Организация і Порядок використання їх у бою мотопіхотної (піхотної, танкової) (бригади армій ймовірного противника)

Далекосхідний Державний Медичний Университет.

Кафедра Військової і Екстремальній Медицины.

«Утверждаю» Начальник кафедри ВиЭМ полковник м/с _______________ У. Опрышко.

ЛЕКЦІЯ Тема № 5. Організація і Порядок використання їх у бою мотопіхотної (піхотної, танкової) бригади армій ймовірного противника.

Обговорена на засіданні кафедры.

«____"______________1998г.

Протокол №__________ Навчальні вопросы.

|1. Склад підрозділів бригади та його призначення. |20 хв. | |2. Кошти посилення в бою. |25 хв. | |З. Коротка характеристика основних зразків озброєння |20 хв. | |і близький бойовий техніки. | | |4. Принципи і Порядок використання підрозділів у |25 хв. | |бою. | | |Час (разом) |90 хв. |.

Учебно-материальное обеспечение.

а) литература.

. підручник «Сполуки й окремі частини в бою», Воениздат, 1985 р., ред. З. В.

Гришин, М. М. Цапенко. підручник «Збройні сили основних капіталістичних государств»,.

Воениздат, 1988 р., ред. С. Беркутів. підручник «Тактика» (батальйон, рота), кн. 2, Воениздат, 1988 р.. журнал «Закордонне військове обозрение».

б) Схемы.

. Організація й основна озброєння мотопехотного, танкового батальйону армії США.. Дії мотопехотного батальйону, бригади США в наступі й у обороне Содержание лекции.

Командування сухопутних військ США згідно про широкомасштабної програмою нарощування мощі Збройних Сил проводить активні заходи, створені задля значне збільшення бойових можливостей сполук, частин 17-ї та підрозділів з допомогою оснащення їх новітнім зброєю та військовою технікою, і навіть вдосконалення організаційно-штатної структури, переглядає погляди з їхньої бойове использование.

Практичним підтвердженням цього є і прийняття концепції сухопутних військ «воздушно-наземная операція (бій)», що відбиває якісно «нові погляди американського командування на характер ведення бойових дій на сучасних умовах. Відповідно до неї, були перероблені основні польові статути, настанови, інструкції, які регламентують питання оперативної та бойової підготовки військ та штабов.

Вважається, що у бою досягається шляхом рішучого розгрому противника з допомогою погоджених дій формувань різних пологів сухопутних військ з частинами і підрозділами тактичної авіації, а при віданні бойових дій в на приморських напрямах, і військово-морських сил.

У цьому особливу увагу приділяють одночасному й глибокому поразці всіх елементів оперативного побудови (бойового порядку) військ противника із сучасних систем зброї, й у першу чергу высокоточного.

За рівнем боєготовності та оперативної призначення сухопутні війська поділяються на регулярну армію і організований резерв.

Регулярна армія становить перший стратегічний ешелон і включає повністю оснащені сучасним зброєю та військовою технікою, укомплектовані особовим складом і підготовлені до дій армійські (повітряно-десантні) корпусу, дивізії й окремі бригады.

У чисельній і бойовому складі регулярного війська налічується понад 780 тис. людина, 6 штабів армій, 6 штабів корпусів, 18 дивізій (4 легкі піхотні, піхотна, моторизована, 6 механізованих, 4 бронетанкових, повітряно-десантна, воздушно-штурмовая), 8 окремих бригад, 3 окремих бронекавалерийских полку. З іншого боку, в регулярного війська існують різні частини (підрозділи) бойового і тилового забезпечення, спеціального призначення військові заклади і объекты.

Учебные вопросы.

Склад підрозділів бригади та його предназначение.

Американське командування, продовжуючи проводити заходи щодо подальшого розвитку сухопутних військ за програмою «Армия-96», переслідує мету — створити сполуки, які мають високої вогневої і ударної міццю, тактичної мобільністю, здатні вести тривалі бойові дії з застосуванням звичайного та ядерної оружия.

