Правова охорона промислової власності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Конспект лекцій з курсу

«ПАТЕНТНО-КОН'ЮНКТУРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»

для студентів спеціальності

8.14 «Управління інноваційною діяльністю»

усіх форм навчання Суми Вид-во СумДУ 2010

Конспект лекцій з курсу «Патентно-кон'юнктурні дослідження» для студентів спеціальності 8.14 «Управління інноваційною діяльністю» усіх форм навчання / Укладач: Є.І. Нагорний. — Суми: Вид-во СумДУ, 2010. — с.

Кафедра маркетингу

Тема 1. Основи патентознавства

1.1 Об'єкти промислової власності. Система правової охорони промислової власності

Промислова власність, характеризується тим, що її об'єкти знаходять застосування у виробничій діяльності, а до її об'єктів належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгові марки (знаки для товарів та послуг), географічні позначення та фірмові найменування.

В Україні діють спеціальні закони у сфері промислової власності та патентного права. Це закони України: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» .

Під час проведення патентних досліджень послуговуються міжнародними та національними стандартами. Зокрема це ДСТУ 3574−97, 3575−97 та стандарти Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

В Україні існує Державна система правової охорони промислової власності:

1) Державний департамент інтелектуальної власності -, який уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на об'єкти промислової власності.

2) Український інститут промислової власності (Укрпатент), що уповноважений здійснювати експертизу заявок на об'єкти промислової власності, і у разі позитивного висновку експертизи — прийняття рішення про видачу охоронного документа. Але охоронний документ — патент або свідоцтво — видає Державний департамент інтелектуальної власності.

В Україні існують і не відомчі організації, що займаються питаннями патентного права: Всеукраїнська асоціація патентних повірених України; Товариство винахідників і раціоналізаторів України; Українська асоціація власників товарних знаків.

1.2 Об'єкти патентного права Винахід — результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини) і процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу).

До пристроїв належать машини, механізми, прилади, конструкції, вироби тощо, що характеризують наявність конструктивного елемента (елементів) і зв’язку між елементами, їхнім взаємним розташуванням і формою виконання, а також параметрами (та іншими характеристиками) елемента (елементів) і матеріалом, з якого він (вони) виконаний (ні).

До речовин як об'єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполуки та об'єкти генетичної інженерії; композиції; продукти ядерного перетворення.

До штамів мікроорганізмів, культур клітин (рослин і тварин) як об'єктів винаходу належать: індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин; консорціуми мікроорганізмів.

До способів як об'єктів винаходу відносять процеси виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріального об'єкта. Спосіб — це сукупність прийомів, виконуваних у певній послідовності або з дотриманням певних правил.

Способи як процеси виконання дій над матеріальними об'єктами, як правило, поділяють на:

способи, спрямовані на виготовлення продуктів (виробів, речовин тощо);

способи, спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без одержання конкретних продуктів (транспортування, обробка, регулювання тощо);

способи, у результаті яких визначають стан предметів матеріального світу (контроль, вимір, діагностика тощо).

Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання".

Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки, тобто він не знайшов відображення в існуючих об'єктах техніки, конструкторській і технологічній документації та інших джерелах інформації, яка прийнята за базу порівняння.

Винахід має винахідницький рівень, якщо він є очевидним для фахівця, тобто не випливає явно з рівня техніки. Тобто таким, що відрізняється від інших рішень, які характеризують сучасний рівень техніки, а також бути творчим втіленням ідеї та становити собою перехід на новий технологічний рівень. Має існувати помітна дистанція між сучасним рівнем техніки і заявленим винаходом. До того ж необхідно щоб він стосувався нових суттєвих елементів.

Заявки на видачу патенту на винахід не відповідають критерію винахідницького рівня, якщо передбачено такі перетворення:

1) доповнення відомого засобу певною відомою частиною (частинами), приєднуваною до нього за відомими правилами;

2) вилучення певної частини засобу (елемента, дії) та досягненням при цьому наступного результату (спрощення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності тощо);

3) збільшення кількості однотипних елементів.

Придатність для промислового використання — якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Корисна модель Корисною моделлю є результат творчої діяльності людини в галузі технології, пов’язаний із конструктивним використанням пристрою.

Корисна модель — це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв’язок між ними.

Об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права на нього, може бути:

продукт (пристрій, речовина, біологічний матеріал тощо);

процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу).

Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона є новою і придатною для промислового використання.

Корисна модель є новою, якщо сукупність її суттєвих ознак невідома виходячи з існуючого рівня техніки.

Корисна модель є придатною для промислового використання, якщо вона може бути практично використана у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я та інших галузях діяльності.

Промисловий зразок Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Промисловий зразок — це нове конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим.

Промисловий зразок визнають новим, якщо відомості про сукупність його суттєвих ознак, що визначають естетичні і (або) ергономічні особливості виробу, не стали загальновідомими у світі до дати подання заявки на отримання патенту.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового зразка.

1.3 Суб'єкти патентного права Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків Людину, внаслідок інтелектуальної, творчої діяльності якої створено винахід (корисну модель), називають винахідником.

Людина, творчою працею якої створено промисловий зразок, є автором.

Якщо у створенні об'єкта патентного права брали участь кілька фізичних осіб, всі вони вважаються його авторами, тобто є підстава для виникнення співавторства.

Співавторами не визнають осіб, які надали автору тільки технічну, організаційну або матеріальну допомогу, а також осіб, які здійснювали лише загальне керівництво розроблюваними темами, але не брали творчої участі у створенні винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Порядок користування правами, належними співавторам, визначає угода між ними.

Патентовласники Патентовласником є особа, яка володіє патентом на винахід, корисну модель або промисловий зразок і виключними правами, що випливають з патенту, на використання зазначених об'єктів. Патентовласниками можуть бути:

1. Право на одержання патенту на винахід (корисну модель) має винахідник, а право на одержання патенту на промисловий зразок — автор.

2. Патентовласником об'єкта патентного права можуть одночасно виступати кілька осіб — ситуація співавторства.

3. Право на одержання патенту на службовий винахід, корисну модель, промисловий зразок, які створено у зв’язку з виконанням трудового договору, належить роботодавцю розробки, а у разі невиконання роботодавцем умов, що передбачені в законі - винахіднику (автору).

Умови:

1) роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника (автора) повідомлення подати до Укрпатенту заявку на одержання патенту;

2) у цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому винагороди відповідно до економічної цінності обєкту промислової власності.

4. Власниками патенту можуть бути і спадкоємці, у разі смерті винахідника (автора).

5. Особи, що придбали право на виданий патент.

1.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок Особисті немайнові права — це суб'єктивні права учасників правовідносин, що не мають економічного змісту і забезпечують деякі нематеріальні інтереси особи. Вони належать до категорії абсолютних прав.

Особистими немайновими правами є право авторства, право на авторське ім'я, право на захист репутації автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Особисті немайнові права зберігають за автором (винахідником) у разі продажу патенту.

Право автора (винахідника) має абсолютний, виключний і невідчужуваний характер.

Абсолютний характер права авторства випливає з надаваної автору (винахіднику) можливості вимагати від будь-якої особи визнання того факту, що він є розробником відповідного об'єкта.

Невідчужуваний характер — право авторства (винахідника) не може бути передано іншій особі як за життя автора (винахідника), так і після його смерті.

Виключний характер — виключне право використовувати об'єкт промислової власності на власний розсуд.

Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать власнику відповідного патенту — патентовласнику.

Патент — це юридично-технічний документ, виданий уповноваженим компетентним державним органом, за допомогою якого держава засвідчує виключне право власника на створений ним об'єкт промислової власності.

Права патентовласника мають абсолютний, виключний і строковий характер, а також обмежені територією тієї держави, патентне відомство якої видало патент.

Абсолютну природу прав патентовласника визначає те, що решта членів суспільства, на яких поширюються закони цієї держави, зобов’язані утримуватися від використання належної патентовласникові розробки.

Виключний характер суб'єктивних патентних прав полягає в тому, що в межах однієї країни права на розробку можуть належати тільки одному патентовласникові.

Ознака строковості полягає в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.

Передача патентних прав може здійснюватися в різних юридичних формах, проте найбільше практичне значення мають відчуження (продаж патенту) і видача ліцензій (продаж права на використання).

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюють на підставі таких договорів:

ліцензії на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

ліцензійного договору;

договору про створення за замовленням і використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

договору про передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

1.5 Обов’язки патентовласника Обов’язками патентовласника є:

сплата патентних зборів;

використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Збір за подання заявки — це збір, який сплачують при поданні заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Збір за видачу патенту — це збір, який сплачують за видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Річний збір — це збір, який сплачують за підтримання чинності патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Обов’язок використати запатентовану розробку може бути виконаний не тільки фактично, а й номінантно.

Так якщо запатентована розробка не використовується в Україні протягом 3-х років, то патентовласник повинен подати до Укрпатенту заяву про надання будь-якій зацікавленій особі права на використання запатентованого об'єкта (відкрита ліцензії).

Неприйняття рішення протягом установлених строків може мати для патентовласника несприятливі наслідки, у вигляді видачі зацікавленим особам примусової ліцензії.

1.6 Дії, які не визнаються порушенням прав Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу, корисній моделі, промисловому зразку, чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту:

— використання обєкта промислової власності без комерційної мети;

— використання обєкта промислової власності з науковою метою або в порядку експерименту;

— використання обєкта промислової власності за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);

— введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника;

— використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.

Тема 2. Оформлення патентних прав

2.1 Загальні положення Патент — охоронний документ, що засвідчує пріоритет (першість), авторство і право власності на винахід (корисну модель). Різновиди патентів на території України:

1. Патент на винахід — різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

2. Деклараційний патент на винахід — різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

3. Деклараційний патент на корисну модель — різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

4. Запатентований промисловий зразок — промисловий зразок, на який видано патент.

