Електронні банківські послуги

[Введите текст]

Зміст

Вступ

1. Електронне банківське обслуговування

1.1 Еволюція електронного банківського обслуговування в Україні

1.2 Перешкоди розвитку електронного банкінгу

2. Перспективи розвитку електронних банківських послуг

2.1 Перспективи розвитку електронних платіжних систем в Україні

2.2 Можливі сценарії розвитку ринку електронних банківських послуг в Україні

3. Діамант-банк:сутність і розрахунки Висновок Використана література

Вступ

У світі наразі спостерігається тенденція до усе більш широкого використання в усіх сферах суспільної діяльності сучасних інформаційних технологій, і, перш за все, глобальної інформаційної мережі Інтернет. Історично склалося так, що банківська сфера є найбільш чутливою до їх розвитку. Це можна пояснити різними причинами, однією із яких є необхідність обслуговування клієнтів у широких географічних масштабах (від регіонального до міжнародного) із мінімальними витратами, але із максимальним ступенем зручності та універсальності пропонованих послуг.

Надання електронних банківських послуг (починаючи із середини 80-х років ХХ століття) поступово перетворюється на один із пріоритетних напрямів діяльності кредитних організацій (банків) та фінансових компаній індустріально розвинених країн. Аналогічна тенденція спостерігається і серед українських банків. Сьогодні більшість із них приділяють значну увагу розширенню спектру послуг, пов’язаних із обігом банківських карток, надають клієнтам можливість дистанційного керування рахунком за допомогою систем «клієнт-банк» та «Інтернет-банкінг».

Спектр послуг, що надається клієнтам електронного банкінгу, практично не відрізняється від того, що доступний клієнтам в офісі банку. Таким чином, під електронними банківськими послугами слід розуміти дії банку, що спрямовані на вдосконалення та реалізацію звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем. Безперечно, електронні послуги базуються на відомих банківських операціях і не можуть існувати відокремлено. Але поява Інтернет-комерції стала результатом появи відносно нових банківських продуктів, таких як: обслуговування платежів Інтернет-магазину, електронна сертифікація, «мобільний банкінг» (використання мобільного зв’язку та SMSповідомлень), віртуальні платіжні картки та інші, що стали результатом розвитку Всесвітньої мережі.

1. Електронне банківське обслуговування

1.1 Розвиток електронного банківського обслуговування в Україні

Впровадження системи «Клієнт-банк» є однією з перших вдалих спроб вітчизняних банків покращити сервіс та удосконалити власну роботу за допомогою автоматизованих систем. Спеціалісти стверджують, що таку систему вперше було використано в Україні у 1992 році. Беручи до уваги складні економічні умови того часу, а головне, практично відсутність розвинутого ринку комп’ютерної техніки, система «Клієнт-банк» стала своєрідним «проривом» у банківській справі. Система «Клієнт-Банк» дозволяє користувачу керувати рахунками в банку та отримувати всю поточну інформацію про рух коштів, не виходячи з офісу. Система орієнтована на роботу з одним користувачем і припускає інсталяцію у клієнтів, що регулярно взаємодіють з банком.

Використовуючи систему клієнт має можливість:

підготувати, відкоригувати й роздрукувати платіжні документи в національній валюті;

відправити платіжні документи в банк для обробки операціоністами;

здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів;

після завершення операційного дня банку одержувати з банку за запитом виписки з особових рахунків;

оперативно контролювати поточний стан рахунку з урахуванням зовнішніх надходжень на нього;

наприкінці дня робити архівну копію оброблених документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату;

обмінюватися з банком нерегламентованими повідомленнями і завантажувати файли, передані банком, передавати файли і переглядати передані.

отримувати відомості про курси валют Національного банку України.

Забезпечення багаторівневого захисту інформації від несанкціонованого доступу здійснюється за допомогою:

Наявності у клієнта Ключової дискети, інформація на якій для кожного клієнта є унікальною. Читання Ключової дискети доступне тільки програмою «Клієнт-Банк»

Можливості надання кожному клієнту індивідуального імені користувача і пароля, які він може змінити в будь-який час у банку. Пароль відомий тільки клієнту, що виключає підробку підпису.

Шифрування інформації, що передана в банк, за спеціальними алгоритмами.

Документування системою операцій по введенню, накладенню підпису та обміну інформацією з банком. Програмно здійснюється контроль і виконується блокування роботи при виявленні несанкціонованого виконання операцій.

Система, розрахована на експлуатацію працівниками організації клієнта і не вимагає в них наявності спеціальних знань з комп’ютерних технологій. Програмне забезпечення підтримує ведення та оновлення:

довідників банків — учасників системи електронних платежів НБУ;

довідника кодів платежів та видів сплат до бюджету;

Система також дозволяє:

вести довідник контрагентів підприємства;

вести довідник призначень платежу;

зв’язати систему «Клієнт-Банк» із програмним забезпеченням бухгалтерії;

перевіряти можливість існування по МФО поточного рахунку;

Недоліки системи:

По-перше, розробка багатофункціональної системи коштує немало, що робить це неефективним для невеликих банків з незаможною клієнтурою, по-друге, ця система непридатна для доступу з інших, аніж офіс, місць, якщо користувач не має при собі ноутбука та мобільного телефону.

