Транснаціональні корпорації в економіці розвинутих країн

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра міжнародних фінансів

ІНДЗ на тему:

«Транснаціональні корпорації в економіці розвинутих країн»

Виконав: студент групи МЕ-41

Блендоногий Я.Д.

Перевірив: викладач Булавська Г. О.

Тернопіль — 2010

План Вступ

1. Сутність ТНК, їх роль та значення в сучасному світі

2. Діяльність ТНК в економічно розвинутих країнах

3. Переваги та недоліки ТНК в економічно розвинутих країнах Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Мета даної роботи — розкрити сутність, роль, значення та діяльність ТНК, показати їх вплив та довести важливість їх існування.

До основних завдань даної роботи можна віднести:

— визначити посилення ролі ТНК в сучасному світі;

— проаналізувати їх значення для економічно розвинутих країн;

— довести на конкретних прикладах важливість їх функціонування;

— акцентувати увагу на основних ТНК в світі;

— пояснити доцільність створення та поширення ТНК;

— визначити основні переваги та недоліки транснаціональних корпорацій тощо.

Об'єктом дослідження власне і виступають транснаціональні корпорації.

Актуальність даної теми є очевидною, адже зараз у світі налічується близько 70 тис. ТНК із 690 тис. зарубіжними підрозділами. Тоді як у середині 90-х рр. їх функціонувало лише 40 тис. За останні 30 років їх кількість збільшилась у 9 разів. Лише у 2005 році ТНК забезпечили загальний обсяг продаж на суму 19 трлн. дол. Під їхнім наглядом зараз знаходиться 90% світового ринку пшениці, кукурудзи, ави, лісоматеріалів, залізної руди; 85% ринку мідів та бокситів; 80% чаю та олова; 75% бананів, натурального каучуку і сирої нафти.

На ТНК припадає близько 90% зовнішньої торгівлі США, 80% - Англії, біля 70% вільних валютних і ліквідних засобів; більше 90% приватних прямих закордонних капіталовкладень.

Проте надалі піде мова про роль ТНК у економічних розвинутих країнах, де і зосереджена переважна їх більшість.

Помітним є посилення ролі транснаціональних компаній для економік провідних ринкових держав, зокрема членів ОЕСР. Згідно з дослідженням, проведеним цією організацією, у ВВП більшості країн — членів ОЕСР зростає вага фірм і корпорацій, що мають штаб-квартири за межами власних територій. Промовистою ілюстрацією є приклад США. У промисловому виробництві цієї країни питома вага іноземних корпорацій сягає 19,7%. Такі тенденції спостерігаються і у Великій Британії, Канаді та Швеції, «рекордсменом» у цьому процесі є Ірландія, в якій господарські суб'єкти із штаб-квартирами за кордоном забезпечують 66% промислового виробництва та 47% зайнятості у промисловості. Зростає активність іноземних компаній на території Великої Британії.

Водночас такі тенденції не є універсальними: в Японії, яка поступається масштабами економіки лише США, іноземні фірми забезпечують працевлаштування тільки 0,89% зайнятих у промисловості.

Слід брати до уваги, що дедалі більшою мірою є умовним розуміння ТНК у категоріях національної належності. Відбувається своєрідний відрив міжнародних корпорацій від «господарської пуповини», країн-метрополій. Цей процес засвідчує, що країна, яка спершу була місцем базування для ТНК, розглядається відповідною господарською структурою як територія або адміністративно-територіальна одиниця з відносними (не виключено — вирішальними) перевагами розміщення.

Перш ніж перейти до детальнішого аналізу діяльності ТНК у економічно розвинутих країнах, необхідно рокрити їх сутність, зміст, значення та роль у сучасному світі.

1. Сутність ТНК, їх роль та значення в сучасному світі

Транснаціональний характер діяльності ТНК давно перейшов економічні кордони і пов’язаний з вирішенням багатьох соціальних і політичних проблем, однак переважна більшість визначень ТНК досі має головним чином економічний характер.

