Наукові складові концепції судово-бухгалтерської експертизи

Міністерство освіти і науки України

ІФНТУНГ Кафедра обліку і аудиту РЕФЕРАТ З дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»

На тему: «Наукові складові концепції судово-бухгалтерської експертизи»

Івано-Франківськ 2011

Визначення загального поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи ґрунтуються на знаннях у галузі бухгалтерського обліку, потрібних для розв’язання питань, які виникають у судово-слідчій практиці. У кожному конкретному випадку використовується не вся сукупність бухгалтерських знань, а лише ті з них, як і необхідні для відповіді на поставлені запитання. При цьому бухгалтер повинен мати необхідну кваліфікацію і бути компетентним у своїй спеціальності.

Для розуміння сутності судово-бухгалтерської експертизи, порядку її призначення та проведення необхідно з’ясувати, що є її предметом і об'єктом.

Підходячи до визначення предмету судово-бухгалтерської експертизи слід враховувати наступне:

v явища та процеси, що досліджуються експертом-бухгалтером повинні бути, перш за все, об'єктами бухгалтерського обліку, тобто їх дослідження повинно входити до компетенції експерта-бухгалтера, або ж бути пов’язаним з бухгалтерським обліком;

v межі дослідження господарських явищ і процесів визначаються питаннями слідчого або суду, які поставлені експерту-бухгалтеру на розв’язання та потребують надання експертного висновку.

В економічній літературі немає єдиного визначення предмета судово-бухгалтерської експертизи. За В. Д. Понікаровом,". предмет судово-облікової експертизи визначається конкретними поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які експерт повинен дати відповідь у своєму висновку, пов’язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перевіряється" .

Як зазначає Л.Ф. Алексєєва в «Основах судебно-бухгалтерской экспертизы» ,". предметом судово-бухгалтерської експертизи слід вважати відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у відповідних документах. Отже, предметом судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські проведення, які відбивають фінансово-господарську діяльність і є її частиною" .

За М.І. Камликом,". предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в господарській діяльності підприємств і організацій, які спричинені будь-якими деструктивними факторами" [2, 19].

На наш погляд, предметом судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність і разом з тим є певною мірою її частиною та потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера для встановлення істини у конкретній справі.

Предмет судово-бухгалтерської експертизи формується певним колом питань, визначених слідчим, арбітром чи судом, виходячи з інформації актів ревізій чи перевірок. Саме обґрунтованість матеріалів ревізій є основою достовірності висновків судово-бухгалтерської експертизи. Значною мірою це залежить від якості проведеної ревізії. Експерт-бухгалтер встановлює, чи в акті ревізії наведено саме ті факти, які повністю відповідають як чинним положенням і інструкціям, так і підтверджуються відповідними матеріальними носіями — документами. Якщо в акті (або актах) є суперечливі факти, експерт-бухгалтер повинен їх вивчити на предмет юридичної вмотивованості та оцінити правову основу прийнятих рішень за наслідками ревізії, визначити відповідність їх висновкам за актами.

Визначаючи предмет судово-бухгалтерської експертизи, слід врахувати, що сутність предмету судово-бухгалтерської експертизи як об'єкту дослідження науковців відрізняється від змісту та предмету судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться за конкретною справою, тобто судово-бухгалтерської експертизи як практичної діяльності. У першому випадку предмет експертизи визначається питаннями, які належать до компетенції експерта-бухгалтера взагалі та визначають можливості даного виду експертизи. В практичній діяльності предмет експертизи визначається питаннями слідчого або суду, поставленими експерту-бухгалтеру за конкретною справою, які не повинні виходити за межі його компетенції. Поняття «предмет судово-бухгалтерської експертизи» за конкретною справою має вирішальне значення для практичної експертної діяльності, а саме, для вибору експерта-бухгалтера та визначення його повноважень при проведенні експертизи.

У свою чергу, в межах поставлених слідчим або судом питань, предмет судово-бухгалтерської експертизи конкретизується об'єктами та завданнями дослідження експерта при розслідуванні або розгляді кримінальної чи цивільної справи. Крім того, об'єкти визначають параметри дослідження експерта-бухгалтера. До об'єктів судово-бухгалтерської експертизи належать джерела даних про операції та явища, фактичні обставини яких необхідно встановити в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи для прийняття об'єктивного рішення за справою, що розслідується.

