Класифікація вогнетривів
Високотемпературна волокниста ізоляція (температура застосування до 1450°С), виробництва ВАТ «Северский комбинат», застосовуються у всіх галузях промисловості: від побутових газових і електропечей, холодильників до потужних теплових агрегатів у металургії, машинобудуванні та енергетиці. Матеріали екологічно чисті, їхнє застосування забезпечує легкість конструкції і прекрасні теплоізоляційні… Читати ще >
Класифікація вогнетривів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Вступ Вогнетривами називаються матеріали, що використовуються для спорудження та футеровки печей, топок та апаратів, що працюють за умов високотемпературного нагріву (вище 1000°С). Комплекс вимог до вогнетривів відрізняється від вимог до звичайних будівельних матеріалів і характеризує їх здатність до використання в якості конструкційних матеріалів, що працюють в за умов високих температур (1000 — 1800 °C та вище) та не розплавляються.
Теплоізоляційними називаються будівельні матеріали, які мають малу теплопровідність внаслідок їх високої пористості - основної та загальної особливості всіх теплоізоляційних матеріалів, яка визначає їх основні властивості.
Вогнетриви поділяються в залежності від ступеня вогнетривкості на три класи:
1) вогнетривкі - вогнетривкістю від 1580 °C до 1770 °C включно;
2) високовогнетривкі - від 1770 °C до 2000 °C включно;
3) високої вогнетривкості - вище 2000 °C.
В залежності від фізико-хімічних властивостей вихідної сировини поділяються на 8 основних груп, які, в свою чергу, поділяються на 18 типів (табл. 1) 1. Кожен із перерахованих типів об'єднує вогнетриви з певним хіміко-мінералогічним складом та властивостями.
Висока пористість теплоізоляційних матеріалів — головна та загальна особливість будови теплоізоляційних матеріалів, яка визначає їх властивості. За характером макроструктури та способу виробництва теплоізоляційні матеріали можуть бути чарунковими, зернистими, волокнистими, пластинчатими або змішаними.
ВОГНЕТРИВИ Таблиця 1 — Класифікація вогнетривів
Група вогнетривів | І Кремне-земісті | ІІ Алюмосилікатні | ІІІ Магнезіальні | |||||||
Тип | Динасові | Кварцеві | Напівкислі | Шамотні | Високо-глиноземісті | Магнезітові периклазові | Доломітові | Форстеритові | Шпінельні | |
Хромисті | Хроммагне-зитові | Графітові | Коксові | Цирконові | Цирконієві | Окисні спеціальні | Карборундові | Інші | ||
Області застосування деяких вогнетривів наведено у таблиці 2.
Таблиця 2 — Області застосування вогнетривів
Галузь | Область застосування | Вогнетрив | |
Чорна металургія | |||
Виробництво чавуну | футеровка доменних печей, повітронагрівачів (каупери) | шамот | |
кладка лещаді, шахт доменних печей, куполів | високоглиноземісті алюмосилікатні | ||
повітронагрівачів доменних печей | алюмосилікатні напівкислі | ||
конвертор з кисневим продувом | доломіт | ||
жолоби для розплавленого чавуну | графіто-шамотна маса | ||
Сталеплавильна | кладка елементів мартенівських печей, вироби для розливу сталі | шамот | |
вагранки, обертові печі | шамотні, багатошамотні | ||
кладка ванн мартенівських печей, футеровка днищ сталерозливних ковшів | алюмосилікатні високоглиноземісті | ||
кладка мартенівських печей, зведень мартенівських печей, коксових печей | динасові | ||
— кладка зведень мартенівських печей — кладка подин -«; — кладка стін електросталеплавильних печей | шпинельні: — магнезітохромитові — магнезитові — хроммагнезітові | ||
заправка стін та відкосів мартенівських та електро-сталеплавильних печей | доломітові | ||
кладка стін мартенівських та електросталеплавильних печей | магнезіто-доломітові водостійкі | ||
печі для нагрівання — подина, зведення стін електросталеплавильних печей, кладка насадок повітронагрівача | Форстеритові (замість динасу та шамоту) | ||
стопорні пристрої для розливу сталі | графіто-шамотна маса | ||
високотемпературні рекуператори, пробки, стакани, муфелі | карборундові | ||
Кольорова металургія | |||
Нікель, мідь | електропечі для плавки анодного нікелю, мідеплавильні | смолодоломітові | |
патрубки, стопори для литва | карборундові | ||
Алюміній | катод, анод | вуглецеві | |
цинк (пірометалургійний спосіб), дистиляція, рафінація металів | карборундові | ||
Енергетика | |||
котли з рідким шлаковидаленням | карборундові | ||
Вогнетриви шамотні (алюмосиликатні)
Область застосування:
· Цегла марок ША і ШБ — загального призначення;
· Цегла марок ШПД-39, ШПД-41, ШПД-43 (цегла доменна) — для кладки домених печей;
· Цегла марок ШКУ-32, ШКУ-37, ШКУ-39 (цегла ківшева) — для футеровки сталерозливних ковшів;
· Цегла марок ШАВ, ШАВ-33, ШБВ-30 (цегла ваграночна) — для футеровки вагранок;
· Цегла марок ШСП-32 (стопорні трубки, пробки та стакани) — для розливу сталі із ковша;
· Цегла марок ШГСП (пробки і стакани шамотно-графітові) — для розливу сталі із ковша.
