Проект ковальсько-пресувального цеху машинобудівного заводу

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна характеристика району будівництва
• 2. Опис функціонального і технологічного процесів
• 3. Техніко-економічні показники генплану
• 4. Архітектурно-планувальні рішення
• 5. Архітектурно-конструктивне рішення
• 5.1 Фундаменти і фундаментні балки
• 5.2 Колони
• 5.3 Кроквяні конструкції
• 5.4 Покриття і покрівля
• 5.5 Підкранові балки
• 5.6 Водовідведення і каналізація
• 5.7 Вікна, ворота, двері
• 5.8 Вертикальні і горизонтальні зв’язки
• 5.9 Ліхтарі
• 5.10 Підлога
• 5.11 Перегородки
• 5.12 Оздоблення
• 5.13 Опалення
• 5.14 Водопостачання
• 5.15 Енергопостачання
• 6. Розрахунок побутових приміщень
• 7. Теплотехнічний розрахунок
• 7.1 Теплотехнічний розрахунок огородження
• 7.1.1 Вихідні дані
• 7.1.2 Виконання розрахунку
• 7.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
• 7.2.1 Вихідні дані для розрахунків
• 7.2.2 Виконання розрахунку
• 8. Світлотехнічний розрахунок
• 8.1 Розрахунок для частини будівлі з металевим каркасом
• 8.1.1 Бокове освітлення
• 8.1.2 Верхнє освітлення
• 8.2 Розрахунок для частини будівлі з залізобетоним каркасом
• 8.2.1 Бокове освітлення
• 8.2.2 Верхнє освітлення
• Література

Вступ

В Україні до архітектури всіх видів споруд, в тому числі і промислових, висувають високі вимоги. Важливою проблемою проектування підприємств є вибір того чи іншого типу будівель, їх планування та конструктивних рішень. Незважаючи на існуючу різноманітність заводських будівель, що відрізняються за об'ємно-просторовим показникам, характеру технологічного обладнання і транспортних пристроїв, мікроклімату, характеру виробничих шкідливостей і видам робочих місць, — загальним критерієм в оцінюванні нових типів будівель є їхня міжгалузева уніфікація об'ємно-планувальних і конструктивних рішень, універсальність, висока ступінь індустріалізації, простота і економічність зведення, створення найкращих умов праці.

Дуже важливою умовою архітектурного проектування промислових підприємств є зниження вартості їх будівництва. Цьому сприяють такі рішення, як впровадження у будівництво багатопрольотних зблокованих будівель з малоухильною покрівлею, гнучке розміщення побутових приміщень і т.д.

Але при проектуванні велику увагу слід приділяти художнім задачам і засобам архітектурної композиції промислових підприємств.

1. Загальна характеристика району будівництва

Для будівництва ковальсько-пресувального цеху машинобудівного заводу виділена ділянка у м. Кременчук.

Домінуючий напрям вітрів взимку — східний, влітку — західний.

Вітрове навантаження — 430 Па (другий район).

Снігове навантаження — 1300 Па (п'ятий район).

Температура повітря:

— середньорічна — +7,8°С;

— найхолоднішої доби — 30 °C;

— найхолоднішої п’ятиденки — 26 °C;

— абсолютна мінімальна — 37 °C;

— абсолютна максимальна — +38°С;

— середня найбільш спекотного місяця — +26°С.

Кількість опадів за рік — 574.

2. Опис функціонального і технологічного процесів

Ковальсько-пресувальний цех належить до машинобудівного заводу. відноситься до ІІ класу за вогнестійкістю, до ІІ класу по довговічності. Цех складається з двох будівель з металевим та з/б каркасом.

Ковальсько-пресувальний цех машинобудівного заводу складається з п’яти прольотів, у кожному з яких виконується певна технологічна операція. Технологічний процес виготовлення металоконструкцій починається з постачання металу до першого відділення цеху — складу металів і заготовок. Метал завозять до складу через ворота розміром 3,6×3,6 м. Потім метал потрапляє до кувальсько-штампувального відділення, яке розташовується у суміжному другому прольоті. Потім метал потрапляє до дільниці механічного очищення і травильного відділення, яке розташовується у третьому прольоті. Слідуючий етап технологічного процесу — термічна обробка продукції - виконується у частині будівлі з металічним каркасом четвертий проліт. Останнім етапом це потрапляння продукції в контрольно — приймальне відділення, склад готової продукції розташований у п’ятому прольоті.

