Латинський собор у Львові —пам"ятка світової культури. 
Казка поруч із нами

Сценарій телефільму:

" Латинський собор у Львовіпам'ятка світової культури. Казка поруч із нами «

Панорама міста Львів. Телекамера «блукає» поміж будинків. Після цього знімається Львівський вокзал, люди, навколишні місця.

З/К: Місто Львів. Стародавнє місто. Місто, що зберегло до наших днів історію українського народу і народності. Ще з середини ХІІІ століття воно розпочало відлік свого існування. Князь Данило Галицький заснував це місто, та одарував його іменем свого старшого сина — Лева.

На екрані з’являються фотографії, ілюстрації, на яких зображається стародавній Львів, Данило Галицький, львів'яни, що мешкали у місті у ХІІІ ст.

З/К: З 1349 року, після великої кількості битв, воїн, зруйнувань, Львів став володінням польської корони. З кінця XIV століття у місті розпочалося велике кам’яне будівництво. І, хоча в Італії на той час вже у розпалі була епоха Відродження, у Львові, як і в більшості інших міст Європи, продовжував господарювати готичний стиль.

Телекамера показує в'їзд у місто Львів, і крупним планом зображається символ міста — лев, з гербом міста у лапах. Після цього камера показує загальну панораму з Високого замку, майдан біля пам’ятника Іванові Франкові, фонтан «Діана». Телекамера показує найдавніші вулиці Львова — Друкарську, Підвальну, Руську, по якій ходять люди. Крупним планом серед люду виділяється автор сюжету. Автор іде поміж вулиць, роздивляється навколишню архітектуру.

СНХР (на даху одного з невисоких львівських будиночків): готичний стиль у Львівській архітектурі переважав майже в усіх будівлях, що народжувались в місті з XV століття. Та в результаті жорстоких воїн до наших днів зберігся лише один готичний пам’ятник Львова — Латинський собор, кафедральний храм міста.

Після слів, автор розвертається обличчям до собору, що ледь видно попереду. Камера прибільшує зображення собору. Зображення поступово розмивається, змішуючись із кольором неба. Камера показує загальний план кафедрального собору. Зображує, як до собору входять відвідувачі. Крупним планом камера знімає стіни будівлі, та як над дахом собору літають птахи. Дальнім планом зображаються будинки, що оточують собор. Камера «заглядає» у вікна Латинського собору.

З/К: Народився цей дивовижний витвір мистецтва у 1340 році. Батьком та його першим архітектором був Петер Штехер. Будівництво храму йшло дуже довго, як і при зведенні інших монументальних споруд середньовіччя. Лише в 1368 році були завершені фундаменти, а до 1400 року — башта. У 1404 році вже інший майстер, Микола Гонзаго з Вроцлаву, перекрив зводами алтарну частину.

Автор сюжету входить в кадр, проходить вздовж стіни собору, хреститься на заходить в середину храму. Камеру знімає крупним планом, як відкриваються двері храму. Автор заходить до собору. Камера по колу знімає всередині собору. Середнім планом знімаються палаючі свічки, люди, що відвідують храм.

З/К: Храм було посвячено у 1405 році, саме тоді до нього почали приходити перші відвідувачі - люди, що шукали заспокоєння душевного смутку шляхом молитви та умиротворення. Та остаточне будівництво собору завершилося лише на протязі 1479−1481 років, майстрами з Вроцлаву — Іоахімом Громом та Амброзієм Рабишем. Після цього у 1493 році майстер Ганс Блюхер добудував хори зі зводами.

Камера показує загальний вид на храм. Поступово план збільшується, камера впритул наближається до каплиці «Божий гриб». Після цього на екрані з’являються малюнки, на яких зображено цей храм в давнину. Показ малюнків починається саме з каплиці «Божий гриб». Потім камера показує загальні плани собору, етапи його будівництва, зображення каплиць, готичних скульптур. На екрані з’являються фотографії будівельників храму: Штехера, Гонзаго, Грома, Рабиша. Після цього знов зображається малюнок храму тих часів, та показується зйомки храму сьогодні.

З/К: Майже одразу після завершення будівництва Латинського собору почались його перебудови та доповнення — кожен час вносив поправки у відповідності зі своїми смаками. Після пожежі 1527 року, коли зруйнувалися зводи хорів та загинула башта, що над ними стояла, храм реставрували архітектори, що працювали вже у стилі Ренесансу. Капітально храм реставрувався у XVII та XVIIIстоліттях.