Види експертиз заявок на обєкти промислової власності:

Попередня експертиза — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеної у заявці інформації до державної таємниці.

Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Локальна експертиза — еспертиза на локальну новизну за вже виданими патентами та поданими заявками на їх отримання.

Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Основні характеристики деяких об'єктів права інтелектуальної власності наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 — Характеристики об'єктів науково-технічної творчості

Оформлення патентних прав на кожний вид об'єкта має свої особливості, зумовлені його специфікою. Проте ці особливості переважно не мають принципового характеру і не перешкоджають розглядати порядок оформлення патентних прав як певну узагальнену процедуру.

Зазначена процедура може бути поділена на три самостійні етапи, які пов’язані із:

складанням і поданням заявки;

розглядом заявки в Укрпатенті;

видачею патенту.

2.2 Складання та подання заявки Заявка на видачу патенту — це сукупність документів, які подають до Патентного відомства з метою отримання патенту.

Датою подання заявки є дата одержання установою матеріалів, що містять принаймні:

заяву в довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;

відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

зображення винаходу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд (для промислового зразка);

матеріал, що за зовнішніми ознаками є описом винаходу, корисної моделі, промислового зразка, викладений українською або іншою мовою.

Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної заявки.

Відповідно до чинного законодавства заявка має містити такі документи (табл. 2).

Таблиця 2 — Документи заявки

Заява на видачу патенту. Заява — це прохання про видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Заява містить відомості про винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також про осіб, зазначених у заявці, зокрема заявника, винахідника або автора промислового зразка (коли заявник і винахідник або автор промислового зразка не одна й та сама особа) і представника заявника.

Опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Опис винаходу чітко і в повному обсязі розкриває суть винаходу. Завдання полягає в тому, щоб викласти сутність винаходу, дати можливість фахівцеві відтворити винахід, показати, яке завдання розв’язує винахід, які переваги має запропоноване рішення, чим воно відрізняється від уже відомих.

Опис винаходу включає такі пункти, як: назва винаходу в класі МКВ; галузь техніки, до якої належить винахід, і переважна сфера його використання; характеристика прототипу, обраного заявником; критика прототипу; завдання, яке розв’язує винахід; суть винаходу; перелік креслень (якщо вони необхідні); приклади конкретного використання винаходу.

Опис промислового зразка включає такі пункти, як: назва промислового зразка; призначення та галузь застосування промислового зразка; опис аналога та порівняння з ним промислового зразка, на який подано заявку; перелік фотографій, креслень, схем; суть та істотні ознаки виробу, на який подано заявку; застосовність промислового зразка для використання у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Формула винаходу. Формула винаходу — це стисла вичерпна словесна характеристика винаходу, що містить сукупність усіх його суттєвих ознак і визначає обсяг правової охорони винаходу. Формула складається за встановленими правилами та безпосередньо пов’язана з описом винаходу.

Реферат винаходу (корисної моделі) — це скорочене викладання змісту опису винаходу (корисної моделі), яке включає назву винаходу (корисної моделі), характеристику галузі техніки, до якої належить винахід (корисна модель), і (або) галузь його застосування, характеристику суті винаходу (корисної моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти.

Рисунки (креслення або інші графічні матеріали). До складу заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель можуть входити рисунки (креслення та інші графічні матеріали), якщо вони необхідні для розуміння суті опису. Їх необхідно погоджувати з текстом опису й оформляти у вигляді графічних матеріалів (власне креслень, схем, графіків, рисунків тощо), фотографій, таблиць, діаграм тощо.

Рисунки подають, якщо неможливо проілюструвати опис розроблення кресленнями або схемами. Фотографії додають як доповнення до інших видів графічних матеріалів.

Креслення, схема, карта. До заявки на промисловий зразок за необхідності можуть входити креслення загального вигляду виробу або схема, карта. Зазначені документи мають містити додаткову інформацію про заявлене художньо-конструкторське рішення, яка відсутня у фотографіях.

2.3 Розгляд заявки в патентному відомстві

Заявки, які надійшли до Укрпатенту, реєструють і передають на експертизу. Всі патентні заявки перевіряють на їх належність до інформації, що відноситься до державної таємниці (попередня експертиза). Після її закінчення заявки перевіряють на відповідність встановленим формальним вимогам.

Ця експертиза, яка має назву формальної. Під час проведення формальної експертизи заявки перевіряють:

наявність необхідних документів;

правильність їх складання;

відповідність заявленої пропозиції об'єктам, які можуть бути визнані винаходами, корисними моделями або промисловими зразками;

дотримання вимоги єдності винаходу, корисної моделі або промислового зразка;

правильність класифікації винаходу або корисної моделі за Міжнародною патентною класифікацією (МПК) і промислового зразка за Міжнародною класифікацією промислового зразка (МКПЗ).

Формальну експертизу заявки здійснюють по закінченні 6 місяців від дати її надходження до Укпатенту.

На підставі результатів формальної експертизи може бути прийнято одне з таких рішень:

• якщо заявка містить усі необхідні документи й останні правильно оформлені, і розробка належить до патентоздатних об'єктів — приймають позитивне рішення.

• у разі виявлення певних неточностей та помилок — рішення про необхідність внести уточнення до документів заявки.

• якщо пропозиція не належить до патентоздатних об'єктів, приймають рішення про відмову у видачі патенту.

Одночасно відбувається експертиза на локальну новизну, а за її позитивними результатами — видача деклараційного патенту.

По закінченні 18 місяців від дати надходження заявки, яка пройшла формальну експертизу з позитивним результатом, Укрпатент публікує відомості про заявку, у своєму офіційному віснику.

Патенти на винаходи та промислові зразки видають лише після проведення експертизи заявок по суті (патентної експертизи). Під час експертизи по суті аналізується та встановлюється відповідність заявленого об'єкта умовам надання правової охорони, що дає підставу для винесення рішення про видачу патенту або мотивованого рішення про відхилення заявки.

За результатами експертизи по суті приймають рішення про видачу або відмову у видачі патенту.

2.4 Видача патенту На підставі рішення про видачу патенту здійснюють державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Одночасно з державною реєстрацією Укрпатент публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про державну реєстрацію права на винахід, корисну модель, промисловий зразок установа публікує опис патенту, що містить формулу, та опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка, а також рисунки, на які є посилання в описі винаходу, корисної моделі, і комплект зображень промислового зразка.

Видачу патенту здійснює установа в місячний строк після державної реєстрації права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Тема 3. Патентна інформація та джерела її отримання

3.1 Сутність патентної інформації

Патентна інформація — це сукупність відомостей про результат науково-технічної діяльності, які містяться в описах, прикладених до заявок на винаходи або до охоронних документів, про правовий статус патентних документів, а також про умови реалізації прав, що випливають з патентних документів.

Патентна інформація використовується на всіх етапах життєвого циклу інноваційної продукції. Порівняно з іншими джерелами інформації вона має такі переваги:

— оперативність (вона зазвичай передує публікації інших інформаційних матеріалів);

— вірогідність (вона перевіряється й підтримується державною патентною експертизою);

— повнота відомостей (вона досягається тому, що розроблено спеціальні чіткі правила викладу описів винаходів);

— упорядкованість (у більшості країн застосовують наскрізну нумерацію патентних документів).

Корисність патентної інформації полягає у тому, що завдяки її оперативності вона може з успіхом використовуватись для стратегічного планування в сфері бізнесу. Вона дає можливість дізнатись про поточні дослідження та інновації раніше, ніж з’явиться на ринку відповідна продукція.

Залежно від змісту документа або характеру відомостей про винаходи, промислові зразки та інші об'єкти промислової власності розрізняють бібліографічну, патентно-правову, патентно-технічну і патентно-економічну інформацію.

Бібліографічна інформація — бібліографічні дані, використовувані у патентних документах, ідентифікують за допомогою «кодів ІНІД» (ІНІД — скорочення найменування «Узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації даних» англійською мовою), які визначають згідно зі стандартом ВОІВ ST.9 «Рекомендації, що стосуються бібліографічних даних патентних документів і свідоцтв додаткової охорони».

Патентно-економічна інформація допомагає:

— відстежувати інформацію про провідні досягнення у відповідній сфері;

— знайти партнерів по бізнесу;

— знайти постачальників та матеріали;

— відстежувати діяльність реальних і потенційних конкурентів;

— знайти відповідні ринки.

Патентно-технічна інформація, яка міститься в патентних документах, дозволяє:

— уникнути зайвих витрат на дублювання досліджень;

— виявити й оцінити технологію для ліцензування та передання технології;

— знайти альтернативні технології;

— бути на сучасному рівні у певній галузі;

— знайти готові рішення технологічних проблем;

— знайти ідеї для подальших інновацій.

Патентно-правова інформація може використовуватись для того, щоб:

— уникнути можливих проблем з порушенням прав власників охоронних документів на об'єкти промислової власності;

— оцінити патентоспроможність власних винаходів;

— заперечувати проти видачі патентів, які знаходяться в колізії з патентом. що належить певному підприємству.

3.2 Джерела патентної інформації

Розрізняють первинні та вторинні джерела патентної інформації.

До первинних джерел патентної інформації належать патентні документи в тому вигляді, у якому їх публікують (або розміщують в Інтернеті) патентні відомства:

§ патенти на винаходи й корисні моделі, авторські свідоцтва на винаходи

§ описи винаходів до опублікованих заявок і патентів;

§ офіційні патентні бюлетені, які видаються патентними відомствами;

§ довідники до патентних бюлетенів;

§ реферативні журнали і збірники патентів.