Організаційно кожна гілка дивізій включає штаб і штабну роту, три штабу бригад, 5 мотопехотных і п’яти танкових батальйонів, артилерію дивізії (батарея РС-30 і трьох дивізіону 155 мм самохідних гаубиць), бригаду армійської авіації, зенітний дивізіон, батальйони розвідування й РЕБ, зв’язку й інженерний, командування тилу, і навіть роти військової поліції та захисту від ЗМУ. У час вони теж мають по 19 647 чоловік особового складу, 9ПУ РСЗВ і 72 155мм самохідних гаубиці, 290 танків М1 «Абрамс», 270 БМП М2 «Бредлі «і 118 БРМ М2, 168 КШМ М577, 348 БТР М113 А1, 60 самохідних ПТРК «ТОУ» М901, 288 ПТРК «Дракон», 66 106,7 мм самохідних мінометів, 18 ЗРК «Удосконалений Чапарэл», 36 ЗСУ «Вулкан», 75 ПЗРК «Стингер» (вогневих розрахунків), 146 вертольотів, зокрема 50 вертольотів вогневої підтримай АН-64А «Апач», а зустрічалися з більш 4000 автомобілів і більше 5000 радиостанций.

Однією з основних підрозділів механізованої дивізії є мотопехотный батальйон, що складається з штабу і шість рот: штабний, 4 мотопехотных і противотанковой.

Штаб (22человека) виконує завдання планування, організації та управління діями, здійснює облік особового складу й всі види бойового і тилового забезпечення штатних і доданих батальйону підрозділів. У ньому є 2 БМП М2 «Бредлі» і трьох командно-штабні машини (КШМ) М577 А1.

Штабна рота (345) включає секцію управління (6, дві КШМ М577 А1) і шість взводів: розвідувальний, (30, управління двома БРМ М3 і ще дві підсекції по дві БРМ М3), мінометний (36, управління двома автомобілях М 966 і ще дві мінометні секції, у кожному КШМ М577 А1 і трьох 106,7 мм самохідних міномета), зв’язку (13, управління ж дві секции-радио і дротового зв’язку), медичний (49, п’ять БТР М113 А1), управління, пункт першої медичної допомогу й евакуаційна секції у якій є вісім М113 А1, забезпечення (125, 58 автомобілів, управління на КШМ М577 А1 і трьох секції — транспортна, заправки і забезпечення продовольством), ремонтна (8б, управління економіки й вісім секцій — адміністративна, ремонтна, технічного забезпечення, чотири секції технічного забезпечення мотопехотных рота і одна противотанковая).

Загалом у штабі і штабний роті налічується 367 людина, 2 МТ М2 «Бредлі», 6 БРМ М3, 6 106,7 мм самохідних мінометів, 22 7,62 мм ручних кулемета Ч6П, 15 БТР М113 А1, 8 КШМ М577 А1.

Мотопіхотна рота (116) складається з управління й трьох мотопехотных взводів. У управлінні налічується 11 людина (включаючи командування роти), БМП М2 «Бредлі» і БТР М113 А1. Мотопехотный взвод (35) має секцію управління (8 людина) і БМП М2 «Бредлі» і трьох мотопехотных відділення, в кожному 9 людина (командир відділення, його заступник, наводчик-оператор БМП, механік-водій, оператор ПУ ПТУР «Дракон», кулеметник, 2 автоматника, стрелок-гранатометчик), і 2 БМП М2 «Брэдли».

Загалом у роті є 13 БМП М2 «Бредлі», БТР М113 А1, 9 ПУ ПТУР «Дракон», 9 7,62 мм кулеметів М60, 18 5,56 мм автоматичних гвинтівок М16 А1, 18 40 мм РПГ М203 й те вооружение.

Протитанкова рота (б5) включає управління (3 чоловіки й БТР М113 А1) і трьох протитанкових взводу: у кожному 20 людина, управління (4 людини і БТР М113 А1), 2 протитанкові секції по 2 розрахунку (у кожному 4 людини і самохідний ПТРК «ТОУ» М901). Загалом у роті 12 протитанкових комплексів, 4 бронетранспортера й те вооружение.