Об 'єктом судово-бухгалтерської експертизи є відображені в документах і облікових регістрах господарські операції, які стали предметом розслідування або розгляду в суді.

Як зазначає І.А. Волкова у " Судово-бухгалтерській експертизі" , об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є:

1. Облікові бухгалтерські документи.

2. Облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).

3. Комп’ютерна інформація.

4. Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти, товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.).

5. Форми фінансової звітності підприємства.

6. Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні відомості, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально відповідальних осіб).

7. Акти проведених ревізій.

судова бухгалтерська експертиза

Інші офіційні документи (накази про прийняття на роботу і звільнення, трудові договори і контракти, договори про матеріальну відповідальність, листування з банками, різні довідки тощо).

Протоколи допитів обвинувачуваних та свідків, протоколи очних ставок, огляд і вилучення документів.

Неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської експертизи.

Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.).

12. Інші документи, що регламентують діяльність суб'єкта.

Вказані документи є об'єктом дослідження експерта-бухгалтера у зв’язку з тим, що відображають зміст господарських операцій, що забезпечує реєстрацію останніх у бухгалтерському обліку. Крім того, в процесі управління господарською діяльністю документи є засобом перевірки та аналізу господарських операцій, що відбулися на підприємстві; в кримінальному та цивільному процесах вони виступають джерелами доказів.

За В. С. Рудницьким загальні методологічні підходи до комплексної класифікації об'єктів судово-бухгалтерської експертизи можна відобразити у такому вигляді (рисунок 1.7.):

Рис. 1. Комплексна класифікація об'єктів СБЕ Документ, наданий на дослідження експерту, має бути перевірений ним як з формального боку, так і за суттю відображених у ньому операцій. Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88) для того щоб, документ мав юридичну силу і доказовість, він має містити всі передбачені обов’язкові реквізити.

Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є реальні (або емпіричні) факти. Вони поділяються на фізичні (натуральні), які існують у природі об'єктивно, незалежно від людської свідомості, і штучні, тобто створені в процесі виробництва. Додатково об'єкти судово-бухгалтерської експертизи поділяють на прості й складні залежно від кількості елементів, що входять до об'єкта, та їх взаємозв'язку. Простими вважають об'єкти, сформовані на основі елементів з прямим зв’язком. Під складними об'єктами розуміють об'єкти з невизначеним структурним складом і опосередкованим зв’язком через дію багатьох елементів взаємно один одного.

У зв’язку з тим, що експерт-бухгалтер повинен досліджувати не тільки" бухгалтерські документи, але й інші матеріали наданої кримінальної чи цивільної справи, розрізняють загальні та спеціальні об'єкти судово-бухгалтерської експертизи (рис. 2.).

Рис.2. Об?єкти судово-бухгалтерської експертизи Розглянемо документи, що належать до кожної з груп об?єктів судово-бухгалтерської експертизи детальніше.

До загальних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи належать документи, які є засобами ведення бухгалтерського обліку, а саме:

1. Первинні документи. Використовуються для визначення фактичних даних — ознак, що характеризують господарську операцію: часу та місця здійснення операції; речових елементів, що складають господарську операцію — матеріальних ресурсів, грошових коштів тощо; витрат, цін, норм, розцінок, використаних при їх оформленні; вартісні вимірники, осіб відповідальних за здійснення операцій, їх оформлення. Досліджуючи первинні документи можна також з’ясувати основні показники господарської операції, що відбулася, а саме її вираження та кількісну характеристику в натуральних, трудових і грошових вимірниках. Наприклад, досліджуючи накладні експерт-бухгалтер має можливість встановити кількість та вартість отриманих підприємством товарно-виробничих запасів, їх якісні характеристики, підприємство-постачальника, від якого вони надійшли, період надходження та осіб, відповідальних за передачу та зберігання товарно-виробничих запасів, законність здійснених господарських операцій з їх оприбуткування.

