Перспективи територіальної організації торговельного обслуговування Причорномор'я в Україні

Складність та важливість такого явища як внутрішня торгівля, вимагає розробки науково-обґрунтованих підходів до можливостей удосконалення внутрішньої торгівлі в Причорноморському економічному регіоні. Одним з головних моментів в такому процесі є забезпечення правової бази внутрішньої торгівлі. З цією метою було розроблено законопроект «Про внутрішню торгівлю».

Даний законопроект має важливе значення для життя суспільства, оскільки внутрішня торгівля важливий чинник як для соціально-економічного розвитку окремого регіону, так і країни в цілому. На сьогоднішній день існують деякі проблеми, які потребують вирішення. В Україні останнім часом спостерігаються деякі небезпечні недоліки внутрішньої торгівлі. Актуальним залишається процес накопичення взаємного «невдоволення» між суб'єктами, які здійснюють торгову діяльність, і державними органами. Перші — невдоволені тенденцією до суворішого обліку торгової діяльності (наприклад, примусовим встановлювати на ринках касові апарати та термінали для безготівкового розрахунку). Державні органи, зокрема податкова адміністрація, не можуть знайти реальних засобів для забезпечення податкової дисципліни, оскільки багато продавців взагалі не сплачують податків або сплачують не в повному обсязі, приховуючи дійсний товарообіг.

Існують деякі проблеми, усунення яких призведе до розвитку торговельного обслуговування регіону в подальшому. Досить часто, особливо у невеликих містах Причорноморського економічного району, на поряд розташованих ділянках у межах навіть одного мікрорайону в містах споруджуються однотипні магазини, які конкурують між собою, натомість в інших місцях підприємства торгівлі практично відсутні або через свій товарний профіль не здатні забезпечити комплекс потреб покупців у товарах.

Удосконалення організації системи торговельного обслуговування в Причорноморському економічному регіоні неможливе без:

• · подальшого розвитку матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі, раціонального розміщення магазинів на території населених пунктів;
• · концентрації торгівлі товарами складного асортименту в універмагах, великих спеціалізованих магазинах з торгівлі товарами рідкісного попиту, фірмових магазинах, що дасть змогу значно полегшити вибір товарів покупцям;
• · введення політики захисту продажу власних товарів, що мають конкурентні переваги над імпортними;
• · встановлення раціонального режиму роботи підприємств, розробленого із врахуванням побажань населення та інтенсивності потоків покупців;
• · широкого впровадження прогресивних форм і методів торговельного обслуговування населення;
• · дотримання вимог національного законодавства щодо організації процесів торговельного обслуговування населення і скорочення неупорядкованої роздрібної торгівлі, зниження рівня тінізації процесів реалізації товарів споживчого призначення;

Таким чином, зниження соціально-економічної напруги в суспільстві значною мірою залежить від чіткої організації роздрібної торгівлі, вдосконалення процесів торговельного обслуговування населення, швидкого доведення товарів від виробників до споживачів з мінімальними затратами, підвищення культури обслуговування покупців під час продажу товарів.

Для досліджуваного регіону надзвичайно актуальною залишається проблема існування тіньової торгівлі. За обстеженням структури витрат населення, середній обсяг витрат вдвічі більший за офіційний. Це величезні втрати для бюджету та якості обслуговування населення. Щоб виправити ситуацію із внутрішньою торгівлею та з економікою загалом, на мою думку, необхідно:

• · Вивести торгівельні операції з «тіні» за допомогою податкових важелів та поступового запровадження безготівкових розрахунків;
• · Збільшити реальні грошові доходи населення шляхом створення додаткових робочих місць;
• · Стимулювати та сприяти розвитку потужних українських торгівельних мереж, які б конкурували між собою за споживача та були б одним посередником між виробником та споживачем;
• · Сприяти та стимулювати розвитку вітчизняного виробництва наукомісткої продукції, що приведе до підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників та зменшення імпорту товарів, а отже зменшить відплив капіталу;
• · Поряд з цим, потрібно виховувати у підприємців моральні чесноти та стимулювати їх активність у соціальній сфері за допомогою економічних важелів.

Причорноморський економічний район має великі економічні перспективи. Якщо будуть активні розробки нафтогазових родовищ на шельфі Чорного та Азовського морів, то це може сприяти швидкому розвитку регіону. В такому разі торгівля мінеральною сировиною буде ще одним важливим економічним чинником в розвитку всього Причорноморського регіону (додаток С).

Узагальнюючи вище сказане можна ствердити, що внутрішня торгівля є важливим чинником економічного потенціалу Причорноморського економічного району, про що свідчать: середньорічні темпи зростання товарообігу, починаючи із 2000 р. перевищує 15%, що вдвічі вище від темпів зростання ВВП, чисельність зайнятих у сфері торгівлі перевищує 17% від загальної зайнятості, торгівля опосередковує товарно-грошовий обмін у величезних розмірах, які щорічно формують ВВП України.