Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Особливості обліку в Португалії

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Оскільки фактори, що впливають на формування системи бухгалтерського обліку взаємозв'язані, в країнах з схожими соціально-економічними умовами принципи обліку мають багато спільного. Найбільш поширена класифікація моделей бухгалтерського обліку заснована на правовій системі і різному впливі інфляційних процесів. У країнах загального або прецедентного права (Англія, США) законодавство побудоване… Читати ще >

Особливості обліку в Португалії (реферат, курсова, диплом, контрольна)

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з дисципліни «Облік у зарубіжних країнах»

на тему: «Особливості обліку в Португалії»

Київ — 2014 р.

Зміст

Вступ

1. Юридичні основи організації обліку в Португалії та особливості бухгалтерської професії

2. Фінансова звітність Португалії: баланс та фінансові результати

3. Особливості обліку Португалії, орієнтованого на податкову систему

4. Особливості обліку в залежності від типу підприємства

5. Порівняння бухгалтерських стандартів України та Португалії

6. Приклади фінансової звітності України та Португалії

Висновок Список використаної літератури Додатки

Вступ

Одна з відмітних ознак португальської системи бухгалтерії — застосування тільки тих принципів, які затверджені у податковому і торговельному законодавствах.

Тому, на відміну від інших країн, у Португалії не сформувалася поширена у світі практика побудови бухгалтерської справи на принципах, відмінних від закладених у чинному законодавстві.

Законодавство в цій сфері складається переважно з Торговельного кодексу, Загального плану бухгалтерської справи і податкових законів.

Бухгалтерський облік в Португалії регулюється державою через комітет з бухгалтерського обліку Comissao de Normalizacao Contabilistica (CNC). CNC випускає як стандарти, положення і технічні інтерпретації, так і офіційні оцінки по деяких питаннях бухгалтерського обліку.

Стандарти і положення обов’язкові як для промислових, торгівельних і інших організацій приватного сектора, так і для державних торговельно-промислових підприємств, за винятком банків, страхових компаній і державних установ .

Бухгалтерський облік в Португалії регулюється державою через комітет по бухгалтерському обліку Comissao de Normalizacao Contabilistica (CNC).

CNC видає як стандарти, положення і технічні інтерпретації, так і офіційні оцінки з деяких питань бухгалтерського обліку.

Стандарти і положення обов’язкові як для промислових, торговельних та інших організацій приватного сектору, так і для державних торгово-промислових підприємств, за винятком банків, страхових компаній і державних установ.

Основна мета, що ставиться перед системою бухгалтерського обліку та звітності в Португалії, — забезпечити корисність річних бухгалтерських звітів для їх користувачів, а отже, зробити ці документи надійними і зіставними. Крім цього, зазначені характеристики бухгалтерської справи разом із принципами мають забезпечити істинне та неупереджене уявлення про компанію, її прибутки і збитки.

1. Юридичні основи організації обліку в Португалії та особливості бухгалтерської професії

У процесі історичного розвитку суспільства виникли і постійно удосконалювались національні системи бухгалтерського обліку. Наприкінці 60-х рр. у світі сформувалось та використовувалось більше ніж 100 систем.

В міжнародній практиці виділяють сім факторів, що визначають особливості національної системи обліку і звітності:

1) сутність розкриття фінансової інформації;

2) вилив закону про компанії на облік;

3) важливість розрахунку прибутку;

4) значення принципу обачності;

5) вплив податкового законодавства;

6) значення інфляції;

7) орієнтація звітної інформації на користувачів ринків капіталів.

Оскільки фактори, що впливають на формування системи бухгалтерського обліку взаємозв'язані, в країнах з схожими соціально-економічними умовами принципи обліку мають багато спільного. Найбільш поширена класифікація моделей бухгалтерського обліку заснована на правовій системі і різному впливі інфляційних процесів. У країнах загального або прецедентного права (Англія, США) законодавство побудоване на судових рішеннях, які регулюють конкретні стосунки і утворюють єдину систему права. Облікові стандарти визначаються в основному різними неурядовими професійними асоціаціями бухгалтерів. В інших країнах (континентальна Європа, Японія) історичною основою законодавства є матеріальні норми римського права, де основне джерело права — закон. Правові норми регулюють загальний коло відносин; приватне право кодифіковане і підрозділяється на цивільне і торговельне. На відміну від першої групи країн дана правова система жорстко і детально регламентує правила ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до цієї класифікації можна виділити 3 основних моделі бухгалтерського обліку.

* Британо-американська модель;

* Континентальна модель;

* Південноамериканська модель.

Родоначальниками Контанентальної моделі вважаються країни континентальної Європи і Японія. Тут специфіка бухгалтерського обліку обумовлена двома чинниками: орієнтація бізнесу на крупний банківський капітал і відповідність вимогам фіскальних органів. Залучення інвестицій здійснюється з безпосередньою участю банків, і тому фінансова звітність компаній призначена в першу чергу для них, а не для учасників ринку цінних паперів. У континентальній моделі значний вплив на порядок складання звітності роблять державні органи. Це можна пояснити пріоритетністю завдання держави по збору податків. В основному країни з цією моделлю також керуються принципом незмінності первинної оцінки.

Дану модель використовують: Австрія, Алжир, Ангола, Бельгія, Буркина-Фасо, Кот-д'Івуар, Гвінея, Німеччина, Греція, Данія, Єгипет, Заїр, Іспанія, Італія, Камерун, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Росія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

Детальніше дослідимо методологію та організацію обліку в Португалії.

Португалія — морська держава, тому мала торговельні зв’язки з великою кількістю держав. Разом з книгами та склом із Венеціанської Республіки в Португалію прийшла подвійна бухгалтерія, однак облік залишився лише полем діяльності комерсантів та жодними законами не регламентувався.

В кінці ХІХ ст. в Португалії було введено перший Торговий кодекс, основою для кого послужило торгове законодавство Франції. Деякі з положень цього кодексу, зокрема вимоги щодо обов’язковості бухгалтерського обліку фактів господарського життя та правил їх оформлення діють і до цього часу.

Реформи в португальській системі бухгалтерського обліку та звітності почалися в 1970 р. і проводилися, як і в інших країнах Південної Європи, за Французькою моделлю, зокрема за французьким Загальним планом бухгалтерської справи 1957 р. Свою роль у цьому процесі відіграла також бухгалтерська система Великобританії.

Французька модель бухгалтерської системи прийнята в Португалії в якості зразка, включає наявність загальнодержавного органу, який підпорядковується міністерству фінансів та займається встановленням бухгалтерських стандартів та національного плану рахунків.

У 1976 р. була створена в Португалії Комісія з бухгалтерських стандартів, яка через рік прийняла офіційний План бухгалтерського обліку — аналог французького плану.

Португальська реформа бухгалтерського обліку, яка почалася в середині 70 — х років, мала досить виражену фіскальну направленість. Не втратила вона цієї особливості і до сьогодення, не дивлячись на те, що серед бухгалтерів Португалії стає все більше прихильників англо-американської системи та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

Ставши у 1986 р. членом Європейського співтовариства, Португалія повинна була провести своє бухгалтерське законодавство у відповідність до Директив ЄС. У зв’язку з чим 1991 р. вийшла нова редакція офіційного Плану бухгалтерського обліку, яка відповідала вимогам ЄС.

Перший португальський Загальний план бухгалтерської справи був прийнятий у 1977 р. Він унормував діючі в країні бухгалтерські методи.

Законодавчою базою, що регулює бухгалтерський облік та звітність в Португалії є Конституція, акти парламенту, постанови уряду, та документи, які прийняті відповідними міністерствами та відомствами. В своїй повсякденній діяльності бухгалтери керуються Законом про компанії, Торговельним кодексом, податковим законодавством, правилами фондового ринку та, відповідно, офіційним Планом рахунків обліку.

Комісія з нормалізації бухгалтерської справи була органом, який залежить від міністерства фінансів. У результаті політичних та економічних перетворень, що відбулися в країні, Загальний план бухгалтерської справи до 1980 р. спеціально не регулювався, а до 1983 р. не була організована ефективна діяльність Комісії з нормалізації бухгалтерської справи.

Сьогодні ця комісія продовжує підпорядковуватися міністерству фінансів. ЇЇ президент призначається безпосередньо цим міністерством і в його функції входить:

— надання консультацій міністерству фінансів із питань введення бухгалтерських принципів і процедур;

— регулярна модернізація Загального плану бухгалтерської справи загалом і внесення виправлень у його частини;

— консультування компаній;

— представництво країни в міжнародних бухгалтерських організаціях.

Бухгалтерські принципи чітко сформульовані в Загальному плані бухгалтерської справи 1989 р. і Торговельному кодексі. Коли йдеться про основні фонди та резерви, варто враховувати положення податкового законодавства.

Португальський Загальний план бухгалтерської справи передбачає виконання певних бухгалтерських принципів:

1. Принцип обережності. Прибуток необхідно обліковувати тільки після його одержання, але збитки варто заносити одразу ж після їхньої появи. Амортизаційні відрахування мають проводитися незалежно від того, одержує компанія прибуток чи несе збитки.

2. Функціонування — продовження ділової активності.

3. Первісна вартість. Статті показуються за первісною вартістю придбання засобів, якщо тільки їхня ринкова вартість не нижча від первісної. В окремих випадках може застосовуватися підхід за відновною вартістю.

4. Нарахування. Трактування показників надходжень і витрат має здійснюватися на момент реального проведення операцій, а не на час здійснення чи одержання платежів.

