Проектування технологічних процесів технічного обслуговування машин

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ім. Петра Василенка КАФЕДРА «Технічна експлуатація Машин та устаткування»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

НА ТЕМУ: ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН

Харків 2009 р.

Вступ

Однією з основних задач інженерно-технічної служби сільськогосподарських підприємств є підвищення якості технічного обслуговування і використання машинно-тракторного парку.

У сфері сільськогосподарського виробництва використовується велика кількість техніки різноманітної за призначенням та будовою. Для підтримки парку машин у працездатному стані витрачається велика кількість матеріальних ресурсів. Зниження цих витрат і підвищення ефективності використання машин забезпечується постійним удосконаленням ремонтно-обслуговуючої базі та організації виробництва.

Один з найважливіших резервів підвищення продуктивності й економічності машинно-тракторних агрегатів, найбільш повне використання ресурсів (терміну безвідмовної роботи) машин при одночасному зниженні витрат, коштів на їх ремонт і ТО. Цього можна домогтися шляхом розробки і впровадження ефективних методів і засобів контролю технічного стану шин, зокрема тракторів, без їх розбирання. За допомогою таких засобів можна визначити технічний стан агрегаті і пристроїв кожної машини окремо і на основі цього встановлювати загальний обсяг профілактичних і ремонтних операцій, а також вчасно усунути і запобігти несправності.

При відсутності засобів без розбірного контролю машини направляють на ремонт, як правило, після відпрацювання міжремонтного терміну, передбаченого планом. Однак цей термін багато в чому залежить від умов експлуатації сільськогосподарської техніки.

Різноманітність умов експлуатації обумовлює різну швидкість зношування деталей машин. З зазначеною причиною не ремонтні підприємства продовжують надходити багато тракторів з недовикористаними ресурсами.

У більшості сільськогосподарських підприємств трактори ремонтують по закінченні польових робіт, тобто взимку. При цьому, не маючи можливості визначити ізносний стан вузлів і агрегатів трактора, висновок у необхідності його ремонту найчастіше роблять, виходячи з експлуатаційних показників.

Якщо трактор відробив установлений міжремонтний термін і має знижку потужності при підвищеній витрати палива, його, як правило, ставлять на ремонт.

Першочасний ремонт тракторів спричиняє необґрунтоване збільшення експлуатаційних витрат.

Проект тракторів і витрати коштів на їх ремонт можуть бути значно скорочені при впровадженні ефективних методів діагностики (розпізнавання) технічного стану машин.

Майстер по технічній діагностиці повинен уміти не тільки ставити точний діагноз, тобто давати висновок про характер і суть несправності, але й усувати їх, а також виконувати найбільш складні регулюючі операції і давати методичні вказівки майстрові-наладчикові про проведення складних регулювань.

Метою курсового проекту є закріплення і поглиблення теоретичних знань, одержаних при вивченні технічних дисциплін, та придбання практичних навичок з питань технічної експлуатації сільськогосподарської техніки; розрахунків обсягу робіт з технічного обслуговування машинно-тракторного парку; розробці організаційно-технологічних карт на технічне обслуговування та діагностування машин, аналізу отриманих даних з метою підвищення ефективності використання машин.

1. Виробничо-технічна характеристика сільськогосподарського підприємства

ТОВ АПП «1 Мая» знаходиться в Харківській області Харківського району в с. Грушено. Територія на якій розміщене господарство входить у центральний агрокліматичний район і характеризується помірно — континентальним кліматом з жаркою влітку погодою і холодною зимою. Такі кліматичні умови дозволяють обробляти зернові культури, соняшник кукурудзу, кормовий буряк, а також деякі овочеві культури і фрукти.

Товариство має машинний двір, у якому знаходиться:

Вулканізація Кабінет проведення нарад Токарська Майстерня для ремонту паливні апаратури

Бокси для ремонту автомобілів Майстерня для ремонту двигунів Приміщення складу під запчастини Таблиця 1.1 — Склад тракторного парку підприємства та його технічний стан. Витрата палива кожним фізичним трактором від початку експлуатації (останнього капітального ремонту) та на плановий період

Таблиця 1.2 — Склад парку комбайнів підприємства та його технічний стан. Наробіток у фізичних гектарах від початку експлуатації та на плановий період

Таблиця 1.3 — Склад сільськогосподарської техніки з конструкційними характеристиками для розрахунку сектора зберігання

2. Розрахунок виробничої програми з технічного обслуговування тракторів, комбайнів та складних сільськогосподарських машин

Річна виробнича програма з технічного обслуговування і ремонту тракторів підприємства передбачає розрахунок кількості номерних видів технічних обслуговувань та ремонтів для кожного трактора в цілому парку; трудомісткості цих робіт, яка включає сезонні технічні обслуговування; кількості виконавців, та їхню зайнятість протягом року; потребу у паливно-мастильних матеріалах для проведення технічних обслуговувань.