Склад і площа приміщень адміністративно-побутового корпусу розраховується на основі вимог зазначених у СНіП 2.09.04−87 «Административные и бытовые помещения» .

3. Техніко-економічні показники генплану

Для будівництва ковальсько-пресувального цеху відведена ділянка прямокутної форми. Рельєф ділянки спокійний з природним нахилом місцевості з північного сходу на південний захід.

Абсолютна відмітка поверхні змінюється в межах від 80 м до 82 м. Максимальна різниця відміток в цілому по ділянці становить 2 м.

Геологічний розріз ділянки складається на основі інженерно-геологічних вишукувань. Глибина залягання ґрунтових вод достатня і не потребує зниження.

Територія заводу оточена лісонасадженням і поділена на зони. Перед виробнича зона складає адміністративний корпус, майданчик для відпочинку. Виробнича зона включає ковальсько-пресувальний цех, склад допоміжних матеріалів, монтажно-складальний цех, оброблювальний цех, енергетичний цех, інструментальний цех, заготівельний цех, ремонтний цех, склад сировини, транспортний цех.

Для руху транспорту і робітників передбачено мережу транспортних шляхів, які забезпечуватимуть зручність і безпеку пересування людей і транспорту. Ширина доріг складає 6 м.

Будівля цеху розташована головним фасадом на схід.

Техніко-економічні показники генплану:

— площа ділянки — 184 448 м²

— площа забудови — 32 164 м²

— щільність забудови %

— площа твердого покриття — 54 456 м²

— коефіцієнт використання території

Будівельний майданчик оточений лісонасадженнями. Ширина в'їздів до цехів — 5 м. Ширина тротуарів — 1,5 м

4. Архітектурно-планувальні рішення

Споруда, що проектується, представляє собою одноповерхову промислову будівлю і складається з п’яти прольотів. Несучі конструкції одного прольоту виконані стальними, чотирьох інших — збірними залізобетонними. Металевий проліт приймаємо шириною 30 м і довжиною 138 м, залізобетонні - шириною по 24 м і довжиною 48, 90 і 114 м. Крок колон для всієї будівлі однаковий і складає 6 м. В торцях кожного прольоту змонтовані металеві розпашні ворота.

Будівельний об'єм — 173 055,6 мі; площа забудови — 12 348 м².

5. Архітектурно-конструктивне рішення

5.1 Фундаменти і фундаментні балки

Фундаменти під колони приймаються в металевому каркасі - за способом зведення монолітні залізобетонні (зводяться на місці), в залізобетонному — збірні залізобетонні за конструктивною схемою стовбчасті, які представляють собою окремо стоячі конструкції, що передають навантаження від колон і фундаментних балок на основу, глибина закладення фундаменту приймається згідно ДБН В.2.1−10−2009 і дорівнює 1,95 м. Під підошвою виконується бетонна підготовка товщиною 100 мм із бетону В35. Підколонник стаканного типу, плитна частина — одноступенева. Під залізобетонні колони прийнято фундаменти серії 1.412.1−6.

Фундаментні балки прийняті збірні залізобетонні по серії 1.415.1−2. В металевому каркасі довжиною 6 м, в залізобетонному — 6 м. Укладаються на бетонні стовпчики із бетону класу В20. По верху фундаментних балок на відмітці - 0.030 виконується гідроізоляція із цементного розчину складу 1: 2 з водостійкими домішками. Навколо головного корпусу виконується асфальтобетонне вимощення шириною 1.0 м по бетонній підготовці.

5.2 Колони

У металевому каркасі колони прийняті двогілкові з прокатного двотавру № 60 по серії 1.424.3−7. Переріз колон приймається 1400×600 мм, фахверкові колони 600×400 мм. Залізобетонні колони приймаються за серією КЭ-01−52 перерізом 1000×500 мм для крайньої колони марки КДІІ-15 і перерізом 1400×600 мм для середньої колони марки КДІІ-19. Фахверкові колони перерізом 600×400 мм марки КФ 44−1 приймаємо за серією 460−75.

