Умій надати першу допомогу. 
Евакуація поранених з бойовища

Реферат на тему:

Умій надати першу допомогу. Евакуація поранених з бойовища Від нещасного випадку ніхто не застрахований — він може відбутися з кожним. Добре, якщо поблизу є лікар, фельдшер або медична сестра й за допомогою можна звернутися до них. Але коли це неможливо, першу допомогу повинні зробити ті, хто перебуває біля потерпілого: адже вчасно вжиті заходи нерідко рятують життя людини або рятують його від важкої хвороби. Для того щоб не розгубитися й застосувати в кожному конкретному випадку найбільш діючий спосіб надання першої допомоги, треба мати деякі елементарні знання в цій області.

Кровотечі.

Поранення звичайно супроводжуються зовнішньою або внутрішньою кровотечею з ушкоджених кровоносних судин. При внутрішній кровотечі кров скупчується у якій-небудь порожнині, наприклад черевній, грудній, порожнині черепа. Внутрішня кровотеча небезпечна тим, що її не можна відразу виявити. Потерпілий різко блідне, почуває слабкість, запаморочення, у нього темніє в очах, виступає холодний піт. Такому хворому необхідно створити повний спокійна ушкоджене місце треба покласти міхур з льодом або холодною водою й терміново викликати лікаря.

При зовнішній кровотечі характер першої допомоги залежить від того, яка судина ушкоджена. Якщо артерія — яскраво-червона кров б'є сильним струменем, переривчастими поштовхамиз ушкодженої вени кров випливає повільно й безупинно й має темно-червоні кольори. При пораненні капілярів (подряпини, садна) кров сочиться з ранки окремими краплями.

Артеріальна кровотеча небезпечна тим, що потерпілий може за короткий час втратити багато крові й умерти. Щоб припинити кровотечу з судини, артерію сильно притискають пальцями вище місця поранення, там, де вона найбільш доступна, а якщо ушкоджено кінцівку, згинають її в суглобі (див. малюнок).

Мал. 1. Притиснути артерію для зупинення кровотечі слід у найбільш доступному місці:

1- скронева артерія- 2- потилична- 3- нижньощелепова- 4, 5- права та ліва сонні артерії- 6- підключична- 7- підпахвова- 8- плечова- 9- променева- 10- ліктьова- 11- стегнова- 12- задня великогомілкова- 13- передня великогомілкова.

Мал. 2. Такими способами можна зупинити сильну кровотечу.

У випадку важкої артеріальної кровотечі, коли потерпілого треба доставити до лікаря, необхідно накласти джгут або закрутку, зробивши її з гумової трубки, носової хустки, пояса, шарфа, краватки, бинта, мотузки й т.д. В утворену навколо кінцівки петлю просовується паличка, петля закручується, а кінці палички закріплюються бинтом (див. малюнок).

Мал. 3. Накладення закрутки.

Перед тим як накласти джгут або закрутку, кінцівку в місці накладення джгута варто обернути ватою або бинтом і підняти. Під джгут або закрутку треба обов’язково покласти записку із вказівкою години накладення закрутки, тому що кінцівка не може залишатися перетягненою більше 1,5 — 2 годин, а в зимовий час більше 1 години, інакше може відбутися її змертвіння. Якщо лікарська допомога затримується джгут або закрутку необхідно послабляти на 2−3 хвилини, притискаючи в цей час артерію пальцями вище рани, щоб не відновилася кровотеча.

Для збереження рани від мікробів перев’язувати її найкраще індивідуальним перев’язним пакетом або стерильним бинтом. Якщо під рукою немає стерильної матеріїто для перев’язки можна використати носову хустку або шматок чистої матерії.

При ушкодженні вен і дрібних артерій на рану досить накласти пов’язку з марлі й вати. Якщо ушкоджена кінцівка, то рекомендується підняти її вгору, щоб зменшити приплив крові до рани. Не можна доторкатися до рани руками, промивати її водою, класти на неї листя, папір й видаляти пальцями сторонні предмети, що потрапили в рану. Заливати рану йодом не рекомендується тому що після цього погано йде процес заживання, краще змочити йодною настойкою пов’язку й накласти її не надто туго, щоб не порушити кровообіг. Якщо пов’язка сильно просочується кров’ю, то треба зверху накласти новий шар вати й марлі, прибинтувати трохи тугіше й терміново відправити потерпілого до лікаря.