Загалом у мотопехотном батальйоні 896 людина, зокрема 47 офіцерів, 54 БМП М2 «Бредлі», 6 БРМ М3, 6 106,7 мм самохідних міномета, 12 самохідних ПТРК «ТОУ» М901, 23 БТР М113 А1, 8 КШМ М577 А1, 36 ПУ ПТУР «Дракон», 70 7,62 мм і 42 12,7 мм кулеметів, 114 автомобілів, близько 250 радіостанцій і інше вооружение.

Мотопехотный батальйон веде бій, зазвичай, у складі бригади. Він може діяти, перебувають у її першому чи другому ешелоні, головному чи другорядному напрямку, в резерві, у бойовій охороні дивізії чи складі військ прикриття. У окремих випадках батальйон здатний виконувати завдання самостійно. Реалізація засад концепції (ініціатива, глибина, швидкість і узгодженість дій) на тактичному рівні буває у результаті бойового застосування загальновійськових підрозділів, зведених у батальйонні тактичні групи і дозволяють з достатньої ефективністю використовувати котрі перебувають з їхньої озброєнні сучасні зразки зброї та боєприпасів бойової техники.

Принципи формування бригади і кошти посилення в бою.

Бригада є основним бойовим з'єднанням дивізії. Вона немає постійного складу. Постійно бригади всіх типів дивізій входять лише штаб і штабна рота, Для ведення бойових дій в у вирішенні командира дивізії мотопехотные і танкові батальйони розподіляються по бригадам дивизии.

Бригади зазвичай мають мотопехотные, танкові, артилерійські, інженерні частини й підрозділи й молдавські підрозділи інших пологів войск.

Угруповання бригади на напрямі головного удару за складом може мати 2−3 мотопехотных і 2−3 танкових батальйонів, посилених підрозділами і частинами інших пологів войск.

На напрямі допоміжного удару угруповання бригади може складатися з 2−3 мотопехотных батальйонів, посилених підрозділами інших пологів войск.

Бригада чи діє у наступі як частину сил дивізії і може перебувати у її першому чи другому ешелоні. Знаходячись у першому ешелоні дивізії, вони можуть наступати на напрямі головного чи допоміжного удара.

Бойова завдання бригаді в наступі ставиться командиром дивізії по об'єктах. Залежно та умовами обстановки найближчий об'єкт (найближча завдання) може бути призначений на глибині 25 км і более.

Залежно від конкретних умов бригада може наступати на фронті 6−10км і більше. У результаті наступу ширина смуги бригади може изменяться.

Бригада, обороняющаяся головному напрямі, може отримувати смугу (район) оборони шириною 10−20км. Глибина смуги (району) оборони бригади коливається не більше 10−25км.

Мотопехотный батальйон може наступати на фронті від 2 до 3,5 км, а окремих випадках до 5 км (рахунок збільшення проміжків між ротами). У обороні йому призначається район оборони, ширина якого з фронту може досягати 5 км, а глибина — 3 км.

Батальйонні тактичні групи (бт. грн.) створюються рішенням командира бригади і призначаються вступу на безпосереднє зіткнення з супротивником знищення його живий сили та вогневих коштів шляхом поєднання вогню й маневру у взаємодії з підрозділами і частинами інших пологів військ та видів Збройних Сил. Залежно від складу вони може бути трьох типів: мотопехотные (зазвичай, мотопехотный батальйон з одного чи двома доданими танковими ротами), танкові (планується створювати з урахуванням танкового батальйону з одного чи двома доданими мотопехотными ротами), збалансовані (мають однакову кількість танкових і мотопехотных рот). Як посилення групі можуть придаваться взвод ЗСУ «Вулкан» (4 установки) і секція ПЗРК «Стингер» (5 вогневих розрахунків), інженерні підрозділи (4 танкових мотоукладчика і по 6 універсальних інженерних землерийних машин), відділення хімічної разведки.

Бойові можливості мотопіхотної батальйонної технічної групи будуть визначатися її бойовим складом, характером дій, умовами місцевості в районі бойових дій в, погодою і часом діб. Мотопіхотна бт. грн. може наступати на фронті до 5 км (МПБ — від 2 до 3,5км) і створюючи більш як триразове перевага над противником, проривати підготовлену їм оборону на фронті до 1 км. У обороні їй може призначатися район оборони (вогнева позиція чи опорний пункт) шириною 5−8км (до 5км) і глибиною до 12 км (3км). Ширина фронту наступу танкової батальйонної тактичної групи (для ТБ — 3 км і більше) ширина району оборони та його глибина (3−5км) аналогічні зазначеним вище нормативам мотопіхотної бт. гр.