Особливу увагу при дослідженні первинних документів експерту-бухгалтеру слід приділити документам бухгалтерського оформлення. До них належать довідки та розрахунки бухгалтерії. Зазначені документи містять зміст і бухгалтерську проводку за господарськими операціями, для яких не передбачено уніфіковані первинні документи. Наприклад, на операцію зі списання собівартості реалізованої продукції на фінансові результати: (Д 79 «Фінансові результати» К 90 '" Собівартість реалізації") складається довідка бухгалтерії. Спрямування п’яти відсотків одержаного прибутку на поповнення резервного капіталу: (Д 443 «Прибуток використаний у звітному періоді» К 43 «Резервний капітал») оформлюється розрахунком бухгалтерії. При цьому важливо, що для складання розрахунків бухгалтерії за операціями другого виду обов’язковою умовою с наявність інших документів: рішення зборів засновників, рішення або розпорядження управлінського персоналу.

Первинні документи використовуються експертом-бухгалтером не лише для оцінки відображених в них господарських операцій, але й для порівняння їх даних з даними облікових регістрів звітності.

2. Регістри синтетичного та аналітичного обліку, в яких на підставі первинних документів за допомогою кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку відображаються господарські операції. Залежно від форми бухгалтерського обліку, що використовується на підприємстві, облікові регістри можуть бути представлені обліковими журналами та відомостями до них (журнальна форма обліку), ордерами та відомостями даних (при меморіально-ордерній формі обліку), а також оборотними та шаховими відомостями, відомостями аналітичного обліку, Головною книгою та іншими відомостями синтетичного та аналітичного обліку, які складаються на підприємстві.

Основною вимогою, яка висувається до облікових регістрів є правильність записів у них, відповідність цих записів первинним документам, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Для експерта-бухгалтера облікові регістри мають особливу значимість: за допомогою їх порівняння з даними первинних документів встановлюються невідповідності, які свідчать про здійснення зловживань і вивчення злочинів.

3. Бухгалтерська звітність - це документи, в яких містяться підсумкові показники, що характеризують фінансовий стан і результати господарської діяльності підприємства, стан розрахунків юридичної особи з бюджетом і цільовими фондами за податками, зборами та обов’язковими платежами та ін.

Внутрішня звітність характеризує окремі фрагменти діяльності підприємства та використовується для потреб поточного управління та контролю (наприклад, звіт касира про рух готівки в касі, звіт про хід відвантаження та реалізації продукції). Для відображення в ній інформації використовуються різні вимірники: натуральні, трудові та грошові. Період, за який складається зазначена звітність, її види, форму складання та зміст, законодавством не визначено й встановлюється кожним підприємством самостійно. Так, вона може складатися за зміну, добу, тиждень, декаду тощо. Зазначена звітність не надається зовнішнім користувачам і її показники не підлягають оприлюдненню. У зв’язку з цим, показники форм внутрішньої звітності можуть бути більш реальними та містити правдиву й достовірну інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Дослідження експертом-бухгалтером бухгалтерської звітності підприємства є необхідним для встановлення достовірності інформації її показників, а також інших даних необхідних для відповіді експерта.

4. Документи оперативного та неофіційного обліку. До документів оперативного обліку належать документи, які розшифровують і доповнюють дані бухгалтерського обліку (наприклад, касова стрічка, фіскальні чеки тощо).

До документів неофіційного обліку належать документи, ведення яких не передбачене нормативними документами з бухгалтерського обліку і типові форми яких не затверджені державними органами або ж управлінським персоналом підприємства. Ці документи складаються посадовими або матеріально відповідальними особами «для себе», наприклад, з метою контролю за рухом грошових коштів, товарів, готової продукції тощо. Прикладами документів неофіційного обліку можуть бути чорнові записи матеріально відповідальних осіб: книги, журнали, зошити, дискети, чернеткові документи бухгалтерів, касирів тощо. Слід звернути увагу на те, що дехто зі спеціалістів-юристів дані документи відносили до спеціальних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи. Однак це є неправильним, оскільки вони є частиною аналітичного обліку, без якого бухгалтерський облік в цілому не зміг би виконувати своїх функцій насамперед, забезпечення збереження майна власника.