2.1 Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів тракторів

В проекті для розрахунку кількості технічних обслуговувань і ремонтів тракторів використано аналітичний спосіб. Розрахунок річного плану виконано за наступними вихідними даними:

склад парку тракторів за марками;

витрата палива кожним трактором від початку експлуатації або останнього капітального ремонту, кг;

витрата палива кожним трактором на плановий період, кг;

нормативна періодичність технічного обслуговування і ремонту тракторів за марками у кг витраченого пального;

трудомісткість виконання операцій технічного обслуговування, ремонту і зберігання тракторів, люд.-год;

фонд робочого часу робітників, зайнятих технічним обслуговуванням тракторів, год.

Види та кількість технічних обслуговувань тракторів, для яких початок експлуатації не співпадає з початком планового року, визначають з урахуванням раніше проведених технічних обслуговувань. Кількість періодичних технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду для тракторів визначаються за формулами:

Розрахунок приведений на прикладі трактора Т-150К. Всі наступні розрахунки приведені в додатку 2.

(2.1)

(2.2)

(2.3)

(2.4)

(2.5)

де Qк. р, Qп.р., Qто-з, Qто-1 — наробіток трактора на початок планового періоду, відповідно, від останнього капітального і поточного ремонтів та певного виду технічного обслуговування, кг;

Qп — плановий наробіток трактора, кг;

Пк.р., Пц.р., Пто-з, Пто-2, Пто-1 — нормативна періодичність ремонтів і технічних обслуговувань, кг. [1]

Визначення наробітку трактора на початок планового періоду від останнього виду ТО:

при QК. Р > m (2.6)

m — кількість відрахувань.

Аналогічно визначається наробіток трактора від останнього технічного обслуговування певного виду:

при QП. Р > m0 (2.7)

при QТО-3. > m (2.8)

при QТО-2. > m (2.9)

Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів тракторів значно ускладнюється зі збільшенням кількості тракторів у господарстві, значного розбігу їх технічних характеристик та технічного стану.

Орієнтовний розподіл планової витрати палива по місяцям року наведено у.

Вихідні дані для розрахунку:

Розрахунок приведений на прикладі трактора Т-150к. Всі наступні розрахунки приведені в додатку 1.

— наробіток трактора від початку експлуатації або останнього капітального ремонту (QК.Р);

— планова витрата палива на рік (QП);

Для визначення об'єму робіт по місяцях додатково потрібно знати розподілення планової витрати палива по місяцях року.

Послідовність виконання розрахунків:

розраховують витрату палива на кінець запланованого року (Qр):

(2,10)

— на шкалі періодичності виділяють частину циклу трактора, яка лежить у межах від QК. Р до QР ремонтно-обслуговуючих дій, що входять до цього інтервалу і становлять той об'єм робіт з технічних обслуговувань і ремонтів, який потрібно запланувати для конкретного трактора на плановий період.

Для визначення видів робіт по місяцях року розраховують планову витрату палива на кожен місяць QПМ з урахуванням коефіцієнта Км планового розподілення витрати палива по місяцям року:

QПМ = QП· Км/100,кг (2.11)

QПМ=135 534/100=542.12 кг Витрата палива від початку експлуатації або останнього капітального ремонту на кінець місяця розраховується за формулою:

QК.Рм = QКРм-і + QПМ, (2.12)

QК.Рм =542.12+29 638=30180кг де QКРм-і - витрата палива від початку експлуатації або останньою капітального ремонту у попередньому місяці, кг.

2.2 Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів комбайнів

Особливістю, яка впливає на організації проведення ТО комбайнів та інших складних сільськогосподарських машин є їхня сезонна експлуатація. Наробіток таких машин доцільно враховувати у фізичних гектарах зібраної площі, виходячи з їхнього марочного складу та структури посівних площ підприємства.

На підставі встановленої періодичності технічного обслуговування машин [1], розраховано кількість ТО і ремонтів за аналогічною як і для тракторів схемою, використовуючи залежності

(2.13)

(2.14)

(2.15)

де: QН, QТО-2, QТО-1 — відповідно обсяг робіт у фізичних гектарах від початку експлуатації або останнього поточного ремонту, та відповідних технічних обслуговувань: ТО-2 та ТО-1;

QП — плановий обсяг робіт;

ППР, ПТО-2, ПТО-1 — періодичність проведення, відповідно поточних ремонтів, ТО-2 і ТО-1.

Дон — 1500: КСКУС — 6:

СК — 5: КСК-100:

СК — 6Б: Е — 281

РКМ — 6: КПС — 5Г:

Таблиця 2.1 — Річний план технічних обслуговувань і ремонтів комбайнів за кількістюТО і ПР

2.3 Розрахунок трудомісткості технічних обслуговувань і ремонтів комбайнів

Загальна трудомісткість робіт з ТО і ремонту комбайнів розраховується за формулою: Розрахунок приведений на прикладі Дон 1500. Всі наступні данні розрахунку приведенні в таблиці 2.2.

(2.16)

=119.8+1393=1512,9

де ТТО — трудомісткість виконання номерних технічних і обслуговувань, люд.-год.;

ТПРі - трудомісткість виконання поточного ремонту, люд.-год;

n — загальна кількість марок машин.

Трудомісткість виконання номерних технічних обслуговувань за марками машин, люд.-год.