Транснаціональна корпорація — це міжнародна фірма, що має свої господарські підрозділи у двох або більше країнах, управління якими здійснюється з одного або декількох центрів.

ТНК включають компанії державної, приватної або змішаної форм власності, що знаходяться в різних країнах.

Володіючи розгалуженим, багатократним виробничим комплексом, ТНК під впливом об'єктивних передумов і потреб розвитку продуктивних сил і для отримання додаткових можливостей раціоналізації зовнішньоекономічного обміну в рамках своєї внутрікорпораційної структури розвивають різні форми міжнародного поділу праці - предметну, подетальну, поопераційну (технологічну) спеціалізацію [6, 68].

Стратегія глобальних операцій дає змогу ТНК успішно здійснювати стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову від короткострокових вигод задля зміцнення ринкових позицій у майбутньому і забезпечення стабільного прибутку на тривалу перспективу.

Із реалізацією кількісно-якісних параметрів у процесі глобальної експансії ТНК розширюють сфери діяльності у світовому масштабі. Вони долають орієнтацію на традиційні регіони, якими для США, наприклад, була Латинська Америка, для Західної Європи — африканські колонії, для Японії - Південно-Східна Азія, і активно освоюють території своїх конкурентів.

Володіючи величезними капіталами, ТНК активно діють на міжнародних фінансових ринках. Сукупні валютні резерви ТНК у декілька разів більші, ніж резерви всіх центральних банків світу. Переміщення 1−2% маси грошей, що знаходяться у приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет національних валют.

Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями [12, 185].

ТНК можуть розміщувати виробництво в будь-якій точці світу — там, де їм вигідно, не обмежуючи себе національними рамками і межами.

Транснаціональні корпорації контролюють істотну частину науково-технічного потенціалу промислово розвинутих країн, що дозволяє їм відігравати головну роль у міжнародному обміні технологіями і науково-технічними знаннями, активно брати участь і науково-технічному прогресі і сприяти структурним зрушенням у світовій економіці. Найбільші ТНК, хімічні концерни продемонстрували стабільність своїх позицій і спроможність лідирувати в нових технологіях також, як вони лідирували в традиційних виробництвах. Їхній успіх пояснюється такими чинниками: наявністю спеціалізованих дослідницьких лабораторій і інших інженерно-технічних підрозділів наявністю значних матеріальних ресурсів, технологічного потенціалу, щоперевищує потреби поточного виробництва, а також часу для дослідження потенційних можливостей технологічних проривів, пристосування їх до свого досвіду і сформованого профілю виробництва.

За даними американського часопису «Fortune», головну роль серед 500 найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробка, хімія й автомобілебудування.

ТНК забезпечують собі значні прибутки навіть в умовах загострення кризових явищ у світовій економіці [4, 48].

2. Діяльність ТНК в економічно розвинутих країнах В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК доводиться більше 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік в світі, 52 — транснаціональні корпорації, інші - держави.

Найпривабливішим об'єктом для капіталів є Західна Європа (597 млрд. дол.), особливо Німеччина, до якої надійшло приблизно 250 млрд. дол., тобто лише трохи менше, ніж до традиційного лідера за цим показником — США (260 млрд. дол.).

Порівняльний аналіз процесів взаємного інвестування США та країн Європи дає підстави для висновку, що протягом останніх десятиліть XX ст. більшу «трансатлантичну» інвестиційну активність демонстрували європейські ТНК, тобто потоки капіталів до Америки значно перевищували обсяги зворотного руху інвестицій до «Старого світу» [10, 8].

За даними європейських аналітико-інформаційних центрів, зокрема експертів газети «Financial Times», європейські фірми вклали в економіку США 220 млрд. дол., а американські компанії інвестували в Західну Європу лише 33 млрд. дол. Такий стан пояснюється особливою роллю США в процесах глобалізації, технологічним випередженням ними країн Європи, а також простішими організаційно-адміністративними процедурами створення компаній та вищою прибутковістю.

