Аналіз потенційних небезпек досліджуваного об'єкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій

Об'єкт дослідження знаходиться на території держави Білорусії в місті Брест. Брестська область розташована у заболоченій плоскій низовині. Рельєф території на якій розташоване місто, рівнинний (абсолютні висоти від 123 м, а висоти ухилу р. Західний Буг до 130 м). На заході ріка Мухавец впадає у Західний Буг, роздвоюючись на два рукави. Площа міста становить 14 527 га. Площа об'єкта дослідження становить 4 км.

Ландшафти, що оточують місто, в основному антропогенні - сільськогосподарські угіддя, дачні селища, зустрічаються окремі лісові масиви.

Клімат помірно континентальний. Внаслідок впливу морських повітряних мас зима м’яка, а літо помірне та тепле. Середня температура січня -2,6?С, липня +19,3?С. Річна кількість опадів 609 мм. Середньорічна температура становить +8,2?С. Середньорічна швидкість вітру -2,6 м/с. Середньорічна вологість повітря — 76%. Вегетаційний період триває 214 діб. У році в середньому 160 днів йде дощ, 68 днів — сніг. Тумани спостерігаються протягом 33 днів, грози — 27 днів.

У Білорусії створена та функціонує система моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій як природних так і техногенних. Це один з напрямків діяльності Міністерства з надзвичайних ситуацій РБ. Вона функціонує на республіканському, територіальному та місцевому рівнях.

Для Республіки Білорусь найбільш характерними джерелами небезпеки є:

• · Біологічна небезпека. У Республіці Білорусь є до 500 природних осередків сибірської виразки, туляремія, природні вогнища сказу диких тварин; спостерігаються ураження сільськогосподарських культур бурою іржею, фітофторозом, картопляною софкою, колорадським жуком та ін.
• · Гідродинамічна небезпека. Загальна протяжність дамб і гребель становить понад 850 км. Особлива небезпека прориву дамб і гребель зберігається в Брестській і Гомельській областях.
• · Небезпека стихійних лих. Серед стихійних лих найбільшу небезпеку республіці представляють урагани, повені, лісові та торф’яні пожежі, зливи, посухи, смерчі.
• · Екологічна небезпека. Під екологічною небезпекою розуміють можливість погіршення під впливом природних факторів і господарської діяльності людини показників якості природного середовища. На території республіки є тільки середніх і великих підприємств близько 2100, які мають 63 тисячі джерел викидів. Крім того, є близько 600 тис. легкових і близько 50 тис. вантажних машин і автобусів, кожен з яких викидає в повітря більше 40 найменувань шкідливих речовин. Щорічно у водойми викидається понад 1 млрд. м³ стічних вод. Відбувається забруднення ґрунту, падає врожайність, змінюється клімат, підвищується небезпека руйнування екологічних систем.

На території досліджуваного об'єкта можуть виникнути такі природні та техногенні небезпеки, як: урагани, повені, затори криги, блискавки.

Оскільки, біля об'єкта дослідження протікають дві повноводні річки Мухавец та Західний Буг, то найбільш імовірним є виникнення повені.

Повінь — це небезпечне природне (фізико-географічне, геофізичне, гідрометеорологічне, гідрогеологічне) явище стихійного характеру, яке виникає у певні як правило, прогнозовані, з недостатньою точністю в часі, періоди на річках, водоймах, днищах балок, суходолів, замкнутих котловин і блюдець. Воно виявляється в утворені великого поверхневого стоку, підйомів рівнів води, виході її з берегів, у тимчасовому затоплені низьких територій із розташованими на них сільськогосподарськими угіддями, населеними пунктами і виробничими об'єктами [30].

На території дослідження повені природного характеру виникають внаслідок випадання значних опадів, інтенсивним таненням снігу або скресання криги, що є наслідком глобального потепління. Весняні води, особливо в поєднанні із сильними вітрами, можуть призвести до затоплення великих територій, масових уражень населення і завдати величезних матеріальних збитків.

Існують різні класифікації повені залежно від висоти та швидкості підйому води, забезпеченості стоку і рівнів води, площі затоплення, розміру завданих збитків, характеру руйнування русла і берегів. Залежно від частоти, розміру площ затоплення та величини збитків повені поділяються на низькі (малі), середні, великі (високі), видатні (історичні) та катастрофічні [30].

