Рівняння Бернуллі для елементарної струминки і потоку в'язкої рідини

На відміну від ідеальної рідини при русі в’язкої(реальної) рідини частина енергії, яку вона має, витрачається на подолання сил опору (внутр. тертя, вихроутвор. та ін.). Отже питома енергія в будь-якому наступному в напрямі течії поперечному перерізі буде меншою порівняно з питомою енергією в попередньому перерізі. Тому рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини буде мати вигляд.

.	(13).

де — втрати енергії (напору) струминки між обраними перерізами.

Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини отримують інтегруванням рівняння (13) з заміною дійсних швидкостей окремих струминок, що утворюють потік, на середню швидкість х рідини в даному перерізі (рис.6):

.	(14).

Коефіцієнт б, що входить до рівняння Бернуллі, називають коефіцієнтом кінематичної енергії або коефіцієнтом Коріоліса. Він враховує нерівномірність розподілу швидкостей в перерізі потоку і фактично є відношенням дійсної кінетичної енергії потоку в даному живому перерізі до кінетичної енергії, обчисленої за середньою швидкістю потоку. Величина коефіцієнта б в залежності від характеру течії рідини змінюється в межах від 1,04…1,12 до 2. Складова рівняння — це сумарні втрати питомої енергії (напору) потоку між обраними перерізами.

Запишемо рівняння Бернуллі (14) в такій формі:

.	(14').

де і - повні гідродинамічні напори потоку в перерізах 1−1 та 2−2 відповідно.

Відношення втрат напору до довжини ділянки потоку, обмеженої перерізами 1−1 і 2−2, називають гідравлічним уклоном, або градієнтом втрат напору:

.	(15).

тут l — довжина ділянки, м.