Лише за останні роки відбулося «підтягування» європейських показників прибутковості до відповідних американських. Стимулом для інвестицій у США є також стабільний фінансовий стан американських компаній. Так, співвідношення активів і капіталу компаній у нефінансових американських фірмах становить 3,3: 1, в той час як у Нідерландах — 2,6: 1, а у Великій Британії - 2,1: 1. У промислово ровинутих країнах спостерігалося стабільне збільшення частки прямих закордонних інвестицій у валовому внутрішньому продукті. Серед промислово розвинутих країн найбільшу питому вагу прямі іноземні інвестиції мають у валовому продукті Великої Британії. На другому після Великої Британії місці за питомою вагою вивезених прямих іноземних інвестицій у валовому продукті країни — ТНК Нідерландів [15, 39].

Найголовніші ТНК можна відобразити за допомогою наступної таблиці.

Таблиця 1. Найбільші ТНК світу (станом на 2009 рік) [16]

Як бачимо, переважна більшість найбільш відомих ТНК походить із США, хоча в Європі вони також займають досить міцні позиції.

Темпи інтернаціоналізації діяльності 100 найбільших ТНК, очевидно, знижуються. Хоча в 2003 році обсяг їхніх продажів, чисельність зайнятих і розмір активів закордоном в абсолютному вираженні зросли, відносна значимість цих показників трохи знизилася в умовах активізації діяльності в країнах базування. Японські й американські ТНК як правило не настільки транснаціональні, як їхні європейські аналоги. 50 ведучих ТНК із країн, що розвиваються, що мають не настільки багатий досвід зовнішньої експансії, ще менш транснаціональні, однак розрив між ТНК із розвинених країн і країн, що розвиваються, у цьому відношенні звужується [2, 14].

Порівняємо економічні показники провідних ТНК США і Канади.

Таблиця 2. Показники економічної діяльності ТНК США і Канади за 2000;2008рр., млрд. дол [16]

Транснаціональні корпорації, що випускають автомобілі і комплектуючи до них, займають провідне місце в світовій економіці. Так, за даними «Financial Times», сумарна ринкова капіталізація компаній цієї галузі, які входять до списку «FT 500», у 2005 році становила 408,070 млрд. дол.

Розглянемо дві найголовніші ТНК: «Ford Motor» та «General Motors». У 2005 році компанія «Ford Motor» зайняла у рейтингу 293 місце, її сумарна ринкова капіталізація склала 19 941,35 млн. дол., а річний оборот — 171 652 млн. дол. Що до «General Motors», то у цьому ж році ця компанія посіла 360 місце з ринковою капіталізацією у 16 600,24 млн. дол. і оборотом у 193 517 млн. дол. У корпорації «Ford Motor» сукупні інвестиції залишалися досить стабільними, коливаючись на рівні 32,5 млрд. дол. У ТНК «General Motors» переважають прямі інвестиції, спрямовані або на розвиток виробництва, або на операції по злиттю і поглинанню [9, 472].

Транснаціональні корпорації, що випускають електроніку і електроустаткування, займають істотне місце в світовій економіці. Так, за даними «Financial Times», сумарна ринкова капіталізація провідних компаній цієї галузі, які входять до списку «FT 500», становить 1 187,362 млрд. дол., що значно випереджає відповідний показник автомобільної галузі.

ТНК США за обсягами продажу на світовому ринку фармацевтичної продукції упевнено випереджають конкурентів всіх інших країн. Відтак, ТНК «Johnson&Johnson» посідає 8 місце у рейтингу найбільших корпорацій світу, з ринковою капіталізацію в 199 711,4 млн. дол. а корпорація «Pfizer» займає 9 місце і має ринкову капіталізацію 195 944,6 млн. дол [7, 93].