5. Незмінність методів обліку. Обрані бухгалтерські критерії не повинні змінюватися доти, доки не відбулось істотної зміни умов, які спричинили їх початковий вибір. Якщо все-таки доводиться змінити такі критерії, про це треба зазначити в річному звіті, вказавши на кількісні та якісні наслідки від проведених змін.

6. Пріоритет змісту над формою. Облік проведених угод має базуватися на їхньому реальному змісті, а не на формальному оформленні. Прикладом застосування цього принципу є облік орендних угод.

7. Матеріальність. Річні звітні документи мають містити всі необхідні дані, що можуть реально вплинути на погляд їхніх користувачів.

Одна з особливостей португальської системи — у звітних документах робляться посилання на ті прибутки та збитки попередніх років, які не були вчасно враховані і включені в попередні звіти. Після того, як про них стає відомо, вони мають бути показані у звіті про прибутки та збитки за поточний фінансовий рік.

Бухгалтерська система Португалії залежить від податкового законодавства. У випадку розбіжностей між бухгалтерськими принципами Загального плану бухгалтерської справи і податковими положеннями пріоритет надається останнім, незважаючи на те, що в коментарях до бухгалтерських звітів вказується на необхідність повідомити лише про розбіжності між бухгалтерськими та фіскальними показниками.

У Португалії наявне чітке розмежування між бухгалтерськими й аудиторськими професіями. Працівники бухгалтерської сфери, відомі як технічні фахівці з бухгалтерської справи, повинні мати вищу юридичну чи економічну освіту і пройти реєстрацію в міністерстві фінансів. Аудитори, відомі як офіційні ревізори, реєструються в міністерстві юстиції.

Щорічні бухгалтерські звітні документи компанії, що подаються для податкових цілей, мають бути підписані технічним фахівцем із бухгалтерії, якого компанія запрошує для цієї мети.

У країні є різні професійні організації, що об'єднують представників бухгалтерської професії. Найвпливовіша з них — Асоціація технічних фахівців із бухгалтерії Португалії, в яку входять спеціалісти найвищої кваліфікації. Інші організації Португальська спілка бухгалтерів (найстаріша у країні, створена в 1930 р.) і Португальська асоціація бухгалтерських працівників.

З 1933 p. виходить періодичне видання з бухгалтерських проблем — «Журнал бухгалтерії та бізнесу», що продовжує залишатися одним із головних довідкових джерел для працівників цієї сфери.

Аудитори (офіційні ревізори) проходять реєстрацію в міністерстві юстиції та входять в Об'єднання офіційних аудиторів, визнане державними структурами. Для членства в цій організації претенденти повинні мати вищу освіту з економіки чи юриспруденції, пройти трирічну практику і скласти встановлені іспити.

Акціонерні компанії зобов’язані мати постійних аудиторів. Стосовно конкретних компаній вимоги можуть відрізнятися залежно від їхніх розмірів. Так, компанії з капіталом понад 100 тис. євро мають трьох постійних аудиторів, один з яких із кваліфікацією офіційного ревізора. Компанії з капіталом до 100 тис. євро повинні мати лише одного постійного аудитора з такою самою кваліфікацією.

Компанії, які належать одній фізичній особі, та компанії з обмеженою відповідальністю повинні проходити аудиторську перевірку тільки в тому разі, якщо показники їхньої діяльності перевищують два з трьох установлених обмежень:

1) загальний обсяг активів — 900 тис. євро;

2) чистий товарообіг — 1850 тис. євро;

3) середня чисельність працівників — 50 осіб.

Аудитори, котрі працюють із компаніями, не можуть перебувати в їх штаті чи штаті інших компаній тієї самої групи, а також обслуговувати їх конкурентів.

Зарплата португальського бухгалтера складає в середньому 1,5 тисяч євро, фінансовий директор великого підприємства отримує приблизно 5 тисяч євро. Працю рядового податкового інспектора держава оцінює приблизно в 1,5 тисяч євро. Якщо бухгалтер не хоче присвячувати всього себе роботі в одній компанії, він може вести бухоблік декількох фірм. Така робота оцінюється поквартально: 300 євро за квартальний баланс однієї організації. Португальські бухгалтери і податкові інспектори працюю з 9 до 19 годин. При цьому обід практично у всіх офісах починається під час дня і закінчується після трьох.

Змістовна і корисна інформація щодо тенденцій та перспектив розвитку бухгалтерського обліку у різних країнах світу була висвітлена на семінарі, організованому Державним казначейством України спільно з TAIEX (Інструментом технічної допомоги та обміну інформацією Європейської Комісії), що відбувся 26−27 березня 2009 р. в Державному казначействі України і був присвячений тематиці: «Бухгалтерський облік та фінансова звітність у державному секторі, запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності». Зокрема, директор Генеральної фінансової інспекції Міністерства фінансів Португалії Ана Фернандес поінформувала учасників і гостей зібрання про моделі бухгалтерського обліку в різних країнах. Вона відзначила, що загалом:

— англо-американські країни (Австралія, Канада, Нова Зеландія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати) запровадили територіальну децентралізацію й адаптували досвід приватного сектора до державного сектора. Вони з більшою готовністю впроваджують ринкові механізми і конкуренцію та розглядають громадянина, головним чином, як споживача послуг або клієнта;

— країни континентальної Європи (Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Португалія, Румунія та Іспанія) мають структури, успадковані від бюрократичної та ієрархічної моделі державного управління, що ґрунтується на адміністративному праві.

На семінарі також зазначалося, що у Португалії в рамках реформи планується передача певних функцій бухгалтерського обліку в державному секторі спеціально створеному державному підприємству. Це здійснюється через брак кваліфікованих бухгалтерів та з метою заощадження на створенні спеціальних підрозділів у органах влади. Подібні зміни планується Державним казначейством здійснити і в Україні. З метою усунення дублювання функцій та отримання різних результатів за аналогічними операціями розпорядників бюджетних коштів та органів Державного казначейства України заплановано створити посади державних бухгалтерів.

2. Фінансова звітність Португалії: баланс та фінансові результати

португалія україна облік звітність Фінансова звітність є структурним відображенням фінансового стану підприємства та операцій, які здійснювалися цим підприємством. Її метою є надання інформації про стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, необхідної широкому колу користувачів для прийняття ними управлінських рішень. Вона також демонструє результати того, як керівництво підприємства розпоряджається довіреними його активами. Щоб задовольнити цю вимогу, фінансова звітність надає інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати, фінансові результати, рух грошових коштів тощо.

Бухгалтерська звітність є системою показників, що характеризують фінансовий стан підприємства на певну дату і фінансові результати його діяльності за певний період. Фінансові звіти є кінцевим вихідним продуктом системи обліку, що призначений для зацікавлених осіб.

Елементами фінансової звітності є активи, зобов’язання, капітал, які пов’язані з фінансовим станом підприємства, та доходи і витрати — пов’язані з результатами його діяльності.

В Португалії форма звіту про прибутки та збитки — горизонтальна. Він надається у вигляді двох колонок: витрати та збитки — зліва, виручка та доходи — справа. Також, як і баланс, звіт про прибутки та збитки надається з детальною розбивкою статей, однак розбіжності в формах для великих та малих підприємств не такі значні, як у випадку з балансом.

Діюча нині система бухгалтерського обліку Португалії схожа на російську. Так, необоротні активи обліковуються за собівартістю, в яку можуть бути включені фінансові витрати на придбання та обслуговування основних засобів. До позаоборотних активів відносяться інвестиції в залежні компанії, цінні папери, придбані на термін більше одного року, а також земля і нерухомість. Списання вартості необоротних активів відбувається поступово, протягом усього терміну служби активів.

Цікавою особливістю обліку слід визнати оцінку активів за їх собівартістю, вираженої в «номінальних» або «постійних» ескудо, яка дає можливість періодично проводити переоцінку активів. При цьому податкове законодавство дозволяє робити це лише на основі офіційно опублікованих Міністерством фінансів індексів споживчих цін. Навіть при таких жорстких умовах переоцінки лише 60% додаткових амортизаційних відрахувань віднімаються з оподатковуваного прибутку. При нарахуванні амортизації дозволяється тільки лінійний метод.

Запаси згідно португальському законодавством оцінюються за ціною їх придбання або витратами на їх виробництво, крім тих випадків, коли ці величини виявляються вищими від ринкових цін. Тоді під ринковою ціною розуміється вартість заміщення активу. Продукти допоміжного та побічного виробництва враховуються за ціною можливої ??реалізації.

Основні засоби в нашій країні відображають в обліку за первісною вартістю. А в Португалії у випадку, якщо необоротний актив має обмежений строк використання та протягом цього строку його ринкова ціна залишається нижче балансової, а така втрата цінності передбачається постійно, її списують на рахунок прибутків та збитків. Якщо ринкова ситуація зміниться, така операція може бути здійснена і в протилежному напрямку.

Відповідно до Загального плану бухгалтерської справи річні бухгалтерські звітні документи складаються з балансового звіту, звіту про прибутки та збитки і коментарів до цих звітів. Усі документи можна давати в повному та скороченому варіантах. Як правило, всі компанії зобов’язані використовувати повний варіант, коли не виникає умов, які дають їм змогу скористатися скороченою формою. Це можна зробити, якщо показники діяльності не перевищують два з трьох установлених обмежень:

1) загальний обсяг активів — 900 тис. євро;

2) чистий товарообіг — 1850 тис. євро;

3) середня чисельність працівників — 250 осіб.

