Характеристика програмних пакетів

Вступ

настільний видавничий система комп’ютер

У цій роботі розглядаються сучасні тенденції розвитку настільних видавничих систем, мета створення, історія виникнення поняття видавничих систем, як розвивалися настільні видавничі системи і на якому етапі розвитку вони знаходяться зараз. Настільні видавничі системи — це програмне забезпечення для персональних комп’ютерів. Призначення програм цього класу полягає в автоматизації процесу верстки поліграфічних видань. Цей клас програмного забезпечення займає положення між текстовими процесорами і системами автоматизованого проектування.

Для підготовки буклетів, оформлення журналів і книг призначені видавничі системи. Вони дозволяють готувати їх і друкувати на принтерах або виводити на фотонабірні автомати складні документи високої якості. Настільні видавничі системи — це програми, призначені для професійної видавничої діяльності, що дозволяють здійснювати електронну верстку широкого спектру основних типів документів.

Основні функції видавничих систем: використання багатьох видів шрифтів (накреслень і розмірів символів тексту), які відображаються на екрані так само, як при друці; зміна і коригування малюнків і діаграм; формування таблиць; вирівнювання; робота з формулами.

Настільна видавнича система скорочує видавничий процес на стадії набору і репродукування, усуває коректурний обмін з друкарнею.

1. Історія розвитку настільних видавничих систем

На всій території пострадянського простору раніше вважали, що найпершим з програмних продуктів з настільних видавничих систем у світі був Ventura Publisher. Насправді ж найпершим програмним продуктом у світі був PageMaker, що з’явився в липні 1985 року, а першовідкривачем світу настільної верстки був Пол Брейнард, що заснував в тому ж році компанію Aldus, названу на честь Альдуса Манітуса, венеціанського друкаря XV століття. На жаль, зараз ця компанія забута, вона стояла біля витоків ринку дизайну і верстки. У Aldus розробили технологію, що дозволяє використовувати зображення низької якості, а потім підставляти на їх місце високоякісні ілюстрації при виведенні готового макету.

Компанія брала безпосередню участь у формуванні стандарту PostScript, а крім цього спільно з Microsoft розробила формат TIF, що став нині стандартом. Крім того, фірма Aldus поклала початок чималій кількості відомих графічних програм: так, саме вона випустила пакет Freehand, який потім відійшов фірмі Macromedia, а також PhotoStyler, багато ідей з якого Adobe використовувала в Photoshop. Ось ще кілька програм, що вийшли з Aldus лабораторій: Digital Darkroom, Fetch, Gallery Effects, Intellidraw, Persuasion, Superpaint.

Однак досягнення компанії Ventura теж не можна залишити непоміченим, оскільки саме Ventura Publisher став першою програмою верстки для персональних комп’ютерів, з’явившись на світ у квітні 1986 року, за дев’ять місяців до PC версії PageMaker. На початку Ventura була маленькою компанією з трьох осіб — вихідців з компанії Xerox, через це компанії довелося укласти вигідну угоду про постачання Publisher з кількома дистриб’юторами. Але старі зв’язки власники Ventura не втрачали: до 1989 року фірма Xerox займалася маркетингом програмного продукту Publisher, а в 1989 купила спочатку код програми, а потім і права на назву компанії, і третя версія продукту вийшла вже під маркою Xerox Ventura Publisher.

До кінця 1986 року на ринку було три версії двох видавничих програм — Aldus PageMaker для PC і MacОС і Ventura Publisher для PC. Проте вже в 1987 році на цей ринок увійшла компанія Quark з першою версією свого продукту QuarkXPress, який вигідно відрізнявся від конкурентів типографською якістю і прекрасною підтримкою кольору. Quark, заснована в 1981 році, спочатку займалася текстовими редакторами [1, с. 150].

Adobe заснована в 1982 році, вона спочатку повністю віддалася розробці мови PostScript. У 1985 Adobe випустила перші в світі принтер і фотонабір з підтримкою PostScript, в 1986 році - перший набір шрифтів Adobe Type Collection, а потім зайнялася розробками програмного забезпечення для графіки, в результаті чого в 1987 році з’явився Illustrator, а в 1990 — Photoshop і Type Manager. У 1991 році компанія почала займатися програмним забезпеченням для відеовиробництва — з’явилася перша версія Premiere, — а потім зайнялися розробкою формату документів PDF і в 1993 випустили Acrobat. Про видавничі пакети тоді ніхто в Adobe і не замислювався.

До 1993 року ринок настільних видавничих програм розвивався без особливих коливань. Компанії Quark поступово вдалося відвоювати велику частину ринку завдяки активній маркетинговій політиці та високій якості програмних продуктів, на відміну від Aldus і Ventura, Quark була «фірмою однієї програми».

В 1993 році пакет Ventura Publisher купує компанія Corel, а в 1994 році Aldus з усім своїми розробками і ліцензій відходить до фірми Adobe. Обидві компанії негайно випускають нові версії програмних пакетів для верстки, побудовані на старому коді програми, але забезпечені деякими змінами і виходять під іменами нових фірм — Corel Ventura Publisher 4.2 і Adobe PageMaker 5. До речі, з п’ятою версією PageMaker трапилось наступне: якийсь час на ринку були присутні два п’ятих PageMaker’a — від Aldus і від Adobe.

