Організаційно-правові засади діяльності органів прокуратури на прикладі прокуратури міста Ірпеня Київської області

Державна податкова адміністрація України.

Національний університет ДПС України.

Кафедра господарсько-правових дисциплін.

Звіт.

про проходження переддипломної практики.

в прокуратурі міста Ірпеня Київської області.

Студента V курсу, групи ПСГ-51.

Спеціальності 7.60 101.

" Правознавство" .

Возняковського Тараса Петровича.

Ірпінь — 2009.

Зміст прокуратура податкова ірпінь фінансування Вступ Розділ 1. Організаційно-правові засади діяльності прокуратури.

1.1 Система органів прокуратури.

1.2 Функції та принципи діяльності прокуратури Розділ 2. Організація роботи в прокуратурі міста Ірпеня Київської області.

2.1 Штатний розпис працівників прокуратури міста Ірпеня Київської області.

2.2 Розподіл обов’язків між працівниками прокуратури Розділ 3. Фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності.

3.1 Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури.

3.2 Організація обліку роботи та ведення статистичної звітності прокурорської діяльності.

Розділ 4. Співпраця органів прокуратури з органами Державної податкової служби України.

Висновок.

Список використаних джерел.

Вступ.

Україна — це одна з небагатьох держав СНД, що має великий потенціал стати дійсно розвинутою європейською країною. Саме тому наше сьогодення щохвилини нагадує нам про необхідність постійного розвитку, безупинного вдосконалення, пошуку нових ідей і вивчення ґрунтовного досвіду як наших спеціалістів так і зарубіжних. Таким чином, наша держава потребує справжніх професіоналів, які б підняли її на дійсно достойний рівень життєдіяльності та культури, демократії та національної самосвідомості.

Перед нами, студентами старших курсів юридичного факультету, як представниками прогресивної молоді, стоїть стратегічне завдання побудувати справжню, а не декларовану, правову державу. Але не дивлячись на наші амбіції, молоду енергії та ентузіазм, ми все-таки потребуємо міцного фундаменту, підкріпленого як теоретичними знаннями, так і практичними навичками. Теорія — це література, що як сонце просвітлює нас і прокладає дорогу новим ідеям, що стосується практики, то це вже — реальне крокування по освітленому «сонцем» шляху.

Отже, практика, яку ми пройшли в прокуратурі має стати для нас стрибком у простір, що ми вже довгий час досліджували по книжкам. Слід зазначити, що, закріплюючи вже нам відоме, ми дізнались безліч нового про діяльність цих структур. Таким чином, в звіті про проходження практики слід розкрити всі сторони як теоретичної так і практичної бази, що змістовно поповнилась.

Прокуратура була обрана мною для проходження практики, враховуючи визначну роль цього органу у зміцненні законності, захисті прав і свобод людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави.

Історико-правовий аналіз юридичної літератури, документів прокурорсько-слідчої та судової практики дозволяє говорити про те, що діяльність прокуратури як органу державної влади з дня її створення й по нинішній час спрямована на забезпечення верховенства закону, охорону та захист інтересів держави і суспільства, підтримання державного обвинувачення, боротьбу зі злочинністю та зміцнення правопорядку, забезпечення додержання прав і свобод людини та громадянина, роз’яснення та вдосконалення законодавства.

Під час проходження практики поставлені наступні завдання:

1. Вдосконалити теоретичні знання, які стосуються організації діяльності прокуратури, а саме: системи, функцій та принципів діяльності прокуратури;

2. Ознайомитись з практичною діяльністю органів прокуратури, на прикладі прокуратури міста Ірпеня Київської області, штатним складом та розподілом обов’язків між працівниками прокуратури тощо;

3. Вивчити порядок фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності;

4. Познайомитись з порядком взаємозв'язків органів прокуратури з органами Державної податкової служби України.

Основною метою проходження виробничої практики є вдосконалення теоретичних знань, отриманих під час навчання та підготовка до практичної діяльності.

Розділ 1. Організаційно-правові засади діяльності прокуратури.

