Економічна характеристика господарства Тернопільської області

Спиртова.

.

.

Хлібопекарна.

.

Рослинництво.

.

Сільське господарство.

.

.

Господарство Тернопільської області.

.

Мал.1.

.

Тваринництво.

.

Будівництво.

.

Транспорт.

.

ПРОМИСЛОВІСТЬ На підприємствах області виробляється 1.7% промислової продукції України.

Загальна кількість підприємств на сьогодні складає - 269.

Обсяг промислового виробництва в діючих цінах — 460 млн.грн.

Виробництво найважливіших видів продукції.

Назва продукції.	Кількість.	У % до обсягу виробництва Укр.
Цукор пісок із цукрового буряка Сир жирний М’ясо (включаючи субпродукти і категорії). Масло тваринне Спирт-сирець Горілка та лікеро-горілчані вироби Тканини бавовняні. Фарфоро-фаянсовий посуд Цегла.	146 тис.тонн. 46 тис.тонн. 7.3 тис.тонн. 4.0 тис.тонн. 1941 тис.дал. 1055 тис.дал. 28.7 млн.кв.м. 10.9 млн.шт. 90 млн.шт.	7.4. 9.1. 3.0. 3.7. 12.4. 5.2. 51.3. 9.0. 4.7.

Структура промислового виробництва.

Галузі промисловості.	Обсяг (млн.грн.).	%.
Харчова промисловість Машинобудування Легка промисловість Промисловість будматеріалів Борошно-круп'яні. Скляна і фарфоро-фаянсова Електроенергетична Хімічна і нафтохімічна Чорна металургія Деревообробна та целюлозо-паперова Поліграфічна. Інші виробництва промисловості.	240.3. 83.5. 38,7. 17,8. 18,9. 16,2. 23,2. 5,4. 3,7. 2,6. 2,6. 7,1.	52,3. 18,2. 8,4. 3,9. 4,1. 3,5. 1,2. 0,8. 0,6. 0,6. 1,4.

За рівнем розвитку промисловості Тернопільщина займає 22 місце серед областей України, хоча за виробництвом деяких видів продукції займає одне з перших місць. Для розвитку промисловості на території області є сприятливі умови. Тут достатня кількість трудових ресурсів, нерудних копалин, сільськогосподарської сировини. На їх основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної, деревообробної, скляної і фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будівельних матеріалів.

Провідне місце серед галузей промисловості займає харчова. Молочна промисловість виробляє масло, сир, цільномолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є Тернопільський молокозавод, Чортківськиї, Козівський, Монастирський, Бучацький, Борщівський сирзаводи, теребовлянський завод сухого знежиреного молока, маслозаводи — Шумський, Хоростківський, Підгаєцький, Підволочиський, Бережанський, Ланівецький, Заліщицький.

М’ясна промисловість представлена Тернопільським і Чортківським м’ясокомбінатами, а також цехами, які переробляють м’ясо, при районних харчокомбінатах.

Легка промисловість за обсягом товарної продукції займає друге місце після харчової, а за кількістю зайнятих — перше місце в структурі промисловості Тернопільської області. Вона базується на місцевій і довізній сировині. В ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна, взуттєва промисловість.

В виробництві промислової продукції області поступово знижується частка деревообробної промисловості. Це пов’язано зі зменшенням кількості місцевої і довізної сировини (переважно з північної Європейської частини Росії). основна продукція галузі - меблі, тара, будівельні матеріали. Найбільші підприємства — Тернопільська, Кременецька, Бережанська меблеві фабрики, Потуторський, Озернянський деревообробні заводи, Козовська фабрика «Темп». Меблева промисловість не забезпечує потреб населення Тернопільської області у своїй продукції, тому меблі завозяться з інших областей.

Роль паливно-енергетичної промисловості у виробництві промислової продукції дуже мізерна. Це пов’язано з тим, що дана галузь немає для свого розвитку на території області ніяких ресурсів. Природний газ поступає в область по магістральних газопроводах Торжок-Долина, Дашава-Київ, Уренгої-Помари-Ужгород, «Союз» .

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС Важливе місце в господарстві Тернопільської області займає агропромисловий комплекс (АПК). Для його розвитку тут є сприятливі природні і економічні умови. АПК — це міжгалузевий комплекс, який формується на основі виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Основною для його розвитку є сільське господарство. Воно дає сировину для легкої та харчової промисловості області, забезпечує населення продуктами харчування.

Всього в Тернопільській області нараховується 877 підприємств, фермерських господарств — 786 од. Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) складає 1055.7 тис. га, або 2.5% угідь України, із них: ріллі - 872.4 тис. га (2.6% ріллі України) — пасовища — 126.3 га.

