Сутність системного підходу. 
Лекція 3. Декомпозиція туристсько-рекреаційних систем як дослідження їхньої ієрархії і структури

Суть декомпозиції систем

Композиція (лат. compositio — складання, скріплення, з'єднання) — побудова цілісного об'єкта, всі елементи якого знаходяться в гармонійній єдності.

Декомпозиція — метод розкриття структури системи, коли за однією ознакою вона розчленовується на окремі складові - підсистеми [22].

Декомпозиція — науковий метод, що використовує структуру завдання і дозволяє замінити рішення одного великого завдання вирішенням серії менших завдань. Декомпозиція має на увазі закріплення цілей, завдань, критеріїв їх досягнення і відповідних числових показників за структурними елементами організації різного ієрархічного рівня [2].

Cистемний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системи спочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го порядку, аж до отримання елементів системи [27, C.411].

У сучасних методиках типовою є декомпозиція моделі на глибину 5−6 рівнів. На таку глибину декомпозується зазвичай одна з підсистем. Функції, які вимагають такого рівня деталізації, часто дуже важливі, і їх детальний опис дає ключ до основ роботи всієї системи [2].

Найбільш часто вживані стратегії декомпозиції:

• — функціональна декомпозиція — базується на аналізі функцій системи. При цьому ставиться питання, що робить система незалежно від того, як вона працює. Підставою розбиття на функціональні підсистеми служить спільність функцій, виконуваних групами елементів;
• — декомпозиція за життєвим циклом. Ознака виділення підсистем — зміна закону функціонування підсистем на різних етапах циклу існування системи «від народження до загибелі». ;
• — декомпозиція за фізичним процесом. Ознака виділення підсистем — кроки виконання алгоритму функціонування підсистеми, стадії зміни станів.;
• — декомпозиція за підсистемами (структурна декомпозиція). Ознака виділення підсистем — сильний зв’язок між елементами за одним із типів відносин (зв'язків), що існують у системі (інформаційних, логічних, ієрархічних, енергетичних і т.п.). Силу зв’язку за інформацією можна оцінити коефіцієнтом інформаційного взаємозв'язку підсистем:

.

де N — кількість взаємовикористованих інформаційних масивів в підсистемах; N₀ — загальна кількість інформаційних масивів.

Для опису всієї системи повинна бути побудована складена модель, що об'єднує всі окремі моделі;

• — декомпозиція за критерієм входу в організаційно-економічні системи. Ознака виділення підсистем: джерело дії на систему, це може бути вища або нижча система, а також внутрішнє чи зовнішнє середовище.
• — декомпозиція за типами ресурсів, споживаних системою. Формальний перелік типів ресурсів складається з енергії, матерії, часу й інформації (для соціальних систем додаються кадри і фінанси);
• — декомпозиція за кінцевими продуктами системи. Підставою можуть служити різні види продукту, що виробляються системою;
• — декомпозиція діяльності людини. Виділяється суб'єкт діяльності; об'єкт, на який спрямована діяльність; засоби, використовувані в процесі діяльності; навколишнє середовище, всі можливі зв’язки між ними.

Зазвичай декомпозиція здійснюється за декількома підставами, порядок їх вибору залежить від кваліфікації і переваг системного аналітика.