Організація юридичної служби

Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Юридичний факультет

Курсова робота

з дисципліни «Організація юридичної служби»

Виконала: студент гр. ЮМ-82

Мєдвєдєва Оксана Юріївна

Науковий керівник:

Горевий Володимир Іванович

Суми 2010

Зміст

• правовий акт особова справа атестація юрисконсульт
• Вступ
• 1.1 Мета, зміст і організація роботи юридичної служби з правовими (локальними) актами
• 1.2 Порядок складання проекту правового (локального) акта та його видання
• 1.3 Організація юридичного обліку та зберігання правових (локальних) актів
• 1.4 Кодифікаційно-довідкова робота
• 2. Практична частина
• 2.1 Оформити особову справу юрисконсульта (працівника кадрової служби)
• 2.2 Оформити комплект документів з проведення атестації працівника
• Висновок
• Cписок використаних джерел

Вступ

Важливе значення для забезпечення прав і свобод працівників відіграють локальні нормативно-правові акти, а саме колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку та інші. Відповідно пп. З, 4 та 5 п. 9 Загального положення про юридичну службу юридична служба суб'єктів господарювання зобов’язана координувати роботу і брати безпосередню участь у підготовці наказів та інших локальних актів підприємства, установи, організації чи господарства. Відповідно до статті 10 Кодексу законів про працю колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та власників. Юридична служба також бере участь у розробленні локальних нормативно-правових актів, їх обліку і зберіганню, кодифікаційна робота з локальними нормативно-правовими актами.

Мета курсової роботи розкриття питання організація правової роботи з локальними правовими актами, а саме: складання локального акту, його видання, облік та зберігання, кодифікаційна робота з локальними правовими актами.

Актуальність теми полягає в тому, що укладання локальних нормативно — правових актів забезпечує ефективну роботу приватних, малих та середніх суб'єктів господарювання, а у випадку їх відсутності призводить до складностей у розгляді справ у судах.

Предметом курсової роботи є юридична служба та її робота з нормативно — правовими актами, об'єктом є робота юридичної служби по розробленню локально правових актів,їх облік та зберігання.

Дане питання досліджували вчені, юристи-практики І.В. Головань, А. М. Долгополов, С. Ф. Домбровський, В. Коростей, П. Д. Пилипенко, В. Титаренко та інші.

1.1 Мета, зміст і організація роботи юридичної служби з правовими (локальними) актами

Метою організації правової роботи є спрямування зусиль юридичної служби на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів суб'єктів господарювання. Юридична служба зобов’язана інформувати керівника про необхідність вжити заходи щодо скасування актів, прийнятих з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно пп. З, 4 та 5 п. 9 Загального положення про юридичну службу юридична служба суб'єктів господарювання зобов’язана координувати роботу і брати безпосередню участь у підготовці наказів та інших локальних актів підприємства, установи, організації чи господарства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність. її спеціалісти перевіряють відповідність законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівника, та візують їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими підрозділами. Працівники юридичної служби разом з іншими структурними підрозділами складають висновки за проектами наказів та іншими локальними актами, готують і вносять у встановленому порядку пропозиції про зміну чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємства, що фактично втратили чинність, не відповідають умовам господарювання або видані з порушенням вимог законодавства. Працівники юридичної служби також зобов’язані здійснювати контроль за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів, доповідати керівнику суб'єкта господарювання для вжиття заходів Щодо їх зміни чи скасування.

Згідно з пп. 3 Загального положення про юридичну службу прийняття актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається. Участь юридичної служби в розробці правових (локальних) норм важлива не лише тому, що сприяє вирішенню завдань по забезпеченню законності в діяльності суб'єктів господарювання, але і тому, що від змісту цих норм залежать і виробничі успіхи трудового колективу суб'єкта господарювання, і наслідки фінансово-економічної роботи в цілому.

Так, при розробці положення про преміювання і депреміювання працівників в одному випадку можуть бути виявлені такі норми, що стимулюють виробничу працю і довголітню роботу на підприємстві, в установі чи організації, а в іншому — це можуть бути випадкові, які не відображають сутність певних показників, а встановлюють зрівнялівку, що не сприяє мобілізації трудового колективу на напружену працю і не закріплює довголітні трудові зв’язки з працівниками.

Ці висновки свідчать про те, що юридична служба не повинна обмежуватись формальним ставленням до видання наказів, інших локальних актів. Юрисконсульту слід розглядати у зміст такої норми з погляду економічної, соціальної вигоди і перевіряти, чи відповідають норми вимогам законодавства.

Безпосередня участь юридичної служби у створенні локальних актів — це обов’язкова умова добре поставленої правової роботи в конкретному суб'єкті господарювання.

Форми такої участі можуть бути різними. В одних випадках це підготовка проекту нормативного акта, наприклад, положення про виробничий підрозділ (бригади, відділу, цеху, ферми), розробка зразків документів по оплаті праці, роботі з кадрами та інших документів, з якими працюють відповідні структурні служби. З юридичною службою погоджуються питання про права, обов’язки конкретного підрозділу, його взаємовідносини з паралельними службами, розглядається також структура документа і, в разі необхідності, редагується його зміст. 1, c.70]

В інших випадках, наприклад, при укладенні колективного договору, який включає в себе пункти нормативного характеру, спеціалісти юридичної служби залучаються адміністрацією для участі в обговоренні пропозицій колективу працівників і профкому, формуванні пропозицій для загального редагування тексту цього документа.