До вторинних джерел патентної інформації належать документи, які є результатом аналітико-синтетичного перероблення первинних джерел, а також патентно-асоційовані документи.

3.3 Патентна документація. Державна система патентної інформації та документації

Патентна інформація міститься в патентних документах. Патентна документація — це сукупність публікуємих і непублікуємих документів, що містять відомості про результати науково-технічних і проектно-конструкторських розробок, заявлених або визнаних об'єктами промислової власності, а також відомості про охорону прав винахідників, патентовласників.

Інформаційними документами вважаються не тільки описи технічних рішень, патентоспроможність яких встановлена відповідним державним органом, а й описи, заявлені в Укрпатент.

Державна система патентної інформації та документації представлена на рис. 1.

Державна система патентної інформації та документації складається з патентно-інформаційної бази та довідково-пошукового апарату до неї.

Патентно-інформаційна база (ПІБ) — це сукупність певним чином підібраних та впорядкованих джерел інформації, насамперед патентної, призначеної для проведення експертизи заявок на винаходи по суті. ПІБ сформована у вигляді патентних фондів, що містить зарубіжну та національну патентну документацію, бази даних патентної документації, інформаційно-довідкові системи, патентно-асоційовану і патентно-правову літературу.

Патентні фонди поділяються на державні, територіальні і галузеві.

Держаний патентний фонд зберігається в держаних патентних бібліотеках. Цей фонд є еталонним. Для забезпечення споживачів патентною інформацією в Україні функціонують:

1) Патентний фонд Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ).

2) Фонд патентної документації громадського користування (ФПДГК), який функціонує у структурі Філії Державного підприємства «Український інститут промислової власності (Укрпатент)» — Українському центрі інноватики та патентно інформаційних послуг (УкрЦІПІП).

Склад фонду та нові надходження до ФПДГК публікуються в Інтернеті на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності (www.sdip.gov.ua), Укрпатенту (www.ukrpatent.org) та УкрЦІПІП (www.ip-centr.kiev.ua).

Рис. 1. Державна система патентної інформації та документації

3) Патентні фонди Українського інституту науково-технічної і економічної інформації (УкрНТІ).

Територіальні патентні фонди створено в міжгалузевих територіальних органах науково-технічній інформації. В Україні існує різнорівнева мережа регіональних патентних фондів центрів науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ). Мета їхньої діяльності - надання фізичним та юридичним особам інформаційних та консультативних послуг з питань інтелектуальної власності.

Галузеві патентні фонди — це сукупність патентних фондів підприємств та організацій галузі.

Розглянемо основні складові патентно-інформаційної бази

1. Бази даних патентної документації (БД), які представлені в Інтернеті (www.ukrpatent.org), зокрема:

2. Спеціалізовані бази даних (СБД), що випускаються на оптичних носіях:

— офіційний бюлетень «Промислова власність» CD-ROM;

— національний CD-ROM «Винаходи в Україні» ;

— національний CD-ROM «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» ;

— акумулятивні оптичні диски DVD «Знаки для товарів і послуг, які зареєстровані в Україні» та «Промислові зразки, зареєстровані в Україні» .

3. Інформаційно-довідкові системи (ІДС). ІДС створені з метою розширення асортименту патентно-інформаційних послуг для задоволення потреб користувачів патентної інформації як в Україні, так і за кордоном.

Окрім того, до ІДС відносяться інструктивні матеріали, вказівки, пояснення, роз’яснення, положення і т. ін., що суттєво допомагає під час оформлення патентних прав та проведення патентних досліджень.

4. Друкована патентна документація (національна та міжнародна).

Укрпатент публікує описи винаходів до охоронних документів, та офіційні бюлетені.

Працюючи з патентною документацією, читачі мають справу не із самими патентами, а з їх описами. Окрім описів в офіційних бюлетенях публікуються відомості про заявки на отримання патентів; зареєстровані винаходи; зміни що відбуваються в правовому стані охоронних документів.

В Україні існують наступні офіційні бюлетні:

1) Питання правової охорони корисних моделей висвітлюються в журналах Укрпатенту — «Інновація», «Патентна інформація».

2) Інформація про товарні знаки, зареєстровані в нашій країні, міститься в офіційному бюлетені Держпатенту України «Товарні знаки».

3) Патентні описи винаходів України друкуються в офіційному бюлетені «Промислова власність» та" Винаходи в Україні" .

Інформація про винаходи у вигляді рефератів є також і в галузевих реферативних виданнях. У нашій державі з 1995 р. виходить Український реферативний журнал (УРЖ) «Джерело», призначений для оперативного відображення змісту друкованих в Україні наукових видань та документів з природничих, технічних, суспільних і гуманітарних дисциплін.

Патентна документація видається багатьма країнами світу. У ній регулярно повідомляється про всі винаходи, на які видано патенти. Це переважно періодичні видання патентних відомств, інформація яких дещо поступається перед патентним описом, оскільки в них зазвичай міститься тільки короткий виклад технічного рішення, а іноді лише назва, номер патенту і деякі інші повідомлення.

5. Патентно-асоційована література, до якої належать наукові журнали та інші періодичні видання, що містять статті, які використовуються для пошуку та експертизи заявок на винаходи. В рамках договору про патентну кооперацію (РСТ) визначено перелік періодичних видань, які складають мінімум непатентної документації (так званий «мінімум РСТ»), що вважається авторитетним джерелом для міжнародного пошуку. ВОІВ публікує «Журнал патентно-асоційованої літератури» і він вміщує назви та бібліографічні дані статей з журналів, включених до мінімуму РСТ, що покласифіковані за МПК.

Ще одне із джерел інформації про винаходи — фірмові журнали, які видають фірми-виробники технічної продукції, а також видання іноземних фірм.

Разом з патентною інформацією під час проведення патентних досліджень користуються також і науково-технічною інформацією, до якої належать:

· видання державних та галузевих інститутів інформації;

· довідники загальнотехнічні, галузеві, фірмові;

· енциклопедичні статті;

· словники різних напрямів;

· підручники й навчальні посібники;

· статті та огляди в галузевій періодиці (крім РСТ);

· матеріали симпозіумів і конференцій;

· стандарти;

· звіти про науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи (НДР і ДКР);

· рекламні проспекти й каталоги.

6. Нормативно-правова література:

Законодавство України Міжнародні та національні стандарти патентної інформації та документації

Матеріали стосовно патентного законодавства інших країн: тексти законів, коментарі до них, підзаконні акти;

Міжнародне бюро ВОІВ розробило стандарти для патентної інформації і документації, які можна згрупувати відповідно до наступних категорій:

b — що відносяться до патентних документів в цілому (ST.6, ST.9, ST.10, ST.13, ST.14, ST.15, ST.16, ST.21, ST.22);

c — спеціальні, що застосовуються до вторинних публікацій — бюлетні, показчики, реферати (ST.11, ST.12, ST.17, ST.18, ST.19, ST.20);

d — спеціальні, що відносяться до мікроформ (ST.7);

e — спеціальні, що відносяться до машиночитаємих носіїв інформації (ST.8, ST.30, ST.31, ST.32, ST.33, ST.34, ST.35, ST.40);

f — спеціальні, що відносяться до товарних знаків (ST.62, ST.63, ST.64);

g — спеціальні, що відносяться до промислових зразків (ST.80, ST.81).

7. Довідково-пошуковий апарат (ДПА) до ПІБ включає:

· Міжнародні та національні довідники класів винаходів, наприклад Міжнародна класифікація об'єктів промислової власності.

· Алфавітно-предметний довідник до міжнародних та національних класифікаторів винаходів

· Довідник ключових слів, термінів, таблиць відповідності індексів різних класифікацій

· Систематичні та нумераційні покажчики патентів і заявок, іменні покажчики заявників та власників патентів.

· Бюлетені змін у правовому статусі патентних документів.

· Порадники користувачів патентно-інформаційних продуктів на оптичних дисках.

· Бібліографічні матеріали різних країн.

· Довідники до патентної документації різних країн із систематичним внесенням змін.

· Довідники патентів-аналогів за різні періоди.

· Бюлетень змін у правовому стані заявок і патентів.

Патентні відомства видають річні, піврічні та квартальні покажчики, які надають суттєву допомогу у швидкому отриманні інформації.

Є три основні види покажчиків:

1) нумераційні; такі покажчики містять номери публікації різних видів патентних документів, розміщені в порядку їх зростання;

2) систематичні; такі покажчики містять номери публікації різних видів патентних документів, розміщені в порядку наданих їм індексів класифікації (наприклад, МПК);

3) іменні; такі покажчики містять номери публікації різних видів патентних документів, розміщені за алфавітом імен винахідників, заявників або патентовласників.

4.4 Бібліографічний елемент. Цифровий код ІНІД У патентній документації різних країн використовується понад 250 різних бібліографічних даних (елементів), однак згідно стандарту ВОІВ SТ.9 (патенти та свідоцтва) визначений мінімум (приблизно 60 індивідуальних бібліографічних даних, які ідентифікуються завдяки цифрових кодів ІНІД — INID). Обов’язковий мінімум бібліографічних елементів, що виносяться на титульний лист (з числовим двозначним кодом) наступний:

(10) Ідентифікація охоронного документа (індетифікація патента, свідоцтва додаткової охорони або патентного документа).

(11) Номер патентного документа. Зазвичай номери документів утворюють послідовність, яка зростає (починаючи з числа 1, наприклад, в Україні).

