Вплив алкоголю та наркотичних речовин на людину

РЕФЕРАТ на тему:

"Вплив алкоголю та наркотичних речовин на людину"

Сьогодні людей залежних від алкоголю або наркотиків називають хімічно залежними, а алкоголізм і наркоманію — хімічною залежністю, оскільки людина стала залежним від алкоголю або наркотиків, має схильність звикати до будь-яких хімічних речовин, що змінюють свідомість.

Тепер розглянемо як вживання алкоголю, наркотиків впливає на кожну складову життєдіяльності людини.

Біологічна складова

Людина, залежна від алкоголю, наркотику або інших психоактивних речовин, що змінюють психіку, страждає від різних хвороб печінки, нирок, серцево-судинної системи, тобто ураженню піддається весь організм людини. Так само доведено, що схильність до хімічної залежності передається спадково.

У алкоголіків процес розпаду алкоголю в організмі порушений і відрізняється від того, як це відбувається у незалежних людей. В процесі розпаду алкоголю у алкоголіка в мозку утворюється речовина опіатного типу, тобто наркотик, наявність якого сприяє тому, що після вживання першої дози алкоголю, алкоголік вже не може зупинитися. Він перестає контролювати себе.

Алкоголь і наркотик на молекулярному рівні вбудовуються в процес обміну речовин організму хімічно залежної людини. Тому потреба спожити алкоголь або наркотик в залежного виходить не лише від потреб психологічних, але і біологічних.

Організм немов би звикає функціонувати за наявності в собі певної дози алкоголю або наркотику.

В результаті тривалого вживання алкоголю і наркотику у людини порушується процес вироблення ендорфінів, речовин, які відповідають за переживання позитивних емоцій людиною. Недолік цієї речовини заповнюється алкоголем, наркотиком. Якщо хімічно залежний припиняє вживання по яким-небудь причинам, то певний час він не може отримувати необхідний для нього рівень позитивних переживань. Він відчуває недолік позитивних емоцій, не може радіти нічому так, як радів під час вживання. Йому здається, що він живе якось не так, що життя довкола нього не таке привабливе, як він чекав його побачити, коли збирався кинути вживання алкоголю або наркотику. Деякі не витримують цього душевного вакууму і вирішують вдатися до старого випробуваного методу вирішення проблеми піднімання настрою. Після прийому першої дози людина відчуває ейфорію, весь світ ніби стає яскравішим і цікавішим, але це лише на деякий час. Потім все повторюється знову — запій, система, страждання.

Тому на початкових етапах тверезого способу життя, хімічно залежному пропонується активно займатися чимось цікавим для нього, спілкуватися з людьми, які свого часу переживали подібні проблеми. Таке спілкування приносить позитивні емоції і допомагає людині спокійніше пережити період частих емоційних перепадів від ейфорії до апатії, допомагає зрозуміти, що це стан тимчасовий, що треба просто його пережити і організм поступово відновить свої функції.

Вживаючи алкоголь, наркотики хімічнозалежний піддає серйозній небезпеці і свою психіку, що відбивається на його мисленні, на емоційній сфері. Людина втрачає здатність сприймати навколишній світ, як він це робив до того, як потрапив в залежність.

Мислення

Алкоголік або наркоман практично постійно зациклений на думках про те, як вжити алкоголь, наркотик. Він знаходиться в болісних роздумах про те, як йому навчитися контрольовано вживати улюблену речовину. Якщо він вживає, то вся діяльність мозку зациклена на тому, де дістати алкоголь, наркотик, як дістати гроші на чергову дозу, як обдурити що оточують, що б виманити у них гроші або переконати, що він все тримає під контролем і нічого страшного з ним не відбувається.

В хімічно залежного виробляється механізм психологічного захисту (заперечення), який виявляється в тому, що він ніби не бачить правди про свій стан. Він не вважає себе хворим, звинувачує оточуючих або обставини в тому, що з ним відбувається. Не бачить негативних наслідків від вживання. Як правило, ті, що оточують починають бачити розвиток проблеми раніше самого залежного. Навіть після тривалого утримання від вживання алкоголю, наркотику людина вживає в своєму лексиконі слова, вирази, жарти, пов’язані з вживанням алкоголю, наркотику. Мислення алкоголіка і наркомана направлено на те, щоб звинувачувати все, що його оточує, лише не себе самого, в тому, що з ним відбувається.