5.3 Кроквяні конструкції

Металевий каркас: сталеві ферми ФС 30−19 прольотом 30 м за серією 1.460.2−10.88.

Залізобетонний каркас: залізобетонні ферми безроскісні ДБ24ІІІ-5 прольотом 24 м за серією 1.463−3.

5.4 Покриття і покрівля

В завданні вказано конструкції покриття для металевого каркасу — стальний профільований настил по прогонах. Обираємо настил марки Н75−750 висотою 75 мм і шириною 750 мм, який вкладається по металевим прогонам марки ПР7.9 (серія 1.462.3−17) довжиною 12 м. Прогони улаштовуються з кроком 3 м.

У залізобетонному каркасі покриття проектується з типових збірних залізобетонних плит з попереднім напруженням арматури. Застосування збірних плит покриття збільшує швидкість зведення будівлі. Покрівля цеху приймається рулонною з руберойду в 4 шари з захисним шаром з гравію. Склеюється бітумною мастикою. До виступаючих частин покриття покрівельний килим прикріплюється гвіздками, а стики захищаються промазкою і оббиваються оцинкованою покрівельною сталлю. Стяжка із цементного розчину. Утеплювач — мінеральна вата. Пароізоляція — рулонна. Захисний шар з гравію світлих тонів крупністю зерен 5−10 мм. Товщина шару — 15 мм.

5.5 Підкранові балки

Підкранові балки в залізобетонному каркасі приймаються по серії КЭ-01−50 висотою перерізу 1000 мм. У металевому каркасі приймаються підкранові балки висотою 1650 мм двотаврового перерізу серії 1.426−1 довжиною до 6 м.

5.6 Водовідведення і каналізація

Водовідведення будівлі передбачено внутрішнє організоване. Воронки діаметром 350 мм встановлюються через 24 м вздовж парапетів. Внутрішні водостоки приймаються діаметром 100 мм.

Каналізація виконується внутрішньо-дворова з врізанням в колодязі внутрішньо-цехової каналізації. З кожного прольоту цеху виконується самостійні випускання господарської і дощової каналізації.

5.7 Вікна, ворота, двері

Віконні пройми заповнені стальними, глухими перельотами. Засклення виконано подвійним, стрічковим.

В ковальсько-пресувальному цеху вікна вибрані згідно ДБНУ, у відповідності з світлотехнічним розрахунком. Перельоти виконуються сталевими. В торцях кожного прольоту будівель передбачено розпашні ворота 3,6×3,6 по серії 1.435.9−17.

Для забезпечення швидкої евакуації всі двері відкриваються назовні. Дверні коробки закріплені в прорізах до дерев’яних пробок, що закріплюються у мурування під час зведення стін.

5.8 Вертикальні і горизонтальні зв’язки

В торцях будівлі між колонами та в температурному відсіці встановлюють вертикальні хрестові зв’язки, при кроці колон 6 м. Горизонтальні зв’язки влаштовуються по нижнім та верхнім поясах кроквяних ферм у вигляді зв’язувальних ферм.

5.9 Ліхтарі

У будівлі запроектовано світлоаераційні ліхтарі. Ширина прольоту ліхтаря у металевому каркасі 12 м, у залізобетонних — 6 м. Засклення ліхтаря бокове. Довжина ліхтаря менше на один крок кроквяних конструкцій з кожної сторони. У металевому каркасі передбачається дванадцятиметровий розрив світлоаераційного ліхтаря по довжині у зв’язку з пожежними вимогами.

5.10 Підлога

Для будівлі приймається підлога з суцільним бетонним покриттям, що виготовляється з бетону марки В20. Основа під підлоги виконується щебенева товщиною 100 мм. Підлога в побутових приміщеннях приймається з лінолеуму, в інших приміщеннях мозаїка.

5.11 Перегородки

Перегородки в адміністративно побутовому комплексі приймаються цегляні товщиною 250 мм.