(12) Словесне позначення виду документа;

(13) Код виду документа. Код у загальному випадку містить літеру й цифру; літера, А — це документи, які обов’язково містять текст первісної заявки, але такі, що не належать до наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України на винаходи зі строком дії 6 років (до 01.06.2000 — 5 років)); літера В — це документи, які містять текст заявки необов’язково в первісному вигляді, але такі, що не належать до наданих прав промислової власності; літера С — це документи, які належать до наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України зі строком дії 20 років); літера U — це документи, які обов’язково містять текст первісно поданої заявки на корисну модель, але такі, що не належать до прав, наданих на корисну модель; цифра найчастіше позначає рівень публікації документа, наприклад С1. (Код виду документа зазвичай визначають згідно зі стандартом ВОІВ ST.16 «Рекомендовані стандартні коди для ідентифікації різних видів патентних документів»).

Так, на описах до патентів України указуються наступні коди виду документа:

С — опис до патенту на винахід, виданому на 20 років після проведення експертизи по суті;

А — опис до декларативного патенту України на винахід, виданому на 5 років (з 2000р. — на 6 років) без проведення експертизи по суті;

U — опис до патенту України на корисну модель;

С1 — перша публікація опису по позитивному рішенню, виданому в СРСР;

С2 — перша публікація опису на основі національної заявки;

B1 — опис винаходу до європейського патенту;

B2 — те ж змінене.

(15) Дата реєстрації документа.

(19) Код держави, відомства або організацій, що здійснила публікацію документа.

Так, Україна має код UA, Російська Федерація — RU, СРСР — SU, США — US, Велика Британія — GB, Німеччина — DE, Франція — FR, Швейцарія — CH, Японія — JP, Канада — CA, Норвегія — NO, Швеція — SE, Італія — IT і т. ін. (згідно зі стандартом ВОІВ ST.3 «Рекомендовані стандартні двобуквені коди для представлення держав, адміністративних одиниць і міжнародних організацій»; цей стандарт визначає також коди міжнародних організацій, наприклад, ВОІВ — WO, Європейського патентного відомства — ЕР, Євразійської патентної організації - ЕА і т. ін.).

(20) Дані, що стосуються заявки на охоронний документ.

(21) Номер заявки. Для нумерації заявок на патенти застосовують дві основні серії:

1) річні серії, у яких номер заявки складається здебільшого з цифр, що позначають рік подання заявки, і порядкового номера, що зростає і надається заявкам протягом цього року (причому щорічно починаються нові серії). Така система діє, наприклад, в Україні й Російській Федерації. В Україні до 01.01.2000 перші дві цифри номера заявки позначають рік подання заявки, третя й четверта — місяць подання заявки, а наступні чотири — порядковий номер, що присвоюється заявці протягом цього року (щорічно починаються нові серіі); починаючи з 01.01.2000 номери заявки на винаходи й корисні моделі мають 10 цифр: перші чотири — рік подання заявки, п’ята й шоста — місяць подання заявки, а останні чотири — порядковий номер, що присвоюється заявці протягом цього року (щорічно починаються нові серії);

2) серії, які продовжуються, — заявкам під час їх реєстрації присвоюють номери в послідовності, яка зростає протягом періоду, що перевищує рік. Така серія існувала в СРСР, номери якої перевищили 5 000 000.

(22) Дата подання заявки.

Якщо треба написати дати з використанням ґриґоріанського календаря, найчастіше дані зазначають у послідовності: «число, місяць, рік», рідше — «рік, місяць, число», а ще рідше — «місяць, число, рік». Між числами, що позначають число, місяць і рік, проставляють крапку, навскісну риску або роблять пробіл.

(23) — інші дати;

(24) — дата початку дії прав промислової власності;

(26) Мова публікації заявки.

(30) Пріоритетні дані.

(31) Номер (и) попередньої(іх) заявки (ок) у державі-учасниці Паризької конвенції.

(32) Дата (и) подання пріоритетної(их) заявки (ок) у державу-учасницю Паризької конвенції.

(33) Код держави-учасниці Паризької конвенції, у яку подано попередню (і) заявку (и), згідно зі стандартом ВОІВ ST.3.

(40) Дата (дати) надання документа для загального ознайомлення.

(46) Дата публікації відомостей про видачу патенту (а в Україні, крім того, і номер офіційного бюлетеня).

(46) Дата публікації формули винаходу патентного документа;

(47) Дата надання документа для загального ознайомлення шляхом викладки.

(50) Технічна інформація.

(51) Міжнародна патентна класифікація (МПК).

(52) Внутрішня або Національна патентна класифікація (НПК).

(53) Універсальна десяткова класифікація (УДК).

(54) Назва винаходу або корисної моделі.

(56) Список документів-прототипів, якщо його не включено безпосередньо в текст опису винаходу (корисної моделі).

(57) Реферат або формула винаходу (корисної моделі).

(60) Посилання на інші юридично пов’язані національні патентні документи.

(61) — основний патент;

(62) Номер і дата подання до Укрпатенту попередньої заявки, з якої виділено даний документ.

(62) — дані по раніше поданій заявці;

(63) — дані по раніше поданій заявці, щодо якої даний документ є продовженням;

(64) — номер перевиданої більш ранньої публікації;

(70) Ідентифікація осіб, які мають стосунок до охоронного документа.

(71) Прізвище, ім'я та по батькові або повне найменування заявника.

(72) Винахідник (и), код держави.

(73) Власник охоронного документа.

(74) Прізвище, ім'я та по батькові представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).

(75) Прізвище, ім'я та по батькові винахідника (ів), який (і) також і заявник (и).

(76) Прізвище, ім'я та по батькові винахідника (ів), який (і) також і заявник (и), і власник (и) охоронного документа.

(80) Ідентифікація даних, що стосуються міжнародних конвенцій, крім Паризької конвенції.

(86) Номер і дата подання заявки за процедурою РСТ (процедура, передбачена Договором про патентну кооперацію).

Коди ІНІД стосовно знаків для товарів і послуг визначаються стандартом ВОІВ ST.60 «Рекомендації, що стосуються бібліографічних даних про товарні знаки», а стосовно промислових зразків — стандартом ВОІВ ST.80 «Рекомендації, що стосуються бібліографічних даних про промислові знаки». Всі ці стандарти наведені в додатках.

Тема 5. Класифікація об'єктів промислової власності

5.1 Система класифікацій. УДК. Національні і міжнародні класифікації винаходів Класифікація — це система розподілу об'єктів на класи на основі їх спільних ознак. В основу розподілу, як правило, покладено ієрархічний або фасетний принцип, чи їх комбінації.

Для індексування та пошуку матеріалів у книжкових фондах використовується Універсальна десяткова класифікація (УДК), яка є міжнародною класифікацією, що охоплює всі галузі знань і побудована за ієрархічним десятковим принципом. Ієрархічні класифікації побудовані за принципом підпорядкування одних підрозділів іншим, при цьому кожний підрозділ вищого порядку складається з підрозділів нижчого порядку, зміст яких не перекриває один одного. Ієрархічна класифікація є, звичайно, багаторівневою тобто має деревоподібну структуру.

Існують національні і міжнародні класифікації винаходів (патентні класифікації).

Національна патентна класифікація (НПК) — це класифікаційна система, яка розроблена і застосовується в конкретній країні або групі країн для індексування і пошуку патентних документів. Нині НПК застосовується і продовжує вдосконалюватися, головним чином, у США та Великобританії. Існують німецька, американська, англійська, японська класифікація винаходів, які складають практичний інтерес під час проведення патентних досліджень.

В даний час практично усі країни перейшли до міжнародної класифікації винаходів (МПК — міжнародна патентна класифікація), розглядаючи її як додаткову чи як основну (табл. 3).

Таблиця 3 — Система класифікації винаходів у промислово розвинутих країнах

5.2 Міжнародні класифікації об'єктів промислової власності

Патентні документи містять величезний обсяг інформації. Вони містять майже всі дані про досягнення людства в галузі техніки й технології, тому надзвичайно важливо, щоб ця інформація була доступна всім, кому вона потрібна. Для цього потрібні системи, які певним чином ідентифікували б патентні документи, що належать до тієї чи тієї галузі техніки, і, отже, які дозволили б знайти потрібну інформацію.

Натепер створено й широко застосовуються спеціальні інструменти для вирішення цієї проблеми — міжнародні класифікації об'єктів промислової власності, а саме: міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ), міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), міжнародна класифікація зображальних елементів знаків (МКЗЕЗ) і міжнародна патентна класифікація (МПК).

Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ). Дворівнева (клас — підклас) класифікація виробів призначена для класифікування під час розроблення, експертизи та реєстрації об'єктів, заявлених чи визнаних як промислові зразки. Індекс МКПЗ проставляється в офіційних публікаціях, що стосуються заявок чи реєстрації промислових зразків, згідно із стандартом ВОІВ ST.80 під кодом ІНІД (51).

Чинна 7-ма редакція МКПЗ вступила в силу з 1999р. Вона містить 32 класи і 223 підкласи. МКПЗ складається з абеткового переліку назв зразків за класами. Текст МКПЗ публікується ВОІВ після затвердження кожної редакції. Крім видань на паперовому носієві, ця класифікація в електронному вигляді на web-сайті ВОІВ в Інтернет.

Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП) для реєстрації знаків введена в 1957р. Відповідно до стандарту ВОІВ ST.60 індекси МКТП та/або перелік товарів і послуг подаються за кодом ІНІД (511).

Чинна на сьогодні 8-ма редакція МКТП складається з 42 класів, у т.ч. 34 класів для товарів та 8 класів для послуг, а також з алфавітного переліку товарів і послуг (?11 000 найменувань).

Міжнародна класифікація зображальних елементів знаків (МКЗЕЗ) (скорочено українською мовою КЗЕ — класифікація зображальних елементів) розроблена в 1973р. і вступила в дію в 1986р.