Балансовий звіт складається за такими правилами: його подають у горизонтальному форматі в повному та скороченому варіантах, в останньому варіанті вказується менше подробиць. Слід особливо зазначити, що балансовий звіт має чотири колонки, з яких перші три стосуються останнього фінансового року, що завершився, і показують валовий дохід, амортизаційні відрахування та чистий дохід. Остання колонка призначена для показників чистого доходу за попередній рік.

Балансовий звіт Актив:

Основний капітал Нематеріальні активи (включаючи витрати на підготовку виробництва) Матеріальні активи Довгострокові інвестиції

Основний капітал у процесі будівництва Оборотний капітал Товарно-матеріальні запаси Дебітори Короткострокові інвестиції

Готівка в банку та касі

Нараховані надходження і витрати за попередньою оплатою Усього активів.

Пасиви:

Акціонерний капітал і заборгованості

Акціонерний капітал Резерви для переоцінки Резерви Прибуток після сплати податків Резерви для виплати зобов’язань і платежів Довгострокові заборгованості

Поточні зобов’язання Відстрочені надходження і витрати Усього пасивів.

Офіційний план бухгалтерського обліку Португалії передбачає особливості обліку доходів та витрат звітного періоду, які призведуть до зміни рахунку «прибутків та збитків» лише в майбутньому. Це — особливі статті активів та зобов’язань які потрібно обліковувати окремо від інших дебіторів та кредиторів. В активі балансу такі статті представлені рядками «Нарахована виручка» та «Витрати майбутніх періодів». В пасиві балансу відображаються доходи майбутніх періодів поточного року, які будуть виплачені в майбутньому. В якості прикладів таких статей можна назвати відсотки до сплати страхові премії та дотації, які будуть отримані пізніше.

Нарахування та відстрочені виплати відображаються в активі та пасиві португальського балансу останніми рядками після статей, які мають максимальну ліквідність.

Кожний рядок португальського балансу відповідає двох або трьохзначному номеру рахунку бухгалтерського обліку. Узагальнення наведених даних (комбінування рахунків) можливе тільки при складанні звітності малих підприємств. Цифрові дані в балансі надаються у вигляді трьох колонок: первісна вартість активів, нарахована амортизація, залишкова вартість.

Звіт про прибутки та збитки, як і балансовий звіт, має містити, крім показників за звітний фінансовий рік, зведення за попередній період. Він також має горизонтальний формат для повного та скороченого варіантів. У ньому надходження і витрати класифікуються за характером операцій. Як у випадку з балансовим звітом, його повна та скорочена форми мають однакову структуру, але скорочена форма містить менший обсяг зведень, що подаються.

Результати роботи компанії поділяються на прибуток від основного виду діяльності, фінансові результати, прибутки та збитки від звичайних і надзвичайних операцій.

Коментарі до бухгалтерських звітів надають користувачам додаткову інформацію до тієї, яка увійшла в балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки. Характерні риси звітних бухгалтерських документів Португалії:

— проведення податкових коригувань у річному звіті про прибутки та збитки (наприклад для прискореної амортизації);

— сумнівні борги;

— отримані субсидії та податкові пільги.

Коли провідна компанія контролює більше 50% прав голосу чи призначення більшості членів ради директорів, то вона зобов’язана подавати консолідовані бухгалтерські документи. Це має, робити також група компаній, якщо вона перевищує два з трьох установлених обмежень:

1) загальний обсяг активів — 7,5 млн. євро;

2) чистий товарообіг — 15 млн. євро;

3) середня чисельність працівників — 250 осіб.

Однак зазначені обмеження не поширюються на ті групи, в яких хоча б одна з компаній зареєстрована на будь-якій фондовій біржі в ЄС.

Необов’язково подавати консолідовані звіти й у таких випадках:

— якщо дочірня компанія не впливає на загальну ситуацію;

— коли для одержання інформації необхідно понести значні витрати;

— якщо дочірня компанія розташована в країні, де політика уряду обмежує можливості головної компанії щодо контролю за нею;

— якщо дочірня компанія купується для швидкого перепродажу;

— якщо дочірня компанія займається діяльністю, що різко відрізняється від діяльності основної групи.

Консолідовані документи включають: балансовий звіт, зніт про прибутки та збитки і коментарі до цих звітів. Формат документів, які подаються, ідентичний тим, що діють для окремих компаній, але за одним винятком? у них має бути відображено частку участі дочірніх компаній.

Крім цього рекомендується ввести звіт про джерела фінансування і використання фондів.

Консолідовані документи груп компаній і залежних від них компаній готуються постатейним методом.

Якщо у групі є асоційовані члени, їхня частка враховується методом капіталів.

Відмінність між дочірньою й асоційованою компаніями полягає в тому, що в першій інвестор має визначений вплив на прийняті рішення, а у другій — правом деякого контролю володіє вся група.

Якщо у групи є частка в багатогруповій компанії, то тій, якою одночасно керують дві та більше компаній, варто застосовувати метод пропорційної консолідації. Відповідно до нього в показники групи включається частина активів і пасивів багатогрупової компанії, що відповідає частці групи. Гудвіл від консолідації має списуватися, як правило, максимум за 5 років. Однак цей період може бути продовжений, коли очікується, що передбачуваний термін дії гудвіла буде більшим.

Гудвіл може з’явитися в активах компанії тільки в тому випадку, коли вона купує іншу компанію і платить більше, ніж становить балансова вартість (активи мінус борги) компанії, яка продається. Отже, гудвіл може з’явитися лише в результаті угоди.

Гудвіл амортизується, як правило, за 5 років, якщо тільки не буде обґрунтована необхідність продовження цього терміну. У цьому випадку максимальній період продовжується до 20 років, але про це треба вказувати в коментарях до щорічних звітних документів.

Як і в інших країнах Західної Європи (Великобританія, Франція, Іспанія, Данія, Ірландія), амортизація гудвіла н Португалії не оподатковується.

Угоди в іноземній валюті перераховуються за поточним обмінним курсом на час їх здійснення. Наприкінці фінансового року грошові статті перераховуються за курсом на останній день року. Якщо активи в іноземній валюті принесли прибутки чи збитки, вони безпосередньо відображаються у звіті про прибутки та збитки. Однак при одержанні різниці від перерахування пасивів в іноземній валюті через звіт про прибутки та збитки проводяться тільки збитки і реалізовані надходження. Нереалізовані надходження відображаються в пасиві балансового звіту доти, доки не буде твердої впевненості в тому, що їхнє надходження неминуче відбудеться; у цьому випадку їх можна відносити на прибуток. Різниця від перерахування позик, призначених для фінансування створення основних фондів, може розглядатись як частина їхньої собівартості.

Податкове законодавство дає змогу робити переоцінку основних фондів. Для цього можна користуватися пропорціями переоцінки, які засновані на індексі споживчих цін.

Ці переоцінки не обов’язкові для компанії і робляться за умови, що міністерство фінансів внесе корективи в поточне законодавство. За податковими нормами компанії можуть віднімати з оподатковуваної бази до 60% додаткової амортизації з переоцінених основних фондів. Однак у щорічних бухгалтерських звітних документах необхідно відображати амортизаційні відрахування в повному обсязі, незважаючи на те, що якась частіша з них податком не обкладається.

Основою оцінки основного капіталу є вартість придбання чи собівартість виробництва, до яких додаються витрати на транспортування, страхування, організацію робіт і митні збори. У собівартість матеріальних активів можна включати фінансові витрати на обслуговування позик, призначених для фінансування робіт з основними фондами на період їхнього проведення. Такі операції дозволено здійснювати тільки для основного капіталу і заборонено для оборотного.

Особливостями методів оцінки запасів в Португалії в деяких галузях (сільському господарстві, лісовій промисловості, рибальстві) запаси можуть оцінюватися наступним чином: облікова ціна визначається як продажна за винятком деякої норми прибутку. Також цей метод може використовуватись при обліку запасів в оптовій торгівлі.

На португальських підприємствах продукти допоміжного та побічного виробництва оцінюються за ціною можливої реалізації.

Матеріальні активи повинні систематично амортизуватися протягом корисного терміну їх служби чи користування ними. Витрати на дослідження та розробки можуть капіталізуватися, коли є достатньо підстав вважати, що компанія отримає в майбутньому з проведених досліджень відчутну користь. У цьому випадку інформація про це повинна надаватися в коментарях до звітних документі, а витрати — максимально швидко списуватися. При цьому максимальний термін списання не має перевищувати 5 років. Якщо є мотивовані докази необхідності продовження періоду, інформація про це має бути надана в коментарях до звітних документів.

Для оцінки матеріально-технічних запасів застосовується найнижчий показник зі значень їх собівартості чи ринкової вартості. Остання визначається як вартість відновлення сировини і чистої вартості їх виробництва.

В оцінку матеріально-технічних запасів включаються не тільки безпосередні витрати на їх виробництво, а й частина постійних виробничих платежів, окрім загальноуправлінських і фінансових витрат.

До методів оцінки матеріально-технічних запасів належать методи середньої зваженої, «останнім надійшов — першим використаний», «першим надійшов — першим використаний», метод стандартного запасу та інші.

Компанії, що займаються роздрібною торгівлею, можуть оцінювати свої запаси за ціною їх продажу за мінусом валового прибутку.