При відсутності ведення бухгалтерського обліку ці документи є для експерта-бухгалтера джерелом інформації про фактично здійснені господарські операції з грошовими коштами, сировиною та матеріалами, готовою продукцією, товарами тощо.

Документи оперативного та неофіційного обліку, залучені до кримінальної чи цивільної справи в якості доказів із дотриманням кримінально-процесуального законодавства, досліджуються експертом-бухгалтером як допоміжні документи. Інформація, яку вони надають, може слугувати вихідними даними, які необхідні для встановлення фактів, що належать до предмету судово-бухгалтерської експертизи.

5. Матеріали інвентаризації - це документи, якими оформлюються результати проведеної на підприємстві інвентаризації. До них належать:

інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, протокол засідання інвентаризаційної комісії про підведення підсумків проведеної інвентаризації тощо.

Експерт-бухгалтер досліджує матеріали інвентаризації для встановлення правильності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві; перевірки правильності відображення в обліку результатів інвентаризації; визначення розміру завданого збитку. Проте досліджувати ці матеріали необхідно у поєднанні з даними бухгалтерського обліку, адже лише таким чином можна встановити відхилення облікових даних. Наступною групою об'єктів судово-бухгалтерської експертизи є спеціальні об'єкти. Ця група об'єктів об'єднує значну кількість документів, а тому теж поділяється на групи (рис. 3.).

Рис. 3. Види спеціальних об?єктів судово-бухгалтерської експертизи До першої групи спеціальних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи — документів, пов’язаних з діяльністю підприємства, господарські операції якого стали предметом розслідування чи розгляду судово-слідчих органів, належать:

Ю установчі документи (статут, установчий (засновницький) договір, протоколи зборів засновників); дозвільні документи (ліцензії, патенти тощо) та реєстраційні документи (довідки про внесення до єдиного державного реєстру платників податків, пенсійного фонду, митниці тощо);

Ю розпорядчі документи підприємства — накази та розпорядження керівництва, що пов’язані з управлінням підприємством. Наприклад, наказ про облікову політику, наказ про проведення інвентаризації, про прийняття (звільнення), преміювання працівників тощо; інструктивні матеріали: посадові інструкції, затверджені графіки виконання певного комплексу робіт, договори про повну матеріальну відповідальність, а також планово-економічна та аналітична документація підприємства. До останніх належать документи, які містять планові показники (бізнес-плани, інвестиційні проекти, програми бюджетування, кошторис витрат) та документи, в яких відображені зміни й коригування планів і програм; документи, в яких передбачено норми матеріальних, трудових та інших витрат підприємства тощо.

Дослідження вищезазначених документів є обов’язковим для експерта-бухгалтера при встановленні можливості здійснення підприємством тих видів діяльності, які передбачені статутом; фактів порушення внутрішніх нормативних документів підприємства, необґрунтованого витрачання грошових коштів та інших ресурсів, нецільового використання фінансування, одержаного з бюджету.

До другої групи спеціальних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи, відносять документи, що пов’язані з процесом розслідування або судового розгляду справи.

До документів, що складаються слідчим (судом) у процесі розслідування чи розгляду справи належать:

1. постанова (ухвала) про призначення судово-бухгалтерської експертизи, з якої експерт-бухгалтер дізнається про обставини справи та поставлені перед ним питання слідчим або судом;

2. протоколи допитів обвинувачених і свідків, які є додатковим матеріалом для характеристики досліджуваних господарських операцій, що містять інформацію про час, місце та обсяг здійснених господарських операцій, обставини, які підтверджуються чи піддаються сумніву, порядок заповнення реквізитів документів, етапи їх проходження та обробки в бухгалтерії, порядок їх виконання тощо;

3. показання свідків. Вони досліджуються експертом-бухгалтером, якщо: дані, що містяться в них, потребують для своєї інтерпретації спеціальних знань експерта-бухгалтера. Висновок експерта-бухгалтера має умовний характер, якщо ґрунтується на показаннях свідків, оскільки погляди експерта-бухгалтера базуються на дослідженні даних, за достовірність яких він не відповідає. У зв’язку з цим показання свідків мають бути обов’язково перевірені експертом-бухгалтером і підтверджені відповідними документами справи, які належать до загальних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи.

