Чи є аргумент зомбі передрішенням спірного питання проти матеріалізму

Розглядається один з найвпливовіших аргументів проти матеріалізму у сучасній аналітичній філософії свідомості, аргумент зомбі, та типове заперечення, ніби в ньому прийняття засновку неявно ґрунтується на прийнятті висновку. Вказано на серйозну ваду у тлумаченні аргументу зомбі його найвпливовішим сучасним захисником, Девідом Чалмерсом. Мета статті — з 'ясувати можливість захисту аргументу зомбі від звинувачення у передрішенні спірного питання проти матеріалізму на основі альтернативного тлумачення. Відповідно до мети, проаналізовано міркування, на які спирається теза про логічну можливість феноменальних зомбі; відзначено центральну роль поняття фізичного як такого, що на фундаментальному рівні не містить у собі нічого суб'єктивного, і логічного розриву між будь-якими можливими фізичними (у цьому смислі) фактами та суб'єктивним характером станів свідомості. На цій основі, зроблено висновок про те, що аргумент зомбі не передрішує спірне питання проти матеріалізму. аргумент зомбі матеріалізм спірний Ключові слова: свідомість, мозок, суб'єктивний, фізичний, матеріалізм, дуалізм, епіфеноменалізм, феноменальний зомбі, логічна можливість.

Існування феноменальної свідомості (суб'єктивнопсихічних феноменів) та її носіїв-суб'єктів (зокрема, нас самих) як тих, для кого є щось таке, як воно — бути цим суб'єктом та як воно (як це відчувається) — мати те чи інше суб'єктивне переживання, є великою загадкою, що перебуває у центрі дискусій у сучасній аналітичній філософії свідомості. Один з найбільш впливових і дискусійних аргументів, аргумент зомбі, якщо він є слушним, показує, що феноменальна свідомість (як царина суб'єктивного) не вписується в матеріалістичну картину світу, що є панівною у сучасній академічній філософії і має репутацію єдино наукової.

Аргумент зомбі був сформульований Девідом Чалмерсом, у його головній праці «The Conscious Mind» [2, p. 94−99] (хоча по суті цей самий аргумент, тільки без поняття феноменальних зомбі був сформульований раніше Саулем Кріпке [4, р. 144−154]). Нам пропонується уявити істоту, що в усіх фізичних (внутрішньофізіологічних та поведінкових) відношеннях є точною копією людського тіла, але які цілковито позбавлена свідомості у звичайному, феноменальному смислі - «суб'єктивного виміру» — того, як це суб'єктивно переживається (відчувається), як воно для суб'єкта — переживати ті чи інші відчуття, сприйняття, бажання, мислити тощо. Оскільки феноменальні зомбі логічно можливі, то з цього випливає, що свідомість не є тотожною з будь-якими фізичними процесами (мозку), і отже, матеріалізм є хибним. Типове заперечення, яке висували опоненти аргументу зомбі [3; 5], — це те, що він нібито допускає логічну помилку передрішення спірного питання (помилка полягає в тому, що прийняття засновків аргументу неявно спирається на прийняття висновку), а саме: у засновку про логічну можливість зомбі передрішується спірне питання проти матеріалізму на користь епіфеноменалізму — теорії «слабкого дуалізму», згідно з якою (феноменальна) свідомість 1) є чимось нефізичним і 2) ніяк на впливає на фізичні процеси. У відповідь, Чалмерс намагався відхилити це заперечення за допомогою тлумачення, згідно з яким аргумент зомбі не ґрунтується безпосередньо на положенні про логічну можливість зомбі, а приходить до цього положення через умовивід від збагненності зомбі до їх логічної можливості [1]. Проте, при цьому Чалмерс пояснював смисл поняття збагненності («відсутність апріорної суперечності в ідеї») так, що він виявляється таким самим, що й смисл поняття логічної можливості; в результаті, замість змістовного умовиводу отримуємо тавтологію. Тож якщо аргумент зомбі має силу, то обґрунтування тези про логічну можливість зомбі має бути іншим.

Мета статті — з’ясувати можливість захисту аргументу зомбі від звинувачення у передрішенні спірного питання проти матеріалізму на основі альтернативної інтерпретації, що не потребує умовиводу від збагненності до логічної можливості.