· Шамотні вогнетриви марки: ШЛ — 0,4 ШЛ -0,9 ШЛ- 1,0. Ефективний вогнетрив при футеровці теплових агрегатів 2. Фізико-хімічні властивості наведені у таблиці 3.
· Шамотні вогнетриви марки ШТЛ-0,6. Використання: ефективний теплоізоляційний вогнетрив при футеровці теплових агрегатів, різноманітних печей, вуглецьвміщуючих середовищах. Властивості наведені у таблиці 4 та додатку А.
Таблиця 3 — Фізико-хімічні властивості шамотних вогнетривів 3
Назва показника | ШЛ-0,4 | ШЛ-0,9 | ШЛ-1,0 | |
Удавана густина, г/см3 | 0,4 | 0,9 | 1,0 | |
Температура застосування, °С | ||||
Межа міцності на стискання, Н/мм2(МПа) | 1,0 | 2,5 | 2,5 | |
Теплопровідність, Вт/(м•К) | ||||
— при (350 ± 25) °С | 0,20 | 0,40 | 0,40 | |
— при (650 ± 25) °С | 0,25 | 0,50 | 0,50 | |
Таблиця 4 — Фізико-хімічні властивості шамотних вогнетривів
Назва показника | ШТЛ-0,6 | |
Удавана густина, г/см3 | 0,6 | |
Вміст, % | ; | |
AI2O3, не менше | 1,6 | |
Fe2O3, не менше | ||
Температура застосування,°С | ||
Межа міцності на стискання Н/мм2 (МПа) | 2,5 | |
Теплопровідність, Вт/(м•К) | ||
— при (350 ± 25) °С | 0,25 | |
— при (650 ± 25) °С | 0,30 | |
Характеристики піношамотних легких виробів, виробництва ВАТ «Боровичский комбинат огнеупоров», в таблиці 5 3.
Таблиця 5 — Показники властивостей піношамотних виробів
Назва показника | ШЛ-0,4 | ШЛ-0,6 | ШЛ-0,8 | |
Удавана густина, г/см3 | 0,36 | 0,54 | 0,77 | |
Межа міцності на стискання, МПа | 2,1 | 2,8 | 10,3 | |
Дод. усадка, % при випалі при температурі | 0,1 при 1150 °С | 0,5 при 1150 °С | 0,3 при 1300 °С | |
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(мК) при температурі (320 ± 25) °С (650 ± 25) °С | 0,16 0,19 | 0,22 0,28 | 0,28 0,35 | |
Вогнетривкі динасові вироби Призначення:
· ДМ — для кладки мартенівських печей та інших теплових агрегатів,
· ДН — для кладки нагріваючих печей та інших теплових агрегатів,
· ДВ — для кладки насадок, стін, куполів, верха камери горіння, штуцерів та повітряпроводів горячего дуття,
· ДЛ — 1,2 для теплоізоляції теплових агрегатів при температурі використання до 15 500С 5.
Виробник: ВАТ «Первоуральский динасовый комбинат», ВАТ «Красногоровский огнеупорный завод», ВАТ «Красноармейский динасовый завод», властивості наведені у таблиці 6.
Таблиця 6- Показники властивостей динасових виробів
Показник | Загального призначення | Повітронагрівачі доменних печей | Легкі | ||
ДМ | ДН | ДВ | ДЛ-1,2 | ||
Масова частка, % SiO2, не менше | |||||
Fe2O3, не менше | — ; | ; | ; | ||
Вогнетривкість, 0С не нижче | ; | ||||
Температура початку розм’ягчення, 0С, не нижче | ; | ||||
Пористість відкрита, %не більше | ; | ||||
Межа міцності на стискання, Н/мм2 (МПа) | 22,5 | 17,5 | 27,5 | ||
Густина удавана, г/см3 | ; | ; | 2,37 | 1,2 | |
Густина дійсна, г/см3 | ; | ; | ; | 2,39 | |
Теплопровідність, Вт/(м.К), при середній температурі: (350 ± 25)0С, не більше (650 ± 25) 0С, не більше | ; | ; | ; | 0,60 0,70 | |
Теплопровідність динасу за умов високих температур визначається за формулою 1
(1)
де П — пористість динасу, %.
Цегла пінодіатомітова теплоізоляційна КПД-400, виробництво ВАТ «Диатомовый комбинат».
Область застосування:
· призначена для теплової ізоляції промислового устаткування (електролізних ванн, плавильних печей, казанів, трубопроводів і т.п.) при температурі поверхні, що ізолюється до +900°С;
· цегла відноситься до групи негорючих матеріалів і може бути використана для протипожежного захисту сталевих, залізобетонних і дерев’яних конструкцій;
· у житловому й цивільному будівництві. Хіміко-фізичні показники наведені у таблиці 7.