1.1 Система органів прокуратури Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Згідно Закону України «Про прокуратуру» перед працівниками прокуратури ставляться конкретно визначені законом вимоги, а саме прокурорами та слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року, а порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, відділів, слідчих прокуратури приймають «Присягу працівника прокуратури», текст якої затверджений Верховною Радою України, процедура прийняття присяги визначається Генеральним прокурором України.

На посади районних і міських прокурорів призначаються особи віком не молодші 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3 років. Також прокурори і слідчі підлягають атестації один раз в п’ять років. Порядок такої атестації визначається Генеральним прокурором України. Разом з тим не можуть бути призначені на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які мають судимість, також не допускається сумісництво служби в органах прокуратури з будь-яким підприємництвом чи з роботою на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Стаття 3 Закону України «Про прокуратуру» зазначає, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законодавчими актами. Відповідно до законодавства діяльність прокуратури спрямована на утвердження закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

1.2 Функції та принципи діяльності прокуратури На прокуратуру відповідно до Конституції України та статті 5 Закону України «Про прокуратуру» покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, передбачених законодавством;

3) нагляд за додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, як бачимо, прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ не залежно від характеру і ступеню суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального законодавства та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов’язаний відмовитись від обвинувачення.

Відповідно до статті 36 п. 1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність або загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних діянь фізичних чи юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому формами представництва є:

1) звернення до суду з позовами про захист прав та свобод іншої особи, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

2) участь у розгляді судами справ, внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за ново виявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Наступною функцією органів прокуратури є нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Предметом нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам України;

2) додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим прокуратура не може підміняти органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Також прокурор повинен вживати заходи для того, щоб органи дізнання та попереднього слідства додержувались передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, припинення та закриття справ, а також додержання строків провадження слідства та тримання під вартою; при розслідуванні злочинів неухильно виконувати вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. Взагалі повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначається кримінально-процесуальним законодавством. Такий нагляд сприяє:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав та законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

При здійсненні такого нагляду прокурор складає відповідні нормативно-правові акти: постанови про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи [Додаток 1], постанова про обрання чи скасування запобіжного заходу тощо.

Стаття 8 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. При здійсненні загального нагляду прокурор складає такі правові акти як вимоги про надання необхідної інформації [Додаток 2], приписи про усунення порушень вимог законодавства чи причин та умов, що сприяють їх [Додаток 3, Додаток 4].

Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора чи слідчого безкоштовно.

Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Посадові особи і громадяни зобов’язані з’являтися за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з’ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Функція прокуратури по нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян означає нагляд за додержанням законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, а також нагляд за додержанням встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.

Одним із важливих завдань органів прокуратури є розгляд письмових звернень громадян. Стаття 40 Конституції України усім громадянам України надає право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових та службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

При здійсненні даних функцій прокурор надає письмові відповіді [Додаток 5].

Питання практичної реалізації громадянами свого права на звернення регулюється Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 та Указом Президента України № 150−2002 «Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення» від 13.08. 2002 року.

Основні принципи організації і діяльності прокуратури, відповідно до яких органи прокуратури України:

1) Становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

2) Здійснюють свої повноваження на підставі Конституції України та чинного законодавства, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань, чи їх органів.

3) Захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи матеріального стану, інших ознак.

4) Вживають заходів до усунення порушень закону від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

5) Діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Розділ 2. Організація роботи в прокуратурі міста Ірпеня Київської області.

2.1 Штатний розпис працівників прокуратури міста Ірпеня Київської області.

Я, Свищ Аліса Вікторівна, прибувши 19 березня 2012 року на практику до прокуратури міста Ірпеня Київської області, ознайомилася із системою органів прокуратури, функціями прокуратури, кадровим складом цієї прокуратури, обов’язками її працівників, а також з нормативно-правовими актами, якими керується прокуратура у своїй діяльності.