Для сировини можна використовувати метод базового запасу, тобто визначеної його кількості за встановленою ціною. Цей метод може застосовуватися за таких умов:

— якщо сировина не призначена для діяльності компанії загалом;

— якщо її обсяг, вартість і склад суттєво не змінюються;

— якщо оборот використання сировини дуже високий.

У незавершених контрактах, коли можна обчислити прибутки, отримані у процесі їх поточної реалізації, використовується метод процентного виконання. Його застосування не обов’язкове, і прибутки можуть бути розраховані після завершення контракту.

До фінансової оренди відносять угоди, що надають орендарю право купити згодом орендовану ним річ, при цьому її вартість зараховується до його активів і пасивів. При виплаті орендних платежів витрати на них розподіляються між виплатами за зобов’язаннями та фінансовими витратами, які відображаються у звіті про прибутки і збитки як витрати. Активи, що були капіталізовані, підлягають амортизації, термін якої залежить від періоду їхнього корисного терміну служби чи протягом терміну, визначеного в умовах орендної угоди.

Для короткотермінових оренд платежі обчислюються як витрати в період їх здійснення.

Особи які складають фінансові звіти повинні враховувати невизначеність, яка неминуче супроводжує, багато подій та обставин, і дотримуватись обачності. Тлумачення принципу обачності в Португалії полягає у розумній обережності - прибуток повинен враховуватися лише після його отримання. Але збитки слід заносити відразу ж після їх виявлення. В бухгалтерській звітності цієї країни витрати відображаються за тією ж сумою, за якою вони приймаються для податкових розрахунків.

3. Особливості обліку Португалії, орієнтованого на податкову систему

Найголовнішою особливістю бухгалтерського обліку в Португалії необхідно визначити те, що він підпорядкований цілям оподаткування. Саме податкові органи прямо або опосередковано формують методологічні особливості обліку. Через досить сильно виражену податкову орієнтацію обліку бухгалтерські принципи в Португалії стають у пригоді для облікових працівників лише тоді, коли приймають форму законодавчо затверджених актів.

Це особливо виявляється в проблемах, пов’язаних зі старінням запасів готових виробів, переоцінками й амортизаційними відрахуваннями основних фондів, резервами для амортизації активів, конфіденційними витратами, дотаціями на культуру, зростанням чи втратою вартості капітального майна і непередбачених податкових витрат. Деякі з них доцільно розглянути.

1. Резерви на старіння запасів готових виробів. Вони визначаються детальніше в податкових правилах, ніж у Загальному плані бухгалтерської справи.

2. Переоцінка основних фондів. Тільки 60% додаткових амортизаційних відрахувань не оподатковуються. Однак у щорічних бухгалтерських звітних документах необхідно відображати амортизаційні відрахування в повному обсязі, незважаючи на те, що якась частина з них не оподатковується.

3. Амортизація основних фондів. Дозволеними методами є прямолінійний і зменшення вартості. Прискорена амортизація дозволяється, якщо основні фонди використовуються щодня в двох і більше змінах. Основний капітал із вартістю менше 100 євро може списуватися безпосередньо як витрати після його придбання.

4. Резерви для амортизації інвестицій. Вони не оподатковуються, що спричиняє протиріччя між підходом істинного ті неупередженого подання і податковими правилами.

5. Амортизація гудвіла. У цьому випадку податок не стягується.

6. Резерв на неплатоспроможність. Близько 25% боргів, термін виплати яких настав від 6 місяців до 1 року, але не здійснився, не оподатковуються. Якщо затримка платежу досягає 2 років, ця умова поширюється на 100% боргу компанії. Однак є випадки, коли податкові пільги в подібних випадках не діють:

— якщо боржник є компанією, підконтрольною урядові;

— якщо компанія володіє не менше 10% акцій боржника і навпаки.

Коли боржник стає банкрутом, усі невиплачені ним борги компанії вважаються податковими збитками.

7. Конфіденційні витрати. Вони не відображаються, але вимагають 10% додаткового оподатковування, навіть коли компанія зазнає збитків.

8. Дотації на культуру. Вони становлять 0,2% чистого доходу за фінансовий рік, якщо тільки їхнім одержувачем не є держава чи державний інститут; у цьому випадку обмежень немає і всі вони не оподатковуються.

Для того, щоб обчислити, скільки треба заплатити за пенсійними схемами, застосовуються прийоми страхової справи. У таких перерахуваннях від оподатковування можна вивести до 15% заробітної плати. Перерахування ці враховуються як витрати у звіті про прибутки та збитки і як заборгованість у пасиві балансового звіту.

Суттєво вплинула на бухгалтерську практику також і система оподаткування. В Португалії податкове законодавство дозволяє проводити переоцінку основних засобів, для чого можна користуватися пропорціями переоцінки, які базуються на індексі споживчих цін.

Не так давно Євросоюз зажадав від Португалії переглянути своє податкове законодавство в частині податку на прибуток при продажу нерухомості (максимальна ставка по цьому податку — 6 відсотків, мінімальна — 0, все залежить від суми угоди), оскільки його положення порушують право людей на вільне переміщення. За діючими в Португалії правилами, при продажу нерухомості домовласники звільняються від податку на прибуток тільки в тому випадку, якщо на ці гроші вони потім купують іншу власність на території країни. Цей закон не діє в тому випадку, якщо власник продає нерухомість в Португалії і набуває нове житло вже в іншій країні Євросоюзу. Представники Європи вважають, що цей закон має негативні наслідки для тих людей, які тимчасово проживали в країні, а також для португальців, які їдуть на тривалий період за кордон. Якщо Португалія найближчим часом не відреагує на запит ЄС, справа про зміну умов сплати податку на прибуток при продажу нерухомості буде передано до Європейського суду. А з Європейським судом у Португалії вже був не дуже приємний досвід спілкування. В кінці минулого року суд визнав незаконними податкові пільги, які існують на Азорських островах, що належать Португалії. Як говориться в постанові суду, португальський уряд не зуміло довести, що податкові пільги на Азорських островах «необхідні для ефективного функціонування податкової системи».

Після рішення Європейського суду у Португалії залишився тільки один офшор: архіпелаг Мадейра. Втім, Мадейра не є традиційним податковим раєм, націленим на величезні обороти капіталу. Фінансовий центр був створений з повної згоди Європейського співтовариства, а податкові пільги розроблялися таким чином, щоб виключити всі можливі звинувачення і негативні оцінки, які настільки популярний щодо офшорних зон. На відміну від інших подібних місць, нагляд і контроль тут досить строгий. Уряд Мадейри незалежний від Португалії, але велика частина законів написана португальською мовою, включаючи податкове законодавство. На Мадейрі існує ПДВ, хоча і нижче звичайної португальської ставки — 12 відсотків, проти 17, що діють «на материку». Крім того, на Мадейрі діє весь комплекс законів Євросоюзу, спрямований проти відмивання грошей, що рятує її від репутації центру кримінальної діяльності. Стандартні ставки корпоративного прибуткового податку складають тут 36 відсотків. Проте компанії, що працюють тут, користуються досить привабливим податковим режимом. Так, до 2011 року вони були звільнені від сплати корпораційного податку на прибуток, податку на приріст капіталу, податку на прибуток від інвестицій, податків на дарування та спадщина і багатьох інших зборів і платежів. Мати офшорну компанію на Мадейрі зараз може будь-хто при наявності коштів на це: послуги юридичної компанії, що бере на себе всі роботи по створенню офшору, обійдуться в 5−6 тисяч доларів одноразової виплати та в 2−4 тисячі доларів щорічних виплат. Крім того, залежно від того, яку компанію ви хочете мати: приватну з обмеженою відповідальністю (Sociedad por quotas de responsibilidade limitida — Lta) або акціонерну (Sociedade anonima — SA), вам потрібно буде мати від 5 до 50 тисяч євро для вкладу їх в мінімальний статутний капітал.

Португальські податківці, так само як вітчизняні, прагнуть обмежити спілкування з бухгалтерами. В Португалії електронні податкові декларації стали обов’язковими для тих компаній, чий прибуток за рік перевищив 10 000 євро. Для інших категорій платників податків користування електронними послугами залишається добровільним. Тим часом самі електронні послуги були спрощені. Наприклад, частина декларації буде автоматично заповнюватися самою системою при вході в неї платника податків. Податкова адміністрація Португалії ввела також електронне підтвердження отримання декларації та остаточного розрахунку податків, що повинно заощадити адміністративні витрати. Крім щорічного фінансового звіту, португальські бухгалтери повинні здавати щоквартальну звітність. На підставі даних звітності інспектори вирішують кого перевіряти. Ревізії можуть проходити і раз на рік, і раз на три роки: все залежить від «охайності» компанії. Якщо під час перевірки були виявлені які-небудь порушення, у бухгалтера є можливість довести свою правоту, не звертаючись до суду. У тому випадку, якщо платнику податків не вдалося цього зробити, йому доведеться доплатити податок або звернутися до суду.