Таблиця 7 — Хіміко-фізичні показники цегли пінодіатомітової теплоізоляційної КПД-400
Найменування | Показник | |
Геометричні розміри (механічна обробка по шести гранях), мммммм | 246×122×64(±0,5 мм) 250×123×65(±0,5 мм) | |
Густина, кг/м3 | ||
Теплопровідність, Вт/(м • К) не більше при (200 ±3)°С при (400 ±5)°С при (600 ±5)°С | 0,121 0,138 0,156 | |
Межа міцності при стиску, МПа не менш | 1,1 | |
Лінійна температурна усадка при температурі 900 °C, %, не більше | 1,5 | |
Максимальна температура застосування,°С | ||
Хімічний склад діатоміту Оксид кремнію, SiO2 Оксид титану, TiO2 Оксид заліза, Fe2O3 Оксид алюмінію, Al2O3 Оксид магнію, MgO Оксид кальцію, CaO | 81,78 0,27 2,48 5,48 0,78 0,3 | |
Оксид натрію, Na2O3 Оксид калію, K2O Оксид сірки, SO3 Оксид марганцю, MnO Оксид фосфору, P2O5 Втрати при прожарюванні 1000 °C, % | 0,18 1,25 0,21 0,01 0,03 7,23 | |
Вироби вогнетривких легковагові та ультралегковагові різних видів марок ШЛ-0,4; ШЛ-1,0; ШЛ-1,3; ШКЛ-1,3.
Область застосування:
· Для теплоізоляції термо — і електропечей, випалювальних печей будівельних матеріалів, печей металургійної й коксохімічної продукції;
· теплообмінних апаратів, випарних агрегатів, підігрівників;
· газових печей, котлоагрегатів всіх конструкцій;
· паропроводів.
Виробництво: ВАТ «Запорожогнеупор», ВАТ"Часов — Ярский огнеупорный комбинат", ДП Михайловское производство огнеупоров".
Магнезіальні вироби Виробництво — ВАТ «Запорожогнеупор», ВАТ"Пантелеймоновский огнеупорный завод"
Область застосування:
Марка ХП-1, ХП-2, ХП-3, ХП-4, ХП-5:
· для кладки металургійних і різних високотемпературних теплових агрегатів;
· термостійкі для футеровки конвертерів, відбивних печей і інших теплових агрегатів у металургії, для футеровки конвертерів кисневої продувки.
Марка П-88, П-89, П-90, П-91:
· для кладки подин, укосів і стін мартенівських, електросталеплавильних і інших високотемпературних печей;
· для розливання штейну в кольоровій металургії (втулки) ;
· стопорні для розливання стали з ковша (склянки, вкладиші);
· для шиберних затворів сталерозливочних ковшів (склянки, склянки — колектори, гніздової цегла);
· для сталевипускаючого отвору конвертерів і мартенівських печей.
Марка ПХСП, ПХСУТ, ПХСУ, ПХСС
· — для кладки зводів сталевиплавних печей;
Марка ХПКК
· для конвертеров кисневої продувки;
Марка ПХКП, ПХКУ, ПХКС
· для футеровки сталеплавильних конвертеров;
Марка ПБС-88, ФБС, ФС
· для шиберних затворів сталерозливочних ковшів (безвипальні и випальні).
Марка ПБГ, ФБГ
· для гніздових узлів шиберних затворів.
Марка ПБСП, ФБСП
· для розливки сталі із ковша.
Марка ХПТ и ХПТУ (ущільнені)
· для футеровки агрегатів кольорової металургії.
Мулітові, мулітокорундові і корундові вироби Виробництво — ВАТ «Запорожогнеупор».
Область застосування :
МКВ-72 (мулітокорундовий)
· для кладки повітронагрівачів і повітропроводів гарячого дуття доменних печей;
МКС-72 (корундовий високоглиноземистий)
· для кладки різноманітних теплових агрегатів;
МККС-72 (мулітовий и мулітокорундовий)
· для футеровки сталерозливних ковшів.
Вуглецеві вироби Маса холоднонабивна теплопровідна (ТУ 48−12−60−89) застосовується для заповнення компенсаційних зазорів між холодильниками й вуглеграфітовою або алюмосилікатною вогнетривкою кладкою доменної печі, між вуглецевими блоками. Між вуглецевими й алюмосилікатними блоками горна й лещаді, як наповнювач вогнетривкого бетону, застосовуваного для заливання днища лещаді доменних печей, і для футеровки феросплавних і інших електротермічних агрегатів. Властивості наведено в таблиці 8. Властивості вугільних матеріалів, виробництва ВАТ «Укрграфіт"6, що використовуються в чорній та кольоровій металургії, наведено в таблицях 9−14 та додатку Б.