4. протоколи обшуку. Протокол обшуку має значення для встановлення експертом-бухгалтером місця вилучення документів, що важливо для визначення правильної позиції серед двох суб'єктів, між якими виникла суперечка.

5. протоколи вилучення. Протокол вилучення дозволяє дати правильний і вичерпний висновок за фактами та обставинами, що досліджуються шляхом проведення зустрічної перевірки. Повністю з’ясувати фактичні обставини операції, проведеної двома різними підприємствами, експерт-бухгалтер може лише якщо він знає, звідки надійшов до справи кожен документ або примірник документу, наданий йому для дослідження;

6. протоколи судового засідання. Протокол судового засідання експерт-бухгалтер вивчає, якщо на експертизу надійшла справа, повернена на дорозслідування судом другої інстанції;

7. клопотання обвинувачених і свідків про залучення до справи додаткових документів або перевірку окремих фактів тощо. Якщо клопотання обвинувачених про необхідність додаткових перевірок пов’язані з судово-бухгалтерською експертизою, то експерт-бухгалтер повинен врахувати його при дослідженні матеріалів справи й складанні висновку. Це допоможе експерту-бухгалтеру встановити повноту дослідження наданих матеріалів справи та об'єктивність його висновків.

До документів, які відображають результати роботи фахівців інших спеціальностей, залучених до процесу розслідування належать:

Ю акти ревізії. Акти ревізій для слідчого (суду) складаються ревізором в результаті проведеної перевірки. Експерту-бухгалтеру можуть бути надані акти планових ревізій, лише частина інформації яких — щодо виявлених порушень — пов’язана зі справою, що розслідується, або ж акти ревізій, проведених за призначенням слідчого або суду після порушення справи. Як правило, акти цього виду містять дані, необхідні для дослідження експерта-бухгалтера. У зв’язку з цим експерт-бухгалтер повинен досліджувати матеріали проведеної ревізії передусім з точки зору значущості викладених фактів для судово-бухгалтерської експертизи, щоб з об'єктивністю та повнотою відповісти на поставлені питання слідства;

Ю висновки експертів інших галузей знань, які мають спільний з судово-бухгалтерською експертизою предмет дослідження, також можуть міститися в матеріалах справи, наданої експерту-бухгалтеру для дослідження. Наприклад, в справі може бути наданий висновок експерта-технолога про фактичний склад і стан сировини, матеріалів, готової продукції і товарів, операції з якими досліджуються експертом-бухгалтером за документами наданими у справі. Висновок експерта-технолога про кількість витраченої сировини, наприклад, допомагає експерту-бухгалтеру встановити розмір її перевитрачання, недостачі та розмір завданого ним матеріального збитку;

Ю довідки спеціалістів, допомогою яких користувався слідчий або суд, для з’ясування з окремих питань справи;

Ю висновки попередніх судово-бухгалтерських експертиз, які надаються експерту, що проводить додаткову або повторну судово-бухгалтерську експертизу.

Забезпечити достовірність та об'єктивність результатів судово-бухгалтерської експертизи, підвищити ефективність дослідження експерт-бухгалтер може лише за умови правильного використання і дослідження отриманих об'єктів судово-бухгалтерської експертизи — як загальних, так і спеціальних. Спеціальні об'єкти призначені допомогти експерту вирішити окремі питання, додатково перевірити достовірність загальних об'єктів експертизи, визначити перелік додаткових об'єктів експертизи, особливо, якщо даних, наведених у бухгалтерських документах для відповіді на поставлені перед експертом-бухгалтером недостатньо.

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи необхідно встановити параметри певних об'єктів. Це означає виявлення повноти характеристики об'єктів відповідно до мети проведення судово-бухгалтерської експертизи. Так, при вивченні під час судово-бухгалтерської експертизи випадків неякісного випуску продукції, нестач і втрат, псування виробів насамперед встановлюється стан охорони і зберігання сировини і продукції, документування і облік їх руху і витрат на всіх технологічних стадіях, забезпечення контролю за дотриманням норм витрат, перевіряється правильність висновків ревізора про суму збитків і нестач. Таким чином, об'єкти судово-бухгалтерської експертизи можна зобразити такою схемою (рис. 4.).

