Дзеркало душі. 
Система психодіагностичних методик

РЕФЕРАТ

на тему:

Дзеркало душі.

Система психодіагностичних методик Усупереч відомому твердженню, що очі-дзеркало душі, мова йтиме не про них. Ми маємо на увазі систему психодіагностичних методик, що допоможуть вам краще пізнати себе.

«…Життя чітко вказує на дві категорії людей — художників і мислителів, — писав В. П. Павлов. — Між ними різка різниця. Одні - художники, у всіх їхніх родах: письменники, музиканти, живописці-охоплюють дійсність цілком, суцільно, сповна, живу дійсність, без усякого подрібнення, без усякого роз'єднання. Ін­ші - мислителі - саме дроблять її і тим ніби знеживлюють її, роблячи з неї якийсь тимчасовий кістяк, і потім тільки поступово ніби знову збирають її на частини і намагаються в такий спосіб оживити, що повністю їм усе-таки так і не вдається».

Вчені здійснили експеримент, по черзі присипляючи то праву, то ліву півкулю. Виявилося, що людина з відключеною пра­вою півкулею, зберігаючи розум, впадає в ейфорію: стає збуд­женою, балакучою, сипле дурні жарти… Якщо таке відбудеться з письменником, композитором чи ученим, то вони позбавлять­ся творчих здібностей. З відключеною лівою півкулею вони бу­дуть працювати як і раніше, але зате гарний настрій залишить їх, поступившись місцем депресії, світ набуде похмурих тонів. І тільки злагоджена робота обох півкуль дає можливість сприй­мати світ повно й об'єктивно. Не завжди в людини ці два типи мислення — логічний і художній — перебувають в гармонійній єдності.

Людина не народжується з функціональною асиметрією півкуль. Якщо вона залишиться все життя неписьменною і буде займатися примітивною роботою, то ця асиметрія в неї майже не розвинеться. І, навпаки, активна розумова діяльність сприяє спеціалізації півкуль. Серед операторів ЕОМ, наприклад, кра­щих результатів досягають ті, у кого функціональна симетрія виражена найбільш яскраво.

Для художнього типу, тобто людей, у яких домінує права півкуля мозку, характерні яскраві образи, що виникають у результаті живого сприйняття, емоцій. У представників розумового типулівопівкулевого — переважають абстракції, теоретизування, логічні міркування. Говорити, хто з них розумніший, нема сенсу, оскільки мова йде лише про дві специфічні особливості люд­ського сприйняття світу. Мислитель зі слабкими художніми за­датками навряд чи досягне успіхів у науці. Доти поки потрібно прискіпливе збирання, реєстрація й аналіз фактів, він упораєть­ся зі справою. Але коли буде потрібно піднятися над фактами, уявити загальну картину явищ, без художнього мислення не обій­тися. Правильне й інше: якщо художній тип помітно переважає над розумовим, то перш ніж присвячувати себе точним наукам, варто серйозно подумати. Не слід, звичайно, робити висновок, начебто людині на роду написано бути художником, якщо в неї на першому місці цей тип мислення. Зате необхідно знати, що переважна більшість художників, скульпторів, музикантів, акторів мають більш-менш виражені риси цього типу.

Щоб довідатися, хто ви-художник чи мислитель, треба відповісти на наступні питання, користуючись одинадцятибальною системою. Категоричному запереченню відповідає 0 балів, без­застережній згоді -10. Але якщо, наприклад, перше ж питання поставить вас у тупик, оскільки ви не зараховуєте себе до по­хмурих особистостей, але в той же час не квапитеся поповнити ряди щасливих оптимістів, то у вашому розпорядженні всі інші бали — від 1 до 9. Постарайтеся поставити собі справедливу оцінку «за настрій». Отже, за справу.

1. У мене переважає гарний настрій.

2. Я пам’ятаю те, що вивчав декілька років тому:

3. Прослухавши раз-другий мелодію, я можу правильно відтворити її.

4. Коли я слухаю розповідь, то уявляю її в образах.

5. Я вважаю, що емоції в розмові тільки заважають.

6. Мені важко дається алгебра.

7. Я легко запам’ятовую незнайомі обличчя.

8. У групі приятелів я першим починаю розмову.

9. Якщо обговорюють чиїсь ідеї, то я вимагаю аргументів.

10. У мене переважає поганий настрій.

Підрахуйте окремо суму балів за рядками 1, 2, 5, 8, 9 (ліва півкуля) і 3,4,6,7,10 (права півкуля).

1. Якщо ваш «лівопівкулевий» (Л) результат більше ніж на 5 балів перевищує «правопівкулевий» (П), то виходить, ви нале­жите до логічного типу мислення. Ви, взагалі ж, оптиміст і вва­жаєте, що велику частину своїх проблем вирішите самостійно.

Як правило, ви без особливого напруження вступаєте в кон­такт із людьми. У роботі й життєвих справах більше покладаєте­ся на розрахунок, ніж на інтуїцію. Більше довіряєте інформації, отриманої з друкованих джерел, ніж власним враженням.

Вам легше даються види діяльності, що вимагають логічного мислення. Якщо професія, до якої ви прагнете, вимагає саме логічних здібностей, то вам пощастило. Ви можете стати добрим математиком, викладачем точних наук, конструктором, Організатором виробництва, програмістом ЕОМ, пілотом, водієм, креслярем… продовжіть цей список самі.