Розрахунок виконаний на базі Дон 1500:

(2.17)

де tТОi — нормативна трудомісткість виконання номерного технічного обслуговування люд.-год.;

Рi — кількість технічних обслуговувань і-го виду;

m — загальна кількість видів технічних обслуговувань.

Трудомісткість виконання поточного ремонту за марками машин, люд.-год.

(2.18)

де tПР — трудомісткість виконання поточного ремонту, люд.-год.;

рi — кількість поточних ремонтів і-ої марки машини;

n — загальна кількість марок машин.

Таблиця 2.2 — Результати розрахунків річної трудомісткості робіт з технічних обслуговувань і ремонтів комбайнів

2.4 Розрахунок трудомісткості технічних обслуговувань і ремонтів тракторів

Трудомісткість технічних обслуговувань і ремонтів машинно-тракторного парку це затрати праці, відображені у люд.-год., необхідні для виконання усього комплексу профілактичних робіт.

Річна трудомісткість робіт включає нормативні значення трудомісткості номерних технічних обслуговувань (ТО-1, ТО-2 і ТО-3), а також трудомісткості щоденного технічного обслуговування (ЩТО), сезонного технічного обслуговування (СТО) та технічного обслуговування при зберіганні техніки. До сезонного технічного обслуговування включають весінньої-літнє та осіннє-зимове. Нормативна трудомісткість технічних обслуговувань тракторів наведені у. Загальна трудомісткість робіт з ТО і ремонтів тракторів підприємства розраховується за формулою:

(2.19)

де ТТОi — трудомісткість виконання номерних видів технічних обслуговувань, люд.-год.;

ТСТО — трудомісткість виконання сезонного технічного обслуговування, люд.-год.;

ТПР — трудомісткість виконання поточного ремонту, люд. -год.;

ТДОП — трудомісткість допоміжних робіт, люд.-год.;

n — загальна кількість марок машин.

Трудомісткість виконання номерних видів технічних обслуговувань за марками машин розраховується за формулою:

Розрахунок приведений на прикладі тракторі Т — 150. Розрахунок всіх останніх тракторів приведено в таблиці 2.3.

(2.20)

де tТОі - нормативна трудомісткість виконання номерного технічного обслуговування.

р — кількість технічних обслуговувань і-го виду;

m — загальна кількість видів технічних обслуговувань.

Трудомісткість виконання сезонного технічного обслуговування за марками машин, люд.-год. дорівнює:

(2.21)

де = - нормативна трудомісткість виконання сезонного технічною обслуговування, люд.-год.; =5,3; - кількість машин даної і-ої марки. =4; Трудомісткість виконання поточного ремонту за марками машин, люд.-год. становить:

(2.22)

де — трудомісткість виконання поточного ремонту, люд.-год.;

— кількість поточних ремонтів і-ої марки машини.

(2.23)

де qпр — наробіток трактора до поточного ремонту в мото-год. (Додаток 2);

tпр питома трудомісткість виконання поточного ремонту, люд.-год. /1000 мото-год.

Трудомісткість допоміжних робіт, люд.-год.

(2.24)

де Кдоп = 20 — 30% - обсяг допоміжних робіт по МТП, люд.-год.

Результати розрахунків річної трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню МТП підприємства заносимо у табл. 2.3

Таблиця 2.3 — Результати розрахунків річної трудомісткості робіт по ТО МТП підприємства

2.5 Розрахунок чисельності виконавців з технічного обслуговування і ремонту МТП

Чисельність виконавців ремонтно-обслуговуючих робіт по машинно-факторному парку визначають за формулою:

(2.25)

де Тмтп — загальна трудомісткість робіт по МТП, люд.-год.;

Ф — річний фонд робочого часу, приймається 1840 год;

лкоефіцієнт, який враховує долю робіт, яка виконується спеціалізованою ланкою, приймається 0,75- 0,85;

tкоефіцієнт використання часу зміни, приймається 0,9 — 0,95.

ТМТП = ТТР +ТКБ (2.26)

ТМТП =1646,8+1512,9=3159,7

де ТТРзагальна трудомісткість робіт з ТО і ремонтів тракторів, люд.-год;

ТКБзагальна трудомісткість робіт і ТО і ремонту комбайнів, люд.-год.

2.6 Побудова діаграми завантаження поста технічного обслуговування тракторів

Для наочного відображення завантаження поста технічного обслуговування тракторів, а також корегування строків проведення робіт і для контролю їхнього виконано графіки завантаження. Для побудови графіків по осі абсцис у відповідному масштабі відкладено час у місяцях року, а по осі ординат — трудомісткість робіт у люд.-год. На графіку завантаження поста технічного обслуговування тракторів трудомісткість для кожного виду технічного обслуговування зображають у вигляді прямокутника з різною штриховкою (рис.1). Отримані результати помісячного завантаження поста технічного обслуговування тракторів можна корегувати у відповідності з допустимими відхиленнями періодичності виконання робіт згідно нормативно технічної документації. На підприємстві допускається відхилення (випередження або запізнення) фактичної періодичності ТО-1, ТО-2 до 10%, ТО-3 — до 5% від встановленої.

