Опис організації рельєфу вертикальним плануванням

Вертикальне планування території

Вертикальним плануванням територій — називають заходи з організацій поверхні цієї території з метою пристосування рельєфу місцевості до вимог міського будівництва.

Вертикальне планування території мікрорайону вирішує такі завдання:

• 1. Створення нормальної поверхні для забудови спорудами всіх видів, необхідних при будівництві населеного місця;
• 2. Створення сприятливих умов для відводу з планувальної території поверхневих вод;
• 3. Створення нормальних умов для руху міського транспорту і розташування підземних інженерних мереж;
• 4. Організації рельєфу при наявності несприятливих фізикогеологічних умов (затоплення території, підтоплення її ґрунтовими водами, утворення ярів, зсуви);
• 5. Надання рельєфу найбільшої архітектурної виразності.

Комплексне вирішення всіх завдань вертикального планування повинно досягатися при найменших обсягах земельних робіт, що передбачає максимальне збереження існуючого природного рельєфу. При цьому необхідне дотримання балансу земляних робіт. Переміщення земляних мас повинно бути мінімальним.

У проекті вертикального планування визначають необхідні для будівництва вертикальні позначки кутів і входів у будинки, елементів вулиць і проїзди, а також усіх точок проектованих територій. Мережа вулиць є «кістяком», на якому будується організація рельєфу міста. З трасування вуличної мережі починають проектування його вертикального проектування.

Ухил вулиць міста влаштовують з врахуванням умов безпеки руху транспорту (максимальний ухил) і кращого стоку води (мінімальний ухил). Допустимі ухили міських вулиць за ДБН у межах 0,004−0,06.

Величину ухилу визначають у промілях — десята частина відсотку.

Вузлові точки вертикального планування — позначки перетину осей основних вулиць міста.

Абсолютні позначки існуючого рельєфу у даній точці називаються чорними, а проектовані відповідно до потрібних ухилів вулиць — червоними.

Вертикальне планування мікрорайону здійснюється створенням системи площин з ухилами внутрішньо квартальних проїздів або зовнішніх меж мікрорайону. Отже, мережа внутрішньо квартальних проїздів створює «кістяк» всього проектного рельєфу між магістральних територій і є опорою для проектування усіх її елементів.

Проектування проектних горизонталей на перегоні вулиці.

Градуювання прямої - знаходження місць проектних горизонталей в плані по лінії з відомими відмітками на її кінцях (по осі вулиці, на ділянках проїзду тощо).

Задано відрізок прямої довжиною l з відомими відмітками на його кінцях Н 1 і Н 2.

l=120,2 м,

Н 1=282,5

Н 2=284,5.

Ухил по лінії 1−2:

Місце положення найближчої до точки Н 1 горизонталі з відміткою 282,6 (при перерізі рельєфу ?h=0,2м) :

Оскільки проїжджа частина вулиці в перерізі двоскатна, проектні горизонталі на її поверхні мають стрілоподібний вигляд. «Стрілки» напралені в бік уклону, а їх гострота залежить від співвідношення значень поздовжнього та поперечного уклонів.

В межах ділянки виконують побудову однієї горизонталі інші горизонталі проводять паралельно вже побудовані через точки, знайдені при градуюванні осі.

Задано відрізок прямої довжиною l з відомими відмітками на його кінцях Н 2 і Н 3.

l=54,8 м,

Н 2=254,5

Н 3=252,0.

Ухил по лінії 2−3:

Місце положення найближчої до точки Н 2 горизонталі з відміткою 252,2 (при перерізі рельєфу ?h=0,2м) :

Оскільки проїжджа частина вулиці в перерізі двоскатна, проектні горизонталі на її поверхні мають стрілоподібний вигляд. «Стрілки» напралені в бік уклону, а їх гострота залежить від співвідношення значень поздовжнього та поперечного уклонів.

В межах ділянки виконують побудову однієї горизонталі інші горизонталі проводять паралельно вже побудовані через точки, знайдені при градуюванні осі.