Відчуття, емоції

Люди, що оточують залежного, зазвичай скаржаться на те, що навіть після того, як їх близька людина кинула вживання алкоголю або наркотика, він залишається замкнутим, дратівливим, байдужим. От його чекають того, що стане уважнішим, таким же веселішим, як був раніше, але цього не відбувається.

В результаті цього часто відбуваються сварки, де у бік хімічно залежного звучать докори в тому, що не приділяє досить уваги своїм близьким, ходить похмурим і замкнутим.

Такі вимоги можуть ще більше посилити стан алкоголіка або наркомана і сприяти його поверненню до вживання психоактивних речовин.

Необхідно знати, що тривале вживання алкоголю і наркотика негативно впливає на сферу відчуттів людини. Здатність відчувати притуплюється. В результаті цього алкоголіки і наркомани стають байдужими до переживань своїх близьких і до самих себе. Вони починають здійснювати вчинки, на які раніше просто не були здатні, вже не уявляючи собі, як можна жити і радіти без спиртного або наркотичних речовин.

Людина, що стала хімічно залежною, відчуває себе неповноцінною, постійно переживає негативні емоції з приводу того, що не може вживати алкоголь, або з приводу того, що вживання наркотика робить його антисоціальним членом суспільства. Тривале переживання негативних емоцій з приводу того, що відбувається в житті, призводить до того, що людина взагалі перестає, як їй здається, переживати будь-які емоції. Вона їх заперечує, їй здається, що вона не відчуває страх, самоту, і прагне думати, що все нормально. Хоча відчуття нікуди не зникають, вони просто вирушають углиб свідомості і дають про себе знати через переживання смутку, занепокоєння, відчуженості від довколишніх людей. Довге переживання таких станів наводить до того, що хімічно залежний знову повертається до вживання.

Не можна сказати, що алкоголіки і наркомани взагалі не переживають жодних почуттів. Вони, звичайно, відчувають провину за те, що зробили, однак знову повертаються до старого. Вони по-своєму люблять своїх близьких, але постійно приносять їм страждання. Отже, переживання цих відчуттів не є значимими для них, і не стає гальмом для того, щоб не повторювати ті ж вчинки. Мислення, яке направлене на виправдання своїх вчинків сприяє тому, що людина поступово перестає переживати почуття провини за ті вчинки, які раніше б не здійснював. Наприклад, можна почути такі фрази як: «Я ж з сокирою за дружиною не ганяюся», хоча п'є чоловік постійно, пропиває зарплату, але це для нього звична справа, норма. Або наркоман може сказати, що виносить з будинку свої речі, так все в будинку загальне, або якщо він маму не б'є, то його не можна назвати жорстоким, хоча багато років проколовся і мати повністю втратила спокій.

Поведінка

Поведінка хімічно залежної людини повністю керується тією речовиною, від якої він залежний. Втрата контролю над поведінкою є однією з ознак хімічної залежності. Вона стає дратівливою, їй важко планувати свій час, важко розумно витрачати гроші. Вона або дуже активна, оскільки після чергового виходу із запою або системи, хоче надолужити те, що втрачено щонайшвидше, або пасивна, і взагалі не має бажання що-небудь міняти. З нею важко спілкуватися. Вона практично всі розмови зводить до випивки, а наркомани взагалі не можуть спілкуватися в колі незалежних людей, оскільки не можуть говорити з ними про те, що цікавить їх, тому що їм цікаве лише вживання.

Якщо людина вживає, з нею практично неможливо спілкуватися. Однак навіть в тверезому стані, алкоголіки і наркомани мають проблеми в спілкуванні. Їм важко зайняти вільний час, оскільки цікавість до різних занять втрачено. Важко проводити час в колі людей, які не мають проблем з алкоголем і наркотиком, залежні не вміють веселитися в тверезому стані.

Соціальна складова

Алкоголіки і наркомани поступово втрачають здатність спілкуватися в колі старих знайомих, тобто людей, які не є хімічно залежними. Їх соціальне становище поступово погіршується, вони шукають спілкування в колі собі подібних, втрачають інтерес до самоудосконалення і не прагнуть змінити життя на краще, оскільки знаходять задоволення від життя в світі ілюзій, викликаних дією улюбленої хімічної речовини.

