Миколаївська (бряньська) церква — будинок органної та камерноїмузики
Ще пізніше, на проханнягромадськості міста, облвиконком 22 червня 1982 року прийняв рішення щодо перетворення церковної будівлі, після реставрації, у Будинок органної та камерної музики. Того ж року за проектом архітектора дніпропетровської філії «Укржитлоремпроект» О. Г. Попова почалися реставраційні роботи, виконані працівниками Міськрембудтресту. У травні 1986 року реставрацію було закінчено… Читати ще >
Миколаївська (бряньська) церква — будинок органної та камерноїмузики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
1913 року в Російській імперії гучно святкувалося 300-річчя «дому Романових» (царської династії Романових).
Рис. 3. Миколаївська (бряньська) церква
Преса рясніла панегіриками романовському правлінню, в церквах йшли пишні богослужіння, на увічнення цієї події закладалися нові храми. Не відставали у проведенні ювілейних урочистостей і офіційні кола Катеринослава. Однією з них було закладення на території так званої Брянськоїколонії церкви в ім'я святителя Миколая Мирликійського.
Спорудження церкви спочатку передбачалося на території Яковлєва сквера. Але взяв гору здоровий глузд (пізніше його не вистачило радянським можновладцям, які знищили сквер для будівництва на його місці оперного театру), іхрам — на пропозицію дирекції ОлександрівськгоПівденно-Російського (Брянського) заводу — заклали у швидко зростаючому промисловому районі міста.
Зводився він коштом робітників, службовців і господарів Брянського заводу за проектом архітектора Є. І. Константиновича.
Будівництво церкви, не зважаючи на тягар першої світової війни, здійснювалось швидкими темпами і закінчилося за два роки у 1915 році.
Зведена у стилі неокласицизму з використанням елементів бароко, Миколаївська церква належить до кращих архітектурних споруд Катеринослава початку ХХ ст. Виважена пропорційність і пластична виразність її форм об'ємно-просторової композиції (п'яти бань, дзвіниці, портиків с колонами іонічного ордера, заолтарної апсиди з на півциркульною відкритою колонадою) у поєднанні з помірним декором надавали храму картинності, майже іграшковості.
Оригінальним було також художньо-архітектурне оформлення інтер'єру: стін, іконостаса з металевим плетивом тощо.
Та недовго «пасла чад божих» Миколаївська церква: рішенням президії Дніпропетровського окрвиконкому від 8 лютого 1929 року вона була закрита із стандартним тоді мотивуванням: на «підставі виявлення бажання широких мас трудящих міста».
Кілька років у ній працювала дитяча технічна станція, а з другої половини 30-х років вона була перетворена в складське приміщення, яке через без господарське ставлення зазнало значних руйнацій.
У період фашистської окупації міста, як повідомляла в травні 1942 року «Дніпропетровська газета», Брянська церква «капітально ремонтується й по закінченні відкриється для відправлення служби». Але афішований капітальний ремонт не відбувся, і після визволення міста в церковній будівлі містилася спортивна школа, а потім вона знову використовувалася як склад і зовсім занепала: продірявилися бані, облупилися стіни тощо.
Керівники міської влади, яким культова споруда в пролетарському районі міста, неподалік від палацу Ілліча, давно муляла очі, вирішили покінчити з нею назавжди. Та до реалізації варварської акції справа не дійшла завдяки виступу працівників культури міста на захист церкви як архітектурної цінності.
А коли в 70-х роках ставлення до пам’яток культури та їх збереження в країні стало потроху змінюватися на краще, з подання відділу культури облвиконкому будинок Миколаївської церкви був внесений до реєстру пам’яток архітектури, що охороняються державою, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року.
Ще пізніше, на проханнягромадськості міста, облвиконком 22 червня 1982 року прийняв рішення щодо перетворення церковної будівлі, після реставрації, у Будинок органної та камерної музики. Того ж року за проектом архітектора дніпропетровської філії «Укржитлоремпроект» О. Г. Попова почалися реставраційні роботи, виконані працівниками Міськрембудтресту. У травні 1986 року реставрацію було закінчено.
Інтер'єр прикрасив новий розпис стін (художники В. Данилов та С. Ісаєв), у залі споруджено подіум, до капітально відремонтованого підвального приміщення прибудовано додатковий підземний блок для різних технічних служб, об лаштована територія навколо будинку тощо.
Після закінчення реставрації ще рік тривала установка дванадцятитонногодвомануального концертного органа виробництва всесвітньо відомої німецької фірми «Зауер», який був побудований з урахуванням архітектурнихта акустичних особливостей саме цього приміщення, та облаштування приміщень будівлі.