Зміни порід і причини, які її визивають

ЗМІНА деревних порід, процес зміни на одній і тій же площі одних деревних порід іншими. С. д. п. може бути наслідком природного розвитку лісової рослинності (автогенні зміни), а також зміни умов її існування або самої рослинності в результаті коливання клімату, діяльності людини, катастрофич. факторів (екзогенні зміни) .

Автогенні С. д. п. протікають повільно. Вони обумовлені складними і різноманітними суперечливими процесами в лісових біогеоценозах. При цьому механізмом С. д. п. є витіснення одних видів іншими в процесі їх міжвидової боротьби за існування і конкуренції. Напр., Світлолюбні деревні породи (береза, сосна, осика, дуб і ін) змінюються тіньовитривалими (ялина, ялиця, липа та ін) в тих випадках, коли грунтові умови і умови зволоження сприятливі для їх зростання. Не менш поширені зміни порід, підготовлені трив. виростання до.-л. однієї деревної породи, що викликав несприятливий для неї зміна лесорастіт. умов. Подібні С. д. п. характерні для рівнинних, надмірно зволожених тайгових лісів, в яких брало в результаті трив. існування їли нерідко спостерігається прогресуючий розвиток живого напочвенного покриву з долгомошних і сфагнових мохів, заболочування, що і викликає зміну їли сосною, березою та ін більш стійкими до перезволоження деревними породами.

Найбільш поширені екзогенні С. д. п., пов’язані зі зміною клімату, впливом на ліс людини і катастрофичних факторів. Найбільш тривалі і великомасштабні екзогенні С. д. п. відбуваються в результаті історич. змін клімату. За даними пилкового аналізу, подібна зміна широколистяно — хвойних лісів хвойними, викликана загальним похолоданням і зволоженням клімату, спостері галася на тер. європ. тайги СРСР в четвертинному періоді. Сучас. клімат цієї тер. сприятливий для виростання хвойних лісів. Особливо різко виражені екзогенні С. д. п. викликаються госп. діяльністю людини і природними катастрофами. Як правило, вони призводять до зміни корінних лісів похідними. Найбільш поширені зміни, що виникають в результаті рубок лісу. У тайгових рнах СРСР, де широко застосовуються концентровані сплошнолесосечние рубки корінних ялинових, соснових, модринових деревостанів, досить звичайна зміна їх похідними березовими, осиковими і сероольховимі насадженнями. Насіння берези, осики і сірої вільхи, рясно і часто плодоносних, розносяться вітром на великі відстані і заселяють суцільні вирубки. Самосів цих порід стійкий до несприятливих коливань мікроклімату, дуже швидко росте і чудово конкурує з бурхливо розвивається трав’янистою рослинністю, а також з самосівом і підростом зрубаного материнського деревостану. Крім того, береза, осика і сіра вільха дають рясну поросль, дораю за короткий час може повністю заселити суцільну вирубку, якщо в складі зрубаного деревостану була навіть незначна їх домішка. Аналогічні зміни спостерігаються в результаті лісових пожеж, бурелому, масового нападу комахшкідників та ін природних явищ, що викликають загибель деревостанів.

Особливе місце серед екзогенних С. д. п. займають зміни, викликані токсичними речовинами, рекреацією, випасом худоби. Як правило, вони відбуваються протягом декількох десятків років внаслідок поступового відмирання дерев найменш стійких до того чи іншого виду впливу деревних порід і заміни їх більш стійкими. При триваючому впливі несприятливих факторів корінні лісові суспільства змінюються більш стійкими до даного виду впливу похідними спільнотами, к-які згодом повністю розпадаються. Нерідко подібні зміни охоплюють великі площі. Характерним прикладом є зміна хвойних лісів листяними, а останніх — луговими спільнотами, що спостерігається в ряді пром. р-нів Зап. Європи, що відрізняються підвищеним забрудненням атмосфери токсичними речовинами.

С. д. п. має велике лісівництва. і госп. значення, тому що в результаті її можуть істотно змінюватися родючість лісових грунтів, продуктивність і госп. цінність лісів, водоохоронні, захисні, санітарно — гігієнічний, рекреац. та ін корисні їх властивості. У тайзі зміна ялинових насаджень березовими (і почасти осиковими) сприяє розкладанню грубого гумусу, зниження кислотності і еволюції малородючих підзолистих грунтів в більш родючі дерново-підзолисті. З ін боку, в результаті такої зміни знижується товарна цінність лісів і рентабельність їх вирощування. Крім того, зміна ялинових лісів березовими і осиковими призводить до означає. прискоренню сніготанення, збільшення частки поверхневого стоку і загальному перерозподілу стоку річок та водного балансу водозборів. У рекреац. лісах і зелених зонах часткова зміна хвойних лісів листяними покращує естетичний. та санітарно-гігієнічний. властивості лісових ландшафтів.