стратегічного управління підприємством потрібно окремо виділити фінансовий сегмент. Нововведення, що здійснюються в останні роки в умовах розвитку ринкових відносин в Україні, зокрема, кардинальні зміни банківської системи, впровадження нових форм власності, трансформація бухгалтерського обліку, знову підняли актуальність питань аналізу та управління фінансовими ресурсами суб'єкта господарювання як основним та пріоритетним видом ресурсів. За наявності фінансових ресурсів можна забезпечити підприємство будь-якими ресурсами в необхідній кількості або бажаній комбінації.

Фінансовий стан визначає результативність діяльності та спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Головною метою фінансового аналізу є своєчасне виявлення і виправлення недоліків у фінансовій діяльності та виявлення резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Таблиця 2.1.12. Аналіз показників фінансового стану підприємства

Аналізуючи таблицю 2.1.12 видно що у 2009 році коефіцієнт спільної ліквідності дорівнює 0,35, це не є сприятливим для майбутніх потенційних кредиторів; коефіцієнт термінової ліквідності дорівнює 0,17 і цей показник свідчить про достатній ризик при вкладанні грошей в вивчаєме підприємство; коефіцієнт моментальної ліквідності дорівнює 0,001 і менше критичного (0,2); коефіцієнт ліквідності запасів рівний 0,26 показує, що матеріальні цінності не в повній мірі покривають поточні зобов’язання; коефіцієнт ліквідності засобів в розрахунках рівний 0,09 і це є негативним показником; коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості рівний 19,37% очікувані надходження від дебіторів будуть в недостатній мірі використані для погашення поточних зобов’язань; коефіцієнт мобільності активів рівний 0,15 і це набагато менше критичного показника (0,5); коефіцієнт співвідношення активів рівний 0,18, і це досить мало. Коефіцієнт незалежності (автономії) рівний 0,56 і досить близько до критичного показника, критичне значення цього показника 0,5, а якщо він менше 0,5, то підприємство схильне до ризику банкротства; коефіцієнт автономії доповнюється показником коефіцієнтом заборгованості який рівний 0,44 і в сумі з коефіцієнтом автономію вони складають 1; коефіцієнт фінансового лівериджу, який характеризує величину позикового капіталу рівний 0,79 < 1, і це є добрим показником; коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює 1,28 і це є доброю ознакою; коефіцієнт фінансового ризику рівний 1,27 і це добре. Показники рентабельності є зі знаком «-», і це дуже погано і показує необхідність змін які б сприяли підвищенню рівня рентабельності.

Для оцінки стану підприємства з точки зору можливості його банкротства розраховують індекс Альтмана. Розрахунок даного індексу здійснюється на основі таких п’яти показників, які є індикаторами фінансово-економічного стану підприємства: норма прибутку на авансований капітал, віддача авансованого капіталу по товарній продукції, співвідношення власного і позикового капіталу, питома вага власних оборотних коштів в авансованому капіталі, величина реінвестованого прибутку на одиницю вартості авансованого капіталу.

Індекс Альтмана розраховується по формулі:

Z = 3,3К1+1,0К2+0,6К3+1,4К4+1,2К5

Критичне значення індексу Z, розраховане Альтманом складає 2,675. З ним зіставляється його фактичне значення. Якщо Z фактичне < 2,675, то в недалекому майбутньому можливе банкротство підприємства за умови, що не будуть прийняті необхідні заходи по зміцнення його фінансово-економічного стану. Якщо фактичне значення вище критичного стан підприємства задовільний або ж міцний залежно від ступеня перевищення фактичного значення коефіцієнта Z над його критичним значенням.

Таблиці 2.1.13. Розрахунок індексу Альтмана

Дивлячись на таблицю 2.1.13 видно індекс Альтамана в ВАТ «Племзавод імені Літвінова» дорівнює -0,51, це набагато нижче критичного значення 2,68. Це свідчить про те, що в недалекому майбутньому можливе банкротство підприємства за умови, що не будуть прийняті необхідні заходи по зміцнення його фінансово-економічного стану.

Важливо знати ефективність використання авансованого капіталу, тому розрахуємо її в таблиці 2.1.14.

Таблиця 2.1.14. Ефективність використання авансованого капіталу в ВАТ «Племзавод імені Літвінова»

Дивлячись на таблицю 2.1.14 видно, що на 100 га сільгоспугідь виробництво валової продукції збільшилось майже в 3,5 рази, товарної продукції збільшилось в 5 разів, але чистий прибуток зменшився на 9%, це говорить про велику собівартість продукції. У 2009 році по зрівнянню з 2008 збільшилися коефіцієнти фондовіддачі основного капіталу, оборотного капіталу, річна продуктивність праці, землеввідача збільшилась у 3,5 рази. Також не на багато збільшились зарплатоввідача, амортовіддача та матеріаловіддача. А ось узагальнюючі показники ефективності використання авансованого капіталу майже усі зі знаком «-», крім ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва, яка у 2009 році зросла на 23% порівняно за 2008. Показники рентабельності та норми прибутку зі знаком «-» говорять нам про негативні тенденції в діяльності підприємства, і про необхідність негайних змін.

2.2 Аналіз стану облікової політики

Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відповідає потребам звичайного підприємства, сплачує фінансові податки, передбачує обчислення собівартості сільськогосподарської продукції, керівництво ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» приказом від 12.12.2001 року № 460 затвердило облікову політику. Згідно цьому приказу бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і плану рахунків, затверджених приказом № 281 від 12 грудня 1999 року № 291.

Зобов’язання по веденню обліку на підприємстві належить бухгалтерії підприємства зі штабом робітників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера, який здійснює розподіл обов’язки між підлеглими.

Облік ведеться по меморіально-ордерній формі обліку. Первинний облік здійснюється по затвердженим формам, запропонований бухгалтерією графік документообігу на підприємстві затверджено.

Основні засоби оприбутковуються на облік по первісній вартості придбання або виготовлення, або по справедливій вартості в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється по необхідності згідно п. 16−21 і 31−32 П© БО № 7 «Основні засоби».