Уміння передбачити небезпеки як засіб попередження аварій і травм

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Факультет гуманітарних наук Кафедра екології

Реферат з курсу «Безпека життєдіяльності»

На тему:

«Уміння передбачити небезпеки як засіб попередження аварій і травм»

Виконала:

Студентка ФГН-1

Балан О.І.

Викладач:

Пашков А.П.

Київ — 2012

Зміст Вступ Побутові небезпеки Аварії на транспорті

Небезпеки влітку Небезпека відпочинку на воді. Правила поведінки Безпека у походах Прогнозування надзвичайних ситуацій під час святкування новорічних та різдвяних свят Дитячий травматизм Список використаної літератури Вступ Небезпеку розглядають як об'єктивно існуючу реальність у відносинах між суспільством і технікою, середовищем проживання людини. За визначенням Комітету зі сприйняття ризику та інформування про нього Національної дослідницької ради США небезпекою є «…дія або явище, що завдає потенціальну шкоду людям чи предметам». За американським дослідником Вільгельмом Маршалом (1934;1996) це природнє або техногенне явище, внаслідок якого можуть виникнути явища або процеси, здатні вражати людей, завдавати матеріальні збитки, руйнувати довкілля тощо.

Життєдіяльність людини постійно супроводжується потенційними небезпеками. Небажані зовнішні впливи призводять до травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків. Небезпеки існують у просторі і часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.

Ідентифікують небезпеки з огляду на принцип «все впливає на все»: джерелом може бути все живе і неживе. Залежно від конкретних потреб використовують класифікації небезпек за різними критеріями. Найчастіше послуговуються класифікацією джерел небезпек за походженням. Серед природних джерел небезпеки розрізняють природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які загрожують життю чи здоров’ю людини. Техногенні джерела небезпек пов’язані з використанням транспортних засобів, технічного обладнання, застосування горючих речовин. До соціальних джерел небезпек належать ті, що спричинені низьким духовним і культурним рівнем: бродяжництво, проституція, алкоголізм. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнародному рівні, політичний тероризм, війни.

Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробці ефективних заходів, що спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування безпекою та стійкістю функціонування системи «людина — життєве середовище» залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки попереджувальних та захисних заходів. Проблема захисту від небезпечних природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які спрямовані на охорону усієї сукупності об'єктів, що складають середовище життєдіяльності людини.

Побутові небезпеки Найбільше небезпек оточує сучасну людину в техногенному середовищі. Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту.

До найпоширеніших побутових небезпек можна віднести наступні:

Ураження електричним струмом Пожежі різного характеру Опіки різного походження Ріжучі травми Отруєння

«Перерахувати нещасні випадки з побутових причин неможливо, але хочеться зазначити, що близько 33% з них відбувається в стані алкогольного сп’яніння. Від зловживання і отруєння неякісними спиртними напоями в Україні щорічно вмирає від 10 до 13 тисяч людей і ще більше стають інвалідами.

Аналіз причин загибелі і травматизму є низький рівень культури безпеки життєдіяльності і психологія добросердя. Адже кожна людина підсвідомо відчуває небезпеку при роботі з електроприладами або різними інструментами, йдучи слизькою дорогою, користуючись газовими приладами, купаючись у відкритих водоймищах, але нехтує небезпекою і ризиками, вважає, що «за мною нічого не трапиться». Тому допускає порушення вимог інструкцій з експлуатації побутових приладів і правил безпеки при користуванні ними." [3; ст.7]

Щоб уникнути побутових травм, розроблені спеціальні інструкції та дії по їх уникненню. Для цього існують спеціальні науки та навчальні дисципліни, такі як комунальна гігієна, гігієна праці, охорона праці, інженерна психологія, ергономіка.

Аварії на транспорті

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами.

«Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху."[8; ст.196]

Автомобільний транспорт. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт. Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 мільйонів тонн вантажів, понад 3 мільярди пасажирів. На залізничний транспорт припадає близько 60% вантажних перевезень, автомобільний — 26%, річковий і морський — 14%. Оскільки транспортом перевозиться 15% потенційно небезпечних вантажів, загроза життю і здоров’ю людей збільшується.