Принцип і Порядок використання підрозділів у бою.

Особливості бойового використання батальйонних тактичних групп.

З прийняттям концепції «воздушно-наземная операція» (бій) з’явилися деякі особливості у питаннях бойового використання бт. грн. Чільну увагу передбачається приділяти захоплення й утримування ініціативи, ведення бойових дій в на значну глибину, маневру з єдиною метою нанесення поразки першому і заслонам противника, організації ретельної розвідування й т.д.

Наступ є основними видами бойових дій в, позаяк у ході це може бути досягнуто рішучі цілячи по розгрому противника, захоплення важливих і навіть районів місцевості, дезорганізація системам управління військами і т.п.

Американські статути визначають 4 етапу наступальних дій: зближення з супротивником, власне наступ (то, можливо 2 способу — з ходу і завчасно підготовлене), розвиток успіху і переслідування. На у перших двох етапах бт. грн. може діяти самостійно, чи у складі бригади, інших — зазвичай, у складі бригади. З іншого боку, вони можуть вести розвідку, здійснювати рейди в тил противника, наносити абстрактні удари, виконувати демонстративні действия.

Зближення має своєю метою досягти безпосереднього зустрічі з противником чи відновити його. Вважається, що це етап наступальних дій характеризуватиметься стрімкістю, відсутністю достатніх даних про противника і включатимуть швидке висування підрозділів у похідних порядках та його розгортання для наступления.

Бойовий порядок бт. грн. цих умовах будується, зазвичай, в колону із сильного головного (а за необхідності бічного і тилового) бойового охорони. У його склад зазвичай виділяється розвідувальний взвод, посилений танковим взводом. Видалення бойового охорони від головних сил до 4 км, що, дозволить командиру своєчасно оцінити обстановку, прийняти зважене рішення і розгорнути основні кораблі поза зоною їх поразки вогневими средствами.

Наступ відразу ж є основним способом бойових дій на сучасних умовах і можна вести на выдвигающегося чи обороняющегося на слабко підготовлених позиціях противника. У першому випадку бойові дії класифікуються як зустрічні, у якому протиборчі боку вирішуватимуть свої завдання настанням. У другий випадок наступ має низку особливостей, які можуть надати впливом геть побудова бойового порядку й послідовність знищення вогневих засобів і живої сили противника" Вважається, що поспішно перейшли до оборони його підрозділи зможуть у протягом 1 години організувати ефективну систему вогню, й у першу чергу протитанкового, зробити установку протитанкових мінних полів на танкоопасных напрямах, і розгорнути систему управління. Тому першочерговим завданням наступаючих є придушення протитанкових коштів противника. Для виконання можуть залучатися протитанкова рота, підтримують артилерійські підрозділи і вертольоти вогневої підтримки. Бойовий порядок бт. грн. у разі може будуватися до одного ешелон, до складу якого сковуючу групу й молдавські підрозділи, що здійснюють обхід. У резерв виділяється до мотопехотного (танкового) взводу. Піхота атакує противника зазвичай, у пішому порядку за танками за 25−50 км до 300 м. Бойові машини піхоти просуваються за атакуючої піхотою (дистанція до 400м) чи роблять обхід (маневрена група БМП) оборонних позицій противника з виходу їх у тил. Завчасно підготовлене наступ бт. грн., проводиться, як правило, у складі бригади на противника, оборона якого обладнана в інженерному плані місто й насичена вогневими і протитанковими засобами. Підготовка такий оборони можуть займати 12 годин і більше. Організація такого способу наступальних дій проводиться зазвичай, у три етапу: ізоляція противника дільниці прориву, прорив і знищення обороняющегося противника, розвиток успіху. У першому передбачається завдати поразки вогневим засобам і живий силі противника з допомогою штатних, доданих й кількості прихильників вогневих коштів у визначеному ділянці прориву і прилеглих ділянках, соціальній та глибині, аби внеможливити можливість перегрупування його підрозділів на напрям зосередження основних зусиль батальйонної тактичної групи. Для запровадження супротивника у оману щодо напрями головного удару можуть атаковываться сусідні поруч з ділянкою прориву оборонні позиції. З другого краю етапі основну увагу приділяється визначенню найслабших місць у обороні супротивника й ізоляції ділянки, де намічається здійснити прорив, проделыванию проходів в мінних полях і загородженнях чи пошуку обходів, а також проведення інших заходів, які забезпечують батальйонної тактичної групі прорив наміченого ділянки оборони та його розширення глибину й в боку флангу. Третій етап залежить від оволодінні окремими об'єктами в глибині оборони противника, порушення системи його тилового забезпечення і знищення резервов.