2. ільше за Л. Це означає, що ви людина художнього складу. Представник цього типу схильний до певного песимізму. Воліє покладатися більше на власні почуття, ніж на логі­чний аналіз подій, і при цьому найчастіше не обманюється. Не дуже товариський, але зате може продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах (шум, різні перешкоди). Його очікує успіх у таких галузях діяльності, де вимагаються здібності до образного мислення, — художник, актор, архітектор, лікар, вихователь.

3. Перед людиною, яка в однаковій мірі поєднує у собі озна­ки логічного і художнього мислення, відкривається широке коло діяльності. Зони її успіху там, де потрібне вміння бути послідов­ним у роботі й одночасно образно, цілісно сприймати події, швид­ко і ретельно продумувати свої вчинки навіть в екстремальній ситуації. Керівник і випробувач складних технічних систем, лек­тор і полководець-усі ці професії вимагають гармонічної взає­модії протилежних типів мислення.

А що робити, якщо ви вважаєте, що недобрали потрібних балів? Не засмучуйтеся, а працюйте. Зуміла ж звичайна жінка, якій, як відомо, довго був закритий шлях на флот, стати капіта­ном далекого плавання, а інвалід, приречений через травму хреб­та провести залишок життя в ліжку, — перемогти долю і повер­нутися в цирк. Таких людей, що зуміли «зробити себе», безліч. Нехай їхній приклад додає вам сил-адже волю і наполегливість нічим не замінити.

Свою належність до художників чи мислителів можна вияви­ти і за деякими біологічними ознаками. Проведемо нескладний експрес-аналіз. A. Переплетіть пальці рук. Зверху виявився великий палець лівої руки (Л) чи правої (П)? Запишіть результат.

Б. Зробіть у листі паперу невеликий отвір і подивіться крізь нього двома очима на який-небудь предмет. По черзі закривай­те то одне, то інше око. Предмет зміщається, якщо ви закриває­те праве око (П) чи ліве (Л)?

B. Станьте в «позу Наполеона», схрестивши руки на грудях. Яка рука виявилася зверху?

Г. Спробуйте зобразити «бурхливі оплески». Яка долоня зверху?

Тепер подивимося, що у вас вийшло.

ПППП — власник такої характеристики консервативний, віддає перевагу загальноприйнятим формам поведінки.

ПППЛтемперамент слабкий, переважає нерішучість.

ППЛП — характер сильний, ^енергійний, артистичний. При спілкуванні з такою людиною не зашкодять рішучість і почуття гумору.

ППЛЛ-характер близький до попереднього типу, але більш м’який, контактний, повільніше звикає до нової обстановки. Зу­стрічається досить рідко.

ПЛПП-аналітичний склад розуму, основні риси-м'якість, обережність. Уникає конфліктів, терпимий і розважливий, у сто­сунках віддає перевагу дистанції.

ПЛПЛ — слабкий тип, зустрічається тільки серед жінок. Ха­рактерні схильність до різних впливів, беззахисність, але разом з тим здатність йти на конфлікт.

ПЛЛП — артистизм, певна мінливість, схильність до нових вражень. У спілкуванні сміливий, вміє уникати конфліктів і пере­ключатися на новий тип поведінки. Серед жінок зустрічається приблизно вдвічі частіше, ніж серед чоловіків.

ПЛЛЛа цей тип, навпаки, більш характерний для чоловіків. Відрізняється незалежністю, мінливістю й аналітичним складом розуму.

ЛППП — один з найбільш розповсюджених типів. Він емоцій­ний, легко контактує практично з усіма. Однак недостатньо на­полегливий, піддається чужому впливу.

ЛППЛ — схожий на попередній тип, але ще менш наполегли­вий, м’який і наївний. Вимагає особливо дбайливого ставлення до себе.

ЛПЛП-це найдужчий тип характеру. Наполегливий, енергій­ний, важко піддається переконанню. Трохи консервативний через те, що нерідко нехтує чужою думкою.

ЛПЛЛ — характер сильний, але ненав’язливий. Внутрішня (агресивність прикрита зовнішньою м’якістю. Здатний до швидкої взаємодії, але взаєморозуміння при цьому не досягає.

ЛЛПП — характерна дружелюбність, простота, часткова розбіжність інтересів.

ЛЛПЛ — простодушність, м’якість, довірливість — от його основні риси. Дуже рідкісний тип, у чоловіків практично не зуст­річається.

ЛЛЛП — емоційність у поєднанні з рішучістю приводить до непродуманих учинків. Енергійний.

ЛЛЛЛ — має здатність по-новому глянути на речі. Яскраво виражена емоційність поєднується з індивідуалізмом, завзяті­стю і деякою відлюдкуватістю.

На думку авторів цього тесту, результати тестування, які збіга­ються у різних людей, свідчать про психологічну сумісність осо­бистостей, у той час як повні антиподи сумісні дуже рідко.

Як ви помітили, поєднання ЛЛЛЛ відповідає художньому типу, а ПППП притаманно мислителям. Але оскільки в чистому ви­гляді ці типи зустрічаються нечасто, то інші поєднання якоюсь мірою відбивають існуюче розмаїття психологічних структур. Втім, запропонована класифікація — лише перший крок до пізнання самого себе. Зробимо наступний.