Розробка структури атрибутивної бази даних

Інформація, збережена в комп’ютері й об'єднана у взаємозалежну сукупність за рядом ознак, називається базою даних. Щоб оперувати даними, що складають базу, необхідна окрема програма. Програми, які управляють зберіганням, обробкою й пошуком інформації в БД, називаються системами керування базами даних (СКБД).

Бази даних (БД) — це систематизоване сховище інформації певної предметної області.

Система керування базами даних (СУБД) — це програма, призначена для організації зберігання, обробки й пошуку інформації в БД.

Є велика розмаїтість СУБД. Ці програми постійно вдосконалюються й обновляються. Найбільш розповсюдженими з них є СУБД: dBase, FoxBase, FoxPro, Access, Paradox, Clipper.

Основні можливості СУБД:

• * Поповнення, розширення та відновлення БД;
• * Висока надійність зберігання інформації;
• * Засоби захисту інформації в СУБД;
• * Виведення повної й достовірної інформації на запити користувача.

Свій проект я виконувала у програмі MO Access 2007. Access входить у склад пакету прикладних програм Microsoft Office.

Це повноцінна реляційна база даних, у якій може працювати як звичайних користувач ПК, що не володіє основами програмування, так і інженер-програміст. Популярність Access пояснюється тим, що ця система найбільш проста для засвоєння починаючим користувачам.

Після запуску Access потрібно виконати команду Создать файл для створення нової бази даних.

Справа є діалогове вікно Создание файла, у якому потрібно обрати спосіб створення БД чи відкриття вже існуючої БД.

Існує декілька варіантів створення БД:

• 1. Створення порожньої БД, а потім додавання до неї об'єктів (Новая база данных)
• 2. Створення БД за допомогою шаблону, що містить у собі макет об'єктів на різну тематику .

Після того, як ви оберете команду Нова база даних на екрані з’явиться діалогове вікно Файл новой базы данных, у якому вам потрібно дати ім'я базі даних та обрати папку, куди буде її створено, після чого нажати кнопку Создать.

Таблиці містять дані у вигляді двомірної таблиці. Таблиці - основа БД, від них залежать всі інші об'єкти БД. Кожна таблиця складається із записів (рядків) та полів (стовпців). Робота з таблицями виконується у двох основних режимах: у режимі конструктора та режимі таблиці.

Щоб виконати моніторинг поверхневих вод я створила базу даних, яка включає в себе таблиці:

• · Точки;
• · Виконавець;
• · Роки;
• · Результати.

Наприклад для таблички точки за допомогою Констуктора таблиць я задала такі імена полів та їх тип які відображені на рисунку 2.11.

Рисунок 2.11 — Констуктор таблиць.

Щоб база працювала необхідно створити коректні зв’язки між таблицями. Для цього скористалась вкладкою Знаряддя бази даних>Зв'язки…

Між таблицями можуть бути встановлені зв’язки таких типів:

• · один-до-одного;
• · один-до-багатьох;
• · багато-до-багатьох.

Зв’язок один-до-одного виявляє себе, коли одному значенню поля однієї таблиці відповідає єдине значення поля другої таблиці та, навпаки, одному значенню поля другої таблиці - єдине значення поля першої. Наприклад, СУБД Access виділяє відношення типу один-до-одного, коли поля для зв’язку є ключовими в обох таблицях.

Зв’язок один-до-багатьох має місце, коли одному значенню поля першої таблиці може відповідати декілька значень поля другої таблиці, а кожному значенню поля другої таблиці - тільки єдине значення поля першої. Наприклад, СУБД Access може побудувати зв’язок одиндо-багатьох, якщо ключове поле однієї таблиці пов’язується з неключовим полем другої таблиці. При цьому перша таблиця вважається головною, а друга — підпорядкваною.

Зв’язок багато-до-багатьох має місце, коли кожному значенню поля першої таблиці відповідає декілька значень поля другої таблиці й кожному значенню другої таблиці відповідає декілька значень першої таблиці. Якщо в жодній з пов’язуваних таблиць поле зв’язку не є унікальним, СУБД Access встановлює невизначений тип зв’язку.

Зв’язки між таблицями — це основа для забезпечення цілісності даних, що дає змогу запобігти виникненню в базі даних відірваних записів. Відірваний запис — це запис із посиланням на інший запис, якого не існує.

У вікні схеми даних таблиці (після їх додавання) представлені списками полів, а зв’язки між таблицями — ламаними, що з'єднують відповідні поля. Ключові поля позначаються напівжирним шрифтом.

Забезпечення цілісності даних для певного зв’язку між таблицями означає, що при зміні, видаленні та додаванні записів в одній з цих таблиць буде здійснюватися автоматичний контроль за відповідністю змін у зв’язаній таблиці. Так, забезпечення цілісності даних для зв’язку один-до-багатьох означатиме перевірку умов:

• · у підпорядковані таблиці не можна додати новий запис, для якого не існує значення ключового поля в головній таблиці;
• · у головній таблиці не можна видалити записи, доки не видалені пов’язані записи з підпорядкованої таблиці;
• · зміна значень ключового поля головної таблиці неможлива, якщо існують пов’язані записи в підпорядкованій таблиці.

При порушенні користувачем означених умов на екран виводиться відповідне попередження і дія не виконується. Якщо для будь-якого зв’язку таблиць включено забезпечення цілісності даних, то можна ще встановити такі режими:

• · каскадного поновлення полів, який означатиме, що при зміні значення ключового поля в записі головної таблиці відповідні поля підпорядкованої таблиці будуть змінені автоматично;
• · каскадного видалення зв’язаних записів, який означатиме, що при видаленні записів з головної таблиці автоматично видаляються пов’язані записи підпорядкованої таблиці.

Для забезпечення цілісності даних слід у вікні Схема даних двічі клацнути мишею на лінії зв’язку таблиць. З’являється вікно редагування зв’язків (рис. 2.12), у якому відображаються поля зв’язку головної та підпорядкованої таблиць, тип зв’язку між таблицями й параметри зв’язку — забезпечення цілісності даних, каскадне поновлення пов’язаних полів і каскадне видалення пов’язаних записів.

Рисунок 2.12 — Вікно Редагування зв’язків між таблицями

Схема зв’язків між таблицями моєї бази даних моніторингу зелених насаджень Надвірнянського райнону знаходиться у Додатку 2.