Після випуску п’ятої версії Ventura Publisher Corel повністю переписує код пакета, розробляючи його як Win32 -додаток. Процес займає куди більше часу, ніж планувалося, і оновлений Publisher виходить лише в 1996 році відразу у версії 7.0, щоб номер збігався з номером Corel Draw 7. З цієї пори Publisher починає здавати позиції, оскільки конкуренти ці два роки теж не сиділи, склавши руки: Adobe в 1995 році придбала Frame technology і стала під своїм ім'ям розкручувати Framemaker, а QuarkXPress, що добрався до того часу до версії 3.3, вже встиг придбати багато сторонніх розширень і налагоджених сервісів, ставши практично стандартом в професійній видавничій справі [2, с. 97].

Остаточно зміцнилася позиція Quark з виходом в 1997 році четвертої версії XPress, і на цьому потрясіння на ринку видавничих пакетів припинилися на два роки: Quark вдосконалювала свій продукт, Corel продовжувала роботу з Ventura, а Adobe, випускаючи чергові доповнення PageMaker — а, готувала конкурентам сюрприз в особі InDesign, що з’явився в 1999 році. Тоді ж було заявлено про припинення лінії PageMaker. Однак розклад сил на ринку Adobe змінити не вдалося: InDesign при всіх закладених у нього ідеях виявився недопрацьованим, і прагматичні поліграфісти не ризикнули своїм бізнесом і налагодженим виробничим процесом.

Ринок знову затих на два роки, а потім … з’явився PageMaker 7.0. Нова версія Adobe PageMaker орієнтована на масовий ринок, про що заявляє сам виробник. У описі товару не згадувалося ні про нові інструменти, ні про нові методи обробки тексту і графіки. Після програмного пакету InDesign очікувались хоча б можливості будувати довільні контури за допомогою пера. Але, про це навіть не згадувалося. Правда, одна-дві значних зміни все ж таки є: це друк змінних даних і створення тегів PDF.

2 Характеристика програмних пакетів

Найпоширенішими є три програми верстки — Quark XPress, Adobe InDesign і Adobe PageMaker. Вони перевірені часом і стабільно видають якісні результати. Їх функціональні можливості дуже схожі, але жодна з цих програм поки так і не може перевершити інші дві. Справа в тому, що в такій складній області, як верстка, дуже важко створити пакет, який на порядок перевершує інші.

QuarkXPress традиційно широко застосовується в галузях, де верстка друкованої продукції є одним з основних напрямків діяльності, — у видавництвах газет і журналів, рекламних агентствах.

QuarkXpress — один з ветеранів ринку настільних видавничих систем. QuarkXPress пропонує новий підхід до верстки макетів, заснований в першу чергу на застосуванні шарів і таблиць. Робота з першими в принципі мало чим відрізняється від використання аналогічного інструменту в інших програмах, послідовно вибудуваний стек спрощує операції з окремими елементами, що містяться на сторінці, дозволяє створювати інваріантні документи. А от таблиця в якості засобу розмітки стала для користувачів QuarkXPress справжньої знахідкою. Принцип її дії аналогічний використовуваному web — дизайнерами при компонуванні складних сторінок за допомогою єдиного тега. Тепер, замість того щоб прив’язувати деталі до абсолютних координат листа, досить співвіднести їх з відповідними осередками метатаблиці, яка виступає в ролі універсального шаблону. Крім того, варто відзначити відмінний інструментарій для створення яких завгодно складних кадрів [3, с. 255].

Створення документів для публікації Інтернету в QuarkXPress підтримується в повному обсязі. При цьому мова йде не просто про експорт готових файлів у формат XML, хоча, таке теж можливо.

Відкриваючи нову публікацію, користувач відразу вибирає її тип: традиційний «паперовий» або електронний. У другому випадку йому доведеться мати справу з іншим набором інструментів, що більш нагадує своєю номенклатурою візуальний HTMLредактор.

Не буде великим перебільшенням сказати, що в тому вигляді, в якому пакет продається користувачам, він позбавлений доброї половини своїх потенційних функцій. Цю нестачу і компенсують плагіни, досить багато їх викладено для безкоштовного завантаження на сайті виробника. Таким чином, QuarkXPress настроюється під конкретні виконувані завдання, а також вдосконалюється у міру появи нових модулів.

Adobe представляє InDesign як кращого спадкоємця Adobe PageMaker. InDesign — серце десятків видавничих систем для газет, журналів та іншого видавничого середовища, його використовують художники і верстальники періодики і книг.

InDesign пов’язаний з Photoshop, Illustrator і Acrobat у пакеті Adobe Creative Suite. Підтримуються передові функції прозорості, верстка стилів, оптичне вирівнювання, мікротіпографіка, а також Кросплатформені скрипти з використанням JavaScript (для створення скриптів також підтримуються мови Visual Basic і AppleScript). Використовуючи реляційну базу даних, Adobe InCopy використовує той же самий движок форматування, що і InDesign.