5.12 Оздоблення

Зовнішнє оздоблення стін — металевий профільований лист з декоративним покриттям із полімеру «ПЛАТІЗОЛ». Віконні, дверні блоки, ворота фарбують олійними фарбами.

Внутрішнє оздоблення в цехах — металевий профільований лист з декоративним покриттям із полімеру «ПЛАТІЗОЛ», в побутових санітарних приміщеннях — керамічна глазурована плитка.

5.13 Опалення

Опалення та гаряче водопостачання запроектовано з магістральних теплових мереж від внутрішньозаводської мережі з нижнім розведенням по цеху. На кожний корпус цеху виконується окремий тепловий вузол для регулювання і обліку теплоносія. Магістральні трубопроводи які розміщуються на відкритому повітрі ізолюються і покриваються фольгою.

5.14 Водопостачання

Водопостачання проектується від внутрішнього заводського колектора водопостачання з двома вводами. Вода в кожний корпус подається по внутрішньо цеховому магістральному трубопроводу, який ізолюється

Навколо корпусів цеху виконується встановлення пожежних гідрантів.

5.15 Енергопостачання

Енергопостачання виконується від загальнозаводської системі енергозабезпечення з живленням від двох кабелів — основного і запасного. Вбудовані приміщення запитуються окремо, через свої електрощитові. Всі електрощитові розміщені на першому поверсі.

Таблиця 5.1 — Специфікація елементів

6. Розрахунок побутових приміщень

Загальна чисельність працюючих — 240 чоловік, жінок — 20%. Максимальна зміна 120 чоловік. Робоча група виробничих процесів 2а:

Кількість жінок:

Р_жін=240×0,2 = 48 чол.

Кількість чоловіків:

Р_чол=240−48 = 192 чол.

Кількість відділень в шафах гардеробної кімнати: для жінок — 48, для чоловіків — 192. [6]

Приймаємо А_жін в найбільш насичену зміну 24 жін.

А_чол=120−24=96 чол

Розміри шаф в гардеробних приймається 0,4×0,5 м, ширина проходів між рядами шаф при їхній кількості до 18 шт. в одному ряду приймається 1,4 м [6, табл.5].

Обчислимо необхідну кількість санітарних приміщень.

Душових:

Всього 18 душових кабін, з них для жінок — 4 шт., для чоловіків — 14 шт.

Умивальників:

Всього 7 умивальників, з них для жінок — 2 шт., для чоловіків — 5 шт.

Унітази:

,

Для чоловіків душові кабіни проектуємо відкриті, розмірами 0,9×0,9 м, ширина проходів між рядами складає 1,5 м. Для жінок душові закриті, 1,8×0,9 м, мінімальна ширина проходів між рядами складає 1,2 м, прийнята ширина — 1,5 м [6, табл.5].

Відстань в осях між умивальниками 0,65 м, між пісуарами 0,7 м. Ширина проходів між рядами складає: для умивальників 1,8 м, для пісуарів 1,5 м [6, табл.5].

Приміщення громадського харчування розраховуємо виходячи з вимог 4 робітники на 1 місце в максимальну зміну. [6, п2.51].

120/4=30 місць.

При чисельності робітників менше 200 чоловік передбачається їдальня роздаточна. При їдальні передбачено кухню та приміщення для зберігання продуктів.

При кабінеті директора повинна передбачатися приймальна з мінімальною площею 9 мІ [6, п. 3.4]. Прийнята площа приймальні - 9,2 мІ.

Площа кабінету охорони праці приймається 41,4 мІ. [6, п. 3.23]

Приміщення для управлінського відділу слід проектувати з розрахунку 4 мІ на працівника управління [6, п. 3.2]. Кількість працівників управління приймаємо рівною 3,6% від загальної кількості працюючих, тобто 14 чоловік. Мінімальна площа управлінського відділу:

14×4=56 мІ.

Приймаємо два кабінети з сумарною площею 58,6 мІ.

Медичний пункт приймається площею 39,6 мІ, що є більше чим мінімально допустима 18 мІ [6, п. 2.30].

Проектуємо будівлю АПК одноповерховою безкаркасною, з розмірами в плані 24×36м, площею 864 мІ; висота поверху 3,3 м.