Таблиця 8
Якісні характеристики холоднонабивної теплопровідної маси
Показник | Марка А | Марка Б | Марка С | Марка АТ з підвищеною теплопровідністю | |
Удавана густина невипаленої маси, г/cм3, не менше | 1,58 | ; | 1,56 | 1,60 | |
Міцність при стисканні, МПа, не менше | 7,8 | 19,6 | 6,0 | ||
Теплопровідність необпаленої маси, Вт/(мК) | 10,0 | 8,0 | ; | 15,0 | |
Таблиця 9 — Блоки вуглеродні, призначені для футеровки домених і інших типів металургійних печей
Назва показника | Типові значення | ||||
Марка | ДБУ | ДБУ-А | ДБУ-Б | ДБУ-А (М) | |
Густина об'ємна, г/см3 | 1.56 | 1.58 | 1.63 | 1.66 | |
Густина дійсна, г/см3 | 1.89 | 1.92 | 1.90 | 1.93 | |
Пористість загальна, % | |||||
Пористість відкрита, % | |||||
Межа міцності на стискання, МПа | |||||
Зольність, % | 4.0 | 2.0 | 4.0 | 2.3 | |
Температурний коефіцієнт лінійного розширення, (20−520)0C10−6 *1/0С | 2.6 | 2.1 | 2.6 | 2.5 | |
Коефіцієнт теплопровідності при 200 С, Вт/(м*К) | |||||
(Зазначені величини представлені як середні значення якості продукції.)
ДБУ — вуглецеві блоки призначені для футеровки подин (лещадей) і металоприємників (горнів) металургійних печей;
ДБУ-А — високотеплопровідні блоки, призначені для футеровки зовнішніх кільцевих поясів металоприймачів (горнів) металургійних печей;
ДБУ-Б — малопористі блоки призначені для футеровки внутрішніх кільцевих поясів металоприймачів (горнів) металургійних печей;
ДБУ-А (М) — високотеплопровідні дрібнопористі блоки призначені для футеровки металоприймачів (горнів) металургійних печей.
Таблиця 10 — Блоки графітовані, призначені для футеровки лещадей доменних і інших типів металургійних печей
Назва показника | Типові значення | ||
Марка | БГ | БГ (У) | |
Густина об'ємна, г/см3 | 1.60 | 1.73 | |
Густина дійсна, г/см3 | 2.24 | 2.22 | |
Пористість відкрита, % | |||
Межа міцності на стискання, МПа | |||
Межа міцності на вигин, МПа | |||
Зольність, % | 0.3 | 0.3 | |
Температурний коефіцієнт лінійного розширення, 10−6 *1/0С, в межах температур (20−520)0C | 2.5 | 2.5 | |
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м*К) при 2000C | |||
Таблиця 11 — Маса вуглецева холоднонабивна призначена для заповнення компенсаційних зазорів у футеровці доменних і інших типів металургійних печей
Назва показника | Типові значення | ||
Марка | МХТД | МХД | |
Густина об'ємна, г/см3 | |||
Межа міцності на стискання, МПа | |||
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м*К) при 200 С | |||
Таблиця 12 — Маса вуглецева тверда (марка МУТ) призначена для заповнення компенсаційних зазорів у футеровці доменних і інших типів металургійних печей
Назва показника | Типові значення | |
Межа міцності на стискання, МПа | ||
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м*К), при 100С | ||
Вихід летючих, % | ||
Таблиця 13 — Блоки подові, призначені для футеровки подин алюмінієвих електролізерів
Назва показника | Типові значення | |||
Марка | ПБ3 | ПБ5 | ПБ7 | |
Вміст графіту, % | ||||
Густина дійсна, г/см3 | 1.93 | 1.98 | 2.03 | |
Густина об'ємна, г/см3 | 1.56 | 1.59 | 1.62 | |
Пористість загальна, % | ||||
Пористість відкрита, % | ||||
Питомий електроопір, мкОм*м | ||||
Коефіцієнт теплопровідності при 20 оС, Вт/(м*К) | ||||
Міцність на стискання, МПа | ||||
Міцність на вигин, МПа | ||||
Модуль пружності (Юнга), ГПа | ||||
Відносне подовження по Раппопорту в кріоліт-глиноземному розплаві*, % | 0.6 | 0.5 | 0.4 | |
Температурний коефіцієнт лінійного розширення, 10−6*1/0С в межах температур (20−520)0С | 2.2 | 2.6 | 3.0 | |
Вміст золи, % | 2.0 | 1.5 | 1.3 | |
*- перпендикулярно напрямку екструзії. Зазначені величини представлені як середні значення якості продукції.
Таблиця 14 — Аноди та и бруси графітовані, призначені для магнієвої промисловості
Назва показника | Типові значення | ||
Марка | БВ | БН | |
Питомий електроопір, мкОм*м | 6.5 | 5.5 | |
Межа міцності на стискання, МПа | |||
Межа міцності на вигин, МПа | |||
Густина об'ємна, г/см3 | 1.65 | 1.74 | |
Густина дійсна, г/см3 | 2.24 | 2.26 | |
Пористість загальна, % | |||
Пористість відкрита, % | |||
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м*К), при 2000C | |||
Температурний коефіцієнт 10−6 *1/0С лінійного розширення, в межах температур (20−520)0C | 2.3 | 2.4 | |
Зольність,% | 0.3 | 0.3 | |
Карбідкремнієві (карборундові) вогнетриви Виготовляються з карбіду кремнію (карборунду) з добавками і містять від 20−35 до 70−98% Si. Вогнетривкі вироби з карбіду кремнію розрізняються по способі зв’язування зерен карбіду кремнію по типу зв’язувача на:
· кремнеземистому зв’язувачі (що утворюється при окислюванні карбіду),
· нітридному (Si3N4),
· оксинітридному (Si2ON2),
· алюмосилікатному, а також
· рекристалізовані, самозв’язані й ін.