Рис. 2.1

3. Розрахунок виробничої програми з технічних обслуговувань автомобільного парку

3.1 Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів автомобілів

Облікова кількість автомобілів і причепів за типами і марками ИЖ-2125 6-штук;

а) кількість робочих днів за рік Др.-281;

б) середньодобовий пробіг автомобілів IСД-95;

— нормативні дані (Додатки 8−10);

а) періодичність ТО і ремонту ;

б) трудомісткості ТО і ремонту ТНТО2,5 люд.г. ТНТО10,5люд.г, ТНПР- 3,6 люд. г,;

в) тривалість простою в ТО і ПР ремонті ДТО-0,5 днів;

коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації К1- 0,8;

— коефіцієнт, що враховує модифікацію автомобіля К2−1;

— коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови експлуатації К3−0,9;

К3ПР=1; К3КР=1;

— коефіцієнт, що враховує пробіг автомобіля від початку експлуатації К4=0,7;

— коефіцієнт, що враховує пробіг автомобілів і кількість технологічного суміщених груп К5=1,15;

— коефіцієнт механізації при виконанні очисно-митних робіт КМ=1

Цикловий пробіг автомобіля і періодичність технічного обслуговування за корегуючими формулами:

комбайн ремонт виробничий програма

(3.1)

(3.2)

де Lц, LТОi — нормативні значення циклового пробігу і пробігу до певних видів технічного обслуговування, км. (Додатки 9, 8);

К1 — коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації (Додатки 11);

К2 — коефіцієнт, що враховує модифікацію автомобіля (Додаток 13);

К3 — коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови експлуатації (Додаток 14);

Скорегована періодичність технічного обслуговування і циклового пробігу автомобіля. Значення кратності визначено за формулами:

; (3.3)

(3.4)

;

(3.5)

де nТО (ц) — кратність відповідного виду діянь (після розрахунку округляють до цілого числа);

LТО (ц) — скорегована періодичність видів технічного обслуговування і циклового пробігу, км;

1сд — середньодобовий пробіг автомобіля, км;

L ТО (ц) — періодичність ТО і циклового пробігу з урахуванням кратності, км. Періодичність ТО і циклового пробігу з урахуванням кратності визначено за формулами:

; км (3.6)

; км

; км (3.7)

; км км (3.9)

км Нормативна трудомісткість технічного обслуговування і ремонту автомобілів корегована за допомогою коефіцієнтів:

Тщто = Тщто х К2 х К5 х Км; люд.-год.; (3.10)

Тщто = 0,5×1×1,15×1=0,4 люд.-год.;

ТТО-1 = ТТО-1 х К2 х К5, люд.-год.; (3.11)

ТТО-1 = 4×1×1,15=2,88 люд.-год.;

ТТО-2= ТТО-2 х К2 х К5 х Км, люд.-год.; (3.12)

ТТО-2=15×1,15×1=12,08 люд.-год.;

ТПР = ТПР х К1 х К2 х Кз х К4 х К5, люд.-год.; (313)

ТПР = 5,4×0,8×1×1×0,7×1=2,32 люд.-год.;

де ТТО і ТПР — нормативна трудомісткість відповідного виду ТО і ремонту, люд.-год;

Км — коефіцієнт механізації при виконанні очисно-мийних робіт, для ручної мийки — 1

К4 — коефіцієнт, що враховує пробіг автомобіля від початку експлуатації задають із 1.15;

К5 — коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів і кількість технологічно суміщених груп.

Скореговані періодичність ТО і циклового пробігу з урахуванням кратності (Lц і LТО-2) і трудомісткості робіт (ТТО і Тц) є основними вихідними даними для подальшого технологічного розрахунку:

— річного пробігу автомобілів LР км;

— кількості відповідних видів технічних обслуговувань і ремонту за рік NТО, Р люд.-год річного обсягу робіт з ТО і ремонту ТТО, Р люд.-год;

кількості виробничих робітників, Р.

Річний пробіг автомобілів підприємства визначають за формулою:

(3.14)

де 1сдсередньодобовий пробіг автомобіля, км;

Ас — облікова кількість автомобілів;

Др — кількість робочих днів за рік;

бт — коефіцієнт технічної готовності автомобілів підприємства;

бт = 1 / [1+ 1сд (Дпр.то/1000 х К4 + Дкр/ Lц] (3.10)

бт = 1 / [1+ 105 (0,3/1000×0,7+ 18/2835]=0,59

де Дто. пр — простої автомобілів в ТО і ремонті на 1000 км пробігу, днів. Дкр — простої автомобілів в КР, днів, [1]

К4 — коефіцієнт корегування Дто. пр, К4 = 1.15 .

Знаючи періодичність ТО, цикловий пробіг і річний пробіг автомобілів підприємства визначаємо кількість усіх видів діянь за рік:

(3.11)

(3.12)

(3.13)

.