Але все ж таки це є надзвичайно зручна послуга для клієнтів, що активно займаються бізнесом і не потребують від банку додаткових послуг. Вартість користування такою системою коштує приблизно 100−200 грн. на місяць у Києві та 25−100 грн. у регіонах.

Телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленого банкінгу на Заході і поступово впроваджується банками в Україні. Для впровадження телебанкінгу фінансова установа (банк) створює інформаційно-довідкову систему, яка складається з комп’ютера (з відповідним програмним та технічним забезпеченням), підключеного до АТС банка. На сервері банку зберігається інформація про стан поточних рахунків клієнтів. Коли до такої системи звертається клієнт (за допомогою кнопкового телефону), то він фактично пересилає цифровий код. Техніка розшифровує код і перетворює його у запит до бази даних банку, отримує на неї відповідь і трансформує його у голосову форму, пересилає по телефонній лінії.

З боку клієнта це виглядає так. Він дзвонить по визначеному номеру і чує відповідь електронного оператора, який пропонує перевести телефон в режим тонового набору. Потім, наприклад, натиснути кнопку 1, щоб увійти в меню операцій. Або іншу, щоб одержати іншу послугу. Далі клієнту необхідно ввести свій унікальний номер, потім послідовно пароль та код операції. Припустимо, він хоче заплатити за квартиру. Відповідаючи на запитання, він набирає потрібні цифри. Система здійснює операції та повідомляє клієнту, що операція успішно проведена і зареєстрована під певним номером. Отже, перебуваючи у відпустці чи в командировці клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко дізнатися про стан рахунку, рівень процентних ставок, котировки цінних паперів, переказати гроші з рахунку, дати банку наказ про конвертацію однієї валюти в іншу і т.д.

Лідерами у наданні такої послуги в Україні є Укрінбанк (система Телебанк-24) та ВАБанк (мобільний банкінг). Клієнти Укрінбанку вже успішно проводять такі операції, як оплата комунальних послуг, мобільного зв’язку, а невдовзі матимуть змогу купити або продати іноземну валюту.

Система мобільного банкінгу, запропонована ВАБанком, надає можливість держателю платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих банком, використовувати мобільний телефон для отримання наступних послуг:

отримання інформації про суму, доступну для використання по карті в даний момент;

отримання повідомлення, що підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття;

можливість самостійно, з мобільного телефону, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати чи підозри про неправомірне використання реквізитів карти;

отримання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

Комп’ютерами користується приблизно 10% населення України, а телефон є у кожного, можна зробити простий висновок — потенційних клієнтів телебанкінгу — досить. Але можливо така форма роботи з банком зручна тільки для простих операцій. Проблема в тому, що телефон — спершу — засіб усного спілкування і для здійснення складних банківських операцій він пристосований не дуже добре. Тому для покращення рівня сервісу банки України неодмінно використовують і факсимільний зв’язок.

Для цього клієнту достатньо, виходячи з офісу, залишити факс-апарат включеним у режимі автоматичного прийому. Ввечері, приблизно о 22 годині після обробки всіх платежів та закінчення операційного дня система почне розсилку виписок. Вранці, прийшовши до офісу, клієнт вже має готову виписку за попередній день. Такі послуги коштують близько 10 грн.

Internet-banking

Цей різновид віддаленого банкінгу є найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Клієнту немає необхідності придбавати чи встановлювати спеціальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім'я та пароль для входу в систему та дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень банку.

Саме тут і з’являються великі можливості для банку в наданні послуг, а для клієнта — в максимально зручному шляху отримання цих послуг. Зазначимо, що окрім послуг з управління рахунком Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку і шукати потрібну інформацію, банк може надавати послугу

e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною поштою всю необхідну інформацію. Крім того банк може спростити процедуру подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайту бланків всіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтінгу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне — обслуговувати електронну комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ з’явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері - віртуальному офісі, який виконує ті ж функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність реалізації такого проекту (а значить і високу вартість) та недовіру потенційних клієнтів вони являють собою поодинокі приклади або тісно пов’язані з традиційними фінансовими установами. Зрозуміло, що в Україні до таких проектів ще далеко.

Вітчизняні банки в сфері Internet-банкінгу.

Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу можна віднести «Аваль», «Приватбанк», «ПУМБ», «ВАБанк», «Райффайзенбанк-Україна», «Київський міжнародний банк», «ING-Barings Україна», «Міжнародний комерційний банк», «Трансбанк», «Мегабанк», «Експрес-банк», «Ікар-банк» і «Мрія». За результатами досліджень, проведених «Українським фінансовим порталом» процентний розподіл банків, що використовують інтернет-ресурси виглядає так:

38% банків мають інформаційний інтернет-ресурс,

3% надають часткові інтернет-послуги,

59% взагалі не мають ресурсів в Інтернеті.