Аргумент зомбі може почати безпосередньо з твердження, що феноменальні зомбі логічно можливі: в ідеї зомбі немає апріорної суперечності. Будемо називати це твердження Тезою Можливості Зомбі.

Чому цю тезу звинувачують у передрішенні спірного питання проти матеріалізму (теорії тотожності)? Здається, для цього немає ніяких інших підстав крім того, що, якщо теорія тотожності істинна (тобто, якщо психічні стани тотожні деяким станам мозку), то (з цього випливає, що) феноменальні зомбі логічно неможливі. Однак це заперечення перевертає усе з ніг на голову.

Звичайно ж, якщо теорія тотожності істинна, то Теза Можливості Зомбі мусить бути хибною — точно так само, як якщо Теза Можливості Зомбі істинна, то теорія тотожності мусить бути хибною. Теза Можливості Зомбі суперечить теорії тотожності; таким чином, вони не можуть обидві бути істинними — як мінімум одна з них є хибною.

Варто відзначити, що ця ситуація не є чимось специфічно характерним для відношення між Тезою Можливості Зомбі та теорією тотожності - це цілком загальна ситуація, характерна для всіх аргументів. Як інакше Ви можете навести аргументи проти якоїсь теорії? Будь-який такий аргумент являє собою твердження (як правило, складне, що складається з кількох більш простих тверджень, з'єднаних зв’язкою «та»), яке ми вважаємо істинним і яке суперечить обговорюваній теорії, — з чого ми робимо висновок, що теорія є хибною. Якщо Теза Можливості Зомбі передрішує спірне питання проти теорії тотожності, то будь-який аргумент проти будь-якої теорії передрішує спірне питання; і якщо передрішення спірного питання — це логічна помилка (fallacy) (як звичайно говорять нам підручники логіки), то ніякий непомилковий (non- falladous) аргумент проти будь-якої теорії неможливий. Якщо це так, то непомилкові аргументи за теорію також неможливі: будь-який аргумент за теорію є аргументом проти всіх альтернативних теорій, а отже, він передрішує спірне питання проти них, а отже, він помилковий. Таким чином, ніякий непомилковий аргумент неможливий взагалі! З іншого боку, якщо непомилкові (що не передрішують спірного питання) аргументи все ж існують, то той факт, що Теза Можливості Зомбі суперечить теорії тотожності, не означає, що Теза Можливості Зомбі передрішує спірне питання проти теорії тотожності, і що, отже, аргумент, заснований на Тезі Можливості Зомбі, помилковий.

А тепер давайте розглянемо ситуацію, що нас цікавить, якою вона є, так би мовити, на її «логічних ногах». Є кілька альтернативних теорій про відношення тіла та свідомості: кілька різновидів матеріалізму (включаючи теорію тотожності), дуалізм, ідеалізм, панпсихізм. Ми шукаємо аргументи за і проти цих теорій. У будь-якого такого аргументу є засновки. Щоб аргумент був переконливим, потрібно, щоб його засновки були високо правдоподібними (у смислі міри нашої схильності вважати їх істинними). Звичайно, їхня правдоподібність має оцінюватися незалежно від теорій, які є предметом дискусії. Якби ми оцінювали правдоподібність засновків запропонованих аргументів залежно від їхньої згоди з тією теорією, до якої ми найбільш прихильні, то це справді було б помилковим передрішенням спірного питання. Навпаки, нам слід (намагатися, у міру наших сил) почати з нейтральної (щодо обговорюваних теорій) точки зору. Спочатку слід виходити з того, що ми не знаємо, чи є істинною теорія тотожності, чи інтеракціоністський дуалізм, чи епіфеноменалізм. Далі, без попереднього прийняття якоїсь із цих теорій за істину, давайте розглянемо питання: чи можливі логічно феноменальні зомбі?