МКЗЕЗ призначена для полегшення пошуку знаків на тотожність і схожість для цілей експертизи. Міжнародне бюро ВОІВ застосовує МКЗЕЗ для класифікування зображувальних знаків, які реєструються за міжнародною процедурою. МКЗЕЗ — це ієрархічна система, що підрозділяє всі зображувальні елементи на категорії, групи та підгрупи.

Четверта редакція діє з 1.01.1998р. і містить 29 категорій, 144 групи і 1634 підгрупи.

Наприклад, категорія 2 (люди) має групу 2.1 (чоловіки) і підгрупу 2.1.9 (музиканти, чоловіки з музичними інструментами), категорія 3 (тварини) має групу 3.1 (чотириногі) і підгрупу 3.1.14 (ведмеді, панди).

5.3 Міжнародна патентна класифікація Міжнародна патентна класифікація (класифікація винаходів) — МПК — пошукова ієрархічна система розподілу технічних понять. МПК охоплює всі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону як винаходи чи корисні моделі. МПК призначена для уніфікованого в міжнародному масштабі класифікування патентних документів, що робить її ефективним інструментом патентних відомств та інших споживачів патентної інформації під час пошуку для визначення патентоспроможності заявленого винаходу. МПК є засобом впорядкованого зберігання патентних документів (систематичні фонди на паперовому носієві та мікроформах, тематичні CD-ROM), що полегшує доступ до наявної в них технічної і правової інформації. МПК також використовують для визначення рівня техніки в окремих галузях, на її основі отримують і обробляють статистичні дані у сфері промислової власності. Міжнародну класифікацію патенту періодично переглядають з метою вдосконалення системи з урахуванням розвитку техніки і кожні п’ять років затверджують її нову редакцію. При цьому рекомендується, щоб патентні документи, які публікують і класифікують згідно з певною редакцією МПК, містили посилання на номер цієї редакції за допомогою відповідної арабської цифри (крім цифри 1): МПК, МПК2, МПК3, МПК4, МПК5, МПК6, МПК7 або МПК, МПК2, МПК3, МПК4, МПК5, МПК6, МПК7.

5.4 Структура Міжнародної патентної класифікації

Основна структура МПК складається з розділів, які поділяються на класи, підкласи, групи та підгрупи. Рубрики МПК позначають буквено-цифровими індексами. Повний класифікаційний індекс складається з комбінації символів, які позначають розділ, клас, підклас, основну групу або підгрупу (рис. 2).

Рис. 2. Приклад повного класифікаційного індексу згідно з МПК В даний час МПК складається з 8 розділів, 118 класів і 624 підкласів. Дробова схема МПК містить групи і підгрупи (усього? 67 000 рубрик).

8 розділів позначені заголовними латинськими буквами:

А — Задоволення життєвих потреб людини;

В — Різні технологічні процеси;

С — Хімія і металургія;

D — Текстиль і папір;

Е — Будівництво; гірнича справа;

F — Прикладна механіка; висвітлення й опалення; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси, підривні роботи;

G — Технічна фізика;

Н — Електрика.

Розділи поділяють на класи, індекс кожного з яких складають з індексу розділу та двозначного числа, наприклад В 01. Заголовок класу відображає зміст класу, наприклад:

В 01 Способи й пристрої загального призначення для виконання різних фізичних і хімічних процесів;

Кожний з розділів може містити для розширення до 99 класів, причому деякі можуть бути пропущені з метою введення в разі потреби. Класи поділяються на групи (непарні цифри) і підгрупи (парні), що дає можливість вводити нові рубрики. Перша підгрупа позначається 00. Можуть бути додаткові знаки.

Кожний клас містить один або більше підкласів. Індекс підкласу складають з індексу класу й великої літери латинського алфавіту, наприклад, В 01 F. Заголовок підкласу з максимальною точністю визначає зміст підкласу, наприклад:

В 01 F Змішування, наприклад розчинення, емульгування, диспергування.

Кожний підклас складають з окремих рубрик, які називають «дробовими рубриками». Дробові рубрики поділяють на основні групи та підгрупи.

Індекс дробової рубрики складають з індексу підкласу, за яким розміщено два числа, відокремлені одне від одного навскісною рискою.

Індекс основної групи складають з індексу підкласу, за яким розміщено одно-, двоабо тризначне число, навскісна риска та два нулі, наприклад В 01 F 9/00. Текст основної групи визначає галузь техніки, яку вважають доцільною для проведення пошуку, наприклад:

В 01 F 9/00 Змішувачі з обертовими резервуарами.

Підгрупи утворюють рубрики, підпорядковані основній групі. Індекс підгрупи аналогічний індексу основної групи, проте після навскісної риски розміщено щонайменше дві цифри, крім 00, наприклад В 01 F 9/10.

Кожну третю або четверту цифру після навскісної риски слід розуміти як подальше додаткове ділення попередньої цифри. Отже, підгрупу з індексом 3/426 треба поставити після підгрупи 3/42, але перед підгрупою 3/43.

Текст підгрупи завжди розглядають у межах обсягу її основної групи і визначає тематичну галузь, у якій вважають найбільш доцільним проведення пошуку. Перед текстом підгрупи ставлять одну або більше крапок, які визначають ступінь її підпорядкованості, тобто вказують на те, що підгрупа є рубрикою, підпорядкованою найближчій розміщеній вище рубриці, надрукованій з меншим відступом, тобто такій, що має на одну крапку менше (рис. 3).

Рис. 3. Приклад ієрархічної структури основної групи B 29 B 15/00: Т-Т7 — охоплення тематики різних груп У будь-якому разі текст підгрупи слід розглядати в межах змісту розміщеної вище рубрики, якій підпорядковано цю групу, наприклад:

В 01 F 7/00 Змішувачі з обертовими перемішувальними пристроями в нерухомих резервуарах;

7/16. з мішалками, які обертаються навкруги вертикальної осі;

7/18.. з пропелерами.

Текст підгрупи В 01 F 7/18 слід розуміти так: «Змішувачі з обертовими перемішувальними пристроями у вигляді мішалок, які споряджено пропелерами та які обертаються навкруги вертикальної осі в нерухомих резервуарах».

5.5 Система посилань МПК

1. Посилання на головну ознаку винаходу. При вказівці індексів МПК на патентному документі на першому місці проставляється індекс, що відноситься до головної ознаки, потім через кому даються індекси, що відносяться до другої ознаки (якщо вони відрізняються від індексу першої ознаки), третьої ознаки і т.д. Наприклад,

С08 °F 209/16, 255/04.

2. Посилання на додаткову інформацію, що представляє певний інтерес. Для цього в структурі МПК використовується знак //. Після знака // містяться індекси додаткової інформації, що не відноситься до предмета захисту, але представляє технічний інтерес. Наприклад, С08 °F 209/16, 255/04 // А61К 47/00

3. Посилання на іншу рубрику. Часто за заголовком класу, підкласу або за рубрикою слідує фраза в дужках, яка містить посилання на іншу рубрику МПК. Така фраза вказує на те, що тематика, яку визначають посиланням, охоплюється іншою рубрикою (або рубриками) МПК. Наприклад, С09J 3/14 (С08 °F 201/16, 214/06) (С08 °F 225/04, 214/06).

винахід патент експертиза

Тема 6. Загальні відомості про патентні дослідження

6.1 Визначення та загальні положення про патентні дослідження. ДСТУ 3575−97

Нормативним документом, що регламентує патентні дослідження на Україні, став стандарт ДСТУ 3575−97 «Патентні дослідження. Основні положення і порядок проведення» .

Під патентним дослідженням розуміється комплекс робіт з пошуку, добору й аналізу патентної і науково-технічної інформації, що містять дані про технічні рішення, складання аналітичних оглядів, що відображають патентну ситуацію, рівень техніки і тенденції її розвитку.

Патентні дослідження — складова частина науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних робіт, передбачених стандартами й іншими нормативними документами, що регламентують розробку, виробництво і реалізацію об'єктів техніки — машини, прилади, устаткування, та ін. види промислової продукції, а також і технологічні процеси (способи).

Патентні дослідження (згідно ДСТУ) — це системний науковий аналіз властивостей об'єкта господарської діяльності протягом його життєвого циклу, які випливають з правової охорони об'єктів промислової власності.

Примітка Господарська діяльність — будь-яка діяльність, зокрема підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Суб'єкт господарської діяльності - юридична особа (підприємство, об'єднання підприємств, установа, організація будь-якої організаційно-правової форми, а також громадянин, що має статус підприємця).

Патентна ситуація щодо ОГД — сукупність даних з правової охорони об'єктів промислової власності.

Об'єкт господарської діяльності:

§ продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин);

§ спосіб;

§ позначення товарів і послуг.

За своїм характером і змістом патентні дослідження належать до прикладних НДР.

Мета патентних досліджень (згідно ДСТУ) — визначення патентної ситуації щодо ОГД.

Патентні дослідження також виконуються з метою виявлення актуальності і наукового обґрунтування, доцільності проведення НДР, ДКР, забезпечення високого науково-технічного рівня, патентоспроможності, патентної чистоти об'єктів техніки, а також з’ясування можливості комерційної реалізації їх за кордоном.

Патентні дослідження проводять на основі патентної та іншої науково-технічної інформації стала загальнодоступною у світі.