Н.Б. Болотіна зазначає, що колективний договір — це локальний нормативно-правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини між власником і працівниками даного підприємства.Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і володіють правами юридичної особи [2,с.788].

Н.М. Хуторян, основним завданням колективного договору є підвищення ефективності в діяльності підприємства, уствнов, організацій, забезпечення й реалізація прав і інтересів найманих працівників, у врегулюванні виробничих, соціально-економічних відносин з роботодавцем [3,c.141].

В.І Горевий. та А.М. Куліш юридична служба при укладенні колективного договору повинна надати допомогу роботодавцю, профспілковому комітету в підготовці проведення загальних зборів трудового колективу про обрання уповноважених представників для утворення робочої комісії з метою розробки колективного договору та в оформленні протоколу зборів, у підготовці наказу про створення робочої комісії з метою розробки колективного договору, протоколу засідання робочої комісії щодо ведення переговорів з питань розробки колективного договору, протоколу загальних зборів трудового колективу про схвалення колективного договору [4,с. 86−87].

Якщо виникають спори між адміністрацією і профкомом у процесі укладання колективного договору, юридична служба бере участь у погодженні спірних питань стосовно прав працівників з дотриманням вимог законів України «Про колективні договори та угоди», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та іншого законодавства.

Не повинна стояти осторонь юридична служба і при підготовці «Правил внутрішнього розпорядку «.

П.Д. Пилипенко зазначає, що правила внутрішнього трудового розпорядку конкретизують або доповнюють сформульовані в Кодексі законів про працю та типовими правилах загальні обов’язки працівників та роботодавців як суб'єктів трудових правовідносин щодо умов та специфіки кожного підприємства [5,c.351].

Складання проекту цього документа може здійснюватися спільно із службами оплати праці і зарплати, економіки і фінансів або також доручитися юридичній службі і погоджуватися з профспілковим комітетом. Решта служб підприємства, служб, організації дає свої зауваження і пропозиції до проекту цих Правил для підпису їх адміністрацією і профспілковим органом.

Питання про порядок підготовки юридичного, зберігання нормативних актів та контролю викладені в Рекомендаціях з питань підготовки, подання на державну реєстрацію, юридичного обліку та зберігання нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю.

Ці рекомендації схвалені постановою колегії Міністерства юстиції України від 17 червня 1993 р. № 13 до вимог Указу Президента України від 3 жовтня 1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових та інших органів виконавчої влади» з метою поліпшення організації роботи з цих питань, а також запобігання множинності локальних актів з одних і тих самих тем. Ці документи рекомендуються для роботи працівникам юридичних служб, які обслуговують господарські суб'єкти різних форм власності. Рекомендаціями до відомчих норматив належать постанови, накази, інструкції та інші правові Видані відповідними керівниками або органами проектів нормативних актів слід виходити з поліпшення правового регулювання управління, системи нормативних актів, упорядкування чи організаційно-правового механізму реалізації чинного законодавства.

Проекти цих документів розробляються на підставі узагальнення практики застосування законодавства та відомчих акті" або з питань, що знову виникли у зв’язку з виконанням завдань, покладених на орган, який видає акт відповідно до його компетенції.

Проект, що готується, повинен відповідати Конституції України, чинному законодавству, а також раніше прийнятим акта органу, який видає акт, якщо проект не передбачає їх скасування або зміни. Проект локального акта також повинен відповідати нормативним приписам органів, які видали акти, обов’язкові для органу, що готує проект, або для суб'єктів господарювання на які поширюватиметься дія акта.

Законодавством встановлено, що міністерства, суб'єкти господарювання видають постанови, накази, інструкції та інші нормативні акти, які передбачені положенням, статутами, установчими договорами, що визначають їх правовий статус.

До проекту локального акта включаються норми з питань, що потребують рішення керівника, який видає акт.

Включати до проекту приписи з питань, які вимагають оперативного вирішення структурними підрозділами, не рекомендується, крім випадків, коли слід дати вказівку вирішити певне питання або переглянути раніше прийняте рішення. Якщо при підготовці проекту передбачається внесення істотних змін у чинні відомчі нормативні акти або коли з одного того ж питання є декілька актів, доцільно підготувати новий нормативний акт. До проекту такого акта включаються нові і раніше прийняті нормативні приписи, які повинні зберегти свою чинність.

В.І. Горевий вважає за доцільне для розробки положень про структурні підрозділи, посадові інструкції створювати спеціальні комісії, до складу яких включати спеціалістів юридичної служби [6,c.16].

Проект нового локального акта розробляється і тоді, коли є потреба внести зміни до багатьох пунктів чинного акта або змінити пункти, до яких раніше було внесено багато змін, або акт, до якого повинні вноситись зміни, застарів і багато його частий визнано такими, що втратили чинність. Нові приписи з окремий питань, які вирішені у раніше виданих актах, готуються, як правило, у формі змін та доповнень до тексту цих локальних актив До розробки проекту документа слід ретельно вивчити доцільність видання такого локального акта, встановити наявність трудових, матеріальних, економічних та інших ресурсів, необхідний для його реалізації.