Здається, що так: уявіть точну атом-до-атому (або кварк-до-кварку, якщо завгодно) копію Вашого тіла, так що усі атоми (кварки) Вашого зомбі-двійника розташовані й переміщуються (відносно один одного та зовнішнього оточення) точно так само, як відповідні атоми (кварки) Вашого тіла. Відповідно, руки, ноги та усі інші частини тіла рухаються точно так само. Відбуваються всі точно такі ж фізичні взаємодії між атомами; наявні всі точно такі ж фізичні поля. Оскільки ані атоми (кварки), ані фізичні поля нічого суб'єктивно не переживають, то логічно можливо, щоб усі ці процеси відбувалися без будь-яких суб'єктивних переживань.

Якщо хтось вважає інакше, то він має пояснити, як рухи і взаємодії атомів та фізичні поля можуть створювати логічну необхідність суб'єктивного досвіду. (Просте постулювання тотожності психічних станів з певними станами мозку не вважається поясненням). Якщо немає ніякого такого пояснення, то слід визнати, що немає такої логічної необхідності; тобто, феноменальні зомбі логічно можливі. А з цього логічно випливають певні висновки про істинність/хибність обговорюваних теорій.

На відміну від Тези Можливості Зомбі, постулат тотожності зовсім не правдоподібний на перший погляд (prima fade). З одного боку, є фізичні структури та процеси — мікрочасточки, що певним чином розташовані в просторі одна щодо одної, рухаються (змінюють взаємне розташування у просторі) і впливають на рухи одна одної (взаємодіють відповідно до законів фізики), а також на фізичні поля (тобто, властивості простору впливати деяким закономірним чином на швидкість руху фізичних тіл, зокрема, мікрочастинок, залежно від їх розташування та фізичних властивостей). В усьому цьому, ніщо не передбачає (логічно не вимагає) суб'єктивних переживань. З іншого боку, є суб'єктивні переживання — те, як воно — переживати даний досвід, як це відчувається для людини. Постулат про те, що суб'єктивні переживання тотожні деяким фізичним структурам і процесам, — як простий постулат, без змістовного пояснення того, як суб'єктивні переживання можуть бути тотожні деяким фізичним структурам і процесам, не тільки неправдоподібний на перший погляд, але взагалі незрозумілий.

Таким чином, противники Тези Можливості Зомбі, матеріалісти, мають пояснити, як певні фізичні структури та процеси (які на фундаментальному рівні не мають ніяких суб'єктивних переживань) можуть створювати логічну необхідність суб'єктивних переживань. Матеріалісти мають не просто постулювати тотожність психічних станів певним станам мозку, а дати змістовне пояснення того, як суб 'єктивні переживання можуть бути утворені позбавленими суб 'єктивності рухами та фізичними взаємодіями фізичних мікрочасточок і полів (виходячи з того, що ані мікрочасточки, ані поля не мають ніяких суб'єктивних переживань). Без такого пояснення твердження про тотожність є незрозумілим.

Іншими словами, щоб спростувати Тезу Можливості Зомбі, матеріалісти мають усунути «пояснювальний розрив» (the explanatory gap) між фізичним і психічним за допомогою змістовного пояснення, а не намагатися використовувати як сполучний місток незрозумілий ad hoc постулат тотожності.

Можливо, найкращий спосіб побачити, що аргумент зомбі не передрішує спірне питання проти матеріалізму — це зауважити, що він ґрунтується на засновках, що приймаються усіма версіями матеріалізму, а також епіфеноменалізмом, а саме:

Загальне поняття (мікро)фізичних фактів як фактів про чисто автоматичні рухи та взаємодії за фізичними законами фізичних сутностей (мікрочасточок, полів, хвиль), які не є суб'єктами, здатними до суб'єктивних переживань та усвідомлення.

Постулат каузальної закритості фізичної реальності, згідно з яким на фізичні процеси (зокрема, в мозку людини) впливають лише фізичні (не впливають ніякі нефізичні) чинники.

Оскільки ці засновки приймаються, з цього випливає логічна можливість будь-якої множини (мікро)фізичних фактів (у тому числі, щодо тіла й мозку) без будь-яких суб' єктивних переживань та усвідомлення, а отже, і логічна можливість феноменальних зомбі. Матеріалісти (прибічники теорії тотожності) уникають цього висновку за допомогою додаткового засновку-постулату:

(Т) Психічні стани тотожні з деякими фізичними станами мозку.