«У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.» [8; 196]Тому є необхідним знати правила безпеки при водінні і технічному обслуговуванні автомобілів.

По-перше, перед виїздом на лінію водій повинен упевнитись у справності автомобіля. По-друге, у дорозі забороняється працювати під автомобілем, піднятим на домкраті без запобіжних козлів і упорів.

Водіння в зимовий час особливо небезпечне та багате на ДТП. Тому треба не забувати про зимові хитрощі керуванні автомобілем.

По-перше, взимку швидкість автомобіля повинна знижуватись. «Поспішати на зимовій дорозі - означає збільшити свої шанси взагалі не доїхати до місця призначення."[2; 11]

Треба пам’ятати про дистанцію. Гальмівний шлях автомобіля на зимовій дорозі збільшується як мінімум в два рази.

«Багато автомобілістів помилково вважають, що рятівником в будь-яких умовах є педаль гальма. Проте в зимовий час саме вона може стати причиною аварій. При різкому гальмуванні навантажується передня вісь автомобіля: рулювати стає складніше, а реагувати на ситуацію, що стрімко розвивається, практично неможливо. Потенційно небезпечні ділянки дороги взимку — перехрестя, виїзди на головну дорогу, зупинки суспільного транспорту, одним словом — всі ті місця, де транспорт гальмує і розганяється."[2; 12]

«За статистикою близько 80% потерпілих у ДТП людей отримують травми не під час самої аварії, а від неправильної евакуації з автомобіля.» ."[2;56]

«Велике значення при аваріях має психологічний чинник, зокрема емоційний стрес. Для пасажирів зовсім не підготовлених та необізнаних з обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль. Люди, які підготовлені, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної аварійної ситуації, що може врятувати їм життя."[8; 196]

Повітряний транспорт. «З моменту виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіа польотів. На відміну від інших видів транспорту, відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. Аналіз авіаційних катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками.» [8; 196] Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, при розбігу по злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці, аж до вимикання двигунів. Світова статистика свідчить, що майже половина аварій і катастроф відбувається на зльотному полі і половина у повітрі на різних висотах.

«Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слабкого невротичного шоку до тяжких численних травм. Це можуть бути ушкодження тазових органів, органів черевної порожнини, грудної клітки, поранення голови, шиї, опіки, переломи, особливо нижніх кінцівок, афіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної кислоти, що виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака. При катастрофах деякий травм можна уникнути, якщо дотримуватись певних рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в будь-якій ситуації». 8; 196]

Залізничний транспорт. «Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки». [8; 196]Основними причинами аварій та катастроф є :пошкодження колій, рухомого складу, засобів сигналізації і блокування, через помилки диспетчерів, неуважність та недбалість машиністів. Надзвичайні ситуації найчастіше виникають при сході потягу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключені розмиви залізничних колій, обвали, осипання, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів виникають вибухи, пожежі.

«Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації, а саме:

при русі вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче ніж на 5 м до крайньої рейки;

залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях, перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;

при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації, надайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інвалідам.

Забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;

Забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та користуватись побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі, перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали." [8; 196]

При виникненні пожежі у вагоні треба:

Зачинити вікна, повідомити провідника про пожежу Зупинити вагон за допомогою стоп-крана;

Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство пов’язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для життя людини. Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення з іншим судном, перекидання, пожежі, витік небезпечних речовин, помилкові дії команди. Складне становище може виникнути при швидкому розгортанні аварійної ситуації, особливо у відкритому морі. Раптове перекидання корабля чи його надмірний крін призводить до того, що пасажири втрачають шанси на врятування і потрапляють у надзвичайно складну ситуацію.

«Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над водою. Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують.» [8; 199]

Небезпеки влітку Небезпека відпочинку на воді. Правила поведінки З настанням купального сезону тисячі людей направляються до водойм, для того, щоб освіжитись у прохолодній воді, відпочити та засмагнути на сонці. Адже свіже повітря, сонячні промені, купання і плавання зміцнюють здоров’я, роблять нас бадьорими, сильними і загартованими. Але той, хто не вміє плавати, завжди наражається на певну небезпеку. Тому у житті діє сувора закономірність: найчастіше потерпають у ньому «невмійки» і «незнайки». Прикро дивитись на дітей, які легковажать або не вміють берегти власне здоров’я. часто трапляються трагічні випадки через невміння людини повестись у доволі нескладних ситуаціях. Саме до таких відноситься необережне поводження людей на воді. Іноді страждають і добрі плавці, якщо вони нехтують правилами безпеки на воді, особливо в незнайомій водоймі. За даними МНС України найбільше людей тоне через порушення правил купання та плавання у необладнаних та заборонених місцях.

Безпека у походах Літо є також сезоном масових походів. Навіть найпростіший вихід за місто малодосвідчених туристів може бути пов’язаний з елементами безпеки. Щоб туризм став джерелом зміцнення здоров’я і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримуватись правил поведінки і техніки безпеки. 1; 39]

Перед тим як вирушити у похід, варто ознайомитися з особливостями місцевості вашої майбутньої подорожі, наприклад за допомогою Інтернету, — в мережі можна знайти і розроблені маршрути походів, і описи цікавих місць, і відгуки тих, хто вже побував там до вас. [1; 37]. Важливе правило кожного походу — дотримання розпорядку дня і режиму харчування та особистої гігієни всіма його учасниками. Безпека залежить не стільки від складності маршруту, скільки від підготовленості й дисциплінованості учасників походу.

Про ваш маршрут, місця зупинки (приблизно), термінах повернення мають знати люди, які можуть в екстреній ситуації організувати ваш пошук і надання допомоги. 1; 37]

До небажаних наслідків у поході можуть призвести погане знання маршруту, низька дисципліна в групі, невиконання правил купань і навчання плавання, самовільне спускання з гір на лижах, неправильна поведінка при виявленні вибухонебезпечних предметів, невміння долати природні перешкоди, зустріч з дикими тваринами і плазунами, отруйні рослини.

Згадане вище трапляється через недосвідченість керівника або членів групи. До початку походу кожен турист повинен прослухати цикл лекцій, бесід, ознайомитись з інструкціями.

«З метою запобігання нещасним випадкам і захворювань не рекомендується пересуватись під час грози, сильного вітру, хуртовини, в туман. Не слід пересуватись після дощу по камінню, осипах, стрімких схилах. Круті схили, обривисті береги річок потрібно проходити з послабленими лямками на рюкзаках і страхувальними мотузками.» [1; 40] При переході групи по кризі замерзлої річки чи озера слід перевірити відсутність тріщин, вимоїн, повітряного простору між шарами льоду. Лід має бути не менше 10 см завтовшки.

Особливої турботи керівникам походів завдає купання, адже доводиться купатись в незнайомих водоймах, а це іноді пов’язано з небезпекою для життя. Тому завжди дотримуйтесь таких основних правил:

перевірте місце купання — воно має бути чистим, без корчів, ям, каменів;

за можливості обмежте його кілками з натягнутою на них мотузкою;

не слід купатись, якщо у вас погане самопочуття, ви втомились або перегрілись. [1; 40]

Подорожі у гірських місцевостях значно складніші й небезпечніші, ніж звичайні. Нелегке пересування по гірській місцевості ускладнюється різкими коливаннями метеорологічних умов, значною висотою над рівнем моря, що викликає кисневе голодування, тощо. У цих умовах вимоги до засобів безпеки руху висуваються на перший план. Знайомство з можливими небезпеками в горах є однією з головних умов безаварійності туристських походів у гірській місцевості.

Основні правила безпеки при пересуванні по гірському рельєфу:

бути дуже уважним;

у дощ, снігопад, туман, в умовах поганої видимості, в темряві, а також при сильному вітрі рух забороняється;

при спуску вниз по снігу корпус тримати вертикально, упор робити на п’яти.