Щоб зупинити кровотечу з носа, слід покласти потерпілого у напівлежаче положення, злегка закинути йому голову, розстебнути комір, стиснути пальцями ніс і кожні 2−3 хвилини класти на перенісся чисту хустку, змочену в холодній воді, або грудку снігу. Сякатися й пити гаряче при носовій кровотечі не можна.

Забій Забій — це ушкодження м’яких тканин, а нерідко й дрібних кровоносних посудин. Забите місце болить, а надто при русівнутрішній крововилив з ушкоджених судин викликає припухлість, у забитому місці утворюється синець.

Для звуження кровоносних судин і зменшення внутрішньої кровотечі на забите місце необхідно покласти ганчірочку, змочену холодною водою, міхур з льодом або холодною водою.

Найбільш небезпечними є забої голови, грудей і живота, тому що при цьому можливо порушення діяльності таких важливих для життя органів, як мозок, серце, печінка. При сильних забоях голови в людини може з’явитися нудота, блювота, запаморочення, іноді вона непритомніє. Потерпілого треба обережно укласти в постіль і на голову покласти міхур з льодом, холодною водою або шматок матерії, змоченою холодною водою.

При ушибі грудної клітки потерпілому потрібно перевести у сидяче положення. Якщо в нього почалося кровохаркання — необхідний холод на груди. При забої живота потерпілого покладається обережно укласти в постіль, на живіт покласти міхур з льодом або пляшку з холодною водою. Після надання першої допомоги при забоїголови, грудей і живота необхідно терміново викликати лікаря.

Розтягання зв’язок Розтягання зв’язок викликає різкий біль, припухлість суглоба, часто через підшкірний крововилив шкіра набуває синюватого кольору. При розтяганні зв’язок на нозі постраждалого варто укласти в постіль і під ногу підкласти подушку. Якщо відбулося розтягання зв’язок руки, підвісити руку на перев’язі. На хворий суглоб на кілька годин накладається туга пов’язка й міхур з льодом або холодною водою. Через 2−3 дні для розсмоктування крововиливу корисно робити зігрівальні компреси й теплі ванни.

Вивих.

Іноді при травмах через розрив або розтягання суглобної сумки кінцівка може вийти із суглоба, тобто відбудеться вивих кості. При цьому з’являється різкий біль, обмеження рухів суглоба й пухлина.

Мал. 4. Плечовий суглоб:

анормальний станб- вивих.

При вивиху кінцівки необхідний повний спокій. Для цього ушкоджену кінцівку укладають на шину або підвішують на пов’язці. Дотримуючи більшої обережності, до місця вивиху можна прикладати холод.

Категорично забороняється без лікаря вправляти вивих. Вивих легше всього вправляється в перші годинники після ушкодження, тому потерпілого треба, не гаючи часу, направити до лікаря.

Переломи Переломи — це порушення цілості кістки. Розрізняють переломи закриті, коли шкіра над місцем перелому залишається цілою, і відкриті, при яких шкіра розірвана й видні уламки ушкодженої кістки. Переломи викликають різкий біль, що підсилюється при найменшому русі (іноді при русі в області перелому чутний хрускіт від тертя уламків), набряклість і кровопідтік. Якщо перелом відкритий, потрібно терміново зупинити кровотечу й дуже обережно, щоб не викликати додаткового зсуву уламків кістки, накласти на рану пов’язку.

Одяг у таких випадках знімають так: спочатку звільняють здорову кінцівку, а потім постраждалу. При вдяганні надходять навпаки. Ушкодженій кінцівці необхідно створити повний спокій, для цього застосовують спеціальні шини, а якщо їх немає, використовують ціпок, дошку. Шина повинна обов’язково захоплювати два сусідніх суглоби (по обидві сторони ушкодження). Якщо шину зробити ні з чого, то зламану руку треба щільно прибинтувати до грудної клітки, а зламану ногу — до здорової.

При ушкодженні кісток руки після накладення шини руку потрібно підвісити на косинці або на полі одягу й потерпілого направити до лікаря.

Сонячний і тепловий удар При сонячному й тепловому ударі обличчя в людини спочатку червоніє, а потім блідне, з'являється серцебиття, шум у вухах, головний біль, запаморочення, слабість, пульс ледь прощупується, подих ледве помітно. У важких випадках може бути нудота, блювота, кровотеча з носа, судороги й непритомність. Потерпілого потрібно терміново віднести в тінь, покласти так, щоб голова була вище тулуба, розстебнути одяг, сприснути холодною водою, на голову покласти холодний компрес, напоїти холодною водою або холодним міцним чаєм. У важких випадках застосовують штучне дихання й непрямий масаж серця. Як це робиться, подано нижче.

