Поняття і різновиди підвідомчості. 
Суть і значення перегляду судових рішень, ухвал у апеляційному порядку +Задача+Заяви

Держава виконує свої завдання і реалізує функції через систему створених нею для цього органів, сукупність яких для певного виду діяльності називається відомством. Кожне відомство і орган, який входить до його системи, виконують тільки ті функції і мають конкретну компетенцію, які встановлені Конституцією й іншими законами України. Розмежування компетенції між органами держави називається підвідомчістю.

Компетенція суду в здійсненні правосуддя — по розгляду і вирішенню певної категорії питань називається підвідомчістю судових органів або судовою юрисдикцією. Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Вона опосередковується розглядом питань про конституційність законів та інших правових актів, розглядом цивільних і кримінальних справ, тому є конституційна юрисдикція, кримінальна і цивільна юрисдикція. Судова влада здійснюється автономними системами: Конституційним Судом, судами загальної юрисдикції — територіальними і спеціальними.

Однак, право вирішення цивільних справ надано не тільки судовим, а й державним органам адміністративної юрисдикції (органи державної влади, місцевого самоврядування, органи, що здійснюють виконавче провадження); недержавним юрисдикційним органам (товариські суди, третейські суди, Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України); змішаним органам (комісіям по трудових спорах); нотаріату.

У зв’язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість, визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції кожного з цих органів.

Для того щоб відмежувати компетенцію судів загальної юрисдикції по розгляду і вирішенню цивільних справ від компетенції інших юрисдикційних органів, законодавцем і вводиться категорія підвідомчості. Підвідомчість означає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд та вирішення суду.

3. Задача

Водій державного підприємства «Зоря» Шумов під час керування автомобілем вчинив дорожню аварію, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «жигулі», що належав Котову. Котов звернувся до суду з позовом проти підприємства «Зоря» про компенсацію шкоди. Суд притягнув до участі у справі Шумова як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Чи правильні дії суду? Який порядок вступу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в цивільному процесі?