Ухилення від сплати податків було і залишається головною причиною для хвилювання влади Португалії. Місцеві суди завалені позовами від громадян, що оскаржують право держави на стягнення податків на загальну суму 5 мільярдів євро. Згідно з дослідженням Організації економічного співробітництва та розвитку, до 30 відсотків усіх здійснюваних операцій в економіці Португалії не документується і тому не обкладається податками. Поряд з великим бізнесом, власники авторемонтних майстерень, кафе, ресторанів та інших дрібних приватних підприємств ігнорують використання чеків при розрахунку з клієнтами. В результаті неврахованими виявляються мільярди євро, які залишаються в кишені громадян. Для того щоб збільшити збори, влада країни запропонували розширити податкові пільги і дозволити знизити платежі з податку на прибуток з 36% до 5%. Втім, ці поблажки будуть поширюватися в основному на дрібні підприємства. Щодо великих компаній, навпаки, буде введений більш жорсткий режим, який передбачає створення в рядах податківців елітної групи з боротьби з фінансовим шахрайством. Крім того, будуть пом’якшені закони про банківську таємницю, що дозволить одержувати дані про власників рахунків. Влада також збираються проводити більш часті розслідування з податкових відносин заможних платників податків. При цьому необхідність подання доказів у таких справах перейде від податкових інспекторів до платників. Такі жорсткі заходи пояснюються тим, що владі Португалії не можна перевищити встановлений Євросоюзом ліміт по дефіциту бюджету. Якщо рекомендований рівень буде перевищений, Євросоюз повинен буде застосувати відносно цієї країни санкції.

4. Особливості обліку в залежності від типу підприємства

Місцеві назви юридичних осіб.

Малі та середні підприємства (МСП) в Португалії можуть працювати через одну з наступних організаційно-правових форм:

Публічне товариство з обмеженою відповідальністю (Sociedade anуnima, S.A.);

Компанія з обмеженою відповідальністю (Sociedade por quotas, Lda.);

Громадянське партнерство (Sociedade civil);

Повне товариство або товариство з необмеженою відповідальністю (Sociedade em nome colectivo);

Товариство з обмеженою відповідальністю (Sociedade em comandita simples);

Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю (Sociedade em comandita por acзхes);

Асоціації: корпоративні або некорпоративні (Associaзгo);

Спільне підприємство;

Індивідуальне підприємство (Empresбrio em nome individual).

Основні відмінності між РОС та SNC.

Португалія зіткнулася з проблемою переходу від «Plano Oficial de Contas» (або РОС), набору правил бухгалтерського обліку, створеного в основному для виконання цілей податкової звітності та юридичних вимог, які не зазнавали яких-небудь суттєвих змін з моменту його створення, до «Sistema de Normalizaзгo Contabilнstica» (або SNC), яка базується на бухгалтерських принципах та керується відповідно до МСФЗ, прийнятих в ЄС.

Основні відмінності між попереднім і новим наборами бухгалтерських правил в основному пов’язані з наступним:

Підвищений рівень представлення та розкриття інформації, представлених в SNC відповідно до МСФЗ, наприклад, шляхом створення нового фінансового звіту, заяви про зміни в капіталі;

Колишній набір правил бухгалтерського обліку, в основному базувався на історичній вартості, а новий набір правил бухгалтерського обліку також включає моделі справедливої вартості для первісного визнання і подальшого виміру;

В колишніх правилах обліку не були встановлені правила обліку для декількох транзакцій та операцій, наприклад :

Фінансові інструменти;

Біологічні активи .

Також існують декілька відмінностей в бухгалтерській обробці декількох ситуацій, наприклад :

Непередбачені статті були передбачені в РОС, однак SNC відповідно до МСФЗ зазначає їх;

Гудвіл підлягає амортизації відповідно до РОС, а за SNC відповідно до МСФЗ, гудвіл не амортизується і є предметом, принаймні щорічного тестування на знецінення;

Деякі витрати на дослідження капіталізуються в РОС, проте під SNC ніякі дослідні витрати не капіталізуються;

Метод LIFO не допускається для подальшої оцінки товарно-матеріальних запасів відповідно до SNC, за РОС ця модель була допустима;

За РОС були враховані нереалізовані державні субсидії на основні засоби як відкладеної виручки за зобов’язаннями, за SNC ці гранти враховуються як резерв у складі капіталу.

Публічне товариство з обмеженою відповідальністю (Sociedade anуnima, S.A.)

Загальна характеристика Публічне товариство з обмеженою відповідальністю (Sociedade anуnima, S.A.) є юридичною особою і відповідальність учасників обмежується номінальною вартістю їх акцій.

Капітал розділений на частки і необхідний мінімальний капітал становить € 50,000.

Існують 3 можливі моделі управління:

Латинська модель — Рада директорів, Наглядова рада та Аудитор;

Англо-саксонська модель — Рада директорів, у тому числі Комітету з аудиту, і аудитор;

Німецька Модель — Виконавча рада директорів, Генеральна та Наглядова Рада та Аудитор.

Посилена латинська модель (Рада директорів, Фінансовий комітет і Аудитор) є обов’язковим для компаній:

З акціями або облігаціями, що котируються на відкритому ринку;

Які неповністю належать компаніям, які застосовують посилену латинську модель, і перевищують два з трьох лімітів протягом двох років поспіль :

Оборот: € 150 млн.;

Сукупні активи: € 100 млн.;

Кількість працівників: в середньому 150 за рік.

Система обліку Відповідно до португальського корпоративного податкового кодексу (від 13 листопаду 2009 р.) та указу № 158 від 13 липня 2009 р. всі наступні одиниці, зобов’язані вести бухгалтерський облік:

Всі компанії, що підлягають португальському кодексу фірм;

Індивідуальні юридичні особи, на яких поширюється португальський комерційний кодекс;

Індивідуальні підприємства з обмеженою відповідальністю;

Публічні компанії;

Кооперативи;

Бізнес-групи;

Будь-які інші особи, що здійснюють, як свою основну діяльність, комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність.

Бухгалтерські документи Бухгалтерський облік підлягає таким вимогам:

Всі бухгалтерські записи повинні підтягатися кореспондентський документації, від і доступні для представляючи при необхідності;

Всі операції повинні бути хронологічно зареєстровані, без змін і підчисток, і всі помилки бути регламентовані, як тільки вони будуть знайдені;

Затримки більше 90 днів на виконання бухгалтерських записів після виникнення угоди не допускаються;

Облікові книги, бухгалтерський облік записів (так само, як записи журналу господарських операцій) і супровідна документація повинні бути збережені в хорошому стані протягом 10 років, а також будь-який інший вид документації, що відноситься до аналізу, програмування та виконання кореспонденції.

Крім того, постановою, що регулює оподаткування № 321А, від 26 березня 2007 р., було встановлено, що всі платники податків, що здійснюють комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність, зобов’язані створити файл, який дозволяє збір податкових даних в електронному форматі.

Стандартний файл аудиту для цілей оподаткування (СФА) є стандартизованим документом, який включає в себе зумовлений набір записів обліку, в чіткому та загальному форматі, незалежно від програми, використовуваної платником податків, і не впливаючим на базу даних програми або її функціональності. Цей файл повинен бути отриманий у форматі XML .

Будь-коли на прохання податкових органів, підприємство повинно подати СФА стосовно запитуваного періоду (місяць, квартал і рік). В іншому випадку, податкові органи мають право застосовувати штраф, який коливається між 300євро і 30 000 евро.

Стаття 12 з постанови — закону № 158, від 13 липня 2009 р., зазначає, що всі установи, в яких застосовується SNC або МСФЗ, як прийнята в ЄС система обліку, змушені прийняти постійну систему інвентаризації запасів в бухгалтерському обліку, відповідно до таких положень:

Провести повний перерахунок складу на кінець року, або виконувати його протягом року для того, щоб всі одиниці були враховані принаймні раз протягом кожного року;

Ідентифікація товарно-матеріальних цінностей за ознаками: походження, кількість, питома і загальна вартості, з тим щоб була можливість здійснити перевірку в будь-який момент ведення бухгалтерського обліку між бухгалтерськими записами та виконання перерахунку.

Крім того, організації, які працюють в наступних видах діяльності звільняються від постійної системи інвентаризації, а саме:

Сільське господарство, бджільництво і полювання ;

Лісництво і розвідка лісів;

Рибна промисловість та аквакультура;

Торгівельні точки, що взяті в цілому і не показують в один рік ні дохід більше 300 000 євро, ні більше 10% від загальної кількості прибутку підприємства.

Крім того, організації, для яких основним видом діяльності є надання послуг, звільняються від постійних системи інвентаризації, якщо собівартість реалізованої продукції і проданих товарів менше 300 000 євро або якщо вартість продаж і проданих товарів, менш ніж 20% від загальних операційних витрат.

Принципи бухгалтерського обліку Як правило, компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до SNC, однак:

компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC можуть представити консолідовану фінансову звітність відповідно, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту;

Компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC, які включені в консолідації компаній, згаданих вище можуть представити індивідуальні фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту.

Варіанти зазначені в наведених вище пунктах мають зберігатися протягом як мінімум 3 періодів, окрім суб'єктів, що обрали МСФЗ-ЄС і, відповідно, включені в консолідацію організації, яка не готує фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС.

Для організацій, SNC є обов’язковим з року, що починається 1 січня 2010 або після цієї дати. Мета SNC полягає в адаптації загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії зі стандартами міжнародної фінансової звітності (МСФЗ).

Перетворення буде критичним процесом для компаній, так як це приносить безліч понять, які істотно відрізняються від загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії.

Новий набір стандартів бухгалтерського обліку базується в принципах і установках, а не правилах як в МСФЗ.

SNC складається з наступних компонентів:

Sistema de Normalizaзгo Contabilнstica;

Основа для подання фінансової звітності;

Моделі фінансової звітності;

План рахунків;

Концептуальна основа;

28 Стандарти бухгалтерського обліку;

1 стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств;

2 Інтерпретації.