Виробу формують на пресах або іншому способі з порошкоподібних сумішей, що містять карбід кремнію, і випалюють при (1300−1550)°С (деякі види — при (2000;2200)°С).
Характерні властивості вогнетривких виробів: висока теплопровідність (7−17Вт/(м •К) при 800°С) і пов’язана із цим хороша термостійкість; стійкість проти деформації при високих температурах. При (1300−1500)°С у окисному середовищі карбідкремниєві вогнетривкі вироби й матеріали поступово окислюються, особливо при надлишку кисню та у присутності водяної пари. Карбідкремниєві вогнетривкі вироби застосовуються у рекуператорах, муфельних печах, агрегатах кольорової металургії, етажерках тунельних вагонеток при випалі порцеляни й кераміки, котельних топках.
ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ Теплоізоляційними називають матеріали, що застосовуються в будівництві житлових і промислових будинків, теплових агрегатів і трубопроводів з метою зменшити теплові втрати в навколишнє середовище. Теплоізоляційні матеріали характеризуються пористою будовою й, як наслідок цього, малою густиною (не більше 600 кг/м3) і низкою теплопровідністю (не більше 0,18 Вт/(м•К). Використання теплоізоляційних матеріалів дозволяє скоротити втрати теплоти з поверхні агрегатів і трубопроводів.
Теплоізоляційні матеріали класифікують по виду основної сировини, формі й зовнішньому вигляду, структурі, густині, твердості й теплопровідності. Теплоізоляційні матеріали по виду основної сировини підрозділяються на:
· неорганічні, виготовлені на основі різних видів мінеральної сировини (гірських порід, шлаків, скла, азбесту);
· органічні, сировиною для виробництва яких служать природні органічні матеріали (торф'яні, дерев’яноволокнисті);
· матеріали із пластичних мас.
За формою й зовнішнім виглядом розрізняють теплоізоляційні матеріали:
· штучні тверді (плити, шкарлупи, сегменти, цегли, циліндри);
· гнучкі (мати, шнури, джгути);
· пухкі й сипучі (вата, перлітовий пісок, вермикуліт).
За структурою теплоізоляційні матеріали класифікують на:
· волокнисті (мінераловатні, скловолокнисті),
· зернисті (перлітові, вермикулітові),
· ніздрюваті (виробу з ніздрюватих бетонів, піноскло).
За щільністю теплоізоляційні матеріали ділять на марки: 15, 25, 35, 50, 75, 100, 125, 150, 175, 200, 225, 250, 300, 350, 400, 450, 500, 600.
Залежно від твердості (відносної деформації) виділяють:
· матеріали м’які (М) — мінеральна й скляна вата, вата з каолінового й базальтового волокна,
· напівтверді (П) — плити зі шпательного скловолокна на синтетичному з’вязувачі та ін.,
· тверді (Ж) — плити з мінеральної вати на синтетичному з’вязувачі,
· підвищеній твердості (ПЖ),
· тверді (Т).
По теплопровідності теплоізоляційні матеріали розділяються на класи:
А — низької теплопровідності до 0,06 Вт/(м•К),
Б — середньої теплопровідності - від 0,06 Вт/(м•К) до 0,115 Вт/(м•К),
В — підвищеної теплопровідності - від 0,115 Вт/(м•К)до 0,175 Вт/(м•К).
По призначенню теплоізоляційні матеріали бувають:
— теплоізоляційно-будівельні (для утеплення будівельних конструкцій)
— теплоізоляційно-монтажні (для теплової ізоляції промислового устаткування й трубопроводів).
Органічні теплоізоляційні матеріали.
Органічні теплоізоляційні матеріали залежно від природи вихідної сировини можна умовно розділити на два види: матеріали на основі природної органічної сировини (деревина, відходи деревообробки, торф, однолітні рослини, вовна тварин і т.д.), матеріали на основі синтетичних смол, так звані теплоізоляційні пластмаси.
Теплоізоляційні матеріали з органічної сировини можуть бути твердими й гнучкими. До твердого відносять деревостружкові, дерев’яноволокнисті, фібролітові, арболітові, комишитові й торф’яні, до гнучких — будівельний повсть і гофрований картон. Ці теплоізоляційні матеріали відрізняються низкою водоі біостійкістю.
Деревоволокнисті плити випускають довжиною 1200−2700 мм, шириною 1200−1700 мм і товщиною (8−25) мм. По густині їх ділять на ізоляційні (150−250 кг/м3) і ізоляційно-оздоблювальні (250−350 кг/м3). Теплопровідність ізоляційних плит (0,047−0,07) Вт/(м•К), а ізоляційно-оздоблюваних — (0,07−0,08) Вт/(м•К). Межа міцності плит при вигині становить (0,4−2) МПа.