Таблиця 3.1 — Результати розрахунків

3.2 Розрахунок трудомісткості технічних обслуговувань і ремонтів автомобілів

Трудомісткість робіт з технічних обслуговувань автомобілів визначається за формулами:

Тщто= Ас х Др. х Тщто, люд.-год.; (3.13)

Тщто= 13×281 0,58=578,4 люд.-год.;

ТТО-1 = NТО-1 х ТТО-1, люд.-год.; (3.14)

ТТО-1 = 32×2,88=100,8 люд.-год.;

ТТО-2 = NТО-2 х ТТО-1, люд.-год.; (3.15)

ТТО-2 = 8×12,8=120,8 люд.-год.;

де Тщто — трудомісткість щозмінного ТО автомобілів за марками;

ТТО — скорегована трудомісткість певного виду ТО, люд.-год.

Річний обсяг робіт поточного ремонту автомобілів визначаємо за формулою:

Тпр = Lр /1000 х Тпр, люд.-год.;(3.16)

Тпр = 89 579,7/1000×2,32=338,16 люд.-год.

де Тпр — скорегована трудомісткість поточного ремонту автомобілів, люд.-год.

Крім основних робіт, що пов’язані з виконанням технічних обслуговувань і ремонтів, необхідно враховувати допоміжні роботи (обслуговування і ремонт технологічного обладнання, приймання, зберігання і видача запасних частин та ін.) що складають 20−25% від усіх видів ТО і ремонту автомобілів:

Тдоп = (0,20 — 0,25)УТто.пр, люд.-год., (3.17)

Тдоп =(0,2)х1138,15=227,63 люд.-год.,

де Тто. пр — сумарний річний обсяг робіт з видами ТО і поточного ремонту автомобілів, люд.-год.

Таблиця 3.2 — Узагальнені результати розрахунків

3.3 Розрахунок чисельності виконавців з технічних обслуговувань і ремонтів автомобілів

Кількість виконавців робіт з технічних обслуговувань і ремонтів визначено за формулою:

Р = (УТто.пр + Тдоп)/Ф, (3.18)

Р =(1138,15+227,63)/1840=1

де Ф — річний виробничий фонд робочого часу одного робітника, 1840 год.

4. Розрахунок сектора зберігання сільськогосподарської техніки

4.1 Розрахунок площі для зберігання машин

Зберігання — це система заходів, спрямованих на усунення впливу факторів, що знижують експлуатаційні показники техніки в неробочий період. Зберігання сільськогосподарської техніки на машинному дворі має бути організовано відповідно до ГОСТ 7751–85. На машинному дворі виготовляють пристрої для поліпшення умов зберігання техніки, здійснюють приймання, складання, обкатку і регулювання нових машин, дефектовку та розбирання списаної техніки.

Згідно з ГОСТ 7751–85 машини встановлюють на зберігання: міжзмінне — при перерві у використанні до 10 днів, короткочасне — від 10 днів до двох місяців і тривале — понад два місяці. Машини можна зберігати у закритих приміщеннях, або під навісами. Допускається розміщувати їх на відкритих обладнаних майданчиках при обов’язковому виконанні робіт з консервації, герметизації та демонтажу частин і деталей, що потребують зберігання на складі.

Машини зберігають на машинних дворах, секторах зберігання бригад. майданчиках міжзмінного зберігання, захищених від снігових заносів з боку панівних вітрів лісонасадженнями, їх обладнують у не затоплюваних місцях і по периметру влаштовують водовідвідні канави.

Поверхня майданчиків має бути рівною з похилом 2−3° для збігання води, із твердим суцільним або у вигляді окремих смуг (асфальт, бетон) покриттям, що може витримувати навантаження машин при транспортуванні. Машини встановлюють на визначених місцях за групами, видами і марками із /(отриманням відстані між ними не менше: на відкритих майданчиках між машинами в ряду — 0,7 м, між рядами машин — 6 м, у закритих приміщеннях та під навісами між машинами в ряду і від машини до стін приміщення — 0,7 м, між рядами — 1,0 м.

Перед встановленням машин на тривале зберігання перевіряють технічний стан з використанням засобів технічної діагностики. На між змінне та короткочасне зберігання машини доставляють відразу після закінчення робіт, а на тривале — не пізніше 10 днів з моменту закінчення робіт. Машини, що працюють з пестицидами та мінеральними добривами, необхідно ставити зберігання зразу ж після закінчення робіт.

Для визначення розмірів сторін і площі для зберігання машин необхідно знати марки машин, кількість і їхні габаритні розміри.

Розміри площадки для зберігання сільськогосподарської техніки без врахування площі, необхідної для допоміжних служб (склади для машин агрегатів, вузлів і деталей, майданчиків миття і регулювання та II можна визначити за допомогою формули:

Fзб = [F1(1+д) + F2]1/Кср + F3; (4,1)

Fзб = [943,54(1+0,05) + 418,87]1/0,85 + 3435,53=5153,87;

де F1 — площа розміщення усіх машин з урахуванням їхні габаритних розмірів, м2;

д — коефіцієнт, який враховує резервну площу, д = 0,05;

F2 — допоміжна площа навколо машин, згідно з вимогами безпеки, м2;

КСР — середній коефіцієнт використання площі рядів

Fз — площа проїзду навколо рядів машин, м2. Значення F1 розраховують за формулою:

F1 = У11 х bі х Rі, (4.2)

F1 = 5,2×3,5×65=943,54

де І; - довжина машини і-ої марки, м;

bі - ширина машини і-ої марки, м;

Rі - кількість машин і-ої марки;

m — кількість марок машин.