Розвиток успіху і переслідування є такими етапами ведення наступальних дій, здійснювані з єдиною метою завершити знищення вогневих засобів і живої сили противника, порушити систему його тилового забезпечення, захопити ключові ділянки місцевості і дістатися високого темпу наступу. Розглядається два варіанта атаки переднього краю противника: нанесення удару однією напрямку і нанесення ударів на двох і більше збіжних напрямах. У цьому атака можна проводити в пішому порядку з допомогою танків і бойових машин піхоти чи з використанням змішаного бойового порядку (у такому послідовності: танки, піхота, БМП чи піхота, танки, БМП).

Для надійного управління та організації управління та молодіжні організації взаємодіючи з іншими підрозділами батальйонної тактичної групі під час постановки бойового завдання вказується об'єкт атаки, розмежувальні лінії, смуга і напрямок руху (вихідний район чи кордон для наступу, кордон атаки.

Обсяг атаки (1−2) батальйонної тактичної групі може призначатися на видаленні до 10 км від переднього краю. Американські фахівці з поняття «обсяг» вкладають знищення живої сили та вогневих коштів противника, захоплення та утримання вигідного ділянки місцевості у глибині оборони противника.

Вихідний кордон для наступу призначений для координації часу початку наступу. Вони повинні визначатися по видимим орієнтирам на місцевості бути, зазвичай, перпендикулярным до основного напрямів наступу і бути недосяжними для вогню протитанкових средотв супротивника й вогневих коштів, провідних вогонь вже прямою наводкою. Вихідний кордон для наступу батальйонної тактичної групи вказує командир бригады.

Рубіж атаки призначається підрозділам бт. грн. за погодженням дій, які входять у її складу зусиль і коштів. При наступі в пішому порядку він вибирається якнайближче до переднього краю оборони противника, а окремих випадках може збігатися з вихідним кордоном для наступу (при атаці на БМП).

Основними формами маневру, застосовуваними підрозділами бт. грн. в наступі є охоплення, прорив і фронтальний наступление.

Велику увагу приділяють ведення наступальних дій вночі, які мають вестися такою ж інтенсивністю, як й удень. Передбачається широко використовувати метод просочування невеликих мобільних груп піхоти через бойові порядки її захисників з наступним збиранням в призначеному районі, яка була за 25−50 км 2-Зкм від переднього краю. Бойові завдання підрозділам ставляться на меншу глибину з такою розрахунком, аби піти до світанку вони було виконано, а підрозділи могли перегрупуватися і закріпитися на захоплених рубежах.

Оборона — вид бойових дій в, якого війська, зазвичай, переходять вимушено з єдиною метою зриву наступу противника, виграшу часу, зосередження сил на обраному напрямі, встановлення контролю над важливими ділянками місцевості, виснаження противника перед переходом в наступ і утримання важливих питань у тактичному відношенні районов.

Американські статути не передбачають єдиного способу ведення оборонних дій, щодо одного разі це то, можливо позиційна оборона, провідна лише заради утримання певних ділянок місцевості. Основний спосіб її ведення — вогонь зі своїх позицій. Іншим разом це мобільний оборона, в основі якої становить маневр силами і коштами з єдиною метою порушити бойові порядки і знищити наступаючого противника. Переважна більшість елементів одного чи іншого виду у кожному даному випадку залежить від бойового завдання, складу наявних зусиль і коштів, їх боєздатності і умов местности.