Арболіт виготовляють із суміші цементу, органічних заповнювачів, хімічних добавок і води. Як органічні заповнювачі використовують дроблені відходи деревних порід, січку очерету, та т.п.
Теплоізоляційні матеріали із пластмас. В останні роки створена досить велика група нових теплоізоляційних матеріалів із пластмас. Сировиною для їхнього виготовлення служать термопластичні (полістирольні; поливінілхлоридні, поліуретанові) і термореактивні (мочевино — формальдегідні) смоли, газоутворюючі й речовини, що спінюються, наповнювачі, пластифікатори, барвники й ін.
Залежно від структури теплоізоляційні пластмаси можуть бути розділені на дві групи: пінопласти й поропласти. Пінополістирол випускають марки ПСБС у вигляді плит розміром 1000×500×100 мм і густиною (25−40) кг/м3. Цей матеріал має теплопровідність 0,05 Вт/(м•К), максимальна температура його застосування 70 °C. Стільникопласти — теплоізоляційні матеріали з чарунками, що нагадують форму бджолиних стільник. Стільникопласти виготовляють у вигляді плит довжиною (1,0−1,5)м, шириною (550 — 650) мм і товщиною (300 — 350) мм. Їхня густина (30−100) кг/м3, теплопровідність (0,046−0,058) Вт/(м•К), міцність при стисканні (0,3−4, 0) МПа.
Неорганічні теплоізоляційні матеріали.
До неорганічних теплоізоляційних матеріалів відносять мінеральну вату, скляне волокно, піноскло, спучені перліт і вермикуліт, ніздрюваті бетони, і ін. Властивості виробів із вермікуліту та перліту наведено в таблицях 15 і 16, відповідно та додатку В.
Мінеральна вата й вироби з неї. Мінеральна вата — волокнистий теплоізоляційний матеріал, одержуваний із силікатних розплавів. Сировиною для її виробництва служать гірські породи (вапняки, мергелі, діорити й др.), відходи металургійної промисловості (доменні й паливні шлаки) і промисловості будівельних матеріалів (бій глиняної й силікатної цегли).
Мінеральна вата це пухкий матеріал, що складається з найтонших переплетених мінеральних волокон і невеликої кількості склоподібних включень (кульок, циліндриків і ін.)
Залежно від густини мінеральна вата підрозділяється на марки 75, 100, 125 і 150. Вона вогнестійка, не гниє, малогігроскопічна й має низьку теплопровідність (0,04 — 0,05) Вт /(м•К).
Скляна вата й вироби з неї. Скляна вата це матеріал, що складається з безладно розташованих скляних волокон, отриманих з розплавленої сировини. Сировиною для виробництва скловати служить сировинна шахта для варіння скла (кварцовий пісок, кальцинована сода й сульфат натрію) або скляний бій.
Скляне волокно значно більшої довжини, ніж волокна мінеральної вати й відрізняється більшою хімічною стійкістю й міцністю. Щільність скляної вати (75−125) кг/м3, теплопровідність (0,04- 0,052) Вт/(м•К), гранична температура застосування скляної вати 450 °C. Зі скловолокна виробляють мати, плити, смуги й інші вироби, у тім числі ткані.
Таблиця 15 — Фізико-хімічні властивості вермікуліту
Найменування показника | Типові значення | |
Температура використання, °С | От -260 до +1100 | |
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м•К) при 25°С | 0,6 | |
при 325°С | 0,130 | |
Об'ємна маса, не більше, кг/см3 | ||
Таблиця 16 — Фізико-хімічні властивості перліту
Найменування показника | Показники для цегли | ||
Розмір, Марка | |||
Розмір мммммм | 250×123×65 | 250×123×65 | |
Густина, кг/м3 | 400 — 499 | 500 — 599 | |
Теплопровідність, Вт/(м•К) | 0,105−0,137 | 0,135−0,176 | |
Міцність на стискання, не більше, МПа | 1,0 — 1,5 | 1,5 — 2,0 | |
Лінійна температурна усадка, % при температурі900°С | |||
Алюмінієва фольга (альфоль) — теплоізоляційний матеріал, що являє собою стрічку гофрованого паперу з наклеєної на гребені гофрованою алюмінієвою фольгою. Даний вид теплоізоляційного матеріалу в відмінність від будь-якого пористого матеріалу поєднує низьку теплопровідність повітря, укладеного між аркушами алюмінієвої фольги, з високою віддзеркалювальною здатністю самої поверхні алюмінієвої фольги. Алюмінієву фольгу для цілей теплоізоляції випускають у рулонах шириною до 100 мм, товщиною (0,005- 0,03) мм.
Оптимальна товщина повітряного прошарку між шарами фольги повинна бути (8- 10) мм, а кількість шарів повинне бути не менш трьох. Густина такої шарової конструкції з алюмінієвої фольги (6−9) кг/м3, теплопровідність — (0,03 — 0,08) Вт/(м•К). Алюмінієву фольгу вживають як віддзеркалюючу ізоляцію в теплоізоляційних шарових конструкціях будинків і споруджень, а також для теплоізоляції поверхонь промислового устаткування й трубопроводів при температурі 300 °C.