Габаритні розміри машин необхідно брати з каталогів або технічних характеристик.

Середній коефіцієнт використання площі рядів визначають за формулою:

Кср = F1(1 + д) + F2/ SВ, (4.3)

Кср =5,1(1 + 0,05) + 4,52/ 4,95×2,54=0,85

Де S — довжина ряду машин, м;

В — сумарна ширина усіх рядів машин, м.

Величину КСР для розрахунків приймають 0,85 — 0,90.

Значення F2 визначаємо за формулою:

F2 = аn (1СP + 2bСP + 2а) + а (1СP + 2а); (4.4)

F2 = 0,7×65(5,2 + 2×3,5+ 2×0,7) + 0,7(5,2 + 2×0,7) =418,87

де, а — відстань між машинами (0,4−0,8) м;

n — кількість машин на зберіганні.

1СP, bСP, — середня довжина і ширина машини, м.

1СP і bСP визначаються так:

1СP =У li x Ri/n, (4.5)

1СP = 5293/65=5,2

bСP =У bi x Ri/n (4.6)

bСP =3555/65=3,5

Довжину ряду машин розраховуємо за формулою:

(4.7)

де j — співвідношення довжини і ширини майданчика зберігання машин приймають у межах 1−3.

Ширина майданчика для зберігання техніки дорівнює:

В = [F1(1 + д) + F2]/SКср (4.8)

В = [943(1 + 0,05) + 418,87]/57,59×0,87=28,80

Кількість рядів на майданчику:

Р = В / [m (1ср + а) +а] (4.9)

Р = 28,80 / [2(5,2 + 0,7) +0,7]=2,99

де m — коефіцієнт розміщення у рядах (при розміщенні в один ряд m =1, у два ряди m =2).

Ширина майданчика повинна бути кратною ширині ряду машин. З цією метою кількість рядів зменшують або збільшують. Потім уточнюють ширину і довжину майданчика:

В/ = Р[m (1ср + а) +а] (4.10)

В/ = 2,99[2(5,2 + 0,7) +0,7]=28,86

де В — уточнена ширина майданчика, м.

S/ = [F1(1 + д) + F2]/ В/хКср (4.11)

S/ = [943(1 + 0,05) + 418,87]/28,86×0,87=57,46

де S — уточнена довжина майданчика, м.

Площу навколо рядів визначають за формулою:

Fз = S/хbср (Р + 1) + 2хЕ[bср/(Р +1) + b1срхР] (4.12)

Fз = 57,59×8(2,99+ 1) + 2?10 [8(2,99 +1) + 9,62×2,99] =3495,53

де bср — середня ширина проїзду між рядами, м, bср = 8−10 м;

Е — ширина проїзду біля рядів машин, м, Е =10 — 12 м;

b1ср — середня ширина ряду, м.

b1ср = m (1ср + а)+а (4.13)

b1ср = 2(5,2 + 0,7)+0,7=9,62

Загальна довжина майданчика для зберігання машин:

L =S/ + 2Е (4.14)

L =57,46 + 2×10=79,46

Ширина майданчика:

D= В/ + b/cp (P+1) (4.15)

D=28,86+ 9,62(2,99+1)=64,86

Використання площі для зберігання машин характеризується загальним коефіцієнтом К.

К = F1/Fзб (4.16)

К = 943/5153,87=0,18

Рис. 4.1

4.2 Розрахунок трудомісткості з технічних обслуговувань і ремонтів сільськогосподарської техніки при зберіганні

Сумарну річну трудомісткість робіт з технічних обслуговувань і ремонтів при зберіганні сільськогосподарської техніки визначають за формулою:

Тзб = УТПЗі+УTТОЗі+УTЗЗі+УTПРі, (4.17)

Тзб =46,10+811,00+0,88+1,00=757,28

де ТПЗі - трудомісткість робіт з підготовки до тривалого зберігання, люд-год;

TТОЗі - трудомісткість робіт з технічного обслуговування під час зберігання, люд.-год;

TЗЗі - трудомісткість робіт при зніманні зі зберігання, люд.-год;

TПРі - трудомісткість робіт поточного ремонту, люд.-год;

m — кількість груп машин.

Нормативні дані трудомісткості ТО і Р наведені у додатках 18, 19, 20.

Трудомісткість робіт з підготовки до тривалого зберігання і-ої групи машин підраховують за формулою:

ТПзі = УtТОЗі х nj (4.18)

ТПзі = 0,7×65=46,10

де tТОЗі - нормативна трудомісткість робіт з підготовки до тривалого зберігання, люд.-год.;

nj — кількість машинної марки.

Трудомісткість робіт технічного обслуговування під час зберігання підраховують за формулою:

TTOЗі = У t TOЗj x nj (4.19)

TTOЗі = 12,47×65=811,00

де t TOЗj — нормативна трудомісткість технічного обслуговування під час зберігання, люд.-год.

Трудомісткість робіт при зніманні зі зберігання підраховують за формулою:

TЗЗі = У t ЗЗj x nj (4.20)

TЗЗі = 0,01×65=0,88

де t ЗЗj — нормативна трудомісткість робіт під час знімання зі зберігання, люд.-год.