Кадровий склад прокуратури становить:

1. Прокурор міста Ірпеня Київської області - Шило А. В.;

2. Заступник прокурора міста Ірпеня Київської області - Кимлик Р. В.;

3. Заступник прокурора міста Ірпеня Київської області - Пяних М.Є.;

4. Слідчий прокуратури міста Ірпеня Київської області - Гурський М. Ф.;

5. Старший помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - Чехівська Н.В.;

6. Старший помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - ;

7. Старший помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - ;

8. Старший помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - Слизькоуха О. В.;

9. Помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - ;

10. Помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - Галущенко О. В.;

11. Помічник прокурора міста Ірпеня Київської області - Кучерявий О.

2.2 Розподіл обов’язків між працівниками прокуратури На прокурора міста Ірпеня Київської області покладається загальне керівництво щодо організації діяльності прокуратури міста Ірпеня Київської області відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» та галузевих наказів Генерального прокурора України, а також питання:

— планування;

— контроль виконання;

— організації аналітичної роботи;

— нагляду за додержанням слідчим прокуратури законодавства при розслідуванні кримінальних справ;

— організації роботи по добору, розстановці, професійній підготовці і вихованню кадрів в прокуратурі міста Ірпеня Київської області;

— робота з первинного обліку та статистичної звітності;

— організація роботи по нагляду за виконанням законодавства у сфері боротьби з корупцією;

— організація роботи прокуратури щодо забезпечення нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх;

— координація роботи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю, в тому числі її проявами в організованих формах і корупцією;

— взаємодії з органами державної та виконавчої влади, судами, вищими органами прокуратури, науковими і навчальними юридичними закладами;

— роботи з таємною документацією;

— впровадження у життя позитивного та передового досвіду наглядової роботи;

— міжнародного співробітництва, екстрадиції та доручень;

— ділових зв’язків із засобами масової інформації;

— організація роботи прокуратури щодо забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про підприємництво», «Про оплату праці» ;

— організація аналітичної роботи з питань прокурорсько-слідчої діяльності.

На заступника прокурора міста Ірпеня Київської області Пяниха Максима Євгеновича покладається здійснення нагляду за додержанням і застосуванням Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про теплопостачання», «Про захист прав споживачів», «Про оплату праці», «Про енергозбереження» та інше.

На заступника прокурора міста Ірпеня Київської області Кимлика Романа Володимировича покладається:

— нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;

— нагляд за додержанням законів органами охорони державного кордону України;

— перевірка кримінальних справ, закінчених розслідуванням слідчими Ірпінського МВ ГУ МВС України у Київській області в порядку статті 225 КПК України, затвердження по них обвинувальних висновків;

— участь у розробці органами державної виконавчої влади заходів щодо попередження злочинів та інших правопорушень;

— розгляд скарг, матеріалів, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ, проведення перевірок за дорученням прокуратури Киїської області за вказівкою прокурора з питань слідства і дізнання;

— аналітична робота з питань боротьби із злочинністю, а також щодо діяльності органів внутрішніх справ;

— прийняття та вирішення заяв і повідомлень про вчинення корупційних діянь, вжиття заходів щодо притягнення осіб, винних у їх вчиненні до певного виду відповідальності;

— виїзд на місце пригод, організація огляду місця події та проведення першочергових слідчих дій за дорученням прокурора;

— організація діяльності по представництву інтересів громадянина або держави в суді та нагляду за додержанням законів у виконавчому провадженні, підготовка позовів прокурора до загального та господарського судів з наданням з цих питань наставницької допомоги помічнику прокурора Ющенко М. А. та Кучер І.В.;

— підтримка державного обвинувачення по кримінальних справах у суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству;

— участь у розгляді цивільних справ у суді за вказівкою прокурора;

— ведення роз’яснення чинного законодавства;

На помічника прокурора міста Ірпеня Київської області Галущенка О. В. покладається:

— здійснення нагляду за додержанням природоохоронного законодавства;

— нагляд за додержанням і застосуванням Закону України «Про власність» законодавства про приватизацію державного та комунального майна, конституційних прав і свобод громадян;

— нагляд за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення;

На старших помічників прокурора Чехівську Н.В. та Музику А.І. покладається:

— нагляд за додержанням законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», законодавства про вибори, політичні партії та громадські об'єднання, кодифікація та систематизація чинного законодавства;

— підтримка державного обвинувачення по кримінальних справах у суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству;

— участь у розгляді цивільних справ у суді за вказівкою прокурора.