Банки пропонують своїм клієнтам такі види послуг:

1. Надання фінансової інформації щодо стану валютного та кредитного ринку. Такі матеріалі підібрані спеціалістами і є досить зручними для використання. Їх можна проглядати безпосередньо на сайті банку або отримувати електронною поштою. Крім цього деякі банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Достатньо клікнути на назву відповідного документу, роздрукувати і бланк вже в офісі (близько 1−2 хвилин). Більшість банків надають подібні послуги безплатно.

2. Управління рахунком. По суті банки вдосконалили систему «Клієнт-банк», додавши можливість використання Інтернету. Функції системи, зрозуміло, не змінились, але відтепер необов’язково їхати до офісу або встановлювати спеціальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безплатно, або за символічну плату. Таку інтегровану систему Клієнт-банку пропонує «Міжнародний комерційний банк», «Перший Український Міжнародний банк», Ікар-банк, Мрія, Ажіо, Трансбанк та інші.

3. Платіжна карта + Інтернет. Наприклад, Аваль в червні 1999 року надав своїм клієнтам можливість розраховуватися через систему Інтернет-комерції. Авторизацію платежів проводить Український процесинговий центр. Механізм такої послуги полягає в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар (и) (формує корзину), заповнює платіжну форму, в якій вказує своє ім'я (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термін її дії та номер. Форма відсилає дані на сервер магазину, який пересилає їх в централізовану базу даних для перевірки дійсності картки. Якщо все гаразд, сервер відсилає дані про платіж в банк покупця, де на картці блокується сума, необхідна для покупки. Отримавши повідомлення про це, сервер відсилає розпорядження у відділ доставки та підтвердження платежу — покупцю. Пізніше банк магазину надішле електронний запит в банк покупця і отримає від нього платіж. А банк покупця відповідно спише гроші з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг — так звану віртуальну карту. Її можна використовувати для проведення платежів в Мережі всюди, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa. Відкриття такої карти (коштує $ 5) та банківське обслуговування ($ 1) обходиться значно дешевше. аніж послуги з використанням звичайної пластикової картки Visa Classic ($ 10 та $ 2,5) і Visa Gold ($ 60 i$ 5). Але картку не можна побачити: вона дійсно віртуальна і представляє собою певний цифровий пароль, відомий лише клієнту. Саме цим пояснюється її дешевизна.

4. «Мобільний банкінг» — вдале поєднання послуг стільникового зв’язку та Інтернет. В цьому напрямі спостерігається поєднання зусиль банків та операторів стільникового. Отже, спочатку клієнтам надавалась змога контролювати тільки свій «мобільний» рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спільно з «Київстар GSM» випустив пластикову карту Starcard на основі карти Visa. Маючи цю карту та мобільний телефон з можливістю відправки SMS-повідомлень, можна проводити оплату за послуги мобільного зв’язку, комунальні послуги, а також здійснювати платежі за покупки більш, ніж в 12 тис. торгових точках світу. Управляти цим «картковим» рахунком можна, знаходячись в іншому кінці світу. Система мобільного банкінгу дає можливість держателям платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих АТ ВАБанк, використовувати свій мобільний телефон для отримання таких послуг:

одержання інформації про суму, доступну для використання по карті на конкретний момент часу.

отримання повідомлення, яке підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття готівки.

можливість самостійно, з мобільного телефону, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати або підозри у неправомірному використанні реквізитів карти.

одержання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

5. Обслуговування інтернет-комерції. Ця форма послуг є поки що найграндіознішою в Україні, бо потребує значних вкладень, непоганого іміджу та широке коло клієнтів. Інтернет-магазинів налічується поки що близько 10 в Україні, але темпи росту обсягів продаж — великі, сягають 100% щомісячно. Тут і з’являються великі можливості для банку. Для того, щоб Інтернет-магазин отримував «реальні» гроші за свої товари, потрібно створити веб-сторінку та програмне забезпечення, що відповідатиме за платежі. Крім того, потрібен банк, який буде сповіщати про надходження платежів та гарантувати законність отриманих грошей. Якщо потенційний покупець заходить в Інтернет-магазин і бачить там логотип відомого банку (який обслуговує платежі магазину), це як мінімум доведення того, що магазин реально існує. Саме тому Інтернет-магазини хочуть працювати з провідними банками України.

