Формування ефективної системи управління зовнішньоекономічної діяльності регіону

Формування ефективної системи управління зовнішньоекономічної діяльності регіону магістрант, МНАУ Постановка проблеми. Активізація глобалізаційних процесів, розширення міжрегіонального співробітництва, посилення ролі окремих регіонів обумовлює необхідність підвищення ефективності регіонального управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Цей процес набуває особливої значущості в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків, яка значним чином змінює характер взаємодії національної і світової економіки. При цьому активізація зовнішньоекономічної діяльності регіонів і їх включення у світогосподарські процеси пов’язано з безліччю протиріч. З одного боку, це сприяє більш ефективному використанню їх потенційних можливостей, з другого боку, виникає загроза децентралізації управління зовнішньоекономічними зв’язками. Це і зумовлює актуальність і необхідність пошуку ефективної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю регіонів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання присвячені формуванню системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на державному та регіональному рівнях знайшли своє відображення в працях О. Амосовf, В. Андрушко, Л. Батченко, Т. Ковальчук, Ю. Ковбасюк, А. Кредісова, О. Кужель, В. Литвин, Д. Лук’яненко, В Мартиненко, О. Олійник, О. Стеценка, В. Савчук, О. Ступак, В. Чередниченко, В. Юрчишин та ін. Однак, проблеми удосконалення існуючої системи управління зовнішньоекономічної діяльності регіонів потребують подальших досліджень.

Мета роботи полягає у обґрунтуванні напрямів формування ефективної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю регіону.

Виклад основного матеріалу. При формуванні ефективної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю слід конструктивно врахувати та використати досвід інших держав, не забуваючи при цьому про специфіку історичного розвитку України, особливості реформування її економіки і необхідність забезпечення економічного суверенітету в умовах поглиблення міжнародної інтеграції.

В Німеччині в державному управлінні зовнішньоекономічною діяльністю закріплений так званий залишковий принцип, у відповідності до якого формуються сфери виключної та конкуруючої компетенції. Перевагою німецької моделі розмежування повноважень між центральною та регіональною владою є те, що у ній враховується економіко-політична різнорідність територій (земель), що суттєво полегшує досягнення необхідної гнучкості у взаємовідносинах між центром та регіонами, формується своєрідний оптимальний рівень децентралізації державного управління зовнішньоекономічною діяльністю [1]

Необхідність посилення регіонального рівня в системі державного управління підтверджує і досвід Італії. В останнє десятиріччя в результаті реформи владні повноваження було перерозподілено на користь периферії, а її реалізація дозволила виділити аспекти, на які слід звернути увагу при формуванні системи регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні. Це — чітке пророблення правових аспектів поділу повноважень між різними рівнями регіонального управління, складність формування ефективної системи в умовах територіально неоднорідної економіки, використання засобів податкової автономії регіонів.

В цілому, досвід розвинених країн, дозволяє виділити пріоритетні напрямки управління ЗЕД регіону, такі як формування конкурентного середовища і захист конкуренції, перерозподіл доходів, стабілізація економіки шляхом контролю рівня зайнятості і інфляції, використання необхідних засобів коригування, а також стимулювання економічного росту суб'єктів ЗЕД.

При формуванні ефективної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю регіонів необхідним є врахування таких проблем розвитку зовнішньоекономічної діяльності конкретного регіону, як відсутність фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення виробництва і реалізації конкурентоспроможної у міжнародному вимірі продукції; замалі масштаби виробництва продукції та її реалізації; неосвоєність адекватних сучасному стану зовнішньоторговельної діяльності у світі каналів дистрибуції товарів, що виробляються.

До головних завдань ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні і укріплення на цій основі економічної безпеки держави доцільно віднести своєчасне реагування на зміни зовнішнього середовища і адаптацію до них, забезпечення послідовності в державній політиці щодо управління зовнішньоекономічною сферою, підвищення ефективності реалізації владно-управлінських функцій, набуття довіри у міжнародному середовищі як надійного торгівельно-економічного партнеру.

Висновки регіональний зовнішньоекономічний глобалізація співробітництво В цілому впровадження зазначених заходів забезпечить системі управління зовнішньоекономічною діяльністю високий рівень ефективності, зробить її більш гнучкою і адекватною змінам зовнішнього середовища. При чому, з метою забезпечення дієвості визначених напрямів на регіональному рівні необхідно розподілити компетенції органів управління у відповідності до рівнів зовнішньоекономічної політики і виділити об'єкти, функціонування і розвиток яких повинний регламентуватися державними і регіональними органами влади. Від так, удосконалення регіональної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності сприятиме розвитку конкретного регіону та України в цілому.

Список використаних джерел

1. Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади: Моногр. / І.А. Грицяк — К.: НАДУ, 2005. — 236 с.

2. Ткаченко О. Г., Стеценко О. В. Особливості побудови системи державного управління розвитком зовнішньоекономічного комплексу регіону // Удосконалення механізму державного управління розвитком ЗЕД: Зб. наук. праць. Серія «Державне управління». — Донецьк: ДонДУУ, 2007. — С. 43−54

3. Часовий С. А. Стратегія розвитку зовнішньоекономічного комплексу регіону в умовах глобалізаці / С. А. Часовий // Механізм регулювання економіки, 2008, No 3, Т. 1