Юридична служба міністерства, відомства чи відповідно" суб'єкта господарювання, який видає акт за дорученням керівництва, безпосередньо бере участь у розробці проекту з питання, що входять до її компетенції, надає необхідну допомогу структурним підрозділам з правових питань, що виникають при підготовці проекту локального акта.

Якщо підготовка та затвердження нормативного акта доручені декільком структурним підрозділам, то роботу над проектом організує той з них, якому доручено скликання комісії, утвореної відповідно до доручення, або який у дорученні записаний першим.

При підготовці спільного проекту акта за власною ініціативою керівництво зацікавлених органів, об'єднань, управлінь, які видають локальний акт, узгоджено визначає порядок та строки підготовки проекту, а також осіб, відповідальних за його підготовку. Проект локального акта, який передбачено затвердити за узгодженням з іншими органами, після його підготовки надсилається на офіційне попереднє погодження їх керівництву.

А.М. Куліш зазначає, що усі накази, розпорядження, рішення, постаови, акти локального нормативного характеру повинні попередньо, до підпису чи затвердження керівником чи колегіальним органом, візуватись юридичною службою, незалежно від того ким та яким структурним підрозділом вони готувались [7,c.41].

При підготовці локального акта, обов’язкового для інших органів, слід визначити організації, на які поширюватиметься дія цього акта, та у необхідних випадках ступінь їх участі у підготовці проекту акта.

1.2 Порядок складання проекту правового (локального) акта та його видання

В.І. Горевий вважає, що доцільно планувати роботу юридичної служби-У процесі планування завдань, які стоять перед юридичною службою, вони конкретизуються при складанні та виконанні окремих заходів із зазначенням строків виконання запланованих правових робіт і відповідальних за виконання осіб — працівників юридичної служби та інших структурних підрозділів суб'єкта господарювання [8,c.38].

Проект локального акта складається починаючи з визначення кола питань, які слід вирішити у новому акті. До нього включаються нормативні приписи, які стосуються одного чи декількох питань, безпосередньо пов’язаних між собою змістом. Необхідно також визначити форму акта (наказ, постанова, рішення, положення, інструкція, лист тощо). У плані роботи з підготовки проекту локального акта, як правило, передбачаються: які матеріали, необхідні для розробки проекту, потрібно вивчити; розробка пропозицій по суті питань, які становлять зміст проекту; підготовка переліку актів, які втратять чинність або до яких будуть внесені зміни у зв’язку з прийняттям проекту підготовлено — нормативного акта; надіслання проекту на візування відповідним підрозділам та організаціям; розгляд одержаних зауважень пропозицій; уточнення проекту акта; підпис проекту та подання його до реєструючого органу (управління юстиції в регіоні), якщо він підлягає державній реєстрації. У плані зазначаються сроки виконання передбачених заходів та особи, відповідальні за їх виконання. Затверджений план надсилається всім підрозділам, зазначеним в дорученні про підготовку проекту локально правового акту.

Структура проекту локального акта повинна забезпечити послідовний розвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміння та застосування майбутнього нормативного акта Проект акта повинен мати відповідно до його змісту короткі назву. Якщо є потреба у роз’ясненні мети та мотивів прийнятті акта, у його проекті подається вступна частина. Положення, ще мають нормативний характер, до вступної частини не включаються.

Якщо до проекту акта, дія якого не обмежується строком: необхідно, як виняток, включати нормативні приписи, розраховані на певний час, або оперативно — розпорядчі приписи,' вони зазвичай містяться в окремих пунктах або у додатку до проекту. Кожний пункт проекту, який приписує виконання будь; якого завдання, повинен зазначити відповідального за виконання та його строк.

Текст проекту викладається державною мовою, однозначною чіткою та зрозумілою термінологією. Посилання на раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату та номер акта, дані про опублікування. В окремих випадках, коли це необхідно для викладення у повному обсязі питання, у проектах відомчих нормативних актів можуть відтворюватися окремі положення чинного законодавства. Такі положення повинні мати посилання на відповідні акті законодавства. Кожний пункт проекту має містити один нормативний припис.

Якщо у проекті локального акта необхідно навести переліки (осіб, органів, організацій, робіт тощо), таблиці, зразки документів, бланків, вони, як правило, містяться в додатку. У відповідних пунктах проекту нормативного акта на ці додатки даються посилання.

Найменування суб'єкта господарювання вказуються в проект точно відповідно до їх офіційного найменування, передбаченої установчими договорами, статутами або положеннями про їх правовий статус, рішеннями про їх утворення. Використання їх скорочених найменувань допускається в тих випадках, коли вони і офіційними (передбачені відповідними локальними актами).

У кінці проекту локального акта наводяться у хронологічному порядку акти чи окремі їх статті, пункти, підпункти, абзаци, визнаються такими, що втратили чинність у зв’язку з прийняттям акта, що готується. До числа актів, що підлягають визнанні такими, що втратили чинність, включаються також такі акти, яг раніше фактично втратили своє значення, але офіційно не визнані такими, що втратили чинність. Якщо є значна кількість актів, і які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, або до і яких необхідно внести зміни чи доповнення (більше трьох), їх і переліки доцільно викладати у додатку до проекту локальною акта.