Вигар При отруєнні чадним або світильним газом з’являється слабість, сонливість, головна біль, нудота, блювота. Якщо не здійснити негайної допомоги постраждалому від вигару, він може загинути від ослаблення серцевої діяльності і дихання. Необхідно якомога швидше припинити дію газу, відкрити вікна, або винести потерпілого із приміщення на вулицю. На голову покласти холодний компрес, а до ніг грілку, сприснути обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм або кавою. У важких випадках здійснити штучне дихання й непрямий масаж серця.

Непритомність При непритомності людина непритомніє (втрачає свідомість), у нього блідне обличчя, виступає холодний піт, пульс слабкий, подих поверхневий. Непритомність походить від недостатнього припливу крові до мозку, тому перша допомога повинна бути спрямована на поліпшення кровопостачання мозку. Необхідно підсилити приплив свіжого повітря, покласти постраждалого так, щоб голова була трохи нижче тулуба, розстебнути комір, сприснути обличчя холодною водою, для збудження подиху дати понюхати нашатирний спирт, а для посилення діяльності серця, коли хворий прийде у свідомість, напоїти його міцним гарячим чаєм або кавою.

Ураження електричним струмом чи блискавкою Нещастя може відбутися, якщо людина доторкнеться до оголеного або погано ізольованого дроту. У цих випадках постраждалий непритомніє, різко блідне, губи синіють подих і пульс ледь помітні. Слід негайно припинити дію струму, вимкнути рубильник або вивернути пробки. Якщо це або неможливо й струм продовжує діяти, до оголених частин тіла потерпілого можна доторкатися, лише обернувши руку ізолюючою тканиною. Потерпілого необхідно привести в почуття: сприснути водою, дати приплив свіжому повітрю, здійснити штучне дихання й непрямий масаж серця доти, доки він не прийде до тями, іноді 2−3 години. • одночасно зі штучним диханням і масажем серця потерпілого розтирають і зігрівають грілками. Коли людина прийде до тями, його треба укласти в теплу постіль, напоїти міцним гарячим чаєм або кавою і негайно викликати лікаря.

Удар блискавки подібний до дії електричного струму дуже високої напруги й може миттєво вбити людини. У більше легких випадках спостерігається оглушення, втрата свідомості, збліднення й похолодання шкіри, ледве помітний пульс і подих. Порятунок життя ураженого блискавкою залежить від того, наскільки швидко надана йому допомога.

Штучне дихання й непрямий масаж серця потрібно робити негайно й продовжувати доти, поки потерпілий не почне дихати самостійно.

Опіки Розрізняють опіки першого, другого й третього ступеня. При опіках першого ступеня уражене місце злегка червоніє, припухає, почувається легка печіяопік другого ступеня викликає появу міхурів, наповнених жовтуватою рідиноюпри опіку третього ступеня відбувається омертвіння шкіри, та перебуваючи під нею тканин, а іноді й кісток. При опіках першого й другого ступеня треба терміново покласти на обпалене місце примочку зі спирту, горілки або 1,5−2% розчину марганцевокислого калію (половина чайної ложки на склянку води). Проколювати міхури категорично забороняється.

При опіках третього ступеня треба на обпалене місце накласти суху стерильну пов’язку. Прилиплий одяг краще обрізати навколо місця опіку, а потім відмочити спиртом або розчином марганцевокислого калію. Якщо опік відбувся від кислоти, її треба якомога швидше змити 1−2% розчином соди або мильною водою. Сірчана кислота змивається рослинним масломпри потраплянні на шкіру їдкого лугу уражену ділянку добре облити слабким розчином оцтової або лимонної кислоти.

Обмороження При обмороженні першого ступеня шкіра блідне, втрачає чутливість, після відігрівання стає синюшно-червоного кольору, хворобливий й набряклий вигляд, часто свербить. При обмороженні другого ступеня на обмороженій ділянці з’являються міхурі, шкіра навколо міхурів має синюшно-червоне забарвлення. Третій ступінь викликає омертвіння шкіри, а при четвертому — омертвіння поширюється й на тканини, які лежать під шкірою.

У випадку обмороження треба відновити кровообіг в обмороженій ділянці. Для цього обморожене місце обтерти спиртом або горілкою, злегка змазати вазеліном або несолоним жиром й обережно розтерти ватою або чистою марлею.