Патентні дослідження виконують на всіх етапах життєвого циклу ОГД. (Життєвий цикл ОГД — це сукупність взаємопов'язаних етапів створення, використання й послідовного вдосконалення ОГД). При цьому патентні дослідження проводяться у складі таких робіт:

· маркетингу;

· менеджменту;

· прогнозування;

· перспективного й поточного планування;

· визначення напрямів, темпів розвитку засобів технічного забезпечення своєї діяльності;

· проектування;

· формування замовлення виконавцям;

· вибору напрямів дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД;

· виконання НДР і ДКР;

· науково-технічного співробітництва;

· поставлення ОГД на виробництво;

· підвищення якості ОГД, удосконалення технології;

· матеріального й технологічного забезпечення виробництва;

· експлуатації ОГД;

· придбання обладнання й ліцензій;

· реалізації ОГД (продажу, експонування на виставках, ярмарках, продажу ліцензій);

· правової охорони об'єктів промислової власності.

Результатом патентних досліджень є звіт про патентні дослідження.

Під час проведення патентних досліджень виконують такі види робіт:

— визначення патентоспроможності ОГД. Патентоспроможність ОГД визначають на основі досліджень загальнодоступної патентної та іншої науково-технічної інформації.

— визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності. Ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності визначають на основі результатів статистичної обробки патентної документації, яка стосується ОГД; результатів аналізу відомостей щодо укладених ліцензійних договорів і договорів про передачу права власності; аналізу можливостей застосування в ОГД відомих об'єктів промислової власності.

— виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів і заявників на об'єкт промислової власності. Порушення прав власників чинних охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності виявляють на основі досліджень патентної документації, що стосується ОГД, а також результатів порівняльного аналізу об'єктів промислової власності та ОГД.

Завдання патентних досліджень визначаються стадіями життєвого циклу ОГД (основні стадії життєвого циклу матеріального ОГД — дослідження, проектування, виготовлення, реалізація, монтаж, експлуатація, зняття з експлуатації, демонтаж, утилізація) і відповідними видами робіт, встановленими нормативно-технічними документами.

6.2 Види патентного пошуку. Процедура пошуку патентної інформації

Патентний пошук — різновид інформаційного пошуку, здійснюваного переважно у фондах патентної документації з метою встановлення рівня правової охорони технічного рішення, меж прав власника патентного документа й умов реалізації цих прав.

Патентний пошук є складовою частиною досліджень, під якими розуміються: визначення рівня і тенденцій розвитку об'єктів техніки шляхом проведення порівняльного аналізу створюваного об'єкта з кращими вітчизняними і закордонними зразками; установлення патентоспроможності технічних рішень і патентної чистоти нової продукції.

Отже, є 3 групи цілей патентного пошуку:

* встановлення рівня технічних рішень (для виявлення новизни);

* встановлення обсягу прав власника (винахідника, заявника) при визначенні правомірності видачі патенту;

* встановлення умов здійснення прав патентовласників (зв'язано з економікою експортних і патентно-ліцензійних операцій).

Види патентного пошуку:

* тематичний (предметний), тобто по індексу МПК;

* іменний (для контролю діяльності конкурента);

* по формальних ознаках документа (нумераційний), тобто №, дата (пріоритету, публікацій, викладення і т.д.);

* пошук патентів-аналогів;

* пошук для виявлення патентних прав.

Пошук інформації здійснюється згідно з пошуковим запитом, в якому сформульовано умови релевантності - відповідності результатів пошуку певній інформаційній потребі.

Розглянемо більш детально основні види патентного пошуку.

Нумераційний патентний пошук. Пошук патентної інформації і використанням довідково-пошукового апарату за номером патентного документа (опублікованої заявки, патенту, свідоцтва). При виконанні нумераційного пошуку встановлюється відповідність не тільки між різними номерами, що входять до бібліографічного опису патентного документа, а й іншими буквено-цифровими даними, які легко ідентифікувати за допомогою кодів ІНІД. До буквено-цифрових даних належать: номер поданої заявки, номер акцептованої заявки, номер основного або додаткового охоронного документа, номер основної, додаткової або попередньої заявки, дата подання заявки, дата акцептації, дата видачі охоронного документа, найменування або код країни пріоритету, дата пріоритету, номер пріоритетної заявки, дата викладки заявки, дата публікації заявки (патенту), дата публікації акцептованої заявки, код виду патентного документа тощо.

Всі наведені дані можна поділити на такі групи:

1) номери документів;

2) дати, які стосуються патентного діловодства;

3) інші бібліографічні дані, які супроводжуються кодами ІНІД.

Нумераційний пошук має на меті встановити ряд обставин, що стосуються конкретного охоронного документа, наприклад, до якої рубрики МПК він належить, правовий статус документа на визначену дату, тощо.

Іменний (фірмовий) пошук. Пошук патентної інформації за відомим найменуванням фірми або іменем (прізвищем) заявника, автора (авторів), представника заявника (патентного повіреного) та/або власника охоронного документа. Цей вид пошуку здійснюється з метою контролю діяльності конкурентів, а також як один із попередніх етапів тематичного пошуку (за найменуванням власника охоронного документа встановлюються номери виданих свідоцтв (патентів) та класифікаційні індекси).

Тематичний патентний пошук. Цей вид пошуку ще називають предметним і здійснюють з метою виявлення об'єктів промислової власності (ОПВ), що стосуються досліджуваного питання (досліджуваної галузі).

Залежно від тематики та виду ОПВ, за допомогою елементів інформаційно-пошукової мови, наприклад індексів рубрик МПК, визначається пошукова область стосовно патентного фонду кожної країни з урахуванням:

1) переліку патентоспроможних (охороноспроможних) об'єктів;

2) умов надання правової охорони;

3) систем видачі охоронних документів;

4) правил розгляду заявок;

5) прийнятого тлумачення принципів єдності винаходу (корисної моделі);

6) правил виявлення прототипу;

7) правил упорядкування та систематизації патентних документів;

8) строків дії охоронних документів.

Тематичний пошук проводиться не тільки за фондами описів винаходів, корисних моделей та промислових зразків, а й за фондами опублікованих описів до заявок.

Пошуковим образом документа може бути як індекс рубрики відповідної класифікації, так і список ключових слів.

Пошук патентів-аналогів, тобто патентів, виданих у різних державах на один і той самий винахід (корисну модель), дає змогу значно скоротити обсяг розглядуваних патентних документів, а також полегшити деякі інші патентно-інформаційні дослідження.

Пошук для виявлення патентних прав зводиться до визначення патентно-правової охорони певного винаходу (корисної моделі) або патентних прав певних осіб.

6.3 Пошук аналогів і прототипів Для пошуку аналогів і прототипу виконується спочатку аналіз технічного рішення, де:

*для пристрою виписують усі функціональні елементи (вузли, деталі, блоки) з вказівкою функцій, виконуваних кожним з елементів;

*для способу виписують ознаки, що характеризують наявність операцій і прийомів, утворюючих спосіб.

Пошук інформації про винахід проводиться, як правило, для рішення однієї з наступних задач:

* прогнозування тенденцій розвитку техніки;

* визначення новизни технічних рішень, що заявляються як винаходи;

*визначення патентної чистоти об'єктів техніки у відношенні винаходів. Далі виділяють сукупності істотних ознак об'єкта, завдяки яким можна одержати той технічний результат, що заявляється у винаході.

Аналоги — об'єкти того ж призначення, що й об'єкт патентного дослідження, подібні по технічній сутності і по результату, що досягається при їхньому використанні.

Прототип — найбільш близький до винаходу аналог по технічній сутності і результату, що досягається, при його використанні.

Існують два способи визначення прототипу з аналогів:

1) по максимальній кількості подібних ознак заявленого об'єкта винаходу й ознак аналога (табл. 4);

Таблиця 4 — Сукупності порівнюваних ознак

2) по одній (двом) істотній ознаці, що у більшому ступені в порівнянні з іншими впливає на досягнення позитивного ефекту і яку представляється можливим виділити з числа подібних з ознаками аналога.

На практиці частіше використовується перший спосіб.

Для наочності приведемо приклад вибору, прототипу на винахід «Шарикопідшипник».

Аналіз (табл. 5) показав, що більше подібних ознак з запропонованим винаходом (рис. 4а) у другому аналогу (рис. 4в), який і прийнятий за прототип.

а) б), в) Рис. 4 — Схеми об'єктів для вибору прототипу на винахід «Шарикопідшипник»

Таблиця 5 — Порівняння ознак шарикопідшипників

Тема 7. Зміст і порядок патентних досліджень по ДСТУ 3575−97

7.1 Порядок проведення патентних досліджень. Розробка регламенту Порядок проведення патентних досліджень наступний:

1. Розробка завдання на проведення патентних досліджень.

2. Розробка регламенту пошуку інформації на проведення патентних досліджень щодо ОГД, його складових частин:

— визначення предмета пошуку;

— зазначення мети пошуку інформації:

— визначення держав пошуку інформації:

— визначення класифікаційних індексів;

— визначення ретроспективності пошуку;

— вибір джерел інформації.

3. Пошук, обробка інформації та оформлення довідки про пошук.

4. Систематизація та аналіз інформації.

5. Оформлення звіту про патентні дослідження.

Розглянемо більш детально порядок проведення патентних досліджень.

Завдання на патентні дослідження формується відповідно до поставленої мети.

Після формулювання завдання на проведення патентних досліджень розробляють регламент.

Перший етап розроблення регламенту пошуку інформації на проведення патентних досліджень — визначення предмета пошуку.

Предмет пошуку визначають, виходячи з конкретних завдань патентних досліджень, категорії об'єкта (продукт (пристрій, речовина) або спосіб), а також з того, які саме його елементи, параметри, властивості та інші характеристики досліджуватимуть.

Якщо тема патентних досліджень — пристрій (апарат, машина, технологічна лінія або її елементи), то предметами пошуку можуть бути: пристрій у цілому (загальне компонування, принципова схема); принцип роботи пристрою; вузли та деталі; матеріали (речовини), використовувані для виготовлення окремих елементів пристрою; технологія виготовлення пристрою; галузі можливого застосування пристрою.