1.2 Перешкоди розвитку електронного банкінгу

Отже, що заважає розвиватися електронному банківському бізнесу:

Рівень захисту. Не зовсім справедливо стверджувати, що вітчизняні банки беззахисні у цьому питанні. Багато банків давно працюють із системою електронних платежів. Вона забезпечує передачу повідомлень у зашифрованому вигляді за допомогою сучасних способів захисту інформації, які стали основою для створення Інтернет-банкінгу. Але дуже небезпечно безпосередньо пов’язувати Інтернет-центр, який працює з клієнтами з фінансовим ресурсом банку напряму. Якщо зараз в системі Europay 2% всіх угод здійснюється в режимі Інтернет-комерції, то майже половина з них — спроби шахрайства. Думка НБУ та СБУ з цього приводу однозначна: технічні рішення Е-банкінгу повинні відповідати самим суворим критеріям фінансовою безпеки. Але приходиться констатувати, що відповідні технічні рішення занадто дорого коштують (вважається, що зарубіжні банківські Інтернет-системи є найбільш захищеними після систем стратегічного значення). Користувач, який вирішив підключитися до Мережі, потенційно ставить свою інформацію під загрозу несанкціонованого доступу. Тому при використанні Інтернет-технології на першому етапі для більшості буде достатньо спостерігати за своїм банківським рахунком в режимі реального часу. І в будь-якому випадку в регламенті Інтернет-комерції необхідні обмеження по розміру грошових сум. Вже зараз підготовлені пропозиції по формуванню в Кримінальному Кодексі України розділу «Комп'ютерні злочини». Безумовно, банки не залишаться осторонь від такого важливого питання, яке безпосередньо торкається їх діяльності та добробуту.

Правове регулювання. На жаль, досі існує тільки один нормативний акт, в якому згадується Інтернет-комерція в Україні. Це Положення про порядок емісії платіжних карт та здійснення операцій з їх застосуванням, яке затверджене Постановою Правління НБУ 24 вересня 1999 року. Там є пункт 4.1., який підтверджує здійснення покупок через Інтернет: «…клієнти банку можуть здійснювати платежі в системах електронної комерції». Практично ніяких нормативно-правових актів, які регламентують Інтернет-торгівлю, сьогодні немає, і поки все, що організовано в Україні, «будується» на застарілому Цивільному та Цивільно-Процесуальному Кодексі. Значною подією в розвитку Е-банкінгу має стати Указ президента «Про міри щодо розвитку Національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». Документ передбачає удосконалення правового регулювання діяльності учасників цього процесу, гарантію безпеки цього процесу. Ці питання для розвитку нового виду послуг мабуть мають більш важливе значення, ніж, наприклад, технічне оснащення. Крім того, обов’язковою умовою для розвитку Інтернет-банкінгу є розробка та прийняття законів відносно легітимності електронних документів та цифрового підпису, зараз в стадії узгодження знаходяться проекти 2 законів — «Про електронний документ та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». А також відповідного Держстандарту. Чи не найбільш зацікавлені в швидшому прийнятті цих проектів — комерційні банки.

3. Гальмом стрімкого розвитку електронного банкінгу в Україні є недостатня кількість користувачів Інтернету (близько 1% населення України). Причому більшість з них використовує Мережу як інформаційну мережу або зручний канал для ділового листування. Більш серйозною причиною, безумовно, є той факт, що у нас поки що не склалася масова культура споживання банківських послуг, насамперед, традиційних і найбільш розповсюджених. Переважна частина розрахунків проводиться готівкою. Більшість просто остерігається працювати навіть із звичайними банками. Навіть пластикові картки, настільки незамінні в більшості західних та навіть деяких африканських країн, в Україні поки що не набули широкого розповсюдження.

2. Перспективи розвитку електронних банківських послуг

2.1 Перспективи розвитку електронних платіжних систем в Україні

Активний процес глобалізації є однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства, це справляє суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформує напрями розвитку світової економіки та визначає тенденції розвитку національних економік. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, виході бізнесу за національні кордони.

Одним із проявів інтернаціоналізації бізнесу є виникнення електронних грошей та впровадження глобальних платіжних систем. Електронні платіжні системи (Інтернет-гроші) — це фактично електронний еквівалент звичайних грошей, які використовують для розрахунків між покупцем і продавцем в інтернет-магазинах. Доступ до електронних грошей здійснюється через пластикові банківські картки.

Застосування пластикових карток у країнах із розвиненою ринковою економікою вже стало звичайною практикою. В Україні пластикові картки лише починають займати свою нішу на ринку банківських та торговельних послуг. Економічний ефект від упровадження й використання пластикових карток важко переоцінити. Зниження потреби в готівці може дати щорічну економію коштів Держбюджету в розмірі 60−100 млн. дол. Це також дасть змогу залучити й змусити працювати ті кошти, які знаходяться нині в населення, допоможе в боротьбі з тіньовою економікою шляхом повернення до банківського обігу коштів. Для банків пластикові картки також є вигідними як нова сфера послуг, що приноситиме значні прибутки .

В Україні електронні гроші представлені, в основному, неперсоніфікованими електронними гаманцями НСМЕП (Національна система масових електронних платежів), емісія яких на карткових носіях здійснюється в Україні лише банками та регулюється нормами щодо емісії платіжних карток. Але існують і розрахункові системи програмного типу, щодо яких відсутнє нормативне регулювання і їх робота відбувається в умовах нормативно-правового невизначення.