Відомчі нормативні акти, видані спільно чи за узгодженням з іншими органами, суб'єктами господарювання, змінюються, доповнюються або узгоджуються з цими ж органами, організаціями, установами.

Підготовлений проект акта слід узгодити з відповідними зацікавленими структурними підрозділами суб'єкта господарювання. Проект локального акта вважається узгодженим за наявності візи. При візуванні в разі незгоди із змістом проекту такого акта ;письмово розглядаються зауваження та пропозиції щодо його спірних питань [1,c.75].

Підготовлений проект акта після узгодження із структурними підрозділами передається юридичній службі, яка перевіряє його відповідність чинному законодавству.

Як уже було зазначено, у разі невідповідності проекту акта чинному законодавству працівник юридичної служби його не візує, складає письмовий висновок з пропозиціями про законний порядок вирішення порушених питань. Доопрацювання проекту відповідно до вказівки керівника, який видає акт, здійснюється, як правило, тими ж структурними підрозділами, які їх розробляли. Спірні та неузгоджені питання проекту акта вносяться на розгляд керівника. При поданні керівнику, який видає нормативний акт, проекту до нього додаються відповідні матеріали (пояснювальна записка, розрахунки тощо). Проект акта підписується керівником. Не допускається видання нормативного акта керівниками структурних підрозділів суб'єктів господарювання. Юридична служба міністерства, іншого органу, який видає акт, визначає з урахуванням цих рекомендацій, чи підлягає такий акт державній реєстрації, та вносить керівнику пропозиції щодо його подання до реєструючого органу відповідно до вимог Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 та Положення з цього питання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1992 р. № 731. При поданні до реєструючого органу нормативний акт супроводжується листом, який підписується керівником, що видав акт. спільно прийнятий локальний акт подається на державну реєстрацію органом, підпис керівника якого стоїть першим. Разом з нормативним актом до реєструючого органу подаються законодавчі матеріали, які використовувалися при його розробленні, акти, що втрачають чинність у зв’язку з його виданням, а також акти, на які у тексті містяться посилання.

На першій сторінці примірників локальних актів (наказів, положень, інструкцій, правил тощо), що додаються до наказу керівника, який видає акт, у правому верхньому кутку залишається! вільне місце довжиною 10 см та шириною 6 см для напису про державну реєстрацію.

Необхідно додержуватися встановленого порядку нумерації. сторінок локального акта. Якщо до акта є додатки, то проводиться окрема по порядку нумерація всіх сторінок документа, враховуючи додатки. У разі затвердження наказом керівника органу, який видає акт, відповідної інструкції, положення, правил, сторінки нумеруються окремо від наказу, потім окремо проводиться нумерація доданих до них додатків (форм, таблиць тощо) Підготовка та видання нормативних (локальних) актів повинні також відповідати вимогам і правилам щодо оформлення документів, передбачених Примірною інструкцією з діловодства міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раї. міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 17 жовтня 1997 р., № 1153.³⁰ До складу реквізиту «Підпис входять найменування посади особи, що підписує документ (повне, якщо документ оформлений не на бланку, скорочене — на документі, оформленому на бланку), особистий підпис та його розшифровка.

При підписанні документа декількома посадовими особа їх підписи розміщують один під другим у послідовності відлові дно до посади, яку вони обіймають. При підписанні локального: акта декількома особами рівнозначних посад підписи розміщують на одному рівні.

Гриф «Затвердження» повинен складатися зі слова «Затверджую», найменування посади особи, яка затвердила документ особистого підпису, його розшифровки та дати. Якщо документ затверджується постановою, рішенням, наказом, гриф затвердження складається із слова «Затверджено», назви документа орудному відмінку, його дати та номера. Гриф «Затвердження розмішується у правому верхньому кутку на першій сторінці локального акта.

Гриф «Погодження» складається із слова «Погоджено», найменування посади особи, з якою погоджується нормативний акт (включаючи найменування суб'єкта господарювання), особистого підпису, його розшифровки та дати. Гриф «Погодження» розміщують нижче реквізиту «Підпис». У грифі «Затвердження», грифі «Погодження» повинна зазначатися фактична посада особи, яка підписала або з якою погоджено документ, її ініціали та прізвище. Не допускається проставлення слова «За» або скісної риски перед найменуванням посади.

При засвідченні копії нормативних актів нижче реквізиту «Підпис» робиться напис «Згідно», найменування посади особи, яка засвідчила копію, її особистий підпис, його розшифровка та дата засвідчення.

Нормативні акти, що набули чинності, у встановленому порядку повинні бути доведені до підприємств, організацій системи органу, який видає акт, та громадян, якщо акт зачіпає їх права, свободи й законні інтереси. Статтею 7 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, не є чинними.