ТНК здійснюють значні витрати на екологічну політику.

Таблиця 3. Динаміка витрат деяких ТНК на екологічну політику [16]

З таблиці видно, що витрати ТНК на екологічну політику є досить високими. Особливо високий ступінь цього показника серед японських та європейських ТНК.

Україна, як приймаюча ТНК країна, не посіла належного місця в їх діяльності. Незважаючи на певні природні переваги, вона має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД [3, 271].

Серед компаній, які вклали прямі іноземні інвестиції в українську економіку, провідне положення займають американські корпорації. За останні 10 років їх прямі капіталовкладення досягли 898 млн. дол. За компаніями США йдуть інвестори з Кіпру — 603 млн. дол. (11,3%), Великої Британії - 511 млн. дол. (9,6%), Нідерландів — 399 млн. дол. (7,5%), Британських Віргінських островів — 337 млн. (6,3%), Російської Федерації - 323 млн. (6,0%), Німеччини — 312 млн. (5,8%), Швейцарії - 312 млн. (5,1%), Австрії - 273 млн. (3,9%), Республіки Корея — 171 млн. (3,2%).

Україна як промислова держава транснаціональним корпораціям нецікава. Такий висновок можна зробити проглянувши список глобальних корпорацій, представлених на вітчизняному ринку: Coca-Cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett-Packard, British American Tobacco та деякі інші ТНК.

Найбільшими компаніями, що нині працюють в Україні, є: у сфері нафтопереробки — російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортування нафти — російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу — російські «Газпром» та «Ітера» [8, 27−31].

3. Переваги та недоліки ТНК в економічно розвинутих країнах Продукція, створювана філіями ТНК, адаптована до характеристик попиту конкретної країни. Наприклад, всесвітньо відомий пральний порошок «Аріель» компанії «Проктер енд Гембел» адаптований відповідно до ринків Америки, Німеччини, Японії, Центральної та Східної Європи. Американський варіант зорієнтований на нижчу температуру води, він краще піниться і розрахований на короткотермінове прання. В Німеччині прийнятним є тривале замочування білизни і прання за вищих температур. Саме на ці вимоги розрахований німецький «Аріель». Для Японії «Аріель» адаптований до короткого терміну прання у невеликих за розміром машинах.

Багатонаціональна маркетингова стратегія характеризується різноманітними підходами до кожного національного ринку. Центральна штаб-квартира, яка здійснює фінансовий контроль, обмежується функціями досліджень і виробництва в країні базування. Ймовірне також запровадження окремих елементів міжнародного маркетингу. Безумовною перевагою запровадження цієї стратегії є тісне поєднання запропонованих програм компанії з умовами конкретної країни, їх адаптація до вимог споживачів. Недоліки — відсутність цільової стратегічної конкуренції у країнах, слабкий зв’язок з конкурентними перевагами [13, 9−11].

Раціоналізація виробничого процесу, коли філії ТНК у різних країнах спеціалізуються на випуску певного продукту або вузла, посилюється використанням політики трансфертного ціноутворення, що, у свою чергу, знижує трансакційні витрати і посилює конкурентні переваги глобальної ТНК.

Серед очевидних переваг глобальної маркетингової стратегії можна виділити наступні:

— ефект економії на масштабах виробництва;

— компенсація витрат на науково-дослідні та конструкторські розробки;

— зменшення витрат на розробку комплексу просування товарів на різноманітні ринки.

Статистичні дані свідчать про масштабність здійснення внутрішньофірмової торгівлі в межах сучасних глобальних ТНК, яка забезпечує переваги над міжнародними та внутрішніми конкурентами: лише чверть світової економіки, враховуючи розміри ТНК, функціонує в умовах вільного ціноутворення, решта ¾ — зона прямого впливу ТНК [1, 986].

THK не використовує лише глобальну чи мультинаціональну маркетингову стратегію. Здебільшого переважають компромісні підходи, які можна умовно визначити як стандартизовану адаптацію.