Трудомісткість виконання поточного ремонту підраховано за формулою:

TПРі = У t ПРj х nj (4.21)

TПРі =1

де t ПРj — нормативна трудомісткість виконання поточного ремонту нескладної сільського господарської техніки, люд.-год.

4.3 Розрахунок чисельності виконавців з технічних обслуговувань і ремонтів сільськогосподарської техніки при зберіганні

Склад спеціалізованої ланки машинного двору з ТО і ремонтів сільськогосподарських машин при зберіганні сільськогосподарської техніки визначають за формулою:

Р = Тр / Ф (4.22)

Р = 757,28 / 1840=0,881

Приймаємо чисельність робітників Роб, люд=1,00

де Р — чисельність робітників спеціалізованої ланки з ТО і ремонтів машин;

Тр — загальна річна трудомісткість зберігання, люд.-год;

Ф — фонд робочого часу одного робітника, Ф — 1 840 год.

Для розрахунків площі сектора зберігання сільськогосподарської техніки господарства і обсягу робіт з ТО і ремонтів в період зберігання можна використовувати ЕОМ. Інструкція з експлуатації програми наведена в [1]

5. Розрахунок потреби у паливно-мастильних матеріалах на проведення технічних обслуговувань і ремонтів машин

Розрахунок потреби у паливно-мастильних матеріалах на проведення ТО і ремонтів проводиться з метою підвищення якості виконання робіт та організації раціонального використання ПТМ у господарствах. Вихідними даними є:

Марочний склад МТП та автопарку господарства Кількість ремонтно-обслуговуючих дій за видами Норми витрати палива на ремонт і ТО У нормах наведені марки паливно-мастильних матеріалів відповідно до рекомендацій заводів-виготовників машин та інструкцій з експлуатації Норми витрати масла на доливання при проведенні ТО-1 та ТО-2 тракторів передбачають, що перед цими обслуговуваннями регулярно проводилось ЩТО. При визначенні остаточної потреби слід врахувати, що з загальної кількості 20−30% повинні становити ПММ призначенні для використання у осіннє-зимовий період. Планова потреба нафтопродуктів Внп визначаємо за формулою:

де Вікількість нафтопродукту для ТО і Р і-ї марки машини :

Розрахунок виконуємо на трактора Т — 150:

(5.1)

де ВТОРj — нормативне витрата палива на повний вид ТО і Р, кг;

— кількість відповідних ремонтно-обслуговуючих дій, шт.

Таблиця 5.1 — Паливо потреба у ПММ на ТО і ремонтів по підприємству

6. Організаційно-технічні карти технічного обслуговування машин

Технологічний процес зборки борони

1. Установка механізму кріплення колеса в зборе.

Інструмент: набор ключів й, головок торцевих Перед установкою трущіхся поверхонь змастити литолом-24.

Встановити 050.505.12.00.0.00 механізм кріплення колеса в збірці на

050.505.01.00.0.00 дишло борони з допомогою 050.505.12.00.0.00 фіксатора механізму, закрутивши 8 болт М16, 8 шайби 16, згідно Рис. 3.

2. Встановлення балок продольних через хрестовину к дишлу борони.

3. Установка секції додаткової (Кама-21, Кама-24, Кама-27).

До 050.505.13.00.0.00 (-01) Балки продольної встановити 050.505.21.00.0.00 секцію додаткову за допомогою болта М24, шайби 24, гайки М24, згідно

Рис. 6.1

4. Установка транспортних коліс До 050.505.13.00.0.00 (-01) Балки продольної або 050.505.21.00.0.00 секції доповнюючої взаємодії від исполнения встановити 050.505.11.00.0.00 опору транспортного колеса, зєднати 050.505.00.00.0.24−01 стремянкой, за допомогою шайби 20 та гайки М20, згідно Рис. 5. На опору транспортного колеса встановити 9.00−16Я-324 шину автомобільну із ступиці в сборі 2ПТС-4/КТУ-10 за допомогою 050.505.00.00.0.13 втулки та гайки М18×1,5.Відстань між 050.505.11.00.0.00 опорою транспортного колеса та кінцевим фланцем 700 ±50

5. Встановити механізму бокових опорних коліс.

До 050.505.13.00.0.00 (-01) Балки продольних або 050.505.21.00.0.00 секції додаткової в залежності від виконання встановити 050.505.15.00.0.00 механізм опори колеса, використавши болт М24, шайбу 20, гайку М20, згідно рис. 6.2.

Рис. 6.2

7. Розрахунок обсягу поточних витрат на проведення технічних обслуговувань

Данні про основні параметри, що входять у визначення обсягу поточних витрат на ТО і ТД:

Кількість тракторів у фізичному обчисленні у складі МТП.

Чисельність виконавців ремонтно-обслуговуючих робіт по МТП.

Річний фонд витрат і оплати праці.

Кошторисна вартість основних засобів.

Розрахунковий обсяг поточних витрат.

Визначення основних параметрів:

1. Кількість тракторів у складі МТП, які будуть обслуговувати на дільниці ТО і ТД задане і індивідуальне завданні згідно з варіантом.

