Науково-методичні аспекти оцінювання потенціалу підприємств легкої промисловості

Науково-методичні аспекти оцінювання потенціалу підприємств легкої промисловості

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю розвитку підприємств, що обумовлено мінливістю попиту і пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі та іншими макроі мікроекономічними факторами, однією з першочергових задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних й перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу. Забезпечення стійкого розвитку промислових підприємств залежить від вибору ефективної стратегії використання й формування їхнього виробничого, науково-технічного та фінансового потенціалу. Більшість українських підприємств на сьогоднішній день знаходиться у кризовому стані, а особливо галузь легкої промисловості. Конкурентоздатність продукції вітчизняних промислових підприємств нижче багатьох західних через істотно більшу витрату економічних ресурсів на одиницю виробленої продукції, а також через структуру факторів виробництва, які не відповідають сучасним вимогам економічного розвитку.

Актуальність дослідження визначається тим, що прийняття обґрунтованих управлінських рішень потребує належної методики оцінки, яка має ґрунтуватися на чітко визначеній системі показників, що дозволять визначити, на якому рівні знаходиться підприємство та які його перспективи.

Питання оцінки ефективності формування та використання потенціалу підприємства розглядали О. В. Градов, Ю. Ю. Донець, Е.В. Лапін, Л. А. Квятковська, Л. Д. Ревуцький, І.М. Рєпіна, Т.М. Кібук. Науковці П.А. Фомін, М. К. Старовойтов розробили власну методику оцінки потенціалу підприємства. Аналіз опублікованих праць і практика господарської діяльності засвідчують, що досить докладно викладено теоретичні аспекти оцінки потенціалу підприємства, однак слід відзначити, що системна методологічна основа, принципи й методи управління раціональним використанням потенціалу промислового підприємства у сучасних умовах господарювання недостатньо розроблені.

Виробничий потенціал — потенціал підприємства, представлений засобами виробництва, предметами праці, природними та трудовими ресурсами. Науково-технічний потенціал — узагальнена характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології), реальних можливостей підприємства використовувати досягнення науково-технічного прогресу, а також ступінь особистої участі в ньому. Вона враховує технологічний рівень підприємств, їх інноваційну активність та інтелектуальну і інформаційну забезпеченість. Фінансова складова потенціалу пов’язана із досягнутими ним фінансовими результатами, які віддзеркалюють ефективність діяльності підприємства з точки зору віддачі власного капіталу та забезпечення ефективного використання ресурсів [2].

Для оцінки виробничого, науково-технічного та фінансового потенціалу підприємства галузі легкої промисловості пропонується застосування методики бальних оцінок, яка включає в себе підготовчий, розрахунковий та рекомендаційний етапи. Підготовчий етап передбачає підбір показників для оцінки виробничого, науково-технічного та фінансового потенціалу підприємства. Розрахунковий етап включає у себе наступні дії:

• 1) на основі початкових даних визначаються значення коефіцієнтів за складовими потенціалу підприємства з метою надання їм відповідних балів;
• 2) підсумовуються бали за складовими потенціалу підприємства;
• 3) визначається характеристика кожної складової потенціалу підприємства залежно від одержаних балів і значущості складової. На останньому рекомендаційному етапі проводиться розробка програми заходів щодо підвищення ефективності використанняпотенціалу та визначення забезпечення рівня спроможностей і можливостями підприємства.

Методика бальних оцінок передбачає розподіл показників складових потенціалу за категоріями, А (високий рівень), В (середній рівень), С (низький рівень); оцінку виробничого, науково-технічного та фінансового потенціалу на основі бального методу; розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності використання потенціалу.

Для експрес-оцінки рівня виробничої складової потенціалу трикотажного підприємства були відібрані показники, що дають максимально точну характеристику виробничої, науково-технічної, технологічної, фінансової діяльності та можуть бути розраховані при наявній документації. Оцінка стану виробничої складової включає у себе визначення рівня зносу основних фондів, фондовіддачі, рентабельності за основними фондами, коефіцієнтів оборотності оборотних активів та оборотності запасів. Оскільки трудовий потенціал є сукупністю трудових відносин, форм і методів їх прояву, а також персоналу підприємства, то для дослідження тенденцій іммобілізації капіталу доцільно включити в перелік показників, що характеризують виробничий потенціал продуктивність праці, хоча можливе і використання показника — середня заробітна плата одного працівника.

Визначення рівня виробничого потенціалу проводиться на основі інтервалів, у які ввійшли значення показників системи. Розподіл показників, які характеризують рівень виробничого потенціалу підприємства за категоріями наведено у табл. 1.

Таблиця 1 Показники, що характеризують виробничий потенціал за категоріями.

Для оцінки виробничого потенціалу використовується звітність трикотажного підприємства.

Результати розрахунків надані у табл. 2.

Таблиця 2 Оцінка показників виробничого потенціалу трикотажного підприємства за категоріями протягом 2008;2009 рр.