InDesign — перший великий пакет DTP c підтримкою Unicode для обробки текстів і шрифтів OpenType. Документи InDesign можна експортувати в стандартний формат PDF з багатомовною підтримкою. Adobe розвиває InDesign як універсальне, сумісне з платформами як Intel, так і PowerPC Mac, подвійне програмне забезпечення. У 2002 році InDesign став першою настільною видавничої програмою для Mac OS X. InDesign — прямий конкурент QuarkXPress [4, с. 304].

Adobe PageMaker — це серйозний пакет з досить складним інтерфейсом, заплутаною системою команд, але в той же час високою продуктивністю і багатими можливостями. По ряду окремих показників і в першу чергу — роботі з кольором, він залишає далеко позаду продукцію інших фірм. Разом з тим в кожній новій версії розробники надто багато уваги приділяли збереженню спадкоємності деталей. Найбільш широко поширений на сьогодні Adobe PageMaker 6.5. Багато хто вважає, що якщо і відмовлятися від версії 6.5, то на користь іншого пакета Adobe — InDesign. При спробі імпорту складного структурованого фрагмента з документа MS Word PageMaker невірно витлумачив його як чисто текстовий, переклавши всю роботу на плечі користувача.

Найцінніша особливість PageMaker при підготовці паперових публікацій — це найпотужніший механізм роботи з кольором. Пакет гарантує точну передачу кольору на всіх етапах створення документа без будь-яких втрат або спотворень. У тому випадку, коли до публікації готується складне повнокольорове видання, без цього не обійтися і найчастіше саме цей фактор переважує всі незручності, пов’язані з надто ускладненою моделлю управління програмою. Adobe PageMaker 6.5 підтримує і web — публікації.

Користувальницький інтерфейс Adobe PageMaker 6.5 складний і де в чому трохи застарів. Однак при першому знайомстві з програмою це навряд чи кинеться в очі: пакет використовує мінімальну кількість панелей інструментів. У результаті на екрані немає нагромадження віконець і кнопок, що затуляють сам редагований документ. Інша справа, що у такого дизайну є і зворотна сторона: добра половина операцій зажадає довгих подорожей по командам меню або ж в якості розумної альтернативи запам’ятовування комбінацій гарячих клавіш [5, с. 304].

Комп’ютерна графіка з успіхом може замінити складний процес ручного створення фізичного макету. Застосування віртуального комп’ютерного макетування значно скорочує час, що витрачається на художнє проектування об'єктів графічного дизайну, і, зокрема, дозволяє відмовитися від підготовки реальних фізичних макетів.

Висновки

Наявність у програмі верстки різноманітних засобів перевірки цілісності та актуальності компонентів макета надзвичайно важливо для успішного завершення проекту. При зміні файлів, що входять в проект, представлені програми ведуть себе по-різному. Quark XPress при кожному відкритті файлу перевіряє збіг налаштувань в документі зі своїми налаштуваннями на комп’ютері (при розбіжності видається вікно з попередженням), а також наявність шрифтів. Наявність вихідних графічних файлів не перевіряється.

InDesign при відкритті файлу публікації складає звіт про фото, переглянути звіт можна по команді File-> Preflight. При виконанні цієї команди видається вікно з інформацією про шрифти, графіку, кольорах та установках принтера, на основі, якої верстальщик може прийняти ті чи інші кроки для поліпшення ситуації. Унікальна обробка растрових зображень в InDesign. При виведенні на друк посилається тільки видима частина зображення, тоді як PageMaker і XPress відправляють на принтер і те, що знаходиться за рамками кадру.

Поліпшення і розширення інструментів для роботи з текстом і графікою для комп’ютерів привернуло увагу професійної друкарської спільноти до систем комп’ютерної верстки. Переломним моментом стала поява в 1990;х роках програми QuarkXPress, а також розширення бази комп’ютерних шрифтів. QuarkXPress стала домінуючою системою на ринку.

На початку 2000;х набрала популярність програма Adobe InDesign. Це сталося завдяки її великим можливостям, а також інтеграції з іншими програмами від Adobe, які були домінуючими у сфері комп’ютерного дизайну, обробки зображень і фотографій, аудіо-та відеоредагування.

Література

1.Джон Мак Вейд / Дизайн страниц Btfore&After;[пер. С англ.]. — М.:КУДИЦ-ОБРАЗ, 2006. 272 с.

2.Костенко Т. В. Основи композиції та тривимірного формоутворення: [навч.-метод. посіб.] / Костенко Т. В. — Харків: ХДАДМ, 2004. 256с.

3.Михайленко В.Є. Основи композиції (геометричні аспекти художнього формотворення): Навч. посіб. для вищих навч. Закладів/Михайленко В.Є. Яковлєв М.І. — К.: Каравела, 2004. — 304с.

4.Нестеренко О. Н. Краткая энциклопедия дизайна/ Нестеренко О. Н. -М.: Молодая гвардия, 1994. — 287с.

5.Основи комп’ютерної графіки / Г. В Веселовська, В. С. Ходаков, В. М. Веселовський. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 392 с.

1.