Якщо розглядають будь-яку систему в цілому (наприклад, технологічну лінію або установку), то слід звернути увагу на її конструктивні або функціональні елементи, які не тривіальні й можуть мати загальне застосування. У цьому разі слід розглядати як систему в цілому, так і її конструктивні або функціональні елементи.

Якщо тема патентних досліджень — речовина, то предметом пошуку можуть бути: сама речовина (її якісний або кількісний склад); спосіб одержання речовини; вихідні матеріали; галузі можливого застосування речовини.

Якщо тема патентних досліджень — технологічний процес (спосіб), то предметом пошуку можуть бути: технологічний процес у цілому; його етапи, якщо він являє собою самостійний охороно придатний об'єкт; вихідні продукти; проміжні продукти та способи їх одержання; кінцеві продукти і галузі їх застосування; обладнання, на основі якого реалізується цей процес (спосіб).

Формулювати предмет пошуку слід, по можливості, з використанням термінології, прийнятої у відповідній системі класифікації. Конкретизація предмета пошуку зводиться до наближення його формулювання до найменувань рубрик МПК, НПК, УДК. Слід зазначити, що під час проведення досліджень предмет пошуку можна уточнювати.

Другий етап регламенту пошуку інформації - зазначення мети пошуку інформації.

Метою патентних досліджень може бути одержання вихідних даних для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності ОГД; використання сучасних науково-технічних досягнень і виключення невиправданого дублювання досліджень та розробок; дослідження технічного рівня ОГД, виявлення тенденцій його розвитку; визначення відповідності ОГД умовам патентоспроможності; обґрунтування конкретних вимог до вдосконалення існуючої та створення нової продукції й технології; аналіз конкурентоспроможності ОГД та ін.

Третій етап регламенту пошуку інформації - визначення держав пошуку інформації.

При цьому керуються завданнями проведення патентних досліджень.

Визначаючи патентоспроможність ОГД, пошук зазвичай слід проводити щонайменше за такими державами, як Україна, Російська Федерація, СРСР, США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Японія, Швейцарія, а також за державами, у яких найбільш розвинута досліджувана галузь техніки.

Щоб визначити технічний рівень і тенденції розвитку ОГД, державу пошуку вибирають за результатами попереднього пошуку за реферативними журналами та іншими матеріалами (тематичними добірками, картотеками, аналітичними оглядами тощо).

Визначаючи ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності (експертиза ОГД на патентну чистоту), пошук проводять державами, відносно яких не повинні бути порушені права патентовласників (наприклад, застосовуючи ОГД на території України й Російської Федерації, державами пошуку будуть ці дві держави).

Четвертий етап регламенту пошуку інформації - визначення класифікаційних індексів.

Для пошуку науково-технічної інформації використовують універсальну десяткову класифікацію, а для пошуку патентної інформації - міжнародну й національні патентні класифікації. При цьому слід враховувати можливі зміни систем класифікації протягом часу, що дорівнює ретроспективності (глибині) пошуку.

Основи визначення класифікаційних рубрик МПК було розглянуто в підрозд. 5.4. При цьому слід пам’ятати про наявність декількох підрозділів, у яких можна виявити аналоги об'єкта (наприклад, якщо об'єктом є клапан, який застосовують у двигунах внутрішнього згоряння, то пошук слід вести не тільки в рубриках, які стосуються клапанів безпосередньо, а й у рубриках, які стосуються двигунів.

П’ятий етап регламенту пошуку інформації - визначення ретроспективності пошуку.

Визначаючи патентоспроможність ОГД, який належить до профільних напрямів діяльності організації, патентні дослідження проводять найчастіше на глибину 50 років, а визначаючи патентоспроможність ОГД, який не належить до профільних напрямів діяльності організації, — зазвичай не менше ніж на 15 років.

Проводячи патентні дослідження з метою визначення рівня й тенденцій розвитку виду техніки, до якого належить ОГД, пошук виконують на глибину, достатню для встановлення тенденцій розвитку цього виду техніки (5 — 15 років).

Визначаючи ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності, глибину пошуку визначають строком дії патенту в державі пошуку (зазвичай не більше 20 років).

Виявляючи порушення прав власників чинних охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності, глибину пошуку визначають дійсним строком дії певного охоронного документа.

Шостий етап (останній) регламенту пошуку інформації - це вибір джерел інформації.

Основні види джерел патентної інформації розглянуто в підрозд. 3.2, 3.3.

Правильний вибір джерел інформації безпосередньо впливає на якість, достовірність, а також на працевитрати всіх патентних досліджень.

Джерела інформації вибирають з урахуванням завдань проведення патентних досліджень, наявності інформаційних джерел у державі, оперативності виходу у світ джерела інформації, інформативності джерела, а також характеру інформації в джерелі.

Передусім слід звертатися до найбільш доступних джерел інформації, що забезпечують за мінімальної трудомісткості максимальну ймовірність виявлення аналогів.

Після розроблення регламенту пошуку інформації виконують безпосередньо пошук, оброблення інформації та оформлення довідки про пошук.

Під час проведення пошуку належить установити оптимальну черговість пошуку, щоб найшвидше знайти потрібну інформацію. При цьому бажано концентрувати увагу на рубриках класифікації, у яких імовірність знаходження потрібних документів найбільша. Перед поширенням пошуку на інші галузі техніки слід взяти до уваги вже отримані результати пошуку і, коригуючи його галузі, вивчити посилання, які знаходяться в знайденій документації. Так, наявність значної кількості посилань на патентну літературу може бути сигналом, який вказує на потребу більш докладного вивчення науково-технічної та довідкової літератури. Під час пошуку часто доцільно користуватися посиланнями (постійними й поточними), які наводяться у виданнях.

Після проведення пошуку інформації настає черга її систематизації та аналізу.

Аналіз документації, відібраної в результаті пошуку, починають з її систематизації, яка залежить від виду виконуваних робіт. Так, для визначення ситуації щодо використання прав на об'єкт промислової власності відібрані документи систематизують за державами та фірмами, за національними й іноземними заявниками, а охоронні документи національних заявників — за роками подачі заявок.

Для визначення рівня й тенденцій розвитку техніки відібрані патентні документи та джерела науково-технічної інформації систематизують згідно з технічними рішеннями, спрямованими на одержання одного й того самого технічного результату, і за роками їх створення.

Відібрані проспекти й каталоги систематизують за типами об'єктів, а документи, які стосуються однотипних об'єктів, — за державами, фірмами й роками випуску.

Після систематизації всієї відібраної документації виконують попередній аналіз, у результаті якого відбирають найбільш цікаві технічні рішення. Після цього детально аналізують ці рішення залежно від виду виконуваних робіт і остаточно оформлюють звіт про патентні дослідження (ДСТУ 3575−97).

7.2 Оформлення та викладення звіту про патентні дослідження Результатом проведених патентних досліджень є його звіт. Матеріали звіту використовують під час розробки документів, які пов’язані з діяльністю суб'єкта господарської діяльності, в тому числі:

— прогнозів, програм, планів створення та розвитку виробництва ОГД та надання послуг;

— тематичних карток;

— заявок на розробку та освоєння ОГД;

— вихідних вимог замовника на виконання НДР, ДКР;

— технічних та тактично-технічних завдань на виконання НДР, ДКР;

— звітів про проведення НДР, ДКР;

— технічних умов (технічного опису) на розроблений ОГД;

— стандартів на розроблений ОГД;

— карт технічного рівня та якості ОГД;

— заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності;

— патентних формулярів згідно з ДСТУ 3574−97;

— інформаційних карт державної атестаційної комісії.

Звіт про патентні дослідження затверджує керівник суб'єкта господарської діяльності.

Власником оригіналу звіту про патентні дослідження є суб'єкт господарської діяльності.

Облік та зберігання звіту, а також внесення змін до нього проводять у порядку, що встановлений власником оригіналу звіту про патентні дослідження.

Звіт про патентні дослідження вміщує такі структурні елементи:

— титульний лист;

— загальні відомості про об'єкт дослідження;

— список виконавців;

— зміст (перелік документів);

— основну частину;

— додатки.

Титульний лист звіту про патентні дослідження заповнюють за формою, що наведена в ДСТУ 3575−97.

Загальні відомості про об'єкт дослідження містять:

— найменування суб'єкта господарської діяльності:

— дату початку та дату закінчення розробки (рік, місяць);

— призначення, галузь використання, стислий опис ОГД.

Загальні відомості можуть бути доповнені іншою необхідною інформацією.

Основна частина звіту містить такі розділи:

— визначення патентоспроможності ОГД;

— визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності;

— виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності.

Зміст та обсяг основної частини обумовлюються завданням на проведення патентних досліджень. Основну частину звіту виконують у вигляді форм, що наведено в ДСТУ 3575−97. У тому випадку, коли патентні дослідження проводять щодо декількох об'єктів промислової власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка та знака для товарів і послуг), форми основної частини звіту заповнюють на кожний об'єкт промислової власності окремо.

Наприкінці кожного розділу основної частини звіту наводять висновки та рекомендації.

Основну частину звіту закінчують узагальненими висновками за результатами патентних досліджень.

До основної частини звіту додають:

— завдання на проведення патентних досліджень;

— регламент пошуку;

— довідку про пошук.