Каменепади — одна з найсерйозніших небезпек у горах. Від каменепадів можна вберегтись, проходячи небезпечні місця рано-вранці. Узимку каменепади бувають зрідка, весною і влітку — часто.

Прогнозування надзвичайних ситуацій під час святкування новорічних та різдвяних свят Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з низ свій термін. Аналіз даних свідчить, що упродовж двох святкових тижнів в Україні реєструвалось від 4 до 16 надзвичайних ситуації, що є абсолютним максимумом для цього періоду. Безперечно, на кількість надзвичайних ситуацій суттєво впливають погодні умови.

Саме внаслідок погіршення погодних умов (налипання мокрого снігу, ожеледиця, шторм) виникали надзвичайні ситуації в електричних мережах і на транспорті.

Численні вихідні та святкові дні - справжній подарунок для рибалок. Однак, слід пам’ятати, що на льоду кожен може опинитись в екстремальній ситуації. Певні знання дозволять знизити ризик від небезпеки. «Зимова риболовля потребує особливо суворого дотримання правил поведінки на льоду:

Не пробивайте поруч багато лунок;

Не збирайтесь великими групами на одному місці;

Не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;

Завжди майте під рукою міцну мотузку до 20 м, дошку або велику гілку."

[2; 23]

Напередодні Нового року населені пункти втрачають спокій і сон. Вулиці перетворюються на бойові полігони: хлопавки, петарди, феєрверки. Ці атрибути свята стали масовим захопленням і для дітей, і для дорослих, на превеликий жаль, досить небезпечним. У вільній торгівлі досить часто пропонують саморобні вибухонебезпечні вироби: несертифікований товар становить небезпеку для здоров’я та життя.

Єдиним засобом запобігання або пом’якшення лиха може бути тільки ретельний аналіз усіх можливих ризиків, які базуються не стільки на теоретичних дослідженнях, скільки на практичному досвіді. Щорічно в Україні реєструються травмування, пов’язані з ожеледицею. МНС України пропонує прості рекомендації, як уберегтись від значних неприємностей під час ожеледиці:

Людям похилого віку краще взагалі не виходити з будинку під час ожеледиці;

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження — небезпечні для здоров’я;

Ходіть, не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву, не тримайте руки в кишенях;

Обходьте металеві кришки люків;

Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані;

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю (в цей період значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить, як мінімум до каліцтв);

«Для запобігання зимовому травматизму необхідно додержуватись наступних простих правил: носити взимку взуття бажано на рівній підошві або на низькому квадратному каблуці з рифленою поверхнею; під час ожеледиці необхідно пересуватись по-особливому, неначе ковзаючи на маленьких лижах; йти треба якомога повільніше, пам’ятаючи, що чим швидшими є кроки, тим більшим є ризик впасти.» [6; 56−57]

В ці святкові дні трапляються прикрі випадки пожеж через недотримання елементарних вимог пожежної безпеки. Насамперед, при влаштування новорічної ялинки. Особливої уваги потребують діти, які під час зимових канікул нерідко залишаються без догляду. Сірники, запальнички, бенгальські вогники у місцях легкодоступних для дітей стають джерелом біди. Іноді пожежі виникають від не загашеного недопалка під час новорічного застілля, від несправної саморобної гірлянди, а то й просто через недогляд, при користуванні несправними електрообігрівачами.

Відомий факт, що в зимову пору року підвищується травматизм внаслідок падінь — ожеледиця, сильні морози, хуртовини та завірюхи, явища без яких і зима не зима. Діти радіють такій погоді, адже вони мають змогу кататись на санчатах, лижах та ковзанах. Це добре лише тоді, коли їх ігри не закінчують травматизмом.