Засоби захисту населення та територій при загрозі повені [30]:

• 1. Посилення контролю за підйомом води у водосховищах та річках, прогнозування можливої площі затоплення рівнями води, масштабів і ступеня можливих збитків для населення і територій.
• 2. Визначення заходів щодо захисту людей та територій на основі проведених прогнозів, постановка завдань перед виконавцями робіт.
• 3. Організація виконання підготовчих заходів щодо захисту населення і територій: приведення в готовність сил і засобів для ліквідації наслідків повені; проведення інженерно-технічних заходів щодо додаткового проведення робіт з метою укріплення дамб, берегоукріплень та інших споруд у районах можливої повені; накопичення запасу будівельного матеріалу для засипки проривів, проранів і нарощення дамб; проведення на об'єктах економіки підготовчих заходів щодо зупинки або зміни технологічних процесів, захисту енергетичних та технологічних мереж, а також вивозу матеріальних цінностей.

При виникненні повені [30]:

• 1. Оцінка ситуації, що склалася, та прогнозування наслідків повені.
• 2. Прийняття рішень щодо заходів захисту населення і територій, евакуація населення, вивіз матеріальних цінностей.
• 3. Оповіщення населення про повінь, у якому зазначається очікуваний час початку та швидкість підняття води, можливі райони та очікувані терміни їх затоплення, порядок здійснення евакуації населення та вивозу матеріальних цінностей.
• 4. Приведення в готовність сил і засобів для ліквідації наслідків повені.

У наслідок зміни клімату у зимовий період на ріках спостерігається таке явище як затор криги, що являє собою скупчення криги в руслі, що стискує живий перетин річки і викликає підйом рівня води в місці скупчення криги та на ділянці вище від нього [30]. Дане явище спостерігається у весняний період при розкритті річки. Головними ознаками є припинення руху криги та її збір на заторній ділянці.

Затор криги утворюється в період замерзання та розкриття ріки, коли її швидкість становить не менше 0,6 м/с. Значні обсяги криги формуються при замерзанні річок, розташованих у районах з затяжною осінню.

За механізмом формування розрізняють затори підпірнування та торошення. Затори підпірнування утворюються під час затягування крижин під край крижаного покриву і скупчення їх під льодом. Торочення утворюються під час руйнування крижаного покриву в процесі переміщень, є поширеним на великих річках. У результаті зіткнення відбувається заповзання одних крижин на інші, їх стискання та торочення [30].

Товщина заторів залежить від швидкості та глибини потоку води, обсягу льодового матеріалу та коефіцієнтів внутрішнього тертя і розпору битої криги.

Головною небезпекою даного явища є значний підйом рівня води в річці, при якому вона виходить з берегів і затоплює прилеглу місцевість. Тому виникає необхідність попереджувати утворення даного явища. Ефективними заходами боротьби є їх руйнування шляхом підриву крижаних полів зарядами вибухових речовин, бомбометанням, артилерійськими обстрілами, хімічним руйнуванням криги шляхом посипання різними солями.

Рекомендації населенню щодо дій в умовах заторів є ідентичними до рекомендацій для виникнення повені, оскільки дане явище передує її виникненню.

Також на території Брестської області можна спостерігати виникнення такого природного явища як ураган. Це дуже швидкий рух повітря або вітру, він виникає при проходженні глибоких циклонів та на периферії великих антициклонів. Середня тривалість урагану становить 9−12 днів. Основним руйнівним фактором є висока швидкість вітру, швидкість повітряного потоку, його сила та тривалість.

У 2013 році на території Республіки Білорусь утворився ураган. Максимальна швидкість вітру сягала 32 м/с. Найбільше постраждала територія Брестської області, де розташований об'єкт дослідження. Всього по області без електрики було 229 населених пунктів, виведені з ладу 1071 підстанція, без даху залишилося понад 80% жилих будинків.

Не рідко урагани супроводжуються блискавками. Це видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози [30].

Під час грози розрізняють пряме ураження (у випадку перебування на вершині пагорба або на відкритій місцевості) та дію електромагнітної індукції (з проходженням електричного розряду на відстані 1 м від людини). Ураження блискавкою у потерпілого спричиняють місцеві та загальні порушення, скорочення м’язів, зупинку дихання, виникають опіки шкіри.

Розряди атмосферної електрики можуть становити небезпеку якщо не вжити заходів перестороги. Якщо під час грози ви знаходитися у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Краще зупинитися на галявині між деревами, але не менше ніж на 15 м від них. Блискавки часто влучають у підвищені місця, горби та камені. Якщо гроза застала на відкритому місці, то краще за все зупинитися в низині, присісти в суху канаву, яму, уникати глинистих ґрунтів. Якщо поблизу відсутні будь які заглиблення, необхідно лягти на землю і лежати до завершення грози. Заборонено бігати, також необхідно зупинити машину. Небезпечно знаходитися у воді чи поблизу неї. Блискавка часто влучає в річкові береги. Небезпечно знаходитися поряд з металевими предметами.

Оскільки, поблизу об'єкта дослідження немає великих підприємств, атомних електростанцій та інших споруд, то виникнення небезпечних ситуацій техногенного характеру малоймовірна.