Тема 8. Патентні дослідження на різних стадіях процесу розроблення нової продукції

8.1 Взаємозв'язок стадій розроблення нової продукції з патентними дослідженнями Одним з інструментів управління інтелектуальною власністю на всіх етапах процесу розроблення нового товару є використання патентних досліджень, які передбачають пошук, відбір та аналіз опублікованої патентної, науково-технічної та економічної інформації. Такі дослідження дадуть змогу підприємцеві впевнено планувати свою ринкову стратегію; визначати доцільність вжиття заходів для отримання правової охорони об'єктів промислової власності; допоможуть уникнути порушення прав промислової власності інших суб'єктів господарської діяльності, а тим самим — значних фінансових санкцій; виявити можливості обійти або скасувати охоронний документ, що заважає реалізації виробничих планів підприємства.

Взаємозв'язок стадій розроблення нової продукції з видами патентних досліджень показано на рис. 5.

Рис. 5 — Взаємозв'язок стадій процесу розроблення з патентними дослідженнями

8.2 Патентні дослідження на стадії пошуку та відбору нових ідей Важливим на цьому етапі є визначення вимог до продукції на основі патентних досліджень. У тексті патенту на винахід є розділ, у якому винахідник аналізує попередній стан розвитку об'єкта техніки, розкриває недоліки відомих технічних рішень і формулює вимоги до вдосконалення цього об'єкта шляхом визначення мети винаходу. Зіставлення таких цілей з вимогами, які висувають споживачі продукції, дають багатий матеріал для забезпечення конкурентоспроможності продукції через удосконалення саме цих її якостей, що є критичними з погляду користувача (техніко-економічного показника продукції - ТЕП).

Отже, забезпечення одного з найважливіших чинників конкурентності - відповідності якості продукції вимогам споживача — може базуватися не тільки на традиційній методиці, пов’язаній з проведенням опитувань та анкетуванні користувачів, але й на проведенні патентних досліджень, що пов’язані з аналізом таких розділів текстів патентних документів, в яких формулюються цілі й завдання винаходу.

Одним з основних чинників, який необхідно брати до уваги при розробленні нового продукту є визначення частки ринку, яку виробник може потенційно завоювати.

Для цього необхідно виявити фірм-конкурентів. Відповідь на це питання можна отримати на основі маркетингових досліджень ринку, що потребують великих витрат коштів і часу.

Водночас можна використати для цього простішу процедуру патентних досліджень конкурентів на ринку, маючи на увазі наявну конкуренцію між кількістю отриманих ними патентів і зайнятою цим продуктом часткою ринку, з одного боку, та кількістю отриманих патентів і вірогідністю виходу через деякий час (3−5 років) цього продукту на ринок — з іншого.

Аналіз активності фірм можна провести за двома варіантами: статично (загальна кількість патентів за певний часовий інтервал) та динамічно (розподіл патентів за роками пріоритету або зростання загальної кількості патентів для кожної фірми в інтервалі досліджуваного часу).

У першому випадку формується перелік фірм, що активно патентують винаходи, пов’язані з удосконаленням цієї продукції. При цьому фірми ранжуються за ступенем активності в порядку зменшення кількості патентів, що їм належать. Такий перелік дозволить виявити провідних фірм та оцінити займану на ринку певної продукції частку кожної фірми.

8.3 Патентні дослідження на стадії на стадії формування концепції нової продукції

Концептуальна стадія розроблення — це період, протягом якого формується концепція продукції, встановлюється наукова достовірність цієї концепції та підтверджується її потенційна значущість на основі моделі, що дозволяє перевірити базовий принцип.

Для досягнення цілей концептуальної стадії розроблення необхідне проведення таких видів патентних досліджень:

— складання дерева цілей для розроблюваної продукції на основі аналізу описів винаходів, спрямованих на вдосконалювання продукції певного виду;

— детальніший аналіз напрямків науково-технічних пошуків конкурентів на основі вивчення виданих їм патентів у попередні роки та прогнозування нових видів продукції, що вони можуть поставити на ринок;

— аналіз тенденцій розвитку ринку продукції певного виду;

— оцінка перспективного технічного рівня розроблюваної продукції та визначення її можливих переваг порівняно з конкурентними зразками продукції;

— експертиза на патентну чистоту технічних і художньо-конструкторських рішень, планованих до використання в розроблюваній продукції.

Інформацію про складання дерева цілей можна знайти в спеціальному розділі опису винаходу, в якому характеризується результат від його використання. Наприклад: «метою винаходу є підвищення надійності роботи пристрою», «метою винаходу є підвищення виробничої потужності апарата» тощо.

Важливим результатом патентних досліджень на цій стадії є оцінка результатів, що пов’язані з патентною чистотою нової продукції, тобто можливості комерційної реалізації продукції без порушення прав таких осіб, що закріплені їхніми патентами чи іншими охоронними документами третіх осіб на території тієї країни, де передбачається комерційна реалізація нової продукції.

Експертиза на патентну чистоту проводиться для того, щоб мати змогу безперешкодно використовувати продукцію в певній країні чи групі країн і виробити рекомендації із забезпечення таких умов використання, що не призводять до порушення патентів третіх осіб. Вона полягає в пошуку й установленні всіх чинних у певній країні (країнах) патентів на різні види промислової власності, що стосуються продукції, яка перевіряється, їхнього аналізу, а також дослідження умов, що сприяють вільному використанню цієї продукції у відповідній країні (країнах).

Експертизу на патентну чистоту треба здійснювати на, можливо, більш ранніх стадіях процесу розроблення продукції, для того щоб за її результатами можна було внести необхідні зміни в концепцію розроблювальної продукції з мінімальними витратами.

Експертиза об'єктів техніки на патентну чистоту передбачає такі основні операції:

— встановлення країн, за якими треба перевірити патенти;

— вивчення особливостей патентного законодавства країн, за якими здійснюється перевірка;

— аналіз об'єкта перевірки та виділення технічних і художньо-конструкторських рішень, що підлягають перевірці на патентну чистоту;

— визначення класифікаційних рубрик для виділених технічних рішень (МПК);

— пошук і добір патентів, що стосуються виділених технічних рішень;

— попередній аналіз патентів і відбір тих із них, що потребують детального дослідження та становлення їхньої дійсності;

— детальний аналіз відібраних чинних патентів на основі вивчення формули винаходу (пунктів домагань), інших елементів опису, що мають правове значення, і креслень для встановлення патентів, які заважають;

— визначення умов безперешкодної реалізації продукції в країні перевірки з урахуванням результатів експертизи.

Підкреслимо, що патентна нечистота унеможливлює продаж продукту на ринках країн, в яких такої чистоти не забезпечують, що може призвести до великих фінансових втрат. І навпаки, якщо це буде встановлено на ранніх етапах розроблення продукту, то буде змога або своєчасно внести корективи в цей процес з метою забезпечення патентної чистоти, або відмовитись від розроблення, якщо це можливо, що заощадить кошти, або ж продовжувати розробляти продукт, що не є патентно чистим. Але в цьому разі буде значно обмежена територія її продажу (країни) й існуватиме значний ризик порушення чужих прав, якщо хтось із конкурентів запатентує свій винахід, який має стосунок до цього продукту на території (в країні), де здійснюється його продаж.

8.4 Патентні дослідження на стадії на стадії формування концепції технологічного процесу З погляду інтелектуальної власності є три можливості забезпечити успіх товарів чи послуг на ринку:

— змінювати якість продукції та послуг відповідно до попиту користувачів;

— змінювати способи виробництва товарів і послуг з метою підвищення їх конкурентоспроможності;

— змінювати одночасно перше й друге, оскільки технологія здатна впливати на якість товарів і послуг.

Патентна інформація є одним з найважливіших джерел інформації про нові технології. Врешті, для прогнозування нових технологій можна застосовувати ті ж прийоми патентних досліджень, що й для продукції.

8.5 Патентні дослідження на стадії розроблення продукції

Стадія розроблення — це період, протягом якого проводиться необхідне вдосконалення окремих функціональних елементів та продукції загалом, зокрема і її дизайну, вдосконалення використовуваних у продукції матеріалів і технологічного процесу її виготовлення, а також підтвердження придатності продукції для промислового виробництва.

Метою розглянутої стадії є не тільки здійснення необхідних удосконалень, але й підтвердження того, що продукція матиме заявлені параметри та споживчі властивості.

Численні приклади переконливо показують, що належна увага до спрощення продукції та її промислового дизайну дозволяє значно зменшити витрати на пізніших стадіях. Наприклад, у виробництві принтерів однієї з провідних компаній спрощення дизайну привело до триразового скорочення конструктивних елементів, що вилилося в десятикратне зменшення витрат на стадії збирання та налагодження принтерів.

На стадії розроблення продукції основними видами проведених патентних досліджень є оцінка охороноздатності створюваних технічних і художньо-конструкторських рішень, оцінка технічного рівня та перевірка на патентну чистоту створеного на цій стадії технічного прототипу продукції.

У зв’язку з тим, що на цій стадії в об'єкт розроблення вносяться зміни й доповнення, необхідно кожне внесене технічне рішення перевірити на патентну чистоту стосовно тих країн, за якими проведено таку перевірку на стадії формування концепції. Оскільки всі зміни, внесені в об'єкт на цій стадії, здійснювалися з урахуванням результатів експертизи об'єкта на патентну чистоту, що проводилась на стадії формування концепції, то така додаткова перевірка, як правило, не забирає багато часу і засобів.

Отже, патентні дослідження слід проводити практично на всіх стадіях процесу розроблення нової продукції. Вони є основою для прийняття найважливіших управлінських рішень, пов’язаних із продовженням процесу розроблення (переходом на наступну стадію), зміною напрямку розроблення (повернення до попередніх стадій) або припинення розроблення.

Особливе значення патентні дослідження мають на початкових стадіях процесу розроблення і, зокрема, на стадії формування концепції нової продукції. Проведення їх на початкових стадіях дозволяє істотно знизити всі види ризиків, пов’язаних з розробленням нової продукції, і підвищити ймовірність створення конкурентної продукції.