Слідчий прокуратури Гурський М. Ф. здійснює:

— виїзди на місця вчинення злочинів, організація огляду місця події, координація дій оперативно-слідчих груп, розслідування кримінальних справ підслідних органам прокуратури;

— вирішення заяв та повідомлень про злочини і події;

— про найбільш актуальні справи доповідає у трудових колективах та висвітлює в місцевій пресі;

— виконує окремі доручення в порядку статті 118 КПК України.

Розділ 3. Фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності.

3.1 Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури Фінансування органів прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розміри асигнувань на утримання органів прокуратури затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України. Кошторис витрат на утримання органів прокуратури затверджує Генеральний прокурор України, і в межах виділених асигнувань він має право вносити в нього зміни.

Місцеві Ради їх виконавчі органи забезпечують розташовані на їх території органи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

Транспортними і матеріально-технічними засобами органи прокуратури забезпечуються за рахунок Державного бюджету України у централізованому порядку, що визначається Президентом України.

Грошове утримання прокурорів, слідчих, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється Міністерством оборони України.

Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами і мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Прокурори та слідчі прокуратури мають службові посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджує Кабінет Міністрів України.

3.2 Організація обліку роботи та ведення статистичної звітності прокурорської діяльності.

Відповідно до «Інструкції по діловодству в органах прокуратури», що затверджена наказом Генерального прокурора України № 90 від 28 грудня 2002 року і вступила вдію з 1січня 2003 року при організації документообігу слід дотримуватись загальних вимог, а саме:

1) документи передаються на розгляд та виконання не пізніше наступного дня після їх надходження, а термінові документи виконуються негайно;

2) накази, вказівки та інші документи передаються після ознайомлення за вказівкою керівника прокуратури. Особи, що ознайомились з документом, розписуються на ньому на окремій сторінці, вказуючи дату та прізвище;

3) передача документів на всіх етапах (розгляд, виконання, від одного виконавця до іншого, з одного підрозділу в інший) проводиться тільки через працівників канцелярії за резолюцією керівництва.

Наглядові провадження передаються в інший підрозділ у тимчасове користування під розписку на карточці руху наглядового провадження. Для постійного користування наглядові провадження, а також скарги, справи та листування по скаргах передаються через алфавітну картотеку з відміткою у книгах обліку. Прийом та первинна обробка вхідної кореспонденції здійснюється начальником канцелярії. Він сортує всю кореспонденцію на:

1) звернення (скарги, листи, заяви) громадян;

2) документи, що відносяться до листування по скаргах та справах;

3) кримінальні та цивільні справи;

4) інші документи.

При цьому керівнику вищестоящої прокуратури передаються найбільш важливі документи, які потребують його рішення..

У разі надходження документів у неробочий час, вони приймаються черговим працівником, який розкриває конверти і термінові документи передає на розгляд керівництву..

Неправильно оформлені, пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються або пересилаються адресатові, про що робиться запис в реєстрі про відправну кореспонденцію.

За наявності додатків, що не вказані в основному або супровідному документі, в кінці тексту працівником складається їх опис, який засвідчується підписом.

Всі документи, які надійшли до прокуратури, підлягають обов'язковому попередньому розгляду. Цей розгляд може проводити і канцелярія. Розгляд здійснюється у день одержання або у перший робочий день у разі надходження документації у неробочий час. Доручення вищих органів розглядається в першу чергу. Керівництву прокуратури документи подаються на розгляд відповідно до порядку, встановленому регламентом прокуратури та наказом про розподіл обов'язків.

Звернення громадян приймаються прокурорами на особистому прийомі а також працівниками канцелярії.

Документи підлягають обов’язковій реєстрації: вхідні - в день надходження, вихідні та внутрішні - в день підписання. Документи реєструються на картках.

Якщо за скаргою, що надійшла на одних і тих же осіб, заведені різні наглядові провадження, вони об'єднуються в одне і йому надається номер наглядового провадження, заведеного раніше.