Телекамера детально показує вирізьблені стіни собору, скульптури навколо. У кадрі з’являється автор сюжету, що роздивляються каплиці. Погляд автора зупиняється на каплиці Камп’янів, прикрашеній рельєфами на євангельські сюжети. Камера крупним планом знімає ці сюжети.

СНХР: На протязі XVI-XVII століть Латинський собор обріс великою кількістю капличок — костьол слугував місцем погребання знаті, і багато хто з магнатів та багатих мешканців міста намагалися мати родинну усипальню у соборі, або, у крайньому випадку, поруч із ним. Лише в 1785 році майже всі каплиці та склепи було розібрано, до наших часів збереглися лише дві - «Божий гриб» або каплиця Боімів та каплиця Камп’янів, які нині утворюють єдиний ансамбль з основною будівлею собору.

Панорама середини собору. Крупним планом знімається полум’я свічки, а потім фокус камери переводиться на ікони. Камера знімає алтарну частину собору. По колу телекамера знімає центральну частину храму та поступово піднімається вверх. Спочатку дальнім планом, а потім все ближче знімається купол собору, який нагадує іконостас.

З/К: Шляхом багато чисельних перебудов та реставрацій величний та грандіозний Латинський собор не дійшов до наших часів у початковому вигляді. «Чистої» готики у ньому немає, хоча всі основні ознаки стилю збереглися. Інтер'єр собору величавий. Величезний простір залито світлом, що ллється крізь кольорові вітражі. Зводи собору губляться десь у височині, а простір храму, що здається безмежним, заповнюють неповторні звуки органу.

Телекамера з середини собору, крізь вікно, знімає башту. Автор сюжету стоїть біля вітражу. Після цього телекамера знімає башту ззовні: знизу вверх. Автор сюжету розмовляє із ченцем на фоні башти. Крупним планом знімається верхівка башти.

З/К: Висока п’ятиярусна башта Латинського собору добре помітна з різних боків Львова та слугує однією з найбільш характерних архітектурних домінант в силуеті міста. Її висота з хрестом складає 70 метрів. Архітектори планували збудувати два таких башти, та друга доведена лише до рівня даху, так і залишилася недобудованою.

З верхівки башти камера плавно переходить до даху собору. В кадрі небо на хрести собору. Телекамера знімає середину храму та проміння сонця, що грають на вітражах, також вітер, що дме на полум’я свічок. Після цього телекамера знімає автора сюжету, що хреститься, виходячи із собору. Крупним планом в кадрі з’являється замкова щілина.

З/К: Ретельно виповнена, витончена за реалізмом пластика прикрашає навіть зовсім малопомітні деталі собору. Таке враження, що майстри, які працювали на протязі майже століття над Латинським собором, просто не могли втримати своє натхнення, що вийшло з берегів…Так, замкову щілину вони прикрасили веселою фігуркою — бісенятком з пивним келихом у руках.

На екрані з’являються кадри стародавнього Львова: люди в середньовічних одежах прогулюються вулицями міста. Камера знімає сучасний Львів та людей, що ходять біля собору в одязі XVIV століття. На дальньому плані з’являється автор сюжету у сучасному одязі, зупиняється біля входу у Латинський собор.

З/К: Львів. Місто — легенда, місто — історія. Хоча на дворі вже XXI століття, про нашу історію нам нагадує наше оточення. Латинський собор простояв на своєму місці вже 7 століть. Не маю сумніву, що один із сотні найвеличніших храмів світу, Латинський собор, буде надихати своєю величчю ще не одне покоління львів'ян та гостей цього чудового міста СНХР: Двері храму завжди відчинені для відвідувачів. Тут кожен камінець навколо дихає історією та благословенням. Латинський собор неймовірно вдало поєднує у собі велич минулого та світлість майбутнього, тим самим даруючи тобі впевненість у завтрашньому дні.

Телекамера показує Латинський собор — загальний план, після цього більш дальній план. Після цього телекамера показує панораму міста…ліси, села… віддаляється від міста Львів…

З/К: Приходьте в гості до історії. Казки, як виявляється, живуть не лише у книжках, а й просто навколо нас. Треба просто вміти їх розгледіти навколо себе.

В телефільмі використовується інструментальна закарпатська музика, пісні «Гуцулка Ксеня» та «Чорнобривці» (у частинах, коли розповідається про реконструкції храму). Кінцівка сюжету супроводжується органною музикою.