Рис. 4. Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи неякісного випуску продукції, нестач, втрат і псування виробів Кожна наука, у тому числі й судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукових і власне наукових методів.

У широкому значенні метод — це:

спосіб пізнання, дослідження об'єктів, явищ;

прийом, спосіб або характер діяльності.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність методичних прийомів і способів, які застосовуються експертом-бухгалтером під час дослідження документів та інших матеріалів, наданих йому слідчим або судом.

Розвиток судово-бухгалтерської експертизи як економіко-правової дисципліни нерозривно пов’язаний зі створенням її методології, яка включає в себе систему загальнонаукових і власне наукових методів і прийомів дослідження (рис.5).

Рис. 5. Схема методів та методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи Загально-наукові методи є сукупністю принципів і категорій матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання.

Вони базуються на використанні таких прийомів, як:

ь аналіз — прийом експертного дослідження, який полягає у розчленуванні об'єкта судово-бухгалтерської експертизи на складові елементи, вивченні їх ознак і властивостей.

ь синтез — прийом експертного дослідження об'єкта судово-бухгалтерської експертизи, який полягає в його цілісності, єдності й взаємозв'язку структурних елементів.

ь індукція — вивчення в процесі судово-бухгалтерської експертизи частини характеристик об'єкта (наприклад, суму нестачі визначають за даними на кожну дату року — щомісячно).

ь дедукція — вивчення в процесі судово-бухгалтерської експертизи загальної характеристики об'єкта, а потім його складових частин (наприклад, обсяг псування консервів в загальному і вина відповідальних осіб — окремо кожного).

ь абстрагування — на основі вивчення судово-бухгалтерською експертизою конкретних об'єктів виявляють закономірність за іншими об'єктами. Наприклад, недбайливе приймання зерна як основна причина нестачі кормів, насіння тощо.

ь конкретизація — це метод, протилежний абстрагуванню, тобто всебічне дослідження стану об'єктів судово-бухгалтерської експертизи. Наприклад, експертиза встановлює конкретних матеріально відповідальних осіб і сум}' заподіяного ними збитку.

ь аналогія — вивчення одних об'єктів судово-бухгалтерської експертизи на основі подібності з іншими.

ь моделювання — заміна об'єкта судово-бухгалтерської експертизи його аналогом, моделлю. Наприклад, при вивченні причини збитків вивчають інформацію про його результати.

ь системний аналіз — це вивчення об'єктів судово-бухгалтерської експертизи-в сукупності усіх елементів і факторів, які зумовили даний факт (встановлення причинних зв’язків заподіяних збитків).

ь функціонально-вартісний аналіз — включає вивчення об'єктів судово-бухгалтерської експертизи, приміром, повної технологічної системи виробництва з вартісною оцінкою кожної складової частини від підготовки виробництва до реалізації продукції.

Таким чином, загальнонаукові методи в практиці органів внутрішніх справ частіше за все використовуються для виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.

Власне наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них належать такі прийоми:

розрахунково-аналітичні;

документальні;

органолептичні;

узагальнення та реалізація результатів експертизи.

Розрахунково-аналітичні прийоми включають:

а) економічний аналіз — система прийомів експертного дослідження, які використовуються для розкриття причинних зв’язків, що зумовили конфліктні ситуації і стали об'єктами розслідування.

б) статистичні розрахунки — прийоми визначення кількісних і якісних параметрів досліджуваних господарських процесів і явищ, які не містить початкова економічна інформація.

в) економіко-математичні методи — методичні прийоми встановлення тісноти взаємозв'язку факторів, визначення яких є неможливим за допомогою інших прийомів експертизи.

Документальні прийоми судово-бухгалтерської експертизи включають такі види контролю наданих матеріалів:

формальну й арифметичну перевірки документів;

нормативно-правову оцінку відображених у документах господарських операцій;

логічний контроль об'єктивної можливості виконання документально оформлених господарських операцій;

цілковите і нецілковите (у т. ч. вибіркове) спостереження;

зустрічну перевірку документів або записів у облікових регістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв'язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські зв’язки;

спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів продукції;

оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. ін.