Відповідно до «Інструкції з діловодства в органах прокуратури» перелік документів, виконання яких контролюється, визначає керівник прокуратури. Належний облік, розмітка, своєчасна передача документів, що подаються на розгляд керівнику прокуратури, а також контроль за їх вирішенням здійснюється відділом організаційно-правового забезпечення. Після розгляду керівництвом, встановлення контрольних строків, документи в той же день через секретаріат передаються контролюючому підрозділу. Документи без зазначення строку виконання повинні бути виконані не пізніше як за 30 календарних днів, а документи з позначкою «терміново» - протягом 7 днів від дати надходження документа. Цей строк може бути продовжено за обґрунтованим проханням виконавця та згодою посадової особи, яка встановила контроль. Рапорт про продовження строку подається не пізніше як за три робочі дні до його закінчення, а щодо документа без зазначення строку до закінчення 30-денного строку від дати його одержання. Безпосередній контроль за виконанням документів здійснює керівник прокуратури.

Відповідальність за виконання документів несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника, та безпосередні виконавці. У разі, якщо документ виконується кількома особами, відповідальним за організацію виконання є працівник, який зазначений першим. При цьому контроль за виконанням документів включає:

1) взяття документів на контроль, формування картотеки контрольних документів;

2) перевірку своєчасного доведення документів до виконавців;

3) облік результатів контролю за виконанням документів;

4) зняття документів з контролю.

Контроль за виконанням документів здійснюється на контрольних картках. Коли у документі вміщується кілька доручень у контрольній картці вказується кожне доручення окремо. У міжрайонній прокуратурі контрольні картки передаються прокурору, який зобов’язаний особисто постійно перевіряти виконання доручень підлеглими. Документи та звернення після їх виконання знімаються з контролю відповідною контрольною службою з відміткою на копії, відповіді чи іншому документі, що засвідчує виконання.

Облік документообігу не може бути без складання номенклатури справ — систематизованого переліку заголовків справ, що утворюються в діловодстві прокуратури із вказівкою строків їх зберігання, оформлене у встановленому порядку. Вона оформляється на загальному бланку прокуратури. Разом з тим необхідно керуватися основним положенням Єдиної державної системи документації. Номенклатура справ на наступний календарний рік складається в останньому кварталі поточного року за встановленою формою. Номенклатура справ прокуратури візується завідувачем архіву, підписується керівником. Номенклатура справ друкується, а потім тиражується у необхідній кількості примірників. Номенклатура справ переузгоджується з архівним закладом кожні 5 років. Перший примірник номенклатури на кожен рік зберігається 10 років.

Без повних та достовірних даних щодо діяльності прокурорів та слідчих, зареєстрованих злочинів та показників щодо їх розкриття за окремі звітні періоди неможливо проаналізувати роботу прокуратури та інших правоохоронних органів, а також стан та структуру злочинності, розробити дієві заходи для подальшого зміцнення законності та правопорядку..

У зв’язку із цим були розроблені конкретні організаційно-практичні заходи, що спрямовують прокурорів міст та районів, а також працівників апарату прокуратури області на неухильне виконання вимог наказу Генерального прокурора України.

Зокрема, звернуто увагу прокурорів міст та районів на необхідності у своїх наказах (розпорядженнях) про розподіл обов’язків довести до кожного оперативного працівника коло обов’язків із питань обліку роботи та подання статистичної звітності на ділянці, яка за ним закріплена. Згідно з цими розпорядженнями в кінці кожного звітного періоду прокурори особисто перевіряють правильність ведення книг первинного обліку роботи, звіряють дані з документами прокурорсько-слідчої діяльності, що на їх підставі складаються місячні, піврічні та річні звіти. Одночасно проводяться взаємозвірки відповідних показників із даними міськрайвідділів внутрішніх справ, управління оперативної інформації УМВС, судових та інших органів (наприклад, щодо кількості виправданих та осіб, щодо яких слідчими або судовими органами закриті справи з реабілітуючих підстав).

