Неоднорідності у хвильоводі
Граничні умови для H z: H z (1) = H z (2) = { 0, x — i 0 x, x — i 0 = { — i 0×0, помножимо це рівняння на Cos xm a і проінтегруємо від 0 до a, в результаті одержимо: 1 + p = 2 d 1 d 2 Cos a d — (), a m = 2 m d 1 d 2 Cos m a d. Роблячи те саме для поля справа від діафрагми H z (2), одержимо: t = 1 + p, b m = a m. Таким чином ми розв’язали рівняння Максвела, не розв’язуючи їх… Читати ще >
Неоднорідності у хвильоводі (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Неоднорідності у хвильоводі.
Неоднорідності є в будь-якому хвильоводі, вони мають різний характер. Для цих систем поля можна розбити на:
1.Дальню зону (де не відчувається неоднорідність).
2.Ближню зону (неоднорідність відчувається суттєво).
Наприклад, якщо буде заклепка на стінці хвильовода, то:
По хвильоводу буде розповсюджуватися лише одна хвиля за рахунок вибору розмірів. Отже, біля неоднорідності буде зона з енергією, яка не розповсюджується. Тому це деякий еквівалент індуктивності або ємності.
Нам необхідно:
1.Розв'язати рівняння Максвела і знайти Г (коефіцієнт відбиття) і Т (коефіцієнт прозорості), далі в позначеннях та .
2. , де — лінія, — перешкода, тобто отримуємо знаючи . .
Розглянемо неоднорідність яка називається Діафрагма. Вона може бути індуктивна чи ємнісна у залежності від опору.
Діафрагма.
Ми розглянемо лише індуктивну діафрагму, для іншої - аналогічно.
Припущення:
1.діафрагма нескінченно тонка і розташована у площині .
2.Симетрія задачі така, що крім хвилі Н інших хвиль не існує.
Тоді можна записати, що при : , тобто хвиля є сумою прямої, відбитої (р — коефіцієнт відбиття) хвилі та вищих хвиль, що виникають на діафрагмі. Всі інші компоненти розраховуються за допомогою системи рівнянь Максвела:
.
.
Таким чином, ми маємо всі компоненти поля зліва від діафрагми. Тепер запишемо хвилю справа : , де — коефіцієнт пропускання (діафрагма генерує в обох напрямках).
.
.
Таким чином ми розв’язали рівняння Максвела, не розв’язуючи їх. (Зауваження: ми не враховували електростатичних полів). Тепер зашиємо розв’язки справа та зліва, наклавши граничні умови при (всі поля повинні бути неперервні):
.
Розглянемо:
1.Граничні умови для : , помножимо це рівняння на і проінтегруємо від 0 до , в результаті одержимо: , . Роблячи те саме для поля справа від діафрагми , одержимо: , .
2.Підставляючи , , в рівняння для і провівши аналогічні розрахунки, отримаємо наступне рівняння: . Таким чином, маємо систему інтегральних рівняннь (*) та (**), можемо знайти та . — — де — . .
Фізичні міркування: повинна бути чи в межах діафрагми.
.
Знайдемо : оскільки — то буде — .
Таким чином, це дійсно індуктивна діафрагма.