В Тернопільській області виробляється на кожну людину значно більше, ніж в країні, зерна, картоплі, молока і м’яса, але значно менше овочів і фруктів. Серед галузей сільського господарства в області на першому місці - рослинництво (в структурі сільськогосподарського виробництва на рослинництво припадає 57%, а на тваринництво — 43%). Основні напрями виробництва в галузі рослинництва:

• ирощування зернових культур;

• ирощування цукрових буряків;

• ирощування картоплі та овочевих культур;

• ормовиробництво.

Тваринництво є другою галуззю сільського господарства в області. Для його розвитку тут є сприятливі умови: польове кормовиробництво, надходження відходів від харчової промисловості, виробництво комбікормів, наявність пасовищ та ін. найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво. Основними напрямами виробництва в галузі тваринництва є:

• иробництво м’яса;

• иробництво молока;

• тахівництво (виробництво м’яса птиці, яєць).

Скотарство в області має молочну спеціалізацію. Приблизно третину поголів'я великої рогатої худоби становлять корови. Переважно чорно-ряба, червона польська і симентальська породи, які мають високу продуктивність.

Свинарство є важливою галуззю тваринництва. В області є сприятливі умови для збільшення поголів'я свиней. Щільність поголів'я свиней в області ще значно менша, ніж по Україні. Найбільше розвинуте свинарство в центральних районах.

Птахівництво розвивається в області досить швидко. Тільки за останні два роки поголів'я птиці збільшилось вдвічі. Найкраще розвинута ці галузь в Тернопільському, Зборівському, Збаразькому, Борщівському іГусятинському районах.

На базі вирощування і переробки сільськогосподарської продукції в області сформувались спеціалізовані АПК. Серед них:

• ослинницько-промислові - цукро-буряковий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментаційний, зернопереробний, кароплепромисловий;

• варинницько-промислові - м’ясопереробний, молокопереробний.

ТРАНСПОРТ Транспорт — одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впрливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. На території Тернопільської області розвинуто майже всі(крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов’язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України.

Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень всіх вантажів і пасажирів області. Мережа автомобільних доріг загального користування Тернопільської області складає 5546 км, із них 5206 км., або 94% з твердим покриттям.

За значенням доріг: — державні - 1394 км або 25%.

• -.місцеві - 4152 км або 75%.

за видами покриття: — асфальтобетонні - 1371 км або 25%.

від загальної протяжності доріг ;

• -.чорне шосе — 2373 км або 43%.

білощебневе шосе — 1385 км або 25%.

бруківка — 78 км або 1%.

грунтові - 339 км або 6%.

серед областей України Тернопільська займає 20 місце за загальною протяжністю доріг з чорним покриттям, 13 місце за загальною протяжністю доріг з чорним покриттям, 1 місце із забезпеченості дорогами з твердим покриттям на 1000 м² території. На 1.01.99 року 8 районних центрів не мають об'їзних доріг, усі населені пункти мають під'їзди з твердим покриттям.

Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажоі пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км. щільність залізничної мережі на території області становить 41.4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує такий же показник по Україні (37.6 км). найбільша щільність залізниць у центральній частині області, а найменша — в північній.

Завершена електрифікація дільниці Красне — Підволочиськ дозволить повністю перевести на електротягу рух пасажирських та вантажних поїздів від Чопа до Києва.

НЕВИРОБНИЧА СФЕРА В тісному взаємозв'язку з виробничою сферою перебуває невиробнича. Її галузі задовольняють потреби людей в різноманітних послугах. До складу цієї сфери входять освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров’я, фізкультура і спорт, побутове обслуговування, торгівля, зв’язок та ін. ознайомимося з особливостями розвитку деяких з цих галузей у Тернопільській області.

Важливого значення в області надається розвитку освіти.

У 1998;99 навчальному році в області функціонувало 906 загальноосвітніх шкіл, у яких навчалося 167 160 учнів, в т. ч. шкіл І ступення — 267, І-ІІ ступенів — 356, І-ІІІ ступенів — 283. Із загальної кількості шкіл діє шість загальноосвітніх шкіл-інтернатів, у яких виховується 2184 учні в т. ч. і школа-інтернат для дітей сиріт, в якій утримується 214 вихованців. Крім цього, діють 8 шкіл-інтернатів для дітей з вадами у фізичному і розумовому розвитку, де навчанням охоплено 1135 дітей.

В області відкрито 19 закладів нового типу, в яких навчається 5900 учнів, в т. ч. 8 гімназій, в них — 3305 учнів та 11 ліцеїв, у них — 2595 учнів.

З метою забезпечення умов для здобуття повної загальної середньої освіти збільшився прийом учнів до 10-х класів денних шкіл на 927 чол. Для працюючої молоді діють 4 вечірні школи і відкрито класи заочної форми навчання, при 34 денних загальноосвітніх школах, якими охоплено 2642 учні.