2. Чисельність виконавців ремонтно-обслуговуючих робіт по МТП визначається розрахунковим шляхом.

3. Кошторисна вартість основних засобів Таблиця 7.1 — Кошторисна вартість основних засобів дільниці ТО і ТД у складі ЦРМ

4. Річний фонд витрат і оплати праці

Таблиця 7.2 — Річний фонд витрат і оплати праці

5. Визначення обсягу поточних витрат ПВ за формулою:

ПВ = О + А + Р + Н + ПВ1 +ПВН (7,1)

де О-витрати на оплату праці виконавців ремонтно-обслуговуючих робіт з нарахуваннями:

А-амортизація основних засобів;

Р — відрахування на ремонт і ТО основних засобів;

Н — вартість нафтопродуктів;

ПВ1 — інші поточні витрати;

ПВН — накладні витрати

5.1. Інші поточні витрати на проведення ТО і ТД,(ПВІ) включають:

5.2. Згідно з нормативом витрат допоміжних матеріалів у розмірі 4−5% кошторисної вартості основних засобів.

5.3 Витрати на допоміжні матеріали, які згідно з нормативом на малоцінний інвентар, прилади, пристосування та інструмент у розмірі 150грн. і нормативом витрат на воду у розмірі 10грн. з розрахунку на одного працівника постійного персоналу.

5.4 суму витрат за освітлювальну електроенергію обчислюємо в такій послідовності:

а) виробничу площу дільниці 334 м² множимо на норматив потужності освітлювальної установки на 1 м² виробничої плоті, 0,015кВт і одержуємо встановлену потужність освітлювальних установок для дільниці: 334 м2×0,015кВт/ м2=5кВт б) згідно з нормативом потрібну потужність освітлювальної установки множимо на час її використання на протязі року, який складає 2100 годин, визначаючи річну потребу в електроенергії на освітлення дільниці:

5кВт х 2100 год.=10 500кВт. год.

в) виходячи з потреби у черговому освітленні у розмірі 5% річної потреби і коефіцієнту попиту у розмірі 0,8 визначаємо річну потребу в освітлювальній електроенергії: [10 500 + (10 500* 0,05)] х 0,8=8820 кВт. год.

г) виходячи з рівня цін на електроенергію на кінець року 2009 р., 0,24 грн.

5.5. накладні витрати ПВі складають 38−40% від суми таких статей витрат:

а) оплати праці виробничого персоналу;

б) амортизація основних засобів;

в) відрахування на ремонт і технічне обслуговування основних засобів;

г) вартість нафтопродуктів, що використовуються в процесі ТО і ТД:

ПВн = (О + А+Р + Н) х 0,35, грн. (7,2)

ПВн=(118 464+1348,8+959,3+15 674,7)х035=47 756,4

5.6 Загальний обсяг поточних витрат:

ПВ = (О + А + Р + Н + ПВ1 + ПВН) грн. (7,3)

ПВ =(118 464+959,3+1348,8+15 674,7+929,5+47 756,4)=185 105,7

Таблиця 7.3 — Плануємо річна потреба в ПММ проведення ТО і ТД та їх вартість

Висновки

Сучасне високоякісне технічне обслуговування збільшує строк служби тракторів та сільськогосподарських машин, скорочує їх простої по технічним причинам, зменшує витрати експлуатаційних матеріалів та заходів на ремонт.

В курсовому проекті ми забезпечили підвищення рівня технічної експлуатації машин сільськогосподарського виробництва, запропонували заходи по удосконаленню організації технічного обслуговування машин.

Робота служби ТО та діагностування сільськогосподарського виробничого комплексу 147 «1 Мая «налагоджено добре, та є проблеми, без рішення яких неможливо в подальшому покращити роботу служби ТО. Головною проблемою є відсутність грошових коштів, без котрих не можливо закупати нові запчастини для машин, а також обладнання для проведення більш кваліфікованого обслуговування й діагностування С.Г. техніки. Маючи більш сучасне обладнання, технічна служба могла б значно покращити якість та об'єм робіт, які використовуються в технічному обслуговуванні й діагностуванні С.Г. техніки.

Література

1. Козаченко О. В., Сорокін С.П. та ін. Проектування технологічних процесів технічного обслуговування машин — ХНТУСГ. Харків, 2005.

2. Козаченко О. В. Технічна експлуатація сільськогосподарської техніки. — Харків. :Торнадо, 2000.-192с.

3. Агулов І.І. та ін. Довідник по зберіганню сільськогосподарської техніки. -К.: Урожай, 1988.

4. 4Агулов І.І. та ін. Довідник по технічному обслуговування сільськогосподарських машин. — К.: Крожай, 1989.

5. ГОСТ 20 793. Тракторы и машины сельскохозяйственные. Техническое обслуживание.

6. ГОСТ 25 044–81. Диагностирование автомобилей, тракторов, сельскохозяйственных, строительных и дорожных машин. Основные положення.

7. Колесник П. А. Шейнин В.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. -М. :Транспорт, 1985. — 327 с.

8. ГОСНИТИ Технологические карты на хранение сельскохозяйственных машин на открытых оборудованых площадках. М., 66−46 с.