Властивості волокнистих тепло ізоляторів.
Високотемпературна волокниста ізоляція (температура застосування до 1450°С), виробництва ВАТ «Северский комбинат», застосовуються у всіх галузях промисловості: від побутових газових і електропечей, холодильників до потужних теплових агрегатів у металургії, машинобудуванні та енергетиці. Матеріали екологічно чисті, їхнє застосування забезпечує легкість конструкції і прекрасні теплоізоляційні характеристики. Фізико-хімічні властивості наведено в таблиці 17.
Таблиця 17 — Технічна характеристика волокнистих матеріалів і виробів
Найменування параметру | Норма для марок | |||||||
Рулон МКРР-130 | Войлок МКРВ-200 | Фетр МКРФ-100 | Плита ШПГТ-450 | Плита МКРПГ-400 | Плита МКРП-340 | Картон МКРК -500 | ||
ГОСТ або ТУ | 23 619−79 | 23 619−79 | 23 619−79 | ТУУ 322−7-00−19 053−065−96 | 23 619−79 | 23 619−79 | ||
Масова частка на прожарену речовину, %: А12О3, не менше | ||||||||
Удавана густина кг/м3,не більше | ||||||||
Температура застосування,°С | ||||||||
Теплопровідність при середній температурі 600 °C, Вт/(м.К), не більше | -; | -; | -; | 0,28 | 0,28 | 0,23 | 0,16 | |
Межа міцності при вигин, Н/мм2 (МПА), не менше | -; | -; | -; | 0,4 | 0,25 | -; | 0,40 | |
Довжина, мм Ширина, мм Товщина, мм | (5000−15 000) (600−1300) (20−30) | (500−700) (400−500) | ||||||
Технічні характеристики муліткремнеземної теплоізоляційної вати та залежність теплопровідності від температури наведено у таблицях 18 -19.
теплоізолятор карбідкремнієвий волокнистий мулітовий
Таблиця 18 — Технічні характеристики теплоізоляційної вати
Марка | МКРР-130 | МКРЦ-140 | |
Зв’язуюча речовина | органічне, неорганічне | ||
Густина, не більше, кг / м3 | |||
Температура застосування, максимальна, ° С | |||
Температура довготривалого застосування, °С | |||
Втрата маси при 1000 °C, не більше, % | 0.6 | 0.6 | |
Теплопровідність при 600 °C, не більше, Вт/ (м•К) | 0.18 | 0.18 | |
Теплоємність при 1000 °C, кДж / (кг• К) | 1.047 | 1.047 | |
Діаметр волокна не більше, мкм | |||
Хімічний склад, % | |||
AI2O3, в межах | 51−55 | 48−52 | |
ZrO2, не більше | ; | 2−4 | |
(Al2O3+SiO2), не менше | |||
Fe2O3, не більше | 0.2 | 0.2 | |
У відновлюючому середовищі теплоізоляційні властивості знижуються.
Таблиця 19 — Теплопровідність теплоізоляційної вати
Температура, ° С | |||||||
Теплопровідність, Вт/(м К) | 0,08 | 0,12 | 0,18 | 0,29 | 0,47 | 0,79 | |
Властивості теплоізоляційних матеріалів, що використовується переважно в енергетиці наведено в таблиці 20.
Таблиця 20 — Властивості теплоізоляційних матеріалів
Вид матеріалу | Матеріал | Область застосування | Властивості | ||||
Густина кг/м3 | Теплопровідність, | Температура, межі використання, t, °С | |||||
t, °С | Вт/(м•К) | ||||||
ЧЕРНОВИЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ «РОТІС» 9 | |||||||
Мати прошивні безобкладинкові МТПБа ТУ 21 УССР 356−83 | Супертонке базальтове волокно, прошите склониткою | — теплоізоляція трубопроводів; — теплоізоляція промислових агрегатів та обладнання. — теплоізоляція котлів, котельних та ін. | не більше 45 | не більше 0,033 0,047 0,078 | |||
Мати прошивні в обкладинці із склотканини МТПМ ТУ 21 УССР 356−83 | надтонке базальтове волокно, прошите склониткою в оболонці з обох сторін із склотканини (кремнеземної тканини) | — теплоізоляція труб, трубопроводів, — теплоізоляція промислових агрегатів, арматури та обладнання. — теплоізоляція котлів, котельних та ін. — теплоізоляція труб, агрегатів і конструкцій в атомній енергетиці | не більше 50 | не більше 1,5 0,033 0,047 | 450; | ||
Плити негорючі теплоізоляційні базальтові ПНТБ ТУУ В2.7 -294 349.056−2000 | надтонке і тонке базальтове волокно Зв’язував — бентонітова глина | Ізоляція котлів, котельних, резервуарів з холодною та гарячою водою. | не більше 0,041 0,066 0,081 | ||||
Плити жорсткі теплоізоляційні базальтові ПЖТЗ ТУ 88 України 023.011−93 | надтонке базальтове волокно Зв’язував — бентонітова глина | Ізоляція котлів, котельних, резервуарів з холодною та гарячою водою | не більше 0,042 0,055 0,083 | ||||