При загальному замерзанні людина спочатку мерзне. Потім з’являється почуття утоми, сонливість, шкіра блідне, губи й ніс синіють. Діяльність серця поступово слабшає. Замерзаючого потрібно швидко зігріти й відновити кровообіг. Для цього потерпілого вносять у тепле приміщення, застосовують штучне дихання й непрямий масаж серця, роблять теплу ванну, легко розтирають обморожені кінцівки в напрямку до серця доти, поки тіло не стане м’яким і гнучким, потім укладають у постіль, укривають, ставлять грілки, напувають гарячим кавою або сподіваємося. Надавши першу допомогу, викликають лікаря.

Отруєння недоброякісною їжею й хімічними речовинами Ознаки: слабість, головний біль, запаморочення, біль у животі, нудота, іноді блювота. Необхідно терміново видалити зі шлунка постраждалого їжу. Для того щоб викликати блювоту, слід випити 5−6 склянок теплої підсоленої або содової води, а потім увести два пальці глибше в рот і надавити на корінь язика. При важкому отруєнні варто повторювати це кілька разів. Якщо потерпілий у несвідомому стані, його голову необхідно повернути набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.

При отруєнні міцною кислотою або лугом викликати блювоту не можна. У цьому випадку потрібно давати вівсяний або льняний відвар, крохмаль, сирі яйця, вершкове масло або соняшникову олію. Після надання першої допомоги потерпілого необхідно доставити до лікаря.

Перша допомога потопаючому Потопаючому треба допомогти якомога швидше, тому що людина не може довго затримувати свій подих і через 20−30 секунд після занурення починає дихати під водою. Вода заповнює дихальні шляхи, і наступає ядуха. Підпливати до потопаючого треба обережно, краще позаду, щоб він не схопив рятувальника за шию й не потягнув із собою на дно. Брати потопаючого безпечніше всього позаду під мишки або за потилицю біля вух й, підтримуючи його обличчя над водою, плисти на спині до берега.

Як тільки врятований буде винесений на берег, необхідно відновити його подих. Відразу ж потрібно зняти одяг, звільнити рот і ніс від прониклого піску, бруду, видалити воду з легенів і шлунка. Для цього рятувальник стає на одне коліно, на інше кладе потерпілого животом униз і рукою сильно надавлює на його спину між лопатками доти, поки з рота не перестане випливати піниста рідина. Потім приступає до штучного дихання й непрямого масажу серця й робить його доти, поки людина не почне дихати (іноді кілька годин). Коли постраждалий прийде до тями, його потрібно добре зігріти: розтерти тіло рушником, змоченим спиртом або горілкою, обкласти гарячими грілками, напоїти міцним гарячим кава або сподіваємося й обов’язково викликати лікаря.

Якщо людина тоне, провалившись під лід, то бігти на допомогу по недостатньо міцному льоду не можна. Потрібно покласти на лід дошку або драбину й, обережно наблизившись, кинути потопаючому кінець мотузки або простягнути жердину, весло, ціпок, потім так само обережно допомогти йому добратися до берега.

Нерідко від низької температури води або сильної втоми в плавця з’являються в ногах судороги. Це неприємне відчуття, але не слід боятися. Варто потерти зведену ногу рукою або іншою ногою. Можна також плисти, працюючи тільки руками.

Укуси комах, отруйних змій і скажених тварин Одиничні укуси бджіл, ос, джмелів особливої небезпеки не представляють. Якщо в ранці залишилося жало, його обережно видаляють, а на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою або холодний компрес із розчину марганцевокислого калію, або в крайньому випадку просту примочку з холодної води.

Укуси отрутних змій і таких комах, як піщаний скорпіон, павук каракурт і тарантул, небезпечні для життя. Від їхніх укусів виникає пекучий біль, червоність, швидко з’являється набряклість. Одночасно із цим спостерігаються ознаки загального отруєння: занепад сил, м’язова слабість, запаморочення, нудота, блювота, слабкий пульс, іноді втрата свідомості.

Для того щоб перешкодити поширенню отрути в організмі людини, треба вище місця укусу накласти джгут або закрутку. Вкушену кінцівку опустити й спробувати видавити з ранки кілька крапель крові. Висмоктувати кров категорично забороняється, тому що в роті можуть бути подряпини або зруйновані зуби, через які отрута проникне в кров рятувальника. Відтягнути кров разом з отрутою з ранки можна за допомогою медичної банки, склянки або чарки з товстими краями. Для цього в банці (склянці або чарці) треба кілька секунд потримати запалену лучинку або ватку на паличці й потім швидко накрити нею ранку. Потерпілого від укусу змії або отрутних комах треба обов’язково направити до лікаря.