Для карткових електронних грошей також великою проблемою є нерозвиненість інфраструктури. До цього призводить замкнуте коло: покупці не використовують картки, бо немає технічних засобів для приймання платежів, а продавці не впроваджують термінали, бо покупці не використовують картки.

Зростаюча необхідність реформування платіжних систем обумовлена такими факторами:

— динамічними процесами розвитку у фінансовому й нефінансовому секторах економіки, що формують нові потреби в платіжних інструментах і послугах та створюють нові можливості їх використання;

— зростаючим усвідомленням ризиків платіжної системи;

— значним рівнем відкритості економіки України та процесами входження країни в європейський платіжний простір.

З огляду на вказані фактори та існуючі перепони, Україна повинна знайти критичні точки та визначити пріоритетні напрями розвитку електронних платіжних систем. Наша країна взяла курс на європейську інтеграцію, а це означає, що український бізнес-простір буде глобалізуватись, тож необхідні зручні та швидкісні платіжні засоби, роль яких виконують електронні платіжні системи. Для того, щоб електронні гроші набули широкого розповсюдження в Україні, необхідно урегулювати законодавчі норми щодо безготівкових розрахунків, створити контролюючі органи, які будуть попереджувати порушення у сфері такого грошового обігу та провадити таку фінансову політику, яка б не дозволила активному зростанню грошового обороту негативно вплинути на інфляційні процеси в економіці. Вирішення зазначених проблем, на нашу думку, дозволить прискорити платежі, мінімізувати ризики їх проведення, спрямувати вивільнені ресурси на фінансовий ринок, що підвищить рівень довіри населення до електронних розрахунків, пришвидшить темпи впровадження платіжних систем та в цілому покращить ефективність банківської системи та наблизить її до високих інформаційних інновацій.

2.2 Можливі сценарії розвитку ринку електронних банківських послуг в Україні

Варіантів подій в електронному бізнесі багато, тому спробуємо спрогнозувати їх залежно від певних умов чи за певними критеріями.

Яка форма надання послуг стане провідною?

Таблиця 1 відображає переваги та недоліки для клієнтів.

Таблиця 1 — Переваги та недоліки використання різних видів банкінгу

З таблиці можна зробити висновок, що банк, впроваджуючи ту чи іншу модель електронного обслуговування, повинен врахувати можливості та побажання клієнтів, а також особливості їх операцій. На жаль, сьогодні багато потенційних клієнтів не розуміють, що дасть їм те чи інше банківське нововведення, а тому виникає необхідність розробки пакетів послуг. За приклад можна взяти Ікар-банк, який на своєму сайті розмістив 4 варіанти отримання його послуг в системі «Домашній Банк», де детально описані вимоги, переваги та характер здійснення того чи іншого варіанту.

Жоден клієнт не захоче мати справу з маловідомою організацією. Він буде співпрацювати з лідерами, які мають достойну репутацію. Живе спілкування клієнта з банківськими співробітниками разом із впровадженням рішень, які удосконалюють та спрощують обслуговування, будуть оптимальним поєднанням для банку, який планує займатися віртуальним бізнесом. Головне в Інтернет-технологіях — не облік заявки на щось, а безпосередньо її виконання. Тобто надання послуги клієнту без участі персоналу. Отже, суттєво підвищуються вимоги до самої установи, її основної процесінгової системи (бек-офіс). Але лише окремі українські банки мають сучасну операційну інтегровану систему. А її впровадження є далеко не найдешевшим компонентом затрат на здійснення Інтернет-плану.

Основною перевагою Інтернет-технології з точки зору клієнта є можливість здійснювати операції без будь-яких обмежень (24 години на добу, 7 днів на тиждень, будь-де), потрібно мати під рукою комп’ютер та телефонну лінію. Але банку забезпечити в такому режимі своєчасне та якісне виконання заявок клієнтів досить непросто. В будь-якому випадку досить зрозуміло, що модель організації банківського бізнесу, внутрішньої технології повинні радикально змінитися. Необхідна перевірка та модернізація старих або впровадження нових операційних систем, створення власного сайту, маркетингові дослідження, впровадження нової бізнес-моделі, підготовка та навчання персоналу. Тому саме зараз наші банки повинні визначити свої задачі, а також коло клієнтури, яка буде зацікавлені працювати в такому режимі.

Стимули які повинні підштовхувати банківську систему:

Досить часто клієнти-резиденти успішно працюють в системі електронного банкінгу, але не з українськими, а з іноземними установами. Це має стимулювати українських фінансистів швидше опановувати новий для них ринок послуг;

Конкуренція за багатих клієнтів. Наявність системи Інтернет-банкінгу стає суттєвою перевагою не лише на Заході, а й в Україні. Не виключено, що в найближчі 2−3 роки можливість отримання сервісу через Мережу перетвориться в обов’язковий елемент комплексу банківських послуг.

3. Діамант-банк:сутність і розрахунки

Найменування банку — Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» Місцезнаходження банку — 4 070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А.

«Діамантбанк» — сучасний та стабільний банк для корпоративних й індивідуальних клієнтів, надійний партнер у світі бізнесу.