Виконуючи урядові рішення щодо приведення мережі навчальних закладів, до виділення асигнувань ще у 1997 році закрито 432 класи-комплекси, 276 груп продовженого дня, скорочено 1005 ставок адмінгосподарського персоналу, що дало змогу зекономити 6.5 млн.грн. у рік лише по заробітній платі та нарахуваннях на неї.

На початок 1998;99 навчального року додатково закрито 242 класи-комплекси, 154 групи продовженого дня, кількість шкіл зменшилася в дві одиниці. Наповнюваність класів приведено до рівня 1990;91 навчального року. Але існуюча мережа шкіл, яка в основному забезпечує право громадян на здобуття загальної середньої освіти, не може надалі піддаватися скороченню.

Важливе місце в системі виховної роботи відводилось літньому оздоровленню дітей. Всього у 1998 році було оздоровлено 46 384 дитини різними формами відпочинку, в 1999 році планується оздоровити близько 49 тис. учнів.

У більшості дошкільних закладів області створено умови для фізичного розвитку дітей, загартування організму. В окремих закладах діють спеціальні спортивні зали, фізіотерапевтичні кабінети, різноманітні тренажери, плавальні басейни.

Зростає якість та освітній рівень керівників кадрів за рахунок одержання другої вищої освіти на факультетах післядипломної освіти, навчання резерву керівних кадрів, підвищення кваліфікації.

В області діє чотири навчальні заклади IV рівня акредитації:

• кадемія народного господарства;

• ержавний педагогічний університет ім. В. Гнатюка;

• ержавна медична академія ім. І.Я.Горбачевського;

• ехнічний університет ім. І.Пулюя.

Тут навчаються 31 613 студентів, працюють 180 докторів і 873 кандидатів наук.

Також успішно функціонують 16 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації: Гусятинський політехнікум, Тернопільський технічний коледж, Заліщицький технікум НАУ, Бережанський агротехколедж, Бучацький агротехколедж, Галицький коледж, Кременецьке та Чортківське медичні училища, Кременецький лісотехнікум, Кременецький педколедж, Чортківське педучилище, Теребовлянське училище культури, Тернопільське музучилище, Тернопільський кооперативний технікум, Тернопільський комерційний технікум.

Навчально-виховний процес забезпечують 1541 викладач, в т. ч. 64 кандидати наук.

Кількість студентів у вузах І-ІІ рівнів акредитації становить 13 820 чол.

Культура в Тернопільській області представлено мережею бібліотек, будинків культури, клубів, музеїв, театрів та ін. В області діє понад 1 тис бібліотек, в них нараховується понад 11 млн. примірників книг і журналів. В області діє два професійні театри — музично-драматичний і ляльковий — у м. Тернополі. Є три державні музеї - краєзнавчі музеї в Тернополі, Кременці, Бережанах.

Головними осередками культури в сільській місцевості є клубні установи. В області збережено мережу всіх клубів, будинків культури, яких нараховується 941. Найважливішим напрямком діяльності є аматорське мистецтво.

На Тернопільщині 3985 аматорських колективів, у яких беріть участь понад п’ятдесят тисяч чоловік.

232 колективи носять почесне звання «народний», 23 з них — дитячих зразкових.

У 1986 році при відкритті в Тернополі першого Співочого поля в Україні був започаткований обласний конкурс солістів-вокалістів та хорових колективів на здобуття премії ім. С. Крушельницької, які в подальшому проводились раз у два роки. В них брали участь колективи з Івано-Франківської та Львівської областей. Лауреатами були уже в Україні жіночий камерний хор Бережанської ДМШ (тричі), заслужена капела бандуристів України «Кобзар» Струсівського СБК, дитячий хор «Зоринка», м. Тернопіль, хорова капела «Боян» Бережанського РБНТ.

Розвитку народної творчості сприяють виставки-конкурси: «Наші знамениті земляки» та обласний конкурс на здобуття премії та призу ім. Олени Кульчицької.

З 1987 року проводиться обласний традиційний огляд-конкурс драматичних колективів на приз ім. Леся Курбаса, який дав поштовх проведенню 4-х міжнародних фестивалів любительських театрів «Тернопільські театральні вечори» за участю аматорів з Німеччини, Угорщини, Австрії, Англії та інших країн, а також міжнародному семінару, в якому взяли участь провідні режисери та викладачі театральних закладів із 15 країн світу.

ЛІТЕРАТУРА.

1. 1.Статистичний щорічник Тернопільської області: Корот. стат. довід. Тернопільське обласне управління статистики: Під ред. В. Г. Кирича.

1. 2.Ковтун В. В. Горда України: Економіко-географічний справочник.-К: Вища школа. — 1990. с. 208−217.

1. 3.Тернопілля — погляд зблизька: Корот. стат. довід. Тернопільська обласна державна адміністрація.

1. 4.Географія Тернопільської області: Навчальний посібник для учнів 8−9 класів.-Тернопіль, 1994. 88с.