Задано відрізок прямої довжиною l Регулярний — характерні штучні рішення з використанням геометричних пропорцій з прямолінійних алей в порядкових посадок, дерев і кущів.

Улаштовуючи вуличні насадження — зелені насадження промислових та житлових районів враховують категорію вулиці району орієнтацію що до сторін світу, характер транспорту і забудови, рельєф місцевості.

На вулицях рослини, дерева висаджують на роздільних смугах між проїзною частиною і тротуарами 5−6 смуг в один ряд, на 7−9 м у два ряди якщо орієнтація вулиці широтна то ряди дерев рекомендується розміщувати вздовж південного боку тротуарів для створення на ньому затінку якщо дерева і кущі розміщуються поблизу будинків і підземних комунікацій слід дотримуватися правил що до їх віддалення. Вздовж паркових доріг, пішохідних вулиць та велосипедних доріжок можна формувати алеї які бувають відкритого і закритого типу.

Відкриті алеї - не створюють суцільного зеленого покриву для них підбирають дерев’янисті рослини з витягнутими стрімко в гору гілками без розлогих крон.

Сьогодні ландшафтна архітектура — це частина архітектури, яка займається організацією оточуючого ландшафту з метою пристосування його для практичних і естетичних потреб людини. За допомогою компонентів природного ландшафту — рельєфу ґрунтів клімату водних поверхонь створюється необхідне людині природне середовище.

Розрахунок потреб деревинно-чагарникових порід для посадкового матеріалу

Малі архітектурні форми

По своєму призначенню та місцем розташування поділяється на елементи планування об'ємні спорудження. Елементи декоративного середовища і комунального.

Об'ємні споруди — паркові павільйоні невеликі споруди різноманітні по плануванні об'ємно-просторовому рішенні стильовій характеристиці:

З каменю, бетону, служить архітектурним акцентом у парках і садах використовуються як бібліотеки, читальні, концертні зали, виставочні павільйони.

Ротонди — круглі в плані не великі спорудження виконанні в основному важких плит (камінь, цегла, бетон) використовуються як альтанки виконують роль акцента.

Альтанки — галереї легкі типи споруд з каменю, дерева, або металу можуть служити прикрасою місцем відпочинку або спілкування зазвичай об'єднуються ланками.

Тіньові навіси — легкі споруди з покриттям на окремих опорах з каменю, бетону, металу, дерева служать для захисту від дощю.

Пристрої для озеленення «трильяж» — роблять з деревини або металеві опори грати для вертикального озеленення.

Пергола — легке спорудження з дерева або металу у вигляді альтанки, галереї або навісу з ґратами замість даху.

Квітники — невеликі ємкості шухляди чаще вази з рослинним ґрунтом в які висаджують квітучі рослини.

Клумба — різна по формі ділянка засаджена квітами.

Рабатки — це не велика ділянка землі засаджена квітами має прямокутну форму відношення ширини до довжини (1:3,4)

Огородження — є високі і низькі для планування рельєфу використовують підпірні стінки висота до 1 м приймаються конструктивно.

Сходи — повинні мати не менше 3 сходинок висота не більше 12 см, ширина не меньше 38 см. Після кожних 12 сходинок влаштовують площадку не менше 1,5 м. огородження сход виконується в комплексі з іншими елементами, у вигляді балюстради, гратів чавунного лиття, профілактичного металу.

Водні пристрої - фонтани джерела найпростіший водний пристрій — художньо оброблене джерело, являє собою кам’яну стінку, або вільно стоїть з вмонтованою трубкою.

Питні фонтанчики — обладнують в місцях великого скупчення людей, в житловій забудові на території парків, скверів. Вимога для дорослих не перевищує 90 см для дітей 70 см.

Декоративні фонтани — одна з найрозповсюдженіших елементів благоустрою садово-паркового простору.

Відомість малих архітектурних форм та переносних виробів

Таблиця 4