Батальйонна тактична група веде оборонні бойові дії, зазвичай, у складі бригади. У окремих випадках вони можуть оборонятися і самостійно (на другорядних напрямах, серед стосів, пустелі і т.д.).

При віданні оборони складі бригади бт. грн. може діяти у першому ешелоні або бути її загальновійськовим резервом. У період бою їй призначатися район оборони, бойова позиція чи опорний пункт. Район оборони сягає 5−8км фронтом і 8−12км завглибшки. При віданні оборони такому районі може застосовуватися мобільний спосіб бойових дій в. Бойовий порядок бт. грн. у разі будується в 1−2 ешелону із бойового охорони і резерва.

При організації оборони бойової позиції (5−8км фронтом і по 5 км в глибину) бойової порядок бт. грн. зазвичай будується один ешелон (до 3−4 ротних тактичних груп) із резерву у складі до взвода.

Головною метою дій бт. грн. під час оборони опорного пункту є такі: утримати місцевість, завдати поразка і зустріти просування танкових підрозділів противника, змусити його змінити напрям головного удару. Опорний пункт залежно від задуму бойових дій в створюється в поясі оборони бригади безпосередньо на передньому краї чи глибині. Бт. грн. може також займати опорний пункт під час оборони населеного пункту чи важливого ключового ділянки місцевості. Розподіл підрозділів під час оборони опорного пункту може здійснюватися за двома варіантами: все наявні сили і засоби займають позиції з межах опорного пункту; мотопехотные підрозділи готують оборонні позиції з межах опорного пункту, а танкових і протитанкові підрозділи і маневрені групи БМП зі складу мотопехотных підрозділів розташовуються поза ним. Опорний пункт готується в інженерному відношенні. За чинними нормативам батальйонної тактичної групі, здатної відбити удар до двох мотострілкових (танкових) полків противника, цього доведеться щонайменше 3 діб. У плані реалізації основних принципів концепції «воздушно-наземная операція (бій)», й у першу чергу «глибокого поразки», використовувати батальонную тактичну групу (зазвичай, танкову) як тактичної маневреній групи, залишивши їх у тилу наступаючого противника. Для цього він під час організації оборони поза зіткнення із супротивником командир бригади таємно виводить бт. грн. в заздалегідь обраний район, розташований між позиціями військ прикриття і передньому краєм оборони за 25−50 км до 10 км від цього. Район розташування вибирається поза гаданого напрями наступу головних сил противника. З зав’язкою оборонного бою та сидіти вклинением першого ешелону супротивника у основний район оборони бригади тактична маневрена група проводить контратаку у фланг й у тил наступаючого противника, прагнучи завдати влучання в нього другому ешелону і артилерійським підрозділам, а також дезорганізувати систему тилового обеспечения.

Управління за умов сучасного бою вважається однією з важливих елементів у діяльності командира з виконання поставленого завдання. Систему керування, створювана в батальйонної тактичної групі на період бойових дій в включає три компонента: керівні органи, сили й засоби зв’язку, безпосередньо процес управління (послідовність і прийоми роботи командира і штаба).

Основу системи управління становлять керівні органи батальйонної тактичної груп, які створюються на лазні її штабу, взводу зв’язку, доданих й обслуговуючих підрозділів. До них належать командний пункт (КП), і навіть развертываемые його основі група командира (ДК), центр управління діями (ЦУБД) і тиловий пункт управління. (ТПУ).

Отже, плановане створення батальйонних тактичних груп на період виконання бойових завдань розглядається американським командуванням як найоптимальніший варіант бойового використання різнорідних зусиль і коштів сполук сухопутних військ США в сучасному бою.

Коротка характеристика основних зразків озброєння і близький бойовий техники.

Стрілецька оружие.

|Наименование |Вес,|Длина|Приц.|Скор.|Емкость | | |кг |, мм |дальн|выстр|магазина| | | | |., м |. в |(стрічки) | | | | | |хв. | | |12,7 мм кулемет «Браунінг» М2НБ |58 |1653 |1830 |600 |110 | |7,62 мм кулемет М60 |19,4|1100 |1200 |550 |250 | |5,56 мм кулемет М249 |8,65|1050 |1000 |750 |30, 50, | | | | | | |150 | |5,56 мм гвинтівка М16 А1 |3,68|990 |500 |700 |20, 30 | |11,43 мм пістолет «Кольта» М1911 А1 |1,25|218 |68 |14 |7 |.