«Діамантбанк» зареєстрований Національним Банком України 17 листопада 1993 року. Є публічним акціонерним товариством. З-поміж акціонерів-засновників Банку:

ТОВ «Техноінвест» ;

ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест» «;

ТОВ «Інтер-Вент» .

Місія Банку — сприяти економічному розвитку та добробуту наших клієнтів — самодостатніх і впевнених у сьогоденні представників бізнесу й суспільства, шляхом надання їм персональних фінансових рішень.

Цінності:

Клієнти. Підтримуючи постійний діалог із нашими клієнтами, ми точно знаємо їх поточні й майбутні потреби, розробляємо свої продукти відповідно до їх вимог, вдосконалюємо процеси управління та операційну діяльність для досягнення найвищого ступеня досконалості нашої співпраці.

Співробітники. Діамантбанк — це, насамперед, команда висококваліфікованих, досвідчених, компетентних спеціалістів. Ми створили умови для максимальної реалізації потенціалу наших співробітників, надаючи можливості для професійного та кар'єрного зростання кожного.

Довіра та стабільність. Банк працює за правилами цивілізованого ринку і будує відносини з клієнтами на основі правових та етичних норм ведення бізнесу, відповідно до професійних стандартів Надійність та стабільний розвиток Банку багато в чому залежить від команди керівництва, яка визначає стратегію й ухвалює управлінські рішення, спрямовані на розвиток та вдосконалення банківського бізнесу.

Управлінська команда Банку — члени Правління:

РИБАЛКІН Олександр Володимирович — Голова Правління.

ВОЙТУХОВ Дмитро Євгенович — Перший Заступник Голови Правління.

ОЛІЙНИК Валерій Григорович — Заступник Голови Правління.

ЗАЄЦ Валерій Анатолійович — Заступник Голови Правління.

Аналіз балансу Діамантбанку

На кінець дня 31 грудня 2011 року загальні активи/пасиви за даними балансу банку склали 2 863 898 тис. грн. Джерелом фінансування активних операцій були залучені кошти у розмірі 2 592 159 тис. грн. та власний капітал у розмірі 271 739 тис. грн.

Обсяг високоліквідних активів (кошти у касі та на кореспондентських рахунках становив) становив 658 146 тис. грн. або 23% від загальних активів банку.

Розрахунок ресурсних позицій (розривів ліквідності) банку здійснюється над балансовими активами та зобов’язаннями банку відповідно до термінів їх повернення згідно угод, договорів та інших документів у розрізі валют та загальний у всіх валютах.

Загальна сума активів банку за 2011 рік збільшилась на 732 302 тис. грн. і свідчить про виважене ставлення банку до якості своїх активів. Такий підхід дозволяє банку ефективно управляти ними та досягати позитивного результату за кожною активною операцією. Управління активами вирішувало проблему прибутковості, дотримання нормативів ліквідності та контролю притаманних банку ризиків.

У 2011 році відбулось збільшення сум зобов’язань на 728 611 тис. грн.

Фінансові результати Діамантбанку

Фінансовий результат діяльності банку, як показник здатності банку генерувати достатній рівень прибутку для компенсацій всіх своїх втрат, а також забезпечення реального прибутку на вкладений акціонерний капітал, наведено в формі «Звіт про фінансові результати» та примітках до фінансової звітності.

У балансі банку кредити відображаються за сумою основного боргу за мінусом резервів на потенційні збитки. У порівнянні з 31.12.2010 р., станом на 31.12.2011 р. кредитний портфель збільшився на 673 844 тис. грн.

В структурі кредитного портфеля найбільшу вагу займають кредити надані суб'єктам господарювання -1 864 746 тис. грн., або 64,8%. Кредити фізичних осіб складають — 69 098 тис. грн. або 2,4%.

Станом на 01.01.2012р. обсяг сформованого резерву під заборгованість за кредитами становить 93 515 тис. грн., що становить 3,2% від загальної заборгованості за кредитними операціями.

Слід зазначити, що достатність сформованих резервів за кредитними операціями юридичних осіб обумовлюється перспективами погашення боргу, в тому числі за рахунок реалізації заставного майна. Приймаючи до уваги, наявність в Україні економічних факторів, що впливають на вартість та ліквідність заставного майна, не можемо визначити суттєвість впливу цього фактору на обсяги резервів, які сформовано банком для покриття можливих втрат за кредитними операціями.

З урахуванням вищенаведеного банк може потребувати додаткового формування резервів з метою зменшення кредитного ризику.

Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року розмір вкладань банку в торгові цінні папери та цінні папери на продаж становив 178 147 тис. грн., або 6,2% від загальних активів банку.

Операції з цінними паперами здійснюються з додержанням основних принципів оцінки і обліку за обачливістю та перевагою суті операцій над формою.