Сказом людина занедужує від укусу тварини (собаки, кішки, лисиці, вовка й т.д.) і при влученні його слини на подряпану шкіру або слизову оболонку. Якщо укушена кінцівка, то потрібно її опустити й швидко видавити кров з ранки. Потім місце укусу промити кип’яченою водою, накласти чисту пов’язку й негайно відправити хворого в лікарню або найближчий населений пункт, де є пастерівська станція. Тут йому зроблять спеціальні щеплення, які врятують його від смертельної хвороби — сказу.

Видалення сторонніх предметів з ока, вуха, носа Коли в око попадає сторонній предмет (смітинка, мошка й ін.), відразу ж з’являється різь, печіння, течуть сльози. У таких випадках терти око не можна, потрібно обережно від краю ока до носа чистою хусткою стирати сльози, вони можуть вимити сторонній предмет. Якщо різь не припинилася, треба піднести до ока наповнений до країв склянку з охолодженою кип’яченою водою або міцним чаєм і кілька разів поморгати в рідині. Якщо ж і цей спосіб не допоможе, покласти на око мокру ватку, забинтувати його й звернутися до лікаря.

Іноді, граючись, маленькі діти кладуть собі у вухо ґудзика, горошини, насіння й інші предмети. Буває, що сплячій людині заповзає у вухо яка-небудь комаха. Треба негайно видалити з вуха сторонній предмет. Для цього потрібно закапати у вухо тепле масло, гліцерин або теплу воду, потім пострибати на одній нозі й сильно потрясти головою. У жодному разі не можна діставати предмет пінцетом, шпилькою, тому що можна пошкодити барабанну перетинку, а це приведе до втрати слуху. Якщо вжиті заходи не допомагають, необхідно звернутися до лікаря.

Іноді сторонні дрібні предмети випадково попадають у ніс. Щоб звільнитися від них, треба затиснути вільну від стороннього предмета ніздрю й із силою висякатися. Якщо це не допоможе, взяти гумовий балончик, наповнити його теплим розчином борної кислоти (1 чайна ложка на склянку води) або чистою водою й увести рідину в цю же ніздрю. Виливаючись із іншої ніздрі, вода може винести із собою й застряглий сторонній предмет. Але не завжди ці способи допомагають. Тоді необхідна термінова лікарська допомога.

Штучне дихання й масаж серця Якщо в результаті нещасного випадку слабшає діяльність серця, зупиняється дихання і життя людини в небезпеці, здійснюють штучне дихання й масаж серця. Останнім часом розроблені нові методи масажу серця й штучного дихання, які дозволяють без спеціальних приладів й інструментів надати допомогу потерпілому на вулиці, у громадському місці й т.д.

Техніка їх проста. Потерпілого укладають на яку-небудь тверду поверхню (наприклад, на дошку, підлогу або стіл) і негайно починають ритмічно натискати обома руками на нижню третину грудини із частотою 60−70 стисків у хвилину. Одночасно з масажем серця роблять штучне дихання, але таким чином, щоб стиск грудної клітки послідовно чергувалося із вдмухуванням повітря в легені. Після кожних 4−5 стисків вдмухують повітря.

Штучне дихання можна робити, безпосередньо вдмухуючи повітря через рот або ніс у легені потерпілого. Попередньо його особу прикривають носовою хусткою або марлею. Такий метод одержав назву штучного дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс».

Правила першої допомоги слід не тільки знати, але й вміти застосовувати їх на приактиці. Проте коли потрібна серйозна медична допомога, краще негайно викликати лікаря (якщо це можливо) або доставити потерпілого у лікарню.

Евакуація поранених з бойовища Якщо потерпілий не в змозі пересуватися самостійно, або при допомозі товариша, його переносять. Нижче подано кілька способів транспортування потерпілого без застосування спеціальних або імпровізованих нош. Слід пам’ятати, що спосіб транспортування пораненого залежить від характеру й місця поранення та загального стану потерпілого.

Мал. 1. Спосіб перенесення «один за одним» .

Мал. 2. Перенесення способом «замок» .

Мал. 3. так слід з'єднувати руки при перенесенні способом «замок» .

Мал. 4. Відтягування пораненого на боці.

застосовується прпи евакуації під час бою або по прострілюємій місцевості.

Мал. 5. Способи евакуації одним вояком.

При складних травмах (складних переламах кінцівок, хребта) слід застосовувати ноші, щоб забезпечити повний спокій потерпілому.

Список використаної літератури:

1. partyzan.kiev.ua.