Танки.

|Наименован|Вес|Экипаж|Вооружение|Боекомплек|Мощност|Скорост|Запас| |не |, т|, чол | |т |и |т |ходу | | | | | | |двигате| | | | | | | | |ля | | | |М1 |54,|4 |1×105; |55; 11 400;|1500 |70 |440 | |"Абрамс" |5 | |2×7,62; |1000 | | | | | | | |1×12,7 | | | | | |М60 А1 |49,|4 |1×105; |63; 5950; |750 |50 |500 | | |7 | |1×7,62; |950 | | | | | | | |1×12,7 | | | | |.

БМП і БТР.

|Наименование |Экипаж|Вес,|Вооружение |Б/к |Швидкість| | |, |т | | |, запас | | |десант| | | |ходу | |БРМ М3 |5 |21,3|1×25; 2 ПУ |1500; 7 |65 / 485| | | | |ПТУР; 1×7,62 |ПТУР; 7600 | | |БМП «Бредлі» |3 / 6 |21,3|то ж |900; 7 |65 / 485| | | | | |ПТУР; 2200 | | |БТР М113 А1 |13 |10,9|1×7,62 |2000 |70 / 500|.

Знаряддя ПА, САУ.

|Наименование |Екіпаж |Вага, т|Макс. |Скорост|Скорость| | |(розрахунок)| |дальнос|ь |руху| | |, чол | |ть |постріл|, км/год; | | | | |стрельб|а в мин|запас | | | | |и | |ходу | |203,2мм СГ М110 А2 |5 |31 |29,1 |1 |55 / 730| |155мм СГ М109А2 |6 |25 |25,5 |4 |56 / 350| | | | |(30) | | | |203,2 мм Р М115 (М2А1) |14 |13,47 |16 |1 | | |155мм Р М114 А2 |11 |7,3 |24,6 |4 | |.

ПТРК.

|Наименование |Стартовы|Макс. |Дальност|Бронепроби|Система | | |і вагу, |скорост|ь |в., мм |управління| | |кг |т, м/с |стрільби| |(ДБН) | | | | |, | | | | | | |макс/мин| | | |Усовершенств. |16,5 |210 |3750 / |750 |п/авт, | |"ТОУ" | | |60 | |провід. | |"Дракон" М47 |6,3 |110 |1000 / |430 |те | | | | |30 | | | |"Хелфайр" |42,8 |300 |6000 |900 |ред. з | | | | | | |лазер. | |"ТОУ-2″ |20,1 |210 |3750 / |920 |п/авт, | | | | |65 | |провід. |.

Минометы.

|Наименование |Вага |Макс. |Макс. |Видалення ВП | | | |дальност|скорострельно|от переднього | | | |т |сть, |краю, км | | | |стрельбы|выстр./мин | | |106,7 мм М М30 |0,303|5,5 |5−10 |1,5−3 | |81мм М М29 |0,048|4,5 |30 |0,5−1,5 |.

ЗРК, ПЗРК.

|Наименование |Старт|Дальн. |Висота |Вероятнос|Система | | |. |стрільби, |поражени|ть |наведення | | |вагу, |макс/мин |я, |поразки| | | |кг | |макс/мин|, % | | |"Стингер" |9,5 |4,8 / 0,5 |3,0 / |0,5 |пасивна,| | | | |0,03 | |ІК | |"Ред Ай" |8,2 |4,1 / 0,6 |2,9 / |0,5 |те | | | | |0,03 | | |.

Заключение

.

Військовослужбовці РФ зобов’язані постійно вивчати тактику дій армій основних капіталістичних країн, ознайомитися з змінами озброєння, організації та способів їх застосування Збройних Сил. У цьому полягає одне із чинників успішного підтримки бойової готовності наших войск.

© Викладач кафедри ВиЭМ при ДВГМУ підполковник __________________ Клочко.