Прикладами використання глобальної маркетингової стратегії є пропозиція на різноманітних ринках уніфікованих товарів: автошин «Мішелін», фотоапаратів «Кодак»; використання однієї торгової марки чи логотипа на сукупності ринків, зокрема, автомобілів товарних марок «Б'юїк» та «Олдсмобіл» фірми «Дженерал Моторз», здійснення глобальних рекламних акцій на різноманітних ринках, наприклад, компаній Coca-Cola, Pepsi.

У мультинаціональному середовищі, на противагу глобальному, домінують місцеві (регіональні) традиції у споживанні, особливості споживчих переваг і правових норм, властиві конкретній країні. Таке середовище характерне, зокрема, для харчової та легкої промисловості.

У нейтральному міжнародному середовищі (як, наприклад, у кольоровій металургії) вплив глобальних і локальних (регіональних) сил не є визначальним у діяльності, тому ТНК сама обирає оптимальну для неї маркетингову стратегію [14, 62].

Прикладом глобальних товарів, адаптованих до регіональних умов, є популярні програми продукту корпорації «Майкрософт», такі як «Windows», «Word», «Excel». Вони існують у численних національних версіях, зокрема російській, іспанський, чеській тощо мовах, а також у спеціальній англійській версії для Центральної та Східної Європи.

Всесвітня стандартизація пропонує єдину, уніфіковану за підходами стратегію маркетингу, яка спирається на стратегію єдиної глобальної марки, забезпечує економію витрат на виробництво і просування продукції, поширюється на максимальну кількість ринків (Nivea, Compag, Philips).

Стандартизація на основних ринках — використовується, як правило, щодо ринків, близьких за своїми характеристиками (споживчі ринки країн «Тріади» — США, Західної Європи, Японії).

В Україні знаходиться значна кількість ТНК, проте іноземні інвестори відмовляються здійснювати іноземні інвестиції з метою уникнення певних ризиків. Адже українська економіка ще не є сприятлива для розвитку компаній із іноземним капіталом.

Насамперед, необхідно приділити значну увагу інтеграції України у світогосподарські зв’язки та «поринути» у процеси інтернаціоналізації та глобалізації. Україна повинна зосередитись на виробництві капіталомісткої продукції, для того щоб вона стала конкурентоздатною на зовнішніх ринках. Якщо Україна не буде посилювати економічних відносин з іншими країнами — то наслідком буде автаркія [5, 252].

транснаціональний корпорація глобальний Висновки Отже, ТНК зосереджені переважно у найрозвинутіших країнах світу.

ТНК — це міжнародна фірма, що має свої господарські підрозділи у двох або більше країнах, управління якими здійснюється з одного або декількох центрів.

У світі налічується близько 70 тис. ТНК із 690 тис. зарубіжними підрозділами. Тоді як у середині 90-х рр. їх функціонувало лише 40 тис. За останні 30 років їх кількість збільшилась у 9 разів.

Під їхнім наглядом зараз знаходиться 90% світового ринку пшениці, кукурудзи, ави, лісоматеріалів, залізної руди; 85% ринку мідів та бокситів; 80% чаю та олова; 75% бананів, натурального каучуку і сирої нафти. На ТНК припадає близько 90% зовнішньої торгівлі США, 80% - Англії, біля 70% вільних валютних і ліквідних засобів; більше 90% приватних прямих закордонних капіталовкладень.

Стратегія глобальних операцій дає змогу ТНК успішно здійснювати стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову від короткострокових вигод задля зміцнення ринкових позицій у майбутньому і забезпечення стабільного прибутку на тривалу перспективу.

Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

За даними американського часопису «Fortune», головну роль серед 500 найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробка, хімія й автомобілебудування.