1.3 Організація юридичного обліку та зберігання правових (локальних) актів

В апаратах органів управління та суб'єктів господарювання, які видають локальні акти, встановлюється чіткий порядок ведення їх юридичного обліку та зберігання. Такий порядок закріплюється у відповідному наказі, рішенні або в постанові. Розроблення такого акта за доцільністю керівник доручає заінтересованим структурним підрозділам, управлінню справами, загальному відділу, канцелярії або доручає їх розробку спільно з юридичною службою. У такому локальному акті визначається конкретний підрозділ, який здійснюватиме юридичний облік та зберігання. При цьому повинно бути враховано, що обов’язки по веденню юридичного обліку можуть бути покладені безпосередньо і на юридичну службу. Якщо виконання цієї функції покладається на інший підрозділ, то необхідно зазначити, що юридична служба надає йому методичну правову допомогу з цих питань. Визначається форма обліку нормативних актів (за допомогою журналів, картотеки, електронно-обчислювальної техніці тощо). Необхідно передбачити правила ведення контрольних екземплярів відомчих нормативних актів та їх збірників. Також рекомендується здійснювати юридичний облік та зберігання нормативних актів, які надходять до суб'єктів господарювання, що стосується їх діяльності.

Порядок юридичного обліку та зберігання актів, що надходять в структурні підрозділи суб'єкта господарювання, визначаються у локальному акті з урахуванням Рекомендацій з питань підготовки, подання на державну реєстрацію, юридичного обліку та зберігання нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, схвалених постановою колегії Мінюсту України від 17 червня 1993 р. № 13.

Л. Костенко вважає, що не завадило б юрисконсульту мати підшивку текстів всіх важливих нормативно-правових актів, які мають відношення до виду діяльності підприємства, на якому він працює (наприклад, завести папку «Законодавча база оптової торгівлі лікарськими засобами»). При цьому папку з текстами нормативних документів слід тримати у контрольному стані, тобто слідкувати за внесеними до них змінами, фіксувати дати, з яких документи втрачають чинність або вступають в законну силу. На початку папки слід мати перелік (зміст) наявних документів для їх оперативного пошуку. До речі, акти, які втратили чинність, рекомендуємо не вилучати з папки, а ще зберігати певний час [9,c.17].

Відповідно до названих Рекомендацій у такому ж порядку, як і у міністерстві, повинен бути організований облік локальних актів і на підприємствах, в установах чи господарствах та в організаціях незалежно від форм власності та господарювання.

Юридичному обліку підлягають нормативні акти, видані і зареєстровані у відповідному структурному підрозділі (управлінні справами, загальному відділі, канцелярії, секретаріаті або в іншій службі).

Юридичний облік у більшості підприємств та організацій і органах державного господарського управління ведеться на підставі копій відомчих актів. Такі копії з усіма додатками в установлений строк надсилаються у підрозділ, який здійснює їх облік. Цей підрозділ здійснює добір актів нормативного характеру. Акти, які не мають нормативного характеру, повертаються у підрозділ, від якого вони надійшли.

Відібрані локальні акти систематизуються за класифікатором, який складається з розділів, підрозділів, пунктів, розташованих відповідно до системи права. До класифікатора обов’язково включаються питання, актуальні для цього органу або організації підприємства чи установи. Такий класифікатор є єдиним для відповідного органу чи суб'єкта господарювання, організації, і його розробляє юридична служба. 1, c.79]

Нормативному (локальному) акту надається індекс того розділу, підрозділу або пункту, розробленого і впровадженого на підприємстві, в організації або органі, найменування акта повинно відповідати основній темі індексованого акта.

Крім того, на кожний локальний акт, а також на його окрему; частину, якщо вона має свій індекс, заповнюється облікова картка. В ній зазначаються найменування акта, дата його і номер, орган, який видав цей акт, наявність грифу обмеження доступу до документа. У правому верхньому кутку картки зазначається індекс акта Заповнені облікові картки розміщуються в картотеці. Місце картки у картотеці визначається індексом акта. Облікові картки розміщуються у хронологічному порядку. Розділи, підрозділи та пункти класифікатора у картотеці виділяються спеціальними розділовими картками. На розділових картках зазначаються індекс та найменування відповідного розділу, підрозділу, пункту.

Відповідний підрозділ, у тому числі юридична служба, що здійснює облік локальних актів, повинен стежити і за всіма змінами, які вносяться у нормативні акти, враховувати їх, робити необхідні відмітки (доповнено, поширено, втрачена чинність тощо). Обов’язково відтворюється точний текст вказівки про зміну акта та робиться посилання на вид, дату і номер акта, яким вносяться відповідні зміни.

Зміни, внесені до нормативного акта, повинні бути відображені в облікових картках, в яких робляться відмітки, аналогічні тим, що проводяться на актах у випадках їх змін.

Облікові картки на акти, що втратили чинність, не бажано вилучати з картотеки, оскільки вони можуть бути використані у нормотворчій діяльності. Такі картки доцільно ставити у кінець відповідного розділу картотеки або у спеціальній картотеці, тобто до актів, що втратили чинність. При цьому текст картки потрібно перекреслювати по діагоналі.

Для забезпечення правильного та ефективного застосування локальних нормативних актів юридичні служби готують і видають збірники чинних локальних нормативних актів, якими забезпечуються суб'єкти господарювання та організації, структурні підрозділи. До видання збірників юридичні служби практикують систематичне видання окремими брошурами та надсилають на місця переліки чинних локальних актів, а також бюлетені таких актів за певний проміжок часу.

Підрозділ, який здійснює юридичний облік актів, також повинен мати такий збірник (бюлетень) для здійснення відміток у разі внесення змін у чинні локальні акти. Такі збірники (бюлетені) звіряються з контрольними примірниками актів і переносять всі відмітки про зміни, внесені в акти після їх видання. При Цьому враховується дата, за станом на яку акти включені у збірник (бюлетень). Після перевірки на внутрішній стороні обкладинки слід зазначити, що збірник перевірено, поставити дату та підпис відповідальної особи. Засвідчений таким чином (збірник) бюлетень є контрольним. Наступні після перевірки відмітки необхідно проводити у цьому примірнику. Відмітки у збірниках проводяться одночасно в актах та облікових картках.

Відомчі нормативні (локальні) акти зберігаються у суб'єкта господарювання або в органі згідно з установленим порядком. Копії локальних актів зберігаються у підрозділі, що здійснює облік.

Примірники актів, що надходять у цей підрозділ, слід групувати залежно від року їх видання, тобто в хронологічному порядку. Згруповані за календарний рік акти слід зброшурувати і пронумерувати. Такий згрупований комплект повинен містити повні і тексти актів з усіма додатками, які мають нормативні приписи.. У такому комплекті бажано складати описи актів, в яких слід зазначити найменування актів, дати їх прийняття та номери, а також номери сторінок, на яких розміщені такі акти. Опис слід розміщувати на початку комплекту. Аналогічно оформлюються я обкладинки комплектів. На них необхідно зазначити найменування підрозділу, відповідального за зберігання комплектів, а також органів, які видали акти, вид актів, рік їх видання. У комплекті на постійному зберіганні знаходяться копії облікованих Я нормативних актів. Для зберігання копій відомчих (локальних) нормативних актів, на підставі яких проводиться їх юридичний облік, повинні створюватися належні умови, тобто вони мають зберігатися у спеціальних приміщеннях, сейфах або шафах.

Таким чином, слід погодитися з І. Д. Тиновецькою, на думку якої локальні нормативні акти є не що інше, як правова форма управління підприємством, галуззю, котра використовується з метою досягнення намічених кінцевих наслідків.

Отже, як свідчать аналізи змісту та обсягу нормативно-правових актів, що видаються і застосовуються на підприємствах, в організаціях і установах, вони мають широку відомчу нормотворчість у загальній системі правових форм управління підприємством, організацією, установою чи господарством.

Не можна не погодитись із думкою Н, П. Заєць про те, що впорядкування відомчих локальних нормативних актів — це дуже важлива правова робота. Добір, аналіз і систематизація нормативних актів, вироблення і прийняття нових локальних актів відповідальна справа, яка вимагає не лише наукового підходу, й високої кваліфікації виконавців^.

1.4 Кодифікаційно-довідкова робота

Здійснення юридичною службою завдань щодо забезпечення законності в діяльності суб'єкта господарювання по захисту нових інтересів і прав, інформації керівників про нове в законодавстві, що стосується діяльності суб'єктів господарювання, вимагає від працівників юридичної служби поглиблених знань чинного законодавства, вміння тлумачити окремі норми багатогранного права і судову практику місцевих та господарських судів.

При цьому юрисконсультам слід пам’ятати, що більшість правових норм викладено не лише в кодексах, законах, постановах Верховної Ради України, указах та розпорядженнях Президента України, декретах, постановах та розпорядженнях Кабінету Міністрів України, а й у відомчих актах відповідних міністерств" та відомств України, зареєстрованих у встановленому законом порядку в Міністерстві юстиції України. Також необхідно звернути увагу на постанову Верховної Ради України від 12 серпня 1991 р. про дію на території України окремих актів законодства колишнього СРСР і на окремі правові норми, викладені локальних актах підприємств, установ і господарств (установчих договорах, статутах, положеннях, інструкціях, рекомендаціях тощо.

Утримати в пам’яті наведені правові акти практично неможливо. У зв’язку з цим необхідно забезпечити постійний належний контроль за обліком, систематизацією і збереженням нормативних актів у справах юридичної служби. Така робота має проводитись регулярно, щоб своєчасно дати керівництву підприємства, його службам, іншим структурним підрозділам, а також особам, які звернулись за консультацією, правові поради або юридичну інформацію.

Ця діяльність юридичної служби і називається кодифікаційно-довідковою роботою.

Як свідчить багаторічний досвід організації юридичної слуг би в суб'єктах господарювання, без належної організації так роботи неможливо якісно і своєчасно забезпечити виконані покладених на неї завдань. Отже, в зв’язку з цим кодифікаційно-довідкова робота тепер практично належить до числа основних завдань працівників юридичної служби.

Які ж нормативні акти необхідно кодифікувати і яким чином цю роботу доцільна вести?

Практика роботи юридичних служб свідчить про необхідність їх працівникам кодифікувати всі нормативні акти, в тому числі надруковані у «Відомостях Верховної Ради України», «Збірнику постанов Уряду України», газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр», додатково у виданнях «Закон і бізнес», «Праця і зарплата», «Правовий кур'єр», журналах «Право України», «Бюлетень законодавства і юридичної практики України», «Підприємництво, господарство і право» тощо. Слід звернути увагу на Указ Президента України від 13 грудня 1996 р. № 1207/96 «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» ³⁶, у зв’язку з чим припинено з 1 січня 1997 р. видання «Зібрання постанов Уряду України». Цим Указом Президента встановлено, що інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України» засновується і видається Міністерством юстиції України, є щотижневим офіційним виданням, в якому публікуються державною мовою: закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер, акти Конституційного Суду України, нормативно-правові акти Національного банку України, міжнародні договори України, що набули чинності, нормативні акти міністерств, інших Центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України.