Стан та якість дебіторської заборгованості не несуть значного ризику для фінансового стану банку, дебіторська заборгованість має поточний характер Банк формує спеціальні та загальні резерви на покриття можливих втрат за активами, включаючи розміщені депозити, надані кредити, дебіторську заборгованість, нараховані відсотки за кредитами, як у національній, так і в іноземній валютах, та під позабалансові зобов’язання банку. Для цілей класифікації активів при розрахунку резервів Банк користується нормативно-правовими вимогами НБУ. Обсяг сформованих резервів зменшує облікову вартість відповідного активу. На звітну дату формування резервів здійснені банком в цілому у достатньому обсязі та є реальним для погашення сумнівної та безнадійної заборгованості у разі її виникнення.

Таблиця 1 — Загальна оцінка структури і динаміки доходів Діамантбанку

Таблиця 2 — Загальна оцінка динаміки витрат Діамантбанку

платіжний система банк дохід Таблиця 3 — Тенденція динаміки та структури напрямів витрат Діамантбанку

Таблиця 4 — Тенденція динаміки та структури напрямів доходів Діамантбанку

Таблиця 5 — Загальна оцінка динаміки і структури прибутку Діамантбанку

Таблиця 6 — Показник рівня прибутковості (рентабельності) Діамантбанку

Висновок

У світі наразі спостерігається тенденція до усе більш широкого використання в усіх сферах суспільної діяльності сучасних інформаційних технологій, і, перш за все, глобальної інформаційної мережі Інтернет. Історично склалося так, що банківська сфера є найбільш чутливою до їх розвитку. Це можна пояснити різними причинами, однією із яких є необхідність обслуговування клієнтів у широких географічних масштабах (від регіонального до міжнародного) із мінімальними витратами, але із максимальним ступенем зручності та універсальності пропонованих послуг.

Надання електронних банківських послуг поступово перетворюється на один із пріоритетних напрямів діяльності банків та фінансових компаній індустріально розвинених країн. Аналогічна тенденція спостерігається і серед українських банків. Сьогодні більшість із них приділяють значну увагу розширенню спектру послуг, пов’язаних із обігом банківських карток, надають клієнтам можливість дистанційного керування рахунком за допомогою систем «клієнт-банк» та «Інтернет-банкінг».

Можна констатувати, що стан розвитку електронних банківських послуг випереджає рівень їх правого регулювання, а це, у свою чергу, може призвести до різноманітних колізійних ситуацій. Необхідність дослідження правових проблем, пов’язаних із даним видом банківських послуг, є закономірною ще й тому, що діяльність банків у цій сфері не лише впливає на стабільність кредитно-грошової та фіскальної систем держави, але й зачіпає майнові інтереси невизначеного кола осіб, у тому числі, споживачів зазначених послуг.

Розвиток Інтернет-банкінгу в Україні може відбуватися за декількома напрямками[14].

По-перше, переважна більшість банків будуть мати Web-сторінки кожного регіонального відділення. Майже усі з них будуть працювати із системами типу «Клієнт-банк» .

По-друге, очікується широке співробітництво банків з Інтернет-магазинами. Досить реальним може стати створення масштабного проекту при участі альянсу великих банків зі створення платіжної системи, яка буде обслуговувати тільки Інтернет-торгівлю. З розвитком Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) очікується широке розповсюдження такого носія електронних грошей як смарт-карти.

По-третє, неважко допустити появу нових фінансових інститутів, фінансових або Інтернет-порталів, які об'єднають технічні можливості з усіма фінансовими установами, Інтернет-провайдерами, засобами масової інформації й іншими компаніями і, не виключено, зможуть конкурувати у сфері електронних банківських послуг із традиційними банківськими установами.

Всі перераховані вище факти дозволяють стверджувати, що канал дистрибуції банківських продуктів і послуг через Інтернет є найбільш перспективним у порівнянні з іншими каналами дистрибуції, що діють в режимі on-line. Що ж до перспективності використання в рамках ДБО мережі Інтернет в якості on-line каналу дистрибуції банківських продуктів і послуг в Україні, то велика територія, не повністю охоплена банківським сектором, і досить високий освітній рівень населення відкривають гарні перспективи для розвитку даного напрямку. Хоча користувачі Інтернет на території України зараз і не перевищують 5% населення, їх чисельність стрімко зростає з кожним днем.

Майбутнє Інтернет-банкінгу в Україні тісно пов’язане з розвитком роздрібного банківського обслуговування. Великим клієнтам важливіше ексклюзивний, нестандартний сервіс та персональну увагу. Стосовно дрібних і середніх підприємств, підприємців і приватних осіб обслуговування в системі Інтернет-банк більш продуктивне, оскільки дозволяє надати масовий високоякісний і, що дуже важливо, недорогий сервіс.

Загальна сума активів банку у порівнянні з попереднім, 2010 роком, збільшилась на 732,3 млн. грн. до 2863.9 млн. грн. Загалом активи зростали за рахунок збільшення кредитних операцій. Обсяг кредитів та заборгованості клієнтів в 2011 році збільшився в порівнянні з 2010 роком на 320,4 млн. гривень і складав 1 820,1 млн. гривень, що становило 63,5% активів.