Стрічки прошивні в обкладинці із склотканини ПДТС ТУУ 88 023.015−94 | надтонке базальтове волокно в обкладинці з обох сторін із склотканин і прошиваються склониткою | Теплоізоляція труб, трубопроводів холодною та гарячою водою зовнішня. Теплоізоляція труб, малих діаметрів внутрішня. Теплова ізоляція промислового обладнання | 1650−4300 | не більше 0,033 0,047 0,078 | |||
Картон базальтовий теплозвукоізоляційний (м'який) ТК-4 ТУУ 88. 023. 018−95 | базальтове надтонке волокно та полівинілацетатний звя’зувач | Котли автономного опалення, водогрійні, низького тиску; Електро-, газовакуумні і індукційні печі різного призначення; Ізоляція вентиляційних каналів та воздуховодів, всіх трубоі паропроводів; Теплоізоляція промислових установок, сушильних камер, котелень. Теплоізоляція промислового обладнання і побутових приладів. Теплоізоляція циліндрів енергетичних турбін, сушильних шаф, камер. | не більше 0,033 0,047 0,071 | ||||
Картон базальтовий теплозвукоізоляційний (жорсткий) ТК-1 ТУУ 88. 023. 018−95 | базальтове надтонке волокно, зв’язувач бентонітова глина | -«; | не більше 0,042 0,055 0,083 | ||||
Шнур базальтовий теплоізоляційний БТШ ТУ У 88 023. 017−94 | серцевини із базальтового надтонкого волокна | Ізоляція труб и трубопроводів. ізоляція промислових агрегатів і обладнання Теплова ізоляція промислового обладнання та ін. | 120−140 | не більше 0,055 0,081 0,014 | |||
Вермікулітові плити | спучений вермикуліт з використанням неорганічного силікатного зв’язувача та жаростійких добавок | — кольорова металургія — футеровка катодних блоків електролізерів, індукційних печей, печей очистки, плавильного обладнання, ковшів, розливочних желобів, тощо; — променергетика (обладнання для теплообогріву, всі типи котельного обладнання, рекуператори, газоходи, повітряпроводи) — чорна металургія — коксові печі, воздухонагрівники, газоходи, рекуператори, мартенівські печі, процеси розливки металу. | 0,1−0,11 0,14−0,16 0,19 0,23 | ||||
НТПО Кодра 10 | |||||||
Мулітокремнеземний войлок МКРВ-200 | Войлок із волокон муліто-кремнеземистого складу | · Теплоізоляційна оболонка на литійних формах та ізложицях. · З'ємні тепло-ізоляційні ковдри для парових и газових турбин | не більше 200 | 0,039 0,127 0,147 | |||
· Гнучка ізоляція труб з високими температурами; · Тимчасовий ремонт зводів и стін печей. · Вогнезахист, ізоляція печних дверей. | |||||||
Мулітокремнеземні плити теплоізоляційні МКРП-340. | вогнетривкого волокна муліто-кремнеземис-того складу | — Теплоізоляція термічних, нагрівальних печей всіх типів; колпакових печах та печах реформінгу, каталізу і повітронагрівачів; — В тепло-енергетиці для футеровки котлів та печах газового нагріву, — В якості термокомпенса-торних швів. | 0,23 | ||||
Список використаної літератури
1. Горлов Ю. П., Еремин Н. Ф., Седунов Б. У. Огнеупорные и теплоизоляционные материалы. Учебное пособие. — М., Стройиздат, — 1976, 192 с.
2. Панов Е. Н., Кононов М. П., Богомолов А. Н., Каравайный А. А., Васильченко Г. Н. Тепловые характеристики изделий для футеровки и теплоизоляции алюминиевых электролизеров// Новые огнеупоры. — 2004. -№ 8. -С. 29−32.
Додаток, А Властивості шамоту марки ША Рисунок А1 — Теплопровідність шамоту-вогнетриву Рисунок А2 — Теплоємність шамоту-вогнетриву Рисунок А3 — Теплопровідність шамоту вогнетриву, навуглероженого внаслідок тривалої експлуатації
Рисунок А4 — Теплоємність шамоту вогнетриву, навуглероженого внаслідок тривалої експлуатації
Додаток Б Властивості вугільних блоків для футеровки алюмінієвих електролізерів Рисунок Б1 — Теплопровідність вугільних блоків Рисунок Б2 — Теплоємність вугільних блоків Рисунок Б3 — Питомий електроопір вугільних блоків
Додаток В Властивості теплоізоляційних матеріалів Рисунок В 1 — Теплопровідність вермікуліту, густиною 1025 кг/м3
Рисунок В 2 — Теплопровідність базальтового волокна, густиною 260,5 кг/м3
Рисунок В 3 — Теплопровідність перліту, густиною 324,7 кг/м3
Густина: ряд 1 — 570 кг/м3, ряд 2 — 360 кг/м3, ряд 260 — кг/м3
Рисунок В 4 — Теплопровідність муліт-кремнеземного волокна
.ur