7. Теплотехнічний розрахунок

7.1 Теплотехнічний розрахунок огородження

7.1.1 Вихідні дані

Визначається за теплотехнічними умовами товщина зовнішніх стін з панелей типа «Сендвіч» в кліматичних умовах м. Кременчук.

t_в=18^оС — розрахункова температура внутрішнього повітря, допустима для промислових приміщень;

t_з=24^оС — розрахункова зимова температура зовнішнього повітря приймається як середня температура найбільш холодної п’ятиденки;

— коефіцієнт, що залежить від положення зовнішньої поверхні огородження по відношенню до зовнішнього повітря;

б_в=8,7Вт/ (м· К) — коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні конструкції огородження;

б_н=23Вт/ (м· К) — коефіцієнт теплопередачі зовнішньої поверхні конструкції огородження.

Розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів кожного шару, при умовах експлуатації А:

1. Оцинкований лист — 7850 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₁ = 58 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₁ = 126,5 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару д₁ = 0,001 м

2. Плита з мінеральної вати на синтетичному звґязуючому гофрованої структури — 200 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₁ = 0,081 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₁ = 1,11 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₂ = 0,12 м

3. Оцинкований лист — 7850 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₁ = 58 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₁ = 126,5 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару д₁ = 0,001 м

Малюнок 7.1 — Розрахункова схема конструкції стіни.

7.1.2 Виконання розрахунку

Для зовнішніх огороджуючи конструкцій опалювальних будинків та споруд, обов’язкове виконання умов:

де — приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції,

— мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції,

Мінімально допустиме значення, опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції промислових будинків

встановлюється згідно з табл.2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В, тепловологісним режимом експлуатації будинків (внутрішнього середовища), що визначається за допомогою Г (таб. Г. 1.), теплової інерції огороджувальних конструкцій, D, що розраховується за формулою:

де

— товщина і-го шару конструкції, м;

_i — теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації,, що приймається згідно з 2.11;

— коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації,, що приймається згідно з 2.11;

Визначаємо — опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій покриття визначаємо по таблиці 2 в залежності від температурної зони, тепловологісного режиму експлуатації будинку.

По таблиці 2

Опір передачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції покриття розраховується за формулою:

7.2 Теплотехнічний розрахунок покриття

7.2.1 Вихідні дані для розрахунків

^оС — розрахункова температура внутрішнього повітря, допустима для промислових приміщень;

t_з=24 ^оС — розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, приймається як середня температура найбільш холодної п’ятиденки;

— коефіцієнт, що залежить від положення зовнішньої поверхні огородження по відношенню до зовнішнього повітря;

б_в=8,7Вт/ (м· К) — коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні конструкції огородження;

б_н=23Вт/ (м· К) — коефіцієнт теплопередачі зовнішньої поверхні конструкції огородження.

Розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів кожного шару, при умовах експлуатації А:

1. Залізобетонна плита з об'ємною вагою 2500 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₁ = 2,04 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₁ = 18,95 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₁ = 0,22 м

2. Пароізоляція з рубероїду 600 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₂ = 0,17 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₂ = 3,53 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₂ = 0,004 м

3. Утеплювач — плити з мінеральної вати 40 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₃ = 0,06 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₃ = 0,68 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₃ = 0,08 м

4. Гідроізоляція з рубероїду 600 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₄ = 0,17 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₄ = 3,53 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₄ = 0,004 м

5. Цементно-піщана стяжка 1600 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₅ = 0,81 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₅ = 9,76 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₅ = 0,05 м

6. Рубероїдний килим 600 кг/м³:

коефіцієнт теплопровідності: ₆ = 0,17 Вт/ (м· ^оК);

коефіцієнт теплозасвоєння: S₆ = 3,56 Вт/ (м· ^оК);

товщина шару: д₆ = 0,016 м

Малюнок 7.2 — Розрахункова схема покриття.