Обсяг коштів в інших банках в 2011 році збільшився в порівнянні з 2010 роком на 176,3 млн. гривень і складав 336,4 млн. гривень, що становило 11,7% активів.

Відповідні зрушення відбулися і у пасиві: обсяг коштів банків становив 422,2 млн. гривень (16,3% зобов’язань), обсяг коштів клієнтів становив 2132,5 млн. гривень (82,3% зобов’язань).

В 2011 році банк не планував і не здійснював чергової емісії акцій для збільшення статутного фонду і станом на кінець дня 31 грудня 2011 року він залишився на рівні 210 млн. гривень.

За звітний період резерви та інші фонди банку збільшились на 3 642 тис. гривень.

Одне з важливих досягнень банку у 2011 році - збереження темпів зростання доходів та збільшення частки комісійних і торгівельних доходів.

Загальна динаміка доходів та витрат вплинула і на фінансовий результат. Прибуток банку до оподаткування у 2011 році склав 5,5 млн. гривень. Результати від банківських та інших операцій представлені наступним чином, чистий процентний дохід становив 119 735,0 тис. гривень, що на 22 785,0 тис. гривень більше, ніж в 2010 році; чистий комісійний дохід — 55 576,0 тис. гривень, що на 13 976,0 тис. гривень більше, ніж в 2010 році; торгівельний дохід — 13 608,0 тис. гривень, інший дохід — 6 482,0 тис. гривень, витрати на формування резервів — (39 809,0) тис. гривень, загальні адміністративні витрати — (153 175,0) тис. гривень, витрати на податок на прибуток — (1807,0) тис. гривень, прибуток після оподаткування/чистий прибуток банку склав 3,7 тис. гривень.

Також потрібно розвивати електронний банкінг. На даний момент банк надає такі електронні послуги:

* оперативне ведення поточного рахунку, відкритого в Банку — перегляд залишків та оборотів по рахунку, формування виписок по рахунку;

* здійснення безготівкових переказів в національній валюті України як в межах Банку так і на адресу зовнішніх контрагентів;

* встановлення обмежень на суми переказів одного платежу по кожному рахунку окремо;

* отримання додаткової інформації про вкладні (депозитні) рахунки — строки та процентні ставки за договорами, нараховані та сплачені відсотки за депозитом, поповнення вкладного (депозитного) рахунку за умови, передбаченої договором;

* надання детальної інформації про наявні кредити в національній та іноземній валютах, історію сплати основної заборгованості за кредитом, відсотків за кредитом та комісійної винагороди. Визначення суми чергового платежу за кредитом та наявності простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками;

* погашення кредитів в національній валюті України з власного поточного рахунку;

* управління картковими рахунками та картками — формування виписки по рахунку, отримання інформації про «доступні» залишки коштів на рахунку, блокування та розблокування картки;

* обмін з Банком інформаційними повідомленнями із прикріпленими до них файлами в режимі on-line.

Отже, на даний момент «Діамантбанк» — це стабільна фінансова установа, яка має потенціал до розвитку, а також має всі фінансові можливості для цього. Звичайно є деякі складності в роботі, але через 3−5 років банк повністю стабілізується та затвердить свої позиції на українському ринку.

Використана література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 2001, N 5−6. — ст. 30).

2. Закон України «Про електронний цифровий підпис».

3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ.

4. Проект Закону України «Про електронну торгівлю».

5. Желіховський В. М. Проблеми розвитку електронної комерції в Україні.

6. Зарипов И. А., Петров А. В. Электронные финансы, интернет — банкинг: мировые тенденции и российская специфика // Международные банковские операции.- 2006. № 3.-C. 70−82.

7. Міщенко В.І. Шаповалов А. В. Юрчук Г. В. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг: Практич. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. — 278с. — (Вища освіта XXI століття).

8. Тедеев А. А. Электронные банковские услуги и Интернет-банкинг.

9. Типовий закон ООН «Про електронну торгівлю» (ЮНСІТРАЛ). http://www.unictral.org/english/documents/.

10. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. — Спб.: Питер, 2001. — 432 с.

11. Чучковська А. Електронна комерція: деякі проблеми правового регулювання // Право України. — 2003. — № 1. С. 111−116.

12. Інтернет-сайт Міжнародного комерційного банку // www.icb.com.ua

13. Історія українського бізнесу http://businessstory.com.ua/?id=902&act=anonce

14. В. В. Ковтунець, к. ф.-м. н СТАНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ http://www.nam.kiev.ua/ape/n₀₁_1−2/kovtun.htm

15. Всеукраїнський журнал для молодих підприємців http://www.mipmagazine.com.ua/index.php?material=196

16. Заєць О. Плюси і мінуси карткового бізнесу в Україні / О. Заєць // Вісник Національного банку України. — 2009. — № 2. — С. 27 — 29.

17. Лук’янов В. Розвиток міжнародних платіжно-розрахункових відносин та їх иплив на платіжні системи в Україні / В. Лук’янов // Банківська справа. — 2010. — № 2−3. — С. 86−95.