Але цей постулат є явно ad hoc (штучно введеним спеціально для захисту матеріалізму) і незрозумілим: як може деяка множина (мікро)фізичних фактів, в яких немає нічого суб'єктивного, ніякого «як це відчувається для суб'єкта», бути тотожною суб'єктивним станам?

Чи є самі ці постульовані тотожності логічно необхідними? Очевидно, що ні. Вони не є ані логічними відношеннями, ані семантичними фактами про відношення між смислами понять на макрота мікрорівнях. Вони є постулатами, введеними для захисту матеріалізму саме через те, що не існує логічно-семантичного переходу (є логічний розрив) від (мікро)фізичного до психічного (суб'єктивного, феноменального). Відповідно, можемо сформулювати наступний аргумент:

Якщо немає логічно необхідного переходу (логічного випливання) безпосередньо (без додаткових постулатів тотожності) від деяких фізичних фактів до феноменальних фактів, то постульовані тотожності логічно не необхідні.

Немає логічно необхідного переходу (логічного випливання) безпосередньо (без додаткових постулатів тотожності) від деяких фізичних фактів до феноменальних фактів — є логічний розрив від фізичного до феноменального.

Отже постульовані тотожності логічно не необхідні.

Якщо постульовані тотожності логічно не необхідні, то феноменальні зомбі (світи зомбі) логічно можливі (для Бога, щоб створити світ з феноменальними свідомостями, недостатньо створити усі фізичні факти, що мають місце в нашому світі, — Йому доведеться виконати додаткову роботу — ввести в дію ці постульовані тотожності).

Отже феноменальні зомбі (світи зомбі) логічно можливі.

Якщо феноменальні зомбі (світи зомбі) логічно можливі (для Бога, щоб створити світ з феноменальними свідомостями, недостатньо створити усі фізичні факти, що мають місце в нашому світі, — Йому доведеться виконати додаткову роботу — ввести в дію ці постульовані тотожності), то матеріалізм хибний, і постульовані тотожності не є тотожностями.

Отже, матеріалізм хибний, і постульовані тотожності не є тотожностями.

Уся вага аргументу лежить на засновку (2); всі інші засновки не є спірними — їхня істинність аналітично (тобто, тавтологічно) очевидна. Відповідно, щоб правдоподібно протистояти аргументу зомбі, матеріалісти повинні зробити правдоподібним заперечення (2). Вони повинні показати, як (2) може бути хибним, тобто, пояснити, не вдаючись до постулювання тотожностей, як з фізичних фактів можуть логічно (необхідно) випливати феноменальні факти.

Висновки

Аргумент зомбі не передрішує спірне питання проти матеріалізму, оскільки він ґрунтується не на прийнятті епіфеноменалізму, а на безпосередньоінтуїтивно високоправдоподібній тезі про існування логічного розриву між будь-якими фактами про фізичні процеси (як такі, в яких на фундаментальному рівні, з точки зору самого матеріалізму, немає нічого суб'єктивного) та суб'єктивними станами як-воно (як це відчувається) для суб'єкта; натомість, заперечення цієї тези через постулювання непоясненних тотожностей є штучним (ad hoc) і незрозумілим. Потребує подальшого дослідження відношення аргументу зомбі та його можливих модифікацій до основних альтернатив матеріалізму, які, крім епіфеноменалізму, включають інтеракціонізм («сильний дуалізм», що передбачає взаємодію між свідомістю й мозком), панпсихізм та ідеалізм.

Список використаних джерел

• 1. Chalmers D. Imagination, indexicality, and intensions // Philosophy and Phenomenological Research. 2004. Vol.68. P.182−90.
• 2. Chalmers D. The Conscious Mind. New York: Oxford University Press, 1996. 432 p.
• 3. Gulick R. Conceiving beyond Our Means: The Limits of Thought Experiments // Toward a Science of Consciousness III / S. R. Hameroff, A. W. Kaszniak and D. J. Chalmers, eds. London, Cambridge: MIT Press, 2000. P.13−22.
• 4. Kripke S. Naming and Necessity. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1980. 172 p.
• 5. Perry J. Knowledge, Possibility, and Consciousness. Cambridge, Massachusetts: MIT Press, 2001. 237 p.