«Отже, перед тим, як відпускати своє чадо в подорож на санчатах, лижах чи ковзанах, не зайвим буде нагадування основних правил безпечної поведінки. Треба звернути увагу на одяг дитини. Необхідно, щоб він був зручний, теплий, та оберігав дитину від переохолодження, а взуття було відповідного розміру. Надто тісне взуття може призвести до обмороження пальців ніг навіть при незначній мінусовій температурі."[4; 33]

Дитячий травматизм Значною групою травмувань є так звані «шкільні травми», або травми, що їх завдають собі діти під час перебування у школі. Встановлено, що такі травми становлять близько 20% усіх дитячих травм. Це означає, що кожний п’ятий нещасний випадок трапляється у школі. Зрозуміло, що після напруженого уроку дітям хочеться побігати та погратись. Але не всі можуть оцінити наслідки своїх вчинків. Багато школярів постраждало від підніжки, зачинених перед носом дверей, поштовху та інших «невинних» жартів.

Дітям необхідно якомога раніше навчитись оцінювати свої сили і можливості, особливо під час занять фізичною культурою і спортом. Потрапляючи у спортивний зал, багато хто не розуміє, що спортивні снаряди вимагають певних навичок у ході тренувань.

Невміння правильно оцінити свої сили і можливості при катанні на ковзанах, лажах, у туристичних походах також призводить до серйозних травм. Навіть незначні травми у таких ситуаціях можуть призвести до трагічних наслідків.

Велика кількість травм припадає на ігрові види спорту — футбол, баскетбол. Головна їх причина полягає у недодержанні правил безпеки, порушенні правил гри, недостатній фізичній підготовці.

У профілактиці травматизму важливе місце посідає правильний підбір одягу, взуття. Під час ігор не дозволяється надягати браслети, обручки, на одязі не повинно бути металевих пряжок, гачків. Все це може спричинити поранення гравців.

Особливі вимоги ставляться до роботи у спеціалізованих кабінетах фізики, хімії, інформатики. У цих кабінетах до робочих місць підведено електричний струм, встановлено електричні розетки, інше обладнання. Всім цим можна користуватись тільки під наглядом учителя. Забороняється торкатись електрообладнання, клем і дротів, умикати прилади, натискати кнопки, призначення яких невідоме. Особливо обережно слід поводитись під час роботи з хімічними препаратами й реактивами.

Додержання правил безпечного поводження з устаткуванням обов’язкове, адже жодна травма не проходить безслідно: погіршує стан здоров’я, обмежує вибір майбутньої професії, накладає відбиток на подальше життя.

Проблема безпеки життєдіяльності дітей та підлітків загострюється саме напередодні літніх канікул. Саме тому дорослі повинні повсякчас нагадувати їм про правила безпечної поведінки перебування на вулиці та відпочинку на воді.

Діти повинні знати такі правила поведінки на вулиці та на воді:

Не можна перебігати дорогу;

Сідати і виходити з транспорту можна лише при повній його зупинці;

Якщо ти побачив групу людей, особливо, якщо вони п’яні, постарайся обійти їх;

Не призначай зустрічей у безлюдних місцях, парках, скверах або в неосвітленому місці;

Знаходячись біля води, розумно дозуй сонячні ванни, це дозволить уникнути перегрівання тіла;

Не купайся одразу після вживання їжі, це можна робити лише через дві години Не переоцінюй своїх сил та не нехтуй засобами перестороги. Не запливай без страхування далеко від берега. [5; 36−37]

Список використаної літератури небезпека аварія поведінка надзвичайний Всеукраїнський науково-популярний журнал «Безпека життєдіяльності», № 8 серпень 2010р.

Всеукраїнський науково-популярний журнал «Безпека життєдіяльності», № 2, лютий 2011р.

Всеукраїнський науково-популярний журнал «Безпека життєдіяльності», № 4 квітень 2011р.

Всеукраїнський науково-популярний журнал «Безпека життєдіяльності», № 2, лютий 2012р.

Всеукраїнський науково-популярний журнал «Безпека життєдіяльності», № 4 квітень 2012р.

Всеукраїнський науково-популярний журнал «Охорона праці», № 1, січень 2012р.

Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України 1−4 рівнів акредитації. — Л.: Новий Світ — 2002р.

Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: підручник для студентів вищих навчальних закладів. — С.: Університетська книга, — 2012р.