Отже, за розглянутою складовою виробничий потенціал трикотажного підприємства у 2009 році оцінюється за категорією В, тобто має середній рівень.

Науково-технічний потенціал підприємства оцінюють за такими показниками: віддача нематеріальних активів та коефіцієнт оновлення основних фондів (табл. 3).

Для оцінювання науково-технічного потенціалу можна розширити систему показників, що характеризують інноваційний розвиток, але на підприємстві не проводиться модернізація та інші інноваційні заходи.

Таблиця 3 Показники, що характеризують науково-технічний потенціал підприємства за категоріями

Відповідно до визначеного розподілу науково-технічного потенціалу можна оцінити його показники.

Таблиця 4 Оцінка показників науково-технічного потенціалу підприємства за категоріями протягом 2008;2009 рр.

Отже, науково-технічний потенціал підприємства оцінюється за категорією С, тобто має низький рівень. Для оцінки рівня фінансового потенціалу були відібрані показники, що дають максимально точну характеристику фінансово-господарської діяльності та характеризують можливості підприємства.

Фінансовий потенціал підприємства включає фінансові ресурси й інвестиційні можливості. Фінансові ресурси представляють грошові доходи й надходження, що перебувають у розпорядженні підприємства й призначені для виконання фінансових зобов’язань перед державою, кредитною системою, постачальниками, страховими органами, іншими підприємствами й фізичними особами, працівниками підприємства та здійснення витрат на розвиток господарської діяльності. Фінансові ресурси направляються також на зміст і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагромадження й ін. [4].

Оцінка стану фінансової складової потенціалу підприємства включає у себе аналіз співвідношення власного й позикового капіталу, оборотності капіталу, рентабельності, визначення показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість підприємств.

Рейтингова оцінка фінансового потенціалу підприємства за наведеними показниками передбачає віднесення певного фінансового показника до однієї з трьох категорій (А, В або С) аналогічно рейтинговій оцінці виробничого та науково-технічного потенціалу підприємства (табл. 5).

Таблиця 5 Розподіл показників фінансового потенціалу підприємства за категоріями

За наведеним розподілом можна оцінити фінансовий потенціал трикотажного підприємства (табл.6).

Таблиця 6 Оцінка показників фінансового потенціалу підприємства за категоріями протягом 2008;2009 рр.

Характеристика рівнів фінансового потенціалу підприємства (ФПП) відповідно до категорій надана у табл. 7.

Таблиця 7 Характеристика рівнів фінансового потенціалу підприємства відповідно до категорій

На основі проведених розрахунків та табл. 7 можна зробити висновок, що протягом 2008;2009 рр. спостерігається поліпшення ресурсного забезпечення підприємства, тобто виробничого потенціалу. Проте слід відмітити погіршення науково-технічного потенціалу. Щодо фінансового потенціалу, то слід зазначити, що у 2009 року рівень ФПП (табл. 7) можна віднести до категорії С, тобто до низького рівня. Це свідчить про те, що підприємство є фінансово нестабільним, недостатньо прибутковим та неплатоспроможним.

Науково-технічний потенціал підприємства має досить низький рівень.

Для покращення стану підприємства необхідно розробити ряд рекомендацій щодо підвищення ефективності використання потенціалу. Першочерговими є оновлення основних фондів, впровадження нових технологій у виробництво, розширення існуючого асортименту, пошук нових ринків збуту, покращення управління підприємством, залучення висококваліфікованого персоналу.

Потенціал підприємства — комплексне поняття, що характеризує здатність підприємства забезпечити досягнення цілей при певному рівні прибутковості і стійкості ринкового стану.

Для оцінки та аналізу потенціалу підприємства рекомендовано використовувати уточнену методику оцінювання рівня виробничого, науково-технічного та фінансового потенціалу підприємства.

Для порівняння рівня потенціалу підприємств доцільно використовувати рейтингову методику оцінки. Запровадження даної методики дозволяє порівняти спроможності і можливості підприємства, тобто сукупність складових потенціалу та розробити заходи щодо підвищення ефективності використання потенціалу.

Література

потенціал легкий промисловість.

• 1. Циганок О. О. Потенціал підприємства та резерви підвищення конкурентоспроможності / О. О. Циганок // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. — 2009. — № 4. — С. 201−203.
• 2. Квятковська Л. А. Формування оцінки ефективності виробничого потенціалу промислового підприємства з використанням збалансованої системи показників [Електронний ресурс]. — Режим доступу: /http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=238.
• 3. Кібук Т.М. Стратегічний потенціал підприємства / Т.М. Кібук // Формування ринкових відносин в Україні. — 2008. — № 12. — С. 31−37.
• 4. Прохорова В. В. Ресурсний потенціал економічного зростання [Електронний ресурс]. — Режим доступу: /http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2009₂₈_2/statti/23.htm