Цим Указом центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов’язано вжити заходів щодо забезпечення підвідомчих їм підприємств, установ та організацій інформаційним бюлетенем «Офіційний вісник України». Розповсюдження цього бюлетеня проводиться шляхом відкритої передплати та роздрібної торгівлі. 1, c.91]

У кожного спеціаліста юридичної служби повинні бути контрольні екземпляри кодексів та інші акти законодавства, необхідні для виконання своїх функціональних обов’язків. Бажано кодифікувати і матеріали судової практики, рішення Конституційного Суду України, роз’яснення Верховного Суду України і спеціалізованого Суду — Вищого господарського суду України.

Форми і методи ведення кодифікаційної роботи на практиці є різними. Кодифікація законодавчих актів може здійснювати із застосуванням техніки, включаючи електронну.

Але в більшості випадків у зв’язку з відсутністю комп’ютери техніки ця копітка і необхідна робота ведеться вручну, шляхом занесення нормативних актів у журнал, картотеку або в окрему папку.

С.Ф. Домбровський вважає, що крім цих журналів, працівники ЮС можуть вести на свій розсуд й іншу необхідну документацію. Документи з претензійних та позовних матеріалів мають зберігатись в окремих папках (нарядах) по кожній справі з вказівкою номера справи, найменування сторони, суми претензії або позову, дати початку та закінчення. Якщо таких справ за рік небагато, то вони підшиваються в одній папці за порядком номерів справ, відмічених у журналі реєстрації.

Практика роботи низки юридичної служб свідчить, що слід також вести справу «Довідки і висновки», в якій підшиваються копії довідок, висновків, аналізів та іншої документації стосовно проведеної правової роботи. Юридичними відділами, групами, кооперативами, фірмами і, як свідчить практика, зокрема юрисконсультами головних господарств, наведені журнали та документи ведуться в одному примірнику незалежно віл кількості підприємств, установ, господарств і організацій, яким надаються послуги правового характеру [ 10, c.23]

Кодифікаційна робота починається із складання класифікатора, при підготовці якого юрисконсульти беруть за основу класифікатор систематичної картотеки нормативних акт судової практики", виданий Мінюстом СРСР. Бажано, щоб спеціалісти юридичних служб по організації кодифікаційно-довідкої роботи використовували з урахуванням специфіки діяльності конкретних міністерств, відомств та підприємств, установ, організацій і господарств такі розділи названого класифікатора: Громадський і державний устрій. Праця. Соціальне страхування соціальне забезпечення. Загальні питання народного господарства. Фінанси і кредит. Капітальне будівництво і капітальній ремонт. Промисловість. Транспорт. Землекористування і земля устрій. Агрокомплекс, у тому числі сільське господарство. Природоохоронне законодавство. Заготівля сільгосппродукції. Лісове господарство. Водне господарство. Рибальство. Мисливства Житлове і комунальне господарство. Побутове обслуговуваній населення. Торгівля. Народна освіта. Наука. Культура. Охорон здоров’я. Фізкультура і спорт. Оборона. Цивільне право і цивільний процес. Господарське право і господарський процес. Сімейне право. Кримінальне право. Кримінально-виконавче право Кримінально-процесуальне право. Суд. Прокуратура. Юстиція Правова робота і юридичне обслуговування. Охорона державної безпеки і громадського порядку. Адміністративна відповідальність Добровільні товариства. Громадські органи. Міжнародні відносини. Зовнішня торгівля тощо.

Крім того, юридичним службам галузей народного господарства необхідно включати до класифікатора такі розділи, як приватизація майна, житла, орендні відносини, банкрутство, госпдарсько-процесуальне законодавство тощо. Розділи класифікатора діляться на підрозділи, а останні, в необхідних випадках, і окремі пункти.

На практиці юридичні служби ведуть картотеку лише з і розділів класифікатора, які застосовуються в суб'єкті господарювання, що юридично обслуговується. Кодифікація законодавчих і нормативних актів ведеться окремими юридичними Вивчення практики роботи спеціалістів юридичних служб показує, що окремі з них тепер таку кодифікаційно-довідкову роботу не проводять. Це пояснюється відсутністю грошових коштів для передплати на газети і журнали, відсутністю досвіду по організації кодифікаційної роботи, нерозумінням її значення у практичній діяльності. Тому кодифікаційна робота дуже потрібна як юридичній службі, так і працівникам суду, прокуратури, юстиції, нотаріату, адвокатам, юрисконсультам та іншим спеціалістам, котрі забезпечують виконання того чи іншого нормативно-правового акта на практиці.

2. Практична частина

2.1 Оформити особову справу юрисконсульта (працівника кадрової служби)

ДОДАТОК

ДО ОСОБОВОГО ЛИСТКА З ОБЛІКУ КАДРІВ

___________________________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові

_____________________________________________________________

I. Відомості про роботу після заповнення особового листка:

II. Зміни в облікових даних після заповнення особового листка

III. Заохочення, нагороди, почесні звання

IV. Дисциплінарна відповідальність

V. Відмітки про перевірку особової справи

Особову справу перевірено:

ОПИС ДОКУМЕНТІВ ОСОБОВОЇ СПРАВИ

8. Якими іноземними мовами володієте читаю й можу розмовляти англійською мовою

_____________________________________________________________

(читаєте і перекладаєте зі словником, читаєте і можете розмовляти, володієте вільно)

9. Вчений ступінь, вчене звання не маю_________________________

10. Які маєте наукові праці і винаходи винаходів не маю

__________________________________________________________

11. Виконувана робота з початку трудової діяльності (включаючи навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, військову службу і роботу за сполученням).