Ці прийоми є єдиними як під час проведення ревізій, так і в ході бухгалтерської експертизи. Конкретні ж процедури досліджень бухгалтерських документів залежать від способів використання облікових даних для порушень чинного законодавства і маскування зловживань.

При цьому порушення законодавства знаходить своє відображення в облікових документах у трьох формах:

суперечність (невідповідність) у змісті окремого документа;

суперечність у змісті кількох взаємозв'язаних документів;

порушення чинного порядку відображення господарських операцій.

Методи дослідження облікової інформації можна розділити на такі групи:

I. Прийоми дослідження окремого документа.

II. Прийоми дослідження кількох документів, які відображають одну й ту саму або взаємозв'язані операції.

III. Прийоми перевірки відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Використання в судово-експертній практиці прийомів документального дослідження дозволяє дати кількісну та якісну оцінки виявленим недолікам, установити відповідальних за них посадових осіб і визначити розмір їхньої матеріальної відповідальності.

Органолептичні прийоми (експертами застосовуються тільки результати, а проводять такі роботи ревізори та інші спеціалісти) включають:

а) контрольні заміри робіт, що застосовуються для перевірки наявності виконаних будівельно-монтажних робіт, обсягів виробництва, робіт і послуг;

б) суцільні (безперервні) спостереження — прийом статистичного контролю фактичного стану об'єкта (наприклад, проведення хронометражних спостережень під час експертизи норм виробітку);

в) вибіркові спостереження — прийом статистичного дослідження якісних характеристик об'єкта, коли суцільний контроль технічно неможливий (наприклад, для визначення дефектів товарів, які надходять у торгівлю);

г) технологічні експертизи — прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, що випускається (наприклад, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, який застосовується для визначення обґрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів, і вихід готової продукції);

ґ) службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами та іншими працівниками нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини в різних галузях народного господарства;

д) експеримент — науково організований дослід з метою експертного дослідження результатів виконаних процесів.

Методичні прийоми узагальнення, оцінювання і реалізації результатів експертного дослідження включають класифікацію і групування правопорушень за їхньою економічною однорідністю та хронологічною послідовністю, аналітичну систематизацію даних експертизи способом оформлення таблиць, складання експертного висновку і передачу його правоохоронним органам, оцінку його слідчим і судом, допит експерта і розробку на підставі експертних висновків профілактичних заходів, спрямованих па зміцнення законності і правопорядку.

Усі згадані прийоми можна поділити на прийоми загальної методики та прийоми часткової методики.

Прийоми загальної методики є однаковими для всіх видів контролю (ревізія, аудит) і застосовуються експертом незалежно від характеру злочину, який розслідується, галузі економіки і специфіки підприємства (методи економічного аналізу, прийоми документального дослідження і методи фактичного контролю).

Проте способи скоєння злочинів у різних галузях економіки мають свої характерні риси і специфіку відображення в обліку. Тому експерт-бухгалтер нарівні із загальними прийомами застосовує і часткові.

Прийоми часткової методики залежать від характеру правопорушень, місця їх скоєння, особливостей документування і обліку операцій, що застосовуються на конкретному підприємстві.

Вищеописані методи експертних досліджень застосовують як окремо, так і у системному поєднанні. Критерієм вибору того чи іншого методу дослідження є матеріали надані експерту слідчим, а також питання з приводу яких йому потрібно скласти висновок.

Основним призначенням судово-бухгалтерської експертизи є встановлення фактичних обставин і господарської діяльності юридичної особи, які мають значення для розв’язання справи, що знаходиться на досудовому розслідуванні чи розгляді справи в суді. Виходячи з цього судово-бухгалтерська експертиза у судовому процесі виконує ряд завдань:

ь перевірка і підтвердження за допомогою документальних даних розміру недостач або лишків активів і грошових коштів, визначення періоду та місця їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди;

ь виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності та контролі господарської діяльності підприємства, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню;

ь встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку здійснених господарських операцій вимогам чинних нормативних актів;

ь визначення кола посадових осіб, на яких покладено обов’язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю, недотримання яких були виявлені в процесі експертизи;

ь встановлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації активів і руху грошових коштів;

ь встановлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності й обчислення розмірів податків;

ь встановлення документальної обґрунтованості вимог позивача та заперечень відповідача в частині, що стосується ціни позову (зустрічного позову).

Судово-бухгалтерська експертиза як один із засобів доказування виконує наступні функції:

§ інформаційна (доказова) функція - полягає в тому, що висновок, складений експертом-бухгалтером на підставі дослідження матеріалі" справи, може бути підставою для прийняття судом певного рішення щодо обставин справи, яка знаходиться на розслідуванні чи судовому розгляді. Тобто, оцінивши висновок експерта-бухгалтера, суд може прийняти його в якості доказу за справою. При цьому висновок повинен бути достовірним, об'єктивним та обґрунтованим, що встановлюється слідчим (судом);

§ гносеологічна (пізнавальна) функція - полягає в тому, що експерт-бухгалтер, шляхом дослідження наданих йому матеріалів справи в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи встановлює обставини, що мають значення для правильного її розв’язання;

§ кримінологічна функція — полягає в тому, що судово-бухгалтерська експертиза є одним із засобів встановлення причин вчинення злочинів.

Встановлення фактичних обставин справи й всієї сукупності причин і умов, які сприяли здійсненню злочину, належать до компетенції органів, які несуть відповідальність за розгляд чи розслідування кримінальної або цивільної справи, або господарського спору. Однак, якщо причини та умови, що сприяли виникненню злочину, можна встановити лише за допомогою спеціальних знань, правоохоронні органи не можуть обійтися без проведення експертизи. Вона допомагає встановити фактичні обставини справи та причини здійснення злочину, із використанням спеціальних знань, а тому й передбачена кримінально-процесуальним законодавством як один із засобів доказування.

Судово-бухгалтерська експертиза, звичайно, не в змозі з’ясувати всі причини, що сприяли вчиненню злочину. Її основним завданням є виявленням обставин і дослідження явищ, які є предметом судово-бухгалтерської експертизи та можуть бути встановлені на основі спеціальних знань експерта-бухгалтера.

Законом України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження.

Принцип законності полягає в дотриманні експертом-бухгалтером і органами суду в своїй діяльності законодавства України.

Принцип незалежності судового експерта полягає в тому, що при наданні висновку за результатами дослідження, експерт не може знаходитися в будь-якій залежності від органу або особи, що призначила експертизу, сторін та інших осіб, які зацікавлені в результатах справи. Експерт надає висновок на підставі результатів проведених досліджень відповідно до законодавства та своїх спеціальних знань. Незалежність судового експерта забезпечується:

^ процесуальним порядком призначення експертизи;

^ юридичною відповідальністю експерта-бухгалтера (зокрема кримінальною) за подання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

^ забороною втручатися будь-кому в проведення судово-бухгалтерської експертизи під загрозою передбаченої законом відповідальності.

Принцип повноти полягає у виявленні та вивченні за документами всіх фактів, що мають значення для експертизи. Дотримання цього принципу дозволяє на підставі всіх виявлених фактів з’ясувати причини незадовільного стану об'єкта, що досліджується.

Принцип об'єктивності передбачає, що експерт повинен дати об'єктивну оцінку досліджуваному об'єкту з документальним обґрунтуванням фактів, обов’язковим виявленням причин і зв’язків між ними.

Список використаної літератури

1. Волкова І.А. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посіб. [для студентів вищих навчальних закладів] / І.А. Волкова — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 84 с.

2. Камлик М.І. Судова бухгалтерія. Підручник. — К.: Атіка, 2000. — 297 с.

3. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. — метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2004. — 268 с.

4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88)

5. Понікаров В.Д. та ін. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посібник. — Харків. 2002. — 240 (Рос. мовою)

6. Рудницький В. С., Бруханський Р. Ф., Хомин П. Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект). Навч. посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 304 с.

7. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник для студентів спеціальності 7.05.01.06 «Облік і аудит». / За ред. д. е. н., проф.Ф. Ф. Бутинця. — Житомир: ПП «Рута», 2004. — 460 с.

8. Швець В. Є. Основи бухгалтерського обліку та судово-бухгалтерської експертизи: Підручник. — К.: Каравела, 2008. — 240 с.