7.2.2 Виконання розрахунку

Для зовнішніх огороджуючи конструкцій покриття опалювальних будинків та споруд, обов’язкове виконання умов:

Розраховуємо теплову інерцію покрівельних конструкцій D, за формулою:

де — товщина і-го шару конструкції, м;

_i — теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/ (м· ^оК), що приймається згідно з 2.11;

— коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/ (м· ^оК), що приймається згідно з 2.11;

Визначаємо — опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій покриття визначаємо по таблиці 2 в залежності від температурної зони, тепловологісного режиму експлуатації будинку.

По таблиці 2

Опір передачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції покриття розраховується за формулою:

Виконується умова, 1,8>1,6

архітектурне проектування машинобудівний цех

8. Світлотехнічний розрахунок

Розрахунок природного освітлення промислової будівлі, яка знаходиться в місті Кременчук.

Місце будівництва споруди — промисловий район у південній частині міста.

Вікна стрічкові. Нижні стрічки заповненні подвійним стальними перепльотами заскленими звичайним листовим склом, верхні стрічки вікон заповненні подвійним склінням листовим склом. Забруднення скла незначне при регулярному очищенні. Інтер'єр вирішено з застосуванням наступних кольорів, для кольорового оздоблення основних поверхонь приміщення:

· стеля — білий;

· стіни — світло жовті;

· підлога — блідо-пісочний.

Поряд стоячих будівель немає.

8.1 Розрахунок для частини будівлі з металевим каркасом

8.1.1 Бокове освітлення

Визначаємо наближене значення необхідної площі світло прорізів:

Де — площа вікон, м²;

S_n — площа підлоги цеху;

е_{н -} нормоване значення КПО, яке визначається згідно таб.1 і 2 Отже згідно таблиці 1 КПО зорової роботи малої точності V розряду, е_н= 1,0

m — коефіцієнт світлового клімату світло прорізу, який визначається за табл. Л1 і рис. Л1і дорівнює 1,33;

К_{з -} коефіцієнт запасу визначається за табл.3 і дорівнює 1,3;

— коефіцієнт враховує світлову активність вікон і визначається за табл. Л2 і дорівнює 7

К_буд — коефіцієнт що враховує затемнення вікон протилежними будинками який визначається за табл. Л6 дорівнює 1;

r₁ — коефіцієнт що враховує підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщень, який визначається за таблицею Л7 дорівнює 1,5;

ф₀ — загальний коефіцієнт світлопропускання:

ф₀ = ф₁ ф₂ ф₃ ф₄ ф₅

де ф₁ — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначається за таблицею Л9 і дорівнює 0,86;

ф₂ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в перепльотах світлопройомів, і дорівнює 0,85;

ф₃ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, визначається за таблицею Л10, ф₃=1,0;

ф₄ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначається за таблицею Л10, ф₄=1,0

ф₅ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями і приймається рівним 0,9.

ф₀=0,86· 0,85·1,0·1,0·1,0 =0,73.

8.1.2 Верхнє освітлення

Визначаємо наближене значення необхідної площі світло прорізів:

Де — площа ліхтарів, м²;

S_n — площа підлоги цеху;

е_{н -} нормоване значення КПО, яке визначається згідно таб.1 і 2 і дорівнює 3;

m — коефіцієнт світлового клімату світло прорізу, який визначається за табл. Л1 і рис. Л1і дорівнює 1,33

К_{з -} коефіцієнт запасу визначається за табл.3і дорівнює 1,4;

— коефіцієнт враховує світлову активність ліхтарів і визначається за табл. Л3 і Л4 і дорівнює 9,1;

К_л — коефіцієнт що враховує тип ліхтаря, який визначається за табл. Л6 і дорівнює 1,2

r₂ — коефіцієнт що враховує підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщень, який визначається за таблицею Л8 і дорівнює 1,2;

ф₀ — загальний коефіцієнт світлопропускання:

ф₀ = ф₁ ф₂ ф₃ ф₄ ф₅

де

ф₁ — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначається за таблицею Л9 і дорівнює 0,85,ф₂ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в перепльотах світлопройомів, і дорівнює 0,85;

ф₃ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, визначається за таблицею Л10, ф₃=0,9;

ф₄ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначається за таблицею Л10, ф₄=1,0

ф₅ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями і приймається рівним 1,0.

ф₀=0,85· 0,85·0,9·1,0·1,0 =0,59.