Порядок приймання статистичних звітів прокуратур районної ланки регламентується окремим розпорядженням прокурора області. В ньому вказані терміни подання статистичних звітів для конкретних прокурорів міст та районів, а також перелік тих документів та додатків до звітів, які необхідно подати. При цьому працівники відповідних відділів та управлінь перевіряють достовірність, якість складання статистичних звітів на підставі первинних документів за наслідками прокурорсько-слідчої діяльності та книг первинного обліку роботи. Якщо зауважень немає, статистичні звіти візуються зональними прокурорами, начальниками відділів та заступниками прокурора області. Після цього прокурори здають статзвіти старшому помічнику прокурора області з питань статистики для завершальної перевірки контрольних та логічних рівностей за допомогою комп’ютерної техніки. Така практика дозволяє скоротити терміни подачі як місячних, так і піврічних та річних звітів, а також суттєво підвищити їх якість та достовірність.

Організація нагляду за достовірністю обліку злочинів та рухом кримінальних справ теж регламентована окремим розпорядженням прокурора області. Відповідно до його вимог прокурори міст та районів щомісячно здійснюють перевірки достовірності реєстрації злочинів та руху кримінальних справ одночасно з перевірками порядку приймання, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про злочини в прокуратурі та органах внутрішніх справ. Це дозволяє одночасно перевірити загальний стан обліково-реєстраційної дисципліни з моменту надходження повідомлення про злочин аж до прийняття судового рішення у справі, виявити недоліки в роботі відповідних служб органу внутрішніх справ та внести узагальнюючий документ прокурорського реагування для вжиття конкретних заходів для їх усунення. При цьому проведення перевірок достовірності обліку злочинів у прокуратурах низової ланки рекомендовано покласти на працівника, який згідно з вимогами наказу Генерального прокурора України від 4 жовтня 1998 р. № 4 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство» здійснює нагляд за достовірністю приймання, реєстрації та розгляду заяв, повідомлень про злочини в органах внутрішніх справ, оскільки ці питання пов’язані між собою. Згадані перевірки проводяться за допомогою роздруківок управління оперативної інформації УМВС області про зареєстровані злочини відповідно до розроблених методичних рекомендацій прокуратури області та методичних рекомендацій відділу статистики Генеральної прокуратури України про порядок проведення перевірок щодо обліку злочинів. Розпорядженням прокурора області встановлений обов’язковий перелік питань, що підлягають перевірці, а також терміни надсилання інформацій про їх проведення разом з копіями документів прокурорського реагування до прокуратури області, де отримані дані аналізуються та розробляються конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Під час виїздів працівників обласного апарату до прокуратур міст та районів у обов’язковому порядку перевіряється достовірність статистичних показників на відповідній ділянці прокурорсько-слідчої діяльності. Надається практична допомога на місцях, проводиться стажування оперативних працівників із питань первинного обліку та нагляду за достовірністю обліку злочинів, систематично організовуються семінарські заняття для прокурорів та слідчих, що сприяє зменшенню кількості помилок при поданні статистичних звітів.

Розділ 4. Співпраця органів прокуратури з органами Державної податкової служби України.

Існує багато міркувань щодо місця та ролі органів прокуратури в податковій сфері. Незважаючи на труднощі, пов’язані з оновленням податкового законодавства, зусилля прокурорів у межах наданої їм компетенції повинні спрямовувати на боротьбу з ухиленням від сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, активізацію діяльності державних податкових інспекцій. Зазначимо, що будь-які порушення податкового законодавства з боку юридичних і фізичних осіб мають антиконституційний характер, оскільки обов'язок кожного сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом, випливає з ч.1 ст. 67 Конституції України.

У зазначеній сфері правовідносин нагляд прокуратури за законністю актів та дій державних податкових інспекцій здійснюється на підставі п. 9 «Перехідних положень» Конституції України, ст. 1 та ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» .

Водночас прокурорський нагляд за законністю актів та дій податкової міліції відбувається на підставі п. 3 ст. 121 Конституції України, ст. ст. 29−30 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до статті 10 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю з правоохоронними органами, в тому числі з податковою міліцією. У цілях забезпечення координаційної діяльності правоохоронних органів, прокурор скликає координаційні наради, організовує робочі групи, витребує статистичні дані та іншу необхідну інформацію.

Як свідчать матеріали слідчої практики, при розслідуванні особливо складних, багатоепізодних злочинів корисливо-господарського спрямування, вчинених організованими угрупуваннями, злочинними організаціями, доцільно і навіть необхідно використовувати колективний (тобто бригадний, груповий) метод. Правову основу цього методу розслідування становлять положення, викладені у статті 119 КПК України. Зазначена кримінально-процесуальна норма визначає підстави провадження розслідування кількома слідчими.

Слідчі бригади можуть мати однорідний склад (група слідчих одного відомства) і змішаний (група слідчих різних відомств, тобто прокуратури, СБУ, органів внутрішніх справ, податкової міліції).

Як свідчить практика, більшість економічних злочинів, учиненими організованими злочинними утвореннями, розслідується колективним методом, тобто слідчо-оперативною групою або бригадою.

Міжвідомча слідчо-оперативна бригада може утворюватися на засадах прийняття спільного рішення — наказу працівників правоохоронних органів (наприклад, МВС, податкової міліції) або постанови прокурора, який порушив кримінальну справу за фактом учинення економічного злочину організованим угрупуванням, або за його вказівкою у порядку статті 227 КПК України. Кількість груп у бригаді залежить від виду організованого злочинного утворення (група, злочинна організація, спільність), спрямованості організованої злочинної діяльності, наявність корумпованих зв’язків, а також від характеру організованої злочинної діяльності (транснаціональний або міжрегіональний); кількості епізодів злочинів; протидії організованих злочинних утворень діяльності оперативних, слідчих органів з виявлення, розкриття та розслідування; інших чинників.

Оперативні співробітники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції, спеціалісти експертно-криміналістичної служби, співробітники територіальних служб органів внутрішніх справ, інші спеціалісти, які входять до складу слідчо-оперативної бригади, виконують свої функції у межах повноважень, передбачених законодавчими або відомчими актами.

Кожен член слідчо-оперативної бригади незалежно від відомчої належності є рівноправними учасниками розслідування. Керівник бригади не повинен втручатися у проведення слідчих дій, оперативних заходів. Слідчий самостійно формує та пред’являє обвинувачення, провадить слідчі дії, дає доручення оперативним органам відповідно до статті 114 КПК України. Водночас слідчий, як правило, погоджує свої рішення, дії з керівником бригади.

Отриманні учасниками бригади дані розглядає керівник або прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з організованою злочинністю (стаття 26 Закону України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»).

До складу міжвідомчих слідчо-оперативних груп з урахуванням конкретної слідчої ситуації можуть залучатися співробітники державної податкової адміністрації, експерти, економісти, системні програмісти або системні інженери, Фахівці в галузі комп’ютерних технологій, психологи, інші фахівці.

Під час проходження мною практики в прокуратурі міста Ірпеня Київської області міжвідомчі слідчо-оперативні бригади не створювалися. Але після спілкування з слідчим я з’ясувала, що такі бригади раніше створювалися і до їх складу входили слідчі прокуратури та податкової міліції.

Для розкриття злочину в сфері економіки слідчі часто залучають спеціалістів податківців, оскільки слідчому необхідно точно встановити об'єкт оподаткування платника податку, вид, розмір та час сплати податку.

Основна мета залучення спеціаліста — розширити практичні можливості слідчого щодо виявлення, вилучення та фіксації доказів при провадженні слідчих дій і суду для всебічного та повного дослідження обставин справи під час судового слідства для встановлення істини. Спеціаліст може також надавати консультації з питань ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Висновок В результаті проходження практики ми детально ознайомилися з діяльністю як прокуратури міста Ірпеня Київської області, так і органів прокуратури в цілому.

Процес формування правової держави нерозривно пов’язаний із розвитком демократії, всебічним захистом прав людини і громадянина, встановленням примата в суспільних відносинах, дотриманням принципу соціальної справедливості. Кожна держава незалежно від її політичного устрою створює систему гарантій, покликаних забезпечити виконання законів на всій її території, дотримання і захист прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб. Флагманом, який забезпечує додержання конституційного принципу законності, верховенства права, режиму правового порядку в державі, є прокуратура України.

Прийняття Конституції України — це юридична констатація не тільки розподілу влади, але й становлення як самостійної судової влади, закріплення і конституційна гарантія прав і свобод людини і громадянина, утвердження нової системи організації влади в Україні. Водночас незавершеність демократичних перетворень, які спостерігаються сьогодні, зростання злочинності та корупції - переконливо свідчать про необхідність пошуку шляхів подальшого розвитку української державності. Дебати про долю прокуратури тривають, оскільки сучасний період характеризується серйозними недоліками в сфері застосування і дотримання законів. Досить часто сьогодні вимоги закону ігноруються як громадянами, так і чиновниками різних рангів.

Вищезазначене актуалізує осмислення вітчизняного і зарубіжного досвіду інституалізації прокуратури, сучасного конституційно-правового статусу, пошук шляхів оптимізації її діяльності, підвищення дієвості щодо забезпечення прав і законних інтересів людини та громадянина, зміцнення правопорядку і законності, що остання максимально сприяла прогресивним змінам у всіх сферах суспільного життя та допомагала гілкам влади в розбудові незалежної України. А тому утвердження і зміцнення конституційно-правового статусу прокуратури України як незалежної системи вимагають глибокого теоретичного осмислення її призначення в суспільстві, завдань і функцій.

Прокуратура це один із найважливіших правоохоронних органів, оскільки вона здійснює великий внесок у процес формування правової держави України, у зміцнення законності в підвищення рівня правової культури особи.

Посилюється роль прокурорського нагляду у сфері боротьби зі злочинністю, особливо в забезпеченні прав та свобод громадян при здійсненні оперативно-розшукових заходів, дізнання та досудового слідства, недопущення будь-яких зловживань у цій діяльності.

Поки що прокуратура є тим органом, котрий не лише наглядає за дотриманням законодавства, а й принципово відстоює правові засади.

Проходячи навчальну практику в прокуратурі міста Ірпеня я засвоїла методи діяльності прокуратури. Крім цього мною були поглиблені знання в галузі юриспруденції, які були отримані мною під час навчання в Національному університеті Державної податкової служби України.

Завершуючи звіт, хочеться підкреслити, що інститут прокуратури є одним з найбільш ефективних та потужних державних органів, потенціал якого реалізується залежно від внутрішньої політики кожної окремої держави.

Список використаних джерел.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України № 30/96.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К: «Велес», 2010. — 159 с.

3. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року.

4. Про прокуратуру. Закон України від 5 листопада 1991року № 1789—ВР // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 40 — ст. 23.

5. Про охорону праці. Закон України від 21 листопада 2002 року.

6. Про Державну податкову службу. Закон України від 5 лютого 1998 року.

7. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Закон України від 30 червня 1993 року.

8. Про звернення громадян. Закон України від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 37 — ст. 40.

9. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 21.12.2000 року.

10. Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення. Указ Президента України від 13 серпня 2002 року № 150−2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 27. — ст.298.

11. Інструкція про правила ведення діловодства в органах прокуратури: Наказ Генерального прокурора України № 90 від 28 грудня 2002 року.

12. Гашин О. Організація діяльності прокуратури // Право України — 2002. № 6. — 38.

13. Голуб В. Порядок діяльності слідчо-оперативних бригад // Вісник прокуратури — 2001 — № 1. — с.15.

14. Легецький М. Місце прокуратури в системі державних органів // Вісник прокуратури — 2001 — № 5. — с.42.

15. Мухін Ю. Прокуратура і право громадян на звернення // Вісник прокуратури — 2003 — № 6. — с.21.

15. Руденко М. Деякі питання порушення кримінальних справ //Вісник прокуратури — 2002 — № 1. — с.23.

16. Ринажевський Б. Нагляд за додержанням і застосуванням законів — важливе завдання прокуратури // Вісник прокуратури. — 2003 — № 2. с. 28.

17. Валеднюк О. Захист платників податків // Вісник прокуратури — 2003 — № 3. — с. 34.