Найпривабливішим об'єктом для капіталів є Західна Європа (597 млрд. дол.), особливо Німеччина, до якої надійшло приблизно 250 млрд. дол., тобто лише трохи менше, ніж до традиційного лідера за цим показником — США (260 млрд. дол.).

В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК доводиться більше 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються під довгостроковою політикою материнської корпорації.

Серед основних переваг глобальної маркетингової стратегії можна виділити наступні: ефект економії на масштабах виробництва; компенсація витрат на науково-дослідні та конструкторські розробки; зменшення витрат на розробку комплексу просування товарів на різноманітні ринки тощо.

У мультинаціональному середовищі, на противагу глобальному, домінують місцеві (регіональні) традиції у споживанні, особливості споживчих переваг і правових норм, властиві конкретній країні. Таке середовище характерне, зокрема, для харчової та легкої промисловості.

Тоді як у нейтральному міжнародному середовищі (як, наприклад, у кольоровій металургії) вплив глобальних і локальних (регіональних) сил не є визначальним у діяльності, тому ТНК сама обирає оптимальну для неї маркетингову стратегію.

Всесвітня стандартизація пропонує єдину, уніфіковану за підходами стратегію маркетингу, яка спирається на стратегію єдиної глобальної марки, забезпечує економію витрат на виробництво і просування продукції, поширюється на максимальну кількість ринків (Nivea, Compag, Philips).

В Україні знаходиться значна кількість ТНК, проте іноземні інвестори відмовляються здійснювати іноземні інвестиції з метою уникнення певних ризиків. Адже українська економіка ще не є сприятлива для розвитку компаній із іноземним капіталом.

Список використаної літератури

1. Білошапка В.А., Киреєв Л.Д. Транснаціональні корпорації. — Донецьк: ДНУ, 2003. — 2005 с.

2. Заірова Е. Про глобалізацію ТНК національну державу і перспективи України у сучасному світі. / Актуальні проблеми економіки № 5 — 2002. — с.11−23.

3. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 384 с.

4. Лучко М. Л. Конкурентные стратегии ТНК: стратегические Альянсы, слияние и поглощение / Вестник Московского Университета / Cерия Экономики — 2004 — № 1. — с.31−57

5.Миронюк В. В. Глобалізаційний аспект транснаціональних корпорацій // Зб. наук. праць. Вип. 39. — К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. — С.247−253. — 0,5 д.а.

6.Миронюк В. В. Транснаціональні корпорації в системі міжнародних економічних відносин // Зовнішня торгівля: право та економіка. — № 1(13). — К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2004. — С.66−70. — 0,5 д.а.

7. Нікітіна М.Г. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. — Київ: «Центр навчальної літератури». — 2004. — 192 с.

8. Прейгер Д. К., Малярчук І.А., Гринкевич Т.І. Транснаціональні корпорації у нафтогазовій сфері та їх вплив на газотранспортну систему України / Стратегічна панорама. — 2002. — № 4. — с.27−31

9. Роберт Карбау, Міжнародна економіка / Пер. з англійської Романа Косодія. — Суми: ВАТ" Сумська обласна друкарня", видавництво «Козацький вал». — 2004. — 652 с.

10. Романов Е. Роль прямих инвестиций ТНК в формировании современной єкономике / Маркетинг 2005. — № 1 — с. 3−14.

11. Рокоча В., Плотніков О., Новицький В. Транснаціональні корпорації. Навчальний посібник. Київ: Таксон.- 2001. — 304 с.

12. Руденко Л. В. Транснаціональні корпорації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 277.

13. Самофалов В. Глобальний виклик транснаціональних корпорацій / Дзеркало тижня. — 2003. — № 31 — с.9−11

14. Семенова А. А. Закордонні філії ТНК: способи створення і фінансування / Фінанси України — 2002. — № 5 — с.59−67.

15. Федулова П. Проблеми інноваційної трансформації у корпоративному світі / Економіст. — 2005. — № 2 — с. -38−40.

16. www.ukrstat.gov.ua