При заповненні даного пункту установи, організації і підприємства іменувати так, як вони називалися у свій час, військову службу записувати з зазначенням посади

12. Перебування за кордоном (робота, службове відрядження, поїздка з делегацією)

13. Участь в виборних органах.

14. Які маєте урядові нагороди

________________________________________________________

(коли і чим нагороджені)

15. Відношення до військового обов'язку і військове звання

Склад ____________________________________________________

Рід військ _________________________________________________

(командний, адміністративний, технічний і т.д.)

16. Родинний стан в момент заповнення особистого листка одружений________________________________________________________

(перелічити членів сім'ї з зазначенням віку) дружина Зубенко Світлана Андріївна, 23 роки донька Зубенко Ольга Андріївна, 2 роки

17. Домашня адреса вул. Харківська 2, кв. 56, м. Суми, 40 041.

телефон 65−15−37___________________________________________

" 25" квітня 2005 р. Особистий підпис ______________________

АВТОБІОГРАФІЯ Зубенка Андрія Петровича Я, Зубенко Андрій Петрович, народився 25 липня 1980 р. в родині вчителя та агронома у селищі Степанівка Сумської області.

З вересня 1987 р. по липень 1997 навчався в Степанівський середній загальноосвітній школі № 1, де й одержав атестат про повну середню освіту.

Після закінчення школи в 1997 р. на гуманітарний факультет Чернігівського державного інституту економіки та управління за спеціальністю «Правознавство», який закінчив у червні 2001 року.

З липня 2001 по квітень 2005 р. працював юрисконсультом у Степанівській сільській раді.

У вересні 2002 року одружився. Дружина-Зубенко (Марченко) Світлана Андріївна, 1982 року народження, працює економістом у будівельній фірмі «БББ» .Маю донькуЗубенко Ольгу Андріївну, 2003 року народження.

У збройних Силах не служив, оскільки під час навчання в університеті проходив на військовій кафедрі (лейтенант запасу).

Ні я. ні мої рідні засудженими та під слідством не були.

Паспортні дані: серія СВ, № 4 537 367,виданий Сумським РВ УМВС України в Сумській області 27 червня 1996 р.

Прописаний і мешкаю за адресою: вул. Харківська 52, кв. 6, м. Суми, 40 041.

20 квітня 2005 р.

Підпис керівника Підпис працюючого

Відмітки про проходження інструктажу з техніки безпеки, протипожежного мінімуму та інше

2.2 Оформити комплект документів з проведення атестації працівника

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТ

1. Прізвище, ім'я, по батькові____________________________________

2. Рік народження_____________________________________________

З. Освіта, найменування навчального закладу, рік закінчення

____________________________________________________________

4. Спеціальність за освітою___________________________________

5. Науковий ступінь, вчене звання_______________________________

6. Загальний трудовий стаж_____________________________________

7. Посада, яку займає працівник, на момент атестації, дата призначення на цю посаду__________________________________________________

8. Виконання рекомендацій останньої атестації (у разі їх наявності)________________________________________________________

9. Оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника, результати голосування_____________________________________________

10. Рекомендації атестаційної комісії (з указанням мотивів рекомендацій)__________________________________________________

11. Зауваження, пропозиції працівника, який атестується

_____________________________________________________________

Голова атестаційної комісії ___________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Секретар атестаційної комісії _______________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Члени атестаційної комісії _______________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Дата проведення атестації ______________________________________

З атестаційним листом ознайомився/лась__________________________

(підпис і дата)

ПРОТОКОЛ

засідання атестаційної комісії

N ______ від «_____» _______ 200 __

Присутні: голова_______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, посада) секретар______________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, посада) члени атестаційної комісії______________________________________

1.____________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, посада)

2.____________________________________________________________

3.____________________________________________________________

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Атестація _________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, посада працівника, який атестується)

2. Слухали: питання атестації___________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

3. Запитання до працівника, який атестується _____________________

4. Відповіді на них____________________________________________

5. Зауваження та рекомендації, висловлені членами атестаційної комісії___________________________________________________________

6. Результати оцінки професійної кваліфікації і ділових якостей працівника:

відповідає займаній посаді ______ голосів;

відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій комісії

з повторною атестацією через рік ___________ голосів;

не відповідає займаній посаді _______ голосів.

7. За результатами атестації _____________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові працівника, який атестується)

_____________________________________________________________

(указати — відповідає займаній посаді; відповідає займаній посаді за умови усунення зазначених недоліків та виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік; не відповідає займаній посаді)

Голова атестаційної комісії ________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Секретар атестаційної комісії _______________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Члени атестаційної комісії _________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

БЮЛЕТЕНЬ для таємного голосування при атестації

1.____________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові працівника, який атестується)

2. Посада____________________________________________________

3. Оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника:

відповідає займаній посаді;