8.2 Розрахунок для частини будівлі з залізобетоним каркасом

8.2.1 Бокове освітлення

Визначаємо наближене значення необхідної площі світло прорізів:

Де

— площа вікон, м²;

S_n — площа підлоги цеху;

е_{н -} нормоване значення КПО, яке визначається згідно таб.1 і 2 Отже згідно таблиці 1 КПО зорової роботи малої точності V розряду, е_н= 1,0

m — коефіцієнт світлового клімату світло прорізу, який визначається за табл. Л1 і рис. Л1і дорівнює 1,33;

К_{з -} коефіцієнт запасу визначається за табл.3 і дорівнює 1,4;

— коефіцієнт враховує світлову активність вікон і визначається за табл. Л2 і дорівнює 7,5

К_буд — коефіцієнт що враховує затемнення вікон протилежними будинками який визначається за табл. Л6 дорівнює 1;

r₁ — коефіцієнт що враховує підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщень, який визначається за таблицею Л7 дорівнює 1,7;

ф₀ — загальний коефіцієнт світлопропускання:

ф₀ = ф₁ ф₂ ф₃ ф₄ ф₅

де ф₁ — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначається за таблицею Л9 і дорівнює 0,86;

ф₂ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в перепльотах світлопройомів, і дорівнює 0,85;

ф₃ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, визначається за таблицею Л10, ф₃=1,0;

ф₄ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначається за таблицею Л10, ф₄=1,0

ф₅ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями і приймається рівним 1,0.

ф₀=0,86· 0,85·1,0·1,0·1,0 =0,73.

8.2.2 Верхнє освітлення

Визначаємо наближене значення необхідної площі світло прорізів:

Де — площа ліхтарів, м²;

S_n — площа підлоги цеху;

е_{н -} нормоване значення КПО, яке визначається згідно таб.1 і 2 і дорівнює 3;

m — коефіцієнт світлового клімату світло прорізу, який визначається за табл. Л1 і рис. Л1і дорівнює 1,06

К_{з -} коефіцієнт запасу визначається за табл.3і дорівнює 1,3;

— коефіцієнт враховує світлову активність ліхтарів і визначається за табл. Л3 і Л4 і дорівнює 6,4;

К_л — коефіцієнт що враховує тип ліхтаря, який визначається за табл. Л6 і дорівнює 1,2

r₂ — коефіцієнт що враховує підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщень, який визначається за таблицею Л8 і дорівнює 1,1;

ф₀ — загальний коефіцієнт світлопропускання:

ф₀ = ф₁ ф₂ ф₃ ф₄ ф₅

де ф₁ — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначається за таблицею Л9 і дорівнює 0,86,ф₂ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в перепльотах світлопройомів, і дорівнює 0,85;

ф₃ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, визначається за таблицею Л10, ф₃=0,8;

ф₄ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначається за таблицею Л10, ф₄=1,0

ф₅ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями і приймається рівним 0,9.

ф₀=0,86· 0,85·0,8·1,0·0,9 =0,53.

Висновок: враховуючи, що бокове освітлення на 190% більше за потрібне, а верхнє на 25% менше за потрібне, загальна освітленість приміщення вважається достатньою.

Література

1. СНиП 23−01−99 " Строительная климатология"

2. ДБН В.2.6−31: 2006 Теплова ізоляція будівель

3. Шерешевский И. А. «Проектирование промышленных зданий и сооружений»

4. ДБН В.2−5-28−2006 «Природне та штучне освітлення»

5. Общесоюзный каталог сборных ж/б конструкций М: Стройиздат, 1989.1−3 том

6. СНиП 2.09.04−87 Административные и бытовые здания М: ЦПТП Госстрой СССР, 1987

7. Клименко Ф. Э., Барабаш В. М. Металеві конструкції Л.: Світ, 1994;277с

8. Скоров Б. М. Гражданские и промышленные здания М: Высшая школа, 1978;438с

9. Буга П. Г. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания. — М.: Высш школа, 1987. — 351 с ил.

10. ДБН В.2−5-28−2006: Зміни № 2 «Природне та штучне освітлення»

11. СНиП II-89−80* Генеральні плани промислових підприємств.