Спілкування в колі алкоголіків і наркоманів носить досить примітивний характер. За чаркою горілки спільну мову можуть знайти люди з різних соціальних верств. А якщо людина знаходиться в запої, то йому взагалі все одно з ким спілкуватись.

Те ж саме і з наркотиками. Незалежно від соціального стану, людина, що вживає наркотики, непомітно для себе починає здійснювати вчинки, які не прийнятні в його соціальному колі. Це призводить до поступової ізоляції від старих знайомих, і залежний шукає спілкування серед тих, хто його дійсно розуміє, тобто серед наркоманів, що вживають наркотики. Спілкування в такому середовищі може привести до того, що людина втрачає систему цінностей, якої раніше дотримувався. А з часом опиняється в повній ізоляції. Відмова від алкоголю і наркотику не завжди призводить до швидкого повернення людини в те коло спілкування, в якому вона звикла бути в тверезому вигляді. Їй доводиться вчитися спілкуватися заново.

Інколи хімічно залежний звикає жити таким життям, де немає жодної відповідальності, ніхто нікому не нічого не винен. Він втрачає інтерес до активного життя і поступово деградує. Інколи буває неможливо переконати його повернутися до плідного життя.

Духовна складова

Як правило, духовність розглядається багатьма людьми як щось, обов’язково пов’язане з релігією. Але це не так. Наші стосунки з культурою, мистецтвом, добрі справи по відношенню до інших людей, постійний пошук сенсу життя — це і є духовна сфера нашого життя.

Тобто, духовність можна розуміти, як:

прагнення людини до самоудосконалення, що може втілюватись в інтересі до пізнання нового, захопленні літературою, мистецтвом, вдосконаленню своїх професійних інтелектуальних здібностей;

алкоголь наркотична речовина людина прагнення до виховання в собі таких якостей характеру, які змогли б допомогти жити в мирі і злагоді з людьми, що оточують, допомагати людям, бути прикладом для своїх дітей. Розвиток в собі уміння визнавати свої помилки і відповідати за свої вчинки.

Духовність — внутрішній стан людини, який виражається в його прагненні стати краще, досконаліше, мудріше. Ці прагнення є головними в його житті.

Алкоголізм і наркоманія не сприяють розвитку у людини таких прагнень. Людина, хвора хімічною залежністю, повністю підпорядкована в своїх прагненнях тій речовині, від якої вона залежна. Все її життя направлене на пошук забуття, ейфорії, які він отримує після вживання алкоголю або наркотика.

Залежний поступово втрачає свої позитивні людські якості, які мав до того, як став на дорогу пошуку легких способів приведення свого емоційного стану в порядок.

Він втрачає інтерес до тих занять, які раніше його захоплювали, оскільки найважливішим заняттям стає вживання, де задоволення досягається при мінімальних душевних і розумових витратах.

Він втрачає старе коло спілкування. Постійні зриви і відчуття себе неповноцінним сприяють тому, що він стає агресивним, вважає, що весь світ винен в тому, що з ним сталося. Моральні цінності міняються на абсолютно протилежні. Важко згадувати навіть те, яким був до того, як почав вживати алкоголь або наркотики, а спогади про минуле можуть приносити сильний душевний біль, що, знову ж таки, може служити поштовхом до, щоб заглушити біль. З часом хімічно залежний може взагалі втратити сенс життя, що вводить його в стан повної апатії, і він боїться повернутися в той світ, де він починав свою життєву дорогу. Цей світ стає чужим для нього.

Якщо алкоголік або наркоман припиняють вживати алкоголь або наркотик, але нічого не роблять для того, що відновити в собі духовну складову, то тверезість може стати для нього в тягар, оскільки внутрішні проблеми постійно нагадуватимуть про себе через почуття страху, провини, образи, самоти, відчуженості від зовнішнього світу.

Список використаних джерел

1. В. Ю. Юнак «Наркоманія шлях до бездни» — Київ, «Здоров'я», 2010.

2. Гарницкий С. П. Алкоголь, тютюн, наркотики й здоров’я. — К., 2002.

3. Горпинченко И. И. Відверто про таємне. — К., 2002.

4. Коростолев Н. Б. От, А до Я. — М., 2003.

5. Оржеховская В. М., Бурмака Н. П. Избавление от наркогенных привычек — К., 1992.