SNC є чинним законом, і тому введені штрафи, що пов’язані з недотриманням подання, обліку, розкриття або будь-яких інших пунктів, а саме:

Не виконання будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Придушення або неправильне застосування будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Відсутність будь-якої з обов’язкових компонентів фінансової звітності - штраф від 500 євро до 15 000 євро;

У разі доведеної необачності штраф може бути зменшений до половини. Розмір штрафу обчислюється на основі розміру підприємства і рівня операцій.

Річний звіт та фінансова звітність За SNC фінансова звітність складається з наступних обов’язкових компонентів:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

Звіт про зміни в капіталі;

Звіт про рух грошових потоків прямим методом;

Примітки до фінансової звітності.

Стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств застосовується для підприємств, які не перевищують дві з таких меж:

Чистий оборот 1 000 000 євро;

Сукупні активи 500 000 євро;

Загальна кількість співробітників — 20.

Аудит / розкриття / публікація Акціонери в період 3 місяців, рахуючи від кінця року повинні затвердити фінансову звітність. Якщо консолідована фінансова звітність підготовлена або використовується метод чистої вартості засобів, цей період триває до 5 місяців.

Ці особи зобов’язані в електронному вигляді подати повний комплект фінансових звітів і деякої вибраної інформації з Торгового Реєстру. В даний час ця інформація повинна бути представлена до 15-го числа 7-го місяця, після кінця року.

Річний звіт повинен надати інформацію та достовірне і об'єктивне уявлення про:

Управління в різних секторах, охоплених діяльністю компанії, що відносяться до ринкових умов, інвестицій, витрат, доходів та наукових досліджень і розробок;

Перспективи подальшого розвитку підприємства;

Номінальна вартість, кількість власних акцій, придбаних або проданих протягом року та причини цих актів і відповідна ціна та вартість усіх власних акцій на кінець року;

Отриманий дозвіл для бізнесу компанії та її директорів;

Пропозиція щодо розміщення результатів року;

Існування галузей компанії;

Цілі і політику підходу компанії до управління фінансовими ризиками, в тому числі політики в області хеджування кожного з основних типів прогнозованих угод та експозиції компанії щодо ризиків, ціни, кредитів, ліквідності і руху грошових коштів, коли вони мають відношення до оцінки активів і зобов’язань, фінансове становище і результати, в зв’язку з використанням цих фінансових інструментів.

Компанія з обмеженою відповідальністю (Sociedade por quotas, Lda.)

Загальна характеристика Товариство з обмеженою відповідальністю має статус юридичної особи та акціонери не тільки несуть індивідуальну відповідальність за власним внеском в капітал, а й солідарну відповідальність за всі внески до статутного капіталу (стаття 197 з CSC).

Капітал розділений на «квоти» і мінімальний необхідний капітал становить 5000 євро.

Компанія має одного чи більше керівників, наглядова рада не обов’язкова.

Система обліку Відповідно до португальського корпоративного податкового кодексу (від 13 листопаду 2009 р.) та указу № 158 від 13 липня 2009 р. всі наступні одиниці, зобов’язані вести бухгалтерський облік:

Всі компанії, що підлягають португальському кодексу фірм;

Індивідуальні юридичні особи, на яких поширюється португальський комерційний кодекс;

Індивідуальні підприємства з обмеженою відповідальністю;

Публічні компанії;

Кооперативи;

Бізнес-групи;

Будь-які інші особи, що здійснюють, як свою основну діяльність, комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність.

Бухгалтерські документи Бухгалтерський облік підлягає таким вимогам:

Всі бухгалтерські записи повинні підлягатися кореспондентський документації, від і доступні для представляючи при необхідності;

Всі операції повинні бути хронологічно зареєстровані, без змін і підчисток, і всі помилки бути регламентовані, як тільки вони будуть знайдені;

Затримки більше 90 днів на виконання бухгалтерських записів після виникнення угоди не допускаються;

Облікові книги, бухгалтерський облік записів (так само, як записи журналу господарських операцій) і супровідна документація повинні бути збережені в хорошому стані протягом 10 років, а також будь-який інший вид документації, що відноситься до аналізу, програмування та виконання кореспонденції.

Крім того, постановою, що регулює оподаткування № 321А, від 26 березня 2007 р., було встановлено, що всі платники податків, що здійснюють комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність, зобов’язані створити файл, який дозволяє збір податкових даних в електронному форматі.

Стандартний файл аудиту для цілей оподаткування (СФА) є стандартизованим документом, який включає в себе зумовлений набір записів обліку, в чіткому та загальному форматі, незалежно від програми, використовуваної платником податків, і не впливаючим на базу даних програми або її функціональності. Цей файл повинен бути отриманий у форматі XML .

Будь-коли на прохання податкових органів, підприємство повинно подати СФА стосовно запитуваного періоду (місяць, квартал і рік). В іншому випадку, податкові органи мають право застосовувати штраф, який коливається між 300євро і 30 000 евро.

Стаття 12 з постанови — закону № 158, від 13 липня 2009 р., зазначає, що всі установи, в яких застосовується SNC або МСФЗ, як прийнята в ЄС система обліку, змушені прийняти постійну систему інвентаризації запасів в бухгалтерському обліку, відповідно до таких положень:

Провести повний перерахунок складу на кінець року, або виконувати його протягом року для того, щоб всі одиниці були враховані принаймні раз протягом кожного року;

Ідентифікація товарно-матеріальних цінностей за ознаками: походження, кількість, питома і загальна вартості, з тим щоб була можливість здійснити перевірку в будь-який момент ведення бухгалтерського обліку між бухгалтерськими записами та виконання перерахунку.

Крім того, організації, які працюють в наступних видах діяльності звільняються від постійної системи інвентаризації, а саме:

Сільське господарство, бджільництво і полювання ;

Лісництво і розвідка лісів;

Рибна промисловість та аквакультура;

Торгівельні точки, що взяті в цілому і не показують в один рік ні дохід більше 300 000 євро, ні більше 10% від загальної кількості прибутку підприємства.

Крім того, організації, для яких основним видом діяльності є надання послуг, звільняються від постійних системи інвентаризації, якщо собівартість реалізованої продукції і проданих товарів менше 300 000 євро або якщо вартість продаж і проданих товарів, менш ніж 20% від загальних операційних витрат.

Принципи бухгалтерського обліку Як правило, компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до SNC, однак:

компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC можуть представити консолідовану фінансову звітність відповідно, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту;

Компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC, які включені в консолідації компаній, згаданих вище можуть представити індивідуальні фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту.

Варіанти зазначені в наведених вище пунктах мають зберігатися протягом як мінімум 3 періодів, окрім суб'єктів, що обрали МСФЗ-ЄС і, відповідно, включені в консолідацію організації, яка не готує фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС.

Для організацій, SNC є обов’язковим з року, що починається 1 січня 2010 або після цієї дати. Мета SNC полягає в адаптації загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії зі стандартами міжнародної фінансової звітності (МСФЗ).

Перетворення буде критичним процесом для компаній, так як це приносить безліч понять, які істотно відрізняються від загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії.

Новий набір стандартів бухгалтерського обліку базується в принципах і установках, а не правилах як в МСФЗ.

SNC складається з наступних компонентів:

Sistema de Normalizaзгo Contabilнstica;

Основа для подання фінансової звітності;

Моделі фінансової звітності;

План рахунків;

Концептуальна основа;

28 Стандарти бухгалтерського обліку;

1 стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств;

2 Інтерпретації.

SNC є чинним законом, і тому введені штрафи, що пов’язані з недотриманням подання, обліку, розкриття або будь-яких інших пунктів, а саме:

Не виконання будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Придушення або неправильне застосування будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Відсутність будь-якої з обов’язкових компонентів фінансової звітності - штраф від 500 євро до 15 000 євро;

У разі доведеної необачності штраф може бути зменшений до половини. Розмір штрафу обчислюється на основі розміру підприємства і рівня операцій.

Річний звіт та фінансова звітність За SNC фінансова звітність складається з наступних обов’язкових компонентів:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

Звіт про зміни в капіталі;

Звіт про рух грошових потоків прямим методом;

Примітки до фінансової звітності.

Стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств застосовується для підприємств, які не перевищують дві з таких меж:

Чистий оборот 1 000 000 євро;

Сукупні активи 500 000 євро;

Загальна кількість співробітників — 20.

Аудит / розкриття / публікація Компанії з обмеженою відповідальністю, які не мають наглядової ради (опціональна юридична особа) і протягом двох років поспіль перевершують дві з наступних меж, підлягають до обов’язкового аудиту:

Сукупні активи 1 500 000 євро;

Загальний оборот у розмірі 3 000 000 євро;

Всього чисельність працівників на рік 50.

Не буде необхідності призначення офіційного аудитора, тільки якщо компанія обирає наглядову раду або якщо два з вище перерахованих лімітів протягом двох років поспіль не перевищені.

Акціонери повинні скликатися протягом 3 місяців, рахуючи від кінця року і затвердити фінансові заяви. Якщо консолідовану фінансову звітність підготовлена або метод чистого капіталу використовується, цей період триває до 5 місяців.

Ці особи зобов’язані в електронному вигляді подати повний комплект фінансових звітів і деякої вибраної інформації з Торгового Реєстру. В даний час ця інформація повинна бути представлена до 15-го числа 7-го місяця, після кінця року.

Річний звіт повинен надати інформацію та достовірне і об'єктивне уявлення про:

Управління в різних секторах, охоплених діяльністю компанії, що відносяться до ринкових умов, інвестицій, витрат, доходів та наукових досліджень і розробок;

Перспективи подальшого розвитку підприємства;

Номінальна вартість, кількість власних акцій, придбаних або проданих протягом року та причини цих актів і відповідна ціна та вартість усіх власних акцій на кінець року;

Отриманий дозвіл для бізнесу компанії та її директорів;

Пропозиція щодо розміщення результатів року;

Існування галузей компанії;

Цілі і політику підходу компанії до управління фінансовими ризиками, в тому числі політики в області хеджування кожного з основних типів прогнозованих угод та експозиції компанії щодо ризиків, ціни, кредитів, ліквідності і руху грошових коштів, коли вони мають відношення до оцінки активів і зобов’язань, фінансове становище і результати, в зв’язку з використанням цих фінансових інструментів.

Повне товариство або товариство з необмеженою відповідальністю (Sociedade em nome colectivo)

Загальна характеристика Повне товариство є юридичною особою і кожен партнер несе відповідальність за свій власний внесок і має вторинну відповідальність по відношенню до боргів товариства. Якщо товариство має робочих партнерів вони не несуть відповідальності за збитки товариства, якщо інше не зазначено в підзаконних актах. У цьому виді партнерства немає мінімального капіталу.

Повне товариство управляється своїми партнерами, якщо інше не зазначено в підзаконних актів.

Система обліку Відповідно до португальського корпоративного податкового кодексу (від 13 листопаду 2009 р.) та указу № 158 від 13 липня 2009 р. всі наступні одиниці, зобов’язані вести бухгалтерський облік:

Всі компанії, що підлягають португальському кодексу фірм;

Індивідуальні юридичні особи, на яких поширюється португальський комерційний кодекс;

Індивідуальні підприємства з обмеженою відповідальністю;

Публічні компанії;

Кооперативи;

Бізнес-групи;

Будь-які інші особи, що здійснюють, як свою основну діяльність, комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність.

Бухгалтерські документи Бухгалтерський облік підлягає таким вимогам:

Всі бухгалтерські записи повинні підлягатися кореспондентський документації, від і доступні для представляючи при необхідності;

Всі операції повинні бути хронологічно зареєстровані, без змін і підчисток, і всі помилки бути регламентовані, як тільки вони будуть знайдені;

Затримки більше 90 днів на виконання бухгалтерських записів після виникнення угоди не допускаються;

Облікові книги, бухгалтерський облік записів (так само, як записи журналу господарських операцій) і супровідна документація повинні бути збережені в хорошому стані протягом 10 років, а також будь-який інший вид документації, що відноситься до аналізу, програмування та виконання кореспонденції.

Крім того, постановою, що регулює оподаткування № 321А, від 26 березня 2007 р., було встановлено, що всі платники податків, що здійснюють комерційну, промислову або сільськогосподарську діяльність, зобов’язані створити файл, який дозволяє збір податкових даних в електронному форматі.

Стандартний файл аудиту для цілей оподаткування (СФА) є стандартизованим документом, який включає в себе зумовлений набір записів обліку, в чіткому та загальному форматі, незалежно від програми, використовуваної платником податків, і не впливаючим на базу даних програми або її функціональності. Цей файл повинен бути отриманий у форматі XML .

Будь-коли на прохання податкових органів, підприємство повинно подати СФА стосовно запитуваного періоду (місяць, квартал і рік). В іншому випадку, податкові органи мають право застосовувати штраф, який коливається між 300євро і 30 000 евро.

Стаття 12 з постанови — закону № 158, від 13 липня 2009 р., зазначає, що всі установи, в яких застосовується SNC або МСФЗ, як прийнята в ЄС система обліку, змушені прийняти постійну систему інвентаризації запасів в бухгалтерському обліку, відповідно до таких положень:

Провести повний перерахунок складу на кінець року, або виконувати його протягом року для того, щоб всі одиниці були враховані принаймні раз протягом кожного року;

Ідентифікація товарно-матеріальних цінностей за ознаками: походження, кількість, питома і загальна вартості, з тим щоб була можливість здійснити перевірку в будь-який момент ведення бухгалтерського обліку між бухгалтерськими записами та виконання перерахунку.

Крім того, організації, які працюють в наступних видах діяльності звільняються від постійної системи інвентаризації, а саме:

Сільське господарство, бджільництво і полювання ;

Лісництво і розвідка лісів;

Рибна промисловість та аквакультура;

Торгівельні точки, що взяті в цілому і не показують в один рік ні дохід більше 300 000 євро, ні більше 10% від загальної кількості прибутку підприємства.

Крім того, організації, для яких основним видом діяльності є надання послуг, звільняються від постійних системи інвентаризації, якщо собівартість реалізованої продукції і проданих товарів менше 300 000 євро або якщо вартість продаж і проданих товарів, менш ніж 20% від загальних операційних витрат.

Принципи бухгалтерського обліку Як правило, компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до SNC, однак:

компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC можуть представити консолідовану фінансову звітність відповідно, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту;

Компанії, акції яких не котируються на фондовій біржі, що підлягають SNC, які включені в консолідації компаній, згаданих вище можуть представити індивідуальні фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС, якщо така фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту.

Варіанти зазначені в наведених вище пунктах мають зберігатися протягом як мінімум 3 періодів, окрім суб'єктів, що обрали МСФЗ-ЄС і, відповідно, включені в консолідацію організації, яка не готує фінансову звітність відповідно до МСФЗ в ЄС.

Для організацій, SNC є обов’язковим з року, що починається 1 січня 2010 або після цієї дати. Мета SNC полягає в адаптації загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії зі стандартами міжнародної фінансової звітності (МСФЗ).

Перетворення буде критичним процесом для компаній, так як це приносить безліч понять, які істотно відрізняються від загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку в Португалії.

Новий набір стандартів бухгалтерського обліку базується в принципах і установках, а не правилах як в МСФЗ.

SNC складається з наступних компонентів:

Sistema de Normalizaзгo Contabilнstica;

Основа для подання фінансової звітності;

Моделі фінансової звітності;

План рахунків;

Концептуальна основа;

28 Стандарти бухгалтерського обліку;

1 стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств;

2 Інтерпретації.

SNC є чинним законом, і тому введені штрафи, що пов’язані з недотриманням подання, обліку, розкриття або будь-яких інших пунктів, а саме:

Не виконання будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Придушення або неправильне застосування будь-якої з позицій SNC — штраф від 500 євро до 15 000 євро;

Відсутність будь-якої з обов’язкових компонентів фінансової звітності - штраф від 500 євро до 15 000 євро;

У разі доведеної необачності штраф може бути зменшений до половини. Розмір штрафу обчислюється на основі розміру підприємства і рівня операцій.

Річний звіт та фінансова звітність За SNC фінансова звітність складається з наступних обов’язкових компонентів:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

Звіт про зміни в капіталі;

Звіт про рух грошових потоків прямим методом;

Примітки до фінансової звітності.

Стандарт бухгалтерського обліку для малих підприємств застосовується для підприємств, які не перевищують дві з таких меж:

Чистий оборот 1 000 000 євро;

Сукупні активи 500 000 євро;

Загальна кількість співробітників — 20.

Аудит / розкриття / публікація Повне партнерство не підлягає обов’язковому аудиту.

Ці особи зобов’язані в електронному вигляді подати повний комплект фінансових звітів і деякої вибраної інформації з Торгового Реєстру.

Публікація фінансової звітності в Торговому Реєстрі є обов’язковою тільки для повних товариств за умови, що перевищують дві межі з встановлених (Всього балансу 1 500 000євро; Всього оборот 3 000 000 євро; Середньооблікова чисельність працівників на рік 50).

Річний звіт повинен надати інформацію та достовірне і об'єктивне уявлення про:

Управління в різних секторах, охоплених діяльністю компанії, що відносяться до ринкових умов, інвестицій, витрат, доходів та наукових досліджень і розробок;

Перспективи подальшого розвитку підприємства;

Номінальна вартість, кількість власних акцій, придбаних або проданих протягом року та причини цих актів і відповідна ціна та вартість усіх власних акцій на кінець року;

Отриманий дозвіл для бізнесу компанії та її директорів;

Пропозиція щодо розміщення результатів року;

Існування галузей компанії;

Цілі і політику підходу компанії до управління фінансовими ризиками, в тому числі політики в області хеджування кожного з основних типів прогнозованих угод та експозиції компанії щодо ризиків, ціни, кредитів, ліквідності і руху грошових коштів, коли вони мають відношення до оцінки активів і зобов’язань, фінансове становище і результати, в зв’язку з використанням цих фінансових інструментів.

5. Порівняння бухгалтерських стандартів України та Португалії

Португалія

Україна

Модель побудови національних стандартів бухгалтерського обліку

Континентальна

Континентальна

Назва національних стандартів бухгалтерського обліку

SNC

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

Початок розвитку бухгалтерської професії

1917 р.

1990;ті рр.

Орган, що регулює діяльність бухгалтерів

Комітет по бухгалтерському обліку Comissao de Normalizacao Contabilistica

Міністерство фінансів

Середня щорічна зарплата в галузі БО та фінансів

53 000 $

100 000 грн.

Перші спроби створення правових засад бухгалтерського обліку та звітності

Кін. ХІХ ст.

З 1920 — рр.

Ступінь застосування МСБО

Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на аналогічних МСБО в більшості випадків. Немає посилання на МСБО в національних стандартах, які можуть забезпечувати більший або менший вибір, ніж МСБО.

Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на аналогічних МСБО в більшості випадків. Немає посилання на МСБО в національних стандартах, які можуть забезпечувати більший або менший вибір, ніж МСБО.

Безперервність

Припускається, що у підприємства немає ні наміру, ні необхідності припиняти або істотно скорочувати свою діяльність у недалекому майбутньому.

Не всі підприємства реально використовують принцип безперервності при підготовці фінансових звітів: частина з них — на межі банкрутства, інші не можуть гарантувати стабільності діяльності підприємства в майбутньому. Негативна фінансова картина свідомо створюється через «особливості» оподаткування

Валюта

Євро

Гривня

Основна фінансова звітність

Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про зміни в капіталі, Звіт про рух грошових потоків прямим методом, Примітки до фінансової звітності.

Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансової звітності.

Форма звітності

Регламентується відповідно до Sistema de Normalizaзгo Contabilнstica.

Згідно П (С)БО 2, 3, 4, 5, 29 та наказу Мінфіну України № 302 встановлено форми фінансових звітів і приміток до річного фінансового звіту для українських підприємств. Введення будь-яких «імпровізованих» статей підприємством неможливо, окрім тих, які передбачені відповідним стандартом (як вписувані).

Основні принципи ведення бухгалтерського обліку

Обачність при оцінці активів і пасивів: відображається лише реалізований прибуток, а збитки не визнаються, як тільки про них стане відомо;

Усі активи і права оцінюються за початковою вартістю чи за ціною придбання;

Принцип діючого підприємства передбачає безперервність функціонування компанії;

Накопичувальний метод: доходи і витрати повинні відображатися в мірі надходження товарів і послуг, а не в момент оплати;

Співвідношення витрат і доходів: чистий прибуток за рік визначається шляхом вирахування із суми доходів відповідних їм витрат;

Прийняті принципи повинні враховуватися в майбутніх фінансових звітних періодах;

Окрема надання: не допускається сальдо активів пасивами чи витрат доходами; кожна строка балансу і звіту про збитки повинна оцінюватися окремо;

Істотність: вимоги принципів не повинні дотримуватися суворо, якщо результат їх застосування не впливає на достовірне надання даних в бухгалтерській річній звітності.

— обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

— повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

— автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

— послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

— безперервність — оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

— нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

— превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

— історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

— єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

— періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Законодавче регулювання

Система нормалізації обліку, Податковий кодекс, Цивільний кодекс та інші акти, що конкретизують склад і принципи складання фінансової звітності.

Основними законодавчими актами, що регулюють організацію бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні (П © БО), Податковий Кодекс, а також безліч листів і роз’яснень контролюючих органів.

Висновок

Перш за все, слід зазначити, що для Португалії характерна континентальна модель побудови фінансово-бухгалтерської системи. Вона передбачає тісний зв’язок бізнесу з банками, які в основному і задовольняють потреби фінансових компаній. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо, характеризується значним консерватизмом. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку. Навпаки, облікова політика спрямована насамперед на задоволення вимог уряду, зокрема щодо оподаткування згідно з національним макроекономічним планом. Крім того, уряд Португалії вимагає публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансову звітність, проте в менш деталізованому вигляді, ніж це потрібно для захисту інтересів кредиторів.

Отже, так як Португалії характерна континентальна модель податкової системи здійснення в цій країні фінансово-облікової звітності має свої особливості: фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб банків, облікові регістри регламентуються законодавчо, облікова практика зорієнтована на задоволення потреб уряду, зокрема показників макроекономічного рівня.

Національні стандарти бухгалтерського обліку в Португалії розробляються окремо, але базуються на аналогічних Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку в більшості випадків, які становлять систему принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Проте в національних стандартах бухгалтерського обліку Португалії немає посилання на вказані Міжнародні стандарти.

Конституція Португальської Республіки від 2 квітня 1976 року закріплює основні засади фінансової політики. Відповідно до ст. 104 податок з доходів повинен сприяти зменшенню нерівності, та враховувати потреби та доходи сім`ї в цілому. Оподаткування підприємств здійснюється відповідно до їх реального доходу.

Між Україною і Португальською Республікою про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал підписана Конвенція, ратифікована Законом № 2326-III від 22.03.2001 р.

Згідно із ст. 2 Конвенція застосовується до податків на доход і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політичних або адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу або усього капіталу, або з елементів доходу чи капіталу, включаючи податки на доход від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, а також податки на приріст вартості капіталу.

Як і в Україні, в Португалії існує прибутковий податок з фізичних осіб, а також податок на корпоративний доход (цей вид податку є подібним до податку на прибуток); місцевий додатковий податок до податку на корпоративний доход.

Діюча нині система бухгалтерського обліку Португалії полягає в тому, що позаоборотні активи враховуються по собівартості, до якої можуть бути включені фінансові витрати на придбання і обслуговування основних засобів. До необоротних активів відносяться інвестиції в залежні компанії, цінні папери, набуті на строк більше одного року, а також земля та нерухомість. Списання вартості позаоборотних активів відбувається поступово, на протязі усього строку служби активів.

Особливістю обліку слід визнати оцінку активів за їх собівартістю, вираженою в «номінальних» чи «постійних» ескудо, яка дає можливість періодично проводити переоцінку активів. При цьому законодавство дозволяє робити це на основі офіційно опублікованих Міністерством фінансів індексів споживчих цін. Запаси відповідно до португальського законодавства оцінюються за ціною їх набуття чи затратами на їх виробництво, крім тих випадків, коли ці величини виявляються вищими ринкових цін. Тоді під ринковою ціною розуміється вартість заміщення активу.

Бухгалтерська інформація та бухгалтерські книги повинні знаходитися за юридичною адресою компанії. Бухгалтерські звіти компанії в повинні складатися на португальській мові у відповідності з бухгалтерськими стандартами Португалії. Фінансовий рік тут закінчується 31 грудня, звіти повинні бути затверджені акціонерами до 31 березня наступного року. Звіт про сплату податків повинен надаватися до уряду до кінця травня. Усім португальським компаніям автоматично присвоюється номер ПДВ при реєстрації. Всі компанії зобов’язані щоквартально надавати звіти про сплату ПДВ.

В Португалії введені електронні податкові декларації, які стали обов’язковими для тих компаній, прибуток яких за рік перевищує 10 000 євро.

Для інших категорій платників податків користування електронними послугами залишається добровільним. Між цим самим електронні послуги були спрощені. Наприклад, частина декларації буде автоматично заповнюватися самою системою при вході до неї платника. Податкова адміністрація Португалії ввела також електронне підтвердження отримання декларації і кінцевого розрахунку податків, що повинно зекономити адміністративні витрати.

Окрім щорічного фінансового звіту, португальські бухгалтери повинні здавати щоквартальну звітність (як і в Україні). На основі даних звітності інспектори вирішують кого слід перевірити. Ревізії можуть проходити і раз в рік, і раз в три роки. Якщо під час перевірки будуть виявлені які-небудь порушення, у бухгалтера є можливість довести свою правоту, не звертаючись до суду. В тому випадку, якщо платнику не вдалося це зробити, йому прийдеться доплатити податок чи звернутися до суду.

Загальні принципи бухгалтерського обліку, які компанії повинні дотримуватися при складенні річної звітності в основному співпадають з директивами Європейського Співтовариства:

Обачність при оцінці активів і пасивів: відображається лише реалізований прибуток, а збитки не визнаються, як тільки про них стане відомо;

Усі активи і права оцінюються за першоначальною вартістю чи за ціною придбання;

Принцип діючого підприємства передбачає безперервність функціонування компанії;

Накопичувальний метод: доходи і витрати повинні відображатися в мірі надходження товарів і послуг, а не в момент оплати;

Співвідношення витрат і доходів: чистий прибуток за рік визначається шляхом вирахування із суми доходів відповідних їм витрат;

Прийняті принципи повинні враховуватися в майбутніх фінансових звітних періодах;

Окрема надання: не допускається сальдо активів пасивами чи витрат доходами; кожна строка балансу і звіту про збитки повинна оцінюватися окремо;

Істотність: вимоги принципів не повинні дотримуватися суворо, якщо результат їх застосування не впливає на достовірне надання даних в бухгалтерській річній звітності.

На відміну від побудови бухгалтерської звітності Португалії, в Україні національні стандарти бухгалтерського обліку діють на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, що затверджується Міністерством фінансів України.

Але що стосується вказаних вище принципів бухгалтерського обліку Португалії, то так як вони базуються на основі міжнародних стандартів, то Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» також передбачає регулювання бухгалтерського обліку в напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Список використаної літератури

1. http://www.oroc.pt/ - Ordem dos Revisores Oficiais de Contas

2. http://www.otoc.pt/pt/ - Ordem dos Tйcnicos Oficiais de Contas

3. «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах», Лучко М. Р., Бенько І.Д, Економічна думка 2004

4. http://uk.wikipedia.org

5. http://ucfinternational-portugal.weebly.com/accounting-standards.html

6. http://www.motorsich.ua/userfiles/1kv2013g.pdf

7. http://www.galpenergia.com/EN/Investidor/Relatorios-e-resultados/relatorios-anuais/Documents/Accounts_report_2012.pdf

8. http://europa.eu/

9. http://www.iasplus.com/

Додатки

Приклади фінансової звітності України та Португалії.

Фінансова звітність українського